Концепція розвитку
| Вид материала | Документы |
- Концепція розвитку наукової школи (далі Концепція) Університету банківської справи, 85.77kb.
- Концепція розвитку І навчання дітей у форматі школи повного дня, 131.89kb.
- Концепція розвитку інформаційного простору Сумської області на період до 2015 року, 192.14kb.
- Програма комплексного вступного іспиту з фахових дисциплін на окр, 169.21kb.
- Це комплекс суб'єктів та об'єктів наукової, науково-технічної та інноваційної діяльності,, 151.38kb.
- Концепція мовної освіти в Україні Вступ, 141.77kb.
- Проект концепція створення інтегрованої системи, 341.73kb.
- Концепція розвитку системи страхування сільськогосподарської продукції в Україні Визначення, 412.77kb.
- План Історія ставлення суспільства до природи в процесі індустріального розвитку виробництва., 1839.39kb.
- «про кооперацію», 17.13kb.
Напрям 9
Впровадження кредитно-модульної системи навчання
У травні 2005 року Україна вступила у європейський освітній і науковий простір.
В межах цього простору повинні діяти єдині умови визнання дипломів про освіту, працевлаштування і мобільності громадян, що має підвищити конкурентноздатність європейського ринку праці і освітніх послуг. "Болонською декларацією" затверджено принципи, які повинні виконуватись в кожному навчальному закладі ІІ – ІV рівня акредитації.
Кредитно-модульна система дозволяє створити потоки і групи для навчання за різними програмами:
- магістра інновацій з метою одержання поглиблених спеціальних умінь та знань інноваційного характеру, продукування нових знань для вирішення проблем професійних завдань в галузі телекомунікацій;
- магістра інженерії (або технологій) з метою одержання відповідних знань та умінь для проектування мереж та систем зв’язку, технічної діагностики, працездатності нових систем та технологій (виконувати процедури ідентифікації нового технічного обладнання і технологій відносно конкретних мереж та систем).
- бакалаврату, успішне виконання якої забезпечує знання та вміння для виконання функціональних обов’язків на інженерних посадах в галузі зв’язку, виконувати під керівництвом магістра окремі доручення по впровадженню нових технологій та обладнання.
- бакалаврату, яка забезпечує задовільні знання та вміння, синтезовані на основі тільки нормативних навчальних дисциплін, освоєння якої потребує суттєвої зміни в послідовності і термінах вивчення окремих модулів (включаючи навчання з граничним терміном).
Накопичені в процесі навчання знання та практичні уміння повинні забезпечити функціональні обов’язки фахівців із телекомунікаційної інженерії, техніків з діагностики та обслуговування конкретного технологічного обладнання зв’язку.
Вимоги до вступника на навчання за програмою магістра інновацій: середній бал додатку до диплому бакалавра не нижче 4,75 за відсутності задовільних оцінок та вільне володіння іноземною мовою.
Вимоги до вступника на навчання за програмою магістра інженерії: середній бал додатку до диплома бакалавра не нижче 4,5 за відсутності задовільних оцінок та вміння працювати з іноземною технічною літературою.
Вимоги до випускника бакалаврату, якому присвоюється кваліфікація інженера: середній бал додатку до диплома – не нижче 4 балів.
Хороший учитель может научить других даже тому,
Чего сам не умеет.
Тадеуш Котарбинский
Напрям 10
Відтворення кадрового потенціалу
Важливим чинником комплексної та гармонійної діяльності Академії в умовах розбудови інформаційного суспільства є збереження та постійне оновлення висококваліфікованого науково-педагогічного середовища. Забезпечити продуктивність і конкурентоспроможність, з одного боку, та досягнути позитивних результатів у реалізації базових завдань розвитку інформаційного суспільства, з іншого, має формування нової генерації науково-педагогічних кадрів та інтеграція її у коло наукової еліти галузі.
Академія, як складова національного освітньо-наукового простору, планує процес оновлення через:
- формування комплексної системи відбору, виховання та розкриття науково-педагогічних здібностей в ланцюгу школяр – студент – магістр – аспірант – кандидат наук – доктор наук;
- створення сучасної бази та умов для поєднання навчального процесу та практичної діяльності;
- впровадження безперервності підвищення кваліфікації шляхом широкого залучення професорсько-викладацького складу та молодих фахівців до виконання НДДКР на замовлення галузевих і державних організацій, установ, операторів і виробників обладнання;
- ступеневість освіти, що передбачає завершену і поступову наскрізну підготовку фахівців у галузі зв’язку на кожному освітньо-кваліфікаційному рівні в залежності від кваліфікації, що набувається;
- динамічний характер підготовки науково-педагогічних кадрів, що забезпечується постійним коригуванням змісту освіти відповідно до досягнень світової і вітчизняної науки, потреб галузі;
- забезпечення виконання науково-педагогічними кадрами держбюджетних НДР, спрямованих на вирішення стратегічно важливих та негайних галузевих потреб, відповідно до тематичних планів виконання НДР Міністерства транспорту та зв’язку України, НКРЗ та операторів, напрямів діяльності ІТU, ВПС, IЕЕЕ, EURESCOM, ТеleManagement Forum тощо;
- підготовку та активну участь студентів, магістрів, аспірантів і молодих вчених в конкурсах наукових робіт галузевого, державного та міждержавного рівнів;
- залучення студентів, магістрів та аспірантів до складу наукових колективів з виконання держбюджетних і госпрозрахункових науково-дослідних робіт, розроблення та впровадження складних наукоємних науково-технічних систем;
- створення центрів сертифікації фахівців з метою підвищення кваліфікації як фахівців галузі зв’язку України, так і професорсько-викладацького складу академії;
- забезпечення роботи двох спеціалізованих рад з захисту докторських і кандидатських дисертацій за чотирма спеціальностями напряму «Телекомунікації» та спеціалізованої ради з захисту кандидатських дисертацій за двома спеціальностями напряму «Економіка»;
- забезпечення наближення тем та результатів дисертаційних досліджень до вирішення актуальних наукових проблем розвитку світового та державного ринку інфокомунікацій;
- збільшення частки дослідно-конструкторських робіт з залученням до виконання талановитої молоді;
- забезпечення умов для плідної наукової праці через пропорційність навчального та наукового навантаження;
- матеріальне та моральне стимулювання професорсько-викладацького складу до наукової діяльності.
Тематика дослідження магістерських та аспірантських робіт, узгодження з науковими задачами галузі:
- дослідження та розробка перспективних методів формування та обробки сигналів у системах зв’язку;
- автоматизація (САПР) проектування цифрових мереж зв’язку та керування ними;
- розробка комунікаційного та прикладного програмного забезпечення для комп’ютерних мереж;
- дослідження волоконно-оптичних ліній та систем зв’язку;
- цифровізація телефонних мереж абонентського доступу та розробка цифрових систем передачі інформації;
- модернізація існуючих телефонних станцій електромеханічних систем на міських та міжміських мережах зв’язку України;
- удосконалення системи якості електрозв’язку та автоматизація контролю характеристик якості;
- дослідження шляхів та розробка принципів удосконалення технології та автоматизації поштового зв’язку;
- розробка норм і нормативних документів для галузі;
- економіка та управління галузі зв’язку;
- проектування лінійно-кабельних споруд зв’язку.
Науку часто смешивают со знанием – это грубое недоразумение.
Наука есть не только знание, но и сознание,
То есть умение пользоваться знанием как следует.
Василий Ключевский
Напрям 11
Розвиток фундаментальних
та прикладних наукових досліджень
Згідно з Національною стратегією розвитку інформаційного суспільства в Україні на 2006-2015 роки, особливу увагу в процесі формування інформаційного суспільства необхідно приділити випереджальному розвитку фундаментальних і прикладних досліджень та наукомістких технологій, які створюються на їхній основі, розвитку вітчизняної індустрії програмування, інфраструктури виробництва ІКТ. Серед інших пріоритетними вважаються дослідження, пов’язані з розв’язанням: технологічних проблем розвитку інформаційного суспільства, проблем багатомовності ІКТ, перспективних інформаційних технологій навчання, а також пов’язаних із забезпеченням нових можливостей доступу та використання інформації в різних сферах, розробкою високопродуктивних багатопроцесорних систем і кластерних технологій на базі складних математичних моделей, створенням економних технологій доступу до обчислювальних ресурсів у розподілених середовищах тощо.
Усвідомлюючи це, наукові дослідження Академії, як провідного вищого навчального закладу України з підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації фахівців галузі зв’язку, націлені в першу чергу на забезпечення науково-технічних умов формування єдиного інформаційно-комунікаційного простору України з урахуванням світових тенденцій. Сьогодні наукові розробки Академії особливо актуальні, оскільки саме характеристики стану та динаміки інформаційно-комунікаційної сфери виступають у якості центральних показників конкурентоспроможності та розвитку кожної країни.
Діяльність Академії спрямована на збільшення національного потенціалу в сфері науково-технічних та дослідно-конструкторських розробок, виробництво інформаційно-комунікаційних технологій, забезпечення галузі кваліфікованими фахівцями. Академія завдяки потужному науковому потенціалу спроможна забезпечити виконання фундаментальних досліджень з метою отримання наукового продукту (нових теорій, концепцій, методів, методик тощо), що дозволяє суттєво впливати на створення принципово нових рішень, сприяє розвитку наукових шкіл. Прикладні дослідження спрямовані на виконання інноваційних розробок, більш зорієнтованих на отримання кінцевого результату, що дозволить суттєво підвищити їх конкурентоспроможність та значно поширити впровадження результатів.
Пріоритетні напрямки фундаментальних та прикладних досліджень мають формуватись згідно з
- Законом України "Про телекомунікації"
- Законом України "Про поштовий зв’язок"
- Законом України "Про радіочастотний ресурс України"
- Законом України "Про національну програму інформатизації"
- Національною стратегією розвитку інформаційного суспільства в Україні на 2006-2015 роки.
Наукові дослідження Академії повинні забезпечити розвиток інформаційно-комунікаційної інфраструктури, конкурентної та інноваційної інформаційної галузі, сприятимуть зростанню обсягів послуг, наданих з використанням національних інформаційних ресурсів.
Фундаментальні дослідження будуть спрямовані на
- формування нового наукового напряму – Інфологія (Інфокомунікологія). Дослідження методів створення й експлуатації телекомунікаційних мереж та інформаційних ресурсів, а також впливу практично необмеженого доступу до інформації на людину і суспільство в цілому;
- дослідження електричних кіл та електромагнітних полів при експофункціональних діях, що дозволять використовувати явище виділення активної потужності реактивними елементами електричного кола та явище виникнення в діелектрику направленого руху одночасно електричних і магнітних монополів, і таким чином компенсувати неприпустимі втрати енергії сигналу в обладнаннях радіотехніки і телекомунікацій та в середовищі поширення радіохвиль;
- дослідження пов’язані з розвитком квантової теорії інформації та захистом інформації.
Прикладні дослідження сприятимуть:
- розробці та впровадженню інфокомунікаційних послуг на сучасних програмних платформах для мереж наступного покоління (NGN);
- розробці нормативної документації галузі та процедур проектування мереж зв’язку як основи національної стандартизації в області проектування, суть яких пов’язана безпосередньо з впровадженням нових технологій та систем зв’язку (державні та галузеві керівні нормативні документи);
- дослідження з технічного та криптографічного захисту інформації в мережах зв’язку;
- здійсненню ТЕО та проведенню дослідницьких і проектних робіт з будівництва та реконструкції лінійно-кабельних споруд і мереж зв’язку України;
- дослідженням з імітаційного моделювання структур та операційної діяльності операторів зв’язку в ринковому середовищі з використанням математичних, статистичних моделей та методів прогнозування їх економічного розвитку;
- дослідженням ефективності надання фінансових послуг в галузі зв’язку, щодо їх подальшого розвитку;
- дослідженням з удосконаленням організаційної та техніко-технологічної інфраструктури поштового зв’язку України.
Особливу увагу, згідно з першочерговими завданнями національної стратегії розвитку інформаційного суспільства в Україні, Академія приділятиме проектам для розвитку вітчизняної індустрії виробництва програмного забезпечення на базі сучасних Internet технологій для телекомунікаційних мереж з архітектурою клієнт-сервер або однорангових, а саме: розробкам систем управління роботою персоналу підприємства з можливістю видачі та контролю за виконанням завдань, пошуку в мережі необхідної інформації за допомогою впровадження нових механізмів, програмної підтримки функцій ІР-телефонії, дистанційного контролю за станом обладнання мережі.
У 2006-2012 рр. планується за рахунок держбюджетних НДР, які виконують кафедри, здійснити дослідження з питань, що можуть бути віднесені до державних цільових програм, таких як:
- програма "Нові технології та засоби діагностики і лікування найбільш поширених захворювань" – розробка експертних діагностичних систем за напрямками: експрес-діагностика та самодіагностика захворювань за результатами анамнезу, виявлення чинника токсикологічного захворювання, розробка систем цифрової обробки рентгенівських знімків та ультразвукових ехограм;
- програма "Системний аналіз, методи та засоби керування процесами різної природи; методи оптимізації, програмне забезпечення та інформаційні технології у складних системах" – розробка системи розпізнавання розмовної української мови; системний аналіз впливу новітніх досягнень в галузі інфокомунікацій на розвиток телекомунікаційної інфраструктури;
- програма "Телекомунікаційні системи та інформаційні ресурси" – розробка експертної системи щодо прогнозування пріоритетних напрямів науково-технічних досліджень в галузі інфокомунікацій та інформатизації; експертної системи щодо оцінки інфокомунікаційних систем та технологій.
Академія бере активну участь в реалізації виробничих планів підприємств галузі.
1. Розробка обладнання для цифрових радіорелейних ліній, обладнання швидкісного абонентського доступу типу ADSL.
2. Розробка автоматизованих систем проектування, планування та обліку споруд зв’язку.
3. Проектування регіональних систем зв’язку.
4. Проведення робіт, які сприяють створенню національної інформаційної інфраструктури – вирішення проблем інформаційного забезпечення сільських, міських та обласних адміністрацій.
5. Проведення робіт з удосконалення магістральних та обласних схем перевезень пошти, оптимізації кількості поштових вузлів в областях з метою мінімізації витрат і доведення якісних показників до міжнародних стандартів.
6. Вирішення питань, пов’язаних з тарифами на послуги та взаєморозрахунками між операторами зв’язку.
Нужно, чтобы человек понял, что он – творец и хозяин мира,
что на нем ответственность за все несчастья земли
и что ему же принадлежит Слава за все хорошее, что есть в жизни.
Р. Роллан
Напрям 12
Рейтингова мотивація
професорсько-викладацького складу Академії
Важливим чинником успішного розвитку Академії і досягнення мети, сформульованої в Концепції, є мотивація працівників до праці і професійного зростання. Відсутність прийнятного механізму мотивації праці співробітників веде до витоку кваліфікованих кадрів, а для інноваційних та інших організацій з високим рівнем спеціалізації ця проблема може обернутись справжньою катастрофою.
Мотивація до праці забезпечується системами матеріального і нематеріального стимулювання персоналу.
Система матеріального стимулювання персоналу
Система матеріального стимулювання персоналу безпосередньо впливає на результати трудової діяльності. Винагорода, яку одержує працівник, залежить від індивідуальних або групових відмінностей у виконанні діяльності. Складові оплати праці за результатами: грошові виплати за виконання поставлених цілей; індивідуальні винагороди індивідуальні винагороди, або премії; програми розділення прибутку, коли співробітники одержують певний відсоток прибутку тощо. Оскільки така система оплати праці найбільш ефективна, коли не є монотонною, необхідний регулярний перегляд існуючої системи мотивації, її зміна і коректування відповідно до тих цілей, що стоять перед Академією.
Для впровадження системи матеріального стимулювання персоналу необхідно вирішити три основні завдання:
- розробити критерії, що дозволяють однозначно визначити ступінь участі співробітника в роботі (рейтинг);
- усунути передумови до самозаспокоєності співробітників;
- визначити раціональні розміри і співвідношення між базовим окладом, "соціальним портфелем" і додатковими стимулами за участь в проекті.
Найбільш складним завданням стимулювання праці і професійного зростання працівників є вироблення системи показників – критеріїв оцінки участі фахівця в роботі Академії – що характеризують "значущість" співробітника і ефективність його участі в роботі, оскільки для оцінки професіоналізму співробітника і ступеня його участі в роботі існують понад 50 показників.
Розробка механізму мотивації співробітників до праці і підвищення професіоналізму не повинна здійснюватись "за шаблоном". Найбільша продуктивність праці, за інших рівних умов, досягається у разі виявлення індивідуальних мотивів співробітників і адаптації механізму їх задоволення. Ефект збільшується, якщо співробітник має можливість взяти безпосередню участь в розробці відповідної програми. При орієнтації тільки на заробітну плату слід чекати лише мінімальну віддачу від фахівця.
Можливості професійного зростання і підвищення кваліфікації – теж сильний мотив, за допомогою якого можна управляти людьми.
Ефективність роботи співробітників безпосередньо залежить від їх індивідуальних можливостей і професіоналізму. Тому важливо запровадити в Академії систематичне і планове навчання, яке повинне сприйматись не як екстраординарна подія, а як звичайний процес.
Для реалізації системи матеріального стимулювання необхідно провести:
- діагностику системи матеріального стимулювання;
- матеріальне стимулювання адміністративно-управлінського персоналу за результатами виконання завдань;
- матеріальне стимулювання професорсько-викладацького складу, наукових співробітників і навчально-допоміжного персоналу.
У свою чергу матеріальне стимулювання професорсько-викладацького складу, наукових співробітників і навчально-допоміжного персоналу припускає:
- розробку системи мотивуючих доплат і надбавок;
- вибір загальних принципів преміювання і видів премій;
- визначення процедур преміювання за особистими результатами праці.
Для преміювання за результатами праці підрозділу:
- аналіз функцій підрозділів, розробка критеріїв виконання підрозділом завдань, визначення розрахункових коефіцієнтів;
- розробка положення про матеріальне стимулювання;
- контрольний розрахунок фонду оплати праці за нових умов преміювання.
Найменшою мотивуючою дією є допомога, або так званий "соціальний пакет", до якого відносяться:
1. Додаткова допомога (за невідпрацьований час): відпустки і канікули; оплата лікарняних листків; виплата при звільненні; страховка по безробіттю і додаткові посібники з безробіття (виплачується людям, що залишилась без роботи не з своєї вини).
2. Виплата страховок: компенсації при нещасних випадках; страхування життя; госпіталізація, медичне страхування і страхування непрацездатності.
3. Пільгові послуги: персональні послуги (кредитування співробітників, консультативні послуги, різні програми допомоги службовцям, оренда квартири за рахунок підприємства); пільги, пов’язані з роботою (відпустка по догляду за дітьми, оплата транспортних витрат, послуги, пов’язані з харчуванням, оплата навчання тощо).
4. Пенсійні схеми.
Розробка і впровадження сучасної системи матеріального стимулювання – завдання, в першу чергу, служби управління персоналом, проте зусиль тільки цієї служби для вирішення подібного завдання явно недостатньо. Очевидно, що в розробці систем матеріального стимулювання повинні брати участь співробітники служби персоналу, планово-економічних структур, начальники провідних структурних підрозділів.
Впровадження нової системи матеріального стимулювання – процес тривалий. Він проходить в декілька етапів:
- запуск пілотного проекту, в ході якого йде збір даних про успіхи і недоліки нової системи. Звичайно такий проект запускається в декількох структурних підрозділах строком до одного кварталу;
- аналіз причин невдач і корекція (або проекту, або поведінки співробітників в ході впровадження);
- паралельно з пілотним проектом йде проект "внутрішнього PR", який забезпечує інформаційну складову процесу управління змінами в організації.
Система нематеріального стимулювання персоналу
Система нематеріального стимулювання персоналу включає:
- надання допомоги;
- нагороди і статусні відмінності;
- психологічні способи стимулювання.
Використання другого методу нематеріальної мотивації, пов’язаного з нагородами і статусними відмінностями, припускає застосування двох основних принципів:
1. Нагородження завжди має символічне значення. Цінність нагороди визначається не її матеріальною вартістю (речі або послуги), а її значущістю для того співробітника, якого нагороджують.
2. Нагорода носить винятковий характер і вручається за видатні результати роботи співробітника. Тобто незалежно від характеру нагороди, одержати її можуть тільки окремі співробітники і лише за досягнуті результати. Інакше цей метод втрачає свою мотивуючу силу.
На відміну від допомоги цей вид мотивування використовується тільки при нагородженні за успіхи, а не надається "автоматично" всім співробітникам.
Кажучи про психологічні способи мотивування співробітників, не можна не згадати про внутрішню мотивацію – прагнення здійснювати діяльність заради неї самої, заради нагороди, яка міститься в самій діяльності. Такий чином передбачається, що кожна людина прагне до досягнень і автономії в сфері діяльності, яка її цікавить.
Все новое поначалу кажется невозможным.
И все-таки потом мы это на себя одеваем.
Я. Ипохарская