Програми підготовки освітньо-кваліфікаційного рівня "бакалавр" Перелік спеціальних навчальних дисциплін для підготовки бакалавра з економічної та соціальної географії
| Вид материала | Документы |
- Програма творчих конкурсів та вступних випробувань зі спеціальних та загальноосвітніх, 265.37kb.
- Ідно до гсвоу мону «Освітньо-кваліфікаційної характеристики» та «Освітньо-професійної, 281.29kb.
- Програма фахових вступних випробувань для здобуття освітньо-кваліфікаційного рівня, 279.32kb.
- Програма фахових вступних випробувань для здобуття освітньо-кваліфікаційного рівня, 104.87kb.
- Програма фахових вступних випробувань для здобуття освітньо-кваліфікаційного рівня, 337.88kb.
- Програма практик освітньо-кваліфікаційного рівня «бакалавр» напряму підготовки, 89.29kb.
- Програма вступного кваліфікаційного екзамену для здобуття освітньо-кваліфікаційного, 412.25kb.
- Навчальна програма підготовки фахівця освітньо-кваліфікаційного рівня "бакалавр", 1394.33kb.
- Навчальна програма з підготовки студентів вищих навчальних закладів освітньо-кваліфікаційного, 173.54kb.
- Програма вступного кваліфікаційного екзамену для здобуття освітньо-кваліфікаційного, 140.98kb.
Промислові комплекси і районування промисловості
Поняття про промисловий комплекс (ПК). Основні ознаки промислових комплексів та їх класифікація. Особливості структури і внутрішніх зв‘язків ПК. Районоутворююча роль промислових комплексів. Системний аналіз ПК за допомогою методу енерговиробничих циклів (ЕВЦ). Типологія ПК на основі поєднання певних ЕВЦ. Комплекси добувної промисловості, обробної і змішаного типу. Особливості їх структури і територіальної організації.
Промислові вузли
Поняття про промисловий вузол (ПВ). Основні ознаки утворення ПВ, виявлення складу і території ПВ. Специфіка промислових вузлів добувної і обробної промисловості. Типологія промислових вузлів за функціональними, генетичними і структурними ознаками. Система промислових вузлів – основний каркас виробничого комплексу економіко-географічного району. Особливості структури виробництва промислових вузлів старих промислових районів. Завдання по реконструкції промислових підприємств. Умови формування промислових вузлів в нових промислових районах.
Промислові райони
Поняття про галезуві та інтегральні промислові райони. Основні передумови формування промислових районів. Співвідношення промислових і економіко-географічних районів.
Найбільш характерні ознаки, за якими відрізняються промислові райони: масштаби виробництва, величина території, умови формування, час формування, районоутворюючі фактори, забезпеченість сировинними, паливно-енергетичними та трудовими ресурсами, спеціалізація і структура виробництва, внутрішні і зовнішні зв‘язки, особливості територіальної організації комплексу.
Критерії виявлення границь промислових районів: спільність території, сировинної бази, виробничо-територіальних зв‘язків, використання трудових ресурсів і підготовка кадрів робочої сили. Основні підходи до типізації промислових районів. Ознаки типізації: генетичні (умови, передумови, стадії районоутворення); функціональні (спеціалізація виробництва); структурні (особливості складових елементів).
12.4. Список рекомендованої літератури
1. Іщук С.І. Промислові комплекси України наукові основи територіальної організації – К.: Паливода, 2003, 246 с.
2. Іщук С.І., Гладкий О.В. Київська господарська агломерація: досвід регіонального менеджменту – К.: Обрії, 2005, 239 с.
3. Іщук С.І. Розміщення продуктивних сил і регіональна економіка– К.: Паливода, 2006, 282 с.
4. Іщук С.І. Географія промислових комплексів. – К.: ВІПОЛ, 1993, 135 с.
5. Іщук С.І. Розміщення продуктивних сил. Теорія, методи, практика. – К.: ЄУФІМБ, 1999, 184 с.
