Комплексна регіональна програма раціонального використання водних об’єктів І розвитку рибного господарства Херсонської області до 2020 року (проект)
| Вид материала | Документы |
- Комплексна регіональна програма раціонального використання водних об’єктів І розвитку, 685.52kb.
- Регіональна програма розвитку рибного господарства Херсонської області до 2015 року, 416.44kb.
- Програма «питна вода» на території Жидачівського району до 2020 року, 1478.4kb.
- Робоча навчальна програма з раціонального використання та відтворення водних ресурсів, 401.96kb.
- Розпорядження, 439.89kb.
- Регіональна Програма розвитку внутрішньої торгівлі у Миколаївській області на період, 511.14kb.
- Програма реформування І розвитку житлово-комунального господарства Київської області, 210.58kb.
- Регіональна програма інноваційного розвитку на період до 2016 року Чернівці 2011, 497.1kb.
- Регіональна цільова економічна програма Створення в Одеській області інноваційної інфраструктури, 368.47kb.
- Розпорядження, 67.4kb.
6. Наукове забезпечення виконання Програми
Пріоритетними завданнями наукового забезпечення виконання Програми є:
- здійснення науковими установами комплексного науково-інформаційного супроводження, в тому числі проведення науково-практичних семінарів, конференцій, стажування та навчання спеціалістів і керівників рибної галузі;
- наукове обґрунтування та супровід інноваційних проектів на довгострокову перспективу;
- розробка та впровадження передових ефективних наукових розробок, технологій і обґрунтувань у виробничі процеси вирощування і видобутку риби, переробку рибної сировини і комбікормову промисловість для отримання і забезпечення населення у достатній кількості високоякісної рибної продукції;
- здійснення комплексного гідроекологічного і гідробіологічного обстеження водойм різного типу і визначення перспективи їх рибогосподарського використання;
- проведення моніторингових досліджень абіотичних параметрів і компонентів біоти (фітопланктон, вища водна рослинність, зоопланктон, бентос, іхтіофауна);
- розробка біологічно обґрунтованих лімітів вилучення водних живих ресурсів;
- дослідження і розробка режимів рибогосподарського використання водойм;
- розробка комплексу заходів, направлених на підвищення біологічної продуктивності водних екосистем, включаючи рибопродуктивність;
- проведення науково-дослідних і виробничо-експериментальних робіт щодо селекції промислово цінних видів риб;
- проведення досліджень з подальшим впровадженням у практику рибництва нових екологічно безпечних ефективних заходів профілактики і лікування риб;
- організація науково-консультативного центру з питань охорони здоров’я риб і з наданням висококваліфікованих послуг щодо:
1) встановлення діагнозу захворювання риб;
2) розробки лікувально-профілактичних заходів;
3) розробки рекомендацій по епізоотичному оздоровленню водоймищ;
4) проведення повних іхтіопатологічних обстежень;
5) здійснення комплексного гідрохімічного і токсикологічного аналізу води;
6) проведення токсикоз-біохімічного аналізу комбікормів при аліментарних захворюваннях риб;
7) підрахунку збитків при масовій загибелі риб за дії різних антропогенних чинників;
8) надання інформаційних та методичних послуг рибоводним господарствам і фермерам стосовно новітніх досягнень нормативної бази, вимог природоохоронного законодавства тощо.
7. Маркетинг та дослідження ринку
Рибна галузь належить до основних джерел забезпечення українців харчовими продуктами: в балансі споживання повноцінних білків тваринного походження частка рибних продуктів складає близько 30%. Як відомо, риба та продукти її переробки є одним з основних джерел легкозасвоюваних повноцінних білків з добре збалансованим амінокислотним складом, які, крім того, містять вуглеводи, мінеральні речовини, вітаміни. Підприємства галузі виробляють більше 2000 найменувань харчової продукції. Вагому роль відіграє галузь і як постачальник продукції для сільського господарства та багатьох інших сфер економіки.
