Geum.ru

Міністерство охорони здоров’я україни український центр наукової медичної інформації І патентно-ліцензійної роботи

Вид материалаДокументы

Содержание


пульмонологія та фтизіатрія Реєстр. № 225/31/09
Реєстр. № 226/31/09
Подобный материал:
1   ...   63   64   65   66   67   68   69   70   ...   99

пульмонологія та фтизіатрія

Реєстр. № 225/31/09




  1. Застосування Силімаролу в лікуванні хворих на деструктивний туберкульоз легень
  2. Застосування Силімаролу дозволить знизити інтоксикацію, оптимізувати адаптаційні резерви організму, нормалізувати стан імунної системи та покращити процеси загоєння деструкції легеневої тканини у хворих на деструктивний туберкульоз легень.
  3. Розроблені показання для застосування Силімаролу, дози, режим та тривалість його прийому у хворих на деструктивний туберкульоз легень, які отримують інтенсивну фазу протитуберкульозної терапії.
  4. Препарат на основі розторопші плямистої Силімарол у вигляді драже, що містять силімариновий екстракт рослини із вмістом 70 мг флавонігнанів у перерахуванні на силібін. Затверджено МОЗ України 30.05.2003 № 238. Реєстраційне посвідчення № Р. 05.03/06966
  5. Деструктивний туберкульоз легень при зниженні нижче за норму абсолютної кількості в 1 мкл CD3+, CD4+ та CD8+ клітин, абсолютної кількості лейкоцитів менше 4000 х 109/л, у тому числі абсолютної кількості лімфоцитів менше 800 х 109/л, гемоглобіну нижче 90 г/л, а також збільшення ШОЕ понад 25 мм/год., вмісту сіалових кислот вище 3,6 ммоль/л і серомукоїду вище 5,3 ед.
  6. Наявність алергії до одного з компонентів Силімаролу.
  7. Збільшення на 23 % ефективності загоєння порожнин розпаду у легеневій тканині, запобігання розвитку побічних ефектів на протитуберкульозні препарати, нормалізація показників вмісту CD3+, CD4+ та CD8+ клітин.
  8. Препарат не може бути застосований для лікування гострих отруєнь, у дітей віком до 11 років, у вагітних жінок, та жінок, що годують груддю. Потрібне точне дотримання вказаних рекомендацій.
  9. Інформаційний лист.
  10. НДР «Закономерности формирования деструктивного туберкулеза легких в период эпидемии (патогенез, клиника, профилактика, диагностика, лечение)», 0103U007889, 2004-2006 р.р.
  11. Немає
  12. Донецький національний медичний університет ім. М. Горького, 83003, м. Донецьк-3, пр. Ілліча, 16 телефон/факс (062) 385-95-19
  13. Корж О. В., 348-54-41,Трунова О. А., тел. 330-06-82 ,Светлічна С. Г., тел. 94-03-31, Ковальова А. Г., тел. 94-03-31,Громова К. В., тел. 95-52-18
  14. Вчена рада ДНМУ (протокол № 1 від 21 лютого 2008 року)
  15. Інформаційний лист.



Реєстр. № 226/31/09




  1. Метод кількісної оцінки ризику розвитку туберкульозу.
  2. Стратифікація ризику туберкульозу.
  3. Враховуючи високий рівень інфікованості населення України туберкульозом, пропонується застосовувати для оцінки ризику туберкульозу підходів, прийнятих в епідеміології неінфекційних захворювань, зокрема визначати ризик за такими формулами: (R) – абсолютний ризик – при певному приближенні збігається з захворюваністю (инцидентністю). R1 – R0 – (RD) – різниця ризиків – між особами, які зазнавали та не зазнавали дії чинників ризику.




– (RR) – відносний ризик – визначає силу зв’язку між ризиком та захворюванням, є мірою дії чинника ризику (R1 – захворюваність в категорії ризику, R0 – захворюваність серед людей, які не зазнавали дії чинників ризику)




– (AR) – атрибутивний ризик – доля випадків захворювання у групі ризику, що зумовлена саме дією чинника ризику.




– (PAR) – популяційний атрибутивний ризик, або етіологічна фракція– доля випадків захворювання у популяції, зумовлених дією чинника ризику.

Таким чином, можливо буде встановити епідеміологічне (PAR) та клінічне (RR, AR) значення кожного чинника ризику, його внесок у розвиток епідемії. Такий підхід може бути проілюстрований на прикладі оцінки зазначених параметрів у Луганській області на початок 2008 року (Таблиця).


