У видачі дипломів кандидата та доктора наук
| Вид материала | Диплом |
- Психолого-педагогические условия самореализации учащихся в образовательной среде детской, 296.12kb.
- Назва видання, 155.99kb.
- Практикум по психологии по общей, экспериментальной и прикладной психологии, 8737.3kb.
- Доклад на научно-методическом семинаре тгту, 147.27kb.
- Конкурс молодых математиков, 166.82kb.
- Пособие выполнено по заказу Министерства труда и социального развития в рамках президентской, 1581.2kb.
- Экспертное заключение не может быть дано научным руководителем (консультантом)!!!, 31.75kb.
- Прием в вопросах и ответах кто учит студентов в Дальгау?, 316.91kb.
- Перечень изданий для публикации результатов диссертаций на соискание ученой степени, 164.48kb.
- В. Д. Гавловський кандидат юридичних наук (розд. 4, 6, 8, висновки), 3601.83kb.
" Наукова новизна є констатацією зробленого дисертантом; до речі, жодне положення не відзначено автором як зроблене або отримане «вперше».
К.т.н., 01/09
«не відображено, які результати отримано вперше. Новизну задекларовано лише на рівні «дістало подальшого розвитку» та «розширено уявлення».
К.психол.н.,02/09
Наукова
новизна
(продовження)
«При формулюванні наукових положень здобувач припустився найпоширенішої помилки, на яку ВАК України постійно акцентує увагу здобувачів - декларативний виклад матеріалу без розкриття залежностей, закономірностей і механізмів досліджуваних явищ».
Д.т.н., 03/09
"Одним із пунктів новизни є такий: «сформульовано методологічний підхід до формулювання механізму зниження ризиків реальних інвестицій». Цей пункт наведено без конкретизації того, що саме розуміється під цим механізмом і в чому полягає новизна, яку вносить автор".
Д.е.н., 04/09
"Відповідно до назви дисертації, дослідження мали проводити з рослинами нових сортів інтенсивного типу. Проте подана схема досліду (розділ 2, стор. 41) та мета досліджень показують, що дослідження проводилися із сортами Каменяр (районований у 2003 році) та Ірма (районований у 1999 році), що ставить під сумнів наукову новизну дисертації та рівень теоретичної підготовки здобувача" (тема дисертації: «Вплив норм висіву та удобрення на продуктивність сортів льону-довгунця в умовах центральних районів Полісся України»).
К.с.-г.н., 02/10
Коментар від ІнМАД:
1. Підрозділ Вступу "Наукова новизна" є ГОЛОВНИМ в будь-якій дисертації і саме його читають абсолютно усі, хто переглядає дисертацію та хоче її оцінити.
2. Найкращим формулюванням наукової новизни вважається таке: "Вперше розроблено (розроблено новий, удосконалено, дістало подальший розвиток) …, який на відміну від існуючих (який відрізняється)…, що дозволяє … " або "Розроблено …, який вперше … за рахунок…, що дозволить…"
3. У науковій новизні слід вказувати те, що є дійсно новим в науці з даної спеціальності, що чітко обґрунтовано у дисертації.
4. При формулюванні наукової новизни слід використовувати слова із назви, мети, задач, паспорту спеціальності, щоб у такий спосіб довести, що нове отримано саме у тій проблематиці, якій присвячена дисертація та за якою спеціальністю вона захищається.
Практична цінність роботи та впровадження
"Не подано інформацію щодо ступеня готовності до використання чи масштабів використання. Не подано відомостей щодо впровадження результатів досліджень".
Д.ю.н., 04/07
« Акт впровадження результатів НДР, наведений у додатку, не відповідає встановленим вимогам, оскільки не містить конкретних даних про те, що саме впроваджено, і за рахунок чого досягається економічний ефект, немає аналізу складових і відповідного розрахунку такого ефекту. Акт не має дати затвердження, проте містить посилання на патент України, який насправді є лише деклараційним патентом, що не одне й те саме».
