Geum.ru

Міністерство охорони здоров’я україни український центр наукової медичної інформації І патентно-ліцензійної роботи

Вид материалаДокументы

Содержание


Реєстр. № 220/30/09
психіатрія Реєстр. № 221/30/09
Реєстр. № 222/30/09
Подобный материал:
1   ...   61   62   63   64   65   66   67   68   ...   99

Реєстр. № 220/30/09




  1. Лікування діабетичного кетоацидозу у дітей з цукровим діабетом 1 типу за допомогою інсулінової помпи.
  2. Ліквідація дефіциту інсуліну, нормалізація глікемічного профілю, відсутність клінічних та лабораторних ознак кетоацидозу.
  3. Пацієнту з діабетичним кетоацидозом (1-3 ступеня), встановлюється інсулінова помпа. В помпі використовується інсулін короткої дії або аналог інсуліну ультракороткої дії. Введення інсуліну за допомогою помпи не створює його депо в підшкірній жировій клітковині і забезпечує більш точну фізіологічність і прогнозованість дії. Інсулін в помпі вводиться за допомогою базального і болюсного режимів. Базальний режим передбачає введення інсуліну у фоновому режимі (кожну годину протягом доби). Болюсний режим забезпечує введення інсуліну в залежності від прийому їжі та рівня глікемії (коригуючий болюс). Таким чином подібне введення інсуліну в режимі малих доз відповідає стандартам лікування діабетичного кетоацидозу.
  4. Інсулінова помпа, інфузійна система, інсулін.
  5. Діабетичний кетоацидоз у дітей з цукровим діабетом 1 типу; глікемічний контроль з високим ступенем ризику; часті випадки госпіталізації в зв’язку з погіршенням глікемічного контролю, в т.ч. кетоацидозу.
  6. Запальні шкірні захворювання
  7. Лікування діабетичного кетоацидозу (покращення чутливості до інсуліну, імітування фізіологічної секреції інсуліну, нормалізація показників глікемії), профілактика ускладнень кетоацидозу, зменшення термінів перебування дитини поза домашніми умовами, дитячими колективами, зменшення пропусків занять у школі, досягається внаслідок скорочення термінів перебування у стаціонарі, зменшення витрат на утримання ліжка, зменшення ризику виникнення ускладнень діабетичного кетоацидозу та витрат на їх лікування.
  8. Шкірні місцеві запальні процеси в місцях введення під шкіру інфузійної системи, які розвиваються зазвичай при порушеннях гігієни заміни системи.
  9. Наукові публікації, виступи на конференціях.
  10. НДР «Особливості перебігу цукрового діабету у дітей в залежності від типу інсулінотерапії за даними реєстру» 0109U002717, 2009-2010 рр.
  11. Неохороноспроможні
  12. Український-науково-практичний центр ендокринної хірургії, трансплантації ендокринних органів та тканин МОЗ України. Харківське шосе, 121, Київ – 02091.
  13. Зелінська Н. Б., Глоба Є. В., Ніфонтова Л. В.
  14. Вчена рада УНПЦ ЕХТЕОТ (протокол № 102 від 23.03. 2009).
  15. Консультації розробників .



