Програми підготовки освітньо-кваліфікаційного рівня "бакалавр" Перелік спеціальних навчальних дисциплін для підготовки бакалавра з економічної та соціальної географії
| Вид материала | Документы |
- Програма творчих конкурсів та вступних випробувань зі спеціальних та загальноосвітніх, 265.37kb.
- Ідно до гсвоу мону «Освітньо-кваліфікаційної характеристики» та «Освітньо-професійної, 281.29kb.
- Програма фахових вступних випробувань для здобуття освітньо-кваліфікаційного рівня, 279.32kb.
- Програма фахових вступних випробувань для здобуття освітньо-кваліфікаційного рівня, 104.87kb.
- Програма фахових вступних випробувань для здобуття освітньо-кваліфікаційного рівня, 337.88kb.
- Програма практик освітньо-кваліфікаційного рівня «бакалавр» напряму підготовки, 89.29kb.
- Програма вступного кваліфікаційного екзамену для здобуття освітньо-кваліфікаційного, 412.25kb.
- Навчальна програма підготовки фахівця освітньо-кваліфікаційного рівня "бакалавр", 1394.33kb.
- Навчальна програма з підготовки студентів вищих навчальних закладів освітньо-кваліфікаційного, 173.54kb.
- Програма вступного кваліфікаційного екзамену для здобуття освітньо-кваліфікаційного, 140.98kb.
Молдова
1. Суспільно-географічне положення. Геополітичне положення. Особливості географічного положення. Формування території і кордони. Адміністративно-територіальний поділ. Столиця.
2. Природно-ресурсний потенціал. Різноманітність рельєфу. Кліматичні ресурси. Недостатнє забезпечення поверхневими водами. Багатство земельних ресурсів. Ерозія ґрунтів. Різноманітність будівельних ресурсів: вапняки, глини, мергелі, крейда, гіпс. Мінеральні води.
3. Населення і трудові ресурси. Чисельність та динаміка населення. Статево-вікова структура населення. Висока густота населення. Переважання сільського населення. Зростання урбанізації населення. Функціональні типи міст і сіл. Національний склад населення. Трудові ресурси. Економічно активне населення та структура його зайнятості. Ринок праці.
4. Господарський комплекс. Функціонально-компонентна структура. Галузі спеціалізації промисловості: харчова, особливо виноробна, машинобудування (трактори, устаткування для харчової промисловості). Агропромисловий комплекс. Спеціалізація сільського господарства: вирощування винограду, фруктів, овочів, тютюну. Харчова промиловість. Виноробна, плодоовочеконсервна, олійножирова, цукрова галузі. Машинобудівний комплекс. Приладобудування, тракторобудування, електротехніка. Хімічний комплекс. Хімія органічного синтезу. Соціальний комплекс. Легка промисловість. Шовкова, хутрова, шкіряна галузі. Сфера послуг. Будівельний комплекс. Транспортний комплекс. Зовнішні економічні зв’язки. Структура експорту і імпорту. Четвертинна діяльність.
5. Функціонально-територіальна структура. Суспільно-географічні підрайони: Центральний, Північний, Південний і Південно-Східний.
6. Проблеми і перспективи розвитку. Дальший розвиток АПК. Виробництво машин для механізації робіт в садах і виноградниках Ринкові реформи.
Естонія
1. Суспільно-географічне положення. Геополітичне положення. Приморське географічне положення. Формування території і кордони. Адміністративно-територіальний поділ. Столиця.
2. Природно-ресурсний потенціал. Переважання рівнинного рельєфу. Кліматичні ресурси. Густа сітка малих рік. Багатство озер. Різноманітність ґрунтового покриву. Багаті запаси горючих сланців і фосфоритів. Родовища торфу, вапняків, доломітів, глин, пісків і гравію. Мінеральні води і лікувальні грязі.
3. Населення і трудові ресурси. Чисельність та динаміка населення. Статево-вікова структура. Висока густота населення. Міське та сільське населення. Функціональні типи міст і сіл. Соціальний та релігійний склад населення. Національний склад населення. Трудові ресурси. Економічно активне населення та структура його зайнятості. Формування ринку праці.
4. Господарський комплекс. Функціонально-компонентна структура. Провідна роль промисловості. Галузі спеціалізації: видобуток сланців, сланцехімічна промисловість, виробництво мінеральних добрив, текстильної промисловості, харчової, особливо рибної, машинобудування (електрохімічні і радіотехнічні вироби, прилади). Паливно-енергетичний комплекс. Сланцева і сланцехімічна промисловість. Хімічний комплекс. Промисловість мінеральних добрив. Машинобудівний комплекс. Кваліфіковані галузі: електрорадіотехнічна, електронна і приладобудування. Агропромисловий комплекс. Спеціалізація сільського господарства: молочне скотарство, беконне свинарство. Основні галузі рослинництва. Харчова промисловість. Молочна, м’ясна, рибна промисловість. Лісопромисловий комплекс. Меблева, целюлозно-паперова промисловість. Соціальний комплекс. Легка промисловість. Текстильна промисловість. Сфера послуг. Транспортний комплекс. Основні види транспорту. Зовнішні економічні зв’язки. Структура експорту і імпорту. Курортно-туристичний комплекс. Четвертинна діяльність.
5. Функціонально-територіальна структура. Суспільно-географічні підрайони: Північно-Західний, Північно-Східний, Південно-Східний, Південно-Західний, Західно-Естонський архіпелаг.
6. Проблеми і перспективи розвитку. Прискорений розвиток сланцехімічної електронної, приладобудування, електрохімічної галузей. Технічна реконструкція підприємств легкої та харчової промисловості. Осушення перезволожених земель. Ринкові реформи.
Латвія
1. Суспільно-географічне положення. Геополітичне положення. Особливості географічного положення. Формування території і кордони. Адміністративно-територіальний поділ. Роль Балтійського моря. Столиця.
2. Природно-ресурсний потенціал. Рівнинність рельєфу. Кліматичні ресурси. Розвинутість річкової сітки. Ґрунтовий покрив. Лісові ресурси. Бідність корисних копалин. Будівельні ресурси: пісок, глина, гіпс, вапняки, гравій. Торфові родовища. Рекреаційні ресурси.
3. Населення і трудові ресурси. Чисельність та динаміка населення. Статево-вікова структура населення. Розміщення населення. Міське та сільське населення. Висока урбанізованість населення. Функціональні типи міст та сіл. Багатонаціональність населення. Соціальний та релігійний склад населення. Трудові ресурси. Економічно активне населення та структура його зайнятості. Ринок праці
4. Господарський комплекс. Функціонально-територіальна структура. Спеціалізація промисловості: машинобудування (електротехнічні, радіотехнічні вироби, мікроавтобуси), хімічна, текстильна, харчова, особливо рибна промисловість. Машинобудівний комплекс. Виробництво металовиробів, металевих конструкцій, радіотехнічних виробів. Електротехнічна промисловість. Вагоно- і автомобілебудування. Сільськогосподарське машинобудування. Соціальний комплекс. Легка промисловість. Трикотажна промисловість. Сфера послуг. Агропромисловий комплекс. Спеціалізація сільського господарства: молочне скотарство, беконне і м’ясне свинарство, вирощування племінної худоби. Галузі рослинництва: вирощування кормових, зернових, технічних культур. Будівельний комплекс. Лісопромисловий комплекс. Транспортний комплекс. Потужний морський і залізничний транспорт. Зовнішні економічні зв’язки. Структура експорту і імпорту. Курортно-туристичний комплекс. Розвиток четвертинної діяльності.
5. Функціонально-територіальна структура. Суспільно-географічні підрайони: Центральний, Курземський, Відземський, Латгальський.
6. Проблеми і перспективи розвитку. Випереджаючий розвиток електронної промисловості, приладобудування, засобів зв’язку. Меліорація перезволожених земель.
Литва
1. Суспільно-географічне положення. Геополітичне положення. Специфіка географічного положення. Роль Балтійського моря. Формування території і кордони. Адміністративно-територіальний поділ. Столиця.
