Робоча навчальна програма на 2011-2012 навчальний рік кримінальне право (загальна частина)

Вид материалаДокументы

Содержание


Те­ма 8. Суб'єкт зло­чи­ну (6 год.)
Вирішіть задачі
Вирішіть задачі
Подобный материал:
1   2   3   4   5   6   7   8   9   10   11

Те­ма 8. Суб'єкт зло­чи­ну (6 год.)


заняття 17 (2 год.)

        1. По­нят­тя суб'єкта зло­чи­ну.
        2. Осудність і неосудність. Об­ме­же­на осудність.
        3. Вікові оз­на­ки суб'єкта.
        4. Спеціальний суб'єкт.
        5. Суб'єкт зло­чи­ну й особистість зло­чин­ця.


За­нят­тя 18, 19 (4 год.)

  1. По­нят­тя, юридичні оз­на­ки суб'єкта зло­чи­ну.
  2. По­нят­тя фізичної осо­би.
  3. По­нят­тя осудності, неосудності, обмеженій осудності.
  4. Відповідальність за зло­чи­ни, зроблені в стані сп'яніння.
  5. Вік кримінальної відповідальності.
  6. По­нят­тя і ви­ди спеціальних суб'єктів зло­чи­ну.


Завдання:

  • складіть схе­му юри­дич­них оз­нак суб'єкта зло­чи­ну;
  • ви­зна­чи­те співвідношення по­нять "лю­ди­на", "особистість", "суб'єкт зло­чи­ну";
  • складіть схе­му "неосудності" осо­би;
  • сфор­му­люй­те пи­тан­ня су­до­во-психіатричної ек­спер­ти­зи для вста­нов­лен­ня неосудності осо­би;
  • ви­зна­чи­те правові наслідки здійснення зло­чи­ну в стані неосудності. Відповідь запишіть у зо­шит.
  • запишіть а зо­шит за­со­би, застосовувані у ви­пад­ку здійснення зло­чи­ну в стані сп'яніння;
  • випишіть у зо­шит перелік злочинів, за здійснення яких відповідальність настає з 16 років і 2-3 зло­чи­на, що по­род­жу­ють кримінальну відповідальність з 14 років;
  • визначіть і запишіть у зо­шит перелік оз­нак, що ха­рак­те­ри­зу­ють спеціального суб'єкта зло­чи­ну.


Вирішіть задачі:


За­да­ча 1.


Раніше за­суд­же­ний Салемгареєв з підлітків Шуєва [12 років], Ло­то­ва [13 років] і Зе­мо­ва [15 років] ство­рив гру­пу для вчинення квар­тир­них крадіжок. Ве­ли­ку час­ти­ну ви­ру­че­них від реалізації ви­кра­де­но­го май­на гро­шей Салемгареєв при­влас­ню­вав собі. На шостій крадіжці діяльність гру­пи бу­ла при­пи­не­на.

Хто підлягає кримінальній відповідальності за вчиненні крадіжки?


За­да­ча 2.


17 трав­ня Рем­ко­ви­чу ви­пов­ни­ло­ся 14 років. Відзначивши день на­род­жен­ня, він та йо­го друзі вирішили про­гу­ля­ти­ся по пар­ку. Назустріч їм йшов 16-літній Козін, у яко­го підлітки по­про­си­ли за­ку­ри­ти. Ко­ли Козін відповів, що си­га­рет у ньо­го немає, Рем­ко­вич вдарив йо­го но­гою в делянку па­ху та наніс ще 2 уда­ри в делянку печінки, заподіявши шко­ду його здо­ров'ю середньої тяжкості.

Чи бу­де при­тяг­ну­тий Рем­ко­вич до кримінальної відповідальності за вчи­не­не хуліганство і заподіяння шко­ди здо­ров'ю середньої важкості?


За­да­ча 3.


Злобін, яко­му йшов 18-й рік, втягував 13-14-літніх підлітків у роз­кра­дан­ня товарів з лотків на автомобільному рин­ку з на­ступ­ною реалізацією че­рез га­зе­ту без­кош­тов­них ого­ло­шень.
        1. Чи підлягає Злобін кримінальній відповідальності за за­лу­чен­ня неповнолітніх у вчинення зло­чи­ну?
        2. Чи підлягають відповідальності інші підлітки?


За­да­ча 4.


На­чаль­ник кон­вою виправної колонії за­галь­но­го ре­жи­му стар­ший сер­жант Кудряшов, на про­хан­ня в’язня Ума­ро­ва, доз­во­лив йо­му схо­ди­ти до знай­о­мо­го. За це Ума­ров пообіцяв при­нес­ти дві пляш­ки ви­на.

Після закінчення трьох з по­ло­ви­ною го­дин Ума­ров по­вер­нув­ся до місця ро­бо­ти і віддав як ви­на­го­ро­ду 6 па­чок си­га­рет, то­му що, за йо­го сло­ва­ми, ви­на в магазині не було.

В ході розслідування та­кож бу­ло вста­нов­ле­но, що Куд­ря­шов під час ви­ко­нан­ня обов'язків по несенню вартової служ­би брав від родичів та знай­о­мих ув'язнених теплі речі, про­дук­ти харчування і пе­ре­да­вав їх за призначенням, за що одер­жу­вав як ви­на­го­ро­ду від 30 до 50 гри­вень.

Чи є стар­ший сер­жант Куд­ря­шов суб'єктом хабарництва.


За­да­ча 5.


Ма­го­ме­до­ва, яка працювала в поліклініці лікарем-ото­ла­рин­го­ло­гом, у вільний від ро­бо­ти час у се­бе на заміській квартирі ро­би­ла абор­ти жінкам, що хо­ва­ли свою вагітність від близь­ких.

Чи пра­виль­но бу­де рішення про по­ру­шен­ня кримінальної спра­ви у відношенні Магомедової за не­за­кон­не про­ве­ден­ня абор­ту по ст. 134 КК України?


За­да­ча 6.


55-річний Баг­ря­ний од­ру­жив­ся з 20-річною Моніної. Че­рез якийсь час він став підозрювати її в подружній невірності. Багрів у пориві люті за­ду­шив дру­жи­ну.

Проведеною в період слідства су­до­во-психіатричною ек­спер­ти­зою вста­нов­ле­но, що Баг­ря­ний, вчинивши вбив­ст­во, був осуд­ний, од­нак до мо­мен­ту су­до­во­го засідання за­не­ду­жав параноєю, що позбавило йо­го здатності усвідомлювати фак­тич­ний ха­рак­тер суспільної не­без­пе­ки своїх дій і ке­ру­ва­ти ни­ми.

Чи підлягає Баг­ря­ний кримінальній відповідальності за на­вмис­не вбив­ст­во?


За­да­ча 7.


Дев'яткін був за­три­ма­ний співробітниками міліції за те, що в не­тве­ре­зо­му стані відправляв природні по­тре­би в залі відльоту ае­ро­пор­ту Бориспіль. У зв'язку з тим, що раніше Дев'яткін піддавався лікуванню в психіатричному стаціонарі, ор­ган дізнання при­зна­чив Дев’яткіну психіатричну ек­спер­ти­зу, якию бу­ло вста­нов­ле­но: хуліганські дії він вчинив у стані патологічного сп'яніння.

Чи ма­ють­ся підстави для притягнення Дев'яткіна до кримінальної відповідальності?


За­да­ча 8.


Співробітник охо­рон­но­го агент­ст­ва Кип­ряк, що мав дозвіл на носіння зброї, по­вер­таю­чись з чер­гу­ван­ня, зай­шов до сво­го дру­га і ви­пив з ним 1,5 літра горілки, після чо­го пішов до­до­му. Зай­шов­ши в під'їзд, він зустрів знай­о­мо­го сан­тех­ни­ка Мер­ку­ло­ва та похвалився наявністю пістолета. На­тис­нув­ши по необережності спус­ко­вий га­чок, він про­стре­лив Мер­ку­ло­ву ліве стег­но. До­б­рав­шись до квар­ти­ри, Кип­ряк відразу за­снув. Всякі спро­би сусідів роз­бу­ди­ти і при­вес­ти Кип­ря­ка до почуттів наслідків не мали. Про­ки­нув­шись че­рез 11-ть го­дин і довідавшись про по­ра­нен­ня Мер­ку­ло­ва, Кип­ряк був силь­но зди­во­ва­ний цією подією, і ска­зав, що після ви­хо­ду від дру­га він не пам'ятає, що з ним відбувалося.

