Зміст а. Основи теорії держави

Вид материала

Документы

Содержание 41. Організація роботи верховної ради україни 42. Законодавчий процес у верховній раді україни Виключно законами України визначаються Виключно законами України встановлюються Законодавчий процес у Верховній Раді включає такі по­слідовні процедури Право законодавчої ініціативи у Верховній Раді України на­лежить При першому читанні Під час другого читання Третє читання законопроектів 43.Правовий статус народного депутата україни Народний депутат України є Народний депутат не має права У ВРУ народний депутат здійснює таку діяльність На пленарному засіданні ВРУ народний депутат має такі права Народний депутат має право законодавчої ініціативи Про звернення громадян Повноваження народного депутата припиняються достроково у разі 44. Вибори президента україни загальні засади проведення виборів. види виборів Про вибори Президента України Президентом України може бути ... Полное содержание

Подобный материал:

• Лекція 1 Тема 1: Основи теорії держави, 1651.69kb.
• 20. загальне поняття та ознаки держави концепції (теорії) походження держави, 46.63kb.
• Лекція на тему „Основи теорії держави І права" > Лекція на тему, 3538.68kb.
• Модуль Основи теорії держави І права, 1752.31kb.
• Основи теорії держави І права поняття та ознаки держави. Функції та механізм держави, 252.1kb.
• Президія вищої атестаційної комісії україни, 28.47kb.
• Що представляє собою курс "Основи економічної теорії" Що представляє собою курс "Основи, 394.07kb.
• Основи теорії виникнення держави І права, 472.93kb.
• М. О. Ричков. Основи правознавства (курс лекцій у схемах), 124.76kb.
• Основи економічної теорії як навчальна дисципліна, 9.53kb.

Основними повноваженнями Верховної Ради є:

— внесення змін до Конституції України в межах і порядку, пе­редбачених розділом XIII Конституції;

— призначення всеукраїнського референдуму з питань, визна­чених статтею 73 Конституції України;

— прийняття законів;

— затвердження Державного бюджету України та внесення змін до нього; контроль за виконанням Державного бюджету Ук­раїни, прийняття рішення щодо звіту про його виконання;

— визначення засад внутрішньої і зовнішньої політики;

— затвердження загальнодержавних програм економічного, на­уково—технічного, соціального, національно—культурного роз­витку, охорони довкілля;

— призначення виборів Президента України у строки, передба­чені Конституцією України;

— заслуховування щорічних та позачергових послань Президен­та України про внутрішнє і зовнішнє становище України;

— оголошення за поданням Президента України стану війни і укладення миру, схвалення рішення Президента України про використання Збройних Сил України та інших військових фор­мувань у разі збройної агресії проти України;

— усунення Президента України з поста в порядку особливої про­цедури (імпічменту);

— розгляд і прийняття рішення щодо схвалення Програми діяль­ності Кабінету Міністрів України;

— надання згоди на призначення Президентом України Прем'єр—міністра України;

— призначення на посади та звільнення з посад Голови та інших членів Рахункової палати;

— призначення на посаду та звільнення з посади Уповноваже­ного Верховної Ради України з прав людини; заслуховування його щорічних доповідей про стан дотримання та захисту прав і свобод людини в Україні;

— призначення на посаду та звільнення з посади Голови Націо­нального банку України за поданням Президента України;

— призначення та звільнення половини складу Ради Національ­ного банку України;

— призначення половини складу Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення;

— призначення на посаду та припинення повноважень членів Цен­тральної виборчої комісії за поданням Президента України;

— затвердження загальної структури, чисельності, визначення функцій Збройних Сил України, Служби безпеки України, інших утворених відповідно до законів України військових форму­вань, а також Міністерства внутрішніх справ України;

— схвалення рішення про надання військової допомоги іншим державам, про направлення підрозділів Збройних Сил Украї­ни до іншої держави чи про допуск підрозділів збройних сил інших держав на територію України;

— надання згоди на призначення на посади та звільнення з посад Президентом України Голови Антимонопольного ко­мітету України, Голови Фонду державного майна України, Голови Державного комітету телебачення і радіомовлення України;

— надання згоди на призначення Президентом України на по­саду Генерального прокурора України; висловлення недовіри Генеральному прокуророві України, що має наслідком його відставку з посади;

— призначення третини складу Конституційного Суду України;

— обрання суддів безстрокове;

— дострокове припинення повноважень Верховної Ради Авто­номної Республіки Крим за наявності висновку Конституційно­го Суду України про порушення нею Конституції України або законів України; призначення позачергових виборів до Вер­ховної Ради Автономної Республіки Крим;

— утворення і ліквідація районів, встановлення і зміна меж райо­нів і міст, віднесення населених пунктів до категорії міст, най­менування і перейменування населених пунктів і районів;

— призначення чергових та позачергових виборів до органів місцевого самоврядування;

— затвердження протягом двох днів з моменту звернення Пре­зидента України указів про введення воєнного чи надзвичай­ного стану в Україні або в окремих її місцевостях, про загальну або часткову мобілізацію, про оголошення окремих місцевос­тей зонами надзвичайної екологічної ситуації;

— надання у встановлений законом строк згоди на обов'яз­ковість міжнародних договорів України та денонсація міжна­родних договорів України;

— затвердження переліку об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації; визначення правових засад вилучення об'єктів права приватної власності.

Верховна Рада України здійснює інші повноваження, які відпо­відно до Конституції України віднесені до її відання.

У повному (конституційному) складі Верховна Рада України має 450 народних депутатів. Зі свого складу Верховна Рада обирає Голо­ву, першого заступника та заступника Голови, комітети, тимчасові спеціальні комісії та тимчасові слідчі комісії.

Голова Верховної Ради:

— веде її засідання;

— організовує підготовку питань на розгляд Верховної Ради;

— керує діяльністю апарату Верховної Ради;

— представляє парламент у зовнішніх зносинах;

— підписує акти Верховної Ради.

Перший заступник і заступник Голови Верховної Ради викону­ють за уповноваженням Голови окремі його функції і заміщають його в разі відсутності або неможливості здійснення ним своїх обов'язків.

Комітети Верховної Ради — це внутрішні підрозділи парламен­ту, які ведуть законопроектну роботу та здійснюють попередній роз­гляд і підготовку питань, які належать до повноважень Верховної Ради. Верховна Рада затверджує перелік парламентських комітетів та обирає їх голів.

Тимчасові спеціальні комісії'— підрозділи парламенту, що утво­рюються для підготовки і попереднього розгляду питань, що входять до повноважень Верховної Ради, але мають тимчасовий характер або не потрапляють в коло питань, що підлягають розгляду в уже існуючих комітетах.

Тимчасові слідчі комісії— підрозділи парламенту, що створюють­ся для проведення розслідування з питань, що становлять суспіль­ний інтерес. Рішення тимчасових слідчих комісій не є обов'язковими для судових та правоохоронних органів.

За рішення про створення тимчасової спеціальної або тимчасо­вої слідчої комісії повинні проголосувати 150 народних депутатів.

Секретаріат Верховної Ради — це апарат, робочий орган парламенту, який забезпечує організаційне, правове, технічне, інфор­маційне, методичне та інше обслуговування діяльності Верховної Ради та її органів, народних депутатів України.


41. ОРГАНІЗАЦІЯ РОБОТИ ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ


Порядок роботи Верховної Ради України, її органів та посадових осіб визначається Конституцією України, Регламентом Верховної Ради, законами «Про комітети Верховної Ради» від 4 квітня 1995 р. та «Про статус народного депутата» від 17 листопада 1992 р. в ре­дакції закону від 22 березня 2001 р.

Верховна Рада України є правомочною за умови обрання не мен­ше 2/3 від її конституційного складу, тобто 300 народних депутатів. На першу сесію новообрана Верховна Рада збирається не пізніше як на тридцятий день після офіційного оголошення резуль­татів виборів. Перше її засідання відкриває найстарший за віком на­родний депутат. Для ведення першої сесії Верховна Рада обирає Президію сесії, тимчасову лічильну і мандатну комісії.

Президія сесії визначає головуючого на кожне засідання Вер­ховної Ради, організовує роботу парламенту та підписує прийняті акти до обрання Голови Верховної Ради. З обранням Голови Верховної Ради Президія сесії припиняє свою діяльність.

Лічильна комісія організовує підведення підсумків голосування.

Мандатна комісія перевіряє законність повноважень народ­них депутатів. Повноваження народних депутатів визнаються шля­хом голосування.

Верховна Рада України працює сесійно, тобто основними орга­нізаційно—правовими формами діяльності Верховної Ради є сесії та засідання.

Сесії Верховної Ради можуть бути:

— чергові, які починаються першого вівторка лютого і першого вівторка вересня кожного року;

— позачергові, які скликаються Головою Верховної Ради на ви­могу не менш як третини народних депутатів від конституцій­ного складу Верховної Ради або на вимогу Президента України;

— у разі введення воєнного або надзвичайного стану Верхов­на Рада збирається у дводенний строк без скликання.

Сесії проводяться у формі пленарних засідань Верховної Ради, за­сідань комітетів, тимчасових спеціальних та тимчасових слідчих комісій. Засідання Верховної Ради проводяться, як правило, відкрито. За рішенням більшості від конституційного складу Верховна Рада може проводити закриті засідання. Рішення Верховної Ради прий­маються виключно на її пленарних засіданнях шляхом особистого голосування народних депутатів у звичайному чи поіменному режимі.


42. ЗАКОНОДАВЧИЙ ПРОЦЕС У ВЕРХОВНІЙ РАДІ УКРАЇНИ


Однією з найважливіших функцій парламенту є законодавча функ­ція, тобто прийняття, зміна та скасування законів.

Виключно законами України визначаються:

— права і свободи людини і громадянина, гарантії цих прав і свобод; основні обов'язки громадянина;

— громадянство, правосуб'єктність громадян, статус іноземців та осіб без громадянства;

— права корінних народів і національних меншин;

— порядок застосування мов;

— засади використання природних ресурсів, виключної (морсь­кої) економічної зони, континентального шельфу, освоєння кос­мічного простору, організації та експлуатації енергосистем, транспорту і зв'язку;

— основи соціального захисту, форми і види пенсійного забез­печення; засади регулювання праці і зайнятості, шлюбу, сім'ї, охорони дитинства, материнства, батьківства; виховання, ос­віти, культури і охорони здоров'я; екологічної безпеки;

— правовий режим власності;

— правові засади і гарантії підприємництва; правила конкуренції та норми антимонопольного регулювання;

— засади зовнішніх зносин, зовнішньоекономічної діяльності, митної справи;

— засади регулювання демографічних та міграційних процесів;

— засади утворення і діяльності політичних партій, інших об'єд­нань громадян, засобів масової інформації;

— організація і діяльність органів, виконавчої влади, основи держав­ної служби, організації державної статистики та інформатики;

— територіальний устрій України;

— судоустрій, судочинство, статус суддів, засади судової експер­тизи, організація і діяльність прокуратури, органів дізнання і слідства, нотаріату, органів і установ виконання покарань; ос­нови організації та діяльності адвокатури;

— засади місцевого самоврядування;

— статус столиці України; спеціальний статус інших міст;

— основи національної безпеки, організації Збройних Сил Ук­раїни і забезпечення громадського порядку;

— правовий режим державного кордону;

— правовий режим воєнного і надзвичайного стану, зон надзви­чайної екологічної ситуації;

— організація і порядок проведення виборів і референдумів;

— організація і порядок діяльності Верховної Ради України, ста­тус народних депутатів України;

— засади цивільно—правової відповідальності; діяння, які є зло­чинами, адміністративними або дисциплінарними правопо­рушеннями, та відповідальність за них.

Виключно законами України встановлюються:

— Державний бюджет України і бюджетна система України; сис­тема оподаткування, податки і збори; засади створення і фун­кціонування фінансового, грошового, кредитного та інвести­ційного ринків; статус національної валюти, а також статус іно— земних валют на території України; порядок утворення і пога­шення державного внутрішнього і зовнішнього боргу; порядок випуску та обігу державних цінних паперів, їх види і типи;

— порядок направлення підрозділів Збройних Сил України до інших держав; порядок допуску та умови перебування підроз­ділів збройних сил інших держав на території України;

— одиниці ваги, міри і часу; порядок встановлення державних стандартів;

— порядок використання і захисту державних символів;

— державні нагороди;

— військові звання, дипломатичні ранги та інші спеціальні звання;

— державні свята;

— порядок утворення і функціонування вільних та інших спеціаль­них зон, що мають економічний чи міграційний режим, від­мінний від загального.

Законом України оголошується амністія.

Законодавчий процес у Верховній Раді включає такі по­слідовні процедури:

— вияв законодавчої ініціативи;

— обговорення законопроектів;

— прийняття законів;

— опублікування законів.

Право законодавчої ініціативи у Верховній Раді України на­лежить:

— Президентові України;

— народним депутатам України;

— Кабінету Міністрів України;

— Національному банку України.

Законопроекти, визначені Президентом України як невідкладні, розглядаються Верховною Радою України позачергово.

Верховна Рада розглядає законопроекти на пленарних засідан­нях. Розгляд і прийняття законопроекту Верховною Радою включає: обговорення і схвалення основних положень переважно, обговорення і схвалення постатейно та в цілому (розгляд в трьох читаннях). Прий­няття рішення щодо законопроекту може бути відокремлено в часі від його розгляду. Кількість повторних читань законопроекту не об­межується.

При першому читанні законопроекту Верховна Рада заслуховує доповідь його ініціатора, співдоповіді ініціаторів внесення кожного альтернативного законопроекту (якщо такі є) в порядку їх надход­ження, співдоповідь головного комітету, заслуховує відповіді на за­питання, обговорює основні положення законопроекту і його струк­туру (частини, розділи, глави, статті, повноту і послідовність їх викладення), заслуховує пропозиції та зауваження щодо них, розглядає пропозиції про опублікування законопроекту для народного обгово­рення.

За наслідками обговорення в першому читанні Верховна Рада може прийняти рішення про:

— відхилення законопроекту;

— передачу законопроекту на доопрацювання із встановленням строку доопрацювання і повторне подання його на перше чи­тання;

— опублікування законопроекту для народного обговорення, до­опрацювання його з урахуванням наслідків обговорення і по­вторне подання на перше читання;

— прийняття законопроекту за основу (з можливим доопрацю­ванням) і доручення відповідним комітетам підготувати зако­нопроект на друге читання.

Основним у розгляді законопроекту є його друге читання.

Під час другого читання законопроекту Верховна Рада прово­дить його постатейне обговорення та здійснює постатейне голосу­вання. У разі необхідності можуть обговорюватися і ставитися на голосування частини статті, її підпункти або речення.

За результатами другого читання законопроекту Верховна Рада може прийняти рішення про:

— відхилення законопроекту;

— повернення законопроекту на доопрацювання з наступним поданням його на повторне друге читання;

— опублікування для народного обговорення законопроекту в редакції, прийнятій на попередніх читаннях, доопрацювання з урахуванням наслідків обговорення і повторне подання його на друге читання;

— повернення законопроекту на доопрацювання з наступним поданням його на третє читання;

— прийняття законопроекту в другому читанні, підготовку його і подання на третє читання.

Третє читання законопроектів проводиться з метою внесення редакційних правок, узгодження структурних частин схваленого в дру­гому читанні законопроекту між собою, узгодження розглянутого за­конопроекту з іншими законами. Під час третього читання розгляда­ються і приймаються рішення щодо тих статей і поправок, розгляд яких за рішенням Верховної Ради виносився на третє читання.

За результатами третього читання законопроекту Верховна Рада може прийняти рішення про:

• відхилення законопроекту;
  
• повернення законопроекту на доопрацювання з наступним його поданням на повторне третє читання;
  

— відкладення голосування щодо законопроекту в цілому до прийняття інших рішень;

— схвалення тексту законопроекту в цілому і винесення його на всеукраїнський референдум (за умови, що законопроект сто­сується питання про зміну території України);

— прийняття закону в цілому.

Закон підписує Голова Верховної Ради України і невідкладно на­правляє його Президентові України. Президент України протягом п'ятнадцяти днів після отримання закону підписує його, беручи до виконання, та офіційно оприлюднює його або повертає закон зі свої­ми вмотивованими і сформульованими пропозиціями до Верховної Ради України для повторного розгляду. Таке право Президента на­зивається правом відкладального вето.

У разі якщо Президент України протягом встановленого строку не повернув закон для повторного розгляду, закон вважається схва­леним Президентом України і має бути підписаний та офіційно оп­рилюднений. Якщо під час повторного розгляду закон буде знову прийнятий Верховною Радою України не менш як двома третинами від її конституційного складу, Президент України зобов'язаний його підписати та офіційно оприлюднити протягом десяти днів.

Закон набирає чинності через десять днів з дня його офіційного оприлюднення, якщо інше не передбачено самим законом, але не раніше дня його опублікування.

Підписані Президентом закони та інші акти, прийняті Верхов­ною Радою, публікуються в офіційних друкованих виданнях, якими є «Офіційний вісник України»; «Відомості Верховної Ради України»; газети «Голос України» та «Урядовий кур'єр».


43.ПРАВОВИЙ СТАТУС НАРОДНОГО ДЕПУТАТА УКРАЇНИ


Правовий статус народного депутата визначається Конституцією України та Законом «Про статус народного депутата України» від 17 листопада 1992 р. у редакції закону від 22 березня 2001 р.

Народний депутат України є обраний відповідно до Закону Украї­ни «Про вибори народних депутатів України» представник Українсько­го народу у Верховній Раді України (далі — ВРУ) і уповноважений ним протягом строку депутатських повноважень здійснювати повноважен­ня, передбачені Конституцією України та законами України. Народний депутат здійснює свої повноваження на постійній основі. Народний депутат відповідальний за свою депутатську діяльність перед Українсь­ким народом як уповноважений ним представник у ВРУ. При виконанні своїх повноважень народний депутат керується Конституцією України, законами України та загальновизнаними нормами моралі.

Перед відкриттям першої сесії новообраної ВРУ, відповідно до Конституції України, найстарший за віком народний депутат зачитує присягу. Повноваження народного депутата починаються після скла­дення ним присяги на вірність Україні перед ВРУ з моменту скріплен­ня присяги особистим підписом під її текстом. Народний депутат не може брати участі у засіданнях ВРУ та її органів, а також здійснюва­ти інші депутатські повноваження до того часу, поки він не скріпить присягу особистим підписом під її текстом. Відмова скласти та підпи­сати присягу має наслідком втрату депутатського мандата.

Народний депутат не має права:

— бути членом Кабінету Міністрів України, керівником централь­ного органу виконавчої влади;

— мати інший представницький мандат чи одночасно бути на державній службі;

— обіймати посаду міського, сільського, селищного голови;

— займатися будь-якою, крім депутатської, оплачуваною робо­тою, за винятком викладацької, наукової та творчої діяльності, а також медичної практики у вільний від виконання обов'язків народного депутата час;

— залучатись як експерт органами досудового слідства, проку­ратури, суду, а також займатися адвокатською діяльністю;

— входити до складу керівництва, правління чи ради підприєм­ства, установи, організації, що має на меті одержання прибутку.

Народний депутат зобов'язаний додержуватись інших вимог та обмежень, які встановлюються законом.

Народні депутати наділені рядом повноважень у ВРУ та поза її межами.

У ВРУ народний депутат здійснює таку діяльність:

— бере участь у засіданнях ВРУ;

— бере участь у роботі депутатських фракцій (груп);

— бере участь у роботі комітетів, тимчасових спеціальних комісій, тимчасових слідчих комісій, утворених ВРУ;

— виконує доручення ВРУ та її органів;

— бере участь у роботі над законопроектами, іншими актами ВРУ;

— звертається із депутатським запитом або депутатським звер­ненням до Президента України, органів ВРУ, Кабінету Міністрів України, керівників інших органів державної влади та органів місцевого самоврядування, а також до керівників підприємств, установ та організацій, розташованих на території України, незалежно від їх підпорядкування і форм власності у порядку, передбаченому Законом «Про статус народного депутата Ук­раїни» і Законом про Регламент Верховної Ради України.

Для реалізації своїх повноважень у ВРУ народний депутатат наді­лений певними правами та обов'язками. Надані йому права народ­ний депутат реалізує на засіданнях ВРУ та в роботі її органів. Народ­ний депутат бере особисту участь у засіданнях ВРУ чи її органів, до складу яких його обрано і має право ухвального голосу щодо всіх питань, що розглядаються на засіданнях. Кожний народний депутат має один голос. Народний депутат може брати участь у роботі будь-якого органу ВРУ з правом дорадчого голосу, якщо інше не передба­чено законом.

При опрацюванні і прийнятті законопроектів, постанов та інших актів ВРУ поправки, пропозиції та зауваження, внесені народним депутатом, розглядаються і за ними приймаються рішення щодо їх врахування чи відхилення.

Народні депутати не несуть юридичної відповідальності за ре­зультати голосування або висловлювання у ВРУ та її органах, за винятком відповідальності за образу чи наклеп. Голосування та позиція, висловлена народним депутатом в роботі ВРУ та її органів, не може бути предметом розгляду у ВРУ та її органах.

На пленарному засіданні ВРУ народний депутат має такі права:

— обирати і бути обраним на посади Голови ВРУ, Першого за­ступника і заступника Голови ВРУ;

— обирати і бути обраним до органів ВРУ;

— пропонувати питання для розгляду ВРУ або її органами;

— виступати із законодавчою ініціативою у ВРУ;

— звертатися із депутатськими запитами, вимагати відповіді на них;

— брати участь у дебатах, ставити запитання доповідачам, голо­вуючому на засіданні;

— висловлювати свою думку щодо кожного питання, яке розгля­дається на засіданні;

— порушувати питання про перевірку діяльності підприємств, установ, організацій, розташованих на території України і щодо яких є дані про порушення ними законодавства України, про створення з цією метою тимчасових слідчих комісій тощо.

Народний депутат має право законодавчої ініціативи, яке реа­лізується у формі внесення до ВРУ:

— законопроекту;

— проекту постанови;

— іншої законодавчої пропозиції.

Народний депутат за погодженням з відповідною депутатською фракцією (групою) може бути обраний одночасно членом одного комітету ВРУ і тимчасової слідчої чи тимчасової спеціальної комісії.

Важливим правом народного депутата України є право на де­путатський запит.

Депутатський запит — це вимога народного депутата, народ­них депутатів чи комітету ВРУ, яка заявляється на сесії ВРУ до Пре­зидента України, до органів ВРУ, до Кабінету Міністрів України, до керівників інших органів державної влади та органів місцевого само­врядування, а також до керівників підприємств, установ і організацій, розташованих на території України, незалежно від їх підпорядкуван­ня і форм власності, дати офіційну відповідь з питань, віднесених до їх компетенції. Депутатський запит вноситься у письмовій формі на­родним депутатом, а у випадку направлення запиту до Президента України — також на вимогу групи народних депутатів чи комітету ВРУ, і розглядається на засіданні ВРУ. Верховна Рада приймає рішення про направлення депутатського запиту відповідному органу або по­садовій особі, до яких його звернуто, однією п'ятою від її конституцій­ного складу. Рішення про направлення запиту до Президента Украї­ни на вимогу народного депутата, групи народних депутатів чи комі­тету ВРУ має бути попередньо підтримане не менш як однією трети­ною від конституційного складу ВРУ.

Президент України, керівники органів державної влади та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій, до яких звернуто запит, зобов'язані повідомити народного депутата, групу на­родних депутатів, комітет ВРУ у письмовій формі про результати роз­гляду їх запиту у п'ятнадцятиденний строк з дня його одержання або в інший, встановлений ВРУ, строк. Якщо запит з об'єктивних причин не може бути розглянуто у встановлений строк, Президент України, керів­ник відповідного органу державної влади чи органу місцевого само­врядування, підприємства, установи, організації, до якого звернуто запит, зобов'язаний письмово повідомити про це Голову ВРУ та народного депутата, групу народних депутатів, комітет ВРУ, які внесли запит, і запропонувати інший строк, який не повинен перевищувати одного місяця після одержання запиту. Народний депутат має право брати безпосередньо участь у розгляді внесеного ним запиту керів­ником органу державної влади чи органу місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації. На вимогу народного депутата керівник органу державної влади чи органу місцевого самоврядуван­ня, підприємства, установи та організації, якому адресовано запит, зобов'язаний повідомити народному депутатові про день розгляду порушених у запиті питань завчасно, але не пізніше ніж за три дні до їх розгляду.

Відповідь на депутатський запит, внесений народним депутатом, надається відповідно Голові ВРУ і народному депутату, який його вніс. Відповідь на депутатський запит, внесений групою народних депу­татів, комітетом ВРУ, надається відповідно Голові ВРУ і народному депутату, підпис якого під запитом значиться першим, голові комітету ВРУ. Відповідь надається в обов'язковому порядку і безпосередньо тим органом державної влади чи органом місцевого самоврядуван­ня, до якого було направлено запит, за підписом його керівника чи посадової особи, керівником підприємства, установи та організації, об'єднання громадян, на ім'я яких було направлено запит.

Народний депутат, представник групи народних депутатів, комі­тет ВРУ мають право дати оцінку відповіді на свій депутатський за­пит. По відповіді на депутатський запит може бути проведено обго­ворення, якщо на ньому наполягає не менше однієї п'ятої від кон­ституційного складу ВРУ. При обговоренні відповіді на депутатський запит на засіданні ВРУ повинні бути присутні керівники, до яких звер­нуто запит. Вони можуть уповноважувати інших осіб бути присутніми при обговоренні відповіді на запит лише у виняткових випадках із вмотивованим обґрунтуванням. За результатами обговорення відповіді на депутатський запит ВРУ приймає відповідне рішення.

Крім права на запит, народний депутат України має також право на депутатське звернення.

Депутатське звернення — викладена в письмовій формі про­позиція народного депутата, звернена до органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб, керівників підприємств, установ і організацій, об'єднань громадян здійснити певні дії, дати офіційне роз'яснення чи викласти позицію з питань, віднесе­них до їх компетенції. Орган державної влади, орган місцевого само­врядування, їх посадові особи, керівники підприємств, установ і орга­нізацій, об'єднань громадян, яким адресовано депутатське звернен­ня, зобов'язані протягом 10 днів з моменту його одержання розгляну­ти і дати письмову відповідь. У разі неможливості розгляду звернення народного депутата у визначений строк його повідомляють про це офіційним листом з викладенням причин продовження строку розгля­ду. Строк розгляду депутатського звернення, з урахуванням продов­ження, не може перевищувати ЗО днів з моменту його одержання. На­родний депутат, який направив звернення, може бути присутнім при його розгляді, про що він повідомляє відповідний орган державної вла­ди, орган місцевого самоврядування, їх посадових осіб, керівників підприємств, установ і організацій, об'єднань громадян, яким адресо­вано депутатське звернення. Посадова особа, відповідальна за роз­гляд звернення народного депутата, зобов'язана завчасно, але не пізніше ніж за день повідомити народного депутата про час і місце розгляду звернення. Вмотивована відповідь на депутатське звернення повинна бути надіслана народному депутату не пізніш як на другий день після розгляду звернення. Відповідь надається в обов'язковому порядку і безпосередньо тим органом державної влади чи органом місцевого самоврядування, до якого було направлено звернення, за підписом його керівника чи посадової особи, керівником підприєм­ства, установи та організації, об'єднання громадян.

Крім зазначених вище, народні депутати мають ще ряд прав, спрямованих на виконання їх повноважень у Верховній Раді та поза її межами, зокрема інформувати громадян про свою діяльність.

Народний депутат має право виступу з питань його депутатської діяльності не рідше одного разу в місяць у друкованих ЗМІ, на радіо (до 10 хвилин в місяць) та телебаченні (до 20 хвилин в місяць), без­коштовно, засновником (співзасновником) яких виступають органи державної влади, організації або установи, що фінансуються повністю або частково за рахунок коштів державного бюджету. Редакції газет, засновниками яких виступають органи державної влади, зобов'язані публікувати подані народним депутатом матеріали не рідше одного разу на місяць обсягом до 1/16 загальної газетної площі. Друковані та аудіовізуальні ЗМІ, засновником (співзасновником) яких виступають органи державної влади чи органи місцевого самоврядування, орган­ізації або установи, що фінансуються повністю або частково за раху­нок коштів державного чи місцевого бюджету, зобов'язані безкоштов­но давати оголошення про зустріч виборців з народним депутатом і забезпечують висвітлення зустрічей народного депутата з виборця­ми, а також надають народному депутату не менше 15 хвилин ефір­ного часу на місяць для звіту перед виборцями.

Друковані ЗМІ регіональної та місцевої сфери розповсюдження в одномандатному виборчому окрузі народного депутата, засновником (співзасновником) яких виступають органи державної влади, органі­зації або установи, що фінансуються повністю або частково за раху­нок коштів державного бюджету, зобов'язані публікувати подані на­родним депутатом авторські матеріали не рідше одного разу на місяць обсягом до 1/16 загальної газетної площі.

Друковані ЗМІ регіональної та місцевої сфери розповсюдження на території області, закріпленої за народним депутатом, обраним у багатомандатному виборчому окрузі, депутатською фракцією (гру­пою), до якої він належить, засновником (співзасновником) яких ви­ступають органи державної влади, організації або установи, що фінан­суються повністю або частково за рахунок коштів державного бюд­жету, зобов'язані публікувати подані народним депутатом авторські матеріали не рідше одного разу на місяць обсягом до 1/16 загаль­ної газетної площі.

