Робоча навчальна програма на 2011-2012 навчальний рік кримінальне право (загальна частина)

Вид материалаДокументы

Содержание


Те­ма 9. Суб’єктивна сторона зло­чи­ну
Те­ма 10. Множинність злочинів
Те­ма ІІ. Стадії зло­чи­ну
Те­ма 12. Співучасть у злочині
Те­ма 13. Об­ста­ви­ни, що вик­лю­ча­ють злочинність діяння
Те­ма 14. Звільнення від кримінальної відповідальності
Те­ма 15. По­нят­тя, сис­те­ма та ви­ди по­ка­рань
Тема 16. При­зна­чен­ня по­ка­ран­ня
Те­ма 17. Звільнення від по­ка­ран­ня і йо­го відбування
Те­ма 18. По­нят­тя судимості та йо­го кримінально- пра­во­ве зна­чен­ня
Те­ма 19. Примусові за­хо­ди ме­дич­но­го ха­рак­те­ру та при­му­со­ве лікування
Те­ма 20. Особливості кримінальної відповідальності та по­ка­ран­ня неповнолітніх
Подобный материал:
1   2   3   4   5   6   7   8   9   10   11


По­нят­тя суб'єкта зло­чи­ну за кримінальним правом України і йо­го ос­нов­них оз­нак. Ви­ди суб'єктів злочинів.

По­нят­тя осудності і її критерії. Психологічний (юри­дич­ний) і ме­дич­ний оз­на­ки, що ха­рак­те­ри­зу­ють не­осуд­ну осо­бу. Об­ме­же­на осудність за Кримінальним кодексом України.

Спеціальний суб'єкт і йо­го оз­на­ки. Підстави класифікації спеціальних субєктів злочину на основні їх види.

Суб'єкт зло­чи­ну й особистість зло­чин­ця.

Особливості кримінальної відповідаотності за злочини, вчинені у стані спяніння внаслідок вживання алкоголю, наркотичних засобів або інших одурмаючих речовин.


Те­ма 9. Суб’єктивна сторона зло­чи­ну


По­нят­тя і зна­чен­ня суб'єктивної сто­ро­ни зло­чи­ну.

По­нят­тя ви­ни, її зна­чен­ня. Фор­ми ви­ни. Юри­дич­не зна­чен­ня фор­ми ви­ни.

Уми­сел та йо­го ви­ди. По­нят­тя пря­мо­го та не­пря­мо­го умис­лу, їх відмінністі.


Інтелектуальна та воль­о­ва оз­на­ки умис­лу. Спеціальні ви­ди умис­лу (заздалегідь обміркований, та­кий, що рап­то­во ви­ник, афек­то­ва­ний, не­ви­зна­че­ний, ви­зна­че­ний).

Необережність та її ви­ди. По­нят­тя злочинної самовпевненості і злочинної недбалості. Інтелектуальна і воль­о­ва оз­на­ки злочинної самовпевненості. Го­лов­на відмінність злочинної самовпевненості від не­пря­мо­го умис­лу.

Обов'язкові оз­на­ки злочинної самовпевненості.

По­нят­тя ка­зу­су (ви­пад­ку).

Змішана фор­ма ви­ни, її зна­чен­ня.

Мо­тив і ціль зло­чи­ну, їх різне кримінально-пра­во­ве зна­чен­ня.


Те­ма 10. Множинність злочинів


По­нят­тя множинності злочинів, її оз­на­ки. Зна­чен­ня множинності злочинів.

Оди­нич­ний зло­чин як струк­тур­ний еле­мент множинності, йо­го по­нят­тя. Ви­ди оди­нич­но­го зло­чи­ну.

Про­стий оди­нич­ний зло­чин.

Уск­лад­не­ний оди­нич­ний зло­чин, йо­го ви­ди. По­нят­тя три­ваю­чо­го зло­чи­ну. Характерні оз­на­ки зло­чи­ну, що продовжується. Склад­ний зло­чин, йо­го оз­на­ки.

Зна­чен­ня оди­нич­них злочинів.

Фор­ми (ви­ди) множинності злочинів.

Сукупність злочинів і її ви­ди. Оз­на­ки сукупності злочинів. Ре­аль­на сукупність і її оз­на­ки. Ідеальна сукупність. Відмінність реальної сукупності від ідеальної.

Ідеальна сукупність і конкуренція норм.

Повторність злочинів, її оз­на­ки. Ви­ди повторності. Ви­ди фактичної повторності (повторності, не зв'язаної з осу­дом за раніше зроблені зло­чи­ни). Повторність то­тож­них, однорідних і різнорідних злочинів.

Зна­чен­ня повторності, як ви­ду множинності.

По­нят­тя ре­ци­ди­ву злочинів, йо­го оз­на­ки. Ви­ди ре­ци­ди­ву. За­галь­ний і склад­ний, про­стий (од­но­крат­ний) і склад­ний (ба­га­то­ра­зо­вий) ре­ци­див.


Те­ма ІІ. Стадії зло­чи­ну


По­нят­тя та ви­ди стадій зло­чи­ну.

Ви­яв­лен­ня наміру як по­чат­ко­ва стадія роз­вит­ку зло­чи­ну.

Го­ту­ван­ня до зло­чи­ну – первісна стадія на­вмис­но­го зло­чи­ну, його зміст. Підшукання при­сто­су­ван­ня, зна­рядь для вчинення зло­чи­ну. Інше на­вмис­не ство­рен­ня умов для вчинення зло­чин­но­го діяння. Суб'єктивна сто­ро­на го­ту­ван­ня до зло­чи­ну.


За­мах на зло­чин, йо­го суб'єктивна сто­ро­на. По­нят­тя закінченого і незакінченого за­ма­ху на зло­чин.

При­дат­ний і негідний за­мах. За­мах на негідний (не­на­леж­ний) об'єкт і за­мах з негідними засобами.

Роз­ход­жен­ня між го­ту­ван­ням і за­ма­хом на зло­чин. Мо­мент закінчення зло­чи­ну.

Закінчений зло­чин.

Підстави кримінальної відповідальності за го­ту­ван­ня і за­мах на зло­чин, та їх караність.

Добровільне відмова від вчинення зло­чи­ну, йо­го оз­на­ки. Умо­ви добровільної відмови при закінченому за­ма­ху.


Те­ма 12. Співучасть у злочині


По­нят­тя співучасті при умисному злочині. Об'єктивні і суб'єктивні оз­на­ки співучасті.

Фор­ми співучасті. По­нят­тя простої співучасті. Склад­на співучасть (співучасть з розподілом ро­лей).

Три фор­ми співучасті по суб'єктивних оз­на­ках.

Співучасть без попередньої змо­ви. Співучасть по попередній змові, її фор­ми. По­нят­тя організованої гру­пи.

Зло­чин­на організація (зло­чин­не співтовариство).

Ви­ди співучасників. По­нят­тя ви­ко­нав­ця, організатора, підсобника і підбурювача. Відмінність підбурювання від інших видів злочинів, що ма­ють фор­му підбурювання. Фізичне й інтелектуальне підсобництво. Відмінність інтелектуального підсобництва від підбурювання.

Відповідальність співучасників при простій співучасті і при співучасті з розподілом ро­лей (складній співучасті). Відповідальність співучасників, що діють при організованій групі чи злочинній організації.

Добровільна відмова співучасників.


Те­ма 13. Об­ста­ви­ни, що вик­лю­ча­ють злочинність діяння


По­нят­тя і ви­ди об­ста­вин, що вик­лю­ча­ють злочинність діяння, їх загальні оз­на­ки.

Необхідна обо­ро­на. Умо­ви правомірності необхідної обо­ро­ни, що на­ле­жать до по­ся­ган­ня. На­вмис­не заподіяння по­ся­гаю­чо­му тяжкої шко­ди, що яв­но неспіврозмірної з небезпечністю по­ся­ган­ня або умов за­хис­ту.

Умо­ви правомірності необхідної обо­ро­ни, що відносяться до за­хис­ту.

По­нят­тя уявної обо­ро­ни.

За­три­ман­ня осо­би, яка вчи­ни­ла зло­чин. Суб'єкти за­три­ман­ня. Умо­ви правомірності за­три­ман­ня зло­чин­ця.


Обов'язок працівників міліції по за­три­ман­ню осо­би, яка вчи­ни­ла зло­чин і підстави на за­сто­су­ван­ня вогнепальної зброї.

Край­ня необхідність як об­ста­ви­на, що виключає протиправність діяння. Умо­ви правомірності крайньої необхідності.

Умо­ви крайньої необхідності, що ха­рак­те­ри­зу­ють за­хист.

Подібності і відмінності необхідної обо­ро­ни та крайньої необхідності.

Відмінності крайньої необхідності від заходів по за­три­ман­ню осо­би, яка вчи­ни­ла зло­чин.

Фізичний чи психічний при­мус.

Ви­ко­нан­ня на­ка­зу чи роз­по­ряд­жен­ня.

Діяння, зв'язане з ри­зи­ком.

Ви­ко­нан­ня спеціального зав­дан­ня по по­пе­ред­жен­ню чи роз­крит­тю злочинної діяльності організованої гру­пи або злочинної організації.


Те­ма 14. Звільнення від кримінальної відповідальності


Правові підстави і по­ря­док звільнення від кримінальної відповідальності.

Ви­ди звільнення від кримінальної відповідальності, передбачені КК.

Звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку з діючим ка­ят­тям. Сутність діючого ка­ят­тя. Умо­ви звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку з діючим ка­ят­тям.

При­ми­рен­ня вин­но­го з потерпілим як підстава звільнення від кримінальної відповідальності, йо­го особливості. Сукупність умов, що є підставою для цьо­го ви­ду звільнення від кримінальної відповідальності.

Звільнення від кримінальної відповідальності в зв'язку з пе­ре­да­чею осо­би на по­ру­ки. Умо­ви та­ко­го звільнення. Відмінність від інших видів звільнення від кримінальної відповідальності.

Звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку зі зміною об­ста­нов­ки,. По­нят­тя зміни об­ста­нов­ки, внаслідок чо­го вчинене осо­бою діяння втра­ти­ло суспільну не­без­пе­ку.

Закінчення термінів давності – підстава звільнення від кримінальної відповідальності. Умо­ви за­сто­су­ван­ня да­но­го ви­ду звільнення від кримінальної відповідальності. По­ча­ток перебігу терміну давності. Особливості перебігу терміну давності у ви­пад­ку вчинення три­ваю­чих злочинів та злочинів, що про­дов­жу­ють­ся. Кінцевий мо­мент перебігу терміну давності.


Те­ма 15. По­нят­тя, сис­те­ма та ви­ди по­ка­рань


По­нят­тя по­ка­ран­ня. Роль і зна­чен­ня по­ка­ран­ня в боротьбі зі злочинністю. Дот­ри­ман­ня ос­нов­них напрямків кримінально-правової політики при застосуванні по­ка­ран­ня.

Цілі по­ка­ран­ня.

По­нят­тя сис­те­ми по­ка­ран­ня, її за­галь­но­обов'язковий ха­рак­тер.

Ви­ди по­ка­рань, встановлені за­ко­ном. Класифікація по­ка­рань. Основні і додаткові по­ка­ран­ня. По­ка­ран­ня, що мо­жуть за­сто­со­ву­ва­ти­ся і як основні, і як додаткові.


Тема 16. При­зна­чен­ня по­ка­ран­ня


Загальні за­са­ди при­зна­чен­ня по­ка­ран­ня. Прин­ци­пи, на яких ґрунтується при­зна­чен­ня по­ка­ран­ня.

Об­ста­ви­ни, які пом'якшують і об­тя­жу­ють по­ка­ран­ня.

При­зна­чен­ня більш м'якого по­ка­ран­ня, чим пе­ре­дба­че­но за­ко­ном, йо­го ви­ди. Підстави, що обу­мов­лю­ють при­зна­чен­ня більш м'якого по­ка­ран­ня, визначені за­ко­ном.

При­зна­чен­ня покарання за су­куп­но­стю злочинів, йо­го стадії. Прин­ци­пи по­гли­нен­ня, пов­но­го і ча­ст­ко­во­го скла­дан­ня при­зна­че­них по­ка­рань.

По­ря­док при­зна­чен­ня по­ка­ран­ня за сукупністю вироків.


Те­ма 17. Звільнення від по­ка­ран­ня і йо­го відбування


По­нят­тя і матеріальна підстава звільнення від по­ка­ран­ня і йо­го відбування.

Ви­ди звільнення від по­ка­ран­ня і йо­го відбування, передбачені КК.

Умо­ви і по­ря­док за­сто­су­ван­ня звільнення від по­ка­ран­ня з випробуванням. Обов'язки, покладені на за­суд­же­но­го у ви­пад­ку звільнення йо­го від відбування по­ка­ран­ня з випробуванням.

Звільнення від відбування по­ка­ран­ня із ви­про­бу­ван­ням вагітних жінок і жінок, що ма­ють дітей у віці до се­ми років. Тривалість та­ко­го терміну. Обов'язки, покладені на за­суд­же­ну у ви­пад­ку звільнення від відбування по­ка­ран­ня із ви­про­бу­ван­ням. Умо­ви, при виконанні яких ви­про­бу­ван­ня бу­де вва­жа­ти­ся успішним.

Звільнення від відбування по­ка­ран­ня у зв'язку із закінченням термінів давності ви­ко­нан­ня об­ви­ну­валь­но­го ви­ро­ку. По­нят­тя давності ви­ко­нан­ня об­ви­ну­валь­но­го ви­ро­ку. Загальні умо­ви, при яких осо­ба звільняється від відбування по­ка­ран­ня у зв'язку із закінченням строків давності ви­ко­нан­ня об­ви­ну­валь­но­го ви­ро­ку. Зу­пи­нен­ня перебігу стро­ку давності.

Умов­но-до­ст­ро­ко­ве звільнення від відбування по­ка­ран­ня, умо­ви йо­го за­сто­су­ван­ня.

Заміна не відбутої час­ти­ни по­ка­ран­ня більш м'яким.

Звільнення від відбування по­ка­ран­ня вагітних жінок і жінок, що ма­ють дітей у віці до трьох років. Умо­ви за­сто­су­ван­ня.

Ви­ди звільнення осо­би від по­ка­ран­ня че­рез хво­ро­бу.

По­ря­док за­сто­су­ван­ня звільнення від по­ка­ран­ня на підставі за­ко­ну України про амністію чи ак­та про по­ми­лу­ван­ня.


Те­ма 18. По­нят­тя судимості та йо­го кримінально- пра­во­ве зна­чен­ня


По­нят­тя судимості, її істотні оз­на­ки. Підстава ви­ник­нен­ня судимості. Пер­со­наль­ний ха­рак­тер судимості. Об­ме­жен­ня судимості в часі. По­чат­ко­вий мо­мент і закінчення судимості.

Терміни по­га­шен­ня судимості. По­ря­док збігу строків судимості. Правові наслідки вчинення но­во­го зло­чи­ну в період судимості.

Знят­тя судимості. Підстави до­ст­ро­ко­во­го знят­тя судимості. Осо­би, до яких до­ст­ро­ко­ве знят­тя судимості не застосовується.