Про­ве­де­на су­до­во-психіатрична ек­спер­ти­за зробила вис­но­вок, що Кип­ряк у мо­мент пострілу зна­хо­див­ся у важ­ко­му ступені зви­чай­но­го ал­ко­голь­но­го сп'яніння, який не виключає можливості втра­ти ним здатності усвідомлювати ха­рак­тер своїх дій, кон­тро­лю­ва­ти і ке­ру­ва­ти ни­ми.

Чи мож­ли­во притягнення Кип­ря­ка до кримінальної відповідальності?


За­да­ча 9.


У відношенні Су­хо­па­ро­ва по­ру­ше­на кримінальна спра­ва з об­ви­ну­ва­чен­ням у публічних за­кли­ках до насильницької зміни конституційного ла­ду України.

Про­ве­де­ною су­до­во-психіатричною ек­спер­ти­зою вста­нов­ле­но, що Су­хо­па­ров страждає однієї з психічних аномалій — хронічним алкоголізмом, тому в мо­мент вчинення зло­чи­ну він не міг пов­ною мірою усвідомлювати фак­тич­ний ха­рак­тер та суспільну не­без­пе­ку своїх дій або ке­ру­ва­ти ни­ми.

Чи підлягає Су­хо­па­ров кримінальній відповідальності?


Нормативні акти і література до теми 8


1. Кримінальний ко­декс України (із змінами та доповненнями станом на 1 вересня 2008 р.).

2. Про судову практику по застосуванню судами примусових заходів медичного характеру: Постанова Пленуму Верховного Суду України від 19 березня 1982 р.

3. Науково-практичний коментар Кримінального кодексу України від 5 квітня 2001 р. / За ред. М.І. Мірошника, М.І. Хавронюка. – К., 2001

4. Дагель П.С. Учение о личности преступника. – Владивосток. 1970.

5. Кор­жан­ский Н.И. Пра­ви­ла ква­ли­фи­ка­ции пре­сту­п­ле­ний с учё­том при­зна­ков субъ­ек­та пре­сту­п­ле­ния. //Сов. Го­су­дар­ст­во и пра­во. – 1985. - №5.

6. Кор­жансь­кий М.Й. Кримінальне пра­во і за­ко­но­дав­ст­во України. Частина загальна. Курс лекцій. – К: АТІКА, 2001

7. Кримінальне пра­во. За­галь­на час­ти­на. Підручник для вузів. / за ред. И.Я. Ко­за­чен­ко, З.А. Не­зна­мо­ва. – М.: Нор­ма, 1997

8. Малахів И.П. Ос­но­ви кримінального пра­ва. За­галь­на час­ти­на. Нав­чаль­ний посібник. – К., 2000.

9. Ми­хе­ев Р.И. Вме­няе­мость и не­вме­няе­мость. – Вла­ди­во­сток – 1983.

10. Ор­лов В.С. Субъкт пре­сту­п­ле­ния. – М., 1958. – 259 с. Даньшин В, Лисодєд О. До питання про поняття злочинної діяльності //Вісник Академії правових наук України. – 1998. - №3 (14). С.94-99.

11. Пионтковский А.А. Курс советского уголовного права. Часть Общая. – М.:Наука, 1970. – Т.2. – Гл. VIII


Те­ма 9. Суб'єктивна сто­ро­на зло­чи­ну (6 год.)


Заняття 20 (2 год.).

        1. По­нят­тя і зна­чен­ня суб'єктивної сто­ро­ни зло­чи­ну.
        2. По­нят­тя про­ви­ни.
        3. Фор­ми про­ви­ни.
        4. Намір і йо­го ви­ди.
        5. Необережність і її ви­ди.
        6. Зло­чи­ни з дво­ма фор­ма­ми про­ви­ни.
        7. Мо­тив і ціль зло­чи­ну.
        8. По­мил­ка і її зна­чен­ня для кримінальної відповідальності.


Заняття 21,22 (4 год.)

1. По­нят­тя суб'єктивної сто­ро­ни, оз­на­ки що її ха­рак­те­ри­зу­ють.

2. По­нят­тя і фор­ми ви­ни.

3. По­нят­тя і ви­ди умислу.

4. По­нят­тя необережності, її ви­ди.

5. Ви­па­док і йо­го відмінність від недбалості.

6. Змішана фор­ма ви­ни.

7. По­нят­тя мо­ти­ву і ме­ти зло­чи­ну, їх зна­чен­ня.

8. По­нят­тя юридичної і фактичної по­ми­лок, їх зна­чен­ня.


Завдання:

  • складіть і запишіть у зо­шит схе­му оз­нак суб'єктивної сто­ро­ни;
  • складіть і запишіть у зо­шит схе­му форм про­ви­ни;
  • роз­ме­жуй­те зміст інтелектуального і воль­о­во­го моментів видів наміру.
  • роз­ме­жуй­те самовпевненість від не­пря­мо­го наміру;
  • ви­зна­чи­те критерії недбалості;
  • підберіть 2-3 кримінально-правові нор­ми з не­обе­реж­ною фор­мою про­ви­ни;
  • підберіть 2-3 кримінально-правові нор­ми, що містять мо­тив і ціль зло­чи­ну.


Вирішіть задачі:

За­да­ча 1.


Ша­по­ва­лен­ко з ме­тою по­пе­ред­жен­ня крадіжки ри­би з сіток (вид рибальської снасті) зро­бив сигналізацію. Для цьо­го він зі сво­го бу­дин­ку до мостків, з яких ста­ви­ли­ся в річку рибальська сітка, провів дрот і підключив його до електромережі з на­пру­гою 220 вольт, а в бу­дин­ку встановив дзво­ник. Вночі неповнолітні Подколзін і Ля­пу­нов, прийш­ли ло­ви­ти ри­бу й вирішили обрізати снасті, що три­ма­ли сітки, щоб спус­ти­ти їх за течією, то­му що віни заважали вільному дос­ту­пу риби. При цьо­му підлітки вирішили роз'єднати провід электросигнализації. Під час роз'єднання про­во­ду па­са­ти­жа­ми Ля­пу­нов був вби­тий стру­мом.

На до­пи­тах Ша­по­ва­лен­ко виз­на­вав, що пе­ре­дба­чав можливість на­стан­ня тяж­ких наслідків, не хо­вав від свого оточення про­ве­ден­ня сигналізації. Про це зна­ли всі мешканці се­ла, в то­му числі й уби­тий Ля­пу­нов. У справі вста­нов­ле­но, що про­вод­ка сигналізації Ша­по­ва­лен­ко проходила по землі через його го­род, була по­кри­та гілками та сміттям, а при підході до річки за­ри­та в зем­лю. Про­вод­ка бу­ла з надійною ізоляцією. Сигналізацію він вклю­чав лише у ви­пад­ку, коли сам був вдома, а для зни­жен­ня на­пру­ги пе­ред дзво­ни­ком встановив лам­поч­ку.

Су­дом першої інстанції Ша­по­ва­лен­ко був за­суд­же­ний за вбив­ст­во з не­пря­мим умислом.

За­хис­ник Ша­по­ва­лен­ко в скарзі до апеляційної інстанції про­сив перекваліфікувати дії підзахисного на стат­тю про не­обе­реж­не вбив­ст­во. Яке рішення по­ви­нен прий­ня­ти суд апеляційної інстанції?

За­да­ча 2.


Гей­дер при­дбав пре­стиж­ний імпортний лег­ко­вий автомобіль і ве­чо­ра­ми ка­тав на ньо­му знай­о­мих дівчин. Під час однієї з та­ких прогулянок пасажирка, по­ди­вив­шись на спідометр, зауважила, що Гей­дер ризикує на­жи­ти собі неприємності, пе­ре­ви­щую­чи швидкість, на що той відповів: "Автомобіль новий, реакція в ме­не нор­маль­на — нічого не тра­пить­ся".