психіатрія




Реєстр. № 221/30/09




  1. Госпіталізм у хворих на шизофренію.
  2. Застосування цієї програми, спрямованої на зниження рівня госпіталізму у хворих на шизофренію, які довгостроково знаходяться на лікуванні у психіатричному стаціонарі, сприяє істотному розширенню можливостей виявлення цього порушення й проведення профілактичних і корекційних заходів, зменшує економічні витрати на перебування хворого у стаціонарі, а також стимулює створення ефективних форм психіатричної допомоги, альтернативних стаціонарній.
  3. Використання адекватних методичних підходів, спрямованих на формування передумов, критеріїв та форм госпіталізму, а також на його профілактику і корекцію (запропоновано систему виявлення клінічних форм, діагностичних критеріїв, соціально-психологічних механізмів формування госпіталізму; використання стандартизованої клінічної шкали госпіталізму; впровадження програми профілактики та корекції госпіталізму; використання реабілітаційних заходів, спрямованих на попередження або пом’якшення симптомів госпіталізму) дозволяє поліпшити якість життя та соціальне функціонування хворих на шизофренію, розширити виявлення госпіталізму, скоротити час їх перебування у стаціонарі до 30-45 днів, а також розширити проведення профілактичних і корекційних заходів.
  4. Стандартизована клінічна шкала госпіталізму.
  5. Хворі на шизофренію з довготривалим перебігом.
  6. Немає.
  7. Поліпшення якості життя та соціального функціонування хворих на шизофренію, скорочення часу перебування їх у психіатричному стаціонарі до 30-45 днів.
  8. Недотримання терапевтичного режиму, загострення хвороби, труднощі у соціальному спілкуванні.
  9. Абрамов В.А., Жигуліна І.В., Ряполова Т.Л., Пінчук І.Я., Студзінський О.Г., Дєнисов Є.М., Путятін Г.Г. «Госпіталізм у хворих на шизофренію». – методичні рекомендації. – Київ, 2007р. – 28с.
  10. НДР «Розробка технологічного реабілітаційного комплексу при хронічних психічних розладах на основі системного вивчення адаптаційних ресурсів особи та особливостях соціального функціонування пацієнтів», 0105U008715, 2006-2009 рр.
  11. Не має.
  12. Донецький державний медичний університет університет ім. М. Горького 83003, м. Донецьк – 3, пр.. Ілліча, 16, тел../факс (0622) 77-14-54; Донецька обласна клінічна психіатрична лікарня 83037, м. Донецьк – 37, вул. Одінцова, 19.
  13. Абрамов В. А. (0622) 77-14-54; Жигуліна І. В. (0622) 77-14-54; Ряполова Т. Л. (0622) 77-14-54; Пінчук І. Я. (0622) 223-78-83; Студзінський О. Г. (0622) 77-06-18; Дєнисов Є. М. (0622) 77-14-54; Путятін Г. Г. (0622) 77-14-54.
  14. Вчена рада ДНМУ (протокол № 7 від 19.06. 2007р.)
  15. Курси стажування, консультації авторів, методичні рекомендації.



Реєстр. № 222/30/09




  1. Комплайєнс-терапія при шизофренії.
  2. Застосування стратегії підвищення рівня комплайєнса у хворих на шизофренію, які інтегровані в програми комплексної психіатричної допомоги та профілактики рецидивів, сприяє клініко-економічній оптимізації результатів терапевтичного процесу та зменшенню тяжкості хвороби.
  3. Використання адекватних методичних підходів, спрямованих на формування та підтримку комплайєнса (поліпшення інформованості пацієнта про хворобу, раціоналізація ставлення до прийому медикаментів, адекватна сімейна підтримка, контроль терапевтичних результатів і побічних ефектів з особистою участю пацієнта та його найближчого оточення), дозволяє уникнути численних ризиків для соціального функціонування пацієнта, зменшити ймовірність виникнення емоційного стресу у членів родини.
  4. Шкала оцінки готовності пацієнта щодо дотримання режиму.
  5. Стабільний стан хворих після першого психотичного епізоду.
  6. Не має.
  7. Подовження тривалості ремісії в середньому на 5 місяців, зменшення частоти рецидивів при шизофренії.
  8. Недотримання терапевтичного режиму, загострення хвороби, труднощі у соціальному спілкуванні.
  9. Методичні рекомендації.
  10. НДР «Розробка технологічного реабілітаційного комплексу при хронічних психічних розладах на основі системного вивчення адаптаційних ресурсів особи та особливостях соціального функціонування пацієнтів», 0105U008715, 2006-2009 рр.
  11. Не має.
  12. Донецький національний медичний університет університет ім. М. Горького 83003, м. Донецьк – 3, пр.. Ілліча, 16, тел../факс (0622) 77-14-54; Донецька обласна клінічна психіатрична лікарня 83037, м. Донецьк – 37, вул. Одінцова, 19.
  13. Абрамов В. А. (0622) 77-14-54, Жигуліна І. В. (0622) 77-14-54, Ряполова Т. Л. (0622) 77-14-54, Пінчук І. Я. (0622) 223-78-83, Студзінський О. Г. (0622) 77-06-18,Лєпшина К. О. (0622) 77-14-54, Путятін Г. Г. (0622) 77-14-54.
  14. Вчена рада ДНМУ (протокол № 7 від 19.06.2007р.)
  15. Курси стажування, консультації авторів, методичні рекомендації.