Міністерство освіти та науки автономної республіки крим центр розвитку освіти, науки та інновацій самарський інститут бізнесу та управління кримський інститут бізнесу освіта та наука в умовах глобальних викликів

Вид материала

Документы

Содержание Застосування методів навчання, заснованих на діалозі Вивчення простого ускладненого речення на основі тексту в навчальному процесі Сутність і значення інформатизації освіти

Подобный материал:

• Самарський інститут бізнесу та управління центр розвитку освіти, науки та інновацій, 46.93kb.
• Самарський інститут бізнесу та управління вища школа менеджменту центр розвитку освіти,, 48.35kb.
• Самарський інститут бізнесу та управління кримський інститут бізнесу центр розвитку, 3314.77kb.
• Інформаційний лист Кримський інститут бізнесу та Університет економіки та управління, 33.12kb.
• Кримський інститут бізнесу університету економіки та управління самарський інститут, 2382.48kb.
• Кримський інститут бізнесу університету економіки та управління самарський інститут, 2826.09kb.
• Кримський інститут бізнесу центр розвитку освіти, науки та інновацій, 2767.5kb.
• Міністерство освіти І науки україни інститут інноваційних технологій І змісту освіти, 43.77kb.
• Кримський інститут бізнесу консалтингово-конфліктологічний центр центр розвитку освіти,, 3522.45kb.
• Кримський інститут бізнесу консалтингово-конфліктологічний центр центр розвитку освіти,, 4388.83kb.

ЗАСТОСУВАННЯ МЕТОДІВ НАВЧАННЯ, ЗАСНОВАНИХ НА ДІАЛОЗІ

(ПОЛІЛОЗІ), ЯК ЧИННИК УСПІШНОЇ ВЗАЄМОДІЇ МІЖ ВЧИТЕЛЕМ І УЧНЕМ.


Постановка проблеми. Однією з проблем педагогіки є дослідження шляхів організації педагогічного процесу і підготовка до нього майбутнього вчителя. Аналіз педагогічної, історичної і філологічної літератури та практика свідчать про те, що нерідко педагогічний процес – це передача знань, умінь і навичок. Але педагогічний процес має бути процесом діалогічного спілкування між вчителем і учнем.

У дослідженнях Б.Ананьєва, Я.Коломенського, О.Леонтьева, Б Ломова, В. Петровського, С. Рубинштейна та ін. вивчено сутність спілкування як психологічної якості особистості. Ученими підкреслюється соціокультурна природа його походження. З погляду цих авторів у спілкуванні проявляється людська сутність, воно виступає обов'язковою умовою існування будь-яких форм соціального й індивідуального життя. У дослідженнях В. Мясищева, В.Петровського та ін. спілкування розглядається як процес взаємодії особистостей, певним чином відображаючих один одного, що ставляться один до одного й взаємодіючих один з одним з метою узгодження зусиль, налагодження їхніх відносин і досягнення загального результату, що тягне за собою зміни в пізнавальній, мотивационно-эмоційній і поведінкових сферах, що беруть участь у спілкуванні осіб.

Мета цієї публікації розглянути особливості методів навчання у педагогічному ВНЗ, заснованих на діалозі (полі лозі).

Вільна дискусія. Особливості сценарію: 1. Викладач-організатор дискусії планує та регламентує перебіг дискусії (необхідна чітка логічна лінія проведення, зв'язок пропозицій та ідей, обмеження непередбачуваності розвитку полілогу). 2.Педагог відкриває дискусію, презентує тему й представляє план проведення обговорення й регламент. 3. Виносить на обговорення по черзі пункти плану й слідкує при обговоренні за регламентом, намагаючись залучити до дискусії якомога більшу кількість учасників, вислухати й обговорити найбільше число пропозицій і варіантів. 4. Далі педагог підводить підсумки, аналізує схожість і різницю позицій.

Характеристики передбачуваного діалогу, які домінують: через мотиваційний діалог до діалогу, що самопрезентує, самореалізує, до критичного діалогу.

Дискусія – «ток-шоу». Поєднує переваги проблемної лекції та вільної дискусії. Група з кількох осіб веде дискусію на заздалегідь обрану тему в присутності інших учасників, надалі всі вступають в обговорення (чи висловлюють свою точку зору), задають питання учасникам бесіди.

