Засоби милозвучності українського мовлення

Вид материалаДокументы
Подобный материал:
ЗАСОБИ МИЛОЗВУЧНОСТІ УКРАЇНСЬКОГО МОВЛЕННЯ. ЧЕРГУВАННЯ У – В, І – Й


Основні вимоги до знань і умінь з даної теми
  • Знати засоби милозвучності українського мовлення.
  • Визначати основні випадки чергування У – В, І – Й.
  • Знаходити і виправляти орфографічні помилки у своєму й чужому мовленні.


Основні етапи роботи над темою
    1. Опрацювати теоретичний матеріал.
    2. Виконати вправи.
    3. Виконати творче завдання.


«Запашна, співуча, гнучка, милозвучна, сповнена музики і квіткових пахощів — скількома епітетами супроводяться визна­ння української мови. І, зрештою, всі ці епітети слушні». Олеся Гончара


Кожна мова має певні засоби милозвучності. Для української мови характерне уникання важкого для вимови нагромадження звуків. Найчастіше збігаються два приголосні звуки, що не ста­новить особливих труднощів для говоріння і читання. У мовному потоці звуки сполучаються так, що створюється плавне, приємне, ритмічне мовлення.

Ці та інші якості звукової мови вивчає наука фоностилістика. Вона, зокрема, досліджує частотність фонем української мови в різних стилях, закономірності їх сполучення, експресивні ви­мовні властивості варіантів слів та словосполучень, інтонацію та ритмічну будову мовлення.

Одна з властивостей української мови, яку вивчає фоностилістика,— це евфонічність (грец. euphonia з eu — гарно + phone — звук), або милозвучність — наука, що вивчає звукову сторону нашого мовлення, його багатство і красу.

Милозвучність української мови ґрунтується на дотриманні орфоепічних норм, природному чергуванні у ній окремих голосних і приголосних звуків, можливості вживати фонетичні варіанти слів та словоформ. Наприклад, уживання варіантів прийменників (пре­фіксів) в — у (ув, уві, вві); від — од (оді); над — наді, під — піді, перед — переді та інші, сполучників і — й, щоб — щоби, хоч — хоча, часток б — би, ж — же, лиш — лише, ще — іще, а також варіантів іменників чоловічого роду в давальному відмінку однини на -ові, еві (єві), у, ю, прикметників чоловічого й середнього роду в місцевому відмінку на -ому, -ім (-їм), прислівникові варіанти типу знов — знову, звідкіль — звідкіля, більш — більше, варіанти дієслівних форм: робити — робить, купатись — купатися, хо­дім — ходімо, пишіть — пишіте і под.).



Чергування [у] - [в] та [і] - [й] є найуживанішим засобом мило­звучності української мови. При ньому можуть чергуватися як початкові літери у, в та і, й окремих слів, так і прийменники у, в та сполучники і, й.

Голосні [у] та [і] вживаються:

а) на початку речення перед приголосними: Учитель зайшов до класу. У школі є бібліотека. І знову настав Новий рік;

б) між приголосними: день і ніч, потрапив у пастку, почав учителювати;

в) після паузи перед приголосними: Зустрів друга, учителя з Харкова; Щось такеє бачить око, і серце жде чогось…

г) голосний [у] завжди вживається перед приголосними [в], [ф] та сполуками [св], [хв], [тв], [льв]: кинула у воду; сиджу у вагоні; зайшли у фойє; виникла у Львові; події у світі;

голосний [і] завжди вживається перед приголосним [й]: яруги і яри;

д) голосний [і] зажди вживається при зіставленні понять і термінів:
лінгвістика і літературознавство, іменники і прикметники.


Приголосні [в] та [й] уживаються:

а) між голосними: ужито в однині, сливи й апельсини;

б) після голосного перед приголосним: одягнута в пальто, безмеж-
жя й синь;


в) на початку речення перед голосним: В окре­мих випадках іменники не змінюються за числами; Й уранці, і вдень я не зміг відпочити.

Вправи

1. Відредагуйте речення. Визначте випадки порушення милозвучності.

1. Концерт в Хмельницькому закінчився пізно. 2. На айстрах листя уже усихало. 3. Асфальтом вкрилась земля. 4. Ось в кімнаті почувся телефонний дзвінок. 5. Небо, здавалось, розкололось від грому. 6. Ілля залишивсь вдома. 7. Переконавшись в справедливості батькових слів, Святослав вибачивсь за свою нестриманість. 8. На майдані стоїть пам'ятник великому українському письменнику Тарасу Григоровичу Шевченку.


Уставте префікси та прийменники у - в відповідно до правил уживання цих чергувань.

1) Про щоб не йшлося: про нові вистави _ театрі, про шкільні справи, про _чинену комусь несправедливість, про мистецтво й літературу чи про перспективи народного господарства, - До-
вженко займався як вогонь (М. Рильський). 2) Це було літом, саме _ жнива. 3) Зате за селом, _ далекій перспективі, одкривався чарівний світ. 4) _ глибоких долинах, зелених од винограду й повних сизої імли, тінилися кам'яні громади, рожеві од вечірнього сонця або синіючі густим бором.
5) Сонце часом спускало з-за хмар _ імлу, на дно долини, скісні пасма золотих ниток - і вони пере-
тинали рожеві скелі, сині ліси, чорні важкі шатра та засвічували вогні на гострих шпилях (М. Ко-
цюбинський).
6) _стає над землею людина - господар своєї землі (М. Бажан). 7) Пишається проти сонця гай _весь _ лискучих краплях, як _ дорогому намисті. 8) _ зелених гірляндах вийшла з темряви на галявину, мов на танок вирядившись, білокора молода берізка, _ся зашарівшись _ заграві (С. Васильченко).


Уставте сполучники і - й відповідно до правил уживання цих чергувань.

1) Маючи багатий, багатогранний талант, Максим Рильський виявив себе як лірик та перекладач, _ як критик, науковець та редактор академічних видань Шевченка, _ як лібретист опер та автор книг для дітей, як вихователь поетичної молоді (П. Тичина). 2) Перескакуючи з каменя на камінь _ хапаючись за кущі, ми зійшли вниз _ зайшли в хату до рибалки, щоб попрохати човна. 3) Часом пропливали мимо, стиха буркочучи _ пінячись, маленькі шуми (С. Васильченко).4) Днина така голуба _ рахманна, мов розпрозорений самоцвіт (Д. Павличко). 5) Земні народи, люди, племена, до вас я руки _ серце простягаю . Рильський). 6) Сам я до того про такий спосіб здобути ведмеже хутро _ цілу торбу ведмежого м'яса не чув, але спосіб цей, на мою думку, вартий усілякої уваги (Остап Вишня).