Але, на од­но­му з поворотів пе­ред автомобілем рап­то­во з’явивився чоловік, що перебігав до­ро­гу. Гей­дер не зумів уник­ну­ти наїзду, пішохід був зби­тий та по­мер.

Ви­зна­чи­те фор­му про­ви­ни Гей­де­ра.


За­да­ча 3.


Озброєний обрізом мисливської рушниці Жо­ло­бов з ме­тою ви­кра­ден­ня відеоапаратури про­ник до бу­дин­ку обласної телерадіокомпанії, під за­гро­зою вбив­ст­ва зв*язав сто­ро­жа, за­су­нув­ши йо­му в рот кляп. Кляп пе­ре­крив дихальні шля­хи і сто­рож по­мер.

Оз­най­ом­те­ся зі стат­тя­ми 187, 115 і 119 КК.


За­да­ча 4.


Се­лез­нь­ов і Пузін вчи­ни­ли по­гра­бу­ван­ня. Се­лез­нь­ов, по­боюю­чись, що Пузін мо­же йо­го ви­да­ти, як­що во­ни бу­дуть затримані, вирішив по­збу­ти­ся від ос­тан­нь­о­го. Він ви­рив у лісі яму, за­крив її гілками і за­про­сив Пузіна на пікник. У лісі він повів Пузіна та­ким чи­ном, щоб той до­го­див у яму. При падінні Пузін зла­мав хре­бет. Ко­ли він став про­си­ти Се­лез­нь­о­ва про до­по­мо­гу, той відмовив йо­му і, за­ки­дав­ши яму гілками, схо­вав­ся. Че­рез 2 тижні, по­вер­нув­шись на це місце, він знай­шов труп Пузіна.

Які об'єктивна сто­ро­на, фор­ма ви­ни, мо­тив і ціль зло­чи­ну, вчи­не­но­го Се­лез­нь­о­вим?


За­да­ча 5.


Білов по­знай­о­мив­ся в ресторані з Івановою і по­про­сив доз­во­лу про­во­ди­ти її до­до­му. По дорозі во­ни роз­пи­ли пляш­ку ви­на. Біля під'їзду бу­дин­ку, де жи­ла Іванова, він за­жа­дав всту­пи­ти з нею у ста­те­вий

зв'язок, на що Іванова відповіла відмовою. По­чув­ши це, Білов вда­рив Іванову по об­лич­чю, во­на впа­ла, вда­ри­лась по­ти­ли­цею об бор­дюр і че­рез кілька го­дин від отриманої трав­ми по­мер­ла.

На по­пе­ред­нь­о­му слідстві Білов по­яс­нив, що не мав наміру на вбив­ст­во Іванової.

Оха­рак­те­ри­зуй­те психічне відношення вин­но­го до діяння і наслідків,

що на­сту­пи­ли.


За­да­ча 6.


Охо­ро­нець од­но­го з магазинів примітив іноземця, що ре­гу­ляр­но ро­бив по­куп­ки і пе­ред роз­ра­хун­ком зви­чай­но обмінював у пункті обміну ва­лю­ти в магазині до­ла­ри США на гривні. Охо­ро­нець непомітно ви­тяг у іноземця з кишені піджака га­ма­нець, ду­маю­чи, що там зна­хо­дить­ся іноземна ва­лю­та. У гаманці вия­ви­ла­ся ве­ли­ка су­ма гро­шей в грив­нях.

Яко­го ро­ду по­мил­ка ма­ла місце в діянні вин­но­го і чи впливає во­на на відповідальність?


Нормативні акти і література до теми 9


1. Про судову практику в справах про злочини проти життя і здоровя людини: Постанова Пленуму Верховного Суду України від 26 червня 1992 р.

2. Борисов В.І. Необережність і її види: Текст лекції – Харків:ЮІ, 1991. – 23 с.

3. Красиков Ю.А. Субъективная сторона преступления. М., Инфра – М-Норма. – 1996. – 44 с.

4. Кримінальний ко­декс України (із змінами та доповненнями станом на 1 вересня 2008 р.).

5. Кор­жансь­кий М.Й. Кримінальне пра­во і за­ко­но­дав­ст­во України. Частина загальна. Курс лекцій. – К: АТІКА, 2001

6. Ма­ла­хов И.П. Ос­но­ви кримінального пра­ва. За­галь­на час­ти­на. Нав­чаль­ний посібник. – К., 2000.

7. Науково-практичний коментар Кримінального кодексу України від 5 квітня 2001 р. / За ред. М.І. Мірошника, М.І. Хавронюка. – К., 2001

8. Ба­жа­нов М.И., Ста­шис В.В., Тацій В.Я. Кримінальне пра­во України. За­галь­на час­ти­на. – Харків: Пра­во, 2001

9. Пионтковский А.А. Курс совесткого уголовного права. Часть Общая. – М.:Наука, 1970. – Т.2. – Гл. ІХ

10. Кримінальне пра­во. За­галь­на час­ти­на. Підручник для вузів. / Отв. ред. И.Я. Ко­за­чен­ко, З.А. Не­зна­мо­ва. – М.: Нор­ма, 1997.


Те­ма 10. Множинність злочинів (6 год.)

Заняття 23 (2 год.)


  1. По­нят­тя множинності злочинів і її зна­чен­ня.
  2. Одиничні зло­чи­ни та їх ви­ди.Фор­ми (ви­ди) множинності злочинів:

а) сукупність злочинів;

б) повторність злочинів та її ви­ди;

в) ре­ци­див злочинів та йо­го ви­ди.


Заняття 24,25 (4 год.)

  1. По­нят­тя множинності злочинів. Кількісні і якісні оз­на­ки множинності злочинів.
  2. По­нят­тя оди­нич­но­го зло­чи­ну, йо­го фор­ми.
  3. Кримінально-пра­во­ве зна­чен­ня множинності злочинів.
  4. По­нят­тя форм множинності.
  5. По­нят­тя повторності.
  6. По­нят­тя сукупності злочинів.
  7. По­нят­тя ре­ци­ди­ву зло­чи­ну.


Завдання:

  • складіть схе­му множинності злочинів;
  • складіть схе­му форм оди­нич­но­го зло­чи­ну;
  • ви­зна­чи­те пра­во­ве зна­чен­ня множинності злочинів.
  • складіть схе­му форм множинності;
  • підберіть 2-3 кримінально-правові нор­ми, що містять вказівку на повторність і ре­ци­див зло­чи­ну;
  • ви­зна­чи­те правові наслідки повторності, сукупності і ре­ци­ди­ву зло­чи­ну.


Вирішіть задачі:


За­да­ча 1.


Ігошев, пра­цюю­чи завідувачем про­до­воль­чим скла­дом, знай­шов у се­бе над­лиш­ки бо­рош­на — близь­ко 197 кг. Вирішивши їх про­да­ти, він щод­ня ви­но­сив з території скла­ду по 15-20 кг про­дук­ту. На сьо­мий день діяльність Ігошева бу­ла при­пи­не­на — він був вик­ри­тий у вчи­не­но­му пра­во­охо­рон­ни­ми ор­га­на­ми.

Чи мож­на виз­на­ти в діях Ігошева неодноразовість злочинів?


За­да­ча 2.


Ки­ри­люк одер­жав повістку з військомату про при­зив на служ­бу. При відсутності за­кон­них підстав для звільнення від військової служ­би він вирішив ухи­ли­ти­ся від її про­ход­жен­ня. Ки­ри­люк виїхав у да­ле­ке се­ло до родичів і про­тя­гом 7 місяців хо­вав­ся там, по­ки на настійну ви­мо­гу батьків не з'явився з по­ви­ною.

Є чи в діянні Ки­рил­лю­ка множинність злочинів?


За­да­ча 3.


Ру­да­ков з хуліганських спо­ну­кань наніс по­ра­нен­ня своїй співмешканці Холевої у ліве стег­но. У потерпілої ми­ну­ло­го ушкоджені стег­но­ва артерія і ве­на, внаслідок чо­го від втра­ти крові во­на че­рез кілька го­дин по­мер­ла.

В ході розслідування вста­нов­ле­но, що Ру­да­ков не мав наміру на вбив­ст­во.

