Зміст а. Основи теорії держави

Вид материала

Документы

Содержание Суддя звільняється Основними засадами судочинства є 2. Конституційний суд україни Суддя Конституційного Суду Голова Конституційного Суду обирається Конституційний Суд приймає рішення і дає висновки До повноважень Конституційного Суду не належать Про Конституційний Суд Право на конституційне подання Провадження у справах у Конституційному Суді Засідання Конституційного Суду Пленарне засідання Конституційного Суду 3. Система судів загальної юрисдикції Систему судів загальної юрисдикції складають Місцевий суд складається Місцевий суд є судом першої інстанції Апеляційними загальними судами є Апеляційними спеціалізованми судами є Апеляційні суди здійснюють такі повноваження Апеляційний суд України діє у складі ... Полное содержание

Подобный материал:

• Лекція 1 Тема 1: Основи теорії держави, 1651.69kb.
• 20. загальне поняття та ознаки держави концепції (теорії) походження держави, 46.63kb.
• Лекція на тему „Основи теорії держави І права" > Лекція на тему, 3538.68kb.
• Модуль Основи теорії держави І права, 1752.31kb.
• Основи теорії держави І права поняття та ознаки держави. Функції та механізм держави, 252.1kb.
• Президія вищої атестаційної комісії україни, 28.47kb.
• Що представляє собою курс "Основи економічної теорії" Що представляє собою курс "Основи, 394.07kb.
• Основи теорії виникнення держави І права, 472.93kb.
• М. О. Ричков. Основи правознавства (курс лекцій у схемах), 124.76kb.
• Основи економічної теорії як навчальна дисципліна, 9.53kb.

дисциплінарні стягнення:

— догана;

— пониження кваліфікаційного класу.

За кожне з порушень накладається лише одне дисциплінарне стягнення. За наслідками дисциплінарного провадження відповідна кваліфікаційна комісія суддів може прийняти рішення про направ­лення рекомендації до Вищої ради юстиції для вирішення питання про внесення подання про звільнення судді з посади.

Суддя звільняється з посади органом, що його обрав або при­значив, у разі:

— закінчення строку, на який його обрано чи призначено;

— досягнення суддею шістдесяти п'яти років;

— неможливості виконувати свої повноваження за станом здоров'я;

— порушення суддею вимог щодо несумісності;

— порушення суддею присяги;

— набрання законної сили обвинувальним вироком щодо нього;

— припинення його громадянства;

— визнання його безвісно відсутнім або оголошення померлим;

— подання суддею заяви про відставку або про звільнення з по­сади за власним бажанням.

Повноваження судді припиняються у разі його смерті.

Судді при здійсненні правосуддя незалежні і підкоряються лише закону. Вони нікому не підзвітні і не підконтрольні і здійснюють право­суддя незалежно від законодавчої і виконавчої влади.

Судочинство провадиться суддею одноособово, колегією суддів чи судом присяжних.

Основними засадами судочинства є:

— законність. Це означає, що правосуддя в Україні здійснюєть­ся у точній відповідності з законодавством України. Порушен­ня або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права є підставою для скасування рішень і вироків суду касаційною та наглядовою інстанціями;

— рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом. Це забезпечується тим, що правосуддя здійснюється тільки судом і на засадах рівності перед законом і судом усіх громадян незалежно від їх походження, соціального і майново­го стану, расової і національної належності, статі, освіти, мови, ставлення до релігії, роду і характеру занять, місця проживан­ня та інших обставин;

— забезпечення доведеності вини. Цей принцип гарантується Конституцією України, згідно з якою особа вважається невину­ватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінально­му покаранню, доки її вину не буде доведено в законному по­рядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочи­ну. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержа­них незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь;

— змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і в доведенні перед судом їх переконливості. Розгляд і вирішення справ у судах провадиться на засадах змагальності. Суд зобов'язаний вживати передбачених законом заходів до всебічного, повного і об'єктивного з'ясування обставин справи, роз'ясняти особам, які беруть участь у справі, їх права та обо­в'язки і сприяти у здійсненні їх прав. У цивільному процесі кож­на сторона повинна довести ті обставини, на які вона поси­лається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази пода­ються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. У випадках, коли щодо витребування доказів для сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, є труднощі, суд за їх клопотан­ням сприяє у витребуванні таких доказів;

— підтримання державного обвинувачення у суді прокурором. Прокурор підтримує перед судом державне обвинувачення, бере участь у дослідженні доказів, подає суду свої міркування з приводу застосування кримінального закону і міри покарання щодо підсудного. Коли в результаті судового розгляду проку­рор прийде до переконання, що дані судового слідства не підтверджують пред'явленого підсудному обвинувачення, він повинен відмовитися від обвинувачення і викласти суду моти—ви відмови. Відмова прокурора від обвинувачення не звільняє суд від обов'язку розглядати справу далі і вирішити її на загаль­них підставах;

забезпечення обвинуваченому права на захист. Це дає пра­во обвинуваченому як особисто захищатися проти висунутого обвинувачення, так і користуватися послугами обраного або призначеного захисника. Закон передбачає додаткові гарантії особам, які з різних причин не можуть захистити свої права та законні інтереси. Зокрема, встановлює обов'язкову участь за­хисника у справах неповнолітніх, німих, глухих, сліпих та інших осіб, які через свої фізичні або психічні вади не можуть самі здійснювати своє право на захист;

гласність судового процесу та його повне фіксування тех­нічними засобами. Розгляд справ у всіх судах відкритий, за ви­нятком випадків, коли це суперечить інтересам охорони дер­жавної таємниці. Закритий судовий розгляд, крім того, допус­кається за мотивовованою ухвалою суду в справах про злочи­ни осіб, які не досягли шістнадцятирічного віку, в справах про статеві злочини, а також в інших справах з метою запобігання розголошенню відомостей про інтимні сторони життя осіб, які беруть участь у справі, а також для забезпечення таємниці уси­новлення. Однак вирок і рішення (крім рішень про усиновлен­ня) у всіх випадках проголошуються прилюдно; забезпечення апеляційного чи касаційного оскарження рішен­ня суду, крім випадків, встановлених законом. Відмінність апе­ляційної інстанції від касаційної інстанції полягає в обсязі їх повноважень. На відміну від касаційної інстанції, яка перегля­дає справи у касаційному порядку рішення і ухвали, постанов­лені судом першої інстанції, лише у зв'язку з неправильним застосуванням судом норм матеріального права чи порушен­ням норм процесуального права, суд апеляційної інстанції може встановлювати нові факти, досліджувати нові докази, а також докази, які, на думку осіб, що беруть участь у справі, судом першої інстанції досліджувались з порушенням встановленого порядку. Таким чином, апеляційний суд не зв'язаний межами судового слідства і вправі постановити нове рішення по суті позовних вимог або ухвалити свій вирок.

обов'язковість рішень суду. Згідно з Конституцією України су­дові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'яз­ковими до виконання на всій території України. Тобто рішення, ухвала і постанова суду або судді, що набрали законної сили, є обов'язковими для всіх органів, підприємств, організацій, по­садових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій тери­торії України. Факти, які встановлені судом, мають преюдицій—ну силу, тобто вони не можуть бути переоцінені будь-якими органами.


2. КОНСТИТУЦІЙНИЙ СУД УКРАЇНИ


В Україні створений спеціальний орган, який вирішує питання про відповідність законів та інших правових актів Конституції України і дає офіційне тлумачення Конституції та законів України. Таким ор­ганом є Конституційний Суд України. Він не входить до системи судів загальної юрисдикції і стосовно цього є незалежним від законодав­чої, виконавчої та судової влади.

Основна мета діяльності Конституційного Суду — гарантувати вер­ховенство Конституції як Основного Закону держави.

Конституційий Суд України складається з 18 суддів. По шість суддів до складу Конституційного Суду призначають Президент, Вер­ховна Рада та з'їзд суддів України.

Суддя Конституційного Суду повинен відповідати таким ви­могам:

— бути громадянином України;

— досягти віку 40 років на день призначення;

— мати вищу юридичну освіту;

— мати стаж роботи за фахом не менше 10 років;

— проживати в Україні протягом останніх 20 років;

— володіти державною мовою.

Суддя Конституційного Суду призначається строком на 9 років без права бути переобраним повторно.

У разі припинення повноважень судді Конституційного Суду Ук­раїни, який призначався Президентом України та Верховною Радою України, відповідні органи у місячний строк призначають на цю поса­ду іншу особу. У разі припинення повноважень судді Конституційного Суду України, який призначався з'їздом суддів України, з'їзд суддів України у тримісячний строк призначає на цю посаду іншу особу.

Голова Конституційного Суду обирається на спеціальному пленарному засіданні Конституційного Суду зі складу суддів Конститу­ційного Суду України шляхом таємного голосування лише на один три­річний термін. Щоб кандидат був обраним, за нього повинно проголосувати більше половини конституційного складу суддів Конс­титуційного Суду України.

Повноваження судді Конституційного Суду припиняються у разі:

— закінчення строку призначення;

— досягнення суддею 65—річного віку;

— неможливості виконувати свої повноваження за станом здо­ров'я;

— порушення суддею вимог щодо несумісності;

— порушення суддею присяги;

— набрання законної сили обвинувальним вироком щодо судді;— припинення громадянства судді;

— визнання судді безвісно відсутнім або оголошення його помер­лим;

— подання суддею заяви про відставку або звільнення з посади за власним бажанням.

Повноваження судді припиняються також у разі його смерті.

Конституційний Суд приймає рішення і дає висновки у справах щодо:

— конституційності (відповідності Конституції) законів та інших пра­вових актів Верховної Ради України, актів Президента, актів Кабі­нету Міністрів, актів Верховної Ради Автономної Республіки Крим;

— відповідності Конституції України чинних міжнародних договорів України або тих міжнародних договорів, що вносяться до Вер­ховної Ради для ратифікації;

— додержання конституційної процедури розслідування і роз­гляду справи про усунення Президента України з поста шля­хом імпічменту;

— офіційного тлумачення Конституції та законів України.

До повноважень Конституційного Суду не належать:

— питання щодо законності актів органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим та органів місцевого само­врядування;

— інші питання, віднесені до компетенції судів загальної юрисдикції.

Законом « Про Конституційний Суд» від 16 жовтня 1996 р. вста­новлено дві форми клопотань до Конституційного Суду — конституцій­не подання та конституційне звернення.

Конституційне подання — це письмове клопотання до Консти­туційного Суду України про:

— визнання правового акта чи окремих його положень неконсти­туційними;

— визнання конституційності міжнародного договору;

— необхідність офіційного тлумачення Конституції та законів Ук­раїни.;

— дачу висновків щодо додержання конституційної процедури розслідування і розгляду справи про усунення Президента з поста шляхом імпічменту.

Право на конституційне подання в залежності від його суті мають:

— Президент України;

— не менше як 45 народних депутатів;

— Верховний Суд України;

— Уповноважений Верховної Ради України з прав людини;

— Верховна рада Автономної Республіки Крим;

— Верховна Рада України з приводу процедури імпічменту;

— Кабінет Міністрів України;

— інші органи державної влади та місцевого самоврядування.

Конституційне звернення — це письмове клопотання до Кон­ституційного Суду про необхідність офіційного тлумачення Консти­туції України та законів України з метою забезпечення реалізації чи захисту конституційних прав та свобод людини і громадянина, а та­кож прав юридичної особи.

Право на конституційне звернення мають громадяни України, іно­земці, особи без громадянства та юридичні особи.

Провадження у справах у Конституційному Суді відбуваються в такому порядку:

1. Протягом першого місяця кожного календарного року з членів Конституційного Суду утворюються колегії суддів для розгля­ду питань щодо відкриття провадження у справах за консти­туційними паданнями те колегія суддів для розгляду питань щодо відкриття провадження у справах за конституційними зверненнями.

2. Колегії суддіі більшістю голосів, суддів, які входять до їх скла­ду, приймають процесуальну ухвалу про відкриття проваджен­ня у справі в Конституційному Суді або про відмову у такому преівдженні. Якщо колегія суддів прийняла процесуальну ух­валу про відкриття провадження У справі, то Голова Консти­туційного Суду вносить дану справу на розгляд пленарного засідання Конституційного Суду, Якщо ж прийнята процесу­альна ухвала про відмову у відкритті провадження, матеріали справи направляють Голові Конституційного Суду України для розгляду справи на засіданні Конституційного Суду.