Кількісна оцінка дії деяких чинників ризику

Чинник ризику
R (вип./100000)
RR
RD (вип./100000)
AR
PAR

Цукровий діабет
127,7
1,23
23,6
0,18
0,001

ВІЛ-інфекція
3104,4
30,71
3003,0
0,97
0,030

Безробіття
280,1
4,91
223,1
0,80
0,450

Мед. служба
162,3
1,57
58,7
0,36
0,004


Найвищий абсолютний ризик (захворюваність) спостерігався серед ВІЛ-позитивних осіб; саме ним, а не іншими чинниками було зумовлено 97% випадків туберкульозу серед ВІЛ-інфікованих (AR). На цьому тлі у зв’язку з відносно невисокою кількістю ВІЛ-інфікованих хворих у Луганській області епідеміологічне значення (PAR) цього чинника невисоке – 3%. З іншого боку, хоча захворюваність серед іншої групі ризику – безробітних – значно нижче, і цей чинник не є визначальним серед групи ризику – саме ним зумовлено 80% випадків серед цієї групи – внесок його у загальну захворюваність значний – ним зумовлено 45% усіх випадків туберкульозу в популяції. Найбільш яскраво значення аналізу усього комплексу названих показників висвітлюється на прикладі ризику серед медичних працівників: захворюваність серед них у півтори рази перевищує таку серед решти населення, ним зумовлено 36% випадків серед групи ризику, але епідеміологічне значення цього чинника ризику наближається до нуля у зв’язку з низькою розповсюдженістю чиннику серед населення.
  1. Немає
  2. Оцінка тяжкості епідеміологічного становища в у межах будьякого територіального підрозділу.
  3. Немає.
  4. Стратифікація ризику дозволить об’єктивно судити про значення того чи іншого чинника ризику як для виникнення захворювання у конкретої людини, так і для розвитку епідемії захворювання в цілому. Це дасть змогу планувати профілактичні заході окремо в кожній категорії ризику.
  5. Помилки при застосування методу можливі при некоректній оцінці ризику серед осіб, яки зазнавали та не зазнавали дії певного чинника ризику. Усунути їх можливо за допомогою ретельного та достовірного обліку відповідних контингентів.
  6. Інформаційні листи.
  7. НДР «Прогнозування розвитку епідемії туберкульозу серед категорій медичного та соціального ризику Луганської області» 0106U008889, 2005-2010.
  8. Немає.
  9. Луганський державний медичний університет, м Луганськ, кв. 50-річчя Оборони Луганська, 1.
  10. Пустовий Ю.Г., Долинська М.Г., Гріцова Н.А., Волошина В.В. тел. (80642)507044
  11. Вчена рада ЛДМУ (протокол № 11 від 04.12.2008 р.)
  12. Консультації розробників .


соціальна гігієна


Реєстр. № 227/31/09

  1. Організаційні технології профілактики перинатальних чинників ризику ускладнень вагітності та пологів у практиці сімейного лікаря .
  2. Вдосконалена методика комплексного диспансерного спостереження за станом здоров'я вагітних жінок в лікувально-профілактичних закладах першого етапу надання медичної допомоги сільському населенню , дозволить лікареві загальної практики / сімейної медицини спрогнозувати ризик виникнення екстрагенітальних хвороб та їх негативних наслідків , поєднати з перинатальним ризиком , вибрати відповідний комплекс цілеспрямованих заходів первинної , вторинної чи третинної профілактики та оперативно оцінити їх ефективність за визначення індикаторами ефективності.
  3. Запропонована методика формування груп диспансерного спостереження на підставі стратифікації ризику виникнення екстрагенітальної патології , яка ускладнює вагітність та пологи , шляхом доповнення до класичної методики поділу на групи здоров'я наявних чинників ризику цих захворювань та поєднання їх з перинатальним ризиком .
  4. -.
  5. Нагальна необхідність формувати групи здоров'я жінок з врахуванням не тільки ступенів ризику перинатальної і материнської патології , а й ризику (низький,помірний, високий – залежить від наявності чинників ризику)виникнення екстрагенітальної патології.
  6. Відсутні.
  7. застосування даної методики дозволить через реалізацію інтеграції комплексу заходів первинної, вторинної та третинної профілактики соматичних захворювань та захворювань репродуктивної системи покрщити стан здоров'я вагітних жінок . а відповідно ,зменшити ускладнення у жінок під час вагітності ,пологів і післяпологового періоду . У кінцевому результаті застосування принципу профілактики спрямованості медичної допомоги забезпечить позитивний медико-соціальний та економічний ефекти .
  8. Відсутні .
  9. - .
  10. НДР « Клінічне і методико-соціальне обґрунтування ефективних методів прогнозування патологічних станів , запобігання , діагностики і лікування захворювань вагітних жінок в інші періоди їхнього життя» 0104U008431,2004-2009рр.
  11. -.
  12. Івано-Франківський національний медичний університет, 76000, м. Івано- Франківськ , вул. Галицька 2 , тел.:2-42-95
  13. Кольцова Н.І., Децик О.З., Федорків Н.Б., 8(0342)52-71-11 .
  14. Вчена рада ІФ НМУ (протокол №8 від 28.08.2008р.).
  15. Консультації розробників для оволодіння нововведення .



