Портфоліо ф ото Корнієнко Тамари Володимирівни

Вид материала

Содержание

I загальні відомості
8. Педагогічне кредо
Ii мета портфоліо
Iii науково – методична діяльнісь
Стимуляція процесу мислення.
3.2 Завдання професійної діяльності на конкретний період
Тип уроку
Види діяльності учнів на уроці
Хід уроку
Запитання класу
Послідовність роботи
Творча робота.
Аналіз та оцінювання робіт.
Закріплення нових знань умінь.
Підсумок уроку.
Створення малюнка ікебани.
Хід уроку
3 Мотивація навчальної діяльності
4 Оголошення теми уроку
6 Практична робота
...
Полное содержание

Подобный материал:

1 2 3

ПОРТФОЛІО

Ф ото

Корнієнко Тамари Володимирівни,
учителя художньої культури та мистецтва

СЗШ №316 Дарницького району

м. Києва

2010рік

ЗМІСТ

I ЗАГАЛЬНІ ВІДОМОСТІ----------------------------------------------------------------------------------------------- 3

II МЕТА ПОРТФОЛЫО--------------------------------------------------------------------------------------------------- 5

Ш НАУКОВО – МЕТОДИЧНА РОБОТА------------------------------------------------------------------------------ 6

3.1 Аналіз процесу індивідуального та колективного розвитку творчих здібностей учнів на уроках

образотворчого мистецтва---------------------------------------------------------------------------------------- 6

3.2 Завдання професійної діяльності на конкретний період--------------------------------------------------- 8

3.3 Матеріали з досвіду роботи (конспект уроків)--------------------------------------------------------------- 10

3.4 Перспективи розвитку „Отримавши результат, як діяти далі”--------------------------------------------- 21

3.5 Участь предметних тижнях--------------------------------------------------------------------------------------- 23

IV. РЕЗУЛЬТАТИ ПЕДАГОГІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ------------------------------------------------------------------- 34

I ЗАГАЛЬНІ ВІДОМОСТІ

1. Дата народження 19.07. 1976

2. Освіта: вища

Навчальний заклад Київський міський педагогічний

університет імені Б.Д. Грінченка

Рік закінчення 2006
Диплом серія, номер (ксерокопія додається)
Спеціальність за дипломом „Педагогіка та методика середньї освіти”
Кваліфікація вчитель образотворчого мистецтва, етики,

естетики і художньої культури

3. Кваліфіційна категорія II

4. Атестація (дата) 2006 - 2007

5. Стаж роботи:

Загальний 12
Педагогічний 12

6. Предмет, що викладаю мистецтво, художня культура

7. Класи, у яких працюю вчителем і класним керівником

	2007 - 2008	2008 - 2009	2009 - 2010
Класи	5 -11	5 - 11	5 - 11
Класне керівництво	______	11 - А	5 -В

8. Педагогічне кредо.

У давній притчі йдеться про те, що один мудрець – вчитель все своє життя присвятив тому, що намагався намалювати весь світ. На великій білій стіні він малював ліси з тваринами, моря з кораблями і рибою, міста і квіти. Але більш за все він любив малювати дітей. Кольорова гама на його роботі була різноманітною: від ніжно – рожевої до синювато – чорної. Коли вже, будучи старим, він закінчив свою картину, зрозумів, що написав своє життя, в якому головним були його учні. Так і кожен із нас, вибираючи професію, визначає свою судьбу і з цього часу не належить собі.

Працюючи за системою розвивального навчання, прагну не робити поділу між дітьми на сильних і слабих, а вчу їх цінувати свою працю та намагатися виконувати її як найкраще.

Вміння знаходити обдарованих та здібних дітей - талант, вміння їх вирощувати – мистецтво. Але найважливішим є любов до дитини!

II МЕТА ПОРТФОЛІО

Розвиток суспільства зумовлює пошук оновлених підходів до розв’язання певних задач, що стоять перед людиною. Так вигідно показати себе, а саме свою діяльність можна за допомогою порт фоліо. Порт фоліо – це своєрідне „досьє”. Вирішивши створити власне порт фоліо я поставила собі за мету не стільки показ досягнень, а власне їх аналіз.

