Комплексна регіональна програма раціонального використання водних об’єктів І розвитку рибного господарства Херсонської області до 2020 року (проект)

  1   2   3   4

і розвитку рибного господарства Херсонської області до 2020 року (проект)


ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА

1.	Ініціатор розроблення Програми	Херсонська обласна державна адміністрація
2.	Дата, номер і назва розпорядчого документа органу виконавчої влади про розроблення Програми	Розпорядження голови Херсонської обласної державної адміністрації від 16 серпня 2011 року № 517 «Про робочу групу з підготовки проекту Програми розвитку рибного господарства Херсонської області до 2015 року»
3.	Розробник Програми	Головне державне управління охорони, використання і відтворення водних живих ресурсів та регулювання рибальства у Херсонській області
4.	Співрозробники Програми	Районні державні адміністрації, міськвиконкоми, підприємства та організації, у т.ч. наукові, громадські
5.	Відповідальний виконавець Програми	Головне управління агропромислового розвитку обласної державної адміністрації
6.	Учасники Програми	Районні державні адміністрації, міськвиконкоми, підприємства та організації, у т.ч. наукові, громадські
7.	Терміни реалізації Програми	2012 – 2020 роки
8.	Загальний обсяг фінансових ресурсів, необхідних для реалізації Програми, усього	716639,6 тис. грн
	у тому числі бюджетних коштів	262 625 тис. грн
	з них коштів обласного фонду охорони навколишнього природного середовища	14 675 тис. грн
	інші кошти, незаборонені законодавством	454014,6 тис. грн
9.	Основні джерела фінансування Програми	Державний бюджет, кошти обласного фонду охорони навколишнього природного середовища в межах наявних фінансових ресурсів та інші кошти, незаборонені законодавством

1. Загальні положення


Рибне господарство – галузь економіки, завданнями якої є вивчення, охорона, відтворення, вирощування, використання водних біоресурсів, їх вилучення (добування, вилов, збирання), реалізація та переробка з метою одержання харчової, технічної, кормової, медичної та іншої продукції, а також дотримання безпеки мореплавства суднами флоту рибної промисловості для забезпечення продовольчої безпеки та кон’юнктури ринку рибної продукції в області, для забезпечення отримання значного обсягу коштів до бюджетів усіх рівнів.

Стратегічними напрямами у рибному господарстві Херсонської області, враховуючи особливості розвитку рибної галузі нашого регіону, та формування засад економіко-екологічного розвитку як системного комплексу, сформованого за схемою: (екологічне середовище рибні ресурси)

(економічне середовище виробництво продукції), є охорона, відтворення та раціональне використання рибних запасів у водоймах природного походження і впровадження новітніх ресурсо- та енергозберігаючих технологій виробництва риби у ставах та водосховищах різного походження і цільового призначення та інвестиційно-інноваційна складова комплексної програми імпортозаміщення.

Комплексна регіональна програма раціонального використання водних об’єктів і розвитку рибного господарства Херсонської області до 2020 року (далі – Програма) базується на основних принципах, що викладені в Законах України «Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів», «Про тваринний світ», «Про рибу, інші водні живі ресурси та харчову продукцію з них», рішенні обласної ради від 28 листопада 2008 року № 781 «Про Стратегію економічного та соціального розвитку Херсонської області до 2015 року», постанові Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року № 1245 «Про затвердження Державної цільової економічної програми розвитку рибного господарства на 2012-2016 роки».

Програма спрямована на реалізацію в області державної політики щодо сприяння розвитку рибного господарства, зміцнення її виробничого і науково-технічного потенціалу, формування розгалуженої інфраструктури, координацію діяльності органів виконавчої влади та місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій з метою розв'язання найважливіших проблем функціонування рибогосподарського комплексу області, створення сприятливих умов для стабілізації та нарощування обсягів вилову і виробництва рибної продукції, підвищення ефективності використання рибних запасів, вжиття заходів щодо їх відтворення та охорони.

2. Екологічна характеристика стану водного фонду та сучасний стан розвитку рибного господарства Херсонської області


За природно-кліматичними умовами, в частині ведення рибного господарства, територія України поділена на три зони: Полісся, Лісостеп та Степ. Херсонська область належить до зони Степу – найбільш сприятливої для розвитку різних форм рибальства та рибництва (що відповідає шостій зоні за радянською класифікацією).

Херсонська область має суттєвий водний фонд загальною площею понад 2,6 млн га, до складу якого належить: північно-західна частина Чорного моря з лиманами та затоками; частина затоки Сиваш Азовського моря; частина Дніпровсько-Бузького лиману; нижня частина Каховського водосховища; заплавна система пониззя Дніпра; водойми місцевого значення в межах Херсонської області.

У рибному господарстві Херсонської області спостерігається спад виробництва і відбуваються процеси зниження його потенціалу, в тому числі старіння технічної бази, посилюються ресурсна і фінансова незбалансованість, що призводить до занепаду виробництва.

Внаслідок антропогенного впливу значно скоротилися площі та зменшилася продуктивність нерестовищ в Азово-Чорноморському басейні. Інтенсивне забруднення води призвело до зменшення кормової бази, ареалу нагулу, відтворення різних видів риб та інших водних біоресурсів і, як наслідок, до різкого скорочення обсягів їх вилову. У 2010 році обсяги вилову риби та інших водних біоресурсів користувачами, які здійснюють промисел у зоні контролю Херсондержрибоохорони, зменшилися, порівняно з 2001 роком, на 69% (вилов у 2001 році – 4298,1 т; у 2010 – 1325,6 т).

У 2010 році вилов риби та добування інших водних біоресурсів у водоймах області становив 4800 тонн, що на 792 тонни менше за показник 2001 року. Аналіз вилову товарної риби (крім спеціального товарного рибного господарства) у внутрішніх водних об’єктах, наданих в оренду для риборозведення, свідчить про зниження виробництва товарної риби, порівняно з 2001 роком, на 77%, що становить 886 тонн.

Першочергове значення для природного відтворення рибних запасів у Дніпровсько-Бузькій естуарній системі мають заплавні водойми пониззя Дніпра Херсонської області.

За останні десятиліття ХХ і перші роки ХХІ сторіччя зниження продуктивності та зменшення видової різноманітності прісноводних і прохідних риб в Україні відбувалося швидкими темпами. При цьому особливо негативна ситуація склалася у Дніпровському лимані та пониззі Дніпра, рибні запаси якого серед річкових систем постраждали найбільше. Негативні процеси в заплавних водоймах Дніпровсько-Бузької гирлової системи області тривають. Пов’язані вони із зарегулюванням, перерозподілом і скороченням річкового стоку, зменшенням водообміну, проточності та рівня води в заплавних водоймах і протоках. Унаслідок цього створюються незадовільні умови для розмноження і нагулу риб. Це пов’язано як з деградацією (заростання, замулення, засолення) гідроекосистем, що викликали різке зниження їх продуктивності, так і проведенням різних днопоглиблювальних робіт та складуванням ґрунту в Дніпровському лимані.

До зарегулювання Дніпра в заплавних озерах вилов риби складав 600- 800 тонн, включаючи такі цінні види риб, як тараня, лящ, судак, щука, сом, сазан. На даний час в цих водоймах виловлюють не більше 50 тонн, в основному сріблястого карася, краснопірку, окуня, плоскирку.

Зміна гідрологічних умов призвела до погіршення умов природного відтворення напівпрохідних риб, які складають основу промислу цього району, і риб озерно-жилого комплексу. Озера обміліли, заростають вищою водною рослинністю, погіршився їх водообмін, зникає з’єднувальна система проток та єриків, що призводить до перетворення їх у дистрофні водойми, а у подальшому – в торф’яні болота.

Необхідно зазначити, що сировинна база промислу в пониззі Дніпра протягом всього існування формувалася переважно за рахунок природного відтворення. Видовий склад прісноводої та прохідної іхтіофауни пониззя Дніпра традиційно нараховував більше 50 видів риб з 12 сімейств. Основу іхтіофауни складали цінні промислові види – лящ, тараня, судак, щука, сазан, сом.

Внаслідок зарегулювання Дніпра греблею Каховської ГЕС відбулося різке падіння уловів риб основних промислових категорій, а рідкісні і нечисленні види взагалі виключено з промислу. Почалася деформація видового співтовариства, що історично склалося, стали зникати аборигенні реофільні риби, замість яких з’явився ряд еврибіонтних адвентивних видів. У результаті цього до середини 80-х років ХХ сторіччя відбулися істотні зміни видового складу, і в іхтіоценозі надзвичайно велику роль стали відігравати чужорідні адвентивні види – білий та строкатий товстолобики, їх гібридні форми, білий амур. На початок ХХІ сторіччя зникли або дійшли межі свого існування близько 30 аборигенних видів риб – це шип, білуга, севрюга, російський осетер, стерлядь, оселедець чорноморський, лосось чорноморський, синець, клепець, бистрянка, білизна, лин, вирезуб, ялець, в’язь, головень, підуст, марена дніпровська, пічкур, чехоня, шемая чорноморсько-азовська, в'юн, карась золотий, вугор річковий, минь, берш, носар, рибець.

Таким чином, зарегулювання р. Дніпро призвело до різкого скорочення видового багатства, падіння чисельності і деформації структури популяцій промислових видів риб. Крім того, процеси погіршення умов існування риби продовжують поглиблюватися щороку.

Одним із пріоритетів розвитку рибного господарства сьогодення вважається легалізація ринків збуту продуктів лову риби та інших водних біоресурсів та харчової продукції з них. В області мають місце випадки недостовірності обліку водних біоресурсів, а також так зване несанкціоноване рибальство (браконьєрство). У зв’язку з цим, одним із першочергових завдань є виведення торгівлі рибою, іншими водними біоресурсами, виготовленої з них харчової продукції «із тіні» шляхом створення в області оптових ринків торгівлі сільгосппродукцією, у тому числі і рибою, та організації фірмової торгівлі. За рахунок цього можна отримати додаткові легальні надходження до місцевих бюджетів усіх рівнів, впорядкувати реалізацію харчової продукції з риби підприємствами переробної промисловості. Також передбачається забезпечити реалізацію риби населенню у живому та охолодженому вигляді із застосуванням цистерн для перевезення риби діючими та новоствореними спеціальними рибними господарствами області за наявності відповідних документів, ветеринарних свідоцтв, виданих в установленому порядку, що підтверджує відповідність конкретної партії продуктів лову та харчової продукції з них вимогам ветеринарно-санітарної безпеки та санітарних служб. З боку територіальних органів рибоохорони, правоохоронних органів, органів місцевого самоврядування потрібно забезпечувати контроль за дотриманням вимог чинного законодавства України щодо посилення, збуту і застосування браконьєрських знарядь лову для добування об’єктів тваринного світу.

У Херсонській області традиційно споживання риби та продуктів харчування з неї вважалося одним із пріоритетних, і на даний час у раціоні окремих домогосподарств становить до 50 відсотків.

Отже, споживання на душу населення риби і рибопродуктів по Херсонській області складало: у 1985 році – 21 кг, у 1990 – 20 кг, у 2009 – 15,6 кг, у 2010 – 14,9 кг (при визначеній Кабінетом Міністрів України у 2000 році середній нормі споживання на рік на одну особу – 13 кілограмів).


Таблиця 1. Фактичне споживання риби та рибних продуктів населенням області

	Роки
	2006	2007	2008	2009	2010
Фонд споживання риби та рибних продуктів, тис. тонн	15,7	18,2	18,8	17,1	16,3

За умов формування протягом наступних 10 років прозорої цінової політики на підприємствах рибної галузі, яка враховувала б не тільки виробничі затрати та не ставила б за мету отримувати надприбутки, але й приймала до уваги реальну платоспроможність населення, у першу чергу, субрегіонів Херсонської області (18), де превалює сільське населення, маємо можливість отримати справедливу цінову політику для забезпечення потреб як соціально незахищених верств населення, так і населення області в цілому. За останніми статистичними даними, за показниками щодо середнього розміру заробітної плати громадян Херсонська область в Україні посідає, за підсумками першого півріччя 2011 року, одне із останніх місць.

