Організація контрольного процесу загальна організаційна побудова контрольного процесу

Вид материалаДокументы

Содержание


Таблиця 5.10 ВЗАЄМОСТОСУНКИ ПРАЦІВНИКІВ З ПРИВОДУ ПЕРВИННОГО КОНТРОЛЮ ЗА РУХОМ ДЕТАЛЕЙ, ВИРОБІВ
5.6. Особливості організації контрольного процесу
Подобный материал:
1   2   3   4   5   6   7

Таблиця 5.10

ВЗАЄМОСТОСУНКИ ПРАЦІВНИКІВ З ПРИВОДУ ПЕРВИННОГО КОНТРОЛЮ ЗА РУХОМ ДЕТАЛЕЙ, ВИРОБІВ


№ з/п

Назва первинного документа

Підрозділ, працівник, що виготовляє продукцію

Спосіб контролю

Підрозділ, працівник, що одержує продукцію

Спосіб контролю

1

Бирка деталі

Цех-виготовлювач, майстер, бригадир ВТК

Зважування, перелічу­вання

Оператор, комірник складу готової продукції

Вибіркове або повне зважування деталей, перелік, якість не контролюють

2

Накладна передачі деталей, оформлення вручну

Те саме

Те саме

Те саме

Те саме

3

Накладна на передавання деталей

Склад готової продукції, оператор транспортно-складських робіт

Візуально, якість не перевіряють

Підрозділ — споживач продукції

Вибіркове зважуван­ня, перелік, якість визначають у процесі використання

4

Акт нестачі

Комісія, яка перевіряла

Зважування, перелік, інвентаризація

Планово-диспетчерсь­ке бюро постачальника заводу, передача результатів у відділ праці

Коригування зведених даних з випуску продукції, нарахуван­ня заробітної плати

5

Акт приймання деталей

Комісія з приймання

Перелік, зважування, якість не перевіряють

Планово-диспетчер­ське бюро постачальника, ВДБ одержувача

Коригування зведених даних з випуску

6

Акт інвентаризації

Група інвентаризації

Інвентаризація, зважування

Планово-диспетчер­ське бюро заводу, бух­галтерія

Коригування зведених даних з випуску продукції

7

Картка дозволу

Підрозділи заводу

Аналіз причин, виявлення винних, контроль доцільності

Підрозділи господарства (заводу)



Заключним етапом контрольного процесу є оцінка результатів контролю, узагальнення даних, розробка рекомендацій, спрямованих на вдосконалення роботи.

5.6. ОСОБЛИВОСТІ ОРГАНІЗАЦІЇ КОНТРОЛЬНОГО ПРОЦЕСУ
ВНУТРІШНЬОГОСПОДАРСЬКИХ ПІДРОЗДІЛІВ

5.6.1. Загальні положення

У межах підприємства можуть функціонувати різні підрозділи, які працюють на основі внутрішньогосподарського розрахунку, підряду, оренди тощо. У підприємства можуть бути дочірні підприємства. У таких випадках організовують перевірки (ревізії) діяльності цих підрозділів. Основним завданням перевірок (ревізій) є визначення правильності дій службових осіб щодо керівництва господарством. На відміну від оперативного бухгалтерського контролю цей контроль є подальшим, оскільки здійснюється після проведення операцій.

Особливість такого контролю у формі перевірок (ревізій) полягає у тому, що він проводиться на підставі даних первинних документів, записів у облікових реєстрах та за даними звітних форм. Перевірці підлягає фактичний стан наявності грошей, товарно-матеріальних цінностей у натуральному вираженні. Такий контроль має виявити недоліки, помилки (а іноді й зловживання), які не могли бути визначені у процесі поточного (оперативного) контролю бухгалтерською службою відповідного підрозділу господарства.

5.6.2. Організація перевірок (ревізій) діяльності
внутрішньогосподарських підрозділів

Об’єктами організації контролю у цих випадках є виробничо-комерційна діяльність відповідного господарського підрозділу і робота виконавців цих підрозділів. Для організації контрольного процесу визначають номенклатури, носії контрольної номенклатури, рух їх у процесі контролю.

Організація номенклатури. При виборі номенклатури організації внутрішнього контролю господарської діяльності, яка здійснюється у вигляді перевірки (ревізії), особливу увагу приділяють:

 обґрунтованості розрахункових програм та господарських показників (обсяг виробництва, сума реалізації продукції, прибутку, витрат на виробництво, особливо матеріальних) у господарських підрозділах;

 виконанню договірних зобов’язань за основними якісними та кількісними параметрами;

 змісту господарських операцій за даними облікових документів, реєстрів, розрахункових таблиць;

 відповідності цих операцій законам, нормам, плану, квотам, кошторису тощо;

 додержанню порядку здійснення касових операцій;

 повноті і правильності оприбутковування матеріалів та інших цінностей;

 стану економічної роботи (планової, фінансової, облікової).

Крім зазначених питань у виборі контрольних номенклатур при топологічних завданнях визначають особливості їх складу. Так, наприклад, під час перевірки (ревізії) складського господарства підрозділу для вибору контрольних номенклатур необхідно дослідити такі питання:

 контрольна інвентаризація матеріальних цінностей;

 стан матеріальних цінностей;

 якість та надійність зберігання;

 стан складських приміщень, відповідність призначенню;

 забезпечення цілості матеріальних цінностей (наявність договору про матеріальну відповідальність);

 перевірка документів, що свідчать про надходження і витрачання матеріалів;

 повнота оприбуткування;

 правильність обліку наявності та руху матеріалів на складах.

Аналогічно відбирають контрольні номенклатури і на інших дільницях обліку, основних засобів, праці та її оплати, затрат виробництва продукції та її реалізації.

У зв’язку з тим, що практично неможливо повністю перевірити усю діяльність підрозділу, під час проведення перевірок необхідно визначити критичні точки (моменти господарської діяльності). Контролю насамперед підлягають:

види діяльності, які є вирішальними для конкретного підрозділу;

важливі моменти, що можна реально перевірити.

Такий підхід важливий ще й тому, що обмеження центрів відповідальності та персоніфікація відповідальності за результати як роботи, так і контролю, є дуже важливими.

Результати перевірки (ревізії) повинні мати доказову силу для юридичного підтвердження, що потребує документального відображення результатів контролю.

У ході перевірки (ревізії) фіксують усі випадки і кожний зокрема, використовуючи для цього таблиці різних форм (таблиці 5.11 — 5.13).