Закон україни

Вид материала

Подобный материал:

1 ... 8 9 10 11 12 13 14 15 ... 30

Стаття 217. Магазин безмитної торгівлі

Магазин безмитної торгівлі – це спеціалізований торговельний заклад, розташований у пункті (пунктах) пропуску через державний кордон України, відкритого для міжнародного повітряного або морського сполучення, призначений для реалізації товарів, поміщених у митний режим безмитної торгівлі, та має свідоцтво на відкриття та експлуатацію магазину безмитної торгівлі.

Магазин безмитної торгівлі – це спеціалізований торговельний заклад, розташований у пункті (пунктах) пропуску через державний кордон України, відкритого для міжнародного повітряного або морського сполучення, призначений для реалізації товарів, поміщених у митний режим безмитної торгівлі, та має дозвіл на відкриття та експлуатацію магазину безмитної торгівлі.

Власником магазину безмитної торгівлі може бути лише підприємство-резидент.

Магазини безмитної торгівлі здійснюють торгівлю всіма видами продовольчих і непродовольчих товарів, як українських так і іноземних, крім товарів, які відповідно до законодавства заборонені до ввезення в Україну, вивезення з України та транзиту через територію України. Правила продажу товарів магазинами безмитної торгівлі та порядок здійснення митного контролю за товарами, що постачаються для реалізації магазинами безмитної торгівлі на повітряні та водні транспортні засоби комерційного призначення, що виконують міжнародні рейси, встановлюються центральним органом виконавчої влади в галузі митної справи.

Взаємовідносини власника магазину безмитної торгівлі з особою, яка розміщує у цьому магазині товари для реалізації, визначаються відповідним догов~~ором.~~

------

Стаття 218. Вимоги до облаштування та розташування магазину безмитної торгівлі

Приміщення магазину безмитної торгівлі може включати в себе:

1) торговельний зал (зали), у тому числі бари та пункти громадського харчування;

2) допоміжні приміщення;

3) склади магазину, в тому числі склад для товарів, які реалізуються в торговельних залах, розташованих в різних пунктах пропуску та переміщуються між ними виключно під митним контролем.

Розташування магазинів безмитної торгівлі та умови реалізації в них товарів повинні виключати можливість безпосереднього ввезення цих товарів для споживання на митній території України.

В приміщенні магазину безмитної торгівлі створюється зона митного контролю.

Стаття 219. Права, обов’язки та відповідальність власника магазину безмитної торгівлі

Власник магазину безмитної торгівлі зобов’язаний:

1) своєчасно декларувати митному органу, в зоні діяльності якого знаходиться магазин, товари, що надходять до магазину чи вибувають з магазину та подавати всі документи, необхідні для здійснення митного контролю та митного оформлення цих товарів;

2) виключити можливість надходження до магазину та вилучення з магазину товарів поза митним контролем;

3) дотримуватися положень цього Кодексу та інших законодавчих актів України щодо умов діяльності магазинів безмитної торгівлі;

4) вести облік товарів, що надходять до магазину безмитної торгівлі та реалізуються ним, і подавати митному органу, в зоні діяльності якого знаходиться магазин, звіт про рух товарів у магазині за формою, встановленою спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі митної справи.

Власники магазинів безмитної торгівлі можуть у порядку передбаченому цим Кодексом, отримати дозвіл на відкриття та експлуатацію митного складу закритого типу для зберігання та наступного постачання в ці магазини всіх видів товарів, у тому числі підакцизних.

Власники магазинів безмитної торгівлі несуть передбачену цим Кодексом відповідальність за порушення порядку розміщення та реалізації товарів у цих магазинах, а також за сплату митних платежів у разі порушення цього порядку.

Стаття 220. Порядок видачі свідоцтва на відкриття та експлуатацію магазину безмитної торгівлі, відмови у видачі свідоцтва, зупинення дії, анулювання, термін та продовження дії, переоформлення свідоцтва, переміщення та ліквідації магазину безмитної то~~ргівлі~~

------

Порядок видачі свідоцтва на відкриття та експлуатацію магазину безмитної торгівлі, відмови у видачі свідоцтва, зупинення дії, анулювання, термін та продовження дії, переоформлення свідоцтва, переміщення та ліквідації магазину безмитної торгівлі, а також порядок контролю за діяльністю магазину безмитної торгівлі затверджується спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у галузі митної справи спільно зі спеціально уповноваженим органом виконавчої влади у галузі охорони державного корд~~ону.~~

------

Стаття 221. Розпорядження товарами, що знаходяться в магазині безмитної торгівлі, у разі його ліквідації, анулювання або зупинення дії свідоцтва на відкриття та експлуатацію цього магазину

Стаття 221. Розпорядження товарами, що знаходяться в магазині безмитної торгівлі, у разі його ліквідації, анулювання або зупинення дії дозволу на відкриття та експлуатацію цього магазину

У разі зупинення дії свідоцтва, його анулювання або ліквідації магазину безмитної торгівлі товари, що знаходяться у магазині безмитної торгівлі, підлягають переміщенню на склад магазину безмитної торгівлі та декларуванню його власником до іншого митного режиму відповідно частини третьої статті 309 цього кодексу.

У разі зупинення дії дозволу, його анулювання або ліквідації магазину безмитної торгівлі товари, що знаходяться у магазині безмитної торгівлі, підлягають переміщенню на склад магазину безмитної торгівлі та декларуванню його власником до іншого митного режиму відповідно частини третьої статті 309 цього Кодексу.

ГЛАВА 36. Відкриття та експлуатація митних складів

Стаття 222. Поняття митного складу

Митний склад – це відповідним чином облаштовані складське приміщення, резервуар, холодильна чи морозильна камера, критий чи відкритий майданчик, призначені для зберігання товарів у режимі митного складу.

Власником митного складу може бути тільки підприємство-резидент.

Порядок подання та розгляду заяви про видачу дозволу на відкриття та експлуатацію митного складу, відповідальність власника митного складу, права й обов’язки власника митного складу, строк прийняття рішення про видачу або відмову у видачі, вичерпний перелік підстав для відмови у видачі, вичерпний перелік підстав для анулювання, строк дії, умови для переоформлення, видачі дубліката дозволу на відкриття та експлуатацію митного складу, ~~вимоги до їх конструкції, облаштування та місця розташування~~, а також порядок контролю з боку митних органів за діяльністю митних складів затверджуються спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі митної справи.

------

Спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади в галузі митної справи визначає порядок розміщення, зберігання, випуску й обліку товарів на митному складі.

Стаття 223. Типи митних складів

Митний склад може бути відкритого типу або закритого типу.	Митний склад може бути закритого або відкритого типу.
Митний склад закритого типу призначається виключно для зберігання власником складу товарів, що належать йому.	Митний склад закритого типу призначається виключно для зберігання товарів, що належать особам, зазначеним у дозволі на відкриття та експлуатацію цього складу.
Митний склад відкритого типу призначається для зберігання товарів, що належать будь-яким особам.	Митний склад відкритого типу призначається для зберігання товарів, що належать будь-яким особам.
Територія митного складу є зоною митного контролю~~, митних складів відкритого типу – постійною зоною митного контролю~~.	Територія митного складу є зоною митного контролю.

Стаття 224. Правове регулювання взаємовідносин власника митного складу відкритого типу з особами, які розміщують товари на складі та митними органами

Взаємовідносини власника митного складу відкритого типу з особами, які розміщують товари на цьому складі, визначаються відповідним договором.

Взаємовідносини власника митного складу відкритого типу з митними органами визначаються у відповідному договорі, укладеному згідно з цивільним законодавством України.

Стаття 225. Вимоги до розташування митного складу

Умови розташування митних складів у населених пунктах визначаються спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у галузі митної справи.

Стаття 226. Розміщення товарів на митному складі

На митних складах можуть зберігатися будь-які товари, за винятком товарів, заборонених до ввезення в Україну, вивезення з України та транзиту через територію України і транспортні засоби комерційного призначення, виходячи з міркувань:

захисту суспільної моралі, порядку та безпеки;

захисту прав інтелектуальної власності;

забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення;

охорони навколишнього природного середовища,

а також товарів, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України.

Не можуть зберігатися на митних складах товари, що зберігаються виключно митним органом відповідно до статті 190 цього Кодексу.

Спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у галузі митної справи може визначати види товарів, які можуть бути допущені до зберігання на митних складах закритого типу.	Спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у галузі митної справи може визначати види товарів, які можуть бути допущені до зберігання на конкретному митному складі.
Товари, ввезені з-за меж митної території України, та товари, що вивозяться за межі митної території України, розміщуються на митному складі окремо.	На митному складі товари, ввезені з-за меж митної території України, розміщуються окремо від товарів, що вивозяться за межі цієї України.

Митний орган має право заборонити розміщення товарів на митному складі, якщо власник складу не забезпечує належних умов для діяльності на його території посадових осіб митного органу з метою проведення митного контролю щодо таких товарів або конструкція (облаштування) приміщення, резервуара, камери, майданчика, які експлуатуються як митний склад, не забезпечують належних умов для зберігання відповідних категорій товарів.

Небезпечні товари, товари, що можуть зашкодити іншим товарам або товари, що вимагають спеціальних умов зберігання, можуть розміщуватися тільки на митних складах, які мають відповідні умови для зберігання таких товарів.

У разі поміщення товарів, розміщених на митному складі, до іншого митного режиму, у тому числі з метою вивезення за межі митної території України, відповідно до частин третьої та четвертої статті 296 цього Кодексу, митний орган може встановлювати строк для вивезення зазначених товарів з митного складу, виходячи з можливостей наявних транспортних засобів та навантажувально-розвантажувальної техніки.

Стаття 227. Операції з товарами, що зберігаються на митному складі

Власник товарів, що зберігаються на митному складі, або уповноважена ним особа з дозволу митного органу може проводити з цими товарами такі операції:

1) операції, необхідні для забезпечення схоронності цих товарів;

2) підготовка товарів до продажу (відчуження) та транспортування: подрібнення партій, формування відправлень, сортування, пакування, перепакування, маркування, навантаження, вивантаження, перевантаження та інші подібні операції.

З дозволу митного органу можуть також братися проби та зразки товарів, що зберігаються на складі.

Операції, що проводяться з товарами, які зберігаються на митному складі, не повинні змінювати характеристик, за якими ці товари були класифіковані згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності.

Конкретний перелік операцій, що можуть проводитися з товарами, які зберігаються на митному у складі, та порядок їх здійснення встановлюються спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі митної справи.

Стаття 228. Передача права власності на товари, що знаходяться на митному складі

Допускається передача права власності на товари, що знаходяться на митному складі відкритого типу.

Стаття 229. Особа, яка несе відповідальність за недотримання порядку зберігання товарів на митному складі та здійснення операцій з цими товарами

Передбачену цим Кодексом та іншими нормативно-правовими актами України відповідальність за недотримання порядку зберігання товарів на митному складі та здійснення операцій з цими товарами (крім випадків, передбачених статтею 230 цього Кодексу) несе власник зазначеного складу.

У разі втрати чи видачі без дозволу митного органу товарів, які зберігаються на митному складі, власник цього складу зобов’язаний сплатити мита та податки, установлені законом на імпорт цих товарів. Власник митного складу звільняється від обов’язку зі сплаті мит та податків лише у разі, якщо товари, які зберігаються на складі, було знищено або безповоротно пошкоджено внаслідок аварії, дії обставин непереборної сили або природних втрат за нормальних умов зберігання. У разі видачі зазначених товарів зі складу без дозволу митного органу обов'язок зі сплаті мит та податків несе особа, якій було видано ці товари, якщо буде встановлено, що при одержанні товарів вона знала або повинна була знати про порушення передбаченого законом порядку їх видачі.

Стаття 230. Розпорядження товарами, що зберігаються на митному складі, у разі анулювання дозволу на відкриття та експлуатацію митного складу

Після набрання чинності наказу про анулювання дозволу на відкриття та експлуатацію митного складу ввезення товарів на цей склад не допускається. Товари, які зберігаються на цьому складі, протягом 10 робочих днів з дня набрання чинності зазначеним наказом повинні бути переміщені власником або уповноваженою ним особою під митним контролем на інший митний склад, на склад митного органу або заявлені до митного оформлення в інший митний режим.

Після набрання чинності наказу про анулювання дозволу на відкриття та експлуатацію митного складу ввезення товарів на цей склад не допускається. Товари, які зберігаються на цьому складі, протягом 10 робочих днів з дня набрання чинності зазначеним наказом повинні бути переміщені власником або уповноваженою ним особою під митним контролем на інший митний склад або на склад митного органу або заявлені до митного оформлення в інший митний режим.

Відповідальність за порушення встановленого частиною першою цієї статті строку розпорядження товарами, які зберігаються на митному складі, несе власник зазначених товарів або уповноважена ним особа.

ГЛАВА 37. Відкриття та експлуатація складу тимчасового зберігання

Стаття 231. Склади тимчасового зберігання

Склад тимчасового зберігання – об’єкт, який використовується суб’єктом господарської діяльності для тимчасового зберігання товарів і транспортних засобів комерційного призначення під митним контролем, на використання якого митним органом надано дозвіл на відкриття та експлуатацію складу тимчасового зберігання.

Склад тимчасового зберігання – це об’єкт, який на підставі виданого спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у галузі митної справи дозволу на відкриття та експлуатацію складу тимчасового зберігання використовується підприємством для тимчасового зберігання під митним контролем товарів, транспортних засобів комерційного призначення.

Випадки розміщення на території складу транспортних засобів комерційного призначення визначаються спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань митної справи.

Як склади тимчасового зберігання можуть використовуватися відповідним чином облаштовані складські приміщення, резервуари, холодильні чи морозильні камери, криті чи відкриті майданчики.

Власниками складів тимчасового зберігання можуть бути тільки підприємства-резиденти.

Порядок подання та розгляду заяви про видачу дозволу на відкриття та експлуатацію складу тимчасового зберігання, відповідальність власника складу тимчасового зберігання, його права й обов’язки, строк прийняття рішення про видачу або відмову у видачі, вичерпний перелік підстав для відмови у видачі, вичерпний перелік підстав для анулювання, строк дії, умови для переоформлення, видачі дубліката дозволу на відкриття та експлуатацію складу тимчасового зберігання, ~~вимоги до їх конструкції, облаштування та місця розташування,~~ а також порядок контролю з боку митних органів за діяльністю складів тимчасового зберігання затверджуються спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань митної справи.

------

Спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади в галузі митної справи визначає порядок розміщення, зберігання, випуску й обліку товарів і транспортних засобів комерційного призначення на складі тимчасового зберігання.

Спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади в галузі митної справи визначає порядок розміщення, зберігання, випуску й обліку товарів, транспортних засобів комерційного призначення на складі тимчасового зберігання.

Стаття 232. Типи складів тимчасового зберігання

Склад тимчасового зберігання може бути закритого та відкритого типу.

Склад тимчасового зберігання закритого типу призначається виключно для зберігання власником складу товарів, що належать йому.

Склад тимчасового зберігання відкритого типу призначається для зберігання товарів, що належать будь-яким особам.

Територія складу тимчасового зберігання є зоною митного контролю, митних складів відкритого типу – постійною зоною митного контролю.

Стаття 233. Правове регулювання взаємовідносини власника складу тимчасового зберігання відкритого типу з особами, які розміщують товари на складі

Взаємовідносини власника складу тимчасового зберігання відкритого типу з особами, які розміщують товари на цьому складі, визначаються відповідним договором, за виключенням випадків, передбачених цим Кодексом.

