Регіональна програма розвитку рибного господарства Херсонської області до 2015 року (проект)
| Вид материала | Документы |
- Комплексна регіональна програма раціонального використання водних об’єктів І розвитку, 688.72kb.
- Комплексна регіональна програма раціонального використання водних об’єктів І розвитку, 685.52kb.
- Розпорядження, 439.89kb.
- Проект про підсумки соціально-економічного розвитку області та виконання місцевих бюджетів, 68.03kb.
- Регіональна цільова економічна програма Створення в Одеській області інноваційної інфраструктури, 368.47kb.
- Програма розвитку інвестиційної діяльності Херсонської області на період до 2015 року, 719.8kb.
- Регіональна цільова Програма розвитку туризму в області на 2011-2015 роки, 502.15kb.
- Про проект Програми розвитку агропромислового комплексу Сумської області на період, 3700.53kb.
- Про проект комплексної програми розвитку агропромислового комплексу Тернопільської, 472.85kb.
- Обласна програма розвитку тваринництва на 2011 2015 роки, 120.42kb.
СХВАЛЕНО Розпорядження голови обласної державної адміністрації
____________№ _______
РЕГІОНАЛЬНА ПРОГРАМА
розвитку рибного господарства Херсонської області до 2015 року
(проект)
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА
| 1. | Ініціатор розроблення Програми | Херсонська обласна державна адміністрація |
| 2. | Дата, номер і назва розпорядчого документа органу виконавчої влади про розроблення Програми | Розпорядження голови Херсонської обласної державної адміністрації від 16 серпня 2011 року № 517 «Про робочу групу з підготовки проекту Програми розвитку рибного господарства Херсонської області до 2015 року» |
| 3. | Розробник Програми | Головне державне управління охорони, використання і відтворення водних живих ресурсів та регулювання рибальства у Херсонській області |
| 4. | Співрозробники Програми | Районні державні адміністрації, міськвиконкоми підприємства та організації, у т.ч. наукові, громадські |
| 5. | Відповідальний виконавець Програми | Головне управління агропромислового розвитку обласної державної адміністрації |
| 6. | Учасники Програми | Районні державні адміністрації, міськвиконкоми підприємства та організації, у т.ч. наукові, громадські |
| 7. | Терміни реалізації Програми | 2012 – 2015 роки |
| 8. | Загальний обсяг фінансових ресурсів, необхідних для реалізації Програми, усього | 300578,1 тис. грн |
| | у тому числі бюджетних коштів | 251221 тис. грн |
| | з них коштів обласного бюджету | 8800 тис. грн |
| 9. | Основні джерела фінансування Програми | Державний бюджет, кошти обласного бюджету в межах наявних фінансових ресурсів та інші джерела фінансування (позабюджетні – кошти підприємств, установ та організацій різних форм власності, фізичних осіб) |
1. Загальні положення
Рибне господарство – галузь економіки, завданнями якої є вивчення, охорона, відтворення, вирощування, використання водних біоресурсів, їх вилучення (добування, вилов, збирання), реалізація та переробка з метою одержання харчової, технічної, кормової, медичної та іншої продукції, а також дотримання безпеки мореплавства суден флоту рибної промисловості для забезпечення продовольчої безпеки та кон’юнктури ринку рибної продукції в області, для забезпечення отримання значного обсягу коштів до бюджетів усіх рівнів.
Стратегічним напрямом у рибному господарстві є охорона, відтворення та раціональне використання рибних запасів у водоймах природного походження і впровадження новітніх ресурсо- та енергозберігаючих технологій виробництва риби у ставах та водосховищах різного походження і цільового призначення.
Регіональна програма розвитку рибного господарства Херсонської області до 2015 року (далі – Програма) базується на основних принципах, що викладені в Законах України «Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів», «Про тваринний світ», «Про рибу, інші водні живі ресурси та харчову продукцію з них», рішенні обласної ради від 28 листопада 2008 року № 781 «Про стратегію економічного та соціального розвитку Херсонської області до 2015 року».
Програма спрямована на реалізацію державної політики щодо сприяння розвитку рибного господарства області, зміцнення її виробничого і науково-технічного потенціалу, координацію діяльності органів виконавчої влади та місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій з метою розв'язання найважливіших проблем функціонування рибогосподарського комплексу області, створення сприятливих умов для стабілізації та нарощування обсягів вилову та виробництва рибної продукції, підвищення ефективності використання рибних запасів, вжиття заходів щодо їх відтворення та охорони.
2. Характеристика сучасного стану рибного господарства
Херсонської області
За природно-кліматичними умовами, в частині ведення рибного господарства, територія України поділена на три зони: полісся, лісостеп та степ. Херсонська область належить до зони степу – найбільш сприятливої зони для розвитку різних форм рибальства та рибництва.
Херсонська область має суттєвий водний фонд загальною площею понад 2,6 млн га, до складу якого належить: північно-західна частина Чорного моря з лиманами та затоками; частина затоки Сиваш Азовського моря; частина Дніпровсько-Бузького лиману; нижня частина Каховського водосховища; заплавна система пониззя Дніпра; водойми місцевого значення в межах Херсонської області.
У рибному господарстві Херсонської області спостерігається спад виробництва і відбуваються процеси зниження його потенціалу, у тому числі старіння технічної бази, посилюються ресурсна і фінансова незбалансованість, що призводить до занепаду виробництва.