2. Природно-ресурсний потенціал. Рівнинність рельєфу. Кліматичні ресурси. Густа гідрографічна сітка. Багатство підземних вод. Ґрунтовий покрив. Різноманітність будівельних ресурсів (вапняки, доломіти, глини, крейда). Мінеральні води.
3. Населення і трудові ресурси. Чисельність та динаміка населення. Статево-вікова структура населення. Розміщення населення. Міське та сільське населення. Функціональні типи міст і сіл. Соціальний і та релігійний склад населення. Національний склад населення. Трудові ресурси. Економічно активне населення та структура його зайнятості. Ринок праці.
4. Господарський комплекс. Функціонально-компонентна структура. Галузі спеціалізації промисловості: машинобудування (судна, верстати, електротехнічні і радіотехнічні вироби), хімічна (мінеральні добрива), текстильна, харчова, особливо рибна галузі. Машинобудівний комплекс. Переважання трудо- і неметаломістких галузей. Приладо- і верстатобудування. Електротехнічна і радіотехнічна промисловість. Хімічний комплекс. Промисловість мінеральних добрив. Фармацевтична, лакофарбова промисловість. Виробництво товарів побутової хімії. Соціальний комплекс. Легка промисловість. Текстильна промисловість (льняна, трикотажна). Шкіряно-взуттєва промисловість. Сфера послуг. Агропромисловий комплекс. Спеціалізація сільського господарства: молочно-м’ясне скотарство. Розвиток свинарства і птахівництва. Галузі рослинництва: кормові, зернові і технічні культури. Харчова промисловість. М’ясна, молочна, рибна галузі. Лісопромисловий комплекс. Будівельний комплекс. Транспортний комплекс. Зовнішні економічні зв’язки. Структура експорту і імпорту. Курортно-туристичний комплекс.
5. Функціонально-територіальна структура. Суспільно-географічні підрайони: Східний, Південний, Північний, Західний.
6. Проблеми і перспективи розвитку. Прискорений розвиток електронної і радіотехнічної промисловості. Осушення перезволожених і заболочених земель.
Азербайджан
1. Суспільно-географічне положення. Геополітичне положення. Особливості географічного положення. Формування території і кордони. Роль Каспійського моря. Адміністративно-територіальний поділ. Столиця.
2. Природно-ресурсиий потенціал. Різноманітність і контрастність природних умов. Переважання гірського рельєфу. Передгірські похилі рівнини та їх господарське освоєння. Кліматичні ресурси. Нерівномірність розподілу річкової сітки. Вплив Каспійського моря на господарську, діяльність. Поширення великих та дрібних озер. Багатство підземних артезіанських вод. Різноманітність ґрунтового покриву. Багатство корисних копалин: нафта і газ, рудні і поліметалеві (вапняк, мергель, граніт, мармур). Мінеральні джерела і лікувальні грязі.
3. Населення і трудові ресурси. Чисельність та динаміка населення. Статево-вікова структура населення. Висока густота населення. Міське та сільське населення. Функціональні типи міст та сіл. Соціальний та релігійний склад населення. Національний склад населення. Трудові ресурси. Економічно активне населення та структура його зайнятості. Формування ринку праці.
4. Господарський комплекс. Функціонально-компонентна структура. Провідне місце промисловості. Галузі спеціалізації: нафтовидобувна, нафтохімічна (синтетичний каучук), чорна металургія (трубопрокат), машинобудування (нафтове устаткування - електротехнічні вироби), кольорова металургія (алюміній), текстильна, харчова (особливо виноробна) промисловість. Енергоємкість промисловості. Паливно-енергетичний комплекс. Нафтова і газова промисловість - найстаріші галузі. Освоєння нових акваторій Каспійського моря. Потужність електроенергетики. Провідна роль теплоенергетики. Хімічний комплекс. Машинобудівний комплекс. Виробництво нафтового устаткування, електротехнічна промисловість і приладобудування. Металургійний комплекс. Розміщення спеціалізованих металургійних комбінатів чорної та кольорової металургії. Агропромисловий комплекс. Спеціалізація сільського господарства на виноградарстві, садівництві, тютюнництві, овочівництві, вівчарстві і шовківництві. Переважання рослинництва в структурі сільського господарства. Найважливіші галузі рослинництва та їх розміщення. Спеціалізація тваринництва на м’ясо-вовняному і м’ясо-молочному напрямках. Місце шовківництва. Харчова промисловість. Виноробна консервна, пивоварна, борошномельна, тютюнова, рибна промисловість. Соціальний комплекс. Різноманітність структури легкої промисловості. Текстильна, швейна, шкіряно-взуттєва промисловість. Сфера послуг та її структура. Будівельний комплекс. Транспортний комплекс. Основні види транспорту. Провідна роль залізничного транспорту. Внутріреспубліканська роль автомобільного транспорту. Морський, повітряний і трубопровідний транспорт. Зовнішні економічні зв’язки. Структура експорту і імпорту. Курортно-туристичний комплекс. Розвиток четвертинної діяльності.
4. Функціонально-територіальна структура. Суспільно-географічні підрайони: Апшеронський, Кіровабад-Казахський, Кура-Араксинський, Шеки-Закатальський, Ленкорань-Астаринський, Куба-Хачмаський, Нагірна Ширвань, Кельбаджар-Лачинський, Нахічевань, Нагорний Карабах.
5. Про6леми і перспективи розвитку. Вдосконалення структури промисловості на основі зростання ролі електротехнічної, радіотехнічної і електронної промисловості. Збільшення видобутку нафти та газу. Розширення зрошувальних земель. Формування ринкових відносин.
Вірменія
1. Суспільно-географічне положення. Геополітичне положення. Специфіка географічного положення. Формування території і кордони. Адміністративно-територіальний поділ. Столиця.
2. Природно-ресурсний потенціал. Контрастність рельєфу. Агрокліматичні ресурси. Нерівномірність розподілу річкової сітки. Дрібні і небагаточисельні озера. Озеро Севан. Багатство мінеральних вод. Різноманітність ґрунтового покриву. Значні мінеральні ресурси. Руди кольорових і рідкісних металів. Будівельні і хімічні ресурси.
3. Населення і трудові ресурси. Чисельність та динаміка населення. Статево-вікова структура населення. Висока густота населення. Міське та сільське населення. Функціональні типи міст та сіл. Соціальний та релігійний склад населення. Однорідність національного складу населення. Трудові ресурси. Економічно активне населення та структура його зайнятості. Формування ринку праці.
4. Господарський комплекс. Функціонально-компонентна структура. Багатогалузевий характер промисловості. Галузі спеціалізації: машинобудування (електротехнічні і радіотехнічні вироби, автомобілі, верстати, прилади), кольорова металургія (алюміній, мідь), хімічна промисловість (синтетичний каучук, хімічні волокна), видобуток облицювальних матеріалів, текстильна, харчова (особливо виноробна) промисловість. Машинобудівний комплекс. Переважання неметаломістких галузей: радіотехнічна, електротехнічна, приладобудівна, верстатобудівна. Кольорова металургія - старовинна галузь. Мідна і алюмінієва промисловість. Хімічний комплекс. Основна хімія і хімія органічного синтезу. Агропромисловий комплекс. Спеціалізація сільського господа: виноградництво, плодівництво, тютюнництво, південне овочівництво. Молочно-м’ясне скотарство і овочівництво. Харчова промисловість. Виноробна, плодоовочеконсервна, тютюнова, сироробна: промисловість. Соціальний комплекс. Легка промисловість. Текстильна промисловість. Шкіряно-взуттєва промисловість. Килимове виробництво. Сфера послуг. Будівельний комплекс. Транспортний комплекс. Основні види транспорту. Зовнішні економічні зв’язки. Структура експорту і імпорту. Четвертинна діяльність.
5. Функціонально-територіальна структура. Суспільно-географічні підрайони: Араратський, Ширакський, Гугаркський, Севанський, Сюнікський, Нахічевань.