Особливості сценарію: 1. Викладач визначає тему дискусії, готує основних учасників, організовує зручне розташування в аудиторії. 2. Розпочинає дискусію, надає слово основним учасникам (по 15-20хв.), після чого запрошує всіх взяти участь у дискусії, регламентує їх питання й висловлювання. 3. Підводить підсумки, дає стислий аналіз розглянутій проблемі [2].

Характеристики передбачуваного діалогу, які домінують: сутніснотворчий; такий, що самореалізує.

Дебати застосовуються тоді, коли обговорюється складна проблема чи конфліктна педагогічна ситуація й думки учасників розбіжні й різко відрізняються одна від одної. Учасники діляться на дві групи, висуваючи в ході обговорення аргументи «за» й «проти» обговорюваної ідеї та намагаючись переконати опонентів у правильності своєї позиції. Прикладом може бути тема «Особистість і колектив: чиї інтереси первинні?» (модуль «Колектив як засіб виховання», курс «Теорія та методика виховання»).

Особливості сценарію: 1. Педагог-ведучий поділяє учасників на групи за бажанням (число груп залежить від числа можливих точок зору на проблему). 2. Педагог подає тему дебатів, окреслює проблему й знайомить із регламентом (часом і черговістю виступів). 3. Учасники 10-15хв. готуються до виступів, розподіляючи ролі. 4. Ведучий розпочинає дебати, надає слово, слідкує за регламентом. 5. Оцінка результатів проводиться шляхом таємного голосування.

Характеристики передбачуваного діалогу, які домінують: критичний, конфліктний, рефлексивний, сутніснотворчий, такий, що самопрезентує.

Симпозіум. Основні характеристики симпозіуму – науковість, готовність до осмислення глибоких проблем розвитку педагогічної науки на сучасному етапі. Симпозіум ефективний, коли є потреба поділитися досвідом, розповісти про результати роботи цілої групи тощо (наприклад, тема «Генеза освіти як соціального явища» в курсі «Загальні основи педагогіки»).

Особливості сценарію: 1. Викладач організовує симпозіум, обговорює тему, визначає тих, виступатиме (2-3 спеціалісти, можливо лектори, які що добре знаються на проблемі), готує план проведення симпозіуму, обговорює регламент. 2. Офіційно відкриває симпозіум, представляє проблему обговорення, надає слово тим, хто виступає, слідкує за регламентом. 3. Після виступів лекторів пропонує всім, хто бажає, взяти участь в обговоренні (по2-3хв.), намагаючись залучити якомога більшу кількість учасників. 4.Підводить підсумки симпозіуму в цілому (різке розходження в точках зору має бути обговорено й з’ясовано).

Характеристики передбачуваного діалогу, які домінують: такий, що само презентує та само реалізує для тих, хто виступає (і частково для тих, хто обговорює), критичний і сутніснотворчий для тих, хто бере участь в обговоренні.

«Мозковий штурм». Провідна ідея – продуктивне рішення конкретної проблеми (частіше організаційного характеру чи для відносно нескладних педагогічних задач) шляхом колективного обговорення й вільного самовираження думки учасників. Порушує суттєві сторони інтелекту за аналогією до сократівської евристики. Дозволяє продуктивно використовувати інтелектуальні можливості й особистісно-професійний досвід кожного студента в обмежений період часу. Вільний діалог звільняє від остраху критики, розкріпачує мислення, активізує творчі процеси.

Як приклад можна запропонувати завдання з курсу будь-якої предметної методики: розробити індивідуальне завдання учням для пошуку інформації, використовуючи сучасні інформаційно-комунікативні засоби (телефон, е-mail, Інтернет); сумісно з іншими студентами створити алгоритм навчальних дій учителя-предметника з формування комунікативних (чи інших) умінь тощо.

Особливості сценарію: 1. Педагог визначає обговорювану тему й ставить перед учасниками обговорення задачу. Потім визначає мету – запропонувати найбільшу кількість варіантів рішення задачі за одиницю часу. 2. Перший етап: обговорення, основний принцип якого – повна свобода уяви учасників, навіть попри загальноприйнятих точок зору, розвиток і прийняття думок інших, повна відсутність критики. В обговоренні використовуються прийоми: інверсія (зроби навпаки, відірвись від стереотипів педагогіки), аналогія (зроби так, як це зроблено іншим педагогом, в іншому рішенні, в іншій галузі знань), емпатія (постав себе на місце учасника педагогічної ситуації, вважай себе її частиною й виясни при цьому свої почуття, відчуття), фантазія (придумай дещо незвичайне, не характерне для педагогічної діяльності). Один з присутніх фіксує всі ідеї, які виникають, і слідкує за регламентом. 3. Другий етап: групування й розвиток висунутих ідей, аналіз і відбір кращих і продуктивних.

Можлива постановка зворотної задачі, коли обговорення засноване на максимальній критиці для розкриття протиріч, недоліків й обмеженості питання, яке обговорюється. На етапі обговорення на перший план виходять особистості більш схильні до вербальних засобів самовираження, на аналітичному етапі мають можливість розкритися студенти з менш презентативним характером та образом мислення.

Характеристики передбачуваного діалогу, які домінують: такий, що самореалізує, сутніснотворчий.

Конструктивно-рольові творчі ігри. Структурна схема ділової гри – це цілі (ігрові й педагогічні), сценарій (комплект ролей і функції гравців, предмет й правила гри), система оцінювання.

Особливості сценарію: 1. Педагог знайомить з ідеєю і метою гри. 2. Розподіляє ролі й роз’яснює функції гравців. 3. Під час гри слідкує за слідуванням правилам. 4. Підводить підсумки.

Діяльність студента під час гри емоційно забарвлена, але, тим не менш, має чітку структуру. Йому необхідно:

1. Провести аналіз ігрової ситуації, що пропонується викладачем. Вичленувати проблему.

2. Перевести проблему вигляд задачі, розробити способи й засоби її вирішення.

3. Прийняти рішення, переконати інших у його правильності. Здійснити відповідні практичні дії.

Кожний учасник має співвіднести смисл своїх дій з діями інших учасників і тим смислом, який зафіксований у свідомості викладача. Опинившись без звичного змістовного підґрунтя, спирання на відому, задану викладачем інформацію, кожний учасник гри має знайти, підібрати, взяти із власного культурного досвіду засоби й способи рішення проблеми, побудувати адекватні дії, тобто самостійно будувати змістовну, регуляційну й оціночну лінії. Всі ігрові педагогічні ситуації побудовані у формі, що дозволяє кожному з гравців змінювати стратегію поведінки.

Характеристики передбачуваного діалогу, які домінують: мотиваційний, сутніснотворчий, такий, що самореалізує, самопрезентує.

Висновки та перспективи подальших розвідок:

По-перше, основою організації педагогічного процесу мають бути взаємостосунки вчителя і учнів, діалогічна взаємодія між ними.

По-друге, вчителю необхідно систематично моделювати процес діалогу з учнями.

Щодо перспектив подальших розвідок, уявляється доцільним розробка моделі процесу підготовки майбутніх учителів іноземної мови до діалогічної взаємодії з учнями початкових класів.

Література

1. Рубинштейн С.Л. Основы общей психологии в 2 т. / С.Л.Рубинштейн. – М.: Педагогика, 1989. – Т. 1 – 488 с. 2. Семенова Г.А. Учебный диалог как способ формирования профессиональной позиции будущего учителя: дис… канд. пед. наук. 13.00.08 / Галина Александровна Семенова. – М.: РГБ, 2006;


Мащенко Ірина Леонідівна

Харківський національний педагогічний університет імені Г.С.Сковороди 

м. Харків


ВИВЧЕННЯ ПРОСТОГО УСКЛАДНЕНОГО РЕЧЕННЯ НА ОСНОВІ ТЕКСТУ В НАВЧАЛЬНОМУ ПРОЦЕСІ


Робота над текстом у початкових класах має важливу роль, бо аналіз тексту сприяє швидкому й ефективному навчанню дітей складати власні тексти. Аналіз тексту – це прийом підготовки учнів до усних і письмових переказів. На основі ретельно підібраного тексту можна яскраво проілюструвати вивчення простих ускладнених речень та роботу з ними.

Згідно з Програмою для середньої загальноосвітньої школи 1-4 класів учні одержують загальні уявлення про мову як засіб спілкування, пізнання, впливу. Початкове навчання мови передбачає пропедевтичну роботу з формування у школярів знань про одиниці різних мовних рівнів (текст, речення, слово в його лексичному і граматичному значеннях, звуки мовлення). Наприкінці четвертого року навчання в початковій школі учні повинні вміти відновлювати деформований з навчальною метою текст, удосконалювати його за настановами вчителя; знаходити у тексті зачин, основну частину, кінцівку; аналізувати в навчальній роботі тексти-міркування; виявляти в них твердження, доказ та висновок; будувати в навчальній роботі тексти-міркування; брати участь в їх удосконаленні; аналізувати в навчальній роботі тексти-описи; виявляти слова, які характеризують істотні ознаки описуваних предметів, явищ; брати участь у порівнянні однотемних текстів-описів художнього і науково-популярного стилів та ін. [2].

Проблема засвоєння учнями початкової та середньої школи синтаксичних категорій досліджувалася низкою вчених (М.С. Вашуленко, М.В. Коченгіна, Д.М. Кравчук, С.М. Курач, О.І. Мельничайко, Н.К. Перцева, Н.Ф. Пічко, К.М. Плиско, Т.Ф. Потоцька, О.М. Проскуріна та ін.).

Питання сутності поняття простого ускладненого речення знайшло своє відображення і у працях багатьох мовознавців. Проблема ускладнених речень, а саме речень з однорідними членами, з відокремленими членами, вставними словами і словосполученнями, звертаннями були об’єктом дослідження А.В. Ананіча, В.А. Бєлошапкової, І.К. Білодіда, Н.С. Валгіної, І.Р. Вихованця, А.П. Загнітка, Б.М. Кулика, О.М. Пєшковського, О.О. Шахматова, К.Ф. Шульжука та ін.

На заняттях з курсу методики викладання української мови можна використати оповідання Григора Тютюнника для пояснення студентам методики роботи над текстом в початкових класах. Можна взяти оповідання Григора Тютюнника “Перед грозою” і на основі “Методики навчання української мови в початковій школі” [1], запропонувати такі завдання:

• за поданим зачином тексту визначте його тип;
  

Тієї весни Мотря щодня виглядала Василька коло воріт. Отак, як сонце навзаходи, рипала вона з хати у двір і, загрібаючи ногами торішнє сміття, човпла до хвіртки. З вікна, припавши лицем до шибки, перелякано стежила за нею Поля, молодша Василькова сестричка.

• Не бійся, дурненька, – гомоніла Мотря знадвору. – Я ж осьо! Я тільки Василька вигляну. Василько Полі рибки принесе… А що!
  

Вона тицькала пальцем у шибку і вертіла ним, як свердликом, напроти Полиного пупка. Поля сміялася тій забаві.

Дійшовши до тину, Мотря злягала на нього в’ялими, давно порожніми грудьми і починала дивитися вздовж вулички, в той бік, звідки мав повернутися Василько.

Він приходив завжди смерком, по-старечому зморений, забрьоханий по плечі, і, ляпаючи долонею об мокру торбину, ще здалеку раденько гукав:

“Є, мамо, рибка. І пліточки, і дерунчики є…”

Мотря теж раділа, тулилася до сина й шепотіла: “От любий. Завтра ми юшечки на снідання зваримо…”

Потім Василько ніс вудки до хліва, гарненько складав їх на кілочки, вбиті під стріхою, і йшов у хату.

Мати висипала рибу у велику луджену миску, заливала водою і, помітивши серед дріб’язку щось величеньке, тоненько вигукувала:

“Ого, який деруняка!”

Але сьогодні у вуличці було порожньо й тихо. За селом високо в небі, над молодими пшеницями, кружляла гайворонча зграя: то розтягалась у довгу чорну смужку, то знову зливалася в кім’ях, нагадуючи дикий бджолиний рій.

Крах-крах… – чулося здалеку.

Заходило сонце, мінялося барвами небо: то жовтогарячими, то густо-червоними, то просинюватими, доки не загускло у німій вечоровій прозелені. І вже не видно було чорної зграї над пшеницями, чувся лише далекий тривожний гелгіт.

Наступала ніч, а Василько так і не прийшов [3].

• придумайте кінцівку оповідання;
  
• замініть зачин так, щоб відповідав певному типу тексту;
  
• прочитайте оповідання повністю, визначте тему і мету оповідання;
  
• складіть план;
  
• поділіть оповідання на частини за складеним планом;
  
• поділіть текст на логічно завершені частини і придумайте до них заголовки;
  
• доберіть заголовки, які відповідають темі або меті оповідання тощо.
  

Студенти факультету початкового навчання на третьому (четвертому) курсі вивчають курс “Сучасна українська мова”. У даному курсі вивчається тема “Просте ускладнене речення”. Студенти знайомляться із поняттям “просте ускладнене речення”, вивчають типи ускладнення, а саме речення з однорідними і відокремленими членами речення, зі вставними словами і реченнями, зі звертаннями. Окрім теоретичних знань, отриманих на занятті, студенти виконують різноманітні практичні завдання і вправи. Дані знання і вміння необхідні будуть майбутнім учителям початкових класів у подальшій педагогічній роботі, а саме при вивченні простих ускладнених речень у третьому і четвертому класах. Отримуючи необхідні теоретичні знання з теми простого ускладненого речення, студенти використовують ці знання на заняттях з курсу методики викладання української мови, студенти вчаться методиці викладання теми “Речення”, а саме простого ускладненого речення в початкових класах”, а також поєднують викладання даної теми в школі з розвитком мовлення.