Внаслідок антропогенного впливу значно скоротилися площі та зменшилася продуктивність нерестовищ в Азово-Чорноморському басейні. Інтенсивне забруднення води призвело до зменшення кормової бази, ареалу нагулу, відтворення різних видів риб та інших водних біоресурсів і до різкого скорочення обсягів їх вилову. У 2010 році обсяги вилову риби та інших водних біоресурсів користувачами, які здійснюють промисел у зоні контролю Херсондержрибоохорони, зменшилися, порівняно з 2001 роком, на 69 % (вилов у 2001 році – 4298,1 т; у 2010 – 1325,6 т).
У 2010 році вилов риби та добування інших водних біоресурсів у водоймах нашої області становив 4800 тонн, що на 792 тонни менше за показник 2001 року. Аналіз вилову товарної риби (крім спеціального товарного рибного господарства (СТРГ)) у внутрішніх водних об’єктах, наданих в оренду для риборозведення, свідчить про зниження виробництва товарної риби, порівняно з 2001 роком, на 886 тонн і становить близько 77%.
Першочергове значення для природного відтворення рибних запасів у Дніпровсько-Бузькій естуарній системі мають заплавні водойми пониззя Дніпра Херсонської області.
В останні десятиліття ХХ і перші роки ХХІ сторіччя зниження продуктивності і зменшення видової різноманітності прісноводних і прохідних риб в Україні відбувалося швидкими темпами. При цьому особливо негативна ситуація склалася у Дніпровському лимані та пониззі Дніпра, рибні запаси якого серед річкових систем постраждали найбільшою мірою. Таким чином, негативні процеси в заплавних водоймах Дніпровсько-Бузької гирлової системи області тривають. Пов’язані вони із зарегулюванням, перерозподілом і скороченням річкового стоку, зменшенням водообміну, проточності і рівня води в заплавних водоймищах і протоках. Внаслідок цього створюються незадовільні умови для розмноження і нагулу риб. Це пов’язано як з деградацією і засолоненням екотонних екосистем Чорного моря, що викликали різке зниження їх продуктивності, так і проведенням різних днопоглиблювальних робіт та складуванням ґрунту в Дніпровському лимані.
До зарегулювання Дніпра в заплавних озерах вилов риби складав 600- 800 тонн, включаючи такі цінні види риб, як тараня, лящ, судак, щука, сом, сазан. На даний час в цих водоймах виловлюють не більше 50 тонн, в основному сріблястого карася, краснопірку, окуня, плоскирку.
Причинами цього явища є негативні наслідки, які відбулися в пониззі Дніпра після зарегулювання Дніпра каскадом водосховищ і відбору частини прісноводного стоку на народногосподарські потреби. Зміна гідрологічних умов призвела до погіршення умов природного відтворення напівпрохідних риб, які складають основу промислу цього району, і риб озерно-жилого комплексу. Озера обміліли, заростають вищою водною рослинністю, погіршився водообмін, зникає з’єднувальна система проток, єриків. Ці водойми поступово міліють, перетворюючись у дистрофні, а в подальшому у торф’яні болота.
Сировинна база промислу в пониззі Дніпра протягом всього існування формувалася переважно за рахунок природного відтворення, при цьому основу іхтіофауни складали цінні промислові види – лящ, тараня, судак, щука, сазан, сом.
Видовий склад прісноводої та прохідної іхтіофауни пониззя Дніпра традиційно нараховував більше 50 видів риб з 12 сімейств. Після зарегулювання Дніпра греблею Каховської ГЕС відбулося різке падіння уловів риб основних промислових категорій, а рідкісні і нечисленні види взагалі випали з промислу. Почалася деформація видового співтовариства, що історично склалося, стали зникати аборигенні реофільні риби, замість яких з’явився ряд еврібіонтних адвентивних видів. У результаті цього до середини 80-х років ХХ сторіччя відбулися істотні зміни видового складу, і в іхтіоценозі надзвичайно велику роль стали відігравати чужорідні види, так звані адвентивні види – білий, строкатий товстолобики, білий амур. На початок ХХІ сторіччя зникли або дійшли межі свого існування 26 аборигенних видів рибоподібних та риб – це мінога українська, шип, білуга, стерлядь, оселедець керченський, лосось чорноморський, синець, клепець, бистрянка, білизна, вирезуб, ялець, в’язь, головень, підуст, марена дніпровська, пічкур, чехоня, шемая чорноморсько-азовська, в'юн, карась золотий, вугор річковий, минь, берш, носар, рибець.
Всі негативні явища, які склались у р. Дніпро внаслідок її зарегулювання, призвели до різкого скорочення видового багатства, падіння чисельності і деформації структури популяцій промислових видів риб. Процеси погіршення умов існування риби все поглиблюються з кожним роком.