Аналіз виробничої діяльності рибогосподарських підприємств і організацій за останні роки свідчить, що навіть при деяких ознаках стабілізації виробництва галузь залишається в затяжній кризі.
Останнім часом асортимент рибної кулінарної продукції (та й рибної продукції в цілому) у світі значно розширився. Поряд з традиційною рибною продукцією: солоною, копченою рибою, пресервами та консервами, на рибних прилавках з'явилася продукція в термоупаковках, під вакуумом, різні соуси і маринади з риби, рибні палички, налагоджений випуск ковбас і сосисок з рибного фаршу, пастоподібні вироби, рибна шинка, камабоко, рибні масла. Це пов'язано з розробками нових технологій, а також потребою споживачів у нових якісних продуктах. Тому споживач щороку стає все більш розбірливим у виборі продукції, у тому числі і кулінарної.
Промисловий рибний флот України з часів СРСР майже зник, хоча на момент проголошення незалежності України держава мала на обліку близько 600 кораблів, у тому числі кілька десятків плавучих баз. Все це разом з наявністю великої кількості консервних заводів, холодильних потужностей забезпечувало потенціал в 75 тис. тонн продукції на рік.
15 років тому вітчизняним флотом забезпечувалось 90% потреби ринку в рибі та морепродуктах. За прогнозами експертів, якщо ситуація не зміниться, то під українським прапором до 2015 року залишиться лише 17 кораблів, які можуть виходити у відкритий океан.
Важливою складовою вітчизняного рибного господарства є вилов риби в 200-мильних прибережних зонах інших країн, а також у відкритій частині Світового океану. Водночас, Херсонщина в цьому сегменті посідає лише 1% від загальнодержавного – близько 98% видобутку припадає на підприємства Севастополя. При цьому, за останні 10 років частка вилову за межами прибережних вод України скоротилася з 80% до 63%, що є підтвердженням тези про екстенсивні методи господарювання, наслідком чого є виснаження внутрішніх водних ресурсів.
На підприємства Севастополя припадає 34% вилову, підприємства АРК – 21%, Донецької області – 15%, Запорізької – 12% та Херсонської – лише 5%. При цьому, лише 25% продукції на ринку є вітчизняними. Найбільшими імпортерами рибопродукції є Королівство Норвегія, Російська Федерація та Сполучені Штати Америки (табл. 3).
Таблиця 3. Показники вилову та імпорту риби
-
Рік
Вилов риби у внутрішніх водоймах України, тис.т
Імпорт мороженої риби, тис.т
Імпорт свіжої та охолодженої риби, тис.т
2007
43,2
295,4
6,1
2008
41,2
348,4
9,2
2009
42,2
311,8
8,7
2009
34,7
277,8
7,3
2010
32,5
301,6
8
Споживання риби на душу населення на рік порівняно з 1994 роком (3,4 кг) суттєво зросло – до 16 кг на рік, при цьому в західних регіонах цей показник є вдвічі меншим. Порівняно з показниками країн ЄС, споживання є дещо нижчим (там цей показник сягає в середньому 22 кг). Проте в країнах морських із історично високим вмістом морепродуктів у раціоні цей показник сягає від 38 кг в Іспанії до 88 кг в Південній Кореї.
Незважаючи на відносно непогані показники щодо кількості спожитої риби, показники якості ринку та споживання залишаються вкрай низькими – на охолоджену рибу припадає лише 7% споживання українського ринку, а з 26 видів риб, які мали промислове значення ще 15 років тому, на разі промислове значення мають тільки 6.
Загальний обсяг вітчизняного ринку оцінюється експертами в 1 млрд дол. США, при цьому з урахуванням тіньових ринків ця сума збільшується, за даними досліджень, до 2,5 млрд дол. США. Структура ринку є такою: майже 40% припадає на оселедця, 10% - хека, 15% - на мойву, скумбрію, кільку, 10% - делікатеси, 25% - аборигенні види риб. В групі морепродуктів найбільшу питому вагу мають креветки, на другому місці – кальмари.
