Програми підготовки освітньо-кваліфікаційного рівня "бакалавр" Перелік спеціальних навчальних дисциплін для підготовки бакалавра з економічної та соціальної географії
| Вид материала | Документы |
- Програма творчих конкурсів та вступних випробувань зі спеціальних та загальноосвітніх, 265.37kb.
- Ідно до гсвоу мону «Освітньо-кваліфікаційної характеристики» та «Освітньо-професійної, 281.29kb.
- Програма фахових вступних випробувань для здобуття освітньо-кваліфікаційного рівня, 279.32kb.
- Програма фахових вступних випробувань для здобуття освітньо-кваліфікаційного рівня, 104.87kb.
- Програма фахових вступних випробувань для здобуття освітньо-кваліфікаційного рівня, 337.88kb.
- Програма практик освітньо-кваліфікаційного рівня «бакалавр» напряму підготовки, 89.29kb.
- Програма вступного кваліфікаційного екзамену для здобуття освітньо-кваліфікаційного, 412.25kb.
- Навчальна програма підготовки фахівця освітньо-кваліфікаційного рівня "бакалавр", 1394.33kb.
- Навчальна програма з підготовки студентів вищих навчальних закладів освітньо-кваліфікаційного, 173.54kb.
- Програма вступного кваліфікаційного екзамену для здобуття освітньо-кваліфікаційного, 140.98kb.
Вступ
Предмет географії промислових комплексів. Місце дисципліни в системі економіко-географічних наук та її зв‘язок з іншими дисциплінами.
Суть територіальної організації промисловості. Основні проблеми раціонального розміщення промислового виробництва і формування промислових комплексів. Галузеві та регіональні аспекти розміщення і територіальної організації промисловості.
Основні методи вивчення і дослідження географії промислових комплексів: статистичний, порівняльний, структурного аналізу, картографічний, техніко-економічного аналізу, економіко-математичного моделювання. Значення системного підходу при вивченні промислових комплексів.
Завдання географії промислових комплексів у зв‘язку з перебудовою управління народним господарством, радикальною економічною реформою, переходом до регульованої ринкової економіки. Необхідність підвищення ефективності промислового виробництва, вдосконалення його структури та територіальної організації, найбільш раціонального використання природних, матеріальних і трудових ресурсів, посилення охорони природи.
Структура курсу. Огляд літературних джерел.
Економічні та природні передумови Територіальної організації промислових комплексів
Економічні передумови. Оцінка розвитку продуктивних сил промислових комплексів окремих країн. Трудові ресурси – основна продуктивна сила, їх кількісна і якісна характеристика. Районні відмінності в забезпеченості промисловості трудовими ресурсами та в ступені їх використання. Співвідношення зайнятості чоловіків та жінок залежно від територіальних відмінностей у структурі промислового виробництва. Шляхи раціонального використання трудових ресурсів в районах України, Російської Федерації та інших країнах.
Оцінка матеріально-технічної бази промислових комплексів різних економічних регіонів. Основні виробничі фонди промисловості, їх структура та співвідношення в міжгалузевих промислових комплексах і економіко-географічних районах. Проблема раціонального використання основних виробничих фондів у фондомістких групах галузей промисловості.
Форми суспільної організації промисловості та їх роль у розвитку промислового комплексоутворення. Концентрація виробництва, її види, особливості. Обгрунтування оптимальних розмірів промислових комплексів.
Спеціалізація промислових комплексів і територіальне розчленування єдиного виробничого процесу на окремі стадії. Спеціалізація – виробнича, галузева і територіальна.
Кооперування в промисловості та його роль у формуванні промислових комплексів. Види кооперування і система виробничих зв‘язків у промисловості.
Комбінування та його особливості. Значення комбінатів у територіальній організації промисловості. Технічна єдність і територіальна спільність виробництв як специфічні ознаки комбінату.
Удосконалення структури, техніки і технології в промисловості на основі широкого розвитку галузевої та територіальної спеціалізації, кооперування і комбінування виробництва.
Природні передумови. Оцінка забезпеченості промислових комплексів різних країн природними ресурсами. Основні ресурсні бази промисловості України. Територіальні поєднання природних ресурсів та їх роль у формуванні промислових комплексів, порівняльна забезпеченість різних районів природними ресурсами. Співвідношення ресурсних баз України та сусідніх з нею держав.
Основні напрямки перспективного освоєння сировинних баз для розвитку промислових комплексів. Необхідність залучення у виробництво найбільш ефективних паливно-енергетичних і мінерально-сировинних ресурсів. Значення раціонального використання природних ресурсів і охорони навколишнього середовища в районах формування територіально-виробничих комплексів.
