Конспект лекцій укладач Г. І. Мардар Відповідальний за випуск Літературний редактор

Вид материалаКонспект

Содержание


Тема 9. Біологічний потенціал здоров’я: спадковість, конституція, ритми та їхній вплив на життя людини
Біологічні ритми: вплив на життя і здоров’я людини
2. Генетична, сексуальна і психологічна сумісність
2. Статева культура
4. Психологічна підтримка батьків
Подобный материал:
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   19


Тема 9. Біологічний потенціал здоров’я: спадковість, конституція, ритми та їхній вплив на життя людини
    1. Генетика і здоров’я.
    2. Біологічні ритми: вплив на життя і здоров’я людини.
    1. Генетика і здоров’я

Кожна людина наповнена своїми генами, які вступають у комбінацію з генами іншого родоводу при зародженні нового життя. У цьому випадку виникають комбінації і рецесивного, і домінантного успадкування, і «пропущених» поколінь та ін. Тому можуть виникати спадкові хвороби, спричинені природою, а ми повинні допомагати хворим.

Не можна допускати шлюбів між родичами, тому що вірогідність зустрічі патологічного гена у нащадків збільшується в десятки й сотні разів (вроджений іхтіоз, гемофілія).

У спадок передається дар геніальності (Бах, Бетховен, Чайковський, Шостакович), але людина повинна берегти й правильно використати природний дар. Деякі лікарські препарати можуть викликати мутації генів, що веде до розвитку спадкових хвороб (алергії та ін.).

Адаптивність (набуті якості) людей різна. Чим більше з раннього дитинства людина удосконалювала свої функціональні можливості, чим більше пізнавала й набувала знань та умінь, тим вище її адаптивність.

Адаптивність – це стійкість до незгод, витривалість, висока працездатність, стійкість до хвороб.

Адаптивність – це зовнішні дані, здатність до спілкування, до налагодження контактів. Вона проявляється в екстремальних ситуаціях, у подоланні труднощів.
    1. Біологічні ритми: вплив на життя і здоров’я людини

Вивченням біологічних ритмів займається наука хронобіологія.

Біологічий ритм – це один із механізмів, який дозволяє організму пристосуватися до умов життя, які постійно змінюються. Ця адаптація відбувається протягом усього життя, бо постійно відбувається і зміна зовнішнього середовища. Відомості про біологічні ритми необхідні для розумної побудови режиму праці й відпочинку, для збереження здоров’я і підтримки високої життєвої активності.

В організмі існують біологічні ритми, які “працюють” за власною програмою росту і розвитку організму (інертні) і біоритми, які забезпечують життєздатність організму за дії факторів зовнішнього середовища (лабільні).

Кожна людина з дня свого народження живе за своїм біологічним годинником, який впливає на фізичний стан, прояв інтелектуальних здібностей, емоційність. Вчені виділяють біоритми довжиною у 23 дні (фізичний цикл), 28 днів (емоційний цикл) і 33 дні (інтелектуальний цикл), які дозволяють більш-менш точно прогнозувати стан здоров’я і дтнаміку працездатності людини. Перша половина кожного із трьох біоритмів характеризується зростанням, а друга – спадом активності. Дні переходу позитивної фази в негативну називають критичними, і якщо вони збігаються зразу у всіх трьох ритмах, можуть виникати хвороби. Добові ритми формують злагоджену систему, порушення якої може викликати захворювання – десинхроноз (“конфлікт із часом”).

У людей встановлено більше 300 процесів, які перебігають у добовому біоритмі і складають фізіологічну основу для раціональної організації режиму праці і відпочинку.

В організмі людини відбуваються періодичні зміни температури тіл, ритм роботи всіх систем і органів. Після 12 год проходить перший період денної активності. Після 14 год самопочуття знову поліпшується. Після 18 год ми стаємо нервовими, а у 20 год наш психічний стан знову нормалізується. У нічний час падає загальний тонус людини. Між 2 і 4 годинами погіршується пам’ять, координація рухів, з’являється сповільненість у діях, зростає кількість помилок при виконанні розумової праці, на 15-20 ударів скорочується частота серцебиття., на 4-6 вдихів-видихів знижується частота дихання.

Місяць впливає на ріст і розвиток рослин. У дні повного місяця не прийнято ні саджати, ні сіяти, а лише робити прополку. Збирати овочі краще в останню четверь місяця, тоді вони краще зберігаються.

Подібно добовим відбуваються і сезонні коливання активності органів, змінюється весь організм, склад його шкіри й волосся.

Наступає зима й усі процеси в природі сповільнюються. Організм людини в цей час треба підтримувати вітамінами, зокрема віт С.

