Geum.ru

Голови Верховної Ради України В. М. Литвина до Російської Федерації 32 Робоча поїздка Голови Верховної Ради України В. М. Литвина до Кіровоградської області 45 нові закон

Вид материалаЗакон

Содержание


У парламентських комітетах
Подобный материал:
1   2   3   4   5   6

У ПАРЛАМЕНТСЬКИХ КОМІТЕТАХ


Комітет з питань аграрної політики та земельних відносин рекомендує парламенту прийняти за основу проект закону про внесення змін до Закону "Про плату за землю" (щодо обчислення суми податку).

Законопроектом пропонується визначити окремий порядок сплати земельного податку та орендної плати за земельні ділянки сільськогосподарського та не сільськогосподарського призначення (чинний механізм сплати податку не розрізняє землі за зазначеною ознакою). Зокрема, залишити чинний механізм сплати податку за використання земель не сільськогосподарського призначення, а за землі сільськогосподарського призначення справляти плату поквартально.

Прийняття зазначеної пропозиції обґрунтовується необхідністю створення прийнятного для сільськогосподарських виробників порядку та термінів сплати податку за землю та орендної плати, а саме - в періоди отримання ними прибутку від реалізації своєї продукції, що буде стимулювати інвестиційні процеси у сільському господарстві.

* * *

Комітет з питань аграрної політики та земельних відносин рекомендує парламенту прийняти за основу проект закону про внесення змін і доповнень до Закону "Про сільськогосподарську кооперацію" (щодо членів кооперативу).

Змінами пропонується вдосконалити положення Закону "Про сільськогосподарську кооперацію", що регулюють питання членства, діяльності органів управління, майна та майнової відповідальності сільськогосподарських кооперативів.

Пропонується надати право таким кооперативам встановлювати в своїх статутах додаткові умови членства, які не суперечили б чинному законодавству.

На законодавчому рівні передбачається закріпити положення, що момент виникнення членства має бути пов'язаний із затвердженням відповідного рішення загальними зборами кооперативу, а трудовий стаж працівникам необхідно рахувати з моменту початку роботи такої особи в кооперативі у порядку, передбаченому трудовим законодавством.

Законопроектом пропонується передбачити випадки збереження членства в кооперативі. Зокрема, воно зберігається за такими категоріями осіб як: пенсіонери; інваліди; призвані для проходження строкової військової або альтернативної служби; направлені кооперативом для навчання з відривом від виробництва; обрані на виборні посади та в інших випадках, передбачених статутом кооперативу.

Зважаючи на необхідність захисту майнових прав селян, які є членами таких підприємств, передбачена норма щодо обов'язкового визначення розміру пайового фонду в статутах кооперативів. Відповідно процедура зміни розміру пайового фонду повинна здійснюватись за рішенням загальних зборів з подальшим внесенням відповідних змін до статуту кооперативу.

* * *

Комітет з питань будівництва, транспорту, житлово-комунального господарства і зв'язку розглянув у другому читанні проект закону про житловий фонд соціального призначення.

Комітет врахував, що під час підготовки законопроекту до другого читання із 63 пропозицій народних депутатів до нього повністю враховано 54 зауваження, редакційно - 7 та не враховано 2.

Серед суттєвих змін, які запропоновані у другому читанні Комітет відзначив трирівневу систему безоплатного надання житлових приміщень громадянам України, зокрема – приміщень у тимчасових притулках для дорослих, житлових приміщень у соціальних гуртожитках та квартир з житлового фонду соціального призначення.

На думку членів Комітету, запропонований механізм спрямований не тільки на забезпечення соціально вразливих верств населення житлом, а й реально сприятиме відновленню соціального статусу цілого прошарку нашого суспільства. Зокрема, соціальне житло (другий та третій рівні) надається безоплатно. Користування житлом є платним. Плата за соціальне житло складається з плати, яка вноситься безпосередньо наймачем (і визначається органом місцевого самоврядування для кожного наймача індивідуально), та державної допомоги, яка надається відповідно до закону. До законопроекту введене обмеження щодо того, що плата за соціальне житло, яка вноситься безпосередньо наймачем, не може перевищувати 20% від сукупного доходу наймача та членів його сім'ї, які проживають разом із ним.