6. Проблеми і перспективи розвитку. Підвищення ролі радіотехнічної і електронної промисловості. Розширення площ зрошувальних земель. Розвиток ринкових відносин.
Грузія
1. Суспільно-географічне положення. Геополітичне положення. Специфіка географічного положення. Формування території і кордони. Роль Чорного моря. Столиця.
2. Природно-ресурсний потенціал. Переважання гірського рельєфу. Кліматичні ресурси. Густа річкова сітка. Бідність на озера. Багатство мінеральних вод. Гідроресурси. Різноманітність ґрунтового покриву. Унікальність рекреаційних ресурсів. Корисні копалини: марганцеві руди, руди кольорових металів, кам’яне вугілля, золото, бентонітові глини, будівельні матеріали.
3. Населення і трудові ресурси. Чисельність та динаміка населення. Статево-вікова структура населення. Висока густота населення. Міське та сільське населення. Функціональні типи міст і сіл. Соціальний та релігійний склад населення. Багатонаціональний склад населення. Трудові ресурси. Економічно активне населення та структура зайнятості. Формування ринку праці.
4. Господарський комплекс. Функціонально-компонентна структура. Особливості промисловості. Спеціалізація промисловості: марганцеворудна, виробництво феросплавів, магістральних електровозів, вантажних автомобілів, труб нафтового сортаменіу, верстатобудування, елекгротехнічна, текстильна, харчова, особливо виноробна промисловість. Металургійний комплекс. Марганцеворудна, промисловість. Виробництво феросплавів. Машинобудування. Електротехнічна, приладобудування, верстатобудування, електронна промисловість, вагонобудування, автомобільна. Хімічний комплекс. Агропромисловий комплекс. Спеціалізація сільського господарства: вирощування чайного листя, цитрусових, винограду, фруктів, тютюну, ефіроолійних культур. Молочно-м’ясне скотарство і м’ясо-вовняне вівчарство. Харчова промисловість. Виноробна, чайна, тютюнова, консервна промисловість. Соціальний комплекс. Легка промисловість. Шовкова, бавовняна, вовняна промисловість. Сфера послуг. Будівельний комплекс. Курортно-туристичний комплекс. Транспортний комплекс. Основні види транспорту. Четвертинна діяльність.
5. Функціонально-територіальна структура. Суспільно-географічні підрайони: Міжгірських понижень, Причорномор’я, Південний, Північний. Абхазія, Аджарія.
6. Проблеми і перспективи розвитку. Підвищення ролі електротехнічної, електронної, радіотехнічної промисловості, приладобудування. Гідроенергетичне будівництво. Освоєння Колхідської низовини. Дальший розвиток курортів і туристичних баз.
Казахстан
1. Суспільно-географічне положення. Геополітичне положення. Особливості географічного положення. Формування території і кордони. Адміністративно-територіальний поділ. Столиця.
2. Природно-ресурсний потенціал. Контрастність рельєфу. Кліматичні ресурси. Нерівномірність розміщення рік. Озера. Каспійське та Аральське моря та їх екологічні проблеми. Багатство підземних вод. Різноманітність ґрунтового покриву. Багатство корисних копалин: руди кольорових (поліметалеві, хромітові, вольфрамові, ванадієві, мідні), і чорних металів, фосфорити, азбест.
3. Населення та трудові ресурси. Чисельність та динаміка населення. Статево-вікова структура населення. Нерівномірність розміщення населення. Міське та сільське населення. Невисокий рівень урбанізації. Функціональні типи міст та сіл. Соціальний та релігійний склад населення. Багатонаціональний склад населення. Трудові ресурси. Економічно активне населення та структура зайнятості. Формування ринку праці.
4. Господарський комплекс. Функціонально-компонентна структура. Провідна роль промисловості. Галузі спеціалізації: виробництво кольорових, чорних металів, видобуток вугілля, нафти, газу, залізних руд, машинобудування (металургійне і гірниче устаткування, трактори), хімічна (мінеральні добрива), харчова промисловість. Металургійний комплекс. Кольорова металургія. Свинцево-цинкова, алюмінієва промисловість. Чорна металургія. Типи металургійних комбінатів. Паливно-енергетичний комплекс. Паливна промисловість. Вугільна промисловість. Формування Павлодар-Екібазтузського та Карагандинсько-Теміртауського ТВК. Нафтова і газова промисловість. Мангишлакський ТВК. Потужна енергетична база. Основні типи електростанцій. Хімічний комплекс. Переробка фосфоритів і виробництво фосфорних добрив. Каратау-Джамбульський ТВК. Виробництво синтетичного каучуку і волокон. Машинобудівний комплекс. Важке машинобудування. Сільськогосподарське машинобудування. Приладобудування. Агропромисловий комплекс. Спеціалізація сільського господарства: зерно і продукти тваринництва. Основні галузі рослинництва: зернове господарство, вирощування технічних культур, садівництво. Розвиток тонкорунного і напівтонкорунного вівчарства, скотарства. Харчова промисловість. М’ясна, консервна, рибна, борошномельна, круп’яна, олійножирова, маслоробна, цукрова галузі. Соціальний комплекс. Легка промисловість. Шкіряна, хутрова, овчинно-шубна промисловість. Сфера послуг. Будівельний комплекс. Транспортний комплекс. Основні види транспорту. Зовнішні економічні зв’язки. Структура експорту і імпорту. Розвиток четвертинної діяльності.
5. Функціонально-територіальна структура. Суспільно-географічні підрайони: Західний, Північний, Центральний, Південний, Східний.
6. Проблеми і перспективи розвитку. Зміцнення сировинної бази чорної та кольорової металургії. Освоєння родовищ нафти. Зростання потужностей з видобутку фосфоритів. Зрошення земель і обводнення пасовищ. Ринкові реформи.
Киргизстан
1. Суспільно-географічне положення. Геополітичне положення. Особливості географічного положення. Формування території і кордони. Адміністративно-територіальний поділ. Столиця.
2. Природно-ресурсний потенціал. Різноманітність рельєфу. Контрасти висот. Кліматичні ресурси. Густа гідрографічна сітка. Багаті запаси підземних вод. Багаточисельність озер. Озеро Ісик-Куль. Водні ресурси. Висотно-зональний розподіл ґрунтів. Багатство корисних копалин. Родовища ртуті, сурми, цинку, свинцю, олова, вольфраму, золота, вугілля, нафти і газу.
3. Населення і трудові ресурси. Чисельність та динаміка населення. Статево-вікова структура. Розміщення населення. Переважання сільського населення. Типи сільських поселень. Урбанізація населення. Соціальний та релігійний склад населення. Багатонаціональність населення. Трудові ресурси. Економічно активне населення та структура його зайнятості. Формування ринку праці.
4. Господарський комплекс. Функціонально-компонентна структура. Особливості промисловості. Спеціалізація промисловості: гідроенергетика, кольорова металургія (ртуть, сурма, поліметали), машинобудування (автомобілі, прилади) харчова промисловість. Металургійний комплекс. Видобуток ртуті, сурми, свинцю, золота та їх переробка. Машино6удівний комплекс. Приладобудування, верстатобудування, сільськогосподарське машинобудування, автомобілебудування, електротехнічна і електронна промисловість. Паливно-енергетичний комплекс. Провідна роль вугільної промисловості. Будівельний комплекс. Соціальний комплекс. Легка промисловість. Сфера послуг. Агропромисловий комплекс. Спеціалізація сільського господарства: виробництво вовни, м’яса, бавовни, цукрових буряків, тютюну, лікарського маку. Головні галузі тваринництва: тонкорунне і напівтонкорунне вівчарство, скотарство, птахівництво і беконне свинарство. Рослинництво. Зональна спеціалізація Чуйської, Таласької і Ферганської долин, Ісик-Кульської котловини. Транспортний комплекс. Основні види транспорту. Зовнішньо-економічні зв’язки. Структура експорту та імпорту. Розвиток четвертинної діяльності.
