Курс лекцій з тематики підготовки особового складу невоєнізованих формувань цо, робітників та службовців, працівників сільського господарства на об’єктах економіки та непрацюючого населення до дій у надзвичайних ситуаціях
| Вид материала | Курс лекцій |
- Курс лекцій з тематики підготовки особового складу невоєнізованих формувань цо, робітників, 4125.44kb.
- Курс лекцій з тематики підготовки особового складу невоєнізованих формувань цо, робітників, 2792.72kb.
- Курс лекцій з тематики підготовки особового складу невоєнізованих формувань цо, робітників, 5524.43kb.
- Курс лекцій з тематики підготовки особового складу невоєнізованих формувань цо, робітників, 2580.69kb.
- Курс лекцій з тематики підготовки особового складу невоєнізованих формувань цо, робітників, 3726.97kb.
- Курс лекцій з тематики підготовки особового складу невоєнізованих формувань цо, робітників, 5311.98kb.
- Типові програми підготовки населення до дій у надзвичайних ситуаціях на підприємствах,, 1248.48kb.
- Черкаська обласна рада, 58.32kb.
- Чернігівська обласна державна адміністрація, 139.44kb.
- Програма забезпечення населення Здолбунівського району засобами радіаційного та хімічного, 105.1kb.
Правовою основою створення ЄДС НС є Закони України “Про надзвичайний стан”, “Про Цивільну оборону України”, “Про війська ЦО”, доповнення та зміни до них, інші законодавчі акти, укази Президента України про створення структур Мініс-терства України з питань надзвичайних ситуацій та захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи.
Єдина державна система запобігання і реагування на над-звичайні ситуації (ЄДС НС) будується з урахуванням рівнів (загальнодержавного, територіального, місцевого і об’єктового) і класифікації надзвичайних ситуацій (техногенного, природ-ного і соціально-політичного характеру), стандартів безпеки і термінології, сил, засобів та резервів територій і галузей.
Єдина державна система запобігання і реагування на надзвичайні ситуації (ЄДС НС) включає: органи управління (цент-ральні, територіальні, галузеві, місцеві і об’єктові), системи забезпечення (територіальні і функціональні підсистеми), сили і засоби (військові, спеціальні і спеціалізовані цивільні підроз-діли з їх оснащенням, наглядові органи та інформаційні бази підсистем єдиної державної системи, які призначені (залучені) для виконання завдань щодо запобігання та реагування на надзвичайні ситуації).
Територіальна підсистема ЄДС НС - це складова частина єдиної державної системи (ЄДС), яка включає – місцеві органи виконавчої влади, виконавчі органи Рад, державні підприєм-ства, установи та організації з відповідними силами і засобами, які здійснюють нагляд за забезпеченням техногенної та природ-ної безпеки, організовують проведення роботи із запобігання надзвичайним ситуаціям техногенного та природного характеру і реагування у разі їх виникнення з метою захисту населення і довкілля Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя, зменшення матеріальних втрат.
Функціональна підсистема ЄДС НС - це складова частина єдиної державної системи (ЄДС), що створюється на базі мініс-терств та інших центральних органів виконавчої влади, включає їх реґіональні та місцеві структурні підрозділи, підпорядковані державні підприємства, установи та організації з відповідними силами і засобами, які здійснюють в межах своєї компетенції нагляд за забезпеченням техногенної і природної безпеки, орга-нізовують проведення роботи із запобігання надзвичайним си-туаціям техногенного та природного характеру і реагування у разі їх виникнення з метою захисту населення і довкілля, змен-шення матеріальних втрат.
Органи управління ЄДС НС – це органи виконавчої влади або їх структурні підрозділи, які призначені для безпосеред-нього керівництва діяльністю щодо запобігання і реагування на надзвичайні ситуації в межах своєї компетенції.
Органи управління ЄДС НС діляться на координуючі (дер-жавна комісія з ТЕБ і НС, Національна рада безпеки жит-тєдіяльності, постійні комісії з ТЕБ і НС, об’єктові комісії з НС), постійні (КМУ, МНС України, органи з НС міністерств і відом-ств, державні територіальні і місцеві виконавчі органи, управ-ління (відділи) з питань НС та ЦЗН, органи з НС реґіональних, міських і районних служб, управління об’єктів економіки, служ-би з НС), повсякденні
(оперативно-чергові служби МНС України, управлінь (від-ділів) з питань НС та ЦЗН, суб’єктів господарської діяльності).