Одним із пріоритетів розвитку рибного господарства сьогодення вважається легалізація ринків збуту продуктів лову риби та інших водних біоресурсів та харчової продукції з них. В області мають місце випадки недостовірності обліку водних біоресурсів, а також так зване несанкціоноване рибальство (браконьєрство). У зв’язку з цим одним із першочергових завдань є виведення торгівлі рибою, іншими водними біоресурсами, виготовленої з них харчової продукції «із тіні», шляхом створення в області оптових ринків торгівлі сільгосппродукцією, у тому числі і рибою, та організації фірмової торгівлі. За рахунок цього можна отримати додаткові легальні надходження до місцевих бюджетів усіх рівнів, впорядкувати реалізацію харчової продукції з риби підприємствами переробної промисловості, забезпечити реалізацію риби населенню у живому та охолодженому вигляді із застосуванням цистерн для перевезення риби діючими та новоствореними спеціальними рибними господарствами області за умов наявності відповідних документів, ветеринарних свідоцтв, виданих в установленому порядку, що підтверджує відповідність конкретної партії продуктів лову та харчової продукції з них вимогам ветеринарно-санітарної безпеки та санітарних служб. З боку територіальних органів рибоохорони, правоохоронних органів, органів місцевого самоврядування необхідно забезпечувати контроль за дотриманням вимог прийнятого Закону України щодо посилення, збуту і застосування браконьєрських знарядь лову для добування об’єктів тваринного світу.
У Херсонській області, де традиційно споживання риби та продуктів харчування з неї вважалося одним із пріоритетних, і на даний час у раціоні окремих домогосподарств становить 50 відсотків їх харчування.
Споживання на душу населення риби і рибопродуктів по Херсонській області по роках складало: у 1985 році – 21 кг, у 1990 – 20 кг, у 2009 – 15,6 кг, у 2010 – 14,9 кг, при визначеній Кабінетом Міністрів України у 2000 році середній нормі споживання на рік на одну особу – 13 кілограмів.
Фактичне споживання риби та рибних продуктів по області
| | Роки | ||||
| 2006 | 2007 | 2008 | 2009 | 2010 | |
| Фонд споживання риби та рибних продуктів, тис. тонн | 15,7 | 18,2 | 18,8 | 17,1 | 16,3 |
За умов отримання протягом наступних 5 років обсягів виловленої продукції та формування прозорої цінової політики на підприємствах рибної галузі, яка враховувала б не тільки виробничі затрати та мету отримувати надприбутки, але і реальну платоспроможність населення, у першу чергу, субрегіонів Херсонської області (18), де превалює сільське населення, маємо можливість отримати справедливу цінову політику для забезпечення потреб як соціально незахищених верств населення, так і населення області в цілому. За останніми статистичними даними за показниками щодо середнього розміру заробітної плати громадян Херсонська область в Україні посідає за підсумками першого півріччя 2011 року одне із останніх місць.
За наслідками постійного моніторингу цін на рибу та продуктів харчування з неї, який проводиться органами рибоохорони, в Херсонській області протягом 2007 – 2011 років складова частина ціни на водні біоресурси, які реалізуються, підвищилася у 2,5 рази.
3. Проблеми, на розв’язання яких спрямовується Програма,
її основна мета
В умовах економічної кризи виникає необхідність вирішення будь-якої господарської проблеми шляхом підвищення ефективності виробничого процесу із залученням мінімальних матеріальних затрат. Рибогосподарська галузь – не виняток. Формування сировинної бази промислу, тобто запасів риб та кормових ресурсів, є вирішальним ланцюгом для раціонального ведення рибного господарства на природних водоймах. Вирішення цього завдання потребує глибоких досліджень адаптаційних можливостей та взаємозв’язку популяцій риб в їх екосистемі.
Проблема рибогосподарського використання природних водойм різного типу та походження пов’язана з великими труднощами, які зумовлені насамперед тим, що при комплексному їх використанні інтереси рибного господарства в багатьох випадках враховуються в останню чергу.
Основним шляхом розвитку рибогосподарської галузі у Херсонській області вбачається забезпечення максимальної, але в межах екологічно допустимого рівня, продуктивності водойм за рахунок створення умов для ефективного природного відновлення існуючих рибних ресурсів і споживання надлишкових запасів кормової бази рибами, які спроможні їх ефективно засвоювати. Запропоновані у попередні часи заходи щодо збільшення обсягів рибної продукції, зокрема, за рахунок будівництва риборозплідників, нарощування обсягів виробництва штучних кормів із біологічно активними домішками, створення господарств на основі інтенсивного рибництва, на даний час не можуть бути реалізовані, через дефіцит коштів на їх упровадження і прогнозовану цінову недоступність кінцевого продукту (риби) для різних верств населення.
З урахуванням вищенаведеного визначено основні шляхи, які забезпечать розвиток рибного господарства у Херсонській області на сучасному етапі.
Передбачається проведення рибоводно-меліоративних робіт у заплавних водоймах пониззя Дніпра. Це роботи з розчистки протоків і плесів заплавних озер від мулових відкладень, викос жорсткої водної рослинності з метою поліпшення водообміну, газового режиму та умов мешкання гідробіонтів, у тому числі і риб. Проведення днопоглиблювальних робіт для оздоровлення екологічного стану і підвищення водності приток та заплавних водойм р. Дніпра. Необхідність проведення саме цих робіт обумовлена загальним станом природних нерестовищ пониззя Дніпра. Різке зниження промислових уловів, пов’язане з погіршенням умов природного відтворення, що викликано малою водністю останніх років (не заливається і 50% нерестовищ, існуючих в пониззі Дніпра), режимом роботи водосховищ Дніпровського каскаду, який не враховує повністю інтереси рибного господарства цього району.
Для підвищення рибопродуктивності природних водойм області, в якісному аспекті, необхідно відмовитися від інтродукції дволіток рослиноїдних видів і збільшити об’єми вселених видів риб за рахунок цьоголітньої молоді. Користь вирощування цьоголітків для зариблення водойм області підтверджує і економічний бік проблеми, що дозволить скоротити фінансові витрати, виключивши витрати, пов’язані із зимівлею і утриманням вирощувальних ставків другого порядку. Також для збільшення рибопродуктивності потрібно збільшити випуск у природні водойми аборигенних видів риб: щука, судак, сом, та розпочати проведення робіт із штучного відтворення таких видів риб, як тараня, лящ, рибець з подальшим їх випуском у природні водойми.