5. Функціонально-територіальна структура. Суспільно-географічні підрайони: Чуйська долина, Приісиккуля, Північний Захід, Внутрішній Тянь-Шань, Південний Захід.
6. Проблеми і перспективи розвитку. Гідробудівництво і іригація. Організація видобутку золота і олова. Розвиток електронної промисловості, виробництва тканин і килимів. Обводнення пасовищ. Ринкові реформи.
Таджикистан
1. Суспільно-географічне положення. Геополітичне положення. Особливості географічного положення. Формування території і кордони. Адміністративно-територіальний поділ. Столиця.
2. Природно-ресурсний потенціал. Переважання гірського рельєфу. Кліматичні ресурси. Водні ресурси. Грунтові ресурси. Мінеральні ресурси. Золото, руди кольорових металів, солі, нафта, газ, будівельні ресурси.
3. Населення і трудові ресурси. Чисельність та динаміка населення. Статево-вікова структура населення. Особливості розміщення населення. Міське та сільське населення. Низький рівень урбанізованості території. Соціальний та релігійний склад населення. Багатонаціональний склад населення. Трудові ресурси. Економічно активне населення та структура його зайнятості. Ринок праці.
4. Господарський комплекс. Функціонально-компонентна структура Галузі спеціалізації промисловості: кольорова металургія, легка і харчова. Металургійний комплекс. Різноманітність структури кольорової металургії. Агропромисловий комплекс. Спеціалізація сільського господарства: бавовництво, вирощування зернових культур, садівництво, виноградництво, тютюнництво, м’ясо-сальне вівчарство. Харчова промисловість. Олійно-жирова, плодоовочеконсервна, виноробна галузі. Соціальний комплекс. Легка промисловість. Килимова, шовкова, бавовняна галузі. Сфера послуг. Будівельний комплекс. Транспортний комплекс. Зовнішні економічні зв’язки. Структура експорту та імпорту.
5. Функціонально-територіальна структура. Суспільно-географічні підрайони: Південно-Західний, Ферганський, Памірський.
6. Проблеми та перспективи розвитку. Дальший розвиток Південно-Таджицького ТВК. Гідроенергетичне будівництво і зрошення земель.
Туркменистан
1. Суспільно-географічне положення. Геополітичне положення. Особливості географічного положення. Формування території і кордони. Роль Каспійського моря. Адміністративно-територіальний поділ. Столиця.
2. Природно-ресурсний потенціал. Пустельний характер території. Кліматичні ресурси. Бідність водних і ґрунтових ресурсів. Мінеральні ресурси. Значні запаси природного газу. Соляні ресурси затоки Кара-Богаз-Гол. Родовища свинцю, цинку, сірки, калійних солей.
3. Населення і трудові ресурси. Чисельність та динаміка населення. Статево-вікова структура населення. Розміщення населення. Міське та сільське населення. Переважання сільського населення. Оазисне сільське розселення. Функціональні типи міст. Соціальний та релігійний склад населення. Національний склад населення. Трудові ресурси. Економічно активне населення та структура його зайнятості. Ринок праці.
4. Господарський комплекс. Функціонально-компонентна структура. Спеціалізація промисловості: нафтовидобувна, нафтопереробна, газова, виробництво хімічної сировини. Паливно-енергетичний комплекс. Потужність газової промисловості. Нафтовидобувна і нафтопереробна промисловість. Хімічний комплекс. Гірничохімічна промисловість. Формування Східно-Туркменського ТВК. Агропромисловий комплекс. Спеціалізація сільського господарства: бавовницгво, каракульне вівчарство. Харчова промисловісгь. Олійно-жирова, виноробна, рибна, плодоовочеконсервна галузі. Соціальний комплекс. Легка промисловість. Бавовняна, шовкова, вовняна галузі. Виробництво килимів. Сфера послуг. Транспортний комплекс. Зовнішні економічні зв’язки. Структура експорту та імпорту.
5. Функціонально-територіальна структура. Суспільно-географічні підрайони: Східний, Центральний, Західний.
6. Проблеми та перспективи розвитку. Розширення робіт з розвідування родовищ тафти та газу. Обводнення пасовищ і зрошення земель.
Узбекистан
1. Суспільно-географічне положення. Геополітичне положення. Специфіка географічного положення. Формування території і кордони. Адміністративно-територіальний поділ. Столиця.
2. Природно-ресурсний потенціал. Різноманітність рельєфу. Кліматичні ресурси. Бідність водних і ґрунтових ресурсів. Мінеральні ресурси. Значні нафтові і газові ресурси. Родовища будівельних матеріалів, рідкісних то кольорових металів.
3. Населення і трудові ресурси. Чисельність та динаміка населення. Статево-вікова структура. Розміщення населення. Міське та сільське населення. Функціональні типи міст та сіл. Соціальний та релігійний склад населення. Національний склад населення. Трудові ресурси. Економічно активне населення та структура його зайнятості. Ринок праці. Давність культури.
4. Господарський комплекс. Функціонально-компонентна структура Спеціалізація промисловості: бавовняного волокна, рослинної олії, бавовнообробних і бавовнозбиральних машин, текстильного устаткування. Паливно-енергетичний комплекс. Провідна роль газової промисловості. Агропромисловий комплекс. Спеціалізація сільського господарства: виробництво бавовнику каракулю, рису, кенафа, вовни. Роль поливного землеробства. Розвиток каракульного і м’ясо-сального вівчарства. Харчова промисловість. Олійножирова, виноробна, плодоовочеконсервна, кондитерська галузі. Виробництво сухофруктів. Машинобудівний комплекс. Сільськогосподарське машинобудування, виробництво устаткування для прядильних і бавовноочисних заводів. Електротехнічне машинобудування. Будівельний комплекс. Транспортний комплекс Зовнішні економічні зв’язки. Структура експорту та імпорту.
5. Функціонально-територіальна структура. Суспільно-географічні підрайони: Ташкентський, Ферганський, Голодностепський, Бухара-Самаркандський, Каршинський, Нижнєамударьїнський.
6. Проблеми та перспективи розвитку. Зростання потужностей з виробництва міді, видобутку свинцево-цинкової руди виробництву сталі і прокату, тракторів, бавовняних тканин. Дальший розвиток виноградництва, баштанництва, плодівництва. Зрошення земель і обводнення пасовищ.
10.4. Список рекомендованої літератури
1. Лавришев А.Н. Экономическая география СССР. - М.,1986.
2. Назиров Р.М. и др. Экономическая география СССР. - Ереван. 1986.
3. Размещение производительных сил. – М.,1994.
4. Розміщення продуктивних сил. - К.,1996.
5. Сидор С.И. Социально-экономическая география СССР. - Минск,1989.
6. Советский Союз в 22 томах. - М.,1982.
7. Статистический ежегодник стран СНГ. - М.,1996.
8. Страны мира. Советский Союз. - М.,1984.
9. Экономическая и социальная география СССР. т.2. /Под ред. В.Я.Рома. – М., 1987.
10. Экономическая география России. - М.,1997.
11.Экономическая география СССР. ч.2. /Под ред. Н.Д.Пистуна. - М., 1988.
12.Экономическая география СССР./Под ред. А.Т.Хрущева и И.В.Никольского. – М., 1985.
10.5 теми семінарських та практичних занять
- Оцінка ПРП країн регіону.
- Оцінка праце-ресурсного потенціалу країн регіону.
- Оцінка господарства країн регіону.
- Оцінка зовнішньоекономічного потенціалу країн регіону.
- Характеристика окремих районів РФ.
- Порівняльна характеристика країн Балтії.
- Оцінка господарства Білорусі та Молдови.
- Порівняльна характеристика країн Закавказзя.
- Порівняльна характеристика країн Центральної Азії.
10.6. Завдання для самостійної роботи
1. Вивчення та складання картографічного мінімуму (2 год.).
2. Складання схеми суспільно-географічного районування країн регіону (2 год.).