Системи забезпечення включають: фінансові (резервний фонд КМУ, резервні фонди територіальних і місцевих органів вико-навчої влади у розмірі 1% від зведеного річного бюджету), матеріальні (ресурси Держкомрезерву, МНС, окремих мініс-терств і відомств, територіальних органів виконавчої влади, су-б’єктів господарської діяльності), транспортні (МО, Мінтрансу, МВС та інших, транспортних підприємств, суб’єктів господар-ської діяльності), оповіщення і зв’язку (МНС, МВС, МО, Держ-комзв’язку, Мінтрансу, Мінагропрому та інших, а також їх тери-торіальних органів, суб’єктів господарської діяльності).
Єдина державна система запобігання і реагування на надзви-чайні ситуації (ЄДС НС) може функціонувати у наступних режимах: повсякденної діяльності (Ведення спостереження і здійснення контролю за станом довкілля, обстановкою на по-тенційно небезпечних об’єктах і прилеглій до них території. Розроблення і виконання цільових і науково-технічних програм і заходів щодо запобігання надзвичайним ситуаціям, забезпе-чення безпеки і захисту населення, зменшення можливих мате-ріальних втрат, забезпечення сталого функціонування об’єктів економіки та збереження національної культурної спадщини у разі виникнення надзвичайної ситуації), підвищеної готовності
(Формування оперативних груп для виявлення причин погір-шення обстановки безпосередньо в районі можливого виник-нення НС. Прогнозування можливості виникнення НС та її масштабів. Підготовка пропозицій щодо нормалізації обстановки в районі надзвичайної ситуації. Проведення заходів щодо запобі-гання виникненню НС. Розроблення комплексних заходів щодо захисту населення і територій, забезпечення стійкого функціо-нування об’єктів економіки. Приведення в стан підвищеної го-товності наявних сил і засобів.), діяльності при НС (Здійснення керівництва функціонуванням підсистем і структурних під-розділів ЄДС НС. Організація захисту населення і територій. Організація роботи, пов’язаної з локалізацією або ліквідацією НС. Визначення межі території, на якій виникла НС. Забезпе-чення сталого функціонування об’єктів економіки та першочер-гового життєзабезпечення населення. Здійснення постійного конт-ролю за станом довкілля, інформування вищестоящих органів управління щодо рівня НС та вжитих заходах, пов’язаних з реагуванням, захистом і оповіщенням населення та наданням йому необхідних ре-комендацій щодо поведінки в умовах НС.) та діяльності при надзвичайному стані.
Головними етапами діяльності ЄДС НС є: запобігання ви-никненню надзвичайних ситуацій (підготовка та реалізація комплексу правових, соціально-економічних, політичних, орга-нізаційно-технічних, санітарно-гігієнічних та інших заходів, спря-мованих на регулювання техногенної та природної безпеки, про-ведення оцінки рівнів ризику, завчасне реагування на загрозу виникнення НС на основі даних моніторингу, експертизи, дос-ліджень та прогнозів щодо можливого перебігу подій з метою недопущення їх переростання у НС або пом’якшення її мож-ливих наслідків), реагування на НС (скоординовані дії підроз-ділів єдиної державної системи щодо реалізації планів дій (пла-нів ліквідації НС), уточнених в умовах конкретного виду та рів-ня надзвичайної ситуації з метою надання невідкладної допо-моги потерпілим, усунення загрози життю та здоров’ю людей, зменшенню матеріальної шкоди і фінансових витрат), ліквіда-ція наслідків НС, гострий період ліквідації надзвичайних ситуа-цій, плановий і програмний періоди ліквідації надзвичайних ситуацій.
Взаємодія органів управління ЄДС НС та підпорядкованих їм сил організується з метою своєчасного і ефективного реагування на надзвичайні ситуації.
Визначаються центральні і територіальні органи управління, які взаємодіють в кризових ситуаціях, склад і кількість сил і засобів реагування на надзвичайну ситуацію. Погоджується поря-док спільних дій сил реагування на надзвичайну ситуацію, вирі-шуються питання всебічного забезпечення.
Базовими принципами створення ЄДС НС є: державний характер системи, орієнтація на загальнолюдські цінності, дот-римання міжнародних норм, пріоритет вимог забезпечення без-пеки при діяльності людини, відкритість для міжнародної спів-праці.
На діяльність ЄДС НС оказують вплив фактори: зовнішні (трансграничний характер НС, соціально-економічні зміни в світі, наявність світового досвіду та ринку) та внутрішні (висо-кий рівень техногенної та природної безпеки в Україні, необ-хідність протистояння НС, соціально-економічні зміни в Ук-раїні, високий науково-технічний рівень в Україні, обмеженість наявних матеріально-технічних ресурсів та фінансових резер-вів).
Основною метою створення територіальних підсистем в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севас-тополі є забезпечення реалізації на відповідній території дер-жавної політики у сфері запобігання і реагування на надзвичайні ситуації, цивільного захисту населення.
Виконання основних завдань цивільної оборони на сучасному етапі досягається:
1.Запобігання виникненню надзвичайних ситуацій техноген-ного походження і забезпечення зменшення збитків і витрат у разі стихійного лиха, аварій, катастроф, вибухів і великих пожеж. З метою виконання завдання:
завчасно розробляються і проводяться інженерно-технічні заходи для зменшення ризику виникнення НС і захисту населення від впливу їхніх наслідків;
готується науково обгрунтований прогноз наслідків можли-вих надзвичайних ситуацій;
здійснюється безперервне спостереження за станом потен-ційно небезпечних об’єктів і довкілля;
утримуються у готовності до негайного застосування засоби оповіщення і інформаційного забезпечення насе-лення, ство-рюються локальні системи виявлення місць зараження та локальні системи оповіщення;
створюються спеціалізовані формування і здійснюються їх підготовка до дій за призначенням;
проводиться забезпечення працівників підприємств, установ і організацій засобами захисту, а також ведеться будівництво захисних споруд відповідно до норм і правил інженерно-технічних заходів цивільної оборони.
2. Оповіщення населення про загрозу і виникнення надзви-чайний ситуацій у мирний та воєнний час, постійне інфор-мування його про стан наявної обстановки.
З метою виконання завдання у всіх ланках міських і позамі-ських пунктів на основі автоматичних систем централізованого оповіщення, мережі зв’язку та радіомовлення, а також спеціа-льних заходів створюється система оповіщення та інформа-ційного забезпечення. Вона являє собою комплекс організа-ційних і технічних засобів для передачі відповідних сигналів і розпоряджень органам державної виконавчої влади, адмініст-рації підприємств, установ і організацій, силам цивільної обо-рони і населенню.
Автоматична система оповіщення та інформаційного забез-печення створюється на базі загальнодержавної мережі зв’язку та радіомовлення і поділяється на державну і регіональну. Система має забезпечити циркуляційне опові-щення посадових осіб із застосуванням для цього міської телефонної мережі, засобів радіомовлення і телебачення.
Система оповіщення і інформаційного забезпечення викорис-товується централізовано. Оповіщення підпорядкованих органів управління, сил цивільної оборони і населення організовує вищестоящий орган управління.
3. Захист населення від наслідків стихійного лиха, аварій, катастроф, вибухів, великих пожеж і застосування засобів ураження.
З метою виконання завдання здійснюється комплекс заходів, які мають забезпечити укриття населення в захисних спорудах, його евакуацію, медичний, радіаційний і хіміч-ний захист, а також захист від впливу біологічних засобів ураження.
Укриття населення в захисних спорудах досягається: зав-часним будівництвом захисних споруд і підтриманням їх готов-ності до використання; комплексним освоєнням підземного простору міст та інших населених пунктів для розміщення підприємств, установ і організацій соціально-побутового, вироб-ничого і господарського призначення (з урахуванням присто-сування і використання частини приміщень для укриття насе-лення в надзвичайних ситуаціях); обстеженням і обліком під-земних і наземних будівель і споруд, що відповідають вимогам з захисту населення.
Практичні заходи евакуації населення як організованого його вивезення та виведення із районів можливого впливу наслідків надзвичайних ситуацій (якщо виникає безпосередня загроза життю і здоров’ю людини) планується на випадок:
загальної аварії на атомній електростанції;
всіх видів аварій з викидом сильнодіючих отруйних речовин, внаслідок яких виникає безпосередня загроза життю та запо-діяння шкоди здоров’ю людей, що проживають у зоні мож-ливого ураження;
загрози катастрофічного затоплення місцевості;
масових лісних і торф’яних пожеж, що загрожують насе-леним пунктам;
землетрусів та інших геофізичних і гідрометеорологічних явищ з тяжкими наслідками.