1. Проаналізуйте дії Ру­да­ко­ва з позицій множинності злочинів.

2. В чо­му відмінність склад­но­го зло­чи­ну від множинності злочинів?


За­да­ча 4.


Ка­ра­ко­зов, пра­цюю­чи водієм таксі, зґвалтував в машині гро­ма­дян­ку Лит­ви­нен­ко. Потерпіла на­ступ­но­го дня зая­ви­ла про те, що тра­пи­ло­ся, в міліцію, а че­рез кілька днів зрозуміла, що Ка­ра­ко­зов за­ра­зив її ве­не­рич­ною хво­ро­бою, про що повідомила слідчого.

Чи утво­рять дії Ка­ра­ко­зо­ва множинність злочинів.


За­да­ча 5.


Ко­роб­ко, став­ши осо­бою без ви­зна­че­но­го місця про­жи­ван­ня, вирішив до­бу­ва­ти собі кош­ти на їжу шля­хом роз­кра­дан­ня чу­жо­го май­на в гро­ма­дян на во­кзал і в пор­тах. 19 січня на вокзалі м. Києва ви­крав рюк­зак з осо­би­сти­ми ре­ча­ми в Мур­та­хо­ва; 27 лип­ня ви­крав валізу в Куравлевої в морсь­ко­му пор­ту Іллічівська. Усь­о­го в та­кий спосіб їм бу­ло вчи­не­но вісім крадіжок на території України на за­галь­ну су­му 3,5 тис. гри­вень.

Чи мож­на вчи­не­не Ко­роб­ко кваліфікувати як оди­нич­ний зло­чин?

Нормативні акти і література до теми 10

1. Кримінальний ко­декс України (із змінами та доповненнями станом на 1 вересня 2008 р.).

2. Нау­ко­во-прак­тич­ний ко­мен­тар Кримінального ко­дек­су України від 5 квітня 2001 р. /За ред. М.І. Мірошника, М.І. Хав­ро­ню­ка. - К., 2001.

3. Кримінальний ко­декс України. Ко­мен­та­рий. / Отв. ред. ЮА Кармазін -Харків: Одис­сей, 2001.

4. Кримінальне пра­во України. За­галь­на час­ти­на: Підручник для студентів юрид. вузів і ф-тів. / За ред. П.С. Ма­ти­шевсь­ко­го. - К., 2000.

5. Ба­жа­нов М.И. Кримінальне пра­во України. За­галь­на час­ти­на. -Дніпропетровськ, 1992.

6. Кор­жансь­кий М.Й. Кримінальне пра­во і за­ко­но­дав­ст­во України. Частина загальна. Курс лекцій. – К: АТІКА, 2001

7. Уго­лов­ное пра­во. Об­щая часть. Учеб­ник для ВУ­Зо в. / Отв. ред. И.Я. Ко­за­чен­ко, З.А. Не­зна­мо­ва. – М.: Нор­ма, 1997

8. Кримінальне право України. Загальна частина / За ред. М.І. Бажанова, В.В. Сташиса, В.Я. Тация. – К.- Х.: Юрінком Інтер – Право, 2001.


Те­ма 11. Стадії вчи­нен­ня умис­но­го зло­чи­ну (6 год.)


За­нят­тя 26 (2 год.)

1. По­нят­тя і ви­ди стадій вчи­нен­ня зло­чи­ну:

а) го­ту­ван­ня до зло­чи­ну;

б) за­мах на зло­чин;

в) закінчений зло­чин.
  1. Підстави кримінальної відповідальності за го­ту­ван­ня та за­мах і їх караність.
  2. Добровільна відмова при незакінченому злочині.


За­нят­тя 27,28 (4 год.)

  1. По­нят­тя і ви­ди стадій вчи­нен­ня зло­чи­ну.
  2. Го­ту­ван­ня до зло­чи­ну, йо­го оз­на­ки.
  3. По­нят­тя і ви­ди за­ма­ху на зло­чин.
  4. Закінчений зло­чин.
  5. Особливості закінчення ок­ре­мих складів злочинів.
  6. Підстави і межі кримінальної відповідальності за по­пе­ред­ню зло­чин­ну діяльність.
  7. Добровільна відмова.
  8. Підстави й умо­ви, що вик­лю­ча­ють кримінальну відповідальність при добровільній відмові.

Завдання:

  • складіть схе­му стадій зло­чи­ну;
  • запишіть у зо­шит пра­ви­ла про кваліфікацію незакінченого зло­чи­ну;
  • випишіть із кримінального ко­дек­су нор­му про відповідальність за незакінчений зло­чин;
  • складіть схе­му умов, що вик­лю­ча­ють кримінальну відповідальність при добровільній відмові.


Вирішіть задачі:

За­да­ча 1.


Лаптєв за­про­сив до се­бе в гур­то­жи­ток гро­ма­дян­ку Ку­че­рен­ко, де во­ни роз­пи­ва­ли спиртні напої. Вирішивши її зґвалтувати, Лаптєв, пе­ре­бо­рюю­чи опір Ку­че­рен­ко, розірвав на ній плат­тя і ниж­ню білизну, але з фізіологічних при­чин не зміг вчи­ни­ти ста­те­вий акт, в зв'язку з чим від своїх до­ма­гань відмовився.

Чи є в да­ним ви­пад­ку добровільна відмова від вчи­нен­ня зло­чи­ну?


За­да­ча 2.


Сур­гу­чев, пра­цюю­чи співробітником озброєної охо­ро­ни за­во­ду, знав про дні, ко­ли при­во­зять заробітну пла­ту, щоб на­ступ­но­го дня ви­да­ва­ти її робітникам та служ­бов­цям.

Сур­гу­чев на рин­ку при­дбав ав­то­ген­ний апа­рат, яким мав намір відкрити сейф і ви­кра­сти гроші.

Чи мож­на роз­гля­да­ти дії Сур­гу­че­ва як го­ту­ван­ня до вчи­нен­ня крадіжки, як­би при покупці ав­то­ге­ну він був за­три­ма­ний і вик­ри­тий в намірі вчи­ни­ти зло­чин?


За­да­ча 3.


Гри­нен­ко вирішив уби­ти Васильєва. З цією ме­тою він на­пав на ньо­го зза­ду і наніс кілька силь­них ударів автомобільним мон­ту­ван­ням по голові, шиї і хреб­ту. Од­нак після цих дій йо­му ста­ло шко­да Васильєва, у яко­го бу­ло троє дітей, і він на­дав потерпілому пер­шу до­по­мо­гу, а потім, зу­пи­нив­ши ма­ши­ну, дос­та­вив йо­го в лікарню. Зу­сил­ля­ми лікарів жит­тя Васильєва бу­ло вря­то­ва­но.

1. На якій стадії був пе­ре­рва­ний зло­чин?

2. Чи мож­на го­во­ри­ти про те, що Гри­нен­ко добровільно відмовився від здійснення зло­чи­ну?


За­да­ча 4.


Ма­ло­шен­ко, пра­цюю­чи слю­са­рем-сантехніком, довідався, що Си­ня­ев, що проживає в їхньому бу­дин­ку, виїхав з ро­ди­ною відпочивати на Канарскі ост­ро­ви. Ввечері, зла­мав­ши двері квар­ти­ри Си­няе­ва, Ма­ло­шен­ко про­ник­нув до неї, зібрав у сум­ку знайдені там цінності. На виході з квар­ти­ри Ма­ло­шен­ко був за­три­ма­ний працівниками міліції, яких вик­ли­ка­ли сусіди Си­няе­ва.

1. За що підлягає кримінальній відповідальності Ма­ло­шен­ко?

2. Чи зміниться ва­ше рішення, як­що до­пус­ти­ти той варіант, що він був за­три­ма­ний че­рез 7 днів під час спро­би збу­ти ви­кра­де­ний відеомагнітофон?


За­да­ча 5.


Ко­че­тов, вирішивши вби­ти Потокуєву, че­кав її в вздовж до­ро­ги за­ки­ну­то­го будівництва. По­ба­чив­ши По­то­куе­ву, Ко­че­тов з мисливської рушниці зро­бив в неї 2 постріли, але не поцілив. Більше стріляти він не став і від своїх зло­чин­них намірів відмовився.

1. Як вар­то роз­гля­да­ти дії Ко­че­то­ва з ог­ля­ду знань про стадії вчи­нен­ня зло­чи­ну?

2. У чо­му різниця між закінченим і незакінченим за­ма­хом на зло­чин?


За­да­ча 6.


Гарін по­знай­о­мив­ся в пар­ку з Ко­нев­скою. Гу­ляю­чи в неосвітленому місці, Гарін за­про­по­ну­вав Коневскій всту­пи­ти з ним в ста­те­вий зв'язок. Одер­жав­ши відмовлення, Гарін за­ла­мав ру­ку жінки на­зад, за­тяг її в кущі, по­ва­лив на зем­лю і став знімати одяг. Зне­наць­ка Ко­нев­ска при­пи­ни­ла опір і ска­за­ла, що во­на не про­ти ста­те­во­го ак­ту, але кра­ще це зро­би­ти в більш придатній обстановці, на­прик­лад, на квартирі її под­ру­ги. Гарін по­го­див­ся з до­во­да­ми, і во­ни на­пра­ви­ли­ся за ад­ре­сою. Про­хо­дя­чи повз ав­то­бус­ну зу­пин­ку, Ко­нев­ска ки­ну­ла­ся за до­по­мо­гою до лю­дей, і Гарін був за­три­ма­ний.
        1. На якій стадії пе­ре­рва­не вчи­нен­ня зло­чи­ну?
        2. Чи є в діях Гаріна добровільна відмова від вчи­нен­ня зло­чи­ну?


Нормативні акти і література література до теми ІІ

1. Про практику застосування судами України законодавства у справах про розкрадання державного та колективного майна: Постанова Пленуму Верховного Суду України від 25 вересня 1981 р.

2. Кримінальний ко­декс України (із змінами та доповненням станом на 1 вересня 2008 р.).

3. Ба­жа­нов М.И. Кримінальне пра­во України. За­галь­на час­ти­на. -Дніпропетровськ, 1992.

4. Бов­су­новсь­кий В.М. Кримінальне пра­во України. Курс лекцій. - К., 1995.

5. Дурманов Н.Д. Стадии совершения преступления по советскому уголовному праву. – М., 1955. – 211 с.

6. Ба­жа­нов М.И., Ста­шис В.У, Тацій В.Я. Кримінальне пра­во України. За­галь­на час­ти­на. - Харків: Пра­во, 2004.

7. Нау­ко­во-прак­тич­ний ко­мен­тар Кримінального ко­дек­су України від 5 квітня 2001 р. /За ред. М.І.Мель­ни­ка, М.І. Хав­ро­ню­ка. - К., 2003.

8. Кор­жансь­кий М.Й. Кримінальне пра­во і за­ко­но­дав­ст­во України. Частина загальна. Курс лекцій. – К: АТІКА, 2001

9. Уго­лов­ное пра­во. Об­щая часть. Учеб­ник для ВУ­Зов. / Отв. ред. И.Я. Ко­за­чен­ко, З.А. Не­зна­мо­ва. – М.: Нор­ма, 1997

10. Пионтковский А.А. Курс советского уголовного права. Часть Общая. – М.:Наука, 1970. – Т.2. – Гл. Х

11. Кримінальне право України. Загальна частина / За ред. М.І. Бажанова, В.В. Сташиса, В.Я. Тация. – К.- Х.: Юрінком Інтер – Право, 2001.

12. Тишкевич И.С Приготовление и покушение по уголовному праву. – М., 1958. – 254 с.


Те­ма 12. Співучасть у злочині (6 год.)


Заняття 29 (2 год,)

  1. По­нят­тя співучасті у злочині та йо­го оз­на­ки.
  2. Фор­ми співучасті.
  3. Ви­ди співучасників у злочині.
  4. Відповідальність співучасників.


Заняття 30 (2 год.)


  1. По­нят­тя і зна­чен­ня співучасті.
  2. Об'єктивні і суб'єктивні оз­на­ки співучасті.
  3. Фор­ми співучасті.
  4. По­нят­тя гру­пи, гру­пи з по­пе­ред­нь­ою змо­вою, організованої гру­пи, злочинної організації.


Завдання:

  • складіть схе­му оз­нак співучасті;
  • складіть схе­му форм співучасті;
  • зафіксуйте ви­зна­чен­ня гру­пи, гру­пи з по­пе­ред­нь­ою змо­вою, злочинної організації.



За­да­ча I.


Ло­го­ви­дов, пра­цюю­чи на залізничній станції, знав, що на за­пас­но­му шля­ху сто­ять ва­го­ни з аку­му­ля­тор­ни­ми ба­та­рея­ми і кілька з них не опломбовані. При виконанні своїх обов'язків він, про­хо­дя­чи по­руч з ци­ми ва­го­на­ми, помітив, що працівник цієї ж станції Курагін з од­но­го ва­го­ну ви­но­сить два аку­му­ля­то­ри. Вирішивши ско­ри­ста­ти­ся з на­го­ди, Ло­го­ви­дов та­кож заліз в цей ва­гон і ви­крав акумуляторні батареї. При спробі збу­ти однієї з них він був за­три­ма­ний пра­во­охо­рон­ни­ми ор­га­на­ми.
  1. Чи мож­на Ло­го­ви­до­ва і Курагіна виз­на­ти співучасниками зло­чи­ну?
  2. Як слід кваліфікувати вчи­не­не Ло­го­ви­до­вим?



Заняття 31 (2 год.)

  1. Ви­ди співучасників, об'єктивні і суб'єктивні оз­на­ки, криминалізуючі їх діяльність.
  2. Підстави і межі відповідальності співучасників.
  3. Кваліфікація відповідальності при співучасті.
  4. Співучасть у зло­чи­нах зі спеціальним суб'єктом.
  5. Екс­цес ви­ко­нав­ця.
  6. Відповідальність за не­вда­ле підбурювання і посібництво.
  7. По­нят­тя причетності до зло­чи­ну. Відмінність причетності від співучасті у злочині.
  8. Кримінальна відповідальність за при­хо­ву­ван­ня.


Завданя:

  • складіть схе­му видів співучасників;
  • зафіксуйте пра­ви­ло кваліфікації співучасників;
  • визначіть особливості кримінальної відповідальності учасників злочинної гру­пи.
  • визначіть пра­ви­ла кваліфікації дій співучасників при ексцесі ви­ко­нав­ця і відповідальність за не­вда­ле підбурювання і по­соб­ниц­тво;
  • обґрунтуйте підставами кримінальної відповідальності роз­ме­жу­ван­ня причетності до зло­чи­ну від співучасті в злочині.


Вирішіть задачі:

За­да­ча I.


Бер­дов і Бол­та­чев заздалегідь до­мо­ви­ли­ся про вчи­нен­ня зло­чи­ну й у при­зна­че­ний час, підійшовши до схо­ви­ща, на­ма­га­ли­ся по­пе­ред­ньо ви­го­тов­ле­ни­ми відмичками відімкнути за­мок две­рей скла­ду, але їм це зро­би­ти не вда­ло­ся — обидві відмички зла­ма­ли­ся. Бол­та­чев пішов, щоб ви­го­то­ви­ти но­ву відмичку. За­ли­шив­шись один, Бер­дов за до­по­мо­гою брух­ту зла­мав за­мок і про­ник у схо­ви­ще, ви­крав­ши 3 автомобільних кар­бю­ра­то­ри. По­вер­таю­чись до­до­му, Бер­дов зустрів Бол­та­че­ва і віддав йо­му один кар­бю­ра­тор. Не­за­леж­но один від од­но­го во­ни схо­ва­ли ви­кра­де­не май­но, що при проведенні по­шу­ко­вих заходів бу­ло ви­яв­ле­но.

Стрілець ВО­ХРа Мелентьєва в мо­мент, ко­ли відбувалося роз­кра­дан­ня, бу­ла на чергуванні, од­нак на про­хан­ня Бер­до­ва і Бол­та­че­ва за ви­зна­че­ну су­му не пе­реш­код­жа­ла їх про­ник­нен­ню в схо­ви­ще, дав­ши можливість Бер­до­ву до­вер­ши­ти роз­кра­дан­ня май­на.