Структура, темпи розвитку, закономірності та принципи територіальної організації промисловості
Структурні особливості промислового комплексу України. Співвідношення галузей важкої, легкої та харчової промисловості. Співвідношення виробництва засобів виробництва (група “А”) і виробництва предметів споживання (група “Б”), добувної та обробної промисловості. Галузева структура промисловості. Виробничі та науково-виробничі об‘єднання, їх особливості.
Галузеві та міжгалузеві комплекси в промисловості, співвідношення в їх розвитку.
Регіональні відмінності в структурі промисловості різних країн, що склалися на основі різної забезпеченості районів природними, матеріальними, трудовими ресурсами.
Основні завдання удосконалення структури промислового комплексу України та її економічних районів. Удосконалення міжгалузевих і внутрігалузевих пропорцій. Прискорений розвиток галузей, що визначають науково-технічний прогрес. Збалансований розвиток добувної і обробної промисловості. Комплексний розвиток виробничої інфраструктури. Оптимальне поєднання великих, середніх і невеликих спеціалізованих підприємств. Розширення комплексної переробки сировини, впровадження ресурсозбереження, безвідходних технологій, зниження метаріало- та енергомісткості виробництва.
Підвищення темпів розвитку ключових галузей промисловості. Завдання подальшого зростання машинобудування, зокрема галузей приладобудування, електроніки, комп‘ютерної техніки.
Закономірності територіальної організації промислових комплексів. Комплексно-пропорційне розміщення промислового виробництва на території країни. Наближення підприємств до джерел сировини, палива й енергії, науково-дослідних центрів, інфраструктурних об‘єктів, місць зосередження робочої сили і районів споживання продукції. Розміщення підприємств у залежності від розвитку прогресивних форм суспільної організації виробництва – концентрації, спеціалізації, кооперування і комбінування. Спеціалізація промислових комплексів на тих видах виробництв, продукція яких може бути одержана з мінімальними затратами матеріальних засобів і праці. Формування промислових комплексів – основна закономірність сучасної територіальної організації промисловості.
Головні зрушення в розміщенні і територіальній організації промислового виробництва України на період до 2010 року. Прискорене нарощування виробничого потенціалу і освоєння природних ресурсів; розвиток галузей виробничої та соціальної інфраструктури; орієнтація промисловості на технічне переозброєння і реконструкцію діючих підприємств; обмеження будівництва промислових об‘єктів у великих містах, крім об‘єктів обслуговування населення; розвиток промисловості у малих і середніх містах.
Економіко-географічний аналіз галузей промислового комплексу країни
Поняття про галузь промисловості як об‘єкт аналізу і підсистему промислового комплексу. Роль галузей промисловості в географічному поділі праці. Галузі міжрайонного значення і методичні підходи до їх вивчення. Поняття про галузі профілюючі (головні), додаткові. Галузі внутрірайонного значення: обслуговуючі, суміжні та супутні. Визначення коефіцієнтів: спеціалізації, локалізації, міжрайонної товарності галузей. Схема економіко-географічної характеристики галузі промисловості.
Аналіз виробничих зв‘язків галузі промисловості. Зв‘язки на основі постачання сировини, напівфабрикатів, готових виробів. Зв‘язки промислового сервісу (водопостачання, енергопостачання, теплофікація, транспортні зв‘язки). Трудові зв‘язки. Система підготовки і розподілу трудових ресурсів між промисловими об‘єктами. Внутрігалузеві, міжгалузеві, внутрірайонні, міжрайонні виробничі зв‘язки. Оцінка виробничих зв‘язків на основі співставлення витрат виробництва і транспорту.
Оцінка факторів розвитку і розміщення галузей промисловості: сировинного, трудових ресурсів, споживного, кліматичного, економіко-географічного положення. Класифікація галузей промислового комплексу регіону за факторами розміщення. Порівняльний аналіз факторів «положення» і «відстані». Групування галузей промисловості за характером просторової орієнтації виробництва.
Розробка концептуальних моделей територіальної організації промисловості регіонів.
Територіальна організація міжгалузевих
промислових комплексів
Паливно-енергетичні комплекси
Паливно-енергетичний комплекс як міжгалузева система, його роль у розвитку господарського комплексу країни. Структура паливно-енергетичного комплексу, особливості територіальної організації галузей: вугільної, нафтової, газової, електроенергетичної.
Паливно-енергетичні ресурси країни, їх кількісна і якісна оцінка. Регіональні відміни у забезпеченості різних країн паливно-енергетичними ресурсами.
Головні напрямки розвитку паливно-енергетичних комплексів України, Російської Федерації, Казахстану та інших країн СНД. Підвищення ефективності розвитку галузей паливної енергетики і розвиток нових паливно-енергетичних баз в різних регіонах. Формування нових транспортних коридорів поставки палива для потреб України.