За даними операторів ринку, випуск рибних консервів коливається в межах 180-200 млн умовних банок. Це переважно ставрида, сардина, оселедець, кілька, шпроти, скумбрія. На цьому сегменті ринку переважає навпаки – український продукт, наразі близько 80% складає частка вітчизняного товаровиробника.
Лідерами у виробництві рибних консервів є кримські підприємства. На першому місці севастопольська корпорація «Інтеррибфлот», частка якої складає 44% рибної консервації, на другому – керченське ТОВ «Південна мануфактура «Пролив» з часткою ринку 12%, на третьому – ТОВ «Торговельний Будинок «Фаворит».
Однак в Україні майже відсутнє виробництво делікатесних видів консервів, вони переважно постачаються з Російської Федерації, Латвії, Китаю, США та Естонії.
У І кварталі 2011 року, порівняно з IV кварталом 2010 року, імпорт мороженої риби на територію України скоротився на 4%. Темп скорочення цього показника в порівнянні з I кварталом 2010 року був більш істотним і склав 44%.
Обсяг експорту мороженої риби у I кварталі 2011 року був зовсім незначним. Як відносно IV кварталу 2010 року, так і порівняно з I кварталом 2010 року, темп скорочення цього показника склав майже 100%.
Обсяг виробництва мороженої риби в I кварталі 2011 року відносно IV кварталу 2010 року скоротився на 12%. Темп скорочення цього показника, порівняно з аналогічним періодом 2010 року, досяг 54% (табл. 4).
Таблиця 4. Динаміка експорту та імпорту риби в 2011 році
-
Показник
Темп приросту, %
І квартал 2011 /
ІV квартал 2010
І квартал 2011 /
І квартал 2010
Імпорт
-4
-44
Експорт
-99
-96
Виробництво
-12
-54
Аналіз ринку мороженої риби з 2006 по 2010 рік свідчить, що обсяг імпорту цього продукту в натуральних одиницях на територію України не характеризувався постійною динамікою. Так, тенденція до зростання імпорту спостерігається у 2007, 2008 і 2010 роках (13%, 19% і 10% відповідно), тоді як у 2006 і 2009 роках мало місце значне скорочення обсягів імпорту мороженої риби (22% і 11% відповідно).
Аналіз ринку експортованої мороженої риби свідчить про значне зниження експорту цього продукту з 2006 по 2008 рік у натуральних одиницях. Максимальний темп зменшення експорту спостерігався у 2007 році, порівняно з 2006 роком, і склав 69%. Аналогічний темп зниження обсягів експорту мороженої риби мав місце і у 2008 році (68%). У 2009 році експорт мороженої риби за межі України, порівняно з 2008 роком, збільшився майже в 12 разів. Проте у 2010 році відносно 2009 року спостерігається скорочення даного показника на 23%.
Скорочення обсягів виробництва мороженої риби на території України мало місце спочатку в 2007 році, в порівнянні з 2006 роком (13%), а також у 2010 році по відношенню до 2009 (38%). Незначне нарощення обсягів виробництва цього продукту спостерігалося у 2008 році (10%). Зростання виробництва мороженої риби у 2006 році, порівняно з 2005, склало 5 разів. У 2009 році цей показник збільшився в порівнянні з 2008 роком у 2 рази, внаслідок чого ринок виробленої в Україні мороженої риби в цьому періоді характеризувався максимальним за чотири останні роки обсягом (табл. 5).
Таблиця 5. Динаміка основних торговельних показників
-
Показник
Темп приросту по відношенню до попереднього року, %
2006
2007
2008
2009
2010
Імпорт
-22,1
12,7
18,9
-11
8,6
Експорт
-27
-68,6
-67,9
1073,4
115
Виробництво
414,4
-12,6
9,7
113
-6,4
Потенціал споживання Херсонської області є значним, особливо у порівнянні із поточними показниками виробництва. Якщо на разі потреба області сягає 16,3 тис. тонн на рік, то підприємства області можуть задовольнити попит лише на 8,5%, проте внаслідок реалізації Програми передбачено збільшення частки українського виробника до 68% за умов збереження імпорту найбільш якісного продукту. При цьому, надлишок продукції гарантовано знайде попит у центральних та західних регіонах України, де ціна на рибу є на 20-25% вищою, а рівень споживання не відповідає біологічним нормам.