Складність і багатогранність навчально – виховної і просвітницької діяльності у загальноосвітній школі в нових умовах інформаційно – культурного розвитку зумовили необхідність вирішити ряд питань:

-провести аналіз поточної роботи за період викладання образотворчого мистецтва.

- в ході атестації ознайомити педагогічний колектив з новим інтегрованим курсом

„Мистецтво”, „Художня культура”

III НАУКОВО – МЕТОДИЧНА ДІЯЛЬНІСЬ

3.1 АНАЛІЗ ПРОЦЕСУ ІНДИВІДУАЛЬНОГО ТА КОЛЕКТИВНОГО РОЗВИТКУ ТВОРЧИХ ЗДІБНОСТЕЙ УЧНІВ НА УРОКАХ ОБРАЗОТВОРЧОГО МИСТЕЦТВА

Уже ні в кого не викликає сумніву той факт, що естетичне виховання дитини, її культурний розвиток є невід’ємною складовою формування гармонійної особистості.

І слід зазначити, що у психологічній і педагогічній теорії ці питання сьогодні розглядаються, глибоко та всебічно.

Звертаю увагу на побудову уроків предметів естетичного циклу , щоб навчання не зводилося тільки до розвитку спеціальних умінь, навичок і їх відпрацювання, «залучення» до мистецтва, організації соціального досвіду дитини в умовах суворого оцінювання в напруженій атмосфері конкуренції. Аналізуючи систему навчання образотворчого мистецтва необхідно виділити три нерозривні частини: знання, уміння, емоції.

Безперечно, що все найкраще в образотворчому мистецтві засноване на наполегливій праці та обов’язковому засвоєнні правил зображення та опануванні образотворчої техніки. Але не менш важливими є уява. Та емоційне сприйняття. Саме на уроках образотворчого мистецтва

з’являється реальна можливість навчити дитину бачити навколишній світ, і бачити його по-своєму; не переказувати чужих думок, а мати власні думки й переконання.

Безперечно, такий підхід до навчання вимагає значних зусиль, пошуку нових шляхів і методів розв’язання навчальних завдань. І, мабуть, передусім — поважного ставлення до учнів, що ґрунтується на твердженні, що кожний учень є унікальною особистістю, незалежно від його віку. І ми не спроможні істотно впливати на зміну цієї особистості. Ми можемо лише спрямувати

її інтерес у потрібному напрямку, розбудити творчу уяву або хоч би цікавість.

У кожній людині від природи закладені величезні можливості. Найсприятливішим періодом для розвитку творчості є шкільний вік, коли в дитини активно розвиваються уява, дар фантазування, творче мислення, допитливість, уміння спостерігати, порівнювати, критично й справедливо оцінювати свою діяльність. Необхідно постійно прагнути розвивати в дітей інтерес до навколишнього світу, фантазію, потяг до творчості, уміння нестандартно мислити. Якщо діти захоплені улюбленою справою, вони виявляють наполегливість, силу волі в опануванні знань і вмінь, що випереджають програмові вимоги.

Учням подобаються ті види навчальної діяльності, що дають їм матеріал для роздумів, можливість виявити ініціативу й самостійність, потребують розумового напруження, винахідливості й творчого підходу до розв’язання проблеми.

Необхідною умовою для майбутньої творчої діяльності учнів є накопичення досвіду і знань. Важливою умовою є також наявність доступних для дитини матеріалів, технік виконання. При цьому не має суттєвого значення те, яким чином дитина їх використовуватиме.

Творчі здібності розвиватимуться ефективно лише в тому випадку, коли процес творення буде повною мірою спрямованим на досягнення поставленої мети.

Важливе значення для формування творчих здібностей має також систематичність і послідовність роботи.

В структурі це виглядає ось так:

Творча діяльності учнів складається з:

1. Накопичення досвіду і знань.

2. Наявність доступних для дитини матеріалів, технік виконання.

3. Систематичність і послідовність роботи.

Слід пам’ятати, що кожна дитина має певні здібності, тому головне завдання вчителя —вчасно їх помітити, заохотити й надати можливість їм розвиватися.

Стимуляція процесу мислення.

Намагаючись стимулювати в учнів процесс мислення, викликати в них віру у власні сили, упевненість у своїх можливостях, я не подаю все в готовому вигляді, а пропоную дітям подолати певні перешкоди, труднощі на своєму шляху.