Паливна промисловість
Паливні ресурси України та їх економіко-географічна оцінка. Значення мінерального палива для розвитку економіки країни. Формування паливно-енергетичних комплексів (ПЕК) на базі видобутку різних видів палива. Паливний баланс України та її економіко-географічних районів. Зрушення в географії видобутку і споживання палива в Україні та інших країнах.
Нафтова промисловість – провідна галузь ПЕК. Основні райони залягання і видобутку нафти України, їх порівняльна характеристика. Територіальна організація переробки нафти і нафтопродуктів. Головні райони споживання нафтопродуктів. Розвиток системи найважливіших нафтопроводів в межах України. Роль головних нафтових баз Росії (Західний Сибір, Урало-Поволжя, Прикаспійські райони) у видобутку нафти і поставках нафтопродуктів. Перспективи видобутку нафти в районах України (родовища на сході України та в Причорномор‘ї). Проблеми формування нафтохімічних комплексів.
Газова промисловість та її зв‘язки з іншими галузями. Економіко-географічна характеристика головних районів залягання і видобутку газу в Україні. Системи магістральних газопроводів та їх значення для розвитку енергетики, хімії, металургії в різних районах. Формування газохімічних комплексів. Ефективність застосування газу в різних галузях народного господарства. Значення газової промисловості для газифікації міських і сільських поселень.
Вугільна промисловість – традиційна галузь паливної енергетики. Її зв‘язки з чорною металургією, електроенергетикою, хімією. Вугільні басейни міжрайонного значення та їх порівняльна характеристика. Басейни внутрірайонного і місцевого значення. Формування вугільно-енергетичних комплексів та оцінка їх ефективності. Географія споживання вугілля, основні вантажопотоки твердого палива. Зміна структури видобутку вугілля в різних районах і перспективи розвитку головних вугільних баз України (Донбас, Львівсько-Волинський басейн).
Електроенергетика. Значення електрифікації для створення матеріально-технічної бази суспільства. Етапи електрифікації Росії та України. План ГОЕЛРО і його принципи. Найважливіші об‘єкти будівництва за цим планом. Роль і вплив електроенергетики на формування енергомістких груп виробництв і промислових комплексів.
Ресурсна база електроенергетики: використання для виробництва електроенергії дешевого вугілля, природного газу, мазуту. Гідроенергетичні ресурси, їх кількісна і якісна характеристики. Комплексні гідроенергетичні проблеми і шляхи їх вирішення.
Типи електростанцій та їх техніко-економічні особливості. Ефективність виробництва енергії на різних енергетичних блоках і типах електростанцій. Основні енергетичні системи в межах України та їх порівняльна характеристика.
Проблеми розвитку електроенергетики України до 2010 року. Централізація теплопостачання за рахунок спорудження потужних ТЕЦ на дешевих видах палива. Проблеми розвитку атомної енергетики в Україні. Створення потужних енергомостів для передачі електроенергії в різні райони України.
Металургійні комплекси
Особливості територіальної організації металургійного виробництва. Концентрація і комбінування виробництва, типи металургійних комбінатів.
Природні ресурси для розвитку чорної металургії. Райони залягання сировини і палива, кількісна і якісна оцінка ресурсів, головні бази чорної металургії України (повний цикл) та їх характеристика.
Розвиток переробної металургії, металургії феросплавів та електрометалургії. Специфика розміщення підприємств “малої” металургії. Порівняльна характеристика районів чорної металургії з точки зору ефективності їх розвитку. Основні напрямки розвитку міжрайонних зв‘язків галузі.
Перспективи розвитку і розміщення підприємств чорної металургії. Розвиток сировинної бази, реконструкція підприємств, розширення виробництва труб великого діаметру, запровадження нових способів виробництва сталі. Прискорений розвиток порошкової металургії. Освоєння технології прямого одержання заліза і принципово нових металічних матеріалів.
Природні ресурси для розвитку кольорової металургії. Структура і техніко-економічна специфіка галузі, її зв‘язки з іншими галузями промисловості. Роль сировинного фактора на різних стадіях виробничого процесу. Стадійність виробництва в кольоровій металургії: видобуток сировини, її збагачення і металургійна переробка.
Географія виробництва міді, свинцю, цинку, нікелю, олова, алюмінію. Основні райони і центри кольорової металургії України. Перспективи розвитку галузей на базі освоєння нових родовищ, формування комплексів кольорової металургії.
Машинобудівні комплекси
Машинобудування як провідна галузь науково-технічного прогресу. Структурно-територіальні особливості машинобудівного комплексу України та основні напрямки його розвитку.
Оцінка факторів розвитку машинобудування: сировинного, споживного, технічної культури і кваліфікованої робочої сили та їх вплив на розміщення галузей. Спеціалізація і кооперування в машинобудуванні, їх роль у територіальній організації виробництва.
Особливості географії енергетичного, транспортного, сільськогосподарського машинобудування. Основні риси машинобудування України. Головні райони машинобудування. Проблеми розвитку галузей в старих та в новостворених районах машинобудування.
