Закон україни

Вид материалаЗакон
Стаття 196. Розпорядження товарами
Стаття 197. Розпорядження коштами, одержаними від реалізації товарів
Стаття 198. Розпорядження валютою, дорогоцінними металами та дорогоцінним камінням
Розділ vii. повноваження митних органів щодо здійснення контролю за господарською діяльністю
ГЛАВА 32. Загальні положення
Стаття 201. Порядок подання та розгляду заяв, видачі дозволів і контролю за діяльністю підприємств, які їх отримали
Стаття 202. Особливі умови отримання дозволів
Стаття 203. Строк розгляду заяв про видачу дозволів
Стаття 204. Відмова у видачі дозволу
Стаття 205. Зупинення дії та анулювання дозволу
Стаття 207. Безоплатність видачі
Стаття 208. Облік підприємств, яким видаються дозволи
ГЛАВА 33. Митна брокерська діяльність
Стаття 210. Правове регулювання взаємовідносин митного брокера з особою, інтереси якої він представляє
Стаття 211. Представник митного брокера
Стаття 212. Реєстри митних брокерів та його представників
Стаття 213. Інформація, отримана митним брокером та його представниками від особи, яку вони представляють
ГЛАВА 35. Відкриття та експлуатація магазину безмитної торгівлі
Подобный материал:
1   ...   7   8   9   10   11   12   13   14   ...   30
ГЛАВА 31. Розпорядження товарами та коштами


Стаття 196. Розпорядження товарами


Товари, що зберігаються під митним контролем (крім зазначених у пункті 1 частини першої статті 190 цього Кодексу), за якими власник або уповноважена ним особа не звернулися до закінчення строків зберігання, зазначених у частинах першій та другій статті 193 цього Кодексу, підлягають реалізації, а у випадках, передбачених законодавством, – безоплатній передачі у володіння і користування або знищенню, про що відповідний митний орган повідомляє власника зазначених товарів або уповноважену ним особу не пізніш як за два тижні до закінчення строків зберігання.

Товари – безпосередні предмети порушення митних правил, товари із спеціально виготовленими сховищами (тайниками), що використовувалися для приховування товарів – безпосередніх предметів порушення митних правил від митного контролю, транспортні засоби, що використовувалися для переміщення товарів – безпосередніх предметів порушення митних правил через митний кордон України, конфісковані за рішенням суду, підлягають реалізації, а у випадках, передбачених законодавством, – безоплатній передачі у володіння і користування або знищенню у строки, встановлені законодавством для виконання судових рішень. Якщо за рішенням суду по справі до особи, яка вчинила порушення митних правил, не буде застосовано стягнення у вигляді конфіскації зазначених вище товарів, або провадження у справі про порушення митних правил буде припинено, ці товари можуть бути видані власникові або уповноваженій ним особі лише після здійснення їх митного оформлення зі сплатою відповідних митних платежів, якщо таке оформлення не було попередньо здійснено, а митні платежі не сплачувалися. При цьому у разі припинення провадження у справі про порушення митних правил за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення витрати митного органу на зберігання зазначених вище товарів власником цих товарів або уповноваженою ним особою не відшкодовуються.

Товари, які були виявлені (знайдені) під час здійснення митного контролю в зонах митного контролю та/або у транспортних засобах, що перетинають митний кордон України, і власник яких невідомий, після закінчення строку зберігання, встановленого частиною третьою статті 193 цього Кодексу, підлягають реалізації, а у випадках, передбачених законодавством, – безоплатній передачі у володіння і користування або знищенню. Інформація про знайдені (виявлені) товари протягом трьох днів розміщується для загального ознайомлення в місцях розташування митних органів на весь строк зберігання таких товарів, а інформація про знайдені (виявлені) транспортні засоби, крім того, надсилається до органів внутрішніх справ.

Товари, які були виявлені (знайдені) під час здійснення митного контролю в зонах митного контролю та/або у транспортних засобах, що перетинають митний кордон України, і власник яких невідомий, після закінчення строку зберігання, встановленого частиною четвертою статті 193 цього Кодексу, підлягають реалізації, а у випадках, передбачених законодавством, – безоплатній передачі у володіння і користування або знищенню. Інформація про знайдені (виявлені) товари протягом трьох днів розміщується для загального ознайомлення в місцях розташування митних органів на весь строк зберігання таких товарів, а інформація про знайдені (виявлені) транспортні засоби, крім того, надсилається до органів внутрішніх справ.