6. Іщук С.І. Територіально-виробничі комплекси і економічне районування. – К.: УФІМБ, 1996, С.31-95.
7. Коваленко Ю.Н. Научные основи территориальной организации промышленных комплексов. – К., 1977, 270 с.
8. Захарченко В.І. Трансформаційні рпоцеси у промислових територіальних систем України. – Вінниця: “Гіпаніс”, 2004, 548 с.
9. Дорогунцов С.І., Олійник Я.Б., Степаненко А.В. Теорії розміщення продуктивних сил і регіональної економіки.: Навч. посібн. – К.: Стафред-2, 2001. – 143 с.
10. Чернюк Л.Г., Клиновий Д.В. Розміщення продуктивних сил та економіка регіонів.: Навч. посібн. – К.: ЦУЛ, 2002. – 600с.
11. Паламарчук М.М., Паламарчук О.М. Економічна і соціальна географія України з основами теорії.: Навч. посібн. – К.: Знання, 1998. – 416 с.
12.5. Теми семінарських та практичних занять
1. Економічні та природні передумови формування промислових комплексів.
2. Структурний аналіз промислових територіальних комплексів.
3. Методичні основи територіальної організації промислових комплексів.
4. Наукові основи територіальної організації промислових комплексів.
5. Основи промислового районування.
6. Методика економіко-географічного аналізу промислових вузлів.
7. Основні напрямки вдосконалення територіальної організації промислових комплексів.
12.6. Завдання для самостійної роботи
Для самостійної роботи студентам відводиться 11 годин.
1. Вивчення впливу економічних та природних чинників на розвиток, розміщення і територіальну організацію промислових комплексів (2 год.).
2. Опрацювання методики економіко-географічного аналізу промислових комплексів (2 год.).
3. Вивчення основ промислового районування та аналіз умов і факторів формування важливих промислових районів України (4 год.).
4. Вивчення системи промислових вузлів України (умови формування, структури і особливості, перспективи розвитку) (3 год.).
12.7. проміжний та підсумковий контроль
Проміжними є два модульні контролі. Перший проводиться за темами: Оцінка природних та економічних передумов формування промислових комплексів; Наукові основи структурного аналізу промислових комплексів; Розміщення і територіальна організація міжгалузевих промислових комплексів. Другий модульний контроль включає такі теми: Наукові основи промислового районування та методика виділення промислових районів України (фактори розвитку, структура, спеціалізація, напрями і перспективи); Сучасний стан і перспективи розвитку найбільших промислових вузлів України.
Підсумковий контроль знань студентів проводиться у формі заліку.
13. “Географія транспорту”
(Упорядник – доц. Дорошенко В.)
13.1. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ.
Програма призначена для студентів III курсу географічного факультету спеціальності "Економічна і соціальна географія". Вона передбачає засвоєння студентами основних термінів і понять з географії транспорту, специфіки розвитку транспорту як галузі народного господарства, структурними особливостями транспортних систем.
Метою курсу "Географія транспорту" є оволодіння студентами знаннями різноманітних і складних проблем територіальної організації транспортних систем як регіональних, так і галузевих, а також теоретико-методичними основами структурного аналізу транспортних систем, зокрема, формування у студентів навичок аналізу і визначення транспортної забезпеченості території, класифікації і типології транспортних пунктів і вузлів, транспортної рухливості населення, транспортно-економічних зв’язків, а також обсягу економічних збитків від забруднення навколишнього середовища транспортними засобами як в межах населених пунктів, так і вздовж магістралей.
При цьому значна увага повинна бути приділена специфічним особливостям розвитку транспортних систем в територіально-виробничих комплексах, системах розселення, а також участі транспорту в процесі природокористування.
Методологія вивчення дисципліни повинна виходити із принципу єдності економіко-географічних знань, яка випливає із того, що рівень розвитку транспортних систем до певної міри може розглядатися як відносно автономний ресурс соціально-економічних територіальних систем, бо транспорт забезпечує зв’язки між усіма їх ланками. Більше того, завдяки транспорту територія і функціонує як соціально-економічна система. З огляду на це студенти повинні навчитися пов’язувати основні розділи курсу "Географія транспорту з іншими економіко-географічними дисциплінами і конкретні методичні прийоми використати при написанні курсових і дипломних робіт.