Підставою для практичного здійснення заходів евакуації є фактичні показники стану наявної обстановки в разі надзви-чайної ситуації та відповідне рішення.
До комплексу заходів з медичного захисту населення, що полягає в запобіганні ураженню людей або зменшенні його масштабів, своєчасному поданні допомоги потерпілих і їх лікуванні, забезпеченні епідемічного благополуччя в районах надзвичайних ситуацій, включається така робота: планування використання наявних сил і засобів охорони здоров’я незалежно від їхньої приналежності та форм власності; розгортання у надзвичайних умовах необхідної кількості лікувальних закладів; забезпечення своєчасного застосування профілактичних препа-ратів; контроль продуктів харчування і води; завчасне створення та підготовка сил екстреної медичної допомоги та медичного захисту; накопичення медичних засобів захисту, спеціального май-на і техніки; підготовка медперсоналу та загальне медико-санітарне навчання населення.
Захист від біологічних засобів ураження передбачає:
своєчасне виявлення загрози або факту біологічного зара-ження, його виду і масштабів;
комплекс адміністративно-господарських, режимно-обмежу-вальних і спеціальних заходів.
Радіаційний та хімічний захист - це забезпечення людей засо-бами індивідуального захисту, організація і проведення спеціа-льного оброблення, встановлення та дотримання типового ре-жиму радіаційного захисту. Радіаційний та хімічний захист досягається:
завчасним накопиченням і утриманням в готовності засобів індивідуального захисту, приладів радіаційної, хімічної розвідки та контролю. Цими засобами забезпечуються передусім осо-бовий склад формувань, які беруть участь у рятувальних та інших невідкладних роботах в осередках ураження, персонал радіаційних і хімічних небезпечних об’єктів та населення, що проживає в зонах можливого небезпечного зараження;
своєчасним впровадженням у практику застосування засобів, способів і методів виявлення, оцінки масштабів і наслідків над-звичайних ситуацій, зумовлених аваріями на радіаційних та хімічних небезпечних об’єктах, застосуванням зброї масового знищення;
розроблення типових режимів радіаційного захисту насе-лення і функціонування об’єктів народного господарства в умо-вах зараження місцевості;
завчасним пристосуванням об’єктів комунально-побутового обслуговування і транспортних підприємств для проведення санітарного оброблення людей і спеціального оброблення одягу, майна і транспорту.
Для забезпечення захисту населення від наслідків НС на території України запроваджуються єдині вимоги з безпеки функціонування радіаційних, хімічних та вибухонебезпечних об’єктів.
4. Організація і проведення рятувальних та інших невідк-ладних робіт у районах лиха і осередках ураження.
Це завдання полягає у виконанні заходів, передбачених чин-ним законодавством з питань ліквідації наслідків стихійного лиха, аварій, катастроф, епідемій, епізоотій, що створюють заг-розу життю і здоров’ю населення, а також у:
розвідуванні осередків ураження і визначенні меж (кордо-нів) цих осередків; проведення робіт, пов’язаних з пошуком і рятуванням людей; подання допомоги потерпілим; евакуації населення з небезпечних районів; карантинно-обсерваційних заходах; оточенні осередків ураження; забезпеченні громад-ського порядку у районах лиха і осередках ураження; здійсненні заходів життєзабезпечення населення; соціально-психологічній реабілітації населення; здійсненні санітарно-гігієнічних і проти-воепідемічних заходів.
5. Створення системи аналізу, прогнозування, управління, оповіщення і зв’язку, спостереження і контролю за радіоак-тивним, хімічним і бактеріологічним зараженням, підтриман-ням їхньої готовності до сталого функціонування) надзви-чайних ситуаціях мирного і воєнного часу.
Організатором діяльності цих систем є МНС України, основ-ними виконавцями - Держкомгідромет, МОЗ, Мінагропром та інші центральні органи державної виконавчої влади, а також підприємства, установи і організації, що входять до сфери їхнього управління.
Спеціальні підрозділи зазначених центральних органів дер-жавної виконавчої влади щодобово інформують МНС України про наявний стан навколишнього природного середовища та в установлений термін подають відомості про прогноз на най-ближній час. При загрозливі явища МНС України повідомляє-ться негайно. У разі виникнення НС мережа спостереження і контролю зміцнюється за рахунок залучення відповідних під-розділів зі складу сил ЦО.
