Сторик українського художнього перекладу, глибинний знавець античності, Педагог з великої літери ось хто, завжди надзвичайно скромний, був завжди поруч з нами

Вид материала

Документы

Содержание Деякі структурно-семантичні особливості Дериваційне поле юридичної термінології Модель № 1: V + -er Модель №1: N + -able Місце товарних знаків (мерксонімів) як специфічних мовних знаків у лексичній системі німецької мови

Подобный материал:

• “Бойчук Михайло, 122.85kb.
• Реферат на тему: Бойчук Михайло, 123.4kb.
• Ось I настав цей день прощання зi школою. Попереду незвiдана даль, 465.42kb.
• 5 шляхів до серця дитини, 64.08kb.
• Нові умови, з’явилися нові потреби відродження Української Церкви для формування релігійности, 583.3kb.
• Вишні План "Уродженець краю, де завжди було в шані гумористичне слово", 261.04kb.
• 1 Місце художнього стилю в системі стилів літературної мови, 405.88kb.
• Житлова проблема в Україні завжди була гострою І її вирішення на сьогоднішній день, 87.15kb.
• «Завжди напружено, бо завжди – проти течій», 569.66kb.
• Навчання обдарованих дітей, 131.17kb.

ДЕЯКІ СТРУКТУРНО-СЕМАНТИЧНІ ОСОБЛИВОСТІ

НІМЕЦЬКИХ ЕКОНОМІЧНИХ ТЕРМІНОЛОГІЧНИХ СЛОВОСПОЛУЧЕНЬ


Останнім часом у дослідженнях з термінології помітне зростання масиву багатокомпонентних термінів. Це складні слова та словосполучення з різноманітною синтаксичною та семантичною структурою. Терміни, що мають структуру групи слів, позначаються в літературі по-різному: термінологічною лексемою у вигляді словосполучення [5, с.39], термінологізованою групою слів [7, с.76] або багатослівним терміном [8, с.170].

Д.Мьон, який надає перевагу термінові “багатослівне найменування”, посилається на те, що в описах словотвору німецької мови на цей аналітичний спосіб утворення найменувань звернуто мало уваги [10, с.113], і хоче звернути увагу дослідників на цю “знехтувану форму найменувань у німецькій фаховій мові” також і в аспекті викладання німецької мови для студентів економічних спеціальностей.

Вербально виражене поняття легко сприймається як термін у формі складного слова завдяки його єдності як графеми. При номінації поняття з допомогою групи слів виникає – особливо для учнів та нефахівців – складність, яка полягає у тому, щоб лексикалізовану синтаксичну одиницю відрізнити від вільного словосполучення.

Внаслідок багатократного використання група слів перетворюється в репродуковане найменування, в усталену частину інвентаря термінологічних найменувань. Якщо розглядати термінологічний інвентар з погляду способу його утворення, то з’ясується, що поряд з утворенням композитів використовуються також термінологічні групи слів, які є рівноцінні з композитами щодо чіткої диференціації фахових понять та в їх функціонуванні у фахових текстах. Для ілюстрації цієї рівності наведімо кілька прикладів (мовний матеріал взято з фахових лексиконів та словників, вказаних у списку літератури).

Сильна диференціація існує у понятті ціни. Оскільки визначення ціни підлягає різним модифікаціям, види цін поділяють за певними критеріями. Для формування типології найважливіших видів цін використовують обидва види найменувань: слово та словосполучення. Визначені ринком ціни є: Allgemeinpreis (загальна ціна); garantierter Preis (гарантійна ціна); “open prise” (відкрита ціна); Schleuderpreis (демпінгова ціна); vorgeschriebener Preis (запропонована ціна) та ін. Ціни згідно з категоріями покупців мають такі назви: Ladenpreis (ціна магазину); Sonderpreis (спеціальна (пільгова) ціна); psychologischer Preis (психологічна ціна) [9, с.437]. Використання назв цін може також бути регламентованим: “Суди у ФНР не дозволяють використовувати позначення: “unverbindlicher Richtpreis” (орієнтовна ціна). Для характеристики запропонованих цін закон про картелі та підтримання конкуренції дозволяє тільки позначення: “unverbindliche Preisempfehlung” (необов’язкова пропозиція цін) або “unverbindlicher empfohlener Preis” [9, с.61].