Так, формуванню та розвитку творчих здібностей обдарованих дітей сприяє їх залучення до виконання диференційованої роботи, самостійна підготовка повідомлень, вивчення матеріалу наперед.

Використання на уроках проблемних завдань. Суперечності, що виникають під час їх розв’язання

проблеми, викликають дискусію, спонукаючи до роздумів, пошукової діяльності та формування висновків.

Дитина, яка працює творчо, здатна перетворити будь-яку працю на мистецтво, створити красу для себе та оточуючих.

Виявивши серед учнів класу обдарованих дітей свою роботу я базую на принципах демократичності, майстерності, системності та гуманізму. Я намагаюся створити для таких дітей найоптимальніші умови для розвитку та навчання за такими етапами.

1. Повністю не регламентую діяльність учня,

2. Повноцінний процес навчання з елементами творчості;

3. Появу інтересів, крізь які проходять усі зовнішні впливи, сприяючи виникненню внутрішніх

стимулів.

3.2 ЗАВДАННЯ ПРОФЕСІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ НА КОНКРЕТНИЙ ПЕРІОД

(2010 – 2011 навчальний рік)

З 2001 року в окремих закладах України під керівництвом інституту проблем виховання АПН України в м. Києві проведені регіональні експерименти з апробації навчальних програм і інтегрованих курсів „Мистецтво” та „Художня культура”.

Інтегрований курс „Мистецтво” для 5 – 8 класів спрямований на забезпечення розуміння учнями відмінних і споріднених рис у відображенні навколишнього світу засобами образних мов різних видів мистецтва, усвідомлення зв`язків між ними, вміння застосовувати (переносити) набуті знання і вміння у практичній художньо – творчій діяльності. Курс структуровано за моделлю поліцентричної інтеграції знань.

Це передбачає виокремлення двох домінантних змістових ліній – „Музичне мистецтво” (1год) та „Візуальне (образотворче) мистецтво” (1год), які поєднуються тематично в єдиний цикл, до змісту якого входять елементи синтетичних мистецтв (театр, кіно та інші)

Восени 2009 року в загальноосвітніх навчальних закладах України розпочалося вивчення предмета «Художня культура». Предмет розрахований на три роки, упродовж яких учні старших класів почергово опановуватимуть три складові його частини. «Художня культура» вивчатиметься у 9-му класі, «Художня культура України» — у 10-му, «Зарубіжна художня культура» завершуватиме предмет у 11-му класі. Програмовий матеріал цієї дисципліни формують відомості з візуального, музичного, театрального та екранних видів мистецтв у їх історичному і культурному розвитку. Вони об’єднані єдиним смисловим базисом — принципом узагальнення духовного і матеріального розвитку української, європейської та світової культури.

Інтегрований курс „Мистецтво” для 5 – 8 класів та курс «Художня культура» для 9 – 11 класів розроблені з урахуванням наступності, таким чином реалізуються дидактичні принципи послідовності, неперервності змісту загальної мистецької освіти, застосовується культурологічний підхід.

Перед собою я поставила завдання до впровадження предметно-інтегрованої моделі загальної мистецької освіти, поліхудожнього виховання учнів на уроках „Мистецтво”, „Художня культура” в СЗШ №316. Моя робота спрямована на естетичне, насамперед, полі художнє виховання школярів.

Поліхудожнє виховання визначаю як особистісне зорієнтоване планомірне залучення учнів до різних видів мистецтва у їх взаємодії, результатом якого буде формування інтегральних естетичних властивостей особистості, поліхудожньої свідомості та здатності до поліхудожньої діяльності, в якій виявляється комплекс набутих компетенцій, що забезпечить готовність до художньо – творчої реалізації та художньо – естетичного самовдосконалення.

Слід зауважити, що предмет «Художня культура» значною мірою визначає зміст завершального етапу художньо-естетичного розвитку учнів загальноосвітніх навчальних закладів. Разом із цим, його можна розглядати як пропедевтичний курс до дисципліни «Культурологія», що вивчається у вищих навчальних закладах України і в якій ще більшою мірою узагальнюються здобутки світової цивілізації.