Товари, від яких власник відмовився на користь держави, підлягають реалізації, а у випадках, передбачених законодавством, – безоплатній передачі у володіння і користування або знищенню.

Товари, які швидко псуються або мають обмежений строк зберігання, у тому числі товари – безпосередні предмети порушення митних правил, вилучені відповідно до цього Кодексу, підлягають реалізації з урахуванням терміну їх придатності, а у випадках, передбачених законодавством, – знищенню.

Товари, зазначені у пункті 1 частини першої статті 190 цього Кодексу (крім валютних цінностей), не вивезені власником або уповноваженою ним особою за межі митної території України до закінчення строку зберігання, зазначеного у частині першій статті 193 цього Кодексу, підлягають знищенню в порядку, встановленому законодавством.

Товари, конфісковані за рішенням суду відповідно до статті 468 цього Кодексу, підлягають знищенню у строки, встановлені законодавством для виконання судових рішень.

Товари, зазначені у частинах першій – п’ятій цієї статті, реалізуються в порядку, встановленому законодавством. Іноземні товари передаються в реалізацію за цінами, що визначаються за довідковою базою митної вартості подібних товарів у порядку, встановленому спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у галузі митної справи.

Іноземні товари після їх реалізації можуть бути видані покупцеві або уповноваженій ним особі лише після здійснення їх митного оформлення зі сплатою відповідних митних платежів, якщо таке оформлення не було попередньо здійснено, а митні платежі не сплачувалися. Базою для нарахування мит та податків при цьому є ціна реалізації таких товарів.

Дорогоцінні метали, дорогоцінне каміння, що переходять у власність держави, передаються органами, які здійснили їх вилучення або зберігають їх, до Державного фонду дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння України в порядку, визначеному законодавством.

Порядок розпорядження окремими видами товарів, які не підлягають реалізації, встановлюється Кабінетом Міністрів України.


Стаття 197. Розпорядження коштами, одержаними від реалізації товарів


Кошти, одержані від реалізації товарів, за якими власник або уповноважена ним особа не звернулися до закінчення строків зберігання, зазначених у частинах першій та другій статті 193 цього Кодексу, після відшкодування витрат на зберігання цих товарів, їх оцінку, сертифікацію, транспортування, проведення, у разі необхідності, аналізів та експертиз, надсилання їх власникам відповідних повідомлень зберігаються на рахунку відповідного митного органу.

У разі, якщо товари – безпосередні предмети порушення митних правил, які швидко псуються або мають обмежений строк зберігання, реалізуються до винесення судом рішення по справі про порушення митних правил, усі кошти, одержані від їх реалізації, вилучаються для забезпечення відповідно до цього Кодексу стягнення вартості цих товарів у разі їх конфіскації.

Якщо за рішенням суду по справі до особи, яка вчинила порушення митних правил, не буде застосовано стягнення у вигляді конфіскації товарів, зазначених у частині другій цієї статті, або провадження у справі про порушення митних правил буде припинено, кошти, одержані від реалізації зазначених товарів, зберігаються на рахунку відповідного митного органу. Витрати, зазначені у частині першій цієї статті, при цьому не відшкодовуються.

Якщо за рішенням суду по справі до особи, яка вчинила порушення митних правил, буде застосовано тільки стягнення у вигляді штрафу, частина коштів, одержаних від реалізації товарів, зазначених у частині другій цієї статті, може вилучатися для забезпечення цього стягнення.

Кошти, одержані від реалізації товарів, конфіскованих за рішенням суду, а також товарів, від яких власник відмовився на користь держави, та товарів, які були виявлені (знайдені) під час здійснення митного контролю в зонах митного контролю та/або у транспортних засобах, що перетинають митний кордон України, і власник яких невідомий, після відшкодування витрат, зазначених у частині першій цієї статті, та відрахування коштів до спеціального фонду спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у галузі митної справи перераховуються до Державного бюджету України.

Власник товарів, зазначених у частині першій, а у відповідних випадках – і у частині другій цієї статті, або уповноважена ним особа може отримати з рахунку митного органу залишок коштів, одержаних від їх реалізації, протягом трьох років з дня реалізації товарів, а у випадках, зазначених у частинах третій та четвертій цієї статті, - з дня набрання законної сили рішенням суду по справі. Кошти, не отримані протягом цього строку, після відрахування коштів до спеціального фонду спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у галузі митної справи перераховуються до Державного бюджету України. Відсотки на суми коштів, одержаних від реалізації товарів, не нараховуються.