Комітет вважає, що суттєвим є доповнення законопроекту нормою, яка дозволяє одночасне перебування громадян на соціальному квартирному обліку, на обліку осіб, які потребують поліпшення житлових умов за рахунок житла з житлового фонду загального призначення, або на черзі на отримання житла (пільгових кредитів) за державними житловими програмами для окремих категорій громадян, визначених законодавством.

Законопроектом передбачена також можливість для мешканців тимчасових притулків для дорослих (за їх бажанням) отримати соціальне житло або місце у спеціалізованому будинку для бідних та безпритульних, а також для інвалідів та людей похилого віку за їх бажанням – квартиру з житлового фонду соціального призначення або приміщення у спеціалізованому будинку для ветеранів війни та праці, громадян похилого віку та інвалідів.

Зважаючи на вищевикладене, Комітет прийняв рішення про підтримку його у другому читанні та внесення на розгляд Верховної Ради України.

* * *

Комітет з питань бюджету рекомендує парламенту відхилити проект закону про внесення змін до Закону "Про Державний бюджет України на 2005 рік" (щодо державної підтримки фермерських господарств).

Метою прийняття законопроекту є фінансове забезпечення державної підтримки діяльності фермерських господарств у відповідності до Закону "Про фермерство" за рахунок надходжень до державного бюджету від приватизації "Криворіжсталі".

Для цього запропоновано збільшити у державному бюджеті України на 2005 рік витрати по загальному фонду за бюджетною програмою "Державна підтримка фермерських господарств" на 100 млн. гривень.

На засіданні Комітету зазначалось, що цей законопроект не відповідає Бюджетному кодексу України, оскільки не є забезпеченим джерелами покриття запропонованих додаткових видатків (кошти до державного бюджету від приватизації "Криворіжсталі" ще не надійшли) і, відповідно, розбалансовує державний бюджет.

Також наголошувалося, що поданий законопроект не відповідає встановленій формі, якій повинен відповідати законопроект з внесення змін до закону про державний бюджет: не запропоновано зміни до текстових статей та необхідні зміни до відповідних додатків Закону "Про Державний бюджет України на 2005 рік".

* * *

Комітет з питань державного будівництва та місцевого самоврядування рекомендує парламенту прийняти за основу проект закону про внесення зміни до статті 37 Закону "Про державну службу" (щодо пенсійного забезпечення державних службовців, визнаних інвалідами).

Законопроект передбачає з 1 січня 2006р. надати права на пенсію державного службовця по інвалідності особам, які були визнані інвалідами І ті ІІ групи до прийняття їх на державну службу і мають 15 років стажу роботи на посадах державних службовців, а також визначити умови виплати зазначеної пенсії при зміні групи інвалідності або відновленні працездатності інваліда.

Члени Комітету вважають, що пропозиція про надання права на пенсію державного службовця по інвалідності усім державним службовцям-інвалідам І та ІІ групи, незалежно від того, коли вони отримали інвалідність, є доцільною, оскільки право на пенсію державного службовця по інвалідності встановлено для державних службовців, визнаних інвалідами І і ІІ групи незалежно від причин інвалідності. Оскільки вказане право у чинному законодавстві безпосередньо не пов'язується із виконанням службових обов'язків як причиною настання інвалідності, то на думку народних депутатів, не має об'єктивних підстав ставити його в залежність від часу встановлення інвалідності.

Підтримуючи в цілому законопроект, члени Комітету висловили деякі зауваження до нього. Зокрема, Комітет погодився з висновками Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради України, що норма, яка визначає право на отримання пенсії державним службовцем-інвалідом має враховувати можливість отримання пенсії державного службовця не лише державним службовцем-інвалідом після припинення ними державної служби, але і незалежно від віку за умови наявності певного стажу роботи. Зокрема, це встановлено статтею 24 Закону "Про наукову і науково-технічну діяльність".

Тому, норма щодо пенсійного забезпечення державних службовців-інвалідів (частина шоста статті 37 Закону "Про державну службу") має бути представлена у наступній редакції:

"Пенсія по інвалідності у розмірах, передбачених частинами другою і п'ятою цієї статті, призначається незалежно від причин інвалідності державним службовцям, які визнані інвалідами І та ІІ групи - у разі, коли вони мають загальний трудовий стаж, визначений частиною другою цієї статті, стаж державної служби – не менше 20 років та стаж роботи на посадах, віднесених до посад державних службовців - не менше 10 років, а у разі, коли вони мають стаж державної служби не менше 10 років та страховий стаж, встановлений для призначення пенсії по інвалідності відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" - після припинення ними державної служби".

* * *

Комітет з питань державного будівництва та місцевого самоврядування рекомендує парламенту підтримати проект постанови про Рекомендації парламентських слухань "Децентралізація влади в Україні. Розширення прав місцевого самоврядування".

Учасники парламентських слухань відзначають, що система побудови влади в Україні, з погляду втілення конституційного принципу народовладдя, переживає глибоку системну кризу. Основною її ознакою є недостатня спроможність органів влади забезпечити адекватну участь народу в управлінні суспільно-політичними та соціально-економічними процесами в державі, а відтак врахувати інтереси абсолютної більшості людей і гарантувати їм гідний рівень життя.

Діяльності органів місцевого самоврядування бракує ефективності, що значною мірою обумовлено низькими обсягами бюджетного фінансування, недосконалістю механізму трансфертів фінансових ресурсів держави на рівень територіальної громади, недостатньою податковою базою та штучно обмеженою територіальною основою.

Учасники слухань зауважили, що така ситуація влаштовує окремі соціально-політичні групи, які вибудовують на цьому свій власний інтерес, котрий мало пов’язаний як з потребами держави, так і з корінними прагненнями людей. А також наголошують, що існуючі моделі державного управління та місцевого самоврядування, система їхніх відносин не завжди забезпечують інтереси самої держави та основні життєві потреби людини. Аналіз власного та світового досвіду свідчить, що кожний історичний етап розвитку країни вимагає відповідних підходів у делегуванні владних повноважень від держави до органів місцевого самоврядування. Зокрема, організація державної влади розвинутих країн заходу базується на її децентралізації, поєднаної з сильними інститутами місцевого самоврядування. Таким чином децентралізована модель в умовах сталого соціально-економічного розвитку довела свою перевагу над централізованою.

Діюча в Україні система організації влади на місцевому рівні, вважає Комітет, потребує вдосконалення у відповідності із загальноприйнятими європейськими принципами, закладеними в Європейській Хартії про місцеве самоврядування. Зокрема, принципу субсидіарності, який полягає у наділенні найближчих до людини ланок влади максимальними за даних умов повноваженнями.

Основні причини, що обмежують можливості місцевого самоврядування у здійсненні своїх функцій учасники слухань вбачають, зокрема, у відсутності послідовної державної політики щодо розвитку системи місцевого самоврядування, неврахування вищими органами державної влади України пропозицій з її вдосконалення, наявності суперечностей у положеннях Конституції України, що визначають територіальну основу, організаційну систему, компетенцію органів місцевого самоврядування та місцевих державних адміністрацій тощо.

На думку учасників слухань, у процесі вирішення питань децентралізації державного управління та розвитку ефективного місцевого самоврядування має бути досягнуто узгодження рішень і дій вищих органів державної влади, органів місцевого самоврядування, громадськості. Вони мають органічно поєднуватися із загальним вектором розвитку української держави і бути в підвалинах забезпечення її незалежності, економічної могутності та духовного розвитку.

Необхідно, зокрема, опрацювати концептуальні засади, визначити пріоритетні напрямки проведення змін, спрямованих на децентралізацію державного управління та зміцнення місцевого самоврядування у контексті принципів Європейської Хартії місцевого самоврядування. Розробити та розглянути впродовж 2005-2006 років комплекс законодавчих актів, спрямованих на реалізацію принципів децентралізації державного управління, наближення влади до людини, розвитку ефективного місцевого самоврядування на засадах народовладдя, субсидіарності, гарантованості прав територіальних громад, партнерства органів державної влади та місцевого самоврядування.

* * *

Комітет з питань державного будівництва та місцевого самоврядування рекомендує парламенту прийняти в цілому проект закону про внесення доповнень до Закону "Про державні нагороди України" (щодо почесних звань в авіаційній галузі).

Законопроектом передбачається внесення доповнень до чинного закону шляхом встановлення 6 почесних звань для осіб льотного складу України: "Заслужений військовий льотчик України", "Заслужений військовий штурман України", "Заслужений льотчик-випробувач України", "Заслужений пілот України", "Заслужений штурман України", "Заслужений штурман-випробувач України".

Метою розробки проекту є стимулювання до досягнення працівниками авіації високих показників у виконанні завдань, забезпеченні безаварійної роботи.

* * *

Комітет з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи розглянув законопроект про внесення змін до деяких законів України з питань пенсійного забезпечення.

Проект передбачає внесення змін до чинного закону для обмеження максимального розміру пенсій на рівні, що не перевищує 12 мінімальних пенсій за віком. Крім того, пропонується поширити на всі категорії населення норму стосовно того, що достроково призначена пенсія за віком з урахуванням Закону "Про зайнятість населення" у період до досягнення встановленого законодавством пенсійного віку, працюючим пенсіонерам не виплачується.

На засіданні Комітету наголошувалося, що громадяни, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. Однією з таких гарантій є призначення пенсій для цієї категорії громадян за спеціальним Законом "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи". Пенсії із зменшенням пенсійного віку встановлюються особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення.

Гарантії дострокового виходу на пенсію зазначеній категорії громадян були надані ще в 1986 році. Більшість чорнобильських пенсіонерів отримують мінімальну пенсію у розмірі 332 гривні, що є значно нижчим від встановленого законом прожиткового мінімуму. Фінансування пільг та компенсацій з року в рік здійснюється у обсягах, які не перевищують 23% від потреби.

Пенсії слугують певною соціальною допомогою, підтримкою, додатком до основних джерел існування і спрямовані на реалізацію конституційного права кожного громадянина на достатній життєвий рівень для себе і своєї сім'ї, тому звуження змісту та обсягу цього права шляхом прийняття нових законів або внесення змін до чинних законів за статтею 22 Конституції України не допускається.

У підсумку Комітет вирішив рекомендувати Верховній Раді пропозицію проекту стосовно внесення змін до Закону "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" вилучити.

* * *

Комітет з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи підтримує проект закону про внесення змін до Земельного кодексу України (щодо особливо цінних земель).

У законопроекті містяться пропозиції щодо внесення змін до статей 84, 143, 150 Земельного кодексу України, які передбачають розширення сфери її застосування (окрім положень, що стосуються вилучення даної категорії земель, вводяться також такі, що присвячені зміні цільового призначення земель, охоплюють питання права власності й оренди земель, права постійного землекористування) та переліку особливо цінних земель, а також щодо розширення підстав набуття державою права власності на землю.

Недосконалість земельного законодавства та неефективність державного управління в сфері вилучення земельних ділянок, зазначили члени Комітету, призвели до значних порушень охорони й раціонального використання земель в Україні, передусім, при використанні земель призначених для культурно-оздоровчих, рекреаційних, спортивних і туристичних цілей.

Законопроект має на меті посилити державні гарантії рівності конституційних прав і свобод громадян на користування природними ресурсами шляхом розширення переліку особливо цінних земель та удосконалення законодавчих механізмів їх охорони. Передбачається, що рішення про вилучення (викуп) земельних ділянок, які віднесені до особливо цінних земель, передачу їх у власність, оренду, надання в постійне користування із зміною цільового призначення, а так само про зміну їх цільового призначення, прийняті без погодження Верховної Ради України, є недійсними. Це, у свою чергу, є підставою для примусового припинення прав на земельну ділянку.

* * *

Комітет з питань економічної політики, управління народним господарством, власності та інвестицій рекомендує парламенту підтримати проект закону про внесення змін до Закону "Про перелік об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації".