3. Питання, віднесені законом до компетенції Конституційного Суду, розглядаються ним на засіданнях або пленарних засі­даннях.

— Засідання Конституційного Суду є повноважним, якщо на ньому присутні не менше 11 суддів Конституційного Суду. Рішення вва­жаються прийнятими, якщо за нього проголосувало більше по—лоіини суддів, які брали участь у засіданні. На засіданнях прий­маються процесуальні ухвали щодо відкриття провадження у справі або відмову у відкритті провадження. Відмова у відкритті провадження, прийнята на засіданні Конституційного Суду, є остаточною. На засіданнях Конституційного Суду розглядаються всі справи, крім тих, що розглядаються на пленарних засіданнях.

— Пленарне засідання Конституційного Суду є повноважним, якщо на ньому присутні не менше 12 суддів Конституційного Суду. Рішення пленарного засідання вважаються прийняти—ми, якщо за них проголосувало не менше 10 суддів Конститу­ційного Суду. Конституційний Суд на пленарних засіданнях роз­глядає справи, провадження в яких відкрито за конституційними поданнями, конституційними зверненнями та інші, передбачені законом питання. Конституційний Суд приймає рішення та дає висновки. Судді Конституційного Суду не мають права утриму­ватися від голосування. Голосування здійснюється шляхом опи­тування суддів Конституційного Суду.

Законом встановлені такі строки конституційного провадження:

— у справах за конституційними поданнями — не більше трьох місяців. Якщо Конституційний Суд визнає подання невідклад­ним, воно розглядається не довше як 1 місяць;

— у справі за конституційними зверенннями — не більше 6 місяців.

Строки обчислюються з дня прийняття процесуальної ухвали про відкриття конституційного провадження у справі.

Рішення і висновки Конституційного Суду підписуються не пізніше 7 днів після прийняття рішення чи дачі висновку. Оприлюднюються вони наступного робочого дня після підписання.


3. СИСТЕМА СУДІВ ЗАГАЛЬНОЇ ЮРИСДИКЦІЇ


Відповідно до Конституції та Закону України «Про судоустрій Ук­раїни» від 7 лютого 2002 р. судову систему України складають суди загальної юрисдикції та Конституційний Суд України.

Система судів загальної юрисдикції будується за принципами те—риторіальності і спеціалізації.

Систему судів загальної юрисдикції складають:

— місцеві суди;

— апеляційні суди, Апеляційний суд України;

— Касаційний суд України;

— вищі спеціалізовані суди;

— Верховний Суд України.

Найвищим судовим органом у системі судів загальної юрисдикції є Верховний Суд України.

Вищими судовими органами спеціалізованих судів є відповідні вищі спеціалізовані суди.

Місцевими загальними судами є районні, районні у містах, міські та міськрайонні суди, а також військові суди гарнізонів. Місцевими

господарськими судами є господарські суди Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя, а місцевими адміністра­тивними судами є окружні суди, що утворюються в округах відповідно до указу Президента України.

Місцевий суд складається з суддів місцевого суду, голови та заступника голови суду. У місцевому суді, в якому кількість суддів перевищує п'ятнадцять, може бути призначено більше одного за­ступника голови суду.

Місцевий суд є судом першої інстанції і розглядає справи, відне­сені процесуальним законом до його підсудності. Місцеві загальні суди розглядають кримінальні та цивільні справи, а також справи про адміністративні правопорушення. Місцеві господарські суди роз­глядають справи, що виникають з господарських правовідносин, а також інші справи, віднесені процесуальним законом до їх підсуд­ності. Місцеві адміністративні суди розглядають адміністративні справи, пов'язані з правовідносинами у сфері державного управлін­ня та місцевого самоврядування (справи адміністративної юрис­дикції), крім справ адміністративної юрисдикції у сфері військового управління, розгляд яких здійснюють військові суди.

Голова суду, заступник голови суду призначаються на посаду стро­ком на п'ять років з числа суддів та звільняються з посади Президен­том України за поданням Голови Верховного Суду України (а щодо спеціалізованих судів — голови відповідного вищого спеціалізованого суду) на підставі рекомендації Ради суддів України (щодо спеціалізо­ваних судів — рекомендації відповідної ради суддів).

У системі судів загальної юрисдикції в Україні діють загальні та спеціалізовані апеляційні суди.

