Концепція розвитку

Вид материала

Документы

Содержание Перепідготовка та підвищення Дайте мне точки опоры – и я переверну мир.

Подобный материал:

• Концепція розвитку наукової школи (далі Концепція) Університету банківської справи, 85.77kb.
• Концепція розвитку І навчання дітей у форматі школи повного дня, 131.89kb.
• Концепція розвитку інформаційного простору Сумської області на період до 2015 року, 192.14kb.
• Програма комплексного вступного іспиту з фахових дисциплін на окр, 169.21kb.
• Це комплекс суб'єктів та об'єктів наукової, науково-технічної та інноваційної діяльності,, 151.38kb.
• Концепція мовної освіти в Україні Вступ, 141.77kb.
• Проект концепція створення інтегрованої системи, 341.73kb.
• Концепція розвитку системи страхування сільськогосподарської продукції в Україні Визначення, 412.77kb.
• План Історія ставлення суспільства до природи в процесі індустріального розвитку виробництва., 1839.39kb.
• «про кооперацію», 17.13kb.

Напрям 13


Перепідготовка та підвищення

кваліфікації фахівців


Швидкий, динамічний розвиток галузі зв’язку, впровадження нових технологій та техніки вимагає від фахівців галузі постійно підвищувати свій професійний рівень, поглиблювати та оновлювати професійні знання, отримувати нові кваліфікації або спеціальності на підставі здобутого раніше рівня освітньої підготовки і набутого практичного досвіду. Щоб бути на рівні вимог, які потребує від нього галузь, фахівець повинен вчитись протягом всього життя.

Таким чином, основу системи перепідготовки та підвищення кваліфікації фахівців галузі зв’язку складають принципи:

• вивчення новітніх технологій і систем у галузі;
  
• безперервність перепідготовки та підвищення кваліфікації;
  
• поєднання теоретичного навчання з набуттям практичних навичок;
  
• активізація самостійної освіти фахівців, формування у них потреби постійно оновлювати свої знання;
  
• індивідуалізації навчання та впровадження різних форм навчання, з урахуванням специфіки галузі.
  

Перепідготовка та підвищення кваліфікації здійснюється як для громадян України, так і іноземних громадян на договірних засадах з підприємствами, установами і організаціями галузі та фізичними особами.

Форми та термін навчання визначаються відповідно до вимог нормативно-правових актів з питань освіти. Кількість фахівців, напрями перепідготовки визначаються шляхом моніторингу існуючої та перспективної потреби у фахівцях кадрової політики підприємств галузі.

Перепідготовка та обов’язкове підвищення кваліфікації фахівців галузі забезпечується шляхом:

• цільового фінансування перепідготовки і підвищення кваліфікації фахівців окремою статтею у кошторисах підприємств;
  
• забезпечення зразками нової техніки;
  
• створення системи короткострокових курсів та консультаційних центрів для забезпечення перепідготовки та підвищення кваліфікації фахівців у різних містах України та країнах близького зарубіжжя;
  
• уведення в ліцензійні угоди операторів зв’язку та інших підприємств галузі вимог щодо підвищення кваліфікації фахівців у галузевих закладах освіти і стажування викладачів на підприємствах галузі.
  

Дайте мне точки опоры – и я переверну мир.

Архимед


Напрям 14


Розвиток матеріальної та соціальної бази,

заходи щодо енергозбереження


Зміни в технології галузі, постійний розвиток елементної бази засобів і систем телекомунікацій потребує постійної модернізації існуючих і створення нових лабораторій.

Тому одним із важливих завдань є:

• оснащення усіх лабораторій сучасним обладнанням та комп’ютерною технікою;
  
• організація комерційного надання інфокомунікаційних послуг, в першу чергу, на платформі NGN.
  

Швидке поширення послуг світової мережі Інтернет потребує подальшого запровадження комп’ютерів у навчальний процес, на виробництві та вдома гостро ставить проблему розробки й видання конспектів лекцій, підручників та інших методичних матеріалів на електронних носіях. Для розгортання роботи у цьому напрямку доцільно:

• розробити засади функціонування електронної бібліотеки Академія, передбачити достатнє матеріально-технічне та кадрове забезпечення;
  
• створити робочу групу з розробки мультимедійних та інтерактивних методів навчання і створення сучасних навчальних курсів;
  
• створити можливості для видання усіх видів методичних матеріалів на електронних носіях.
  

Основною метою соціально-економічного розвитку Академії на середньострокову перспективу є формування такої моделі її розвитку, яка б відповідала довгостроковому потенціалу зростання, здатності забезпечувати послідовність підвищення добробуту студентів та викладачів, ефективне відтворення зміцнення конкурентоспроможності підготовлених фахівців з усіх напрямків на сучасному ринку освітніх послуг.