Сонце, як і інші зірки, випромінюють рентгенівські, ультрафіолетові, інфрачервоні та гамма - промені. Головним захистом біологічних організмів на Землі від цього випромінювання є атмосфера та магнітне поле. Інтенсивність магнітного поля найменша на екваторі й зростає до полюсів. Найбільш безпечний від заряджених частинок екватор, а найменш – біля полюсів.

Кожна клітина організму має електрохімічний генератор, а організм у цілому теж реалізується як подібний генератор.

Хвилі енергії спостерігаються в кожному органі в певний час, а це необхідно враховувати в діагностиці та лікуванні. Найбільш сприятливим для терапії вважається той час, коли хворий орган в стані спокою.

Під дією сонячних променів у магнітній оболонці Землі розвиваються магнітні бурі, які впливають на організм людини як на електрично заряджену біологічну систему. Цей вплив називають геофізичним. Метеотропні процеси (перепади атмосферного тиску, температури, вологості) теж залежать від геофізичних і впливають на стан здоров’я людини і якість функцій різних його органів і систем. Найбільше піддається впливу кров (підвищується згортання), нервова та серцево-судинна система.

Погані погодні умови створюють додаткові стреси для людей, котрі переживають неприємності. Дощ викликає депресію.

Добові ритми поділяються на фази: відновлення, підготовка до активної діяльності, високий рівень бадьорості.

Сезонні біоритми пов’язані з фотоперіодизмом, температурою, вологістю, електромагнітним полем Землі.

На основі індивідуальної різниці за фазами максимальної та фізичної працездатності людей поділяють на “жайворонків”, які намагаються працювати в ранкові години; люди - “сови”, навпаки, більш працездатні у другій половині дня і навіть вночі.

Порушення ритму (десинхроноз) є ознакою порушень фізіологічної норми, це захворювання, які виникають у зв’язку зі значними порушеннями біоритмів.

Це проблема вахтової праці, авіації, залізниці та ін.

Терапевтичний вплив ліків теж залежить від біоритмів організму людини.

Існує зв’язок між загальним ходом життя кожної людини і положенням небесних світил і планет при її народженні.

Усі збурення на Сонці створюють електричні й магнітні бурі на Землі, які викликають зростання кількості аварій, катастроф на транспорті, нещасні випадки, загострення хвороб і смерть.

Отже, сукупність усіх космічних впливів у момент народження дитини, спадковість, оточення, кліматичні умови та інші фактори створюють певні передумови для формування у людини її конституції, темпераменту й характеру, талантів і здібностей, слабких місць в організмі і схильностей до тих чи інших захворювань, до різного роду рис, властивостей, які визначають долю кожної особистості, кожної держави. Це вивчає астрологія – наука, яка визначає напрям, за яким можуть розвиватися події.


Тема 10. Валеологічні аспекти репродуктивного здоров’я
  1. Репродуктивний потенціал.
  2. Генетична, сексуальна і психологічна сумісність.
  3. Статева культура.
  4. Психологічна підтримка батьків .
  1. Репродуктивний потенціал

Вижити й народити собі подібних – це біологічна функція людини. Щоб вижити, треба вміти адаптуватися, мати високий адаптаційний потенціал, відповідний рівень індивідуального фізичного здоров’я. Показники репродуктивного здоров’я не враховуються, тому що постійно в нашому житті обмежується народження дітей. Репродуктивна система є відносно автономною. Існує механізм, який пов’язує біологічне і репродуктивне здоров’я, – це стрес. При загрозі виживання репродуктивна функція відключається і зачаття не відбувається, оскільки інтереси популяції стоять на другому місці після індивідуального виживання. Стрес може перервати вагітність, порушуючи нейроендокринну надбудову в організмі. Жіноче безпліддя при стресі – це хвороба адаптації (Г. Сельє). Чим вищий адаптаційний потенціал, тим вищий рівень фізичного і психічного здоров’я людини і тим більша вірогідність збереження репродуктивного здоров’я за умов перевантаження. Токсикоз вагітності, що викликає невиношування плода, є проявом недостатньої адаптації до вагітності внаслідок низького рівня соматичного здоров’я матері.

Рівень репродуктивного здоров’я залежить від: репродуктивного потенціалу людини; сумісності партнерів; статевої культури, розуміння феномена чоловіка та жінки; грамотного регулювання дітонародження. Репродуктивний потенціал - це успадкований від батьків потенціал репродуктивної міцності та нейроендокринного імунного статусу. Валеологічний аспект має такі фактори формування й збереження здоров’я, як сумісність партнерів і статева культура.

2. Генетична, сексуальна і психологічна сумісність

Сумісність генетична корелює із подібністю запахів особистостей і за ними може бути оцінена. Нюхові підкоркові структури мозку є найстарішими й беруть участь в обслуговуванні сексуальної сфери. Якщо ці запахи не відрізняються або дуже відрізняються, то може відбутися викидиш. Антигенна несумісність може проявлятися імунною реакцією організму жінки на сперму чоловіка, що заважає заплідненню.