1. Чи є Бер­дов, Бол­та­чев і Мелентьєва співучасниками роз­кра­дан­ня?

2. Проаналізуйте роль кож­но­го з по­гля­ду знань про співучасть у злочині.


За­да­ча 2.


Калінін і Юсу­пов звер­ну­ли­ся до Вам­пу­ро­ва з про­хан­ням дістати на час для них яку-не­будь зброю для по­гра­бу­ван­ня обмінного пунк­ту ва­лю­ти. Че­рез три дні після роз­мо­ви Вам­пу­ров пе­ре­дав Калініну і Юсу­по­ву ав­то­мат і два ма­га­зи­ни з па­тро­на­ми до ньо­го, за що во­ни за­пла­ти­ли йо­му 350 гр. і до­мо­ви­ли­ся, що по закінченні зло­чи­ну во­ни ви­п­ла­тять йо­му до­дат­ко­ву су­му.

Вчи­нив­ши зло­чин і заволодівши гро­ши­ма в сумі 30 тис. грив., Калінін і Юсу­пов по­вер­ну­ли Вам­пу­ро­ву ав­то­мат і пе­ре­да­ли йо­му ще 400 гр. з ви­кра­де­них гро­шей.
  1. Ви­зна­чи­те фор­му співучасті у злочині Калініна, Юсу­по­ва і Вам­пу­ро­ва.
  2. До яко­го ви­ду співучасників відноситься кож­на з за­зна­че­них осіб?
  3. Як вар­то бу­ло б вирішити пи­тан­ня, як­би, до­пус­ти­мо, Вам­пу­ро­ву не бу­ло відомо, для чо­го Калініну і Юсу­по­ву потрібна зброя?



За­да­ча 3.


Ор­га­на­ми внутрішніх справ ви­яв­ле­на стійка озброєна гру­па, що зай­ма­ла­ся на­па­да­ми на гро­ма­дян і організації. Керівництво гру­пою здійснював Мо­ри­нов, раніше су­ди­мий за на­вмис­не вбив­ст­во. Ларін на­да­вав групі потрібну інформацію. Пе­ре­ко­пов і Шуроваєв ке­ру­ва­ли гру­па­ми "бойовиків", які здійснювали збройні на­па­ди. Аб­ду­лов че­рез свою фірму реалізовував май­но, до­бу­те зло­чин­ним шля­хом, він же завідував "об­ща­ком"—ка­сою зло­чин­но­го уг­ру­по­ван­ня.

При здійсненні дев'ятого на­па­ду на од­ну з фірм діяльність гру­пи бу­ла при­пи­не­на.

При затримці в них бу­ло конфісковано кілька оди­ниць автоматичної зброї, фіктивні до­ку­мен­ти працівників пра­во­охо­рон­них органів.

Про яку фор­му співучасті йде мо­ва ?


За­да­ча 4.


Кур­тис і Шиш­кус заздалегідь до­мо­ви­ли­ся вчи­ни­ти крадіжку май­на з квар­ти­ри Бел­ка­ви. Знаю­чи, що Бел­ка­ва з ро­ди­ною на вихідні їде на да­чу, во­ни в суботній вечір за до­по­мо­гою відмичок про­ник­ну­ли в квар­ти­ру. Не вклю­чаю­чи світло, щоб не при­вер­та­ти ува­гу сусідів, по­ча­ли шу­ка­ти коштовні речі. Зай­шов­ши в од­ну з кімнат, Кур­тис знай­шов ста­ро­го, що про­ки­нув­ся, що, як потім вия­ви­ло­ся, був бать­ком Бел­ка­ви і не поїхав на да­чу че­рез по­га­не са­мо­по­чут­тя. Ста­рий, зля­кав­шись, став кли­ка­ти на до­по­мо­гу. Кур­тис схо­пив ме­та­ле­ву попільницю, що по­тра­пи­ла під ру­ку, уда­рив нею ста­ро­го в скро­ню. Потерпілий че­рез кілька хви­лин по­мер. Підбігши до Шиш­ку­су, Кур­тис велів іти і розповів про те, що тра­пи­ло­ся,. За­хо­пив­ши ще деякі речі, злочинці схо­ва­ли­ся. Ви­кра­де­не май­но поділили між со­бою.
  1. Ви­зна­чи­те фор­му співучасті в да­но­му злочині.
  2. Хто по­ви­нен по­нес­ти кримінальну відповідальність за на­вмис­не вбив­ст­во лю­ди­ни? Обґрунтуйте своє рішення.


За­да­ча 5.


Клепкін, що роз­кра­дав з квар­тир цінності, відносив їх на збе­ре­жен­ня до сво­го знай­о­мо­го Верт­ляе­ва. Вертляєв знав, що май­но кра­де­не, брав йо­го на зберігання і реалізацію.

Мо­ди­ров, двоюрідний брат Вертляєва, та­кож знав, що йо­го ро­дич зберігає і реалізує чу­же май­но, ви­кра­де­не в гро­ма­дян, але в ор­га­ни вла­ди не звер­тав­ся з зая­вою подібного ро­ду.

З позиції нав­чан­ня про співучасть проаналізуйте дії кож­но­го з цих осіб.


За­да­ча 6.


Де­ми­до­ва після смерті чоловіка уд­ру­ге вийш­ла заміж за Коз­ло­ва. Коз­лов за­жа­дав від Демидової як-не­будь по­збу­ти­ся від її 8-літньої доч­ки від пер­шо­го шлю­бу. До­ве­де­на до крайності постійними на­пад­ка­ми і скло­ка­ми але цим при­во­дом, Де­ми­до­ва отруїла доч­ку на одній із заміських про­гу­ля­нок стрихніном, а труп за­ли­ши­ла в лісі. Ко­ли Коз­лов довідався про те, що тра­пи­ло­ся, то зая­вив дружині, що да­рем­но во­на це зро­би­ла, мож­на бу­ло б віддати її в шко­лу-інтернат.

  1. Ви­зна­чи­те, чи підлягає кримінальній відповідальності Коз­лов, як співучасник у на­вмис­но­му убивстві?
  2. Як розглядається в кримінальному праві інститут причетності до зло­чи­ну?

Нормативні акти і література до теми 12

1. Про судову практику в справах про хабарництво: Постанова Пленуму Верховного Суду України від 26 квітня 2002 р.

2. Кримінальний ко­декс України (із змінами та доповненнями станом на 1 вересня 2008 р.).

3. Нау­ко­во-прак­тич­ний ко­мен­тар Кримінального ко­дек­су України від 5 квітня 2001 р. /За ред. М.І. Мірошника, М.І. Хав­ро­ню­ка. - К., 2001.

4. Ба­жа­нов М.И., Ста­шис В.У, Тацій В.Я. Кримінальне пра­во України. За­галь­на час­ти­на. -Харків: Пра­во, 2004.

5. Бов­су­новсь­кий В.М. Кримінальне пра­во Україи: Курс лекцій. - К., 1995.

6. Ба­жа­нов М.И. Кримінальне пра­во України. За­галь­на час­ти­на. - Дніпропетровськ, 1992.

7. Зелинский. А.Ф. Соучастие в преступлении. – Волгоград: //ВСШ, 1976.

8. Красиков Ю.А. Соучастие в преступлении. Лекция. – М.,ИНФРА. М-НОРМА. – 1996. – 47 с.

9. Кримінальний ко­декс України. Ко­мен­тар. / За ред. Ю. А Кармазіна -Харків: Одис­сей, 2001.


Те­ма 13. Об­ста­ви­ни, що вик­лю­ча­ють злочинність діяння (8 год.)


Заняття 32 (2 год.)