Апеляційними загальними судами є:

— апеляційні суди областей (у разі необхідності замість апеля­ційного суду області можуть утворюватися апеляційні загальні суди, територіальна юрисдикція яких поширюється на декіль­ка районів області);

— апеляційні суди міст Києва та Севастополя;

— Апеляційний суд Автономної Республіки Крим;

— військові апеляційні суди регіонів та апеляційний суд Війсь—ково—Морських Сил України;

— Апеляційний суд України.

Апеляційними спеціалізованми судами є:

— апеляційні господарські суди;

— апеляційні адміністративні суди.

Апеляційні спеціалізовані суди утворюються в апеляційних ок­ругах відповідно до указу Президента. До їх складу входять судді, як правило, обрані на посаду судді безстроково, голова суду та його заступники.В апеляційних судах утворюються судові палати. У складі загаль­ного апеляційного суду утворюються судова палата у цивільних спра­вах та судова палата у кримінальних справах. У складі спеціалізова­ного апеляційного суду можуть утворюватися судові палати з розгля­ду окремих категорій справ за встановленою спеціалізацією в межах відповідної спеціальної судової юрисдикції.

Апеляційні суди здійснюють такі повноваження:

— розглядають справи в апеляційному порядку відповідно до процесуального закону;

— розглядають по першій інстанції справи, визначені законом (крім апеляційних господарських судів);

— ведуть та аналізують судову статистику, вивчають і узагальню­ють судову практику;

— надають методичну допомогу у застосуванні законодавства місцевим судам;

— здійснюють інші повноваження, передбачені законом.

Апеляційний суд України діє у складі:

— судової палати у цивільних справах;

— судової палати у кримінальних справах;

— військової судової палати.

Апеляційний суд України розглядає справи, віднесені до його підсудності, в апеляційному порядку відповідно до вимог процесу­ального закону.

Голова апеляційного суду та його заступники призначаються на посаду строком на п'ять років з числа суддів та звільняються з поса­ди Президентом України на підставі рекомендації Ради суддів Украї­ни (щодо спеціалізованих судів — рекомендації відповідної ради суддів). Голова апеляційного суду може бути призначений на цю по­саду повторно.

Судді апеляційного суду призначаються до складу відповідної па­лати розпорядженням голови апеляційного суду.

В апеляційних судах для вирішення організаційних питань діє пре­зидія апеляційного суду.

Для розгляду справ, визначених процесуальним законом, у за­гальних апеляційних судах (крім апеляційного суду України) діють суди присяжних. Порядок формування складу присяжних встановлюєть­ся спеціальним законом, а порядок участі їх у здійсненні правосуд­дя — процесуальним законом.

Касаційний суд України діє у складі суддів, обраних на посаду безстроково, голови суду та його заступників,

У складі Касаційного суду діють:

— судова палата у цивільних справах;

— судова палата у кримінальних справах;

— військова судова палата.

Касаційний суд України здійснює такі повноваження:

— розглядає в касаційному порядку справи, віднесені до його підсудності, а також інші справи у випадках, визначених проце­суальним законом;

— веде та аналізує судову статистику, вивчає й узагальнює судову практику;

— надає методичну допомогу у застосуванні законодавства су­дам нижчого рівня;

— здійснює інші повноваження, передбачені законом.

Розгляд справ у Касаційному суді України здійснюється колегія­ми у складі не менше трьох суддів.

Голова Касаційного суду України та його заступники призначають­ся на посаду строком на п'ять років і звільняються з посади Президен­том України на підставі рекомендації Ради суддів України. Голова Ка­саційного суду України та його заступники можуть бути призначені на цю посаду повторно.

У Касаційному суді України для вирішення організаційних питань діє президія.

У системі судів загальної юрисдикції діють вищі спеціалізовані суди:

— Вищий господарський суд України;

— Вищий адміністративний суд України;

— інші вищі спеціалізовані суди, що утворюються Президентом України в порядку, встановленому цим Законом.

Вищі спеціалізовані суди складаються з суддів, обраних на посаду безстроково, голови суду та його заступників.

У вищому спеціалізованому суді можуть утворюватися судові па­лати з розгляду окремих категорій справ за визначеною спеціаліза­цією в межах відповідної спеціальної судової юрисдикції.