Реєстр. № 228/31/09

  1. Методика раннього прогнозування ускладнень пологів серед вагітних жінок на етапах первинної медико - санітарної допомоги .
  2. Дане рівняння дає можливість прискореного розрахунку очікуваваного рівня ускладнених пологів серед вагітних жінок за результатами аналізу медичної документації (ф. 111/о «Індивідуальна картка вагітної і породіллі»).
  3. Запропонована на основі кореляційно – регресивного та стратифікаційного аналізу й адаптована до умов та можливостей практичної охорони здоров'я , методика прогнозування частки ускладнених пологів серед вагітних жінок є ефективним ,простим ,надійним і доступним для практичної охорони здоров'я інструментом .
  4. -.
  5. Нагальна необхідність орієнтування на чинники ризику , особливо в умовах села , з метою їх усунення та розробки цілеспрямованих заходів профілактики.
  6. Відсутні .
  7. Дозволить ефективно усувати керовані чинники ризику через застосуваня заходів профілактики на первинному рівні медичного забезпечення зазначеного контингенту населення . у кінцевому результаті застосування принципу профілактики спрямованості медичної допомоги забезпечить позитивний медико - соціальний та економічний ефекти .
  8. Відсутні .
  9. Інформаційний лист .
  10. НДР « Клінічне і медико – соціальне обгрунтуваня ефективних методів прогнозування патологічних станів ,запобігання ,діагностики і лікування захворювань вагітних та жінок в інші періоди їхнього життя» 0104U008431,2004-2009рр.
  11. -.
  12. Івано-Франківський національний медичний університет ,76000, м. Івано- Франківськ , вул. Галицька 2 , тел.:2-42-95 .
  13. Дерик О.З. , Федорків Н.Б. 8(0342)52-71-11 .
  14. Вчена рада ІФ НМУ (протокол № 8 від 28.08.2008р.).
  15. Консультації розробників для оволодіння нововведенням .