  1. По­нят­тя і ви­ди об­ста­вин, що вик­лю­ча­ють злочинність діяння.
  2. Необхідна обо­ро­на:

а) умо­ви правомірності необхідної обо­ро­ни;

б) пе­ре­ви­щен­ня меж необхідної обо­ро­ни;

в) уяв­на обо­ро­на.
  1. За­три­ман­ня осо­би, що вчи­ни­ла зло­чин.
  2. Край­ня необхідність:

а) умо­ви правомірності крайньої необхідності;

б) подібності і відмінності необхідної обо­ро­ни і крайньої необхідності.
  1. Фізичний чи психічний при­мус.
  2. Ви­ко­нан­ня на­ка­зу чи роз­по­ряд­жен­ня.
  3. Діяння, пов'язане з ри­зи­ком.
  4. Ви­ко­нан­ня спеціального зав­дан­ня по по­пе­ред­жен­ню чи роз­крит­тю злочинної діяльності організованої гру­пи або злочинної організації.


Заняття 32,33 (4 год.)

  1. По­нят­тя і ви­ди об­ста­вин, що вик­лю­ча­ють злочинність діяння.
  2. По­нят­тя необхідної обо­ро­ни й умо­ви її правомірності.
  3. По­нят­тя пе­ре­ви­щен­ня меж необхідної обо­ро­ни й особливості суб'єктивної сто­ро­ни при цьо­му.


Завдання:

  • складіть схе­му видів об­ста­вин, що вик­лю­ча­ють злочинність діяння;
  • ви­зна­чи­те склад необхідної обо­ро­ни;
  • складіть схе­му умов правомірності необхідної обо­ро­ни;
  • ви­зна­чи­те умо­ви домірності за­хис­ту і на­па­ду при необхідній обороні.


Вирішіть задачі:


За­да­ча 1.


Морковін, зна­хо­дя­чись у стані нар­ко­тич­но­го сп'яніння, при­став в автобусі до по­руч сидячої шко­ляр­ки Петрової, ви­ма­гаю­чи вий­ти з ним на зупинці. Одер­жав­ши відмову, він спро­бу­вав си­лою виш­товх­ну­ти Пет­ро­ву з ав­то­бу­су.

Па­са­жир Мель­ни­ков за­жа­дав при­пи­ни­ти не­по­доб­ст­во, але у відповідь по­чув не­цен­зур­ну лай­ку. Тоді він бо­лю­чим прий­о­мом підвів Мор­ко­ви­на до две­рей ав­то­бу­са і, ко­ли во­ни відкрилися, з си­лою виш­товх­нув Морковіна на зу­пин­ку. Не втри­мав­шись на но­гах. Морковін впав, і, вда­рив­шись го­ло­вою об ме­та­ле­ву ур­ну, одер­жав струс моз­ку 2-го сту­пе­ня.

Відповідальність Морковіна?


За­да­ча 2.


Знай­о­мий Хакіна, Пус­то­ва­лов, після ви­хо­ду з бу­дин­ку Хакіна, де во­ни роз­пи­ва­ли спиртні напої, всту­пив у свар­ку з бра­та­ми, що про­хо­ди­ли ми­мо Лог­ви­нен­ко. Свар­ка пе­рейш­ла в бійкуву якій на стороні Лог­ви­нен­ко взяв участь Кур­ло­вич. По­ба­чив­ши з вікна бу­дин­ку, що Пус­то­ва­лов піддається по­бит­тю, Хакін вибіг на ву­ли­цю і став за­хи­ща­ти йо­го. Під час бійки один з її учасників Лог­ви­нен­ко Юрій збігав до­до­му і, взяв­ши со­ки­ру, ки­нув­ся до тих, що б'ються. Хакін, по­ба­чив­ши підбігаючого із со­ки­рою Лог­ви­нен­ко і вва­жаю­чи по­ло­жен­ня за­гроз­ли­вим, підняв із землі камінь і ки­нув їм у підбігає Лог­ви­нен­ко, по­тра­пив­ши ос­тан­нь­о­му в скро­ню. Від от­ри­ма­но­го уда­ру Лог­ви­нен­ко відразу по­мер.
  1. Чи пред­став­ля­ли дії Юрія Лог­ви­нен­ко по­гро­зу для жит­тя декількох лю­дей?
  2. Чи мож­на дії Ха­ки­на виз­на­ти правомірними?


За­да­ча 3.


По­вер­таю­чись ввечері до­до­му, Пет­ров у глу­хо­му про­вул­ку був зу­пи­не­ний дво­ма невідомими. По­боюю­чись на­па­ду, Пет­ров наніс, од­но­му з невідомих удар по голові ка­ме­нем, що ва­ляв­ся під но­га­ми. Дру­гий невідомий, кот­рим вия­вив­ся Бумагін, скру­тив Пет­ро­ва і дос­та­вив у міліцію.

В ході розслідування бу­ло вста­нов­ле­но, що Бумагін і потерпілий Ак­цис зустріли Пет­ро­ва ви­пад­ко­во і, бу­ду­чи гістьми міста, хотіли довідатися, як прой­ти до найб­лиж­чо­го роз­ва­жаль­но­го за­кла­ду.

Чи мож­на виз­на­ти, що Пет­ров діяв у стані уявної обо­ро­ни?


Заняття 34,35 (4 год.)


  1. По­нят­тя за­три­ман­ня осо­би, що вчи­ни­ла зло­чин. Умо­ви йо­го правомірності.
  2. По­нят­тя крайньої необхідності.
  3. Склад крайньої необхідності.
  4. Умо­ви правомірності крайньої необхідності.
  5. Фізичний чи психічний при­мус.
  6. По­нят­тя ви­ко­нан­ня на­ка­зу чи роз­по­ряд­жен­ня. По­нят­тя за­кон­но­го на­ка­зу. Відповідальність за ви­ко­нан­ня не­за­кон­но­го на­ка­зу.
  7. По­нят­тя діяння, позв'язаного з ри­зи­ком.
  8. По­нят­тя ви­ко­нан­ня спеціального зав­дан­ня для по­пе­ред­жен­ня чи роз­крит­тя злочинної діяльності злочинної гру­пи.



Завдання:

  • складіть схе­му умов правомірності крайньої необхідності;
  • роз­ме­жуй­те по­нят­тя необхідної обо­ро­ни і крайньої необхідності;
  • ви­зна­чи­те умо­ви пе­ре­ви­щен­ня меж крайньої необхідності.
  • ви­зна­чи­те пра­ви­ла відповідальності за ви­ко­нан­ня не­за­кон­но­го на­ка­зу;
  • ви­зна­чи­те умо­ви правомірності ви­прав­да­но­го ри­зи­ку;
  • умо­ви вик­лю­чен­ня кримінальної відповідальності при заподіянні шко­ди при виконанні спеціального зав­дан­ня по роз­крит­тю злочинної гру­пи.



За­да­ча 1.


Водій са­мо­ски­да Серьогін їхав за вста­нов­ле­ним мар­шру­том. Рап­то­во в 20-ти мет­рах від ма­ши­ни, що їхала зі швидкістю 60 км на го­ди­ну, на проїзжій частині вулиці з'явилася ди­ти­на 7 років, що бігла за м'ячем, що ко­тив­ся. Запобігаючи наїзду на ди­ти­ну, Серьогін різко ви­вер­нув кер­мо впра­во, зла­мав ого­род­жен­ня і збив про­хо­див­ших по тротуарі Ка­ли­мо­ва і Ха­ли­то­ву. Ка­ли­мов від от­ри­ма­них травм че­рез кілька го­дин по­мер у лікарні, Халитовій, по вис­нов­ку су­до­во-медичної ек­спер­ти­зи, заподіяна тяж­ка шко­да здо­ров'ю.
  1. Чи діяв Серьогін у стані крайньої необхідності?
  2. Хто мо­же бу­ти при­тяг­ну­тий до цивільно-правової відповідальності за зла­ма­не ого­род­жен­ня?



За­да­ча 2.


Об­ви­ну­ва­чу­ва­ний у вчиненні особ­ли­во тяж­ких злочинів Удоєв під час до­пи­ту пе­ре­ко­нав­ся, що стар­шо­му слідчому про­ку­ра­ту­ри Меньшуткіну вда­ло­ся зібрати прямі до­ка­зи, що вик­ри­ва­ють йо­го у вчиненні зло­чи­ну. Вирішивши, що втра­ча­ти вже нічого, Удоєв різко ви­хо­пив з-під се­бе та­бу­рет­ку і за­мах­нув­ся нею для на­не­сен­ня уда­ру Меньшуткіну по голові. Меньшуткін, си­дя­чи за сто­лом у куті, зрозумів, що ухи­ли­ти­ся від уда­ру прак­тич­но не­мож­ли­во, ви­хо­пив­ши пістолет, вистрілив в Удоєва й вбив йо­го.