За наслідками постійного моніторингу цін на рибу та продуктів харчування з неї, який проводиться органами рибоохорони, в Херсонській області протягом 2007 – 2011 років складова частина ціни на водні біоресурси, що реалізуються, підвищилася у 2,5 раза.


3. Проблеми, на розв’язання яких спрямовується Програма,

її основна мета


В умовах економічної кризи виникає необхідність вирішення будь-якої господарської проблеми шляхом підвищення ефективності виробничого процесу із залученням мінімальних матеріальних затрат. Рибогосподарська галузь – не виняток. Формування сировинної бази промислу, тобто запасів риб та кормових ресурсів, є вирішальним ланцюгом для раціонального ведення рибного господарства на водоймах природного та штучного походження. Вирішення цього завдання потребує глибоких досліджень адаптаційних можливостей та взаємозв’язку популяцій риб в їх екосистемі.

Проблема рибогосподарського використання природних водойм різного типу та походження пов’язана з великими труднощами, які зумовлені насамперед тим, що при комплексному їх використанні інтереси рибного господарства в багатьох випадках враховуються в останню чергу.

Основним шляхом розвитку рибогосподарської галузі у Херсонській області вбачається забезпечення максимальної, однак в межах екологічно допустимого рівня, продуктивності водойм за рахунок створення умов для ефективного природного відновлення існуючих рибних ресурсів і споживання надлишкових запасів кормової бази рибами, які спроможні їх ефективно засвоювати, тобто демонструють високі показники «біологічної оплати корму». Запропоновані у попередні часи заходи щодо збільшення обсягів рибної продукції, зокрема, за рахунок будівництва риборозплідників, нарощування обсягів виробництва штучних кормів із біологічно активними домішками, створення господарств на основі інтенсивного рибництва, на даний час не можуть бути реалізовані через дефіцит коштів на їх упровадження і прогнозовану цінову недоступність кінцевого продукту (риби) для різних верств населення.

З урахуванням вищенаведеного визначено основні шляхи, які забезпечать розвиток рибного господарства у Херсонській області на сучасному етапі.

Передбачається проведення комплексних рибоводно-меліоративних робіт у заплавних водоймах пониззя Дніпра, спрямованих на розчистку протоків і плесів заплавних озер від надлишкових мулових відкладень, пригнічення розвитку жорсткої водяної рослинності з метою збільшення корисного об’єму акваторій, поліпшення водообміну та газового режиму, оптимізації умов мешкання гідробіонтів, у тому числі і риб. Планується, під науковим супроводом, проведення екологічно виважених днопоглиблювальних робіт для оздоровлення гідрологічного стану і підвищення водності проток та заплавних водойм р.Дніпра. Необхідність проведення саме цих робіт обумовлена загальним станом природних нерестовищ, місць нагулу і зимувальних ям пониззя Дніпра. Різке зниження промислових уловів, пов’язане з погіршенням умов природного відтворення, що викликано малою водністю останніх років і втратою понад 50% нерестовищ, існуючих в пониззі Дніпра, режимом роботи водосховищ Дніпровського каскаду, який практично не враховує інтереси рибного господарства цього району.

Для підвищення рибопродуктивності природних водойм області, в якісному аспекті, необхідно відмовитися від інтродукції дволіток рослиноїдних видів і збільшити об’єми вселених цих видів риб за рахунок цьоголітньої молоді. Користь вирощування цьоголітків для зариблення водойм області підтверджує і економічний бік проблеми, що дозволить скоротити фінансові витрати, виключивши їх частку, пов’язану із зимівлею і утриманням вирощувальних ставів другого порядку. Вивільнені виробничі потужності (ставові площі) можуть бути використані для нарощування об’ємів вирощування цьоголіток інтродуцентів та аборигенних видів риб або виведені на реконструкцію. Також для збільшення рибопродуктивності потрібно збільшити випуск у природні водойми аборигенних видів риб: щука, судак, сом, та розпочати проведення робіт із штучного відтворення таких видів риб, як стерлядь, тараня, лящ, рибець, лин з подальшим їх випуском у природні водойми.