Відтворювальний потенціал аборигенних риб реалізується у даний час не більше, ніж на 35%. Обумовлено це суттєвою деградацією природних нерестовищ, їх низькою ефективністю. Окрім оздоровлення зон відтворення риб шляхом відновлення водності за рахунок проведення днопоглиблювальних робіт, найбільш ефективним вбачається створення штучних нерестовищ у прибережжях пониззя Дніпра та Каховського водосховища. Кількість штучних нерестовищ (гнізд) повинна відповідати відтворювальному потенціалу аборигенних риб у процесі їх використання.
У результаті цього на всій акваторії пониззя Дніпра і Каховського водосховища сформувалася доволі напружена ситуація з природним відтворенням по видах водних біоресурсів, погіршилася загальноекологічна ситуація водойм на фоні інтенсивного антропогенного впливу. Оптимізувати процес відновлення аборигенних риб можливо за рахунок оздоровлення місць нересту та нагулу молоді риб. Днопоглиблювальні роботи з оздоровлення екологічного стану пониззя Дніпра призведуть до підвищення природної відтворювальної здатності аборигенних видів риб і отримання відчутного економічного ефекту на фоні поліпшення стану водного середовища.
Досить складна ситуація в рибній галузі обумовила прийняття постанови Верховної Ради України від 13 липня 2000 року № 1885-ІІІ «Про Концепцію розвитку рибного господарства України». На даний час існує належне нормативне підґрунтя, яке врегульовує процес використання водних біоресурсів – це Закони України «Про тваринний світ», «Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів», «Про охорону навколишнього природного середовища» та інші нормативні документи. Однак, незважаючи на це, у галузі рибогосподарського використання більшості водойм Херсонської області, ситуація суттєво не змінилася. Тобто рибогосподарський потенціал досить вагомий, але реалізований він не більше ніж на 30%.
Одним із шляхів підвищення рибопродуктивності природних водойм області є створення спеціальних товарних рибних господарств (СТРГ). На сьогодення нараховується 16 спеціальних товарних рибних господарств на водних об’єктах площею 1248 га, у тому числі 588 га – на водоймах загальнодержавного значення і 660 га – на водоймах місцевого значення. Рибопродуктивність у них коливається від 20 до 800 кг/га (залежно від терміну їх використання та проведення відповідних заходів згідно з умовами Режимів СТРГ).
У Херсонській області нараховується понад 11 тис. га водойм загальнодержавного та місцевого значення, які надано в користування, оренду, приватну чи державну власність для риборозведення. З них 3 тис. га, з різних причин, не використовуються за цільовим призначенням, а це є певний рибогосподарський потенціал області, який потребує реалізації.
За останні 3 роки рибопродуктивність Каховського водосховища у межах області становила 6,3 кг/га, пониззя Дніпра – 8,9 кг/га, Дніпровсько-Бузького лиману – 13,2 кг/га, а внутрішніх водойм, які надані для риборозведення, – 64,2 кг/га. При цьому реальна потенціальна рибопродуктивність водойм Херсонської області – не менше 200-250 кг/га.
Потреба населення області у рибопродуктах на 2011 – 2015 роки
| | Норма споживання, кг/рік на одну особу | Потреба/за роками | ||||
| 2011 | 2012 | 2013 | 2014 | 2015 | ||
| риба свіжа | 7 | 7635,6 | 7584,5 | 7538,3 | 7507,5 | 7488,6 |
| оселедці | 4 | 4363,2 | 4334 | 4307,6 | 4290 | 4279,2 |
| інші | 2 | 2181,6 | 2167 | 2153,8 | 2145 | 2139,6 |
| Разом | 13 | 14180 | 14086 | 13999,7 | 13942,5 | 13907,4 |
| Населення, тис. осіб | х | 1090,8 | 1083,5 | 1076,9 | 1072,5 | 1069,8 |
Основними проблемами, що гальмують розвиток рибодобувних підприємств області, є:
- економічні та фінансові проблеми розвитку рибного господарства;
- відсутність систематичного та цілісного підходу до реалізації державної регуляторної політики;
- слабка матеріально-технічна база значної кількості користувачів водних біоресурсів;
- недостатнє впровадження високоефективних новітніх технологій переробки рибної сировини.
Основною метою Програми є: створення сприятливих умов для розвитку рибного господарства, забезпечення населення області продукцією з прісноводної риби, збереження та збільшення запасів промислових видів риб, отримання додаткової товарної рибної продукції за рахунок оптимізації рибогосподарського процесу, впровадження комплексних заходів з підвищення продуктивності водойм, вирішення стратегічного завдання створення в області потужної рибної індустрії для забезпечення нормальної життєдіяльності її населення.
Програма передбачає виконання таких основних завдань:
- Інтенсифікація товарного виробництва на основі застосування якісного селекційного матеріалу, розвитку аквакультури та нарощування обсягів відтворення риби та інших водних біоресурсів цінним рибопосадковим матеріалом (короп, рослиноїдні види риб).
- Охорона водних біоресурсів.