Для своєчасного виявлення загрози виникнення НС, опо-віщення персоналу та населення, що проживає в зонах мож-ливого ураження, на радіаційних і хімічних небезпечних об’єк-тах створюються локальні автоматизовані системи, які мають бути сполученими з централізованою системою управління Цивільної оборони України.
6. Організація життєзабезпечення населення під час аварій, катастроф, стихійного лиха і у воєнний час.
Завдання передбачає заходи, що здійснюються централь-ними та місцевими органами державної виконавчої влади, ви-конкомами місцевих Рад народних депутатів, органами управ-ління з надзвичайних ситуацій та у справах цивільного захисту населення, адміністрацією підприємств, установ і організацій завчасно, а також у разі НС з метою створення умов для вижи-вання, яке може опинитися (опинилося) в осередках ураження.
Заходами життєзабезпечення населення, спрямованими на задоволення мінімуму життєвих потреб громадян, які потерпіли (можуть потерпіти) від наслідків НС, надання їм побутових послуг і реалізацію соціальних гарантій на період проведення рятувальних та інших невідкладних робіт, є: тимчасове розмі-щення громадян в безпечних районах; організація харчування у районах лиха і тимчасового розселення; організація забезпечен-ня населення, що потерпіло, одягом, взуттям і товарами першої необхідності; організація подання фінансової допомоги потерпі-лим; забезпечення медичного обслуговування та санітарно-епі-демічного нагляду в районах тимчасового розселення.
7. Підготовка і перепідготовка осіб керівного складу циві-льної оборони, її органів управління та сил, навчання населення вмінню застосовувати засоби індивідуального захисту і діяти у надзвичайних ситуаціях.
Підготовка осіб керівного складу ЦО здійснюється на Цент-ральних державних і територіальних курсах ЦО: новопризна-чених на посаду - в рік призначення (протягом п’яти днів), усіх інших – під час проведення заходів відповідно до рішень нача-льника Цивільної оборони України. Перепідготовка зазначених осіб здійснюється один раз на п’ять років.
Працівники підприємств, установ і організацій, а також осо-бовий склад невоєнізованих формувань проходять підготовку по групам, а також під час об’єктових тренувань і комплексних навчань.
8. Контроль за виконанням завдань цивільної оборони, пок-ладається на управління (відділи) з питань надзвичайних ситуа-цій та цивільного захисту населення, які в цьому напрямі діяль-ності співпрацюють з центральними і місцевими органами дер-жавної виконавчої влади, органами місцевого та регіонального самоврядування, громадськими організаціями та Інспекцію циві-льної оборони України.
Керівник заняття ставить 2-3 запитання навчаємим щодо визначення повноти засвоєння викладеного матеріалу і при не-обхідності робить додаткові пояснення, після підводить короткі підсумки проведеного заняття за темою і ставить завдання на самостійну підготовку.
Т Е М А 2.
“СТИХІЙНЕ ЛИХО, АВАРІЇ (КАТАСТРОФИ)
ТА ЇХ НАСЛІДКИ.”
Навчальна ціль:
Вивчити можливі надзвичайні ситуації техногенного, природного, екологічного та соціально-політичного і воєнного характеру та їх наслідки.
Вид навчальних занять – групове заняття.
Тривалість заняття – 1 час.
Метод проведення заняття – бесіда, розповідь, показ.
Місце проведення заняття – клас.
Навчальні питання і орієнтовний розрахунок
навчального часу:
Передмова 2/3 хв.
1. Надзвичайні ситуації техногенного характеру та їх нас-лідки. 15 хв.
2. Надзвичайні ситуації природного і екологічного характеру та їх наслідки. 15 хв.
3. Надзвичайні ситуації соціально-політичного та воєнного характеру та їх наслідки. 8 хв.
Підсумки. 5/4 хв.
ПЕРЕДМОВА
Десятки тисяч промислових, енергетичних, транспортних та інших техногенних небезпечних об'єктів України та природні небезпечні явища і катаклізми, які притаманні майже всім реґіо-нам держави, вимагають мати для боротьби з надзвичайними ситуаціями техногенного і природного характеру та їх наслід-ками сучасну систему запобігання та реагування на них, значні сили цивільної оборони до складу яких входять: війська, аварійно-рятувальні служби та невоєнізовані формування ЦО та досконалу підготовку населення до дій в умовах НС.