Реєстр. № 229/31/09

  1. єдиний інформаційний медичний простір на сімейно-територіальній дільниці – як основа управління станом здоров’я.
  2. Постійний, систематичний збір, упорядкування, обробка, аналіз та представлення даних про стан здоров’я мешканців сімейно-територіальної дільниці та обсяги наданої і отриманої медичної інформації з приміненням електронних інформаційних технологій для опрацювання валідних висновків та прийняття результативних управлінських рішень, скерованих на зміцнення та збереження здоров’я населення.
  3. Пропонується до впровадження в амбулаторіях сімейної медицини як міських, так і сільських поселень модель єдиного інформаційного медичного простору – як реальний механізм отримання сімейним лікарем своєчасної, повної за обсягом інформації як про стан здоров’я мешканців сімейно-територіальної дільниці, так обсяги наданої та отриманої медичної допомоги, що регламентовано наказом МОЗ України № 330 від 05.07.2005 року. Пропонується модель єдиного інформаційного простору сімейно-територіальної дільниці, де повинна базуватися власна інформація про стан здоров’я та куди повинна надходити інформація про стан здоров’я Людини з закладів вторинного та третинного рівнів медичної допомоги державної / комунальної форми власності, приватних лікарів / медичних установ, санаторно-курортних та реабілітаційних закладів, служби швидкої медичної допомоги, науково-дослідних інститутів МОЗ, АМН та АН України, а також від страхових організацій. Інформацію, отриману в межах єдиного інформаційного сімейно-територіальної дільниці доцільно використовувати через мережу інтернет-зв’язку органам управління та закладам охорони здоров’я різних рівнів. Окрім цього для пацієнтів така інформація могла б використовуватись на портативних флеш-носіях.
  4. Персональний комп’ютер, Інтернет, програмне забезпечення, флеш-носії інформації.
  5. Неефективна система лікарського управління станом здоров’я як здорових, так і хворих мешканців сімейно-територіальної дільниці.
  6. Немає.
  7. Модель єдиного інформаційного медичного простору при її запровадженні дозволить ефективно втілити в життя принцип профілактичної скерованості на рівні первинної медико-санітарної допомоги. Це неодмінно приведе до позитивного медичного (збільшення частки умовно здорового населення, збільшення середньої тривалості життя, зменшення рівнів захворюваності та інвалі­дизації, зниження рівня госпіталізації та покращення раціонального використання ліжкового фонду закладів вторинного та третинного рівнів медичної допомоги), соціального (зниження рівня матеріальних видатків сім’ї на лікування хворих, зменшення рівня інвалідизації внаслідок захворювань, психологічна стабільність здорової Людини у суспільстві, справедливість та ініціативність в охороні здоров’я) та економічного (зменшення видатків на одного пацієнта з бюджетних коштів, збільшення рівня річного чистого доходу на одного працюючого внаслідок змен­шення тривалості та частоти випадків непрацездатності) ефекту у вирішенні даної складної проблеми.
  8. Відсутні.
  9. Немає.
  10. НДР “Управління здоров'ям населення України на етапі реформування медичної галузі”, 0106U009874, 2007-2011 рр.
  11. Не охороноздатна.
  12. Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького МОЗ України, 79010, м. Львів, вул. Пекарська, 69.
  13. Рудень В.В., Гутор Т.Г., 276-81-67.
  14. Вчена рада ЛНМУ (протокол № 6 від 29.08.2008р.).
  15. Консультації розробників.


Реєстр. № 230/31/09

  1. про електронний варіант “паспорту здоров’я” мешканця сімейно-територіальної дільниці.
  2. Створення електронного документа – “Паспорта здоров’я” мешканця сімейно-територіальної дільниці, в основі якого були б персоніфіковані дані про жителя сімейно-територіальної дільниці, чинники впливу на стан його здоров’я та інформація про діяльність системи медичного забезпечення.
  3. Пропонується до впровадження в амбулаторіях сімейної медицини для ведення електронного документообігу про стан здоров’я кожного мешканця сімейно-територіальної дільниці. Дана інформація в подальшому, за потребою, могла б записуватись у вигляді комп’ютерних програм на різноманітні flash-носії. Структура бази даних обумовлюється основними принципами організації роботи первинної ланки охорони здоров’я (амбулаторії сімейного лікаря), системи управління в цілому, поставленими цілями і завданнями, а також функціями, що повинні виконувати сімейні лікарі та їхні помічники. Виходячи з потреби, виділено наступні складові (блоки інформації): блок “Організатор роботи із населенням”; блок “Організатор роботи із іншими медичними установами”; блок статистики та аналізу; блок довідників; фінансово-економічний блок.
  4. Персональний комп’ютер, Інтернет, програмне забезпечення, флеш-носії інформації.
  5. Криза в стані здоров’я населення України, – безсистемність в отриманні інформації про стан здоров’я мешканця сімейно-територіальної дільниці.
  6. Немає.
  7. Комп’ютерний “Паспорт здоров’я” мешканця сімейно-територіальної дільниці при його запровадженні дозволить ефективно втілити в життя постійний, систематичний збір та представлення даних про стан здоров’я мешканців сімейно-територіальної дільниці і обсяги наданої та отриманої медичної інформації з приміненням електронних інформаційних технологій, що неодмінно приведе до позитивної медичної, соціальної та економічної ефективності у вирішенні даної складної проблеми здоров’я.
  8. Відсутні.
  9. Немає.
  10. НДР “Управління здоров'ям населення України на етапі реформування медичної галузі”, 0106U009874, 2007-2011 рр.
  11. Не охороноздатна.
  12. Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького МОЗ України, 79010, м. Львів, вул. Пекарська, 69.
  13. Рудень В.В., Гутор Т.Г., 276-81-67.
  14. Вчена рада ЛНМУ (протокол №6 від29.08.08р.).
  15. Консультації розробників.