10.7. Проміжний та підсумковий контроль
Проміжний контроль – 2 модулі, підсумковий – залік.
11. “Розміщення продуктивних сил”
(Упорядник – проф. Іщук С.)
11.1 ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
Метою дисципліни є вивчення закономірностей і принципів розміщення галузей матеріального виробництва і сфери послуг, їх територіальної організації у різних країнах і районах. Вивчення теоретико-методологічних і методичних основ розміщення галузей, умови і фактори територіальної організації продуктивних сил.
Основними завданнями навчальної дисципліни “Розміщення продуктивних сил” виступають:
- оволодіння теоретичними основами розміщення підприємств, галузей, комплексів об’єктів матеріального виробництва і сфери послуг в межах певних територій;
глибокий аналіз умов і факторів розміщення об’єктів в локальних, регіональних та державних комплексах;
вивчення основних методичних підходів до оцінки продуктивних сил території та застосування їх в процесі аналізу;
оцінка сучасного рівня розвитку продуктивних сил на території країни, її основних економічних регіонів та прогнозування ситуації на майбутнє.
Студенти повинен
знати:
- основні наукові положення і категорії дисципліни;
- концепції і теорії в галузі розміщення окремих галузей та продуктивних сил в цілому;
- методичні основи аналізу продуктивних сил країни, адміністративних одиниць та суспільно-географічних макрорегіонів;
- групи факторів, що впливають на розміщення продуктивних сил, дати їх класифікацію та вміти оцінити вплив кожного фактора на розміщення об’єктів;
- розміщення галузей, окремих виробничих комплексів в межах України та держав світу;
- показники розвитку продуктивних сил в різних районах України (в областях та макрорайонах).
вміти:
- теорією розміщення продуктивних сил на сучасному етапі розвитку наукових досліджень;
- методикою аналізу рівня розвитку продуктивних сил мікро-, мезо- і макрорегіонів;
- оцінкою мінерально-сировинних ресурсів для розвитку продуктивних сил;
- оцінкою людського фактора в розвитку і розміщення продуктивних сил;
- оцінкою екологічної ситуації при розміщення об’єктів, що погіршують умови життєдіяльності населення.
11.2.Тематичний план
| № | Назва теми | Кількість годин | Розрахунок навчального часу, (год.) | |
| лекцій | практичних | |||
| 1. | Предмет і методологія курсу, структура і актуальність завдання | 2 | 2 | - |
| 2. | Закономірності, принципи і фактори розміщення продуктивних сил | 6 | 4 | 2 |
| 3. | Наукові методи аналізу розміщення виробництва і територіальної організації продуктивних сил | 6 | 4 | 2 |
| 4. | Розміщення продуктивних сил і людський фактор | 2 | 2 | - |
| 5. | Оцінка природно-ресурсного потенціалу | 4 | 2 | 2 |
| 6. | Загальна характеристика і структура національного комплексу України | 4 | 2 | 2 |
| 7. | Розміщення і територіальна організація міжгалузевих комплексів України | 16 | 10 | 6 |
| 8. | Територіальна структура національного комплексу України і економічне районування | 2 | 2 | - |
| 9. | Розміщення і територіальна організація продуктивних сил основних макрорайонів України | 10 | 6 | 4 |
| 10. | Розвиток продуктивних сил України і роль її національного комплексу в системі міжнародного поділу праці | - | 2 | - |
| Разом | 54 | 36 | 18 | |
11.3. ПРОГРАМА ДИСЦИПЛІНИ
вступ
Програма призначена для студентів економічних спеціальностей вищих навчальних закладів.
Мета курсу "Розміщення продуктивних сил" - розкрити теоретико-методологічні і методичні основи розміщення галузей народного господарства, умови і фактори територіальної організації продуктивних сил в економічних регіонах. В процесі вивчення дисципліни студенти повинні набути знань і навиків для вирішення завдань територіальної організації виробництва. Особлива увага приділяється формуванню у молодих спеціалістів комплексного, просторового сприйняття економіки з позицій «посилення ролі людського фактору, врахування досягнень науково-технічного прогресу, необхідності вирішення екологічних, соціальних, технічних та інших проблем.
У програмі значне місце займає конкретний аналіз розвитку і розміщення міжгалузевих комплексів, акцентується увага на вивченні проблем територіальної організації продуктивних сил і розвитку економіки регіонів України на етапі переходу до ринкової економіки. Методика вивчення дисципліни передбачає взаємозв'язок основних тем курсу з категоріями економіки, менеджменту, економічної теорії і ринкової економіки з економікою природокористування, економічною і соціальною географією, регіональною економікою.
Засвоєння студентами основних теоретичних, методичних і деяких практичних навиків у процесі вивчення курсу "Розміщення продуктивних сил" є однією з обов'язкових умов фундаментальної підготовки економістів широкого профілю для народного господарства.
ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ОСНОВИ РОЗМІЩЕННЯ ПРОДУКТИВНИХ СИЛ
Предмет, визначення, методологія, структура і актуальні завдання курсу
Розміщення продуктивних сил як наукова дисципліна. Місце курсу в системі навчальних дисциплін. Сучасний етап наукових досліджень в галузі розміщення продуктивних сил. Суть наукових категорій: "продуктивні сили”, "територіальний поділ праці”, "територіальна організація виробництва”.
Завдання раціонального розміщення продуктивних сил з метою посилення ролі людського фактора, врахування досягнень науково-технічного прогресу, необхідності вирішення екологічних, соціально-економічних проблем. Основні напрямки розвитку зарубіжної науки в галузі розміщення виробництва. Сучасні теорії розміщення виробництва (І.Тюнен, А.Вебер, А.Льош, У.Ізард, В.Леонтьєв та ін.).
Закономірності, принципи і фактори розміщення продуктивних сил
Поняття про закономірності розміщення виробництва, їх об'єктивний, характер. Закономірності розміщення виробництва як результат взаємодії різноякісних процесів в системі "суспільство - виробництво - територія". Закономірність раціонального розміщення виробництва, комплексного розміщення виробництва. Поняття про принципи розміщення виробництва. Основні принципи розміщення виробництва і регіонального розвитку у ринкових умовах: соціальна орієнтація господарської діяльності; наближення виробництва до джерел сировини, палива, до місць зосередження трудових ресурсів і до ринків збуту готової продукції; поєднання раціональної спеціалізації і комплексного розвитку економіки регіонів на основі вдосконалення територіального поділу і інтеграції праці; обмеження надмірної концентрації промисловості і населення у великих містах, переважне розміщення певного промислового виробництва в малих і середніх містах; охорона природи і науково обгрунтоване природокористування, забезпечення здорових гігієнічних умов життя та праці населення та ін.
Фактори розміщення виробництва та їх класифікація. Особливості впливу різних факторів на розміщення і територіальну організацію галузей промислового та агропромислового комплексів. Природні, економічні, соціальні, технологічні, політичні, міжнародні та інші фактори.
Наукові методи аналізу розміщення виробництва і територіальної організації продуктивних сил
Економічні методи обгрунтування раціонального розміщення і територіальної організації продуктивних сил. Системно-структурний аналіз, балансовий метод, техніко-економічний аналіз, економіко-статистичний аналіз, метод діагностики. Застосування методів економіко-математичного моделювання для знаходження раціональних варіантів розміщення виробництва. Балансові і оптимізаційні моделі. Методи врахування факторів розміщення галузі і підприємства. Виділення груп галузей: енергомісткі, сировинні, трудомісткі, споживна група галузей. Врахування диференціації вартісних показників на видобуток сировини і виробництво продукції у різних районах. Техніко-економічні розрахунки при розміщенні галузей (порівняльна ефективність за варіантами). Використання формули приведених затрат. Визначення раціональних зон перевезення продукції.
Загальний аналіз структури територіальних комплексів. Виділення функціональних груп галузей в районних комплексах: галузі спеціалізації, допоміжні, обслуговуючі. Кількісна оцінка районної спеціалізації і комплексності, індекси рівня районної спеціалізації і комплексності. Галузеві і комплексні схеми і програми розвитку та розміщення продуктивних сил, районні планування, генеральні плани міст.