- Проведення наукових досліджень на водних об'єктах області, з метою визначення видового, вікового різноманіття іхтіофауни, рибопродуктивності, екологічної ситуації.
- Нарощування обсягів вирощування риби згідно з установленими рибоводно-біологічними нормативами.
- Створення спеціальних товарних рибних господарств на рибогосподарських водоймах області.
6. Реалізація на ринках області якісної прісноводної риби.
7. Забезпечення ефективного використання та підвищення цінності рибогосподарських водних об'єктів.
8. Розвиток зеленого туризму.
9. Удосконалення нормативно-правової бази щодо ведення рибного господарства.
Для виконання завдань Програми необхідно здійснити ряд заходів, зокрема щодо організаційного та інформаційного, науково-технічного та кадрового забезпечення.
4. Обґрунтування шляхів та засобів розв’язання проблем
Для розв’язання існуючих проблем розвитку рибного господарства передбачається:
- проведення необхідної реконструкції та модернізації більшості рибогосподарських об’єктів області;
- розробка ефективних знарядь лову риби та сучасного промислового флоту;
- збільшення обсягів вселення молоді риб амурського комплексу (білого та строкатого товстолобиків, білого амура) за технологічно обґрунтованими технологіями, шляхом уточнення оптимальних біологічних показників;
- робота з поновлення маточного стада плідників цінних видів за рахунок завезення плідників з їх природного ареалу мешкання з метою підвищення гетерогенності стад;
- розробка методичних рекомендацій ведення аквакультури у водоймах місцевого значення області на основі вивчення їх природного потенціалу. Надання практичної допомоги при вирощуванні об’єктів аквакультури суб’єктам господарювання на цих водоймах;
- створення сприятливих умов щодо прийняття рішень органів місцевого самоврядування тощо, передачі водойм в оренду суб’єктам господарювання для риборозведення або вирощування товарної риби;
- визначення при вирішенні питань передачі в оренду водних об’єктів необхідних нормативно-правових актів, що регламентують здійснення передачі, та узагальнену вартість витрат, які несе суб’єкт господарювання при оформленні пакета документів, за результатами чого видання відповідного методичного посібника з цих питань;
- впровадження нових технологій вирощування товарної риби та нових об’єктів аквакультури, екологічно безпечних методів профілактики і боротьби з хворобами риб та їх ранньої діяльності.
Рибогосподарське використання існуючих акваторій необхідно здійснювати за наступними напрямами:
1. Дніпровсько-Бузький лиман, пониззя Дніпра і Каховське водосховище повинні розглядатися як пасовищні акваторії для нагулу цінних промислових видів риб, які акліматизовані і мешкають у наших водах, і ввійшли до складу промислової групи.
2. Заплавна система Дніпра повинна розглядатися як особливо охоронювана зона, що забезпечує відтворення ряду цінних промислових видів риб і нагул їх молоді. У зв’язку з цим, поряд з охороною, необхідно поновити практику, яка існувала протягом тривалого часу, щодо забезпечення комплексу меліоративних заходів, спрямованих на створення відповідних екологічних умов природного відтворення, формування штучних нерестових дільниць.
Розпочати роботу, спрямовану на збереження, відтворення, реакліматизацію рідких та зникаючих видів іхтіофауни. Централізувати зусилля за цим напрямом у відповідних рибогосподарських структурах (ДУ «Новокаховський рибоводний завод частикових риб», ДУ «Виробничо-експериментальний завод по розведенню молоді частикових риб», ДУ «Виробничо-експериментальний Дніпровський осетровий рибовідтворювальний завод ім. академіка С.Т. Артющика»), забезпечити координацію цих робіт з урахуванням необхідності наукового супроводження.
Для раціональної експлуатації відтворювальних комплексів необхідним є наукове супроводження, що вимагає певної фінансової підтримки.
3. Малі водосховища різного походження і цільового призначення мають бути залучені до рибогосподарської експлуатації шляхом створення товарних нагульних рибних господарств за принципом пасовищної аквакультури, що дозволить забезпечити біомеліорацію цих специфічних техногенних акваторій і отримати якісну рибопродукцію.
4. Ставові господарства різних форм власності повинні експлуатуватися відповідно до функціонального призначення окремих категорій ставів, забезпечуючи вирощування рибопосадкового матеріалу за інтенсивними технологіями і товарної риби за пасовищною або напівінтенсивною технологіями.
5. Критична промислова ситуація, що склалась на рибогосподарських акваторіях, вимагає оптимізації промислового навантаження з урахуванням науково обґрунтованих загальних допустимих уловів цінних промислових видів риб.
5. Напрямки діяльності та заходи Програми
1. З метою нарощування виробництва товарної риби, підвищення
ефективності використання рибних запасів передбачити можливість розширення площ для суб'єктів рибогосподарської діяльності за рахунок надання в оренду водних об'єктів.
Районні державні адміністрації, сільські, селищні та міські (районного та обласного значення) ради
Протягом 2011-2015 років.
2. З метою визначення водних об’єктів області, придатних для риборозведення, провести інвентаризацію та по кожному водному об’єкту придатному для риборозведення підготувати наукове обґрунтування.
Головне управління Держкомзему у Херсонській області, Херсонське обласне виробниче управління меліорації та водного господарства, Головне державне управління охорони, використання і відтворення водних живих ресурсів та регулювання рибальства у Херсонській області, Херсонська лабораторія аквакультури ІРГ НААН України, Херсонський державний аграрний університет
Протягом 2012-2013 років.