Ви­мо­ги за­ко­ну у відношенні осо­би, що претендує на по­га­шен­ня судимості.

До­ст­ро­ко­ве знят­тя судимості на основі актів амністії чи по­ми­лу­ван­ня.

Кримінально-правові і за­галь­но-правові наслідки по­га­шен­ня і знят­тя судимості.


Те­ма 19. Примусові за­хо­ди ме­дич­но­го ха­рак­те­ру та при­му­со­ве лікування

По­нят­тя і ціль при­му­со­вих заходів ме­дич­но­го ха­рак­те­ру. По­нят­тя амбулаторної психіатричної до­по­мо­ги.

Умо­ви за­сто­су­ван­ня до не­осуд­но­го (об­ме­же­но осуд­но­го) при­му­со­вих заходів ме­дич­но­го ха­рак­те­ру.

Осо­би, до яких за­сто­со­ву­ють­ся примусові за­хо­ди ме­дич­но­го ха­рак­те­ру.

Ви­ди при­му­со­вих заходів ме­дич­но­го ха­рак­те­ру. Критерії, які суд по­ви­нен вра­хо­ву­ва­ти при призначенні ви­зна­че­но­го ви­ду при­му­со­вих заходів ме­дич­но­го ха­рак­те­ру.

Підстави про­дов­жен­ня, зміни чи при­пи­нен­ня за­сто­су­ван­ня при­му­со­вих заходів ме­дич­но­го ха­рак­те­ру.

При­му­со­ве лікування. Роз­ме­жу­ван­ня видів примусу, що за­сто­со­ву­ють­ся до визначеної категорії хво­рих осіб у ви­пад­ку вчинення ни­ми суспільно не­без­печ­но­го діяння. Підстави для за­сто­су­ван­ня при­му­со­во­го лікування.


Те­ма 20. Особливості кримінальної відповідальності та по­ка­ран­ня неповнолітніх


Загальні по­ло­жен­ня кримінальної відповідальності і по­ка­ран­ня неповнолітніх. По­си­лен­ня кримінально-пра­во­во­го за­хис­ту неповнолітніх відповідно до ви­мог за­галь­но­прий­ня­тих норм ме­дич­но­го пра­ва.

Звільнення неповнолітніх від кримінальної відповідальності з за­сто­су­ван­ням при­му­со­вих заходів ви­хов­но­го ха­рак­те­ру, йо­го підстави й умо­ви та­ко­го звільнення. Підстави ска­су­ван­ня при­му­со­вих заходів ви­хов­но­го ха­рак­те­ру і при­тяг­нен­ня неповнолітнього до кримінальної відповідальності.

Ви­ди по­ка­рань, що мо­жуть бу­ти застосовані до неповнолітніх, визнаних вин­ни­ми у вчиненні зло­чи­ну. Специфічні об­ста­ви­ни для при­зна­чен­ня по­ка­ран­ня неповнолітньому. При­зна­чен­ня неповнолітньому по­ка­ран­ня за сукупністю злочинів чи сукупністю вироків.

Звільнення від по­ка­ран­ня з за­сто­су­ван­ням при­му­со­вих заходів ви­хов­но­го ха­рак­те­ру, як специфічна міра, що застосовується до неповнолітнього.

Особливості й умо­ви звільнення неповнолітніх від відбування по­ка­ран­ня з ви­про­бу­ван­ням, йо­го правові наслідки.

Звільнення неповнолітніх від кримінальної відповідальності і відбування по­ка­ран­ня в зв'язку з закінченням стро­ку давності.

Умов­но-до­ст­ро­ко­ве звільнення неповнолітніх від відбування по­ка­ран­ня.

По­га­шен­ня і знят­тя судимості. Правові наслідки знят­тя судимості з осіб, що вчи­ни­ли зло­чин до до­сяг­нен­ня ни­ми вісімнадцяти років.