Розміщення продуктивних сил і людський фактор
Людина як основний споживач виробленої продукції і основна продуктивна сила. Раціональне використання трудових ресурсів - важлива умова пропорційного розвитку продуктивних сил. Завдання раціонального розміщення виробництва і вдосконалення його структури у зв'язку з об'єктивною необхідністю використання трудових ресурсів в різних економічних регіонах.
Чисельність населення, природний і механічний рух. Регіональні відмінності у природному прирості населення. Вплив населення на формування спеціалізації господарства регіонів. Міське і сільське населення України, його національний склад, статево-вікова структура. Баланс трудових ресурсів у регіонах України. Прогноз зміни чисельності трудових ресурсів до 2000 року і до 2015 року.
Природно-ресурсний потенціал і його економічна оцінка при розміщенні продуктивних сил
Природні ресурси України та їх роль у розміщенні виробництва. Ресурси для виробничої і невиробничої сфер. Мінеральні, сільськогосподарські, лісові, водні ресурси. Запаси корисних копалин, їх кількісна та якісна оцінка при розміщенні виробництва. Основні райони залягання корисних копалин (паливні ресурси, рудні, нерудні). Форми зосередження мінеральних сировинних ресурсів і їх вплив на формування територіальної структури виробництва. Економічна оцінка земельних ресурсів України, їх роль у розвитку і спеціалізації сільськогосподарського виробництва в різних природних зонах. Ефективність використання агрокліматичних ресурсів в межах території України. Забезпеченість народногосподарського комплексу водними ресурсами і проблеми їх раціонального використання. Лісові ресурси України. Райони лісопромислового виробництва. Відновлення лісу, охорона лісових масивів.
РОЗМІЩЕННЯ І ТЕРИТОРІАЛЬНА ОРГАНІЗАЦІЯ МІЖГАЛУЗЕВИХ НАРОДНОГОСПОДАРСЬКИХ КОМПЛЕКСІВ
Загальна характеристика і структура народного господарства
Рівень розвитку продуктивних сил України. Галузева структура господарства. Необхідність вдосконалення розміщення продуктивних сил і зміни галузевої структури промисловості. Розвиток пріоритетних галузей машинобудування та переробних галузей агропромислового комплексу. Особливості територіальної структури виробництва. Промислові райони, їх спеціалізація, структура виробництва. Райони добувної і обробної промисловості. Промислові вузли і їх типи. Проблеми вдосконалення виробництва у промислових районах і вузлах. Концентрація промисловості і охорона навколишнього середовища.
Розміщення галузей паливно-енергетичного комплексу
Місце паливно-енергетичного комплексу в народному господарстві України. Склад комплексу. Основні райони залягання паливних ресурсів. Співвідношення запасів вугілля, нафти і газу. Кількісна і якісна оцінка паливних ресурсів.
Нафтовидобувна і нафтопереробна промисловість. Система нафтопроводів на території України. Нафтохімічні комплекси. Газова промисловість. Райони видобутку і споживання газу. Система газопроводів (магістральні газопроводи внутрі України, міжнародні газопроводи). Газохімічні комплекси.
Вугільна промисловість. Райони видобутку твердого палива (Донецький, Львівсько-Волинський, Придніпровський басейни). Характеристика вугільних родовищ. Проблеми розвитку вугільної промисловості України.
Електроенергетика. Баланс виробництва електроенергії електростанціями України. Розміщення теплових електростанцій, їх роль у виробництві електроенергії. Гідроенергетика. Каскад ГЕС на Дніпрі і проблеми Великого Дніпра. Атомна енергетика та її роль у забезпеченні електроенергію районів України. Енергосистеми, їх функціонування. Головні лінії електропередач. Проблеми розвитку паливно-енергетичного комплексу у зв'язку з дефіцитом палива.
Розміщення галузей чорної і кольорової металургії
Значення металургії в народному господарстві. Виробничі зв'язки металургії з іншими галузями. Сировинні бази чорної металургії та їх оцінка. Райони виплавки чорних металів, їх характеристика. Найбільші центри чорної металургії.
Кольорова металургія. Сировинна база, основні центри виробництва кольорових металів. Проблеми забезпечення підприємств сировиною для виробництва кольорових металів. Найбільші комплекси кольорової металургії. Проблеми і перспективи дальшого розвитку галузей.
Розміщення галузей машинобудівного комплексу
Загальна характеристика машинобудування. Місце і роль машинобудівного комплексу у розвитку економіки України. Взаємозв'язок машинобудування з іншими галузями. Структурні і територіальні особливості машинобудування: галузевий склад, напрямки спеціалізації у розрізі макрорегіонів; форми територіального зосередження підприємств і територіальна структура; найважливіші машинобудівні центри і вузли. Основні напрямки розвитку галузей машинобудування: вдосконалення структури, спеціалізації, виробничих зв'язків. Створення нових виробництв, які б завершували виробничі цикли у певних галузях.
Розміщення галузей хімічного комплексу
Роль хімічної промисловості в народному господарстві, зв'язок з іншими галузями. Структура і взаємозв'язки хімічного комплексу, розвиток комбінування виробництв, типи хімічних комбінатів. Природні ресурси хімічної промисловості України та їх кількісна та якісна оцінка. Група виробництв органічного синтезу і особливості їх розміщення та територіальної організації. Розміщення виробництв хімічних волокон, синтетичних смол і пластмас; розвиток шинного виробництва. Розміщення виробництва мінеральних добрив: азотних, фосфатних, калійних. Варіанти розміщення підприємств та їх економічна ефективність. Райони і центри виробництва сірчаної кислоти і соди. Розвиток лакофарбової промисловості та галузей побутової хімії. Перспективи розвитку і розміщення хімічної промисловості у зв'язку з хімізацією народного господарства.
Лісопромисловий комплекс і розміщення галузей лісопереробки та лісохімії
Місце лісопромислового комплексу в народному господарстві та його структура. Стадійність виробництв: лісозаготівля, механічна обробка і хімічна переробка деревини. Оцінка лісових ресурсів України. Лісодефіцитні і лісосировинні райони. Варіанти розміщення підприємств лісопереробної промисловості. Найбільші центри і головні райони деревообробки, меблевої, целюлозно-паперової промисловості. Розвиток галузей лісохімії. Лісопромислові комплекси та проблеми територіальної організації їх структурних ланок.
Розвиток і розміщення галузей будівельного комплексу
Техніко-економічна специфіка галузей промисловості будівельних матеріалів і будівельної індустрії. Структура виробництва комплексу, основні групи галузей. Характеристика природних будівельних матеріалів та забезпеченість ними території України. Райони виробництва цементу. Розширення сировинної бази галузі за рахунок використання шлаків та інших відходів. Комплексування цементної промисловості з металургією.
Розвиток промисловості збірного залізобетону. Найбільші райони виробництва залізобетонних конструкцій. Головні центри виробництва скла, азбоцементних труб, керамічної плитки, шиферу, м'якої покрівлі. Перспективи розвитку і розміщення промисловості будівельних матеріалів. Розширення використання матеріалів попутнього видобутку вторинної сировини і відходів для виробництва будівельних матеріалів.
Транспортний і водногосподарський комплекси
Транспорт як найважливіша сфера інфраструктурного забезпечення народного господарства. Найважливіші функції транспорту. Сухопутний, водний і повітряний транспорт. Роль залізничного і автомобільного транспорту в народному господарстві. Основні напрямки магістральних перевезень залізничним та автомобільним транспортом. Морський і річковий транспорт, головні порти України. Системи магістральних трубопроводів, основні авіалінії внутрідержавного і міжнародного значення. Структура перевезень вантажів різними видами транспорту.
Оцінка водних ресурсів України в розрізі економічних регіонів. Споживання води галузями народного господарства. Забруднення річкових вод промисловими і комунальними стічними водами. Проблема очищення стічних вод. Боротьба з забрудненням річок. Проблеми використання води у південних районах України з метою зрошення сільськогосподарських масивів.