Реєстр. № 231/31/09

  1. Спосіб диспансерного моніторингу хворих на генералізований пародонтит
  2. Забезпечити дієвий механізм оптимізації лікування та профілактики генералізованого пародонтиту за рахунок виявлення ранніх форм захворювання, оцінки та контролю ефективності лікування
  3. На основі комплексної оцінки інтенсивності ураження пародонта, показників гігієни порожнини рота упродовж спостереження та проведеного лікування проводять визначення співвідношення тривалості вірогідних ремісій та відповідної ним частоти диспансерного моніторингу.
  4. Стандартний набір стоматологічного інструментарію для обстеження (дзеркало, зонд, пінцет), розчин Люголя, рентгенологічна установка.
  5. Рекомендується для застосування в якості допоміжного методу визначення необхідного обсягу стоматологічної допомоги хворим на генералізований пародонтит у лікувально-профілактичних стоматологічних закладах з метою оптимізації регламенту диспансерного спостереження, підвищення ефективності лікування й профілактики захворювання. Рекомендується до впровадження в роботу лікувально-профілактичних стоматологічних закладів, а також у навчально-педагогічний процес на додипломному та післядипломному рівнях на стоматологічних факультетах вищих медичних навчальних закладів.
  6. Немає.
  7. Покращення стоматологічного здоров’я населення; посилення профілактичної спрямованості стоматологічної допомоги при захворюваннях пародонта; зменшення поширеності стоматогенних чинників ризику нездоров’я серед населення; підвищення якості стоматологічної допомоги при захворюваннях пародонта у лікувально-профілактичних закладах.
  8. Не виконання умов обстеження та дотримання визначених термінів диспансерного спостереження.
  9. Патент України, доповіді, лекції, публікації.
  10. НДР «Особливості клініки початкового карієсу і захворювань пародонта в осіб молодого віку, сучасні методи їх профілактики і лікування», 0609U003599, 01.2006–12.2009.
  11. Патент № 29563. Промислова власність. – 2008. – Бюл. №1. – С.5.15.
  12. Національний медичний університет імені О.О.Богомольця, 01601, м.Київ, бул. Шевченка, 13
  13. Москаленко В.Ф. , Антоненко М.Ю. тел. 8(044) 234-13-91
  14. Вчена рада НМУ (протокол №4 від 25.12. 2008 р.)
  15. Публікації, доповіді, лекції, консультації, інструктаж.



Реєстр. № 232/31/09

  1. Спосіб інтегральної оцінки розвитку системи охорони здоров’я адміністративного району в умовах впровадження і функціонування сімейної медицини.
  2. Покращення розвитку системи охорони здоров’я адміністративного району та управління цим процесом.
  3. Спосіб побудовано за принципами визначення інтегральної ефективності певних заходів. Принципово важливим в даному способі є застосування трьох коефіцієнтів ефективності: медичної (Кме), соціальної (Ксе) та економічної (Кее) і обчислення інтегрального коефіцієнту ефективності (Іке) за формулою:

Іке = Кме х Ксе х Кее.

Коефіцієнт медичної ефективності визначається шляхом використання комплексу показників розвитку системи охорони здоров’я адміністративного району з застосуванням алгоритму експертної оцінки, коефіцієнт соціальної ефективності – за результатами соціологічного дослідження серед керівників охорони здоров’я та лікарів району, коефіцієнт економічної ефективності – шляхом обчислення співвідношення між нормативними та фактичними фінансовими витратами на розвиток охорони здоров’я району за певний проміжок часу. Оцінка інтегрального коефіцієнту ефективності (Іке) здійснюється за наступною схемою: 0 до 0,3 – низький рівень, 0,31-0,7 – середній рівень, 0,71-1,0 – високий рівень.
  1. Показники розвитку системи охорони здоров’я адміністративного району, результати наукового дослідження, програма алгоритму експертної оцінки, комп’ютери.
  2. Необхідність подальшого розвитку системи охорони здоров’я району.
  3. Немає.
  4. Покращення системи охорони здоров’я адміністративного району.
  5. Немає.
  6. Методичні рекомендації, публікації.
  7. НДР "Наукове обґрунтування забезпечення доступності та якості первинної медико-санітарної допомоги на засадах сімейної медицини населенню регіону (адміністративної області)", 0106U003999; 2006-2010 рр.
  8. Немає.
  9. Харківська медична академія післядипломної освіти МОЗ України, 61176, м. Харків, вул. Корчагинців, 58.
  10. Короп А. Ф., т. 8-050-343-82-83, Зайцев О. М., т. 8-050-803-08-94, Короп О. А., т. 8-057-706-15-19, Жиліна Ю. В., т. 8-066-104-37-46
  11. Вчена рада ХМАПО (протокол № 9 від 24.10.2008 р.).
  12. Консультації розробників.