Якщо спробувати конкретизувати головні завдання, що ставить перед учнями основної школи предмети „Мистецтво” та «Художня культура», то ми отримаємо приблизно таку картину.

Учні мають бути обізнаними з основами культурологічних і мистецьких концепцій стосовно визначення закономірностей розвитку світової художньої культури;
Повинні опанувати навички аналізу і характеристики принципів відображення та вираження художнього образу в різних видах мистецтв у їх історичному, стильовому та культурному аспектах,
Опанувати навички аналізу зв’язків мистецтва з природним, соціальним, духовним і культурним розвитком суспільства, із хронологією розвитку наукової думки, зв’язків художніх традицій різних культур.

Принципи і методи викладання предметів художньо – естетичного циклу

загальні
- розповідь
- бесіда,
- метод наочності,
- ігровий метод,
- метод порівняння і зіставлення,
- метод узагальнення.

спеціальних
- метод художньо-педагогічної драматургії,
- метод драматизації,
- метод «зруйнування»
- метод емоційного «заряду»

Поєднання у використанні вище зазначених методів передбачають поєднання не тільки декількох методологічних позицій, але й відомостей з різних наук. Так, у розділі «Комплексне використання різних видів мистецтв у курсі “Світова художня культура”» йдеться про міжпредметні зв’язки, синтез та інтеграцію мистецтв.

Якщо узагальнити теоретичний досвід і спробувати визначити фундаментальну методологічну основу курсу «Художня культура», очевидною постає необхідність моделювання такої позиції або принципу, що об’єднає найрізноманітніші компоненти буття мистецьких явищ і сприятиме формуванню цілісного бачення культурного розвитку людства.

Узагальнюючою формою є комплементарний принцип (від латинського — доповнення, довершення, що рівнозначне поняттю «взаємодоповнення»).

Що передбачає і висуває на перший план в опануванні учнями старших класів курсу художньої культури комплементарний принцип?

Структурно-смислові підвалини комплементарного принципу курсу «Художня культура» визначають три моменти:

культурно-історичний;

культурно-ментальний;

взаємозв’язковий, або ж комплементарний.

МАТЕРІАЛИ З ДОСВІДУ РОБОТИ (конспекти уроків)

УРОК______ 10 КЛАС „Художня культура”

Тема: Ознайомлення з творчістю Архипа Куїнджі.

Абстрактна композиція „Зимова казка”

Мета:

навчальна: опанування учнями художньо-практичними вміннями при виконанні композиції в техніці монотипії

розвиваюча: розвивати художні здібності,асоціативне мислення

виховна: виховувати потреби в художньо-творчій самореалізації та духовному самовдосконаленні в процесі опанування цінностями художньої спадщини

Тип уроку: комбінований

Обладнання та матеріали: репродукції картин А.Куїнджі, пензлі, папір, пластинка, фрагменти музичних творів (А.Вівальді з „Циклу пори року” Зима

Види діяльності учнів на уроці: бесіда, сприймання, практична робота

Міжпредметні зв`язки: образотворче мистецтво

Структура уроку

I Організаційна частина

II Вступна бесіда – актуалізація опорних знань учнів

III Повідомлення теми уроку та мотивація навчальної

діяльності учнів

IV Викладення нового матеріалу

1. Розповідь вчителя.

V Підведення підсумків / Закріплення нових знань

Хід уроку

I Організаційна частина

Перевірка присутності учнів на уроці

II Вступна бесіда – актуалізація опорних знань учнів

Ми закінчили знайомство з живописом 19 століття, переглянули спадщину художників, що працювали в цей період.

Назвіть імена художників та їх картини що вам найбільше запамяталися.

III Повідомлення теми уроку та мотивація навчальної дяльності учнів

Тема нашого уроку – абстрактна композиія „Зимова казка”. Сьогодні вими продовжимо знайомство з творчістю Архипа Куїнджі, навчитеся створювати абстрактні композиції в техніці монотипії та багатошарового живопису.

IV Викладення нового матеріалу

1. Розповідь вчителя.