3. Довести завдання рибогосподарським підприємствам області усіх форм власності по вирощуванню рибопосадкового матеріалу (цьоголітки, річняк, дволітка, дворічка) згідно з додатками 1-2.
Районні державні адміністрації, районні управління агропромислового розвитку райдержадміністрації, Головне державне управління охорони, використання і відтворення водних живих ресурсів та регулювання рибальства у Херсонській області
Протягом місяця з дати прийняття рішення про затвердження даної Програми
4. З метою підвищення ефективності зариблення рослиноїдними видами риб природних водойм, перевести рибовідтворювальні заводи області на вирощування цьоголітньої молоді.
Херсонська лабораторія аквакультури ІРГ НААНУ, Херсонський державний аграрний університет, Державне управління охорони навколишнього природного середовища в Херсонській області, Головне державне управління охорони, використання і відтворення водних живих ресурсів та регулювання рибальства у Херсонській області, ДУ «Новокаховський рибоводний завод частикових риб», ДУ «Херсонський виробничо-експериментальний завод по розведенню молоді частикових риб»
Протягом 2011-2015 років
5. Для покращення рибопродуктивності водойм області потрібно збільшити обсяги випуску аборигенних видів риб: сома, щуки, судака та розпочати проведення робіт зі штучного відтворення таких аборигенних видів риб, як тараня, лящ, рибець з подальшим їх випуском у природні водойми.
Херсонська лабораторія аквакультури ІРГ НААНУ, Херсонський державний аграрний університет, Державне управління охорони навколишнього природного середовища в Херсонській області, Головне державне управління охорони, використання і відтворення водних живих ресурсів та регулювання рибальства у Херсонській області
Протягом 2011-2015 років.
6. Забезпечити обсяги зариблення водних об'єктів згідно науково-
обґрунтованих норм (Додатки 2, 5, 6):
- спеціалізованих повносистемних рибних господарств;
ВАТ «Херсонрибгосп», ТОВ «Сатурн і КО», ВК «ОРК «Херсонські рибаки»
Протягом 2011-2015 років.
- спеціальних товарних рибних господарств згідно з умовами Режиму;
Користувачі водних біоресурсів
Протягом 2011-2015 років.
- природних водойм області
Користувачі водних біоресурсів
Протягом 2011-2015 років.
7. Забезпечити вирощування прогнозованих обсягів товарної риби (Додаток 3):
- спеціалізованими повносистемними рибними господарствами ;
ВАТ «Херсонрибгосп», ТОВ «Сатурн і КО», ВК «ОРК «Херсонські рибаки» Протягом 2011-2015 років
- спеціальними товарними рибними господарствами;
Користувачі водних біоресурсів
Протягом 2011-2015 років
- користувачами водних об'єктів, на яких розроблено науково-біологічне обґрунтування;
Орендарі водних об'єктів
Протягом 2011-2015 років.
- користувачами водних об'єктів, на яких не розроблено науково-біологічне обґрунтування;
Орендарі водних об'єктів
Протягом 2011-2015 років.
- користувачами водних об'єктів в господарствах з інтенсивним та напівінтенсивним веденням рибного господарства.
Орендарі водних об'єктів
Протягом 2011-2015 років.
8. З метою підвищення ефективності рибогосподарського використання водних об’єктів площею понад 10 га, а саме збільшення їх рибопродуктивності, якісного проведення меліоративних робіт, покращення екологічного стану водойм та інше, створити 18 спеціальних товарних рибних господарств загальною площею 4306,777 га у Новотроїцькому, Бериславському, Голопристанському, Горностаївському, Нововоронцовському, Генічеському, Каховському, Каланчацькому і Скадовському районах області (Додаток 8).
Районні державні адміністрації зазначених районів, користувачі, в користуванні яких знаходяться водні об’єкти, Управління Головного Каховського магістрального каналу, Головне державне управління охорони, використання і відтворення водних живих ресурсів та регулювання рибальства у Херсонській області, Головне управління агропромислового розвитку облдержадміністрації, Херсонське обласне виробниче управління меліорації та водного господарства
Протягом 2012-2013 років
9. Додатково створити спеціальні товарні рибні господарства на водоймах місцевого значення площею понад 10 га, у відповідності з висновками проведеної на них інвентаризації та по мірі надання їх в оренду користувачам.
Районні державні адміністрації,
орендарі водних об’єктів, Головне державне управління охорони, використання і відтворення водних живих ресурсів та регулювання рибальства у Херсонській області, Головне управління агропромислового розвитку облдержадміністрації
Постійно протягом 2012-2013 років
10. Вжити заходів, спрямованих на приведення у відповідність з чинним законодавством діяльність управління Головного Каховського магістрального каналу щодо вселення у канал риб-меліораторів та вилучення їх надлишкової товарної кількості.
Управління Головного Каховського магістрального каналу, Каховська райдержадміністрація, Державне управління охорони навколишнього природного середовища в Херсонській області, Головне державне управління охорони, використання і відтворення водних живих ресурсів та регулювання рибальства у Херсонській області
Протягом 2011-2012 років
11. Забезпечити відведення торгових місць орендарям водних об'єктів для торгівлі власно вирощеною прісноводною рибою.