У галузі торгівлі та комерційної діяльності потрібно розрізняти та класифікувати багато спеціальних понять за окремими аспектами. Для мовного оформлення цих специфікацій служать групи слів із прикметника (дієприкметника) та іменника. Традиційними найменуваннями із структурою словосполучення є, наприклад: unlauterer Wettbewerb (негласне змагання), doppelte Buchführung (подвійна система бухгалтерського обліку), flüssige Mittel (мобілізація ліквідних засобів), stille Reserve (анонімні (приховані) резерви), offene Rechnung (відкритий рахунок), schwarzer Markt (чорний ринок), grauer Markt (сірий ринок), unbestellte Waren (незамовлені товари), kombinierter Verkehr (комбінований торговий оборот (або грошове звертання), kleiner Grenzverkehr (малий прикордонний зв’язок), schwebende Geschäfte (незакінчені угоди), schleichende Inflation (прихована інфляція). Економічні терміни є в термінологічному словосполученні базовим компонентом найменування (ядром), якому підпорядковується атрибутивний прикметник чи дієприкметник. Із базовим компонентом “гроші” можна знайти такі термінологічні словосполучення: heißes Geld –“гарячі гроші” (грошовий капітал, який мобілізований короткостроково для досягнення спекулятивних прибутків), neutrales Geld – “нейтральні гроші” (гроші, які нейтрально відносяться до ходу економічного життя внаслідок відповідної грошової політики), billiges Geld –“дешеві гроші” (грошовополітична концепція для експансивної грошової політики), fluktuierende Gelder – “текучі гроші” (флуктуаційні, тобто ті, що коливаються, грошові суми, які зі страху знецінення грошей пересуваються із країни в країну), fremde Gelder –“чужі гроші” (довірені банку гроші), aufgenommenes Geld – “прийняті гроші” (гроші, які бере кредитна інституція для посилення власної ліквідності), tägliche Gelder – “щоденні гроші” (позики із щоденним попередженням або повідомленням).

Прикметники як частини найменувань із структурою словосполучень можуть утворювати ряди слів:

frei
вільний	 freie Marktwirtschaft — вільна ринкова економіка
	 freie Rücklagen — вільний (добровільний) грошовий резерв  freie Güter — вільні товари
fest
твердий	 feste Kosten — тверді (постійні) кошти
постійний	 fester Verrechnungspreis — тверда розрахункова або перерахункова ціна  fester Wechselkurs — твердий обмінний курс
fix
постійний	 fixer Erlös — постійна виручка
твердий	 fixer Verbrauch — постійне, незмінне споживання  fixe (feste) Kosten —тверді (постійні) кошти
flexibel
вільний	 flexibler Wechselkurs — вільний обмінний курс
гнучкий	 flexible Altersgrenze — вікова межа, що коливається
еластичний	 flexible Arbeitszeit — гнучкий розклад робочого часу
offen
відкритий	 offene Rechnung — відкритий рахунок  offene Rücklagen — відкриті, відображені в балансі резерви
необмежений	 offener Kredit — необмежений кредит
очевидний	 offene Inflation — очевидна інфляція
неоплачений	 offene Rechnung — неоплачений рахунок
вакантний	 eine offene Stelle — вакантне місце
öffentlich
громадський	 öffentlicher Dienst — державна громадська служба
офіційний	 öffentliche Ausgaben — державні витрати
державний	 öffentliche Hand — державна влада

Для найменувань із структурою словосполучення є характерними антонімічні утворення. Внаслідок цього розпізнаються термінологічні структури. Описи значень у термінологічних словниках містять переважно також антонімічні значення. Антонімами в галузі підприємництва та народного господарства є, наприклад, такі найменування:

• fixe und variable Kosten — тверді та змінні витрати;
  
• offener und geschlossener Markt — відкритий та закритий ринок;
  
• vollkommener und unvollkommener Markt — досконалий та недосконалий ринок;
  
• negative und positive Wirtschaftsgüter — негативні та позитивні засоби праці;
  
• fundiertes und unfundiertes Einkommen — консолідований (обґрунтований) та неконсолідований прибуток;
  
• leichte und schwere Papiere — акції легкі та важкі;
  
• harte und weiche Währungen — тверді та м’які валюти.
  

Антонімічні зв’язки можуть реалізовуватись також через різноструктурні види найменувань, наприклад, через словосполучення і складне слово:

• variaber Markt und Einheitsmarkt — змінний та єдиний ринок;
  
• freie Stücke und Sperrstücke — вільний та заборонений товар.
  

Поява синонімів у термінології зумовлена передусім синонімічними зв’язками між прикметниками:

• fixe (feste) Kosten — тверді, постійні витрати;
  
• variablle (veränderliche) Kosten — змінні витрати;
  
• starrer (fester, stabiler) Wechselkurs — незмінний, постійний, стабільний обмінний курс;
  
• unfundierte (schwebende) Schulden — неконсолідовані, невирішені борги.
  

У фахових текстах може траплятися і паралельне вживання термінологічних словосполучень та відповідних складних слів. Прикладами таких форм є:

• fixe (feste) Kosten – Fixkosten / Festkosten;
  
• berufliche Bildung – Berufsbildung;
  
• freier Verkehr – Freiverkehr;
  
• gleitende Arbeitszeit – Gleitarbeitszeit (гнучкий робочий графік).
  

У тексті такі найменування можуть вживатися варіативно. Про це сівдчать такі уривки із словникової статті “Controlling”: “Der Begriff der Fixkosten ist üblicherweise entscheidungsbezogen verstanden. Die Trennung zwischen fixen und variablen Kosten resultiert nach diesem Verständnis daraus, daß die Kostenrechnung nur ein unvollständiges Entscheidungsfeld betrachtet...” [12, с.543].

Термінологічне словосполучення дає змогу утворити багатокомпонентні найменування з точною специфікацією, що особливо притаманне правовій сфері економічних відношень. Для позначення особливого випадку надзвичайного розриву (денонсації) договору поняття специфікується далі:

• außerordentliche Kündigung mit sozialer Auslauffrist (надзвичайне розірвