Концепція розвитку

Вид материала

Документы

Содержание Напрям 1 Академія як корпоративний навчальний заклад Участь підприємств галузі в підготовці фахівців Вводи улучшения без похвалы и без подношений Предшественников Личность всегда главная

Подобный материал:

• Концепція розвитку наукової школи (далі Концепція) Університету банківської справи, 85.77kb.
• Концепція розвитку І навчання дітей у форматі школи повного дня, 131.89kb.
• Концепція розвитку інформаційного простору Сумської області на період до 2015 року, 192.14kb.
• Програма комплексного вступного іспиту з фахових дисциплін на окр, 169.21kb.
• Це комплекс суб'єктів та об'єктів наукової, науково-технічної та інноваційної діяльності,, 151.38kb.
• Концепція мовної освіти в Україні Вступ, 141.77kb.
• Проект концепція створення інтегрованої системи, 341.73kb.
• Концепція розвитку системи страхування сільськогосподарської продукції в Україні Визначення, 412.77kb.
• План Історія ставлення суспільства до природи в процесі індустріального розвитку виробництва., 1839.39kb.
• «про кооперацію», 17.13kb.

Напрям 1

Академія як корпоративний навчальний заклад

Згідно з Положенням про проведення експерименту щодо впровадження професійно-орієнтованих програм вищої освіти, корпоративний навчальний заклад (КНЗ) – це навчально-виробничий комплекс, який створений на основі договору для поєднання навчального, виробничого, наукового та комерційного інтересу, із делегуванням окремих повноважень його учасників централізованому органу регулювання діяльності КНЗ.

Діяльність КНЗ має на меті упорядкування та підвищення ефективності взаємодії ринку праці та ринку освітніх послуг, напрацювання сучасних принципів формування державного замовлення, із урахуванням загальнодержавних і регіональних потреб підготовки фахівців з вищою освітою та у відповідності з Болонською декларацією, створення передумов для посилення мобільності студентів, розширення можливостей їх працевлаштування після закінчення навчання.

Як інструмент заснування корпоративного навчального закладу передбачається створення навчально-науково-виробничого комплексу.

Предмет діяльності навчально-науково-виробничого комплексу:

• координація і проведення спільної навчально-методичної роботи з підготовки спеціалістів високого рівня, підвищення кваліфікації працівників;
  
• спільні наукові дослідження та видавнича діяльність;
  
• співпраця у багатосторонніх проектах і програмах.
  

На сьогодні накопичено досвід у наступних напрямах:

1. Цільова підготовка фахівців для підприємства галузі:
   

• спільна робота Академії та участь кадрових служб підприємств і організацій галузі з відбору та підготовки абітурієнтів до вступу до Академії;
  
• узгодження напрямів підготовки студентів з потребами підприємств через 5 років;
  
• забезпечення кадровими службами підприємств та організацій місцями практики з урахуванням першого робочого місця;
  
• узгодження спеціалізації випускників з урахуванням технічного оснащення підприємства та перспектив його розвитку;
  
• узгодження тематики дипломного проектування з задачами підприємства;
  
• участь фахівців підприємств в атестації випускників;
  
• спільна робота щодо працевлаштування випускників;
  
• щорічний аналіз результатів прийому на 1-й курс та працевлаштування випускників.
  

2. Участь Академії в реалізації виробничих планів підприємств галузі:
   

• розробка концепції та програм розвитку підприємств галузі (для цих цілей міністерством в Академії створено навчально-наукові інститути "Поштовий зв’язок" і "Економіка та менеджмент");
  
• проектування регіональних систем та мереж зв’язку (з цією метою в Академії створено науково-дослідні центри: "Проект-телеком", "Індекс", "Економічних та аналітичних досліджень", "Стандартизації та нормотворчої діяльності");
  
• участь студентських будівельних загонів в проведенні монтажно-будівельних робіт в підприємствах обласних філій;
  
• сертифікація обладнання підприємств зв'язку (для цих цілей створено спеціальну "Сертифікаційно-випробувальну лабораторію").
  

3. Участь Академії в захисті інтересів галузі та держави в міжнародних організаціях зв’язку:
   

• фахівці Академії беруть участь у роботі науково-технічних рад Державного департаменту з питань зв'язку та інформатизації (Держзв’язку); міжнародних регіональних комісіях, очолюють роботу в Україні зі стандартизації систем і служб, комплексів та апаратури телебачення, проводять відповідні госпдоговірні НДДКР на замовлення Держзв’язку, керують робочими групами дослідницьких комісій Підготовчого комітету Держзв’язку з питань "Відеослужба", "Аудіослужба", "Супутникові служби", "Мережі передачі даних та зв'язок відкритих систем", проводять державну науково-технічну політику України у напрямах телебачення, радіомовлення та міжнародну політику Адміністрації зв'язку у Секторі Радіозв'язку Міжнародного Союзу Електрозв'язку (МСЕ), Регіональному Союзі в галузі зв'язку країн СНД.
  