Конституція та законодавство покладають на народного депутата ряд обов'язків:

— дбати про благо України і добробут Українського народу, захи­щати інтереси виборців та держави;

— додержуватися вимог Конституції України, законів України, до­держуватися присяги народного депутата України; — бути присутнім та особисто брати участь у засіданнях Верхов­ної Ради України та її органів, до складу яких його обрано та осо—бисто брати участь у голосуванні, додержуватись вимог тру­дової дисципліни та норм депутатської етики;

— виконувати доручення ВРУ, відповідного комітету, депутатської фракції (групи), тимчасової спеціальної або тимчасової слідчої комісії ВРУ, до складу яких його обрано, та інформувати про виконання даних доручень;

— постійно підтримувати зв'язки з виборцями, вивчати громадську думку, потреби і запити населення, інформувати виборців про свою депутатську діяльність через засоби масової інформації, на зборах виборців періодично, але не рідше двох разів на рік;

— розглядати звернення виборців відповідно до вимог та в поряд­ку, встановленому Законом України « Про звернення громадян».

Крім того, народні депутати виконують ряд додаткових обов'язків як члени депутатських фракцій (груп) та як члени комітету, тимчасової спеціальної або тимчасової слідчої комісії.

Законодавство України гарантує створення сприятливих умов для здійснення народними депутатами України своїх повноважень.

Народний депутат може мати до п'ятнадцяти помічників—кон—сультантів.

Народному депутату надається щорічна оплачувана відпустка у міжсесійний період тривалістю 45 календарних днів з виплатою матеріальної допомоги на оздоровлення у розмірі подвійної місячної заробітної плати.

Народному депутату гарантується депутатська недоторканність на весь строк здійснення депутатських повноважень. Народний депутат не може бути без згоди ВРУ притягнутий до кримінальної відповідальності, затриманий чи заарештований. Обшук, затримання народного депутата чи огляд особистих речей і багажу, транспорту, житлового чи службового приміщення народного депутата, а також порушення таємниці, листування, телефонних розмов, телеграфної та іншої кореспонденції та застосування інших заходів, що відповідно до закону обмежують права і свободи народного депутата, допу­скаються лише у разі, коли ВРУ надано згоду на притягнення його до кримінальної відповідальності, якщо іншими способами одержати інформацію неможливо.

ВРУ забезпечує колишньому народному депутату безпосередньо після закінчення строку його повноважень, на період його працевлаш­тування, виплату матеріальної допомоги у розмірі заробітної плати з урахуванням всіх доплат та надбавок, яку отримують працюючі народні депутати, але не більше одного року, а в разі навчання чи переквалі­фікації — не більше двох років після закінчення строку повноважень народного депутата. У разі неможливості працевлаштування після за­значеного строку за колишнім народним депутатом зберігається виплата матеріальної допомоги у розмірі 50 відсотків заробітної плати з урахуванням всіх доплат та надбавок, яку отримують працюючі на­родні депутати, до досягнення ним пенсійного віку за умови, якщо трудо­вий стаж його перевищує 25 років для чоловіків і 20 років для жінок. Повноваження народного депутата припиняються з моменту відкриття першого засідання ВРУ нового скликання.

Повноваження народного депутата припиняються достроково у разі:

— особистої письмової заяви про складення депутатських по­вноважень;

— набрання законної сили обвинувальним вироком щодо нього;

— визнання його судом недієздатним або безвісно відсутнім;

— припинення його громадянства або виїзду на постійне про­живання за межі України;

— смерті;

— порушення вимог про несумісність депутатського мандата з іншими видами діяльності.

Рішення про дострокове припинення повноважень народного де­путата приймається у десятиденний строк за поданням відповідного комітету, більшістю від конституційного складу ВРУ.

У разі невиконання вимоги щодо несумісності депутатського ман­дата з іншими видами діяльності повноваження народного депутата припиняються достроково на підставі закону за рішенням суду. Комі­тет, до компетенції якого входять питання депутатської етики, розгля­дає відповідні матеріали і подає висновок Голові ВРУ, який у десяти­денний строк звертається до суду або повертає матеріали комітету з обґрунтуванням відмови у зверненні до суду. Комітет, до компетенції якого входять питання депутатської етики, у разі повернення Головою ВРУ матеріалів розглядає їх і у випадку незгоди з ними вносить пропо­зицію про розгляд цього питання на засіданні ВРУ. За рішенням ВРУ Голова ВРУ зобов'язаний звернутися до суду для вирішення питання про дострокове припинення повноважень такого народного депутата.

У разі дострокового припинення повноважень ВРУ відповідно до Конституції України повноваження народних депутатів припиняються з моменту відкриття першого засідання Верховної Ради нового скликання.


44. ВИБОРИ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ ЗАГАЛЬНІ ЗАСАДИ ПРОВЕДЕННЯ ВИБОРІВ. ВИДИ ВИБОРІВ


Порядок виборів Президента України регулює Конституція Украї­ни та Закон « Про вибори Президента України» від 5 березня 1999 р.

Президент обирається строком на п'ять років на основі загаль­ного, рівного і прямого виборчого права шляхом таємного голосу— вання. Право обирати Президента України мають громадяни Украї­ни, яким на день виборів виповнилося вісімнадцять років. Не мають права голосу громадяни, визнані судом недієздатними.

Конституція України передбачає певні умови, яким має відпові­дати кандидат на пост Президента України.

Президентом України може бути громадянин України, який відпо­відає таким вимогам:

— досяг тридцяти п'яти років на день виборів;

— має право голосу;

— проживає в Україні протягом останніх десяти років перед днем виборів;

— володіє державною мовою.

Одна й та ж сама особа не може бути Президентом більше ніж два строки підряд.

Не можуть бути висунуті претендентами на кандидатів у Прези­денти України громадяни, які перебувають у місцях позбавлення волі або мають судимість за вчинення умисного злочину, якщо ця судимість не погашена і не знята у встановленому законом порядку.

Право висування претендента на кандидата у Президенти Ук­раїни належить громадянам України, які мають право голосу. Це право реалізується ними через політичні партії та їх виборчі блоки, а також через збори виборців, в тому числі шляхом самовисування. Партія (блок), збори виборців можуть висунути лише одного претен­дента на кандидата в Президенти України.

Вибори Президента бувають:

— черговими;

— позачерговими;

— повторними.

Призначаються вибори Президента Верховною Радою України.

Чергові вибори Президента України проводяться в останню не­ділю жовтня п'ятого року повноважень Президента України. Поста­нова Верховної Ради України про призначення чергових виборів прий­мається не пізніш як за 180 днів до дня виборів.

Позачергові вибори Президента України проводяться в разі до­строкового припинення повноважень Президента України в період 90 днів з дня припинення повноважень. Рішення про призначення позачергових виборів приймається не пізніш як на п'ятий день після припинення повноважень Президента України.

Повторні вибори Президента України призначаються Верхов­ною Радою України в місячний строк з дня одержання подання Цен­тральної виборчої комісії (далі — ЦВК).

Вибори Президента України проводяться по єдиному загально­державному одномандатному виборчому округу, який включає в себе всю територію України.


45. ВИБОРЧІ ОКРУГИ ТА ДІЛЬНИЦІ


Для проведення виборів територія єдиного загальнодержавно­го одномандатного виборчого округу поділяється на 225 територі­альних виборчих округів. Територіальний виборчий округ включає в себе один або кілька районів, міст, районів у містах або їх частин. Рішення про утворення територіальних виборчих округів приймаєть­ся ЦВК не пізніш як за 160 днів до дня виборів за поданням відпо­відно Верховної Ради Автономної Республіки Крим, обласних, Київсь­кої та Севастопольської міських рад. Територіальні виборчі округи утворюються з приблизно рівною кількістю виборців. Список терито­ріальних виборчих округів із зазначенням їх номерів, територіаль­них меж та центрів округів публікується ЦВК в пресі у триденний термін від дня прийняття нею відповідного рішення.

Для проведення голосування і підрахунку голосів по виборах Пре­зидента України територія сіл, селищ, міст, районів у містах, що вхо­дять до складу територіального виборчого округу, поділяється на виборчі дільниці. Військовослужбовці голосують на загальних вибор­чих дільницях, розташованих за межами військових частин. Виборчі дільниці на територіях військових частин можуть утворюватися, як виняток, з дозволу ЦВК у військових частинах, розташованих за ме­жами населених пунктів. Виборчі дільниці утворюються з кількістю від 20 до 3000 виборців, а у виняткових випадках — з меншою або більшою кількістю виборців. Виборчі дільниці утворюються не пізніш як за 60 днів, а у виняткових випадках, які визначаються ЦВК,— не пізніш як за п'ять днів до дня виборів.

Вибори Президента України організовують і проводять:

— ЦВК;

— територіальні виборчі комісії;

— дільничні виборчі комісії.

Територіальні виборчі комісії утворюються не пізніш як за 70 днів до дня проведення виборів Президента України рішенням відповідно Верховної Ради Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських рад у складі голови, заступ­ника голови, секретаря та членів комісії. Подання про призначення членів комісій направляються до відповідної ради не пізніш як за 80 днів до дня виборів. Склад територіальної виборчої комісії фор­мується шляхом обов'язкового включення (за наявності відповідних подань) по два представники від кожної партії (блоку), від якої (якого) зареєстрований кандидат у Президенти України, та по два пред­ставники від кожного кандидата у Президенти України, якого зареє­стровано від зборів виборців. У разі, коли рада в установлений зако­ном строк не утворить територіальні виборчі комісії, ці комісії утво­рюються не пізніш як за 65 днів до дня виборів ЦВК.

Дільничні виборчі комісії утворюються сільськими, селищними, міськими (міст, де відсутні районні ради), районними в містах рада­ми не пізніш як за 45 днів до дня виборів у складі голови, заступника голови, секретаря і членів комісії за поданнями партій (блоків), від яких зареєстровані кандидати у Президенти України, а також за по­даннями кандидатів у Президенти України, які зареєстровані ЦВК від зборів виборців. Зазначені подання направляються до відповід­ної ради не пізніш як за 60 днів до дня виборів. У виняткових випад­ках, визначених ЦВК, дільничні виборчі комісії утворюються за п'ять днів до дня виборів виконавчими комітетами відповідних рад. Склад дільничної виборчої комісії формується шляхом обов'язкового вклю­чення (за наявності відповідних подань) по два представники від кожної партії (блоку), від якої (якого) зареєстрований кандидат у Пре­зиденти України, та по два представники від кожного кандидата у Президенти України, якого зареєстровано від зборів виборців. На виборчих дільницях, де кількість виборців не перевищує 50 осіб, дільничні виборчі комісії можуть утворюватися у складі голови, сек­ретаря і 1—3 членів комісії з урахуванням подань партій (блоків), від яких зареєстровані кандидати, та подань кандидатів, зареєстрова­них від зборів виборців. У разі, коли рада в установлений Законом «Про вибори Президента України» строк не утворить дільничні ви­борчі комісії, ці комісії утворюються не пізніш як за 40 днів до дня виборів відповідною територіальною виборчою комісією за подан­нями, що вносилися на розгляд відповідної ради.

Територіальні та дільничні виборчі комісії у п'ятиденний термін від дня їх утворення інформують населення через засоби масової інформації або іншим шляхом про своє місцезнаходження, поштову адресу та режим роботи. Повноваження територіальних та дільнич­них виборчих комісій починаються з дня прийняття рішень про утво­рення комісій і закінчуються через десять днів після опублікування ЦВК повідомлення про результати виборів Президента України.

До складу територіальних та дільничних виборчих комісій по ви­борах Президента України можуть входити громадяни України, які мають право голосу і проживають або працюють в межах відповід­ного територіального виборчого округу. Для секретаря виборчої комісії обов'язковим є володіння державною мовою. Не можуть бути у складі виборчих комісій кандидати у Президенти України, їх близькі родичі (чоловік, дружина, їх діти, батьки, рідні брати і сестри), особи, які перебувають у прямому підпорядкуванні кандидатів по роботі (службі), довірені особи кандидатів, а також громадяни, які мають судимість за вчинення умисного злочину, якщо ця судимість не пога­шена або не знята у встановленому законом'порядку. Одна і та ж особа може входити до складу лише однієї виборчої комісії.

Територіальна, дільнична виборча комісія може звернутися до органу, який її утворив, з мотивованою пропозицією про заміну голови, заступника голови, секретаря або члена комісії, якщо за це проголосує на засіданні комісії не менше двох третин її складу. За рішенням виборчої комісії, яке затверджується виборчою комі­сією вищого рівня, голова, заступник голови, секретар або інші чле­ни територіальної виборчої комісії (загальною кількістю не більше трьох осіб) або дільничної виборчої комісії (загальною кількістю не більше двох осіб) можуть бути на період виборчої кампанії звільнені від виконання виробничих або службових обов'язків за основним місцем роботи.

Основною формою роботи виборчих комісій є відкриті засі­дання, які скликаються головою комісії, в разі його відсутності —заступником голови, а у випадках, коли у складі комісії відсутній заступник голови,— секретарем комісії. У разі відсутності голови і заступника голови виборчої комісії, неможливості скликання ними засідання комісії або їх відмови скликати засідання воно може бути скликано на вимогу не менш як однієї третини членів комісії з обов'язковим повідомленням усіх осіб, що входять до складу комісії, про час і місце проведення засідання та питання, які про­понується розглянути.

Перше засідання виборчої комісії скликається не пізніш як на третій робочий день після її утворення, а наступні — за необхідністю. Засідання виборчої комісії є правомочним, якщо у ньому бере участь не менш як дві третини її складу. Рішення комісії приймається у формі постанови відкритим голосуванням більшістю голосів від загального складу комісії. За рівної кількості голосів, поданих під час голосуван­ня, прийнятим вважається те рішення, за яке проголосував головую­чий на засіданні комісії.

Рішення, дії або бездіяльність територіальних чи дільничних ви­борчих комісій можуть бути оскаржені протягом семи днів з дня прий­няття рішення, вчинення дії або бездіяльності до виборчої комісії вищого рівня або безпосередньо до місцевого суду за місцезнаход­женням дільничної виборчої комісії, а щодо територіальної вибор­чої комісії — відповідно до Апеляційного суду Автономної Республіки Крим, апеляційних судів областей, міст Києва і Севастополя. Рішен­ня, дії або бездіяльність ЦВК можуть бути оскаржені до Верховного Суду України у порядку, передбаченому законом.

Скарги (заяви), що надійшли до відповідної виборчої комісії або суду, розглядаються протягом трьох днів, а в разі оскарження рішен­ня, дії або бездіяльності виборчих комісій менш як за три дні до виборів чи в день їх проведення — негайно. У випадках, що потребу­ють додаткової перевірки, скарги повинні бути розглянуті у десяти­денний строк, але не пізніше дня виборів. Не підлягають розгляду скарги (заяви) щодо порушень виборчого закону, які мали місце до дня голосування, але були подані до відповідної виборчої комісії эбо суду після 24 години дня, що передує дню голосування, а також скарги (заяви) щодо порушень закону, які мали місце в день голосування, але були подані до відповідної виборчої комісії пізніше 24 години дня голосування. Суди організовують свою роботу під час виборчої кампанії, в тому числі у вихідні дні, таким чином, щоб забезпечити своєчасний розгляд скарг усіх суб'єктів виборчого процесу. Суди за­безпечують розгляд скарг і в день виборів Президента України.


46. ПОРЯДОК СКЛАДАННЯ СПИСКІВ ВИБОРЦІВ


Для проведення виборів Президента України виконавчими комі­тетами сільських, селищних, міських (міст, де немає районних рад), районних у містах рад складаються списки виборців по кожній ви­борчій дільниці. Військовослужбовці, які голосуватимуть на виборчих дільницях, розташованих за межами військових частин, включаються до списків виборців по відповідних виборчих дільницях на підставі даних, поданих до органів, що складають списки виборців, команди­рами військових частин не пізніш як за п'ять днів до дня виборів. Для забезпечення вільного волевиявлення військовослужбовцями стро­кової служби в день виборів їм надається відпустка не менш як на чотири години. Списки виборців, підписані керівниками органів, що їх склали, передаються дільничним виборчим комісіям не пізніш як за 40 днів до дня виборів. Дільнична виборча комісія уточнює списки виборців, після чого вони підписуються головою та секретарем комісії і не пізніш як за 15 днів до дня виборів подаються для загального ознайомлення. У виняткових випадках на виборчих дільницях, утво­рених у місцях тимчасового перебування виборців, списки виборців можуть бути складені і подані для загального ознайомлення не пізніш як за три дні до виборів. Громадянин має право оскаржити протягом трьох днів до дільничної виборчої комісії, територіальної виборчої комісії або безпосередньо до суду допущені при складанні списку виборців неправильності, в тому числі невключения, неправильне включення його до списку виборців або виключення його зі списку виборців. Скарга громадянина, подана до дільничної або територі­альної виборчої комісії, розглядається комісією у триденний строк, а напередодні і в день виборів — негайно.


47. ВИСУВАННЯ І РЕЄСТРАЦІЯ КАНДИДАТА У ПРЕЗИДЕНТИ


Важливою стадією виборчого процесу по виборах Президента України є висування і реєстрація кандидата у Президенти. Право висувати претендента на кандидата у Президенти України належить, зокрема, партіям, які зареєстровані Міністерством юстиції України. Це право реалізується партією як безпосередньо, так і через об'єднання кількох партій у виборчий блок. Висування претендентів на кандидатів у Президенти України починається за 170 днів і закін­чується за 140 днів до дня виборів.

Претендент висувається партією на з'їзді, конференції, що є най­вищим статутним органом цієї партії. З'їзд (конференція, загальні збори) має право вирішувати питання висування претендента, якщо на ньому присутні більше двох третин обраних делегатів, але не мен­ше 200 осіб. Претендент вважається висунутим, якщо за його канди­датуру проголосувало більше половини учасників з'їзду (конференції, загальних зборів).

Збори виборців також мають право висунути претендента на кан­дидата у Президенти України, якщо в них беруть участь не менш як 500 громадян України, що мають право голосу. Збори виборців мо­жуть проводитися за місцем проживання або на підприємствах, в установах, організаціях. Ініціатори проведення зборів зобов'язані по­відомити про дату і місце проведення зборів виконавчий комітет відповідної ради не пізніш як за три дні до проведення зборів. Одна і та ж особа не може бути учасником більш як одних зборів виборців по висуванню претендента.

Рішенням зборів виборців, прийнятим більшістю голосів, затвер­джується ініціативна група виборців у складі 10—20 учасників зборів. Персональний склад ініціативної групи зазначається в протоколі зборів.

Висунутою зборами виборців як претендентом вважається осо­ба, за яку проголосувало не менш як дві третини учасників зборів.

ЦВК приймає рішення про реєстрацію претендента в п'ятиден­ний строк з дня подання заяви про реєстрацію претендента та необ­хідних документів і протягом 48 годин після реєстрації видає уповно­важеній особі партії (блоку), ініціативної групи виборців довідку про реєстрацію претендента і необхідну кількість підписних листів вста­новленої форми для збирання підписів виборців на підтримку пре­тендента.

Підписи на підтримку претендента можуть збирати громадяни України, які мають право голосу. В одному підписному листі повинні бути підписи мешканців лише одного населеного пункту. Заповнені підписні листи подаються безпосередньо до ЦВК для реєстрації не пізніш як за 110 днів до дня виборів Президента України. У разі не­відповідності оформлення поданих підписних листів вимогам Закону «Про вибори Президента України» ЦВК не пізніш як на п'ятий день після їх прийняття сповіщає про це осіб, які їх подали. Виправлені або додаткові підписні листи подаються до комісії не пізніш як за 100 днів до дня виборів Президента України.

Претендент має бути зареєстрований як кандидат у Президенти України, якщо його кандидатуру підтримають своїми підписами не менш як один мільйон громадян України, які мають право голосу, в тому числі не менш як З0 тисяч громадян у кожному з двох третин регіонів (Автономна Республіка Крим, області, міста Київ та Севасто­поль) України. Реєстрація претендента як кандидата у Президенти України здійснюється ЦВК протягом п'яти днів після складення нею протоколу про результати збирання підписів виборців на підтримку претендента. Реєстрація кандидатів у Президенти України повинна бути завершена не пізніш як за 90 днів до дня виборів Президента України.

ЦВК протягом двох днів після реєстрації видає кандидату в Пре­зиденти України посвідчення встановленого зразка, а претенден­там, яким відмовлено у реєстрації,— рішення. Не пізніш як на п'ятий день після закінчення реєстрації всіх кандидатів ЦВК публікує в пресі та оголошує в інших засобах масової інформації список кандидатів у Президенти України. Кандидат у Президенти України не пізніш як за три дні до дня виборів може зняти свою кандидатуру, звернувшись з відповідною письмовою заявою до Центральної виборчої комісії.

Рішення ЦВК про реєстрацію кандидата або про відмову в реє­страції може бути оскаржено претендентом, щодо якого прийнято таке рішення, або уповноваженою особою партії (блоку), ініціативної групи виборців, якими висунуто даних претендентів, до Верховного Суду України протягом п'яти днів з моменту його прийняття. Верхов­ний Суд України розглядає скаргу в семиденний строк. Рішення Вер­ховного Суду України є остаточним і підлягає негайному виконанню.

Претенденти зобов'язані подати до ЦВК декларацію про майно та доходи за попередній рік. ЦВК у триденний строк після їх надход­ження публікує декларації всіх претендентів на кандидата у Прези­денти України в газетах «Голос України» та «Урядовий кур'єр».


48. ПЕРЕДВИБОРНА АГІТАЦІЯ. ДОВІРЕНІ ОСОБИ КАНДИДАТІВ


Передвиборна агітація розпочинається після реєстрації претен­дента кандидатом в Президенти України ЦВК і закінчується за один день до дня виборів. Для проведення масових заходів передвибор­ної агітації місцеві органи виконавчої влади, органи місцевого само­врядування, підприємства, установи, організації державної і кому­нальної форм власності, а.також змішаної форми власності, де част­ка державної.власності перевищує 25 відсотків, безкоштовно надають придатні для цієї мети приміщення у визначений виборчою комісією час.

ЦВК за рахунок коштів, що виділяються з Державного бюджету України на проведення виборчої кампанії, забезпечує виготовлення не пізніш як за 50 днів до дня виборів передвиборних плакатів кан­дидатів у Президенти України. Кожен кандидат за власним розсу­дом може забезпечувати виготовлення інших матеріалів передвиборної агітації за рахунок і в межах коштів особистого виборчого фонду. По три примірники друкованих матеріалів, виготовлених за рахунок особистого виборчого фонду кандидата, у триденний термін після їх виготовлення повинні бути подані кандидатом або його довіреними особами до Центральної виборчої комісії і до територіальних вибор­чих комісій за місцем поширення цих матеріалів. Кандидати у Пре­зиденти України мають право на безплатне розміщення тексту своєї передвиборної програми обсягом не більше чотирьох сторінок ма­шинописного тексту (7800 друкованих знаків) в однаковому полігра­фічному виконанні в газетах «Голос України», «Урядовий кур'єр».

Державним і недержавним засобам масової інформації, що діють на території України, забороняється поширювати за 15 днів до дня голосування інформацію про результати соціологічних досліджень і опи­тувань громадської думки щодо кандидатів у Президенти України.

Кожний кандидат у Президенти України може мати особистий виборчий фонд. Розмір особистого виборчого фонду кандидата не може перевищувати 100 000 неоподатковуваних мінімумів дохо­дів громадян, пожертвування однієї юридичної або фізичної особи —100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Дані про роз­міри і джерела надходжень до фонду, фінансові звіти про викорис­тання цих коштів публікуються Центральною виборчою комісією у газетах «Голос України» та «Урядовий кур'єр» не пізніш як на сьо­мий день після дня виборів.

Кандидат у Президенти України може мати у кожному територі­альному виборчому окрузі по одній довіреній особі і п'ять довірених осіб, які допомагають йому в проведенні виборчої кампанії на тери­торії загальнодержавного одномандатного виборчого округу/Вони ведуть агітацію за обрання його Президентом України, представля­ють інтереси кандидата у взаємовідносинах з органами держав.ної влади і органами місцевого самоврядування, об'єднаннями грома­дян, а також у виборчих комісіях. ЦВК протягом трьох робочих днів після надходження заяви реєструє довірених осіб кандидата і видає їм посвідчення встановленого зразка.


49. ГОЛОСУВАННЯ. ВСТАНОВЛЕННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ ВИБОРІВ


Голосування проводиться в день виборів або в день повторного голосування з восьмої до двадцятої години. Про час і місце голосуван­ня дільнична виборча комісія сповіщає виборців не пізніш як за п'ят­надцять днів до дня виборів. Голосування проводиться в спеціально відведених приміщеннях, де обладнуються в достатній кількості кабі­ни або кімнати для таємного голосування, визначаються місця видачі виборчих бюлетенів і встановлюються виборчі скриньки таким чином, щоб виборці при підході до них обов'язково проходили через кабіни або кімнати для таємного голосування. Кожен виборець голосує осо­бисто. Голосування за інших осіб не допускається.

У випадках, коли окремі виборці за станом здоров'я не можуть прибути в приміщення для голосування, за їх письмовою заявою дільнич­на виборча комісія за один день до дня виборів складає список таких виборців за формою загального списку виборців. Комісія визначає час і не менше трьох членів виборчої комісії, які організовують голосування в місцях перебування таких виборців. Ці члени комісії повинні бути пред­ставниками різних партій (блоків). Час виходу членів комісії до виборців визначається з таким розрахунком, щоб ці виборці змогли проголосу­вати не пізніш як за годину до закінчення голосування.

Підрахунок голосів на виборчій дільниці здійснюється виключно членами дільничної виборчої комісії на її засіданні в тому ж при­міщенні, де проходило голосування. Під час підрахунку голосів ніхто не має права робити будь-які позначки, записи на бюлетенях для голосування.

ЦВК на підставі протоколів територіальних виборчих комісій та протоколів дільничних виборчих комісій, утворених при представ­ництвах України за кордоном, не пізніш як у п'ятиденний строк після дня виборів встановлює результати виборів по єдиному загально­державному одномандатному виборчому округу по виборах Прези­дента України.

Обраним Президентом України вважається кандидат, який одер­жав на виборах більше половини голосів виборців, які взяли участь у голосуванні.

У разі, коли за результатами голосування неможливо визначити кандидата, обраного Президентом України, ЦВК приймає рішення про проведення повторного голосування.

Якщо до виборчого бюлетеня було включено більше двох канди­датів і жоден з них не набрав більше половини голосів виборців, які взяли участь у голосуванні, ЦВК призначає повторне голосування по двох кандидатах, які одержали найбільшу кількість голосів, не рахую­чи тих кандидатів, які після першого голосування зняли свої канди­датури.

У разі, коли один з кандидатів, по яких проводиться повторне голосування, не пізніш як за сім днів до дня голосування зняв свою кандидатуру, ЦВК приймає рішення про включення до виборчого бю­летеня наступного за кількістю одержаних голосів кандидата. Якщо кандидатура знята пізніше зазначеного строку або немає інших кан­дидатів, голосування проводиться по одній кандидатурі.

Повторне голосування проводиться не пізніш як у двотижневий строк після дня виборів Президента України. Повідомлення про дату проведення повторного голосування публікується в газетах «Голос України» та «Урядовий кур'єр» і оприлюднюється в інших засобах масової інформації. Обраним Президентом України вважається кандидат, який в результаті повторного голосування одержав більшу ніж інший кандидат кількість голосів виборців, які взяли участь у голосу­ванні. У разі, коли повторне голосування проводилося лише по одній кандидатурі, кандидат вважається обраним Президентом України, якщо він одержав більше половини голосів виборців, які взяли участь у голосуванні.

Повторне голосування вважається таким, що не дало можли­вості визначити кандидата, обраного Президентом України, якщо в результаті повторного голосування обидва кандидати, що балотува­лися, набрали однакову кількість голосів, або якщо голосування про­водилося по одній кандидатурі і вона не отримала більше половини голосів виборців, які взяли участь у голосуванні.


50. ПОРЯДОК ПІДГОТОВКИ ТА ПРОВЕДЕННЯ

ПОВТОРНИХ ТА ПОЗАЧЕРГОВИХ ВИБОРІВ


Вибори визнаються такими, що не відбулися, у разі вибуття усіх кандидатів у Президенти України. У разі, коли вибори Президента України визнані Центральною виборчою комісією такими, що не відбулися, ЦВК приймає рішення про подання до Верховної Ради України щодо призначення повторних виборів.

Якщо на виборах Президента України балотувалося не більше двох кандидатів у Президенти України і жодного з них не було обрано, а також якщо всі кандидати у Президенти України до дня виборів зняли свої кандидатури, ЦВК не пізніш як на двадцятий день після встановлення результатів виборів вносить до Верховної Ради України подання про призначення повторних виборів Президента України.

Позачергові вибори Президента України проводяться в по­рядку і строки, визначені законом, але з урахуванням таких особ­ливостей:

— вибори проводяться по єдиному загальнодержавному виборчо­му округу і на територіальних виборчих округах, виборчих дільни­цях, утворених на попередніх виборах Президента України;

— пропозиції щодо кандидатур до складу територіальних вибор­чих комісій подаються не пізніш як на п'ятий день після при­значення виборів;

— висування претендентів на кандидатів починається за 85 днів і закінчується за 75 днів до дня виборів;

— збирання підписів на підтримку претендентів на кандидатів починається після їх реєстрації ЦВК і закінчується за 40 днів до дня виборів;

— реєстрація кандидатів закінчується за З0 днів до дня виборів;

— передвиборні плакати кандидатів виготовляються не пізніш як за 15 днів до дня виборів. Новообраний Президент України вступає на пост не пізніш як че­рез тридцять днів після офіційного оголошення результатів виборів, з моменту складення присяги народові на урочистому засіданні Вер­ховної Ради України. Президент України, обраний на позачергових виборах, складає присягу у п'ятиденний строк після офіційного оголо­шення результатів виборів. Приведення Президента України до при­сяги здійснює Голова Конституційного Суду України.

Після складення присяги Голова ЦВК вручає новообраному Пре­зидентові України посвідчення Президента України.


51. КОНСТИТУЦІЙНИЙ СТАТУС ТА ПОВНОВАЖЕННЯ

ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