Фізична й фізіологічна сумісність являє собою анатомічну відповідність партнерів, подібність ритмів і пластичних проявів (характер рухів, доторкань), що визначається в процесі танцю, який може слугувати тестуючим моментом на пластичну сумісність. Подібність біоритмів відіграє важливу роль у створенні комфорту у відносинах. Подружжя з високою біоритмічною схожістю за основними психофізіологічними показниками більш спокійні, здорові і відчувають захищеність у сім’ї. Існує психологічний спосіб у мистецтві комунікації: для схиляння іншої людини до себе необхідно увійти з ним в один ритм рухів, мови, дихання. Аналогічне взаємне підлаштування подружжя робить їх схожими за поведінкою.

Сексуальна подібність – це подібність темпераментів, рівня сексуальності, що детерміновані природою й віком. Пік сексуальної активності у чоловіків припадає на 20 років, а у жінок - на 35-40 років, а після 60 років можливості урівноважуються. Статевий темперамент вимагає також рівня сексуальності і в партнера.

Взаємне притягання чоловіка й жінки визначаєть співвідношенням у них чоловічого та жіночого, тобто статевою конституцією. У людей із нормальним генотипом статева конституція визначається кількістю і співвідношенням жіночих і чоловічих статевих гормонів

2. Статева культура

Це розуміння феномена чоловіка та жінки. Це різні два світи. Чоловік - вираження активного, свідомого, він реалізує себе в матеріальному житті. Чоловік більш соціальний, конкретний, логічний, інструментальний. Він знає, що і як робити і відповідає за це. Жінка – це пасивне, матеріальне, сприймає і тягнеться до самопізнання. Вона більш тонка, чутлива, менш соціалізована, більш біологічна, бо життя починається з неї. Біологічна різниця викликана різницею в хромосомах.

За фізіологічними особливостями чоловіки більш симпатотонічні, а жінки більш ваготонічні. Основний обмін у чоловіків вищий на 10%. Чоловіки більш імпульсивні і здатні до вищої фізичної і психічної напруги. Але жінки більш витривалі в умовах хронічної незначної напруги.

Психіка чоловіка і жінки теж відрізняється. Чоловік – піонер, створює конструкції, а жінка – іде слідом, організовує йому побут. У чоловіків приорітет – соціальна самореалізація і м’язова сила, а у жінок – зовнішні дані та діти.

Сексуальна сфера також відрізняється. Чоловіки більш імпульсивні, ініціативні, а жінки слабші, але більш постійні. Їх тактика – не завоювання, а спокуса. Дуже важливою є культура спілкування.

Роль чоловіка і жінки в сім’ї. Жінка - психологічний лідер, а чоловік – поведінковий. Чоловік – це рупор жінки в соціальне життя. Вона створює мікроклімат у сім’ї. Розвиток відносин у сім’ї має свою динаміку. Існує програма життя, лише рідко зустрічаються “шлюби з метою”.

Статевою освітою й виховання в наш час займаються в школі. Коріння моральних цінностей людини виховуються в сім’ї. Діти вчаться цінувати особистість іншої людини, бути відповідальним перед собою, сексуальним партнером і потомством.

4. Психологічна підтримка батьків


Уже богато років педагогічна практика висуває мету збереження репродуктивного здоров’я сім’ї. Першим заходом для вирішення даної задачі є просвіта батьків у питаннях здорового материнства і батьківства, у питаннях профілактики різної патології у дітей. У наш час формується пренатальна педагогіка. Тут семантика зрозуміла за своїм коренем з французької мови – “пре” – до, “наталь” – народження.

В період до запліднення важливими профілактичними заходами будуть:
  1. Оздоровлення батьків, особливо організму матері, виліковування хронічних захворювань взагалі і зокрема статевих органів, що попереджає розвиток анемії та різних ускладнень вагітності;
  2. Перевірка здоров’я жінки на предмет токсоплазми, туберкульозу, сифілісу, СНІДУ, з метою попередження вад розвитку та вроджених інфекцій;
  3. Відмова жінки від куріння, вживання алкоголю, що може викликати порушення розвитку плода, (мала маса, психопатії, дебільність, схильність до алкоголізму у дитини);
  4. У період вагітності жінка повинна мати позитивний настрій до дитини, говорити з нею, любити і ждати її народження;
  5. Вагітна жінка повинна оберігатися сама і усіма членами сім’ї від стресів, дотримуватися режиму дня і молочно-рослинної дієти, займатися фізичними вправами, часто бувати на свіжому повітрі, а також слухати музику, створювати приємні емоції.

6. Чоловік вагітної жінки теж повинен дбати про неї і дитину, турбуватися про їх здоров’я.