Від імені України фахівці Академії зробили 135 наукових внесків у Міжнародний Союз Електрозв’язку (ITU).

Фахівці Академії займають керівні посади у МСЕ-ІТU на рівні голів комісій МСЕ.

4. Участь підприємств галузі в підготовці фахівців:
   

Підприємства галузі беруть участь в цільовій підготовці фахівців, переоснащенні лабораторій сучасним обладнанням, виданні навчально-методичної літератури, стимулюванні навчальної роботи студентів (110 студентів є іменними стипендіатами підприємств зв’язку).


Вводи улучшения без похвалы и без подношений Предшественников,

но возьми себе за правило не только следовать достойным примерам,

а и самому создавать их.

Ф. Бэкон


Напрям 2


Управління якістю освіти


Рівень інтелектуального потенціалу країни, визначається якістю вищої освіти в країні, стає найважливішим фактором не тільки економічного і соціального розвитку, але й фактором економічної й політичної самостійності держави, фактором її виживання.

Поняття якості освіти базується на сучасній концепції якості продукції.

Проте це поняття для освіти є більш складним, ніж для продуктів, що пов’язано зі структурою споживання освітніх послуг, як споживачі результатів освітнього процесу виступають як самі студенти, так і їхні сім’ї, підприємства, на яких вони будуть працювати, і, врешті-решт, суспільство й держава в цілому, які будуть ефективно (або неефективно) використовувати їхній потенціал. У зв’язку з цим якість освіти можна визначити як: "сукупність властивостей і характеристик освітнього процесу, які дають йому можливість задовольняти обумовлені або припусканні потреби в знаннях і навичках окремих громадян, підприємств і організацій, суспільства і держави".

На рисунку показано основні складові навчального процесу, які забезпечують якість освіти.

Для вирішення задач координації політики в області якості в 2006 році в Академії створено відділ "Управління якістю підготовки фахівців" ("УЯПФ"). До завдань відділу "УЯПФ" відноситься:

• управління якістю освітнього процесу і постійне вдосконалювання системи управління якістю підготовки фахівців;
  
• збір інформації і створення автоматизованого банку показників якості підготовки фахівців в Академії;
  
• розробка інформаційно-аналітичних матеріалів з проблем якості освіти, організація і здійснення заходів щодо їхнього розповсюдження;
  
• організація і проведення соціально-психологічних досліджень, надання психологічної підтримки викладачам і студентам академії, вироблення рекомендацій і пропозицій щодо створення дружнього мікроклімату в колективі;
  
• аудиторські перевірки якості результатів навчального процесу;
  
• проведення моніторингових досліджень якісних показників підготовки фахівців і функціонування навчального процесу;
  
• створення комп’ютерного центру педагогічних вимірювань (тестування);
  
• підготовка Академії до сертифікації якості в УКРСЕРПРО за міжнародними стандартами ISO серії 9000;
  
• створення в перспективі на базі відділу Центру розробки систем управління якістю освіти, підготовка спеціалістів цієї галузі для інших ВНЗ, участь у конкурсах на одержання грантів по створенню систем управління якістю.
  

Рисунок. Властивості освітнього процесу,

що визначають його якість


Створення та розвиток системи управління якістю має цілі:

ВНУТРІШНІ: досягнення якісного рівня випускників Академії, який перевищує рівень інших ВНЗ. Використання новітніх освітніх та інформаційних технологій. Зростання професійного рівня викладачів і співробітників Академії. Оптимізація навчального процесу.

ЗОВНІШНІ: наявність в Академії працюючої та сертифікованої системи забезпечення якості навчання. Розширення та засвоєння нових ринків пошуку абітурієнтів та працевлаштування випускників. Зростання рейтингу та престижу Академії. Орієнтація на задоволення вимог ринку, галузі та регіону.

Робота по запровадженню ефективних механізмів оцінювання кінцевих результатів навчання. Дослідження в області педагогічної метрології та теорії тестування. Розробка системи показників знань та умінь фахівців і створення єдиного банку тестових завдань для проведень ректорських зрізів знань.

Функціонування, а особливо сертифікація системи якості потребує сильної бюрократичної підтримки (велика кількість письмових процедур), що збільшує трудомісткість у вирішенні деяких адміністративних питань.

Дуже важко змінити образ мислення співробітників Академії та студентів так, щоб він відповідав ідеології тотальної якості – TQM, а без такої ідеологічної перебудови ефективність роботи системи управління якістю буде мінімальною чи взагалі шкідливою.


Личность всегда главная,

Человеческая личность должна быть крепка, как скала,

ибо на ней все строится.

И.С. Тургенев