Взаємовідносини власника складу тимчасового зберігання відкритого типу з митними органами визначаються у відповідному договорі, укладеному згідно з цивільним законодавством України.

Стаття 234. Обмеження щодо розміщення товарів на складах тимчасового зберігання

На складах тимчасового зберігання можуть розміщуватися будь-які товари. Однак небезпечні товари, товари, що можуть зашкодити іншим товарам або товари, що потребують спеціальних умов зберігання, можуть розміщуватися тільки на складах тимчасового зберігання, які мають відповідні умови для зберігання таких товарів.

Не допускається розміщення на складах тимчасового зберігання товарів, які швидко псуються або мають обмежений строк зберігання, якщо до закінчення строку їх придатності залишається менше одного місяця.

Не підлягають передачі на тимчасове зберігання підприємствам товари, що зберігаються виключно митним органом відповідно до статті 190 цього Кодексу.

Спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади в галузі митної справи може визначати також перелік окремих видів товарів, які передаються на тимчасове зберігання під митним контролем лише на склади митних органів.

У разі декларування товарів, розміщених на складі тимчасового зберігання, до обраного митного режиму відповідно до частини п’ятої статті 238 цього Кодексу, митний орган встановлює строк для вивезення зазначених товарів зі складу, виходячи з можливостей наявних засобів для транспортування цих товарів та навантажувально-розвантажувальної техніки.

Стаття 235. Документи, необхідні для розміщення товарів на складі тимчасового зберігання

Для розміщення товарів на складі тимчасового зберігання митному органу подаються лише документи, що дають змогу ідентифікувати ці товари.

Спеціально уповноважений центральний органом виконавчої влади з питань митної справи визначає випадки необхідності подання митної декларації як документа, необхідного для розміщення товарів на тимчасове зберігання.

Стаття 236. Додаткові права митних органів щодо складів тимчасового зберігання

Митні органи можуть встановлювати додаткові обов’язкові вимоги щодо конструкції, облаштування і місця розташування складів тимчасового зберігання.

Митний орган має право заборонити розміщення товарів на складі тимчасового зберігання, якщо власник складу не забезпечує належних умов для діяльності на його території посадових осіб митного органу з метою проведення митного контролю щодо таких товарів або конструкція (облаштування) приміщення, резервуара, камери, які експлуатуються як склад тимчасового зберігання, не забезпечують належних умов для зберігання відповідних категорій товарів.

Стаття 237. Операції з товарами, розміщеними на складі тимчасового зберігання

~~Крім операцій, зазначених у статті 87 цього Кодексу,~~ власник товарів, розміщених на складі тимчасового зберігання, або уповноважена ним особа ~~може~~ з дозволу митного органу піддавати такі товари:	Власник товарів, що зберігаються на складі тимчасового зберігання, або уповноважена ним особа з дозволу митного органу може проводити з цими товарами такі операції:
1) операціям, необхідним для забезпечення зберігання цих товарів у незмінному стані.	1) операції, необхідні для забезпечення зберігання цих товарів у незмінному стані;
2) оглядові та вимірюванню.	2) підготовка товарів до продажу (відчуження) та транспортування: подрібнення партій, формування відправлень, сортування, пакування, перепакування, маркування, навантаження, вивантаження, перевантаження та інші подібні операції.
З дозволу митного органу можуть також братися проби та зразки товарів, що зберігаються на складі.	З дозволу митного органу можуть також братися проби та зразки товарів, що зберігаються на складі.

Стаття 238. Строк тимчасового зберігання товарів

Загальний строк тимчасового зберігання товарів на складі тимчасового зберігання не може перевищувати 30 днів.

Загальний строк тимчасового зберігання товарів на складі тимчасового зберігання не може перевищувати 90 днів.

Товари з обмеженим терміном реалізації можуть зберігатись на складі тимчасового зберігання в межах строку збереження їх якостей, які дають можливість використовувати такі товари за призначенням, але не більше строку, установленого частиною першою цієї статті.

Спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади в галузі митної справи може встановлювати менші строки зберігання для окремих товарів.

Строк тимчасового зберігання товарів, зазначений у частині першій цієї статті, за заявою декларанта може бути продовжений (але не більше ніж на 15 днів) митним органом, за дозволом якого товари були розміщені на складі. Якщо особа, яка зберігає товари на складі тимчасового зберігання відкритого типу, не є власником цього складу, її заява про продовження строку тимчасового зберігання зазначених товарів попередньо погоджується з власником складу. Не допускається продовження строку тимчасового зберігання товарів, відносно яких спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі митної справи встановлено менші строки їх зберігання.

Строк тимчасового зберігання товарів, зазначений у частині першій цієї статті, за заявою декларанта може бути продовжений (але не більше ніж на 30 днів) митним органом, за дозволом якого товари були розміщені на складі. Якщо особа, яка зберігає товари на складі тимчасового зберігання відкритого типу, не є власником цього складу, її заява про продовження строку тимчасового зберігання зазначених товарів попередньо погоджується з власником складу. Не допускається продовження строку тимчасового зберігання товарів, відносно яких спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі митної справи встановлено менші строки їх зберігання.

До закінчення строків зберігання, зазначених у частинах першій, другій, третій та четвертій цієї статті, товари, що тимчасово зберігаються під митним контролем, повинні бути:

До закінчення строків зберігання, зазначених у частинах першій – четвертій цієї статті, товари, що тимчасово зберігаються під митним контролем, повинні бути:

1) задекларовані власником або вповноваженою ним особою до обраного митного режиму;

2) передані власником складу або товарів чи вповноваженою ним особою відповідному митному органу для зберігання або розпорядження відповідно до цього Кодексу;

3) або відправлені за документами контролю доставки товарів до інших митних органів для їх подальшого митного оформлення.

Стаття 239. Особа, відповідальна за схоронність товарів, розміщених на складі тимчасового зберігання

Відповідальним перед митними органами за втрату чи пошкодження товарів, розміщених на складі тимчасового зберігання, є власник складу тимчасового зберігання.

За видачу без дозволу митного органу або втрату товарів, розміщених на складі тимчасового зберігання, власник складу тимчасового зберігання несе відповідальність, передбачену цим Кодексом.

У разі втрати чи видачі без дозволу митного органу товарів, які зберігаються на складі тимчасового зберігання, власник цього складу зобов’язаний сплатити мита та податки, установлені законом на імпорт цих товарів. Власник складу тимчасового зберігання звільняється від обов’язку по сплаті мит та податків лише у разі, якщо товари, які зберігаються на складі, було знищено або безповоротно пошкоджено внаслідок аварії, дії обставин непереборної сили або природних втрат за нормальних умов зберігання. У разі видачі зазначених товарів зі складу без дозволу митного органу обов’язок по сплаті мит та податків несе особа, якій було видано ці товари, якщо буде встановлено, що при одержанні товарів вона знала або повинна була знати про порушення передбаченого законом порядку їх видачі.

Стаття 240. Розпорядження товарами у разі анулювання дозволу на відкриття та експлуатацію складу тимчасового зберігання

Після набрання чинності наказом про анулювання дозволу на відкриття та експлуатацію складу тимчасового зберігання ввезення товарів на цей склад не допускається. Товари, які зберігаються на цьому складі, протягом 10 робочих днів з дня набрання чинності зазначеним рішенням повинні бути переміщені власником або уповноваженою ним особою під митним контролем на інший склад тимчасового зберігання, на склад митного органу або задекларовані до обраного митного режиму

За порушення встановленого частиною першою цієї статті строку розпорядження товарами, розміщеними на складі тимчасового зберігання, власник зазначених товарів або уповноважена ним особа несуть відповідальність, передбачену цим Кодексом та іншими нормативно-правовими актами України.

Blog

Закон україни

Стаття 217. Магазин безмитної торгівлі