Надзвичайні ситуації техногенного, природного, екологіч-ного та соціально-політичного характеру притаманні кожному місту, населеному пункту, району, області або реґіону держави. Найбільш небезпечними із них є: аварії (катастрофи) з викидом радіоактивних, хімічних або біологічних небезпечних речовин, вибухи і пожежі, прорив водосховищ, на транспорті, в промис-ловості та в інших галузях економіки, а також метеорологічні, гідрологічні та геологічні надзвичайні ситуації.
Небезпеку складають і такі можливі транснаціональні аварії (катастрофи) як аварії на АЕС та хімічно небезпечних об'єктах.
В останній час в системі цивільної оборони з'явились визна-чення основних термінів, що характеризують ту чи іншу надзви-чайну ситуацію, основні із них які:
Надзвичайна ситуація (НС) - порушення нормальних умов життя і діяльності людей на об'єкті або території, спричинене аварією, катастрофою, стихійним лихом чи іншою небезпечною подією, яка призвела (може призвести) до загибелі людей та (або) значних матеріальних втрат.
Класифікація надзвичайних ситуацій - система, згідно з якими НС поділяються на класи і підкласи залежно від їх характеру.
Класифікаційна ознака НС - технічна або інша характерис-тика аварійної ситуації, що дає змогу віднести її до надзви-чайної.
Порогові значення класифікаційної ознаки НС – визначене в установленому порядку значення технічної або іншої харак-теристики конкретної аварійної ситуації, що дає змогу віднести її до надзвичайної.
Екстремальна подія техногенного, екологічного або природ-ного характеру - подія, що заключається в істотному різкому відхиленню від норми проходження процесів або явищ.
Під нормою треба розуміти таке проходження процесів або явищ, до якого населення і виробництво пристосувались шля-хом тривалого досліду або спеціальних науково-технічних роз-робок.
Потенційно небезпечний об’єкт – це об’єкт, на якому вико-ристовуються, виготовляються, переробляються, зберігаються або транспортуються небезпечні радіоактивні, пожежовибухові, хімічні речовини та біологічні препарати, гідротехнічні і транс-портні споруди, транспортні засоби, а також інші об’єкти, що створюють реальну загрозу виникнення НС.
Потенційно небезпечна речовина - речовина, що внаслідок своїх фізичних, хімічних, біологічних або токсичних властивос-тей визначає собою небезпеку для життя і здоров’я людей, сіль-ськогосподарських тварин і рослин.
Зона ураження – територія чи акваторія, в межах якої роз-повсюджені або куди привнесені небезпечні радіоактивні, хіміч-ні чи біологічні речовини в об’ємах, що створюють небезпеку для людей, сільськогосподарських тварин і рослин на протязі визначеного часу.
Всі надзвичайні ситуації за масштабом можливих нас-лідків поділяються з урахуванням територіального поширен-ня, характеру сил і засобів, що залучаються для ліквідації наслідків на:
загальнодержавного рівня – надзвичайна ситуація розвиває-ться на території двох та більше областей (Автономної Рес-публіки Крим, міст Києва та Севастополя) або загрожує транс-кордонним перенесенням, а також у разі, коли для її ліквідації необхідні матеріальні і технічні ресурси у обсягах, що переви-щують власні можливості окремої області (Автономної Респуб-ліки Крим, міст Києва і Севастополя), але не менше одного від-сотка обсягу видатків відповідного бюджету;
реґіонального рівня – надзвичайна ситуація розгортається на території двох та більше адміністративних районів (міст об-ласного підпорядкування) Автономної республіки Крим, облас-тей, міст Києва та Севастополя або загрожує перенесенням на територію суміжної області держави, а також коли у разі, коли для її ліквідації необхідні матеріальні і технічні ресурси у обся-гах, що перевищують власні можливості окремого району, але не менше одного відсотка обсягу видатків відповідного бюд-жету;
місцевого рівня – надзвичайна ситуація, яка виходить за межі потенційно небезпечного об’єкту, загрожує поширенням самої ситуації або її вторинних наслідків на довкілля, сусідні населені пункти, інженерні споруди, а також у разі, коли для її ліквідації необхідні матеріальні і технічні ресурси, що переви-щують власні можливості потенційно небезпечного об’єкту, але не менш одного відсотку обсягів видатків відповідного бюд-жету. До місцевого рівня також належать всі надзвичайні ситуа-ції, які виникають на об’єктах житлово-комунальної сфери та інших, що не входять до затверджених переліків потенційно небезпечних об’єктів;