8. Організаційні заходи та фінансово-економічні показники
Тенденції розвитку ринкових відносин у рибогосподарській галузі Херсонської області зумовлюють перехід від стихійних і неорганізованих обмінних процесів до активного формування регіональної спеціалізації. Цей процес супроводжується утворенням різних форм агломерацій, галузевих об’єднань і мереж для координації інтересів сектора. З метою подолання замкнутості внутрішніх проблем, інертності, негнучкості підприємств необхідно створити кластерну модель організації управління рибною галуззю.
Програмою передбачено сумарне інвестування у рибне господарство Херсонської області 716639,6 тис. грн, у тому числі за рахунок бюджетів усіх рівнів 262625 тис. грн, за рахунок можливих інвестицій – 386 604 тис. грн, а також за рахунок коштів користувачів водних біоресурсів з метою фінансування заходів щодо вирощування товарної риби – 42791,1 тис. грн, у тому числі за рахунок кредитів у сумі 708 тис. грн. У таблиці 6 наведено розподіл інвестицій за напрямами.
Таблиця 6. Напрями інвестування
| Напрями інвестування, тис. грн | 2012 | 2013 | 2014 | 2015 | Всього |
| Поповнення оборотних коштів | 24 717 | 24 717 | 24 717 | 24 717 | 98 867 |
| Капітальні вкладення, у т.ч. | 71 934 | 71 934 | 71 934 | 71 934 | 287 735 |
| будівництво | 17 150 | 17 150 | 17 150 | 17 150 | 68 601 |
| переробка | 18 556 | 18 556 | 18 556 | 18 556 | 74 225 |
| техніка, механізми та устаткування | 36 227 | 36 227 | 36 227 | 36 227 | 144 909 |
| Всього | 96651 | 96651 | 96651 | 96651 | 386 604 |
Для фінансування заходів передбачено 4-річний термін, який є достатньо прийнятним з точки зору ризику інвестування та можливості реінвестування вивільнених коштів для диверсифікації вкладень та уникнення галузевих ризиків. Фінансування екологічних заходів передбачено у сумі 287244,5 тис. грн до 2020 року, у тому числі за рахунок бюджетних коштів у сумі 247950 тис. грн, коштів обласного фонду охорони навколишнього природного середовища у сумі 14675 тис. грн, а також власних коштів користувачів водних біоресурсів – 5564,5 тис. грн та власних коштів підприємств – 19055, 0 тис. грн.
У результаті реалізації Програми планується суттєве зростання як кількісних показників, так і якісних, що дозволить не тільки збільшити валовий вилов риби, а й знизити витрати фінансових та трудових ресурсів на одиницю продукції. Це має на меті підвищення рентабельності підприємств, привабливості рибопродукції області як на національному, так і на міжнародному рівні, а також підвищення доступності продукції для населення (табл. 7).
Таблиця 7. Планові валові обсяги виробництва
| Показники | 2012 | 2013 | 2014 | 2015 | 2016 | 2017 | 2018 | 2019 | 2020 | Всього |
| Облов валовий, т | 1 400* | 6 400 | 11 000 | 14 000 | 17 000 | 20 000 | 20 000 | 20 000 | 20 000 | 129 800 |
| Валовий дохід, тис. грн | 14 000 | 64 000 | 110 000 | 140 000 | 170 000 | 200 000 | 200 000 | 200 000 | 200 000 | 1 298 000 |
| Приведений валовий дохід, тис. грн | 12 993 | 55 125 | 87 931 | 103 863 | 117 048 | 127 799 | 118 607 | 110 076 | 102 158 | 835 598 |
| Можливі додаткові надходження, тис. грн | 3 000 | 9 300 | 13 250 | 20 500 | 29 250 | 37 000 | 38 000 | 38 500 | 43 500 | 232 300 |