Районні державні адміністрації, сільські, селищні та міські (районного та обласного значення) ради, головне управління економіки облдержадміністрації, управління агропромислового розвитку облдержадміністрації
Постійно протягом періоду
12. З метою інтенсифікації промислу риби та інших водних біоресурсів в рибогосподарських водоймах області та доведення обсягів вилову у 2015 році до 5 тис. тонн користувачам водних біоресурсів провести оновлення рибопромислового флоту, знарядь лову (Додаток 5).
Користувачі водних біоресурсів, які здійснюють промисел на рибогосподарських водоймах області
Постійно протягом періоду
13. Забезпечити державний контроль за дотриманням вимог законодавства щодо охорони, використання і відтворення водних біоресурсів та регулювання рибальства на водоймах області.
Головне державне управління охорони, використання і відтворення водних живих ресурсів та регулювання рибальства у Херсонській області, державна екологічна інспекція в Херсонській області
Постійно
14. Розробити науково-біологічні обґрунтування щодо створення та відновлення природних і штучних нерестовищ.
Херсонська лабораторія аквакультури ІРГ НААНУ, Херсонський державний аграрний університет
Протягом 2012-2013 років
15. Відповідно до наказу Херсондержрибоохорони від 30.05.11 № 53 «Про визначення водойм для здійснення любительського і спортивного рибальства в зоні контролю Херсондержрибоохорони» здійснювати контроль за любительським рибальством на водоймах, визначених для цього на умовах спеціального використання (платного рибальства) та загального користування (безоплатного рибальства) згідно з Правилами любительського і спортивного рибальства.
Головне державне управління охорони, використання і відтворення водних живих ресурсів та регулювання рибальства у Херсонській області,державна екологічна інспекція в Херсонській області
Постійно
16. Здійснювати контроль за реалізацією риби та рибної продукції, а також знарядь лову на ринках області та в торгівельній мережі.
Районні державні адміністрації, сільські, селищні та міські (районного та обласного значення) ради, державна інспекція з контролю за цінами в області, управління в справах захисту прав споживачів, Головне державне управління охорони, використання і відтворення водних живих ресурсів та регулювання рибальства у Херсонській області,державна екологічна інспекція в Херсонській області, обласна санітарно-епідеміологічна станція, головне управління ветеринарної медицини в області
Постійно
17. Орендодавцям водних об'єктів здійснювати облік та надавати звіти до управління агропромислового розвитку облдержадміністрації щодо обсягів зариблення, вилову риби, проведених рибоводно-меліоративних робіт та інше по кожному водному об’єкту, наданому в оренду.
Виконавці: орендарі водних об'єктів
Щорічно до 15 січня
18. Під час здійснення оренди водних об'єктів дотримуватись правового регулювання використання водойм, наданих в оренду (Додаток 9).
Орендарі водних об'єктів, районні державні адміністрації, сільські, селищні та міські (районного та обласного значення) ради
Постійно
19. З метою фінансової підтримки рибницьких, рибальських та риболовецьких підприємств, які провадять свою діяльність у внутрішніх водоймах та виключній (морський) економічній зоні України, та берегових рибопереробних підприємств:
- для закупівлі зарибку, паливно-мастильних матеріалів, енергоносіїв, кормів, рибної сировини, тари для рибо продукції, ветеринарних препаратів, обладнання, запасних частин для ремонту техніки та суден, для придбання та утримання плідників, придбання техніки та обладнання для підприємств аквакультури, проведення реконструкції та модернізації рибопереробних підприємств, рибовідтворювальних комплексів та суден районним державним адміністраціям, сільським, селищним та міським (районного та обласного значення) радам, управлінню агропромислового комплексу облдержадміністрації визначити підприємства для отримання кредитів відповідно до Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для здійснення фінансової підтримки підприємств агропромислового комплексу через механізм здешевлення кредитів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України 11.08.10 № 794;
Управління агропромислового комплексу облдержадміністрації, районні державні адміністрації, сільські, селищні та міські (районного та обласного значення) ради.
Постійно
20. Постійно здійснювати контроль за станом рибогосподарської діяльності та дотриманням чинного природоохоронного законодавства користувачами при експлуатації (використанні) водних об'єктів, наданих в оренду.
Районні державні адміністрації, сільські, селищні та міські (районного та обласного значення) ради, державна екологічна інспекція в Херсонській області, Головне державне управління охорони, використання і відтворення водних живих ресурсів та регулювання рибальства у Херсонській області, Генічеський територіальний відділ Азовдержрибоохорони, Головне управління Держкомзему в області, Херсонське обласне виробниче управління меліорації та водного господарства.
Постійно
21. Забезпечити належну охорону водних біоресурсів у водоймах
області, під час зимівлі риби та у нерестовий період. Проводити рибоводно-
меліоративні роботи на водосховищі, озерах і річках для поліпшення стану
нерестовищ, місць нагулу молоді аборигенних видів риб. (Додатки 6, 7).
Районні державні адміністрації, сільські, селищні та міські (районного та обласного значення) ради, Головне державне управління охорони, використання і відтворення водних живих ресурсів та регулювання рибальства у Херсонській області, державна екологічна інспекція в Херсонській області, користувачі.
Постійно
22. Забезпечити належну якість води в рибницьких ставках, запобігання забрудненню водойм стічними водами промислових підприємств, населених пунктів, полів і тваринницьких ферм. Здійснювати комплекс гідрологічних досліджень, іхтіопатологічного моніторингу, профілактичних та лікувальних ветеринарно-санітарних заходів
Орендарі водних об'єктів, державна екологічна інспекція в області, головне управління ветеринарної медицини в області, ДЗ «Херсонська обласна санітарно-епідеміологічна станція»
Постійно
23. Здійснення контролю за станом експлуатації очисних споруд, які
здійснюють скид очищених вод у відкриті водойми.