К.т.н., 04/08
« Хоча в дисертації й авторефераті зазначається факт впровадження одержаних дисертантом результатів, відповідних актів немає. Це не дає змоги встановити, які саме конкретні результати та в якому обсязі впроваджено, який ефект при цьому досягнуто».
Д.т.н., 05/08
8 додатків (№5-8 і №12-15) затверджені, з одного боку, директором ПП «Кривбасакадемінвест», яким є сам Здобувач, а з іншого - технічним директором Інгулецького ГЗК. Крім того, підпис Здобувача, як відповідального виконавця, міститься на документах, наведених у додатках №9-11 і №16.
Д.т.н., 12/08
" Виробничу перевірку проведено формально (жодних конкретних показників), до того ж вона не стосувалася питань екологічної безпеки. Впровадження виконано не за призначенням. Матеріали досліджень для проектування слід передавати проектним організаціям, а виробниче підприємство мало б отримати певний ефект від впровадження" (до відома: дисертація захищалась зі спеціальності 21.06.01 – екологічна безпека).
К.т.н., 07/09
"…розроблення будь-яких моделей і проведення розрахунків, навіть коли їх формально, без апробування занесено до банку даних спеціалізованих методів головного управління МНС України у Дніпропетровській області (с. 171 дисертації), не приводить до підвищення екологічної безпеки під час викидів токсичних речовин. Слід зазначити, що будь-які дії, пов'язані з ліквідацією аварійних ситуацій під час викиду токсичних речовин, повинні базуватися на дотриманні вимог відповідних чинних документів державного рівня".
К.т.н., 09/09
"Дисертант стверджує, що результати його роботи впроваджено на кафедрах «Електричні системи електроспоживання» та «Електромеханіка». Також не зрозуміло, як вдалося пов'язати виявлення металевих домішок у харчових продуктах з електроспоживанням або електромеханікою" (тема дисертації: "Підвищення чутливості ферозондового методу контролю металевих включень у харчових продуктах").
К.т.н., 01/10
Практична цінність роботи та впровадження (продовження)
"З огляду на прикладне значення дисертаційної роботи до основного тексту дисертації необхідно було додати відомості та документи, що підтверджують практичне використання отриманих здобувачем результатів (дослідно-виробничу перевірку, отримання нових кількісних і якісних показників, суттєві переваги запропонованих технологій)" (тема дисертації: «Вплив норм висіву та удобрення на продуктивність сортів льону-довгунця в умовах центральних районів Полісся України»).
К.с.-г.н., 02/10
Коментар від ІнМАД:
1. Практичній цінності роботи та впровадженню завжди приділяється значна увага, оскільки вважається, що, якщо теорія підтверджена практикою, то вона має право на життя. Але, при цьому, завжди перевіряється чи дійсно мало місце впровадження чи воно має формальний характер. Акт впровадження має підписувати комісія у складі хоча б 2-3-х членів, окрім голови комісії. Дуже бажано вказувати економічний ефект, хоча б оціночний та очікуваний, але ідеально, якщо вказано вже отриманий, з відповідними розрахунками.
2. Не бажано наводити акт впровадження лише у якесь ТОВ чи ПП, чи, навіть, ФОП (фізична особа-підприємець) – краще у ВАТ, ЗАТ, великі підприємства, державні управління та органи місцевого самоврядування, міжнародні установи та проекти.
3. Повинен бути, як правило останній, підрозділ, присвячений кожному акту впровадження, де чітко вказано які саме результати дисертації, з якими параметрами впроваджені на реальних об’єктах, подані приклади (з рисунками та таблицями), які ілюструють практичну цінність дослідження для даних об’єктів.
Особистий внесок
"В особистому внеску автора бажано було б бачити більше положень, які визначають наукову новизну, крім створення концепції комунікативної підготовки, інші положення також не відповідають рівню докторської дисертації. Це все узагальнення, доопрацювання, побудова моделей".
Д.б.н., 09/07
…у висновку організації, де виконувалася робота, не визначено особистий внесок автора до публікацій, виконаних у співавторстві. Не визначено його внесок і в авторефераті й дисертації, що є грубим порушенням вимог п. 16 «Порядку...». Водночас особистий внесок здобувача визначено у відгуку офіційного опонента, хоча він до цього не має жодного стосунку.
Д.х.н., 10/07
"…в авторефераті не наведений конкретний особистий внесок до друкованих праць здобувача, виконаних у співавторстві (це майже всі роботи автора, за винятком трьох тез доповідей)".
К.т.н., 09/09
Апробація
"Однією із безумовних вад дисертаційної роботи є її недостатня апробація на наукових конференціях (у дисертації й авторефераті згадується тільки один виступ на Міжнародній науково-практичній конференції)".
К.і.н., 11/07
"Матеріали дослідження доповідалися на 11 наукових конференціях, проте така кількість виступів на конференціях, серед яких немає жодної зарубіжної, не може вважатися достатньою для докторського дослідження".
Д.е.н., 04/09
(!) Публікування основних результатів роботи
Публікування основних результатів та формування списку основних фахових робіт
а) роботи криміналістичної спрямованості автор розпочинає друкувати лише з 2000 р.;
б) тези доповідей і повідомлень теж не є суто криміналістичні, а мають кримінально-правову або кримінологічну спрямованість;
в) деякі праці, видані у фахових виданнях, охоплюють проблеми із загальних проблем боротьби зі злочинністю, а не проблеми, що відповідають спеціальності 12.00.09 – кримінальний процес та криміналістика; судова експертиза;
г) має місце певне дублювання публікацій, виданих в Україні та Росії.
Таким чином, можна констатувати, що кількість публікацій, зазначених у переліку на с 40-45 автореферату, не відповідає дійсному стану речей. Достатня кількість публікацій виконана не за науковою спеціальністю 12.00.09. Деякі праці у співавторстві без розмежування наукового внеску кожного із співавторів. Тому можна зазначити, що кількість публікацій у фахових виданнях за темою дисертації менша, ніж 20.
Д.ю.н., 04/07
"У списку основних робіт автор під номером 1 подає розділ із підручника «Основи геофізики». Із п. 14 «Порядку присудження наукових ступенів і присвоєння вчених звань» випливає, що в підручниках не можуть міститися наукові результати, що належать до основного змісту дисертації".
Д.геол.н., 04/07
Одноосібна монографія (2003 р.) написана досить оригінальним шляхом: вона є збіркою наукових праць досить великого колективу авторів, виданою під прізвищем одного Здобувача, але при цьому зазначається, з ким у співавторстві написано кожний її розділ.
Д.геол.н., 10/07
(!) "із 4-х роздiлiв власних досліджень опубліковано результати лише одного — 3-го розділу, тобто порушено п. 14 «Порядку...»: основні результати дисертації повною мірою не опублiкованi"
К.с.-г.н., 01/08
«Із 23 статей, наведених в авторефераті, шість (під номерами 1, 2, 3, 6, 10, 21) стосуються проблем дослідження пасажирського залізничного вагона, а ще вісім (під номерами 7, 12-14, 16, 22, 25, 28) - опису та дослідженню промислового регулятора тиску. Тих дев'яти робіт, що залишилися, замало для того, щоб зробити висновок щодо достатньо повного опублікування результатів дисертаційних досліджень у фахових виданнях» (тема дисертації: „Моделювання аеродинамічних та теплообмінних процесів в герметичних кабінах транспортних літаків”).
Д.т.н., 05/08
„Немає встановленого мінімуму публікацій здобувача у фахових виданнях України. Так, із наведених у авторефераті п'яти фахових публікацій, лише дві можна вважати фаховими”.
К.е.н., 12/08
„Недоліками також слід вважати й те, що у здобувача немає публікацій до параграфів 3.1. і 3.3”.
К.е.н., 12/08
Публікування основних результатів роботи (продовження)
"У списку опублікованих праць за матеріалами дисертації автор стверджує, що 20 робіт опубліковано у виданнях, рекомендованих ВАК України. При аналізі експерт встановив, що з цих робіт:
- 2 роботи (1 та 19 за авторефератом) присвячені огляду літератури і не містять посилань на особисті дослідження,
- 2 роботи (2 та 9 за авторефератом) присвячені перитоніту та перфоративним виразкам, що не мають жодного відношення до дисертаційного матеріалу,
- 1 робота (15 за авторефератом) присвячена товстокишковому шляху корекції обмінних процесів у шлунковій хірургії, в якій зовсім не представлено хоча б щось із матеріалів дисертації.
Таким чином, ці 5 робіт не повинні входити до списку, а залишені 15 робіт, що навіть з урахуванням
2-х свідоцтв про реєстрацію авторського права на твір, не є достатніми для докторської дисертації відповідно до вимог ВАК України".
Д.мед.н., 09/09
Комісія ВАК України перевірила процедуру захисту докторської дисертації Здобувача і встановила, що на час захисту в атестаційній справі здобувачки не було відбитків трьох статей [9, 21, 22] за списком праць автореферату дисертації, причому статті [21 22] не вийшли з друку. Збірники наукових праць, в яких надруковано статті [7, 9,11, 20], вийшли з друку після подачі документів Здобувачкою на розгляд у спеціалізовану вчену раду.
"У статтях під номерами [2, 10, 11, 14-19, 23] неправильно зазначено сторінки, у публікації під номером 3 встановлено розбіжність в назві".
Д.і.н., 12/09
Коментар від ІнМАД:
1. Бажано мати свої основні публікації у фахових виданнях з переліку ВАК України, в яких опубліковано результати дисертації і які вказуються в авторефераті у кількості, що дещо перевищує ту, яка є мінімальною згідно вимог ВАК України (3 – для кандидатських дисертацій та 20 – для докторських).
2. Усі результати, які наведені у науковій новизні, повинні бути опубліковані у фахових виданнях.
3. Треба пам’ятати, що до кількості основних фахових праць зараховуються тільки ті, які, по-перше, опубліковані у різних номерах журналів чи різних виданнях (томах) збірок наукових праць (якщо в одному номері журналу є дві статті – до основних зараховується тільки одна з них), по-друге, опубліковані у журналах чи збірках наукових праць з переліку ВАК України саме з тих наук (технічні, фізико-математичні тощо), з яких подається робота (список цих видань можна або отримати на сайті ВАК України, або знайти у Вікіпедії (Інтернет-ресурс, але може оновлюватись із запізненням), або знайти в електронному веб-каталозі ІнМАД ВНТУ (каталог постійно оновлюється за даними "Бюлетеню ВАК", містить посилання на сайти видань та має пошукову систему: ссылка скрыта), по-третє, своєю назвою, змістом та висновками відносяться саме до тієї спеціальності та тематики досліджень, з яких подається робота (при подачі дисертації у спецраду здобувач надає копії усіх своїх основних публікацій, перерахованих в авторефераті, за запитом ці копії передаються у ВАК України, тому кожен член спецради чи експерт ВАК може проаналізувати усі статті), вчетверте, структура кожної статті повинна повністю відповідати відомим вимогам ВАК.
Висновки у тексті роботи
Висновки до розділів
"…б) у роботі на порушення вимог до змісту, затверджених наказом ВАК України від 21.03.1997 р. № 121 «Про запровадження переліків та форм документів, що використовуються при атестації наукових та науково-педагогічних працівників» немає висновків до розділів зі стислим викладом наведених у розділі наукових і практичних результатів".
К.ю.н., 07/07
" Висновки до розділів не мають аналітичності, повторюють їх текст, мають описовий характер, не висвітлюють суті, багатослівні, не містять кількісних і якісних показників формувального експерименту, інших наукових здобутків, не дають відповіді на дослідницькі питання, сформульовані дисертанткою".