Давно це було. Один маленький хлопчик на ім`я Архип дуже любив малювати і над усе прагнув стати не просто художником, а художником-чарівником. Час минав. Згодом він поступив на навчання. Ніхто не помітив його появи – надто вже бідним був. Спочатку відставав у навчанні, був різким, не визнавав ніяких традицій. Як справжній геній – дослідник в усьому йшов від природного розуму.

Якимось дикуватим він був поміж інших, неповторним. Напевно, завдяки цьому він учився бути самим собою в житті, а згодом - і у творчості. У його кімнаті до весни жили метелики. Літаючі квіти. З особою любов`ю він піклувався про них, а одного разу навіть підклеїв за допомогою волосинки відірване крило – і метелик полетів. Або ще: в певний час він виходив на дах будинку і щедро годував ворон, галок... Дивакуватий? Не лише, а й сміливий. Бо саме він насмілився відкрити виставку – музей однієї картини у Петербурзі. І цією картиною була „Місячна ніч над Дніпрі”. Довжелезні черги людей шикувалися, щоб побачити цей твір, і що тільки не вигадували, що картина намальована на золоті, чи перламутрі, або на склі, а ззаду прилаштований ліхтар. Насправді не було ніяких таємниць. Особливим і незвичайним був талант художника, його оригінальність і неповторність. А любов до природи та доброзичливість надавали Архипу Куїнджі сили і вміння для творення кольорових ефектів у картинах „Березовий гай”, „Вечір на Україні”, „Місячне сяйво”, „У лісі”. (демонстрація репродукцій). Більше століття ці твори хвилюють,приворожують, продовжують милувати око багатьох прихильників мистецтва.

Запитання класу

1.Зверніть увагу на цю, не менш казкову виставку і назвіть які два різновиди стилів, способв зображення ви бачите?

2.Отже, на одних роботах зображена реальна дійсність , а на інших – щось небвале, фантастичне. Ці роботи називають абстрактами. Вони відображають речі які ми не бачимо. Наприклад подих вітру, думки, настрій.

3.Чим ці роботи різняться між собою? Напевно, тільки автор знає, що тут зображено, а ми можемо тільки догадуватись .

Саме сьогодні ми спробуємо творити настроєвий пейзаж „Зимова казка”.

А допоможе нам у цьому казкова графічна техніка монотипія.

Отже, сьогодні на ваших роботах буде метелиця, фантастичні зимові візерунки на вікні, зимова ніч тощо.

Послідовність роботи

- Приготуйте аркуш.

- Спочатку пензликом змочіть необхідні „зимові” кольори і спостерігайте за

мною.

- Набираю пензликом світлі кольори гуаші: білу змішую з жовтою, потім з

голубою, фіолетовою,і уявляючи, наприклад, засніжений ліс, розкладаю ці

кольори на пластинці.

- На пластину кладемо приготовлений папір. Якщо фарба підсохла папір

можна зволожити. Фарба має бути густою. Це буде центр вашої

композиції.

- Далі кожен з вас працює пензликом відтворюючи свій задум, настрій,

власну фантазію різними за характером мазками. Зображуючи вихор, мазочки пензлика кладемо по колу, добираючи колір, який відповідає саме вашому розумінню і баченню теми.

Творча робота.

Тепер коли ми все знаємо, можемо сміливо приступати до роботи. А музика ам допоможе. (звучить музика А.Вівальді. З циклу пори року. „Зима”)

Аналіз та оцінювання робіт.

Учитель вибирає та демонструє композиційно виразні, естетично привабливі, з цікавим колоритом роботи, залучає учнів до аналізу робіт однокласників,пропонує кращі роботи вставити в рамки-паспарту, виставляє оцінки.

Закріплення нових знань умінь.

Як вам творилося? Важко чи цікаво?

Назіть художника, із творчістю якого ми ознайомилися на уроці?

Чи пригадуєте його твори?

Який вид пейзажу сьогодні ви освоювали?

Підсумок уроку.

Дивлячись на ваші очі, я зрозуміла, що саме праця і творчість збагатили і прикрасили вас. Удома оформіть свої роботи у рамку-паспарту. Я сподіваюсь вони займуть гідне місце на шкільній виставці, а здобуті знання стануть вам у пригоді.

Урок №______________ 7 клас „Мистецтво”

Blog

Портфоліо ф ото Корнієнко Тамари Володимирівни

Содержание