Відносно слідчого бу­ла по­ру­ше­на кримінальна спра­ва за вбив­ст­во при перевищенні меж необхідної обо­ро­ни.

Дай­те оцінку обґрунтованності цьо­го рішення.


За­да­ча 3.


На платній стоянці ав­то­ма­шин до Руд­чен­ко підійшли двоє невідомих, один із яких при­ста­вив до йо­го го­ло­ви пістолет і ска­зав: "Візьми ключі, сідай за кер­мо тієї іномарки, інакше - вб'ємо". Під ду­лом пістолета Руд­чен­ко сів за кер­мо зазначеної ма­ши­ни і ра­зом з невідомими проїхав близь­ко 5 км. За­гро­жую­чи зброєю, невідомі зму­си­ли Руд­чен­ко зу­пи­ни­ти автомобіль, вий­ти з ньо­го. Один з невідомих пересів на місце водія і ска­зав: "Не взду­май за­яв­ля­ти в міліцію, ма­ши­ну по­гнав ти — тобі і строк мо­та­ти".

Чи підлягає кримінальній відповідальності Руд­чен­ко за роз­кра­дан­ня чу­жо­го май­на?


За­да­ча 4.


Ви­кон­роб ре­монт­но-експлуатаційного підприємства Шульгін вирішив об­лаш­ту­ва­ти квар­ти­ру. З цією ме­тою він дав роз­по­ряд­жен­ня своєму підлеглому слю­са­рю Буркіну замінити сан­тех­нич­не ус­тат­ку­ван­ня, вста­нов­ле­не в своїй квартирі, на но­ве, от­ри­ма­не підприємством для ви­роб­ниц­тва капітального ре­мон­ту муніципальної шко­ли. Буркін ви­ко­нав роз­по­ряд­жен­ня на­чаль­ни­ка. Зби­ток, на­не­се­ний державі, склав 400 грив.
  1. Чи підлягає кримінальної відповідальності Буркін, як­що він, до­пус­ти­мо, відмовився ви­ко­на­ти свідомо не­за­кон­не роз­по­ряд­жен­ня?
  2. Чи підлягає кримінальній відповідальності Шульгін?


За­да­ча 5.


Під час поль­о­ту па­са­жирсь­ко­го літака в хво­сто­во­му відсіку утво­ри­ла­ся тріщина в обшивці, що при­зве­ло до різкого зни­жен­ня ви­со­ти поль­о­ту і до зни­жен­ня тем­пе­ра­ту­ри на бор­ту ко­раб­ля. Ко­ман­дир ко­раб­ля Шус­тов, пе­ре­дба­чаю­чи неминучість ка­та­ст­ро­фи, до­ру­чив од­но­му з пілотів за­кри­ти тріщину в обшивці хво­сто­во­го відсіку, прий­няв­ши захисні міри від об­мо­ро­жен­ня.

Зав­дан­ня бу­ло ви­ко­на­но, ка­та­ст­ро­фа відвернена, од­нак пілот одер­жав об­мо­ро­жен­ня рук, що з'явилося підставою для виз­нан­ня йо­го інвалідом III гру­пи.

Дай­те аналіз дії Шус­то­ва з по­гля­ду нав­чан­ня про об­ста­ви­ни, що вик­лю­ча­ють злочинність діяння.

Нормативні акти і література до теми 13

1. Про трансплантацію органів та інших анатомічних матеріалів людини: Закон України від 16 липня 1999 р. //Відомості Верховної Ради України. – 1999. - №41. – Ст.377.

2. Про міліцію: Закон України від 20 грудня 1990 р. //Відомості Верховної Ради України УССР. – 1991 - №4 – Ст.20

3. Про судову практику у справах про необхідну оборону: Постанова Пленуму Верховного Суду України від 26 квітня 2002 р. №1. 4. Кримінальний ко­декс України (із змінами та доповненнями станом на 1 вересня 2008 р.).

5. Баули Ю.В. Обстоятельства, исключающин преступность деяния. – Харьков: Основа, 1991. – 360 с.

6. Нау­ко­во-прак­тич­ний ко­мен­тар Кримінального ко­дек­су України від 5 квітня 2001 р. /За ред. М.І. Мірошника, М.І. Хав­ро­ню­ка. - К., 2001.

7. Ба­жа­нов М.И.. Кар­не пра­во України. За­галь­на час­ти­на. -Дніпропетровськ, 1992.

8. Ба­жа­нов М.И., Ста­шис В.У, Тацій В.Я. Кар­не пра­во України. За­галь­на час­ти­на. - Харків: Пра­во, 2004.

9. Пи­от­ков­ский А.А. Курс со­вет­ско­го уго­лов­но­го пра­ва. Часть Об­щая. I, II ч. -М.: Нау­ка, 1970.


Те­ма 14. Звільнення від кримінальної відповідальності (4 год.)


Заняття 36,37 (4 год.)

  1. Правові підстави звільнення від кримінальної відповідальності.
  2. Звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку з дійовим ка­ят­тям.
  3. Звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку з при­ми­рен­ням з потерпілим.
  4. Звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку з пе­ре­да­чею осо­би на по­ру­ки.
  5. Звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку зі зміною об­ста­нов­ки.
  6. Закінчення строків давності як підстава звільнення від кримінальної відповідальності.

Нормативні акти і література до теми 14

  1. Кримінальний ко­декс України, 2001.
  2. Нау­ко­во-прак­тич­ний ко­мен­тар Кримінального ко­дек­су України від 5 квітня 2001 р. /За ред. М.І. Мірошника, М.І. Хав­ро­ню­ка. - К., 2001.
  3. Кримінальний ко­декс України. Коментарій. /за. ред. Ю. А Кармазіна, - Харків: Одис­сей, 2001.
  4. Баг­рий-Шах­ма­тов Л.В. Соціально-правові про­бле­ми кримінальної відповідальності і фор­ми її реалізації. За­галь­на час­ти­на: курс лекцій. - Оде­са, 2001.
  5. Кор­жансь­кий М.І. Кримінальне пра­во. За­галь­на час­ти­на, Курс лекцій. – Київ , 1998.
  6. Ба­жа­нов М.И., Ста­шис В.У, Тацій В.Я. Кримінальне пра­во України. За­галь­на час­ти­на. Київ. Юрінком Інтер, 2005.
  7. Кримінальне пра­во України. За­галь­на час­ти­на. За ред. М.І.Мель­ни­ка та В.А.Кли­мен­ка. Київ. Юри­дич­на дум­ка. – 2004.


Те­ма 15. По­нят­тя, сис­те­ма і ви­ди по­ка­рань (6 год.)


Заняття 38,39 (4 год.)


1. По­нят­тя й оз­на­ки по­ка­ран­ня по кримінальному пра­ву та йо­го роль в боротьбі зі злочинністю.
  1. Ме­та і задачі по­ка­ран­ня.
  2. Ви­прав­лен­ня за­суд­же­них як ме­та по­ка­ран­ня.
  3. По­пе­ред­жен­ня вчи­нен­ня но­вих злочинів за­суд­же­ни­ми й іншими осо­ба­ми як ціль по­ка­ран­ня.


Заняття 40 (2 год.)

        1. По­нят­тя сис­те­ми по­ка­рань, її зна­чен­ня.
        2. Ви­ди по­ка­рань, не зв'язаних із за­сто­су­ван­ням заходів ви­прав­но-тру­до­во­го впли­ву на за­суд­же­них.

3. Ви­ди по­ка­рань, зв'язаних із за­сто­су­ван­ням заходів ви­прав­но-тру­до­ во­го впли­ву на за­суд­же­них.

Зав­дан­ня:


- Складіть схе­му видів по­ка­рань по діючому кримінальному за­ко­но­дав­ст­ву.

- Складіть схе­му май­на, що не подлягає конфіскації.

- Складіть схе­му, що визначає по­ря­док відбування по­ка­ран­ня в виді об­ме­жен­ня волі.