Найважливішими заходами щодо соціально-економічного розвитку Академії при функціонуванні у конкурентному середовищі вважати:

• впровадження нової філософії освітнього бізнесу та соціальної відповідальності через створення механізму взаємодії керівництва, викладачів, студентів і суспільства;
  
• створення системи організаційних, фінансових, науково-методичних заходів щодо питань відбору, навчання і виховання талановитої та обдарованої молоді, створення умов для її інтелектуальної праці, соціального захисту й ефективного використання в галузях економіки України;
  
• розвиток форм і утримування соціально-економічної діяльності на основі нових знань і новітніх інформаційних технологій;
  
• розвиток ринкових відносин у відділах, на кафедрах і службах Академії, підвищення самостійності цих підрозділів, розширення впроваджень всіх структурних підрозділів Академії та їх керівників одночасно з підвищенням рівня їхньої відповідальності, всебічний розвиток самоврядування;
  
• спрямованість соціально-економічної діяльності на зміцнення взаємозв’язків і вирішення завдань економічного розвитку міста, інших вузів для більш широкого задоволення їх потреб;
  
• розширення рівня інформатизації всіх видів і форм соціально-економічної діяльності.
  

Стратегічною задачею економічного розвитку Академії слід вважати: подальше зміцнення матеріально-технічної бази, а тому необхідно забезпечити найбільш повне задоволення фінансових потреб навчального, наукового та виховного процесу.

З цією метою необхідно:

• залучати поряд із державним фінансуванням позабюджетні кошти, отримані від надання платних освітніх, наукових та інших послуг;
  
• поступово модернізувати лабораторну базу інститутів та факультетів Академії, розвивати Центр комп’ютерних технологій, забезпечувати комп’ютерами студентів і викладачів згідно з нормативами;
  
• модернізувати бібліотеку як головний навчально-науковий цех відповідно до перспективної програми її розвитку, забезпечувати впровадження в її роботі нових інформаційних технологій;
  
• модернізувати базу навчальних і виробничих практик, забезпечувати фінансові й матеріально-технічні потреби навчальних і виробничих практик;
  
• поступово провести капітальний ремонт усіх гуртожитків Академії, а також аудиторного і лабораторного фонду;
  
• забезпечити подальший розвиток студентських буфетів, їдалень, бази відпочинку;
  
• сприяти матеріально-технічному забезпеченню медпункту.
  

Важливим напрямом економічного зростання Академії стануть заходи щодо використання енергозберігаючих проектів, а саме:

• оснащення об’єктів навчальних споруд, лабораторних корпусів та гуртожитків приладами обліку (лічильниками) води, природного газу, теплової енергії та приладами регулювання енергоносіїв, а також забезпечити децентралізацію опалення шляхом спорудження автономних міні-котелень;
  
• забезпечити при виконанні капітальних ремонтів поліпшення теплотехнічних властивостей будинків – дахів, вікон, підмосток, виконання гідроізоляції стін, заміни інженерного, насамперед, теплового та санітарно-технічного обладнання;
  
• впроваджувати організаційні заходи у сфері планування навчального процесу: введення жорстокого графіка використання енергоємного лабораторного обладнання, суворий контроль за використанням встановленого внутрішнього розпорядку, що обмежує необґрунтоване перебування співробітників та студентів в навчальних корпусах, скорочення часу вечірніх занять студентів вечірньої та заочної форми навчання;
  
• організувати інформаційно-роз’яснювальну роботу серед працівників і студентів. Критерій успішності програми – зменшення енергоспоживання протягом року на 10%.
  

Соціальні задачі розвитку Академії повинні забезпечити:

• максимально можливий, відповідно до існуючих норм проживання, співробітників та студентів, приведення його у відповідність з діючим законодавством;
  
• у сфері оплати праці та регулювання доходів необхідне створення підвищеної мотивації поведінки викладачів та студентів, удосконалити систему матеріального та морального заохочення;
  
• ефективну систему соціального захисту учасників навчально-виховного та наукового процесу, в тому числі ветеранів закладу, пенсіонерів, для чого розробити програми підтримки та соціального захисту науково-педагогічних працівників і студентів;
  
• розвиток систем соціального страхування, що забезпечує працівникам їх гарантії, у тому числі страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, створення для працюючих здорових і безпечних умов праці, організовувати відпочинок та оздоровлення студентів та працівників Академії.
  

Важливим пріоритетом соціальної політики є сприяння забезпеченню ефективної зайнятості з тим, щоб вивільнення науково-педагогічних працівників в умовах зниження навантаження не призвело до одночасного масового звільнення і проходило шляхом впровадження альтернативних заходів для збереження необхідного кадрового потенціалу.

Забезпечити подальше впровадження в усі сфери діяльності Академії:

• електронних засобів створення, тиражування і презентації студентам навчально-методичної документації;
  
• сучасних технологій управлінської роботи (комп’ютеризація, інформатизація, сучасні засоби зв’язку, електронна пошта та електронний документообіг в Академії);
  
• упорядкування функціонування структурних підрозділів (режим роботи, час прийому відвідувачів, дизайн робочих місць).