Проектом пропонується виключити з переліку об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації шовкорадгоспи "Українець" та "Новокатеринівський", шовкопідприємство "Гребеники", радгоспи "Виноградна Долина", "Гвардія Ілліча", "Інгулецький" та "Явкинський" (Баштанського р-ну, Миколаївської обл.), які розташовані у Миколаївській області, і які, як зазначено у пояснювальній записці до проекту, сьогодні не займаються вирощуванням коконів тутового шовкопряду, а здійснюють вирощування зернових культур.

* * *

Комітет з питань економічної політики, управління народним господарством, власності та інвестицій рекомендує парламенту відхилити проект закону про внесення змін до Закону "Про господарські товариства" (щодо особливостей управління акціонерними товариствами нафтогазового комплексу, що мають у статутному фонді частку держави понад 50%).

Законопроектом пропонується, зокрема, встановити, що загальні збори акціонерного товариства нафтогазового комплексу, що має у статутному фонді частку держави 50 і більше відсотків, визнаються правомочними, якщо у них беруть участь акціонери, що мають відповідно до статуту товариства більше як 50 відсотків голосів.

Члени Комітету вважають, що питання управління акціонерними товариствами, в тому числі кворуму загальних зборів, не можуть вирішуватись по-різному, залежно від того, у якій сфері здійснює господарську діяльність це товариство. Підхід, за яким, зокрема, для акціонерних товариств одного сектору економіки кворум загальних зборів законом встановлюється один, а для товариств, які здійснюють діяльність у інших сферах – інший, не відповідає ст.13 Конституції України, за якою усі суб'єкти права власності рівні перед законом. Суперечить такий підхід і загальним засадам цивільного законодавства.

* * *

Комітет з питань економічної політики, управління народним господарством, власності та інвестицій підтримує проект постанови про Звернення Верховної Ради України "Про необхідність першочергового укладення міждержавних угод, які мають відношення до позиції України, Російської Федерації, Республіки Білорусь, Республіки Казахстан відносно третіх держав, для формування Єдиного економічного простору".

"Спроба віддалити укладення Угод, які мають відношення до позиції України, Російської Федерації, Республіки Білорусь, Республіки Казахстан відносно третіх держав, стала перешкодою на шляху не тільки створення зони вільної торгівлі, але й створення Єдиного економічного простору", - зазначається у зверненні.

Враховуючи необхідність створення Єдиного економічного простору, зони вільної торгівлі, йдеться у зверненні, потрібно ініціювати першочергово укладення Угод про прийняття єдиних правил визначення країни походження товарів з третіх країн, про порядок стягнення вивізного мита відносно товарів, які постачаються до третіх країн, про єдиний порядок застосування експортних та імпортних мит в торгівлі з третіми країнами, про застосування спеціальних захисних, антидемпінгових та компенсаційних мір до третіх країн, про єдині умови транзиту товарів через території держав – учасників Угоди про формування Єдиного економічного простору, про створення Комісії з торгівлі та тарифам.

* * *

Комітет з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності рекомендує Верховній Раді прийняти у першому читанні за основу проект закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо створення служби безпеки дорожнього руху).

Метою законопроекту є підвищення ефективності впливу на дисципліну учасників дорожнього руху з чітким визначенням правових санкцій за вчинені правопорушення та забезпечення належного рівня реалізації прийнятих рішень по адміністративним справам у сфері безпеки дорожнього руху.

Зміни і доповнення до законодавчих актів у сфері безпеки дорожнього руху, спрямовані, у першу чергу, на попередження дорожньо-транспортних пригод з тяжкими наслідками та на збереження життя і здоров'я громадян.

Головним завданням законопроекту є законодавче закріплення створення Державної служби безпеки дорожнього руху та патрульної служби МВС України, визначення їхнього місця в сучасному правовому полі, і одночасно підвищення ефективності впливу на дисципліну учасників дорожнього руху та забезпечення належного рівня реалізації прийнятих рішень по адміністративним справам.

Законопроект передбачає і прийняття непопулярних рішень, зокрема, необхідності тимчасового затримання транспортних засобів, тимчасового вилучення посвідчення водія тощо. Практика країн з розвинутим рівнем автомобілізації засвідчила ефективність їх застосування.

Комітет підтримав законопроект, спрямований на удосконалення нормативної бази в даній сфері.