Портфоліо ф ото Корнієнко Тамари Володимирівни

Вид материалаДиплом

Содержание


Створення малюнка ікебани.
Хід уроку
3 Мотивація навчальної діяльності
4 Оголошення теми уроку
6 Практична робота
Овен – надає перевагу червоному Тілець –
7 Завершення уроку
3.4 Перспективи розвитку
При опануванні предмета варто застосовувати
Необхідно врахувати різноманітні фактори
Важливо дотримуватися
Лекція, семінар, диспут
3.5 Участь у предметних тижнях
План проведення декади естетичного виховання.
Подобный материал:
1   2   3
Тема: Ікебана – традиційне мистецтво Японії.

Створення малюнка ікебани.

Мета: навчальна:
  • Ознайомити з традиційним мистецтвом ікебаною, основами побудови ікебани, композиційними засобами виразності при побудові, дати уявлення про особливості східної символіки кольору, чисел, рослин.


розвиваюча:
  • розвивати творче мислення, емоційно-естетичні почуття; вдосконалювати прийоми роботи з різними матеіалами.


виховна:
  • формувати естетичні почуття, смак;
  • активізувати ініціативу учнів;
  • виховувати любов і дбайливе ставлення до природи.


Тип уроку: комбінований .

Обладнання та матеріали: аркуш паперу (можливо тонований) різного виду (креповий, глянсовий, цигарковий, оксамитовий тощо), гель із блистками; клей ножиці інші матеріали для вази.

Матеріали та інструменти: олівці, гуаш, пензлі, баночка з водою, ганчірочка.

ХІД УРОКУ

1 Організація класу

2 Актуалізація опорних знань

Бесіда.
    • Яку роль відіграють рослини в житті людини?
    • Яким чином людина залучає рослинні елементи до створення штучного простору (свого оточення)?
    • Назвіть свою улюблену квітку і розкажіть, що саме вас у ній вразило (форма, колір, ареал зростання тощо).

3 Мотивація навчальної діяльності

Слово вчителя

У сучасному світі до створення інтерєрів усе частіше залучають різні квіткові композиції, які вражають своєю гармонією. Навіть букет, подарований вам з якої- небудь нагоди, вимагає знання невних правил при виборі вази, розміщення в ній квітів, місця розташування букета. Щоб дізнатись як простий букет можна перетворитина витвір мистецтва, вирушимо в далеку країну Японію, яка є родоначальником і неперевершеним майстром високого мистецтва ікебани.


4 Оголошення теми уроку

Сьогодні ми поговоримо про ікебану – традиційне мистецтво Японйї.


5 Вивчення нового матеріалу

Слово вчителя

Живописна природа Японії, сповнена контрастів, яка барвисто змінюється в різні пори року, сприяла появі в цій країні більше семи століть тому самобутнього мистецтва розташування квітів у вазі – ікебани. Недарма це мистецтво ставлять у один ряд із живописом, ліпленням, архітектурою, поезією, музикою. Адже ікебана це не просто квіти у вазі, а справжній витвір мистецтва, створенний подібно до того, як живописець пише свої картини за допомогою фарб. Витвір цей емоційний, виразний, він відображає думки, настрій, почуття і світовідчуття художника-аранжувальника. У ньому знайшла вираження національна риса японського народу точність сприйняття ліній і форм. Однак займатися ікебаною може лише той, хто не просто любить природу, а прагне її розуміти. Суть ікебани лаконічно виражена у словах: „Квіти зрізані, але не вбиті!”; квітка продовжує жити в досконалій гармонії з новим навколишнім середовищем. Ікебана - це не холодна картина, це поема з кольорів, шматочок живої природи, принесений до будинку.

Аранжування можуть мати святковий і радісний вигляд, сумний і заспокійливий.

У японському традиційному житлі завжди присутня ніша (токонома), де на низькому помості ставиться ікебана. Тут же зазвичай розташована картина або сувій з ієрогліфами - висловами у віршах або прозі. Кожне загальнонародне свято в Японії передбачає певну ікебану.

У березні, на День дівчаток, або День ляльок, квіткові аранжування відзначаються особливою ніжністю та свіжістю. У них обов`язкові гілки розквітлого персика, який порівнюється з красою та ніжністю дівчинки. До персика додають квіти білої лілії – символу досконалості жінки.

Аранжування із залученням дуба, який втілює стійкисть характеру, а також квітів і листя іриса - знака мужності, гідності й честі парубка – складають у травні – на День хлопчиків.

Для новорічних композицій характерне поєднання трьох кольорів: червоного, зеленого, білого. В них неодмінно присутні соснові гілки, біла хризантема, лілії.

Весільні композиції містять, окрім квітів, сосну й бамбук, які втілюють життєстійкість і молодість.

Для ікебани можна використовувати будь яку кількість рослин. Іноді буває достатньо поставити 1 – 2 квітки, листок або гілочку, щоб вийшла завершена мініатюрна композиція. Такими скромними лаконічними композиціями оформлюють приміщення де проходять чайні церемонії.

В нтерєрах громадських будівель, у залах ставлять великі та складні аранжування з використання м великих гілок, стовбурів, сучків.

Для того щоб скласти красивий букет, необхідно знати правила його побудови. Складне аранжування з квітів, гілок, сучків, листя,злаків тим більше потребує знання основних елементів композиції й умілого їх використання. До таких елементів відносять крапку, лінію, форму поверхні, масу , колір, освітлення, пропорції, акцент, контраст, рівновагу. Ці елементи композиції відіграють велику роль у всіх видах образотворчого мистецтва.

Проте митець ікебани мусить керуватися особливими првилами і прийомами, які є запорукою вдалої композиції. Ось деякі з них:
    • правильне розташування, поєднання квітів, зелені за розміром, формою, кольором;
    • економне використання основного і допоміжного матеріалу, простота композиції;
    • природне асиметричне розміщення рослин різної висоти у вазі;
    • чіткість, виразність ліній які утворюються рослинним матеріалом;
    • широке використання разом із квітами гілок, трав, каміння, плодів, сучків;
    • дотримання масштабності, рівноваги, пропорції, контрасту, акценту.

6 Практична робота

Створення малюнка ікебани.

Починаємо створювати на аркуші паперу японську ікебану зображення якої може прикрасити листівку або стати ескізом для виконання композиції з живих квітів. Ваше завдання надати композиції настрою, розкрити її зміст, вкласти певне значення.

Подана інформація допоможе розв`язати це завдання.
  1. Східна символіка кольору.

Жовтий – символ Японії, символ землі;

Чорний – води, трауру;

Білий – металу;

Червоний – вогню;

Зелений – дерева.

  1. Символіка кольору в астрології.

Астрологи не залишилися осторонь. Вони вважають, що людина інтуітивно, не усвідомлюючи цього, відчуває свій колір, у кожного єколір його душі. Зверніть увагу на те, що кольори в кільці Зодіаку розташовуються у зворотньому порядку, порівняно з веселкою або колірним кругом.

Овен – надає перевагу червоному

Тілець – ясно-зеленому

Близнюкам – подобаються всі барви веселки

Раку – голубий колір

Левові – від оранжевого до золотистого

Діві – синій

Терезам – темно-зелений

Скорпіонові – пурпурний

Стрілець – всі барви веселки

Козерог – надає перевагу білому, чорному, бузковом

Водолій - фіолетовому

Риби – усім нюансам синьо-зеленого

  1. Символіка рослин у Японії

Сосна – сила, щастя, довголіття, витривалість;

Квітуча гілка сливи – надія, вічне оновлення;

Квітуча гілка яблуні – побажання миру в сімї;

Бамбук – життєрадісність, достаток, терпіння;

Троянда – любов;

Тюльпан – гордість;

Дзвіночок – балакучість;

Півонія – боязкість, сором`язливість.


4. Поєднання рослин і їхнє символічне значення в Японії

ірис – символ мужності і доблесті: ірис і ситник – знак простоти;

хризантема у вазі човнику – спокій і безтурботливість;

хризантема із сосною – протиріччя між енергією людського життя і цого тлінністю;

троянда із сосною – вічна молодість;

троянда із сакурою – відданість і лицарство;

  1. Символіка чисел

Важливе місце має і символіка чисел. У японських аранжувальників неможливо зустріти композицію з чотирьох квіток (слово „чотири” звучить японською так само, як і слово „смерть”). Основою краси вважаються асиметрія і непарність.

Магія чисел така:

Одна квітка – знак ваги,

Три – пошани,

П`ять – визнання;

Сім – обожнювання;

Дев`ять – „я біля твоїх ніг”

Ці символи зявилися не випадково. Вони результат глибокого занурення у природу, діяльного її споглядання.


Тепер починайте створювати свою ікебану. Ще раз подивіться на фотографії із зображенням композицій та зверніть увагу н а різноманітність ваз. Японці часто використовють у композиціях вази з бамбука. Імітацію цього матеріалу можна досягти за допомогою трубочок із паперу: для цього папір розріжте на смужки завширшки 4см довільної довжини і намотайте на трубочку ручки, заклейте клеєм. Мозаїчну фактуру можна передати за допомогою яєчної шкаралупи. Гілочку для композиції можна виконати з крепового коричневого або зеленого паперу. Папір для квітів вибирайте відповідно до кольору і фактури.


7 Завершення уроку

Демонстрація завершених робіт. Завдання на наступний урок підготувати два аркуші цупкого білого паперу формату А4, клей, ножиці.




3.4 ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ

„Отримаши результат, діяти далі”


Без мистецтва, без повсякденної уваги до проблем його вдосконалення й розвитку особистості, реалізація ідеї неперервної освіти – освіти впродовж життя – може стати утопією” зазначає Н. Ничкало.

Без мистецтва як камертона людської цивілізації, носія змісту й визначень краси неможливо реалізувати глобальну мету особистісно орієнтованої освіти культурологічного типу, що пов`язана з формуванням людини культури.

Важлива роль в означеному процесі належить художньо-естетичній освіті та вихованню учнів загальноосвітніх навчальних закладів. Серед дисциплін освітньої галузі „Естетична культура”.

Я звернула увагу на впровадження нових інтегрованих курсів „Мистецтво” ( 1 – 8 кл.) та „Художня культура” ( 9 – 11 кл.).

Викладання цих предметів сприятиме створенню культурологічних умов для втілення інноваційних ідей інтегративної освіти, комплексному впливу різних видів мистецтва на формування цілісного художньо естетичного світогляду особистості, розвитку в неї базових освітніх компетенцій, збагаченню образно – асоціативного мислення, інтуїції, творчої уяви.

Іншими словами виховний потенціал нової шкільної дисципліни важливий принаймні у двох найсуттєвіших вимірах:
  1. формування національної культурної ідентичності учнів;
  2. виховання здатності до між культурного діалогу.

Кінцевим результатом навчання учнів має стати:
  1. здатність керувати набутими художніми знаннями й уміннями.
  2. готовність використовувати отриманий досвід у самостійній практичній художньо – творчій діяльності.


Методика викладання інтегрованого курсу „Мистецтво” передбачає пошук різноманітних зв`язків, аналогій, паралелей між видами мистецтва. Отже інтеграція змісту зумовлює застосування інтегративних технологій.

При опануванні предмета варто застосовувати:
  1. Різноманітні форми роботи: (колективні, групові, парні, індивідуальні, комбіновані).
  2. Ігрові методи, засоби, прийоми ( ігри-вправи, ігри-імпровізації, кросворди, ребуси, завдання пошукового характеру, звукові анкети, анкети – малюнки, мистецькі вікторини, комплексні тести, роботу з комп’ютерними програмами).


Предмети „Мистецтво” та „Художня культура” це логічно побудовані мистецькі дисципліни, які сприяють послідовному, безперервному опануванню матеріалу.


В попередні роки, викладаючи предмет „Образотворче мистецтво” більша частина уроку відводилася на практичну діяльність учнів, розвитку творчих здібностей. Отримавши пропозицію взяти участь в експерименті викладання в загальноосвітніх закладах інтегрованих курсів „Мистецтво”, „Художня культура” стало доцільним удосконалити підходи до форм організації естетичного виховання учнів на уроках мистецького циклу.

Естетичне виховання неможливе поза освоєнням систем естетичних цінностей, що існує або розвивається у даному суспільстві. Пізнавати ці цінності можливо через мистецтво, через особистісне ставлення. Розвиток власного ставлення формує суб’єктивність молодої людини, що спрямована на будь –які сприйняття прояви довкілля.


Прояви суб`єктивності
  1. репродуктивна діяльність

- сприймати

- аналізувати
    • переживати художні цінності


2. продуктивна


Цей двобічний процес є основою естетичного виховання. Метою є розвиток є емоційний та інтелектуальної сфери дитини.


Керуючись Державним стандартом початкової, базової і повної середньої освіти, затвердженим КМ України у 2004 році який призначений серед інших цілей подолати:
  1. недооцінку в соціальній практиці ролі художньої культури, як впливового фактору

динамічного розвитку суспільства.
  1. культурний нігілізм значної частини молоді, коли цінності високого мистецтва і їх еталонна роль у культурі піддаються сумніву або заперечуються
  2. посилення розриву між масовою школою і високою художньою культурою, що набуває більш елітарного, а отже недоступного для звичайних школярів характеру.

Усунення цих суперечностей стане можливим під час дисциплін художньо - естетичного циклу.


Таким чином для досягнення мети доцільним буде використання таких форм організації естетичного виховання які мають виходити за межі традиційного уроку, бути привабливими, цікавими, різноманітними, пізнавальними, емоційно забарвленими, інтелектуальними.

Необхідно врахувати різноманітні фактори


рівень розвитку

можливості сприймання

забезпеченість ілюстративним матеріалом

місце проведення уроків


Важливо дотримуватися


індивідуально – зорієнтованого підходу

діалогового принципу педагогічної діяльності


Форми навчально – виховної роботи

Урок

Лекція

Семінар

Диспут


Головною формою організації навчання та виховання є урок. При вивченні естетичних дисциплін

доцільно застосовувати поряд із традиційним уроком і нетрадиційні уроки: урок – лекція, урок – семінар, урок – диспут, театралізований урок, урок – екскурсія.

Якщо урок – лекція це свого роду модифікація уроку передачі знань, то його застосування і становить перший – пізнавальний етап – засвоєння теми.

В подальшому логічним буде застосування семінару в основу якого покладено самостійне вивчення певної частини матеріалу. Семінар будується за принципом тематичного або проблемного підходу.


Вивчення предмету передбачає вільного обміну враженнями, обговорення, дискусії, зіткнення протилежних думок. Тому після лекції та семінарського заняття доречним буде організовувати диспути.


Лекція, семінар, диспут можуть складати базову тріаду форм організації навчально – виховного процесу старшокласників але способи їх проведення мають бути гнучкими, полі варіативними, пристосовуватися до певного колективу


3.5 УЧАСТЬ У ПРЕДМЕТНИХ ТИЖНЯХ


Звіт

про проведення предметних тижнів

кафедри технологій та естетичної культури.


Розробляючи заходи щодо предметних тижнів, ми ставила перед собою таку мету:
  • розкрити природні данні й творчі вміння, що закладені природою в кожну дитину;
  • залучити дітей до творчості, пробудити й розвивати інтерес, художній смак, зацікавленість школярів до предметів художньо – естетичного циклу.
  • сприяти розвитку пізнавальної та творчої активності учнів в образотворчому та декоративно-прикладному мистецтві, художній творчості, активізувати самостійний творчий пошук при вирішенні завдань.

Багато уваги необхідно приділити:
  • формуванню у дітей емоційно – ціннісного ставлення до явищ дійсності та мистецтва;
  • цілеспрямованому формуванню інтересів й мотивації навчання;
  • формуванню художньо – образного мислення як основи розвитку творчої особистості;
  • формування цілісної уяви про національну художню культуру та її місце у світовій художній культурі;
  • розвитку сенсорних та інтелектуальних процесів, прийомів розумової діяльності (аналіз, синтез, порівняння класифікація, аналогія, узагальнення);
  • розвитку наочно – образного, просторового, колористичного, композиційного мислення;
  • розвитку творчої уяви й творчих здібностей, варіативного мислення, ініціативи, фантазії;
  • оволодіння інтонаційно – образною мовою мистецтва на основі складання досвіду творчої діяльності й взаємозв’язків між різними видами мистецтва;


Для вирішення цих складних завдань, ми пропонуємо конкурси, вікторини, інші заходи які повинні зацікавити учнів образотворчим мистецтвом, декоративно – прикладним мистецтвом.


Всі ці форми організаційно – виховної та навчальної діяльності будуються на основі дидактичних принципів, серед яких ведучими є:
  • принцип психологічної комфортності (створення певного предметно – розвиваючого середовища, що забезпечуватиме емоційно – комфортні умови навчального процесу);
  • принцип творчості ( надбання досвіду творчої діяльності);
  • принцип діяльності ( кожне нове знання подається не в готовому вигляді, я через процес самостійного „відкриття” дитиною певних особливостей та властивостей предметів, що вивчаються );
  • принцип цілісного уявлення про оточуючий світ ( кожне нове уявлення формується у взаємозв’язку з іншими предметами та явищами оточуючого світу );
  • принцип варіативності ( надання дитині власного вибору дій );
  • принцип безперервності ( забезпечення спадкоємного зв’язку на рівні змісту, методології та методики навчання предметів естетичного циклу на всіх ступенях навчання .




План проведення декади естетичного виховання.








































2010 рік





































9. 02.

10-А клас

Ознайомлення з творчістю Архипа Куїнджи. Абстрактна композиія "Зимова казка"

Корнієнко Т.В.




























10. 02.

5-9 класи

Виставка дитячої творчості.

Корнієнко Т.В. ЩукінаО.Д. Савченко Л. І.

























11.02.

5-9 класи

Виставка дитячої творчості. "Юний художник"

Корнієнко Т.В.

























12. 02.

7-В клас

Урок праці. Технологія вирощування плодово-ягідних культур.

Щукіна О. Д.


































13. 02.

7-Г клас

Урок образотворчого мистецтва. „Фітодизайн”

Корнієнко Т.В.


































16. 02.

5-А клас

Урок-гра "Урок мандрівка" До міста Образотворчого мистецтва.

Корнієнко Т.В.


































17. 02.

5-7 класи

Виставка дитячої творчості. "Безсмертний подвиг українського народу"

Корнієнко Т.В.


































19. 02.

клас

Урок праці. "Читання схем. Правила догляду за виробами плетеними гачком.

Савченко Л. І.




































Урок 5 клас