Завдання реконструкції галузей машинобудівного комплексу України. Створення та освоєння техніки нових поколінь, впровадження гнучких автоматизованих систем, робототехнічних, роторних і роторно-конвейерних комплексів. Підтягування розвитку всіх головних галузей до рівня світових стандартів. Завершення виробничих циклів в основних галузях машинобудівного комплексу.
Хімічні комплекси
Роль хімічної промисловості в народному господарстві, зв‘язок галузі з іншими групами виробництв. Структура і взаємозв‘язки хімічного комплексу України, розвиток комбінування виробництва, типи хімічних комбінатів.
Природні ресурси хімічної промисловості та їх економіко-географічна оцінка. Зміни в географії виробництва у зв‘язку з освоєнням нових сировинних баз.
Група виробництв органічного синтезу і особливості їх територіальної організації. Райони виробництва синтетичних смол і пластмас, хімічних волокон і ниток, синтетичного каучуку. Зміни в географії промисловості органічного синтезу у зв‘язку з розвитком нових видів транспорту і комплексною переробкою відходів.
Географія виробництва мінеральних добрив. Основні райони виробництва фосфатних, азотних і калійних добрив. Варіанти розміщення підприємств та їх економічна ефективність. Головні райони виробництва сірчаної кислоти і соди. Розвиток лакофарбової промисловості та галузей побутової хімії. Перспективи розвитку і розміщення хімічної промисловості у зв‘язку з хімізацією народного господарства.
Лісопромислові комплекси
Значення галузей лісопромислового виробництва в народному господарстві. Галузева структура лісопромислових комплексів. Стадійність виробництва: лісозаготівля, механічна обробка і хімічна обробка деревини.
Лісові ресурси України, їх кількісна і якісна характеристики. Райони розповсюдження лісу, лісопромислові та лісодефіцитні райони. Основні райони лісозаготівлі і споживання лісу. Міжрайонні перевезення лісових вантажів в межах України. Зовнішні поставки лісу в Україну.
Географія лісопильної промисловості. Варіанти розміщення лісопильних підприємств в лісосировинних і лісодефіцитних районах.
Целюлозно-паперова промисловість. Особливості розміщення підприємств. Целюлозно-паперовий комбінат як основний тип підприємства галузі. Матеріаломісткість і водомісткість галузі. Екологічні проблеми її розвитку.
Лісопромислові комплекси і проблеми їх територіальної організації в Карпатських та Поліських областях України.
Будівельні комплекси
Роль промисловості будівельних матеріалів в народному господарстві. Техніко-економічна специфіка галузей промисловості будівельних матеріалів і будівельної індустрії. Розвиток будівельної індустрії у зв‘язку з індустріалізацією будівництва.
Природні будівельні матеріали, особливості територіального розповсюдження мінерально-будівельної сировини. Відношення промисловості будівельних матеріалів до джерел сировини і районів споживання готової продукції.
Головні райони виробництва цементу. Розширення сировинної бази галузі за рахунок використання шлаків, сланцевої золи та інших відходів. Комплексування цементної промисловості з металургією, електроенергетикою та іншими галузями.
Розвиток промисловості збірного залізобетону, найбільші райони виробництва. Інші галузі промисловості будівельних матеріалів: виробництво віконного скла, азбоцементних труб, облицювальних плиток.
Перспективи розвитку і розміщення промисловості будівельних матеріалів. Розширення використання матеріалів попутнього видобутку, вторинної сировини і відходів інших галузей для виробництва будівельних матеріалів.
Комплекс галузей з виробництва предметів споживання
Склад галузей промисловості, що виробляють предмети споживання. Основні напрямки їх розвитку. Особливості територіальної організації виробництва.
Завдання розвитку галузей, що виробляють предмети споживання: розширення асортименту, підвищення якості товарів для населення, технічне переобладнання підприємств легкої та харчової промисловості. Необхідність зростання виробництва товарів народного споживання і сфери послуг у зв‘язку з економічною реформою.
Легка промисловість. Структура і техніко-економічна специфіка її галузей. Виробничі зв‘язки з сільським господарством.
Сировинна база легкої промисловості. Сільськогосподарська і промислова сировина (хімічна). Оцінка факторів розміщення окремих галузей. Основні центри і райони текстильної промисловості України. Напрямки і перспективи розвитку галузей легкої промисловості.
Харчова промисловість та її структура. Виробничі зв‘язки з сільським господарством. Оцінка сировинної бази в розрізі економічних районів України. Територіальна спеціалізація харчової промисловості в залежності від особливостей спеціалізації сільського господарства. Специфіка розміщення різних галузей (сировинної та споживної орієнтації). Основні райони розвитку харчової промисловості України. Перспективи розвитку галузей харчової промисловості.