Лікарські засоби
| Вид материала | Документы |
- Заява про державну реєстрацію граничних оптово-відпускних цін на лікарські засоби, 97.87kb.
- Психіатрія, наркологія. Лікарські засоби засоби, що застосовуються в психіатрії, 14306.48kb.
- Методичні рекомендації для практичних занять з фармакології для студентів 3 курсу медико-психологічного, 977.24kb.
- Будинок культури, 84.61kb.
- Відпуск лікарських засобів та виробів медичного призначення з аптек, що підлягають, 104.96kb.
- Зміни до Порядку проведення експертизи матеріалів на лікарські засоби, що подаються, 2751.76kb.
- Закону України «Про лікарські засоби», 269.92kb.
- Реферат по курсу «Фармакологія» на тему: «Засоби які впливають на серцево-судину систему», 414.74kb.
- Назва реферату: Лікарські рослини. Живокіст, підбіл, валеріана Розділ, 80.69kb.
- Засоби праці Питання для теоретичної підготовки, 289.79kb.
ВИРОБНИЦТВО ЛІКАРСЬКИХ ПРЕПАРАТІВ, ОДЕРЖУВАНИХ
З ДОНОРСЬКОЇ КРОВІ АБО ПЛАЗМИ
Принцип
Для біологічних лікарських засобів, одержуваних з донорської крові або плазми, вихідною сировиною є такі матеріали як клітини або рідини, у тому числі кров або плазма. Лікарські засоби, одержувані з донорської крові або плазми, мають певні специфічні властивості, що пов’язані з біологічною природою вихідної сировини. Наприклад, вихідна сировина може бути контамінована інфікуючими агентами, головним чином, вірусами. Отже безпека таких препаратів залежить як від контролю вихідної сировини та джерела її походження, так і від подальших виробничих операцій, у тому числі видалення та інактивації вірусів.
Якщо не зазначено інше, на лікарські засоби, одержувані з донорської крові або плазми, поширюються вимоги, що викладені в основних розділах частини 1 цієї настанови. Також можуть бути застосовні вимоги деяких додатків, наприклад, щодо виробництва стерильних лікарських засобів, використання іонізуючого випромінювання, виробництва біологічних лікарських засобів, комп’ютеризованих систем.
Оскільки на якість готової продукції впливають всі стадії її виробництва, включаючи взяття крові або плазми, всі операції слід здійснювати в рамках відповідної системи забезпечення якості і з дотриманням сучасних вимог належної виробничої практики.
Необхідно вживати всі заходи щодо запобігання розповсюдженню інфекційних захворювань, а також застосовувати вимоги та норми монографій Європейської Фармакопеї або Державної Фармакопеї УкраїниN стосовно плазми крові для фракціонування та лікарських засобів, одержуваних з донорської крові або плазми1.
Цей додаток слід використовувати разом з відповідними настановами, зокрема, документами «Note for guidance on plasma-derived medicinal products (СРМР/BWP/269/95 rev. 3)», «Virus validation studies: the design, contribution and interpretation of studies validating the inactivation and removal of viruses», які опубліковано в томі 3А «The rules governing medicinal products in the European Union», та «Contribution to part II of the structure of the dossier for applications for marketing authorisation – control of starting materials for the production of blood derivatives» (III/5272/94). Зазначені документи регулярно переглядають, і для одержання настанов, що відповідають сучасному стану, слід звертатися до їх останніх видань.
Положення цього додатку застосовні до лікарських засобів, одержуваних з донорської крові або плазми. Вони не поширюються на компоненти крові, що застосовують у медицині для трансфузії. Однак багато з цих положень можуть бути застосованими до таких компонентів крові, а компетентні уповноважені органи можуть вимагати їх дотримання.
Управління якістю
1 Забезпечення якості має охоплювати всі стадії отримання готової продукції, починаючи від взяття крові (включаючи відбір донорів, ємності для крові, розчини антикоагулянтів і тест-набори) і закінчуючи зберіганням, транспортуванням, обробкою, контролем якості та постачанням готової продукції. Усі ці стадії слід проводити відповідно до встановлених вимог.
2 Проводити взяття крові або плазми, що використовується як сировина для виробництва лікарських препаратів, слід в спеціалізованих установах і випробовувати в лабораторіях, які підлягають інспектуванню та затверджені компетентним уповноваженим органом.
3 В установі із взяття крові слід документувати процедури визначення придатності конкретних осіб для здачі крові або плазми, використовуваної як сировина для виробництва лікарських засобів, а також результати тестування одержаної від них крові або плазми; відповідні документи мають бути доступні виробнику лікарського засобу.
4 Контроль якості лікарських засобів, одержуваних з донорської крові або плазми, слід проводити таким чином, щоб можна було виявити будь-які відхилення від специфікацій якості.
5 Лікарські препарати, одержувані з донорської крові або плазми, що були повернені невикористаними, як правило, не слід видавати повторно (див. також п. 5.65 частини 1 цієї настанови).
Приміщення та обладнання
6 Необхідно, щоб приміщення, використовувані для взяття крові або плазми, мали відповідні розміри, планування та місцезнаходження, що сприяло б їх належному функціонуванню, полегшувало очищення та технічне обслуговування. Взяття, обробку та випробування крові або плазми не слід проводити в одній і тій же зоні. Необхідно також мати відповідне приміщення для бесіди з донором, щоб такі співбесіди проводилися конфіденційно.
7 Обладнання для виробничих операцій, взяття крові та випробувань слід проектувати, кваліфікувати й обслуговувати відповідно до його призначення і таким чином, щоб воно не становило будь-якої небезпеки. Регулярне технічне обслуговування і калібрування слід проводити й документувати відповідно до встановлених методик.
8 При виготовленні лікарських засобів, одержуваних із плазми, слід використовувати процедури інактивації чи видалення вірусів та вживати заходів щодо запобігання перехресній контамінації між обробленою та необробленою продукцією; для оброблених препаратів необхідно використовувати окремі, спеціально призначені для них приміщення та обладнання.
Взяття крові та плазми
9 Необхідно укласти стандартний контракт між виробником лікарського засобу, одержуваного з донорської крові або плазми, та установою із взяття крові/плазми або організацією, відповідальною за взяття крові1.
10 Особистість кожного донора має бути ідентифікована при реєстрації під час відбору донорів і ще раз перед венопункцією2.
11 Необхідно чітко встановити й довести ефективність методу, що використовується для дезінфекції шкіри донора, а також забезпечити суворе його дотримання.
12 Етикетки із зазначенням номерів донорських зразків слід піддавати незалежному повторному контролю, щоб пересвідчитися в їх ідентичності на упаковках із кров'ю, пробірках для проб і в протоколах взяття крові.
13 Ємності для крові та системи для аферезу перед використанням для взяття крові або плазми необхідно перевіряти щодо пошкоджень або забруднення. Для забезпечення відстеження слід реєструвати номери серій ємностей для крові та систем для аферезу.
Відстеження та заходи після взяття крові
14 Незважаючи на повну конфіденційність, має існувати система, що забезпечує можливість відстежити шлях кожної порції як від донора до готового лікарського засобу, так і в зворотному напрямку, включаючи споживача (лікарня чи медичний персонал). Як правило, ідентифікація реципієнта є обов'язком такого споживача.
15. Заходи, що виконуються після взяття крові.
Має бути стандартна робоча методика, що описує систему обміну інформацією між установою із взяття крові/плазми та підприємством із виробництва/фракціонування, щоб вони мали можливість інформувати одне одного, якщо після взяття крові:
- виявлено, що здоров'я донора не відповідає встановленим для донорів критеріям;
- отриманий позитивний результат щодо будь-якого вірусного маркера при наступному взятті крові в донора, у якого раніше реєструвався негативний результат щодо вірусних маркерів;
- виявлено, що випробування щодо вірусних маркерів було виконане з порушенням затверджених методик;
- у донора розвилося інфекційне захворювання, зумовлене збудником, що потенційно може передаватися через препарати, виготовлені з плазми (віруси гепатиту В (HBV), гепатиту С (HCV) і гепатиту А (HAV) та інші (ні А, ні В, ні С) віруси гепатиту, вірус імунодефіциту людини – ВІЛ-1 і ВІЛ-2 (HIV 1 і HIV 2) та інші віруси, відомі сучасній науці);
- у донора розвинулася хвороба Крейтцфельдта-Якоба (CJD або vCJD);
- у реципієнта після трансфузії/інфузії крові або компонентів крові розвинулося інфекційне захворювання, яке може бути пов'язане з донором.
Процедури, які необхідно виконувати в будь-якому з вищенаведених випадків, мають бути задокументовані в стандартній робочій методиці. Слід відстежити в зворотному порядку попередні взяття крові протягом щонайменше шести місяців перед останнім взяттям крові, що дало негативний результат. У будь-якій з описаних вище ситуацій завжди слід провести повторну оцінку документації серії. Слід ретельно розглянути питання про необхідність вилучення цієї серії, беручи до уваги такі критерії, як конкретний збудник, що передається, розмір пулу, період часу між взяттям і сероконверсією, сутність препарату та спосіб його виробництва. Якщо є ознаки того, що порція, внесена в пул плазми, інфікована ВІЛ або вірусами гепатиту А, В чи С, про це слід повідомити відповідні компетентні уповноважені органи, відповідальні за реєстрацію лікарського засобу; необхідно знати точку зору компанії щодо продовження виробництва лікарського засобу з цього пулу чи можливості відкликання препарату (препаратів). Більш специфічні правила наведені в чинній версії документу CPMP «Plasma-derived medicinal products»1.
Виготовлення та контроль якості
16 Перед тим як будь-які порції донорської крові або плазми або будь-який препарат, виготовлений з них, будуть дозволені для випуску і/або фракціонування, необхідно провести їх випробування з використанням валідованого методу з відповідними чутливістю та специфічністю щодо наступних маркерів, специфічних для інфікуючих агентів:
- HВsAg (поверхневий антиген гепатиту В);
- антитіл до ВІЛ-1 і ВІЛ-2 (HIV 1 і HIV 2);
- антитіл до HCV (вірусу гепатиту С);
- антитіл до сифілісуN.
Якщо при будь-якому з таких тестів отримані повторювані результати, що свідчать про наявність реактивності, порція вважається неприйнятною.
(Відповідно до чинного законодавства можуть бути потрібні додаткові тести).
17 Необхідно перевіряти та валідувати встановлені температури зберігання крові, плазми та проміжної продукції під час зберігання і транспортування з установ із взяття крові до виробників або між різними виробничими дільницями. Цю вимогу слід виконувати і при постачанні таких препаратів.
18 Перший однорідний пул плазми (наприклад, після відділення кріопреципітату) слід тестувати з використанням валідованого методу з відповідними чутливістю та специфічністю щодо наступних маркерів для виявлення інфікуючих агентів:
- HВsAg (поверхневий антиген гепатиту В);
- антитіл до ВІЛ-1 і ВІЛ-2 (HIV 1 і HIV 2);
- антитіл до HCV (вірусу гепатиту С);
- антитіл до сифілісуN.
Пули, для яких підтверджений позитивний результат, мають бути відбраковані.
19 Має бути дозволений випуск лише серій, виготовлених із тих пулів плазми, які були випробувані й визнані нереактивними щодо РНК вірусу гепатиту С (HCV) за допомогою технології ампліфікації нуклеїнових кислот (nucleic acid amplification technology – NAT) при використанні валідованого методу дослідження з відповідною чутливістю та специфічністю.
20 Вимоги до випробувань щодо вірусів або інших інфікуючих агентів слід встановлювати з урахуванням появи нових знань про інфікуючі агенти і наявності відповідних методів тестування.
21 Необхідно, щоб етикетки на кожній індивідуальній упаковці плазми, що зберігається перед об'єднанням і фракціонуванням, відповідали вимогам монографії Європейської Фармакопеї «Human Plasma for Fractionation» або відповідної монографії Державної Фармакопеї УкраїниN і містили, як мінімум, такі дані: ідентифікаційний номер порції, назву й адресу установи із взяття крові або відомості про службу переливання крові, відповідальну за виготовлення, номер серії контейнера, температуру зберігання, загальний об'єм або масу плазми, тип використаного антикоагулянту, а також дату взяття і/або поділу.
22 Щоб звести до мінімуму мікробну контамінацію призначеної для фракціонування плазми чи внесення чужорідних речовин, об'єднання та відтавання плазми слід проводити в чистій зоні принаймні класу D з обов'язковим використанням персоналом відповідного одягу, масок і рукавичок. Слід регулярно контролювати методи, що застосовуються для відкривання ємностей, об'єднання та відтавання, наприклад, за допомогою контролю мікробіологічної чистоти. Чисті кімнати, в яких проводять інші маніпуляції з відкритими ємностями, мають відповідати вимогам додатка 1 до цієї настанови.
23 Мають бути методи чіткого розподілу препаратів або проміжної продукції, що пройшли процес видалення або інактивації вірусів і тих, що не пройшли цей процес.
24 Валідацію застосовуваних методів видалення або інактивації вірусів не слід проводити з використанням виробничих технічних засобів, щоб для рутинного виробництва не створювати ніякого ризику контамінації вірусами, застосовуваними при валідації.
Зберігання зразків
25 Щоб полегшити проведення будь-якої необхідної процедури відстеження у зворотному напрямку, слід зберігати зразки окремих порцій (якщо це можливо). Як правило, це є обов'язком установи із взяття крові. Зразки кожного пулу плазми слід зберігати у відповідних умовах не менше одного року після закінчення терміну придатності готової продукції, яка має найбільший термін зберігання.
Видалення відбракованої крові, плазми або проміжної продукції
26 Необхідно мати стандартну робочу методику безпечного й ефективного видалення крові, плазми або проміжної продукції.