Розміщення галузей агропромислового комплексу (АПК)
Місце і роль АПК в економіці країни. Основні структурні ланки агропромислового комплексу: сільське господарство (сировинна ланка); переробка сільськогосподарської сировини (переробна ланка); збут і реалізація продукції; матеріально-технічне забезпечення АПК засобами виробництва.
Земельний фонд України. Оцінка сільськогосподарських угідь по природних зонах. Структура посівних площ. Основні райони культивування зернових, технічних і овочевих культур. Райони розвитку тваринництва. Зональні агропромислові комплекси. Створення спеціалізованих приміських АПК рослинницької і тваринницької орієнтації. Галузеві (спеціалізовані) та багатогалузеві АПК. Проблеми розвитку і розміщення агропромислових комплексів у зв'язку з роздержавленням і приватизацією в аграрному секторі економіки. Форми організації в АПК: комбінати, фірми, об'єднання, кооперативи, сімейні і фермерські господарства. Удосконалення економічних зв'язків між галузями АПК. Встановлення найбільш раціональних зон постачання сировини агропромислових підприємств.
ТЕРИТОРІАЛЬНА ОРГАНІЗАЦІЯ ПРОДУКТИВНИХ СИЛ І ЕКОНОМІКА РЕГІОНІВ УКРАЇНИ
Територіальна структура народного господарства України і економічне районування
Територіальний поділ праці як основа формування економічних районів. Визначення економічного району, його головні ознаки, районоутворючі фактори. Економічний район в структурі народного господарства країни. Типи економічних районів. Основні елементи територіальної організації продуктивних сил: економічні райони, економічні вузли і центри. Територіально-виробничі комплекси (ТВК). Локальні і регіональні ТВК; промислові і агропромислові ТВК та їх типи. Завдання і проблеми територіального (регіонального) управління і економічного районування в умовах переходу економіки до ринкових відносин.
Розміщення і територіальна організація продуктивних сил Донецького, Придніпровського і Північно-Східного районів
Географічне положення районів та його оцінка. Природно-ресурсний потенціал, населення і трудові ресурси. Особливості структури виробництва, співвідношення промислового і сільськогосподарського секторів виробництва, видобувної та обробної промисловості.
Донецький район (Донецька і Луганська області). Головні галузі спеціалізації і їх роль у формуванні господарського комплексу Донбасу. Проблеми розвитку вугільної і металургійної галузей промисловості. Необхідність структурної перебудови промислового комплексу. Міжрегіональні зв'язки Донбасу і їх вдосконалення. Основні напрямки спеціалізації агропромислового комплексу.
Придніпровський район (Дніпропетровська, Запорізька області). Вигідність географічного положення району і його роль в територіальному поділі праці. Сучасний господарський комплекс Придніпров'я, його структура і спеціалізація. Роль мінеральних і водних ресурсів у розвитку господарства. Дальший розвиток металургії і машинобудування, їх виробничі зв'язки з іншими районами України. Напрямки розвитку агропромислового комплексу, вдосконалення спеціалізації сільського господарства, прискорений розвиток виробництв, що переробляють сільськогосподарську сировину.
Північно-Східний район (Харківська, Полтавська, Сумська області). Вигідність географічного положення. Оцінка природно-ресурсного потенціалу. Роль природних ресурсів у формуванні виробничої структури господарства. Провідна роль у виробництві Харківського промислового вузла та основної його галузі - машинобудування. Напрямки розвитку агропромислового комплексу. Оцінка економічних зв'язків району з районами України і зарубіжними країнами. Перспективи розвитку господарства, проблеми енергозабезпечення, конверсія підприємств, розвиток ключових галузей машинобудування.
Розміщення і територіальна організація продуктивних сил Київського, Центрально-Українського, Подільського районів
Географічне положення районів, населення і трудові ресурси, природно-ресурсний потенціал.
Київський район (Київська, Житомирська, Чернігівська області). Природні умови і ресурси, населення і трудові ресурси. Господарський комплекс, основні галузі спеціалізації. Роль Києва - найбільшого промислового і культурного центра України у формуванні господарського комплексу. Оцінка економічних зв'язків району. Перспективи розвитку промисловості і сільського господарства.
Центрально-Український район (Черкаська, Кіровоградська області). Вигідність географічного положення, природно-ресурсний потенціал і його оцінка. Роль водних ресурсів у розвитку економіки району. Земельні ресурси - основа дальшого розвитку сільського господарства. Головні галузі спеціалізації промисловості і сільського господарства. Економічні зв'язки району. Проблеми розвитку хімії, машинобудування, харчової промисловості. Необхідність інтенсифікації виробничих процесів у сільському господарстві, екологічні проблеми розвитку виробництва.
Подільський район (Вінницька, Хмельницька, Тернопільська області). Географічне положення, природно-ресурсний потенціал, населення і трудові ресурси. Виробничий напрямок району, головні галузі спеціалізації господарського комплексу. Розвиток неметаломісткого машинобудування, виробництва мінеральних добрив, галузей харчової промисловості. Роль цукрової промисловості для забезпечення внутрідержавних потреб і для експорту продукції. Необхідність інтенсифікації сільськогосподарського виробництва. Проблеми розвитку середніх і невеликих міст та закріплення кадрів у сільському господарстві.
Розміщення і територіальна організація продуктивних сил Карпатського та Західно-Поліського районів
Географічне положення районів, що лежать на Заході України і межують з Польщею, Угорщиною, Чехією, Словаччиною, Румунією та Білорусією. Природно-ресурсний потенціал районів, значення для господарства лісових ресурсів та мінеральних паливних і хімічних ресурсів. Освоєння території районів, нерівномірність розселення населення.
Карпатський район (Львівська, Івано-Франківська, Закарпатська і Чернівецька області). Оцінка природно-ресурсного потенціалу району та наявних трудових ресурсів. Різноманітність природних умов і ресурсів. Роль Карпат - важливої рекреаційної зони України у господарському комплексі. Головні галузі спеціалізації промисловості: машинобудування, харчова, хімічна, лісова. Спеціалізація сільського господарства, формування вільних економічних зон.
Західно-Поліський район (Волинська і Рівенська області). Вигідність економіко-географічного положення району. Природні умови і ресурси, забезпеченість трудовими ресурсами. Господарський комплекс, його структура і спеціалізація. Роль вугільних ресурсів у формуванні промислового комплексу. Створення потужної електроенергетики, розвиток машинобудування і хімії. Розширення підприємств харчової промисловості. Спеціалізація сільського господарства, проведення меліорації, її позитивні і негативні наслідки. Економічні зв'язки району з районами України і зарубіжними країнами. Економічна зона "Євробуг" і її значення для розвитку продуктивних сил Західно-Поліського району.
Розміщення і територіальна організація продуктивних сил Причорноморського району
Склад району (Одеська, Миколаївська, Херсонська області, автономна республіка Крим). Вигідність економіко-географічного положення району, його приморське положення. Природні умови і ресурси та їх економічна оцінка. Рекреаційні ресурси, їх значення для розвитку економіки регіону та для. господарства України. Населення району, його національний склад. Проблеми повернення на територію депортованих народів. Економічні і політичні проблеми автономної республіки Крим.
Господарський комплекс району і його структура. Роль машинобудування і харчової промисловості у розвитку господарства. Спеціалізація сільського господарства та розвиток харчової промисловості. Морський транспорт, його роль у розвитку зовнішньоекономічних зв'язків України з країнами світу. Перспективи розвитку економіки району. Дальший розвиток суднобудування, плодоовочеконсервної промисловості, формування курортно-рекреаційних комплексів у Причорномор'ї та на південному березі Криму.
Розвиток продуктивних сил України і роль її господарського комплексу в системі міжнародного поділу праці
Система міжнародного поділу праці в умовах розпаду СРСР і створення незалежних держав у Східній Європі та в Азії.