Обсяги відрахування коштів до спеціального фонду спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у галузі митної справи визначаються Кабінетом Міністрів України.


Стаття 198. Розпорядження валютою, дорогоцінними металами та дорогоцінним камінням


Валюта України, іноземна валюта, конфісковані за рішеннями судів, перераховуються до Державного бюджету України у строки, встановлені законодавством для виконання судових рішень.

Валюта України, іноземна валюта у випадках, передбачених пунктом 1 частини першої статті 190 та пунктом 2 статті 192 цього Кодексу, перераховуються до Державного бюджету України після закінчення строку зберігання, встановленого частиною п’ятою статті 193 цього Кодексу.

Валюта України, іноземна валюта у випадках, передбачених пунктом 1 частини першої статті 190 та пунктом 2 частини першої статті 192 цього Кодексу, перераховуються до Державного бюджету України після закінчення строку зберігання, встановленого частиною шостою статті 193 цього Кодексу.

Порядок розпорядження дорогоцінними металами та дорогоцінним камінням, конфіскованими за рішеннями судів, визначається законодавством.


РОЗДІЛ VII. ПОВНОВАЖЕННЯ МИТНИХ ОРГАНІВ ЩОДО ЗДІЙСНЕННЯ КОНТРОЛЮ ЗА ГОСПОДАРСЬКОЮ ДІЯЛЬНІСТЮ

РОЗДІЛ VII. КОНТРОЛЬ ЗА ДІЯЛЬНІСТЮ ПІДПРИЄМСТВ, ЩО НАДАЮТЬ МИТНІ ПОСЛУГИ



ГЛАВА 32. Загальні положення


Стаття 199. Документи, що видаються митними органами, які надають право суб’єкту господарювання на провадження посередницької діяльності в галузі митної справи

Стаття 199. Дозволи на провадження діяльності, пов’язаної з наданням митних послуг, що видаються підприємствам

Митні органи видають підприємствам такі документи:

Підприємствам видаються дозволи:

свідоцтво на право здійснення митної брокерської діяльності;

на здійснення митної брокерської діяльності;




на відкриття та експлуатацію магазину безмитної торгівлі;

дозвіл на здійснення діяльності митного перевізника;

-------

дозвіл на відкриття та експлуатацію митного складу;

на відкриття та експлуатацію митного складу;

дозвіл на відкриття та експлуатацію складу тимчасового зберігання;

на відкриття та експлуатацію складу тимчасового зберігання;

дозвіл на відкриття та експлуатацію вантажного митного комплексу.

на відкриття та експлуатацію вантажного митного комплексу.

Свідоцтво на відкриття та експлуатацію магазину безмитної торгівлі видається спеціально уповноваженим органом виконавчої влади в галузі митної справи спільно з центральним органом виконавчої влади в галузі охорони державного кордону.



----

Набуття права на вчинення дій та здійснення видів діяльності, зазначених у частині першій цієї статті, без отримання документа дозвільного характеру, в тому числі за декларативним принципом, не допускається.

Набуття права на вчинення дій та здійснення видів діяльності, зазначених у частині першій цієї статті, без отримання документа дозвільного характеру, в тому числі за декларативним принципом та за принципом мовчазної згоди, не допускається.




Стаття 200. Митні органи, уповноважені видавати дозволи

Стаття 200. Органи, уповноважені видавати дозволи

Дозвіл на відкриття та експлуатацію складу тимчасового зберігання видається митницею, в зоні діяльності якої розташований цей склад.



------



------

Дозвіл на відкриття та експлуатацію магазину безмитної торгівлі видається спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у галузі митної справи спільно зі спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у галузі охорони державного кордону.

Інші дозволи, передбачені статтею 199 цього Кодексу, видаються спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у галузі митної справи.



Стаття 201. Порядок подання та розгляду заяв, видачі дозволів і контролю за діяльністю підприємств, які їх отримали

Стаття 201. Форми, порядок подання та розгляду заяв, видачі дозволів і контролю за діяльністю підприємств, які їх отримали

Заява про видачу дозволу на здійснення діяльності митного перевізника повинна бути розглянута протягом 30 днів з дня її подання до митного органу.



-------

Заяви про видачу дозволу на здійснення діяльності митного перевізника подаються безпосередньо до митниць за місцем розташування підприємств, які виявили бажання отримати зазначений дозвіл.



-------



--------

Форма, порядок подання та розгляду заяви про видачу дозволу на відкриття та експлуатацію магазину безмитної торгівлі, умови та порядок видачі, зупинення дії, анулювання цього дозволу, а також положення про діяльність магазинів безмитної торгівлі та порядок контролю за їх діяльністю затверджуються спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у галузі митної справи спільно зі спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у галузі охорони державного кордону.

Порядок подання та розгляду заяв про видачу дозволів здійснення діяльності митного перевізника, умови та порядок видачі, зупинення дії, анулювання цих дозволів, порядок перереєстрації зазначених дозволів, а також положення про митного перевізника та порядок контролю з боку митних органів за їх діяльністю затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Форми, порядок подання та розгляду заяв про видачу інших дозволів, передбачених статтею 199 цього Кодексу, умови та порядок видачі, зупинення дії, анулювання цих дозволів, а також положення про діяльність митних брокерів та їх представників, митних складів, складів тимчасового зберігання, вантажних митних комплексів та порядок контролю за їх діяльністю затверджуються спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у галузі митної справи.


Стаття 202. Особливі умови отримання дозволів


Необхідною умовою для отримання дозволу на відкриття та експлуатацію вантажного митного комплексу є наявність у підприємства свідоцтва на право здійснення митної брокерської діяльності, дозволу на здійснення діяльності митного перевізника, на відкриття та експлуатацію складу тимчасового зберігання відкритого типу та на відкриття та експлуатацію митного складу відкритого типу.

Необхідною умовою для отримання дозволу на відкриття та експлуатацію вантажного митного комплексу є наявність у підприємства дозволів на здійснення митної брокерської діяльності, на відкриття та експлуатацію складу тимчасового зберігання відкритого типу та на відкриття та експлуатацію митного складу відкритого типу.

У разі застосування до підприємства спеціальної санкції у вигляді анулювання дозволу відповідно до статті 205 цього Кодексу повторно такий самий або інший дозвіл, що видається відповідно до цього Кодексу, може бути виданий цьому підприємству не раніше, ніж через один рік з дати застосування зазначеної санкції.


Стаття 203. Строк розгляду заяв про видачу дозволів


Заява про видачу дозволу на здійснення діяльності митного перевізника повинна бути розглянута протягом 30 днів з дня її подання до митного органу.

Заява про видачу дозволу повинна бути розглянута протягом 30 днів з дня її надходження до спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у галузі митної справи.


Стаття 204. Відмова у видачі дозволу


У видачі дозволу на здійснення діяльності митного перевізника може бути відмовлено у разі:

У видачі дозволу може бути відмовлено у разі:

відсутності у підприємства умов, необхідних для діяльності, на здійснення якої видається дозвіл, зокрема, кваліфікованого персоналу та відповідного матеріально-технічного оснащення;

відсутності у підприємства умов, необхідних для діяльності, на здійснення якої видається дозвіл, зокрема, кваліфікованого персоналу та відповідного матеріально-технічного оснащення;

наявності обставин, передбачених частинами першою та другою статті 202 цього Кодексу;

наявності обставин, передбачених частиною другою статті 202 цього Кодексу;

повідомлення підприємством у заяві про видачу дозволу або у доданих до неї документах недостовірної інформації.

повідомлення підприємством у заяві про видачу дозволу або у доданих до неї документах недостовірної інформації.

Про відмову у видачі дозволу заявник повідомляється в письмовій формі протягом п’яти робочих днів з дати прийняття рішення.

Мотивована відмова у видачі дозволу надсилається заявникові в письмовій формі.




Стаття 205. Зупинення дії та анулювання дозволу на здійснення діяльності митного перевізника

Стаття 205. Зупинення дії та анулювання дозволу

Зупинення дії дозволу на здійснення діяльності митного перевізника на строк до трьох місяців або анулювання дозволу може застосовуватися спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у галузі митної справи або митницею, яка видала цей дозвіл, як спеціальна санкція у разі:

Зупинення дії дозволу на строк до 1 місяця або анулювання дозволу може застосовуватися спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у галузі митної справи або митницею, яка видала цей дозвіл, як спеціальна санкція.

------

Дія дозволу зупиняється у разі:

виникнення або виявлення обставин, зазначених у статті 204 цього Кодексу;

невиконання підприємством вимог митного органу та обов’язків, передбачених цим Кодексом;

повторне протягом року вчинення посадовими особами підприємства правопорушень, несумісних зі здійсненням діяльності, передбаченої дозволом.

повторне протягом року вчинення посадовими особами підприємства правопорушень, пов’язаних зі здійсненням діяльності, передбаченої дозволом.

Дозвіл на здійснення діяльності митного перевізника анулюється також:

Дозвіл анулюється:

якщо підприємство не отримало дозвіл протягом 1 місяця з дня його оформлення;

якщо підприємство не отримало дозвіл протягом 1 місяця з дня його оформлення;

якщо протягом 6 місяців підприємство, якому видано дозвіл, не здійснює діяльність або не вчиняє дії, зазначені у дозволі;

якщо протягом 6 місяців підприємство, якому видано дозвіл, не здійснює діяльність або не вчиняє дії, зазначені у дозволі;



--------

у разі повторного протягом року виникнення або виявлення обставин, які є підставою для зупинення дії дозволу;

за заявою підприємства, якому видано дозвіл;

за заявою підприємства, якому видано дозвіл;

у разі припинення підприємства, якому видано дозвіл;

у разі припинення підприємства, якому видано дозвіл;



--------

у разі, якщо у випадках та у строк, зазначені у статті 206 цього Кодексу, підприємство, якому видано дозвіл, не звернеться до митного органу з заявою про його переоформлення;

у зв’язку з закінченням строку дії цього дозволу.

у зв’язку з закінченням строку дії цього дозволу.

Про зупинення дії або анулювання дозволу заявник повідомляється в письмовій формі протягом п’яти робочих днів з дати прийняття рішення.

Про зупинення дії або анулювання дозволу заявник повідомляється в письмовій формі протягом п’яти робочих днів з дати прийняття рішення.

Оскарження рішення митного органу про відмову у видачі дозволу або про анулювання такого дозволу здійснюється у встановленому законодавством порядку.

Оскарження рішення про відмову у видачі дозволу або про анулювання такого дозволу здійснюється у встановленому законодавством порядку.




Стаття 206. Перереєстрація та переоформлення дозволу

Стаття 206. Переоформлення дозволу

Відповідно до частини третьої статті 201 цього Кодексу дозвіл на здійснення діяльності митного перевізника може підлягати періодичній перереєстрації. Крім цього, цей дозвіл, підлягає переоформленню у разі:

Підставами для переоформлення дозволу є:

зміни власника об’єкту, зазначеного у дозволі;

зміна найменування юридичної особи або прізвища, ім’я, по батькові громадянина – підприємця, зазначених у дозволі;

зміни реєстраційних даних підприємства, якому видано дозвіл;

зміна місцезнаходження юридичної особи або місця проживання громадянина – підприємця, яким видано дозвіл;

переходу підприємства, якому видано дозвіл, або об’єкту, зазначеного у дозволі, до зони діяльності іншого митного органу внаслідок реорганізаційних змін.

перехід підприємства, якому видано дозвіл, або об’єкту, зазначеного у дозволі, до зони діяльності іншого митного органу внаслідок організаційних змін.

Протягом місяця з дня виникнення обставин, зазначених у частині першій цієї статті, підприємство, якому видано дозвіл, зобов’язане звернутися до митного органу з заявою про його переоформлення.

Заява про переоформлення дозволу подається у тому ж порядку і розглядається у той же строк, що й заява про видачу відповідного дозволу. При цьому дозвіл, що підлягає переоформленню, зберігає чинність протягом всього строку розгляду заяви.



Стаття 207. Безоплатність видачі, перереєстрації та переоформлення дозволів на здійснення діяльності митного перевізника

Стаття 207. Безоплатність видачі та переоформлення дозволів

Дозволи видаються та переоформлюються безоплатно. У разі, якщо порядком видачі дозволу передбачено його періодичну перереєстрацію, така перереєстрація також здійснюється безоплатно.

Дозволи, зазначені у статті 199 цього Кодексу, видаються та переоформлюються безоплатно.




Стаття 208. Облік підприємств, яким видаються дозволи (свідоцтва) на здійснення господарської діяльності, та об’єктів, на відкриття та експлуатацію або на використання яких видаються дозволи

Стаття 208. Реєстри підприємств, яким видаються дозволи на здійснення господарської діяльності, та об’єктів, на відкриття та експлуатацію яких видаються дозволи

Спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у галузі митної справи веде облік складів тимчасового зберігання, митних складів, магазинів безмитної торгівлі, вантажних митних комплексів, митних брокерів, митних перевізників та забезпечує періодичне оприлюднення переліків зазначених об’єктів та підприємств.

Спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у галузі митної справи веде реєстри складів тимчасового зберігання, митних складів, магазинів безмитної торгівлі, вантажних митних комплексів, митних брокерів та забезпечує їх періодичне оприлюднення.


ГЛАВА 33. Митна брокерська діяльність


Стаття 209. Митний брокер


Митний брокер – це підприємство, що здійснює декларування товарів і транспортних засобів комерційного призначення, які переміщуються через митний кордон України, має свідоцтво на право здійснення митної брокерської діяльності, видане спеціально вповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі митної справи. Митним брокером може бути тільки підприємство-резидент.

Митний брокер – це підприємство, що здійснює декларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення, які переміщуються через митний кордон України, має дозвіл на здійснення митної брокерської діяльності, виданий спеціально вповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі митної справи. Митним брокером може бути тільки підприємство-резидент.

Митний брокер має право здійснювати свої функції з декларування товарів у будь-якому митному органі України.

Митний брокер має право здійснювати свої функції з декларування товарів у будь-якому митному органі України.

Порядок подання та розгляду заяви про видачу свідоцтва на право здійснення митної брокерської діяльності, порядок діяльності, відповідальність та права й обов’язки митних брокерів, вимоги до отримання, строк прийняття рішення про видачу або відмову у видачі, вичерпний перелік підстав для відмови у видачі, вичерпний перелік підстав для анулювання, строк дії, умови для переоформлення, видачі дубліката свідоцтва на право здійснення митної брокерської діяльності, а також порядок контролю з боку митних органів за діяльністю митних брокерів затверджуються спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань митної справи.



------

Вчиняючи дії, передбачені частиною другою цієї статті, митний брокер несе відповідальність, встановлену цим Кодексом, іншими актами законодавства України та/або нормативно-правовими актами України.

Вчиняючи дії, передбачені частиною другою цієї статті, митний брокер несе відповідальність, встановлену цим Кодексом, іншими актами законодавства України та/або нормативно-правовими актами України.



Стаття 210. Правове регулювання взаємовідносин митного брокера з особою, інтереси якої він представляє


Взаємовідносини митного брокера з особою, інтереси якої він представляє, визначаються відповідним договором.


Стаття 211. Представник митного брокера


Представник митного брокера – фізична особа, що перебуває в трудових відносинах з митним брокером і безпосередньо виконує в інтересах особи, яку представляє митний брокер, дії, пов’язані з пред’явленням митному органу товарів і транспортних засобів комерційного призначення, а також документів, потрібних для їх митного контролю та оформлення, і має кваліфікаційне посвідчення представника митного брокера, видане навчальним закладом митної служби України.

Представник митного брокера – фізична особа, що перебуває в трудових відносинах з митним брокером і безпосередньо виконує в інтересах особи, яку представляє митний брокер, дії, пов’язані з пред’явленням митному органу товарів, транспортних засобів комерційного призначення, а також документів, потрібних для їх митного контролю та оформлення, і має кваліфікаційне посвідчення представника митного брокера, видане навчальним закладом митної служби України.

Порядок подання та розгляду заяви про видачу кваліфікаційного посвідчення представника митного брокера, порядок діяльності, відповідальність, права й обов’язки представника митного брокера, кваліфікаційні вимоги до отримання, строк прийняття рішення про видачу або відмову у видачі, вичерпний перелік підстав для відмови у видачі, вичерпний перелік підстав для анулювання, строк дії, умови для переоформлення, видачі дубліката посвідчення представника митного брокера, а також порядок контролю з боку митних органів за діяльністю представників митних брокерів затверджуються спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань митної справи.

Представник митного брокера має право здійснювати свої функції з пред’явлення митному органу товарів і транспортних засобів комерційного призначення, а також документів, потрібних для їх митного контролю та оформлення у будь-якому митному органі України.

Представник митного брокера має право здійснювати свої функції з пред’явлення митному органу товарів, транспортних засобів комерційного призначення, а також документів, потрібних для їх митного контролю та оформлення у будь-якому митному органі України.

Здійснюючи функції, передбачені частиною третьою цієї статті, представник митного брокера несе відповідальність, встановлену цим Кодексом, іншими актами законодавства України та/або нормативно-правовими актами України.


Стаття 212. Реєстри митних брокерів та його представників

Стаття 212. Реєстр представників митних брокерів

Спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади в галузі митної справи веде реєстри митних брокерів та представників митного брокера і забезпечує їх періодичну публікацію.

Спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади в галузі митної справи веде реєстр представників митних брокерів та забезпечує його періодичне оприлюднення.


Стаття 213. Інформація, отримана митним брокером та його представниками від особи, яку вони представляють


Інформація, отримана митним брокером та його представниками від особи, яку вони представляють у процесі здійснення митних формальностей, може використовуватися виключно для цілей цих формальностей.

За розголошення інформації, що становить комерційну таємницю або є конфіденційною, митний брокер та його представники несуть відповідальність відповідно до закону.


ГЛАВА 34. Діяльність митного перевізника


Стаття 214. Митний перевізник


Митний перевізник – це підприємство, яке здійснює перевезення між митними органами товарів, що перебувають під митним контролем, без застосування при цьому заходів, передбачених статтями 349 – 350 цього Кодексу (крім випадків перевезення підакцизних товарів та товарів, перевезення яких відповідно до законодавства потребує обов’язкового надання гарантій митним органам).

Митним перевізником може бути тільки підприємство-резидент, яке має у власності транспортні засоби, допущені до перевезення товарів під митним забезпеченням, або використовує такі транспортні засоби на підставі договору оренди.


Стаття 215. Правове регулювання взаємовідносин митного перевізника з особою, яка передає йому товари для перевезення


Взаємовідносини митного перевізника з особою, яка передає йому товари для перевезення, визначаються відповідним договором.


Стаття 216. Права, обов’язки та відповідальність митного перевізника


Митний перевізник має право здійснювати перевезення між митними органами товарів, що перебувають під митним контролем, на всій митній території України.

Митний перевізник зобов’язаний:

надавати послуги з перевезення між митними органами товарів, що перебувають під митним контролем, в порядку, встановленому цим Кодексом та іншими актами законодавства України;

перед укладенням договору про надання послуг з перевезення між митними органами товарів, що перебувають під митним контролем, перевіряти повноваження особи, яка бажає укласти з ним такий договір, щодо розпорядження зазначеними товарами;

під час прийняття відповідно до укладеного договору товарів, що перебувають під митним контролем, для перевезення перевіряти наявність усіх необхідних документів на ці товари;

забезпечувати своєчасне інформування особи, яка передала йому товари для перевезення, та посадових осіб митних органів про виявлені пошкодження тари й упаковки, а також про невідповідність цих товарів відомостям про них, зазначеним у комерційних, транспортних та інших супровідних документах;

забезпечувати дотримання встановленого митним органом відправлення строку доставки товарів;

забезпечувати доставку в митний орган призначення прийнятих для перевезення товари без будь-якої зміни їх упаковки або стану та документи на них, забезпечувати їх схоронність під час перевезення;

не допускати без дозволу митного органу перевезення разом із товарами, що перебувають під митним контролем, інших товарів;

забезпечувати дотримання встановлених цим Кодексом заборон і обмежень щодо користування та розпорядження товарами, митне оформлення яких не завершено;

подавати для ознайомлення суб’єктам господарської діяльності на їх вимогу дозвіл на здійснення діяльності митного перевізника;

вести реєстр договорів про надання послуг з перевезення між митними органами товарів, що перебувають під митним контролем;

подавати митному органу на його вимогу необхідну інформацію з питань, пов’язаних зі здійсненням діяльності митного перевізника.

При здійсненні перевезень між митними органами товарів, що перебувають під митним контролем, митний перевізник та його посадові особи несуть відповідальність, встановлену цим Кодексом та іншими актами законодавства України.

ГЛАВА 35. Відкриття та експлуатація магазину безмитної торгівлі