Оповідання Григора Тютюнника “Перед грозою”, яке багате на прості ускладнені речення, можна використати також на заняттях з курсу сучасної української мови і запропонувати наступні завдання, що пов’язані з роботою над текстом:

• знайдіть в оповіданні Григора Тютюнника “Перед грозою” прості ускладнені речення;
  
• випишіть речення з однорідними членами, речення з відокремленими членами речення і речення зі звертаннями;
  
• у цих реченнях підкресліть і визначте, які саме зустрічаються однорідні та відокремлені члени речення;
  
• до виписаних речень побудуйте схеми;
  
• складіть речення з однорідними, відокремленими членами речення, зі вставними і вставленими компонентами, якими можна було б доповнити оповідання “Перед грозою”.
  

Отже, майбутнім учителям початкових класів слід звернути увагу на вивчення простих ускладнених речень на основі тексту в третьому та четвертому класах, тому що робота над простим ускладненим реченням на основі тексту сприяє вдосконаленню вмінь як в усному, так і в писемному мовленні школярів.


Література

1. Методика навчання української мови в початковій школі: навчально-методичний посібник для студентів вищих навчальних закладів: [за наук. ред. М.С. Вашуленка]. – К.: Літера ЛТД, 2010. – 364 с.
   
2. Програма для середньої загальноосвітньої школи 1-4 класи. – К.: Початкова школа. – 2006. – 432 с.
   
3. Тютюнник Г.Т. Степова казка: Повісті, оповідання, казки: Для мол. та серед. шк. віку / Г.М. Тютюнник. – К.: Веселка, – 1989. – 302 с.
   

Мехоношин Альберт Олексійович

Запорізька державна інженерна академія, м.Запоріжжя


СУТНІСТЬ І ЗНАЧЕННЯ ІНФОРМАТИЗАЦІЇ ОСВІТИ


Для сучасної України характерні процеси модернізації і системної трансформації соціальних інститутів. Зміст трансформаційних процесів багато в чому визначається закономірностями становлення інформаційного суспільства, в якому знання та інформація є важливим чинником розвитку суспільства. Успіхи в економічному розвитку сучасних країн, підвищення рівня життя і добробуту залежить значною мірою від рівня опанованих інформаційних технологій, професійної освіченості працівників, рівня як загальної, так і інформаційної культури населення. В цьому контексті вища освіта набуває значення не тільки як спосіб підготовки фахівців, а ще і як обов’язковий етап розвитку особистості. Якісна ж освіта, як правило, підвищує престиж, готує індивіда до більш складних видів праці, сприяє зростанню його економічного і соціального статусу. Забезпечити належний рівень освіти в суспільстві, яке прямує до інформаційного, може її інформатизація.

Поняття «інформатизація» використовується в сполученні з тими об’єктами, на які спрямований цей процес – інформатизація суспільства, освіти, процесу навчання, вищої школи і т.п. Близьким і спорідненим до нього є поняття комп’ютеризація. При комп’ютеризації суспільства основна увага приділяється розвитку і впровадженню технічної бази комп’ютерів, що забезпечують оперативне одержання результатів пошуку, переробки інформації і її накопичення.

Згідно з національною доктриною розвитку освіти України у ХХІ столітті пріоритетом розвитку освіти є впровадження сучасних інформаційних технологій, які забезпечують доступ до мережі високоякісних баз даних, розширюють можливості учнів у сприйнятті складної інформації. Але важливою проблемою сучасної освіти є розходження між рівнем потреби суспільства в інформатизації і ступенем готовності системи освіти як соціального інституту повною мірою відповідати цій потребі і реалізовувати її в необхідних обсягах і темпах. Так, держава сприяє забезпеченню навчальних закладів комп’ютерами, підтримує застосування комп’ютерних технологій до системи оцінювання знань студентів, побудові міжвузівських глобальних інформаційно-освітніх мереж тощо, але вирішення питань стосовно забезпечення реалізації інформатизації освіти і щодо ресурсної складової і програмно-змістовної, залишається за закладами освіти. А оскільки проект інформатизації освітнього процесу залежить від економічної складової, то рівень долучення різних освітніх закладів до інформатизації освіти різний.