Зростання активності України в зовнішньоекономічних зв'язках з країнами Заходу. Форми зовнішньоекономічних зв'язків з країнами СНД. Напрямки розвитку зовнішньоекономічних зв'язків з Росією, Білорусією, країнами Прибалтики, Казахстаном, країнами Закавказзя і Середньої Азії. Важливість розвитку торгових зв'язків з Туреччиною і країнами Близького Сходу.
Структура експорту та імпорту України, тенденції їх зростання. Посилення ролі галузей обробної промисловості в експортних поставках. Роль галузей агропромислового комплексу у розвитку експорту. Встановлення прямих зв'язків підприємств України з промисловими і комерційними фірмами та підприємствами зарубіжних країн.
Напрямки створення в Україні сучасних підприємств з найновішими.
Світове господарство: галузева структура та розміщення основних систем
Сучасний етап розвитку продуктивних сил світу. Міжнародний поділ праці, основні потоки капіталу та робочої сили. Структура світового господарства (соціально-економічний, функціонально-галузевий та функціонально-територіальний аспекти). Основні системи світового господарства. Енергетика. Розміщення паливної промисловості (вугільної, нафтової, газової), розвиток електроенергетики. Виробництво конструкційних матеріалів. Особливості розвитку металургії, хімічної промисловості. Розміщення машинобудування, головні райони розвитку машинобудування світу. Закономірності розвитку і розміщення сільського господарства світу. Основні райони розвитку землеробства і тваринництва. Світова транспортна система (сухопутний, водний, повітряний види транспорту). Регіональні транспортні системи. Перспективи розвитку транспорту.
Регіональні особливості розміщення продуктивних сил у світовому господарстві
Загальний огляд розвитку і розміщення продуктивних сил Європейського регіону: країни Західної, Центральної та Східної Європи. Особливості розміщення продуктивних сил Азії: країни Північної і Центральної Азії, країни Південно-Західної, Південно-Східної та Східної Азії. Продуктивні сили країн Північної Америки (Англо-Америка) та країн Латинської Америки. Зрушення у розміщенні продуктивних сил країн Африки. Особливості розвитку продуктивних сил країн Австралії і Океанії.
11.4. СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
- Географія агропромислових комплексів: Навч. посібник / М.Д.Пістун, В.О.Гуцал, Н.І.Провотар. – К.: Либідь, 1997. – 200 с.
- Долішній М.І., Стадницький Ю.І., Загородній А.Г., Товкан О.Е. Розміщення продуктивних сил і регіональна економіка: Навч. посіб. — Л. : Національний ун-т "Львівська політехніка" (ІВЦ "ІНТЕЛЕКТ+" ІПДО), 2003. — 256с.
- Дорогунцов С.І., Іщук С.І., Олійник Я.Б., Степаненко А.В. Розміщення продуктивних сил: Тестові завдання для студ. вищих навч. закладів.— К.: Знання, 1999. — 73с.
- Дорогунцов С.І., Олійник Я.Б., Степаненко А.В. Теорії розміщення продуктивних сил і регіональної економіки: Навч. посібник. — К. : СТАФЕД-2, 2001. — 143с.
- Жук М.В., Круль В.П. Розміщення продуктивних сил і економіка регіонів України: Підручник для студ. вищих навч. закл. — К. : Кондор, 2004. — 296с.
- Іщук С. І. Розміщення продуктивних сил (теорія, методи, практика) — 6 вид. — К. : Видавництво Європейського університету, 2004. — 216с.
- Іщук С.І. Розміщення продуктивних сил і територіальна організація виробництва: Навч. посіб. для студ. екон. та геогр. спец. вищ. навч. закл. – К.: Вид. ПАЛИВОДА А.В., 2002. – 260 с.
- Мезенцева Н.І., Мезенцев К.В. Суспільно-географічне районування України: Навч. посіб. – К.: Видавничо-поліграфічний центр “Київський університет”, 2000. – 228 с.
- Паламарчук М.М., Паламарчук О.М. Економічна і соціальна географія України з основами теорії. – К.: Знання, 1998. – 416 с.
- Пістун М.Д. Основи теорії суспільної географії: Навч. посібник. – К.: Вища шк., 1996. – 231 с.
- Пістун М.Д. Суспільно-географічне районування України. Текст лекції з курсу “Економічна і соціальна географія України” для студентів географічних факультетів. – К.: ВЦ “Київський університет”, 1998. – 41 с.
- Регіональна економіка: Навч. посібн. / За ред. Я.Б.Олійника. – К.: КНТ, Видавець Фурса С.Я., 2007. – 444 с.
- Розміщення продуктивних сил і регіональна економіка України: Навч. посіб. / Є.П. Качан (ред.). — Т. : Економічна думка, 2005. — 310 с.
- Розміщення продуктивних сил і регіональна економіка: Навч. посібник для студ. вищих навч. закл. / Є. П. Качан (ред.). — К. : Юридична книга, 2005. — 704с.
- Розміщення продуктивних сил і регіональна економіка: Підручник / С.І.Дорогунцов, Т.А.Заяць, Ю.І.Пітюренко та ін. – К.: КНЕУ, 2005. – 988с.
- Розміщення продуктивних сил і регіональна економіка: Підручник / В.В. Ковалевський (ред.). — 8.вид., стер. — К. : Знання, 2006. — 350с.
- Розміщення продуктивних сил України: Навч.-метод. Посібник для самостійн. вивч. дисц./ С.І.Дорогунцов, Ю.І.Пітюренко, Я.Б.Олійник та ін. – КНЕУ, 2000. – 364 с.
- Стеченко Д.М. Розміщення продуктивних сил і регіоналістика: Підручник. — К. : Вікар, 2006. — 400с.
- Топчієв О.Г. Теоретичні основи регіональної економіки: Навч. посібник. — К.: Вид-во УАДУ, 1997. – 140 с.
- Хвесик М.А., Горбач Л.М., Пастушенко П.П. Розміщення продуктивних сил та регіональна економіка: Навч. посібник для студ. вищих навч. закл.. — К. : Кондор, 2005. — 344с.
- Чернюк Л.Г., Клиновий Д.В. Розміщення продуктивних сил і регіональна економіка: Навч. посіб. для дистанц. навчання. — К. : Ун-т "Україна", 2005. — 245с.
11.5. теми семінарських та практичних занять
1. Предмет, завдання, методологія, структура курсу. Актуальні проблеми.
2. Закономірності і принципи розміщення продуктивних сил.
3. Природні та соціально-економічні передумови розміщення продуктивних сил. Оцінка основних факторів.
4. Методи розміщення і територіальної організації продуктивних сил.
5. Загальна характеристика і структура продуктивних сил національного комплексу України.
6. Розміщення і територіальна організація міжгалузевих комплексів України.
7. Територіальна структура продуктивних сил України і економічне районування.
8. Розміщення і територіальна організація продуктивних сил макрорайонів України.
9. Продуктивні сили України в системі міжнародного поділу праці.
11.6. завдання для самостійної роботи
Для самостійного вивчення програмного матеріалу студентам відводиться 11 годин.
1. Вивчення закономірностей, принципів і факторів розміщення продуктивних сил (3 год.).
2. Засвоєння методів аналізу розміщення і територіальної організації галузей матеріального виробництва і об’єктів сфери послуг (4 год.).
3. Оцінка структури продуктивних сил національного комплексу України та основних макрорайонів.
4. Визначення місця і ролі продуктивних сил України в системі країн Європи і світу (3 год.).
11.7. проміжний та підсумковий контроль
Проміжними є два модульні контролі. перший проводиться за темами: Закономірності, принципи, фактори розміщення продуктивних сил; Методи аналізу розміщення галузей; Структура продуктивних сил національного комплексу України. Другий: Розміщення і територіальна організація міжгалузевих комплексів; Продуктивні сили макрорегіонів України.
Підсумковий контроль знань студентів проводиться у формі іспиту.
12. “Географія промислових комплексів”
(Упорядник – проф. Іщук С.)