Відтворювальний потенціал аборигенних риб реалізується на даний час не більше ніж на 35%. Обумовлено це суттєвою деградацією природних нерестовищ, їх низькою ефективністю. Окрім оздоровлення зон відтворення риб шляхом відновлення водності за рахунок проведення днопоглиблювальних робіт, найбільш ефективним вбачається створення штучних нерестовищ у прибережжях пониззя Дніпра та Каховського водосховища. Кількість штучних нерестовищ (гнізд) повинна відповідати відтворювальному потенціалу аборигенних риб у процесі їх використання.

У результаті інтенсивного антропогенного впливу на всій акваторії пониззя Дніпра і Каховського водосховища сформувалася доволі напружена ситуація з природним відтворенням практично по всіх видах водних біоресурсів, погіршився загальноекологічний стан водойм. Оптимізувати процес відновлення аборигенних риб можливо за рахунок оздоровлення місць нересту та нагулу молоді риб. Екологічно обґрунтовані днопоглиблювальні роботи, спрямовані на оздоровлення екологічного стану гідроекосистем пониззя Дніпра, призведуть до підвищення природної відтворювальної здатності аборигенних видів риб і забезпечать отримання відчутного економічного ефекту на фоні загального поліпшення стану водного середовища.

Досить складна ситуація в рибній галузі обумовила прийняття постанови Верховної Ради України від 13 липня 2000 року № 1885-ІІІ «Про Концепцію розвитку рибного господарства України». На даний час існує належне нормативне підґрунтя, яке врегульовує процес використання водних біоресурсів, – це Закони України «Про тваринний світ», «Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів», «Про охорону навколишнього природного середовища» та інші нормативні документи. Однак, незважаючи на це, у галузі рибогосподарського використання більшості водойм Херсонської області ситуація суттєво не змінилася. Досить вагомий рибогосподарський потенціал області реалізований не більше ніж на 30%.

Одним із шляхів підвищення рибопродуктивності природних водойм області є створення спеціальних товарних рибних господарств (СТРГ). На сьогодення нараховується 16 СТРГ на водних об’єктах площею 1248 га, у тому числі 588 га – на водоймах загальнодержавного значення і 660 га – на водоймах місцевого значення. Рибопродуктивність у них, залежно від терміну їх використання та проведення відповідних заходів згідно з умовами Режимів СТРГ, коливається від 20 до 800 кг/га.

У Херсонській області нараховується понад 11 тис. га водойм загальнодержавного та місцевого значення, які надано в користування, оренду, приватну чи державну власність для риборозведення. З них 3 тис. га, з різних причин, не використовуються за цільовим призначенням, а це є суттєвий рибогосподарський резерв області, який потребує реалізації.

За останні 3 роки рибопродуктивність Каховського водосховища у межах області становила 6,3 кг/га, пониззя Дніпра – 8,9 кг/га, Дніпровсько-Бузького лиману – 13,2 кг/га, а внутрішніх водойм, які надані для риборозведення, – 64,2 кг/га. При цьому реальна потенціальна рибопродуктивність більшості водойм Херсонської області становить не менше 200-250 кг/га.

Основними проблемами, що гальмують розвиток рибодобувних підприємств області, є:

• економічні та фінансові проблеми розвитку рибного господарства;
  
• відсутність систематичного та цілісного підходу до реалізації
  

державної регуляторної політики;

• слабка матеріально-технічна база значної кількості користувачі
  

водних біоресурсів;

• недостатнє впровадження високоефективних новітніх технологій
  

переробки рибної сировини.

Основною метою Програми є: створення сприятливих умов для розвитку рибного господарства, забезпечення населення області продукцією з прісноводної риби, збереження та збільшення запасів промислових видів риб, ведення рибного господарства на засадах сталого розвитку з урахуванням природних, економічних і екологічних умов, отримання додаткової товарної рибної продукції за рахунок оптимізації рибогосподарського процесу, впровадження комплексних заходів з підвищення продуктивності водойм, вирішення стратегічного завдання щодо створення в області потужної рибної індустрії для забезпечення нормальної життєдіяльності її населення, з урахуванням його потреб у якісних рибопродуктах (табл. 2).


Таблиця 2. Потреба населення області у рибопродуктах на 2011 – 2020 роки

Показники	Норма споживання, кг/рік на одну особу	Потреба/за роками
		2011	2012	2013	2014	2015	2016	2017	2018	2019	2020
Риба свіжа, тис. т	7	7635,6	7584,5	7538,3	7507,5	7488,6	7488,6	7488,6	7488,6	7488,6	7488,6
Оселедці, тис. т	4	4363,2	4334	4307,6	4290	4279,2	4279,2	4279,2	4279,2	4279,2	4279,2
Інші, тис. т	2	2181,6	2167	2153,8	2145	2139,6	2139,6	2139,6	2139,6	2139,6	2139,6
Разом, тис. т	13	14180	14086	13999,7	13942,5	13907,4	13907,4	13907,4	13907,4	13907,4	13907,4
Населення, тис. осіб		1090,8	1083,5	1076,9	1072,5	1069,8	1069,8	1069,8	1069,8	1069,8	1069,8

Програма передбачає виконання таких основних завдань:

1. Відновлення і збереження екологічного стану водних екосистем різного походження і цільового призначення.
   
2. Поступове впровадження у практику риборозведення екологічно збалансованих високоефективних прибуткових технологій на основі досягнень науки і техніки, інтенсифікація товарного виробництва на основі застосування якісного селекційного матеріалу, використання штучних кормосумішей місцевого виробництва, нарощування обсягів відтворення риби та інших водних біоресурсів, вирощування якісного рибопосадкового матеріалу цінних видів риб (короп, рослиноїдні, осетрові), введення в полікультуру нових об’єктів аквакультури (форелеокуня, окуня ауха).
   
3. Нарощування обсягів штучного відтворення та охорони рибних запасів.
   
4. Раціоналізація і підвищення ефективності рибного промислу.
   
5. Посилення державного контролю за раціональним використанням рибних ресурсів та якістю рибної продукції, за іхтіопатологічним станом популяцій риб.
   
6. Фінансова і матеріальна підтримка наукових досліджень на водних об’єктах області з метою визначення видового і вікового різноманіття іхтіофауни, рибопродуктивності та екологічної ситуації, націлених на удосконалення біотехнологій у рибній галузі.
   
7. Матеріальне забезпечення розвитку селекційно-племінної роботи.
   
8. Поновлення основних фондів підприємств, особливо у рибопромисловій і рибопереробній галузях.
   
9. Забезпечення високої якості та розширення асортименту рибної продукції.
   
10. Розвиток системи екологічного страхування.
    
11. Удосконалення ринкових відносин збалансованості виробництва і попиту на різні види рибної продукції.
    
12. Підвищення кваліфікації кадрових робітників рибної промисловості.
    
13. Пошук можливостей здешевлення комбікормів шляхом використання місцевих сировинних запасів.
    
14. Створення системи риболовно-мисливських рекреаційних об’єктів (баз) для удосконалення відпочинку та оздоровлення населення Херсонщини, залучення туристичних ресурсів для виконання програми розвитку «Зеленого туризму» на засадах спортивного та любительського рибальства.
    
15. Створення системи комплексного моніторингу (екологічного, іхтіологічного, іхтіопатологічного, рибопромислового, економічного) водних об’єктів області з використанням геоінформаційних систем технологій.
    
16. Організація кластерної моделі виробничої системи для сприяння розвитку підприємств і організацій усіх форм власності.
    
17. Розвиток міжнародного науково-технічного співробітництва, розширення зовнішньоекономічних зв’язків.