Інформатизація у ВНЗ має дві сторони – це інформатизація управління навчальним процесом й інформатизація самого освітнього процесу. Інформатизація управління навчальним процесом припускає автоматизацію збору, представлення, збереження і переробки інформації необхідної для управління навчальним процесом з використанням комп’ютерної техніки і відповідного програмного забезпечення (АСУ ВУЗ, АСУ кафедра, АСУ деканат тощо). Інформатизація освіти – це процес якісної зміни методики навчання і контролю знань, залучення нових джерел інформації на базі усебічного використання комп’ютерної і мультимедійної техніки.

Впровадження інформаційних і комунікаційних технологій в навчальний процес має багато переваг, дозволяє значно підвищити якість освіти завдяки організації інтернет-конференцій, використання електронних підручників і навчально-методичних розробок, застосування симуляторів, навчальних програм для студентів (так, для студентів економічних напрямків розроблені навчальні програми, наприклад, «Полювання на прибуток» різних рівнів складності, навчальні програми з бухгалтерського обліку, економічного аналізу, управління підприємством, персоналом), навчальних ігор, програм тестування і контролю знань як в рамках практичного заняття, так і через Інтернет для самоперевірки. Інформаційні і телекомунікаційні технології також дають можливість дистанційно залучати до навчального процесу провідних фахівців, практиків і науковців для проведення он-лайн лекцій і семінарів тощо. Отже, з цього видно, що інформатизація змінює характер функцій освіти, наповнює функції освіти новим змістом, збагачує їх.

Важливим позитивним моментом впровадження інформаційних технологій в освітній простір є те, що інформатизація інтенсифікувала процеси заочної освіти, підняла її на новий рівень за рахунок дистанційної форми навчання, завдяки чому людина має більше можливостей для суміщення трудової діяльності і підвищення свого освітнього, інтелектуального і духовного потенціалу.

Дистанційна форма навчання відрізняється від стаціонарної та традиційної заочної форми і має деякі особливості. Зокрема, така форма навчання потребує відповідної організації та ресурсних можливостей, як і відповідної викладацької майстерності і підготовленості. Іншою особливістю дистанційного навчання є те, що включеність в освітні процеси в основному відбувається на індивідуальному рівні, що певною мірою знижує соціальну значущість освітніх спільнот. Але в той же час, інформатизація дозволяє формувати віртуальні освітні спільноти, студентські інтернет-форуми, які, до того ж, не обмежені рамками конкретного ВНЗ. Завдяки дистанційним формам навчання, його інтерактивним компонентам і спілкуванню он-лайн із викладачами, соціалізуюча функція також реалізується.

Говорячи про освіту, потрібно відзначити, що вона, між іншим, виконує функцію соціальної селекції, тобто соціального добору претендентів на представників еліти сучасного інформаційного суспільства, які мають високий рівень інформаційної культури після закінчення престижних ВНЗ. Отже, можна говорити про те, що більше шансів мають студенти, батьки яких мають високі матеріальні і статусні можливості при виборі ВНЗ. Зменшити подібні негативні аспекти реалізації селективної функції освіти та отримати якісну вищу освіту тим, хто за різних обставин (стан здоров’я, трудова діяльність, фінансові труднощі) не має можливості навчатись за стаціонарною формою, дозволяє саме дистанційна освіта.

До зазначеного можна додати, що інформатизація дозволяє також реалізувати функцію інтернаціоналізації освіти через міжнародні стандарти програмного забезпечення, комп’ютерної техніки, методики навчання, долучившись тим самим до глобального освітнього простору. Вихід на такий рівень освіти означатиме і ступінь реалізації соціально-економічних, політичних і культурних трансформацій в Україні, становлення в ній справжнього інформаційного суспільства.

Таким чином, інформатизація освіти, виступаючи складовою загального процесу суспільної трансформації в Україні, з одного боку, сприяє всебічній реалізації функцій сучасної освіти як соціального інституту, а з іншого, забезпечує належний рівень подальшого розвитку і становлення України як інформаційного суспільства з високопродуктивною і конкурентоздатною економікою, що дозволить їй в майбутньому зайняти гідне місце у світовій економічній структурі і на світовій політичній арені.


Міронова Марина Юріївна

Класичний приватний університет, м. Запоріжжя