В результаті вивчення даного курсу студенти повинні
знати:
- розміщення транспортних вузлів і магістралей в Україні і світі;
- оволодіти методами кількісного аналізу транспортної роботи різних видів транспорту;
вміти:
- визначити оптимальні транспортно-економічні зв’язки;
- оцінювати транспортну забезпеченість території;
- аналізувати взаємодію транспортних систем з твк, системами розселення і природно-територіальними комплексами.
13.2. ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН
Структура: лекції – 28 год., семінарські і практичні заняття – 28 год.
| № | Назва теми | Кількість годин | Розрахунок навчального часу, (год.) | |
| лекцій | практичних | |||
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 |
| 1. | Предмет, метод і завдання курсу | 2 | 2 | - |
| 2. | Основні поняття, терміни і статистика географії транспорту | 2 | - | 2 |
| 3. | Особливості транспорту як галузі народного господарства | 4 | 2 | 2 |
| 4. | Природно-екологічні фактори формування транспортних систем | 2 | 1 | 1 |
| 5. | Соціально-екологічні фактори формування транспортних систем | 2 | 1 | 1 |
| 6. | Структурний аналіз транспортних систем | 4 | 2 | 2 |
| 7. | Методичні засади дослідження структурних елементів транспортних систем | 1 | - | 1 |
| 8. | Типологія і методи кількісної оцінки транспортних магістралей | 1 | - | 1 |
| 9. | Географія транспортно-економічних зв’язків та вантажопотоків | 1 | - | 1 |
| 10. | Транспортно-економічне районування | 1 | - | 1 |
| 11. | Транспортні системи і ТВК | 3 | 2 | 1 |
| 12. | Транспортні системи і системи розселення | 3 | 2 | 1 |
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 |
| 13. | Транспортні системи і природно-територіальні комплекси | 2 | 2 | - |
| 14. | Міжнародна інтеграція транспортних систем України | 2 | - | 2 |
| 15. | Територіальна організація залізничного транспорту України | 4 | 2 | 2 |
| 16. | Територіальна організація автомобільного транспорту України | 4 | 2 | 2 |
| 17. | Територіальна організація водного транспорту України | 3 | 2 | 1 |
| 15. | Територіальна організація морського транспорту України | 3 | 2 | 1 |
| 17. | Територіальна організація повітряного транспорту України | 4 | 2 | 2 |
| 18. | Територіальна організація трубопровідного транспорту України | 4 | 2 | 2 |
| 19. | Структурні особливості транспортної системи України | 2 | - | 2 |
| 20. | Проблеми і перспективи розвитку транспорту України | 2 | 2 | - |
| Разом | 56 | 28 | 28 | |
13.3. ПРОГРАМА ДИСЦИПЛІНИ
вступ
Сучасний етап реформування економіки України, пов’язаний з переходом на ринкові відносини, характеризується зростаючими організаційними, екологічними і технологічними вимогами до функціонування транспортного комплексу. За умов інтеграції України в європейську і світову економіку, потреба у високорозвинутій транспортній системі дедалі посилюється, вона стає базисом для ефективного входження країни у світове співтовариство та зайняття в ньому місця, яке відповідає рівню високорозвинутої держави. Важливим чинником економічного розвитку України є також використання нею переваг транспортно-географічного положення як транзитної території. Забезпечуючи переміщення людей, автотранспорт вносить значний внесок в розвиток соціально-економічних, науково-технічних, культурно-побутових та міжнародних зв’язків, через це удосконалення територіальної організації транспортних перевезень має важливе соціальне та господарське значення, та потребує грунтовного суспільно-географічного дослідження.
ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ТЕРИТОРІАЛЬНОЇ ОРГАНІЗАЦІЇ ТРАНСПОРТНИХ СИСТЕМ