Водокористувачі, державна екологічна інспекція в області, обласна санітарно-епідеміологічна станція
Постійно
24. Здійснення контролю за проведенням у рибогосподарських водних об'єктах та в прибережних захисних смугах днопоглиблювальних, вибухових, бурових, сейсмологічних робіт, видобуток гравію та піщано-ракушкової суміші.
Херсонське обласне виробниче управління меліорації та водного господарства, державна екологічна інспекція в Херсонській області, Головне державне управління охорони, використання і відтворення водних живих ресурсів та регулювання рибальства у Херсонській області, Азовдержрибоохорона
Постійно
25. Проведення днопоглиблювальних, меліоративних робіт у заплавних водоймах пониззя Дніпра для покращення екологічного стану акваторій області за рахунок коштів з фонду охорони навколишнього природного середовища та користувачів водних біоресурсів (Додатки 4, 7).
Головне державне управління охорони, використання і відтворення водних живих ресурсів та регулювання рибальства у Херсонській області, державна екологічна інспекція в Херсонській області, Інститут рибного господарства НААНУ, користувачі водних біоресурсів
Протягом 2011-2015 років.
26. Забезпечити узагальнення та розповсюдження кращих технічних
досягнень та передового досвіду ведення рибогосподарської діяльності
користувачами водних об'єктів, наданих в оренду.
Обласна рада, обласна державна адміністрація, Головне державне управління охорони, використання і відтворення водних живих ресурсів та регулювання рибальства у Херсонській області, державне управління охорони навколишнього природного середовища в Херсонській області, головне управління агропромислового розвитку облдержадміністрації, Херсонський державний аграрний університет, Інститут рибного господарства НААНУ, ПівденНІРО
Постійно
27. Запровадити проведення через засоби масової інформації
роз'яснювальної роботи щодо охорони водних біоресурсів, їх використання, висвітлювати питання розвитку рибництва на Херсонщині.
Управління у справах преси та інформації облдержадміністрації, керівники засобів масової інформації, Херсонське обласне виробниче управління меліорації та водного господарства, державна екологічна інспекція в Херсонській області, державне управління охорони навколишнього природного середовища в Херсонській області, Головне державне управління охорони, використання і відтворення водних живих ресурсів та регулювання рибальства у Херсонській області
Постійно
28. Провести цільове навчання орендарів водних об'єктів з питань
виробництва товарної риби та ефективності використання рибних запасів.
Головне управління агропромислового розвитку облдержадміністрації, Херсонський державний аграрний університет, обласна служба зайнятості.
Протягом 2011-2015 років
6. Наукове забезпечення виконання Програми
Пріоритетними завданнями наукового забезпечення виконання Програми є:
- здійснення науковими установами комплексного науково-інформаційного супроводження, в тому числі проведення науково-практичних семінарів, конференцій, навчань спеціалістів і керівників рибної галузі;
- наукове обґрунтування та супровід інноваційних проектів на довгострокову перспективу.
7. Фінансування Програми
Для створення сприятливих умов розвитку рибного господарства та реалізації Програми необхідне фінансування з державного бюджету в сумі 251221,0 тис. грн, з обласного бюджету – 8800,0 тис. грн (з фонду охорони навколишнього природного середовища) та 40557,1 тис. грн з інших джерел, не заборонених законодавством (додатки 1, 3, 4).
8. Очікувані результати реалізації Програми
У результаті виконання Програми очікується:
створення сприятливих умов для нарощування виробництва конкурентоспроможної продукції з прісноводної риби та інших водних біоресурсів з метою гарантування продовольчої безпеки області та задоволення потреб населення у рибній продукції;
досягнення у 2015 році обсягів вилову риби та інших водних біоресурсів на рівні 7,5 тис. тонн, вирощеного рибопосадкового матеріалу рослиноїдних, аборигенних частикових видів риб, молоді осетрових видів риб – 5506,9 тис. шт.
створення додаткових робочих місць, зростання зайнятості та підвищення життєвого рівня населення районів області;
зниження собівартості продукції з риби та інших водних біоресурсів вітчизняного виробництва з метою забезпечення більш доступної її реалізації широким верствам населення;
створення сприятливого інвестиційного та конкурентного середовища для виробників продукції з риби та інших водних біоресурсів;
підвищення середнього рівня споживання свіжої риби на душу населення не менше 8,1 кілограма на рік;
доведення мінімальної рибопродуктивності орендованих штучних водних об'єктів не менше 200-250 кг/га.
9. Координація та контроль за ходом виконання Програми
Координація дій між виконавцями виконання Програми буде здійснюватися Головним управлінням агропромислового розвитку обласної державної адміністрації, що контролює її виконання, визначає порядок взаємного інформування (із зазначенням конкретних строків), готує раз на рік узагальнену інформацію про стан її виконання та звіт.
У разі потреби Головне управління агропромислового розвитку обласної державної адміністрації розробляє пропозиції щодо доцільності продовження тих чи інших заходів, включення додаткових заходів і завдань, уточнення показників, обсягів і джерел фінансування, переліку виконавців, строків виконання Програми та окремих заходів і завдань тощо.
Перший заступник голови
обласної державної адміністрації,
керівник апарату В.С.Білий