Д.б.н., 09/07
„У висновках до розділів не вказано праці автора, в яких відображено результати досліджень по розділу”.
К.е.н., 06/08
„Всі досягнення цього розділу є констатацією факту наявності певних технічних і програмних засобів. Хто їх розробляв і вдосконалював, якою при цьому була участь автора, не зрозуміло. Як не зрозуміло, що ж за інформаційні технології розроблено в розділі”.
К.т.н., 09/08
Висновки до розділів
(продовження)
"Наприкінці розділу автор робить досить «важливий» висновок (стор. 55): «Таким чином, екологічні умови степової зони не сприяють існуванню лісових біогеоценозів». Це те саме, що написати, що крига Антарктиди заважає існуванню тут тропічної рослинності".
Д.б.н., 10/09
Висновки (загальні)
"Завершують дисертаційну роботу «Висновки», зміст яких демонструє загалом, що зроблено автором, а не компактний виклад наукових досягнень чи розроблень автора. Вони мають декларативний характер або ж констатують розглянуті автором проблеми, а не їх розв'язання. А висновок 9 взагалі декларує те, що автор має намір зробити в подальших дослідженнях. Отже, цю частину взагалі не можна віднести до категорії «Висновки».
Д.геол.н., 04/07
Висновки повинні починатися з характеристики вирішення наукового завдання, а не з їх переліку.
К.е.н., 01/08
"Не приводять до підвищення екологічної безпеки запропоновані у розділі 4 дисертації методи ліквідації хмари токсичної речовини в атмосфері шляхом подавання розчину нейтралізатора з вертольоту (літака), оскільки, по-перше, не зазначено та не запропоновано ані концентрацію ортофосфорної кислоти, ані розмір краплин, ані необхідні пристрої розпилювання, не говорячи про те, звідки брати цей нейтралізатор, як заправляти авіатехніку, скільки її повинно бути, де її брати, який встановлюється порядок взаємодії сил і засобів, що задіяні для ліквідації аварійної ситуації, які треба застосовувати заходи безпеки тощо.
Пропозиції щодо захисту атмосфери під час міграції хмари токсичної речовини (якої?) шляхом створення висхідних вертикальних повітряних потоків мають декларативний характер, в роботі немає матеріалів щодо їх експериментального апробування. Дисертант не має уявлення про технічні можливості сучасного обладнання та техніки для створення таких захисних потоків агресивних речовин, як ортофосфорна кислота, у реальних умовах за наявністю різного рельєфу місцевості (ліс, водоймища, відсутність доріг тощо).
У дисертації пропонується нейтралізувати токсикант аміак ортофосфорною кислотою. Ця кислота є також токсичною речовиною. Окрім того, ці речовини мають різні фізико-хімічні та хімічні властивості. Очевидно, що їх динамічні параметри «поведінки» в атмосфері будуть різними".
К.т.н., 09/09
Коментар від ІнМАД:
1. Під час формулювання висновку можна повторювати пункти наукової новизни, об’єднуючи їх з їх практичною цінністю.
2. Дуже важливо у пунктах висновків вказувати числові характеристики того, що вдалось досягти: "…дозволило підвищити у 3,4 рази", "удвічі швидше", "на 34 % менше", що чітко відповідало б меті дослідження та поставленим задачам.
3. У більшості спецрад прийнято, щоб кількість поставлених задач чітко дорівнювала кількості висновків. Якщо висновків менше, ніж поставлено задач, тоді кажуть, що є невирішені задачі. Якщо висновків більше, ніж задач, тоді кажуть, що некоректно поставлено задачі.
4. При формулюванні висновків слід використовувати слова із назви, мети, задач, паспорту спеціальності, щоб у такий спосіб довести що результати отримано саме у тій проблематиці, якій присвячена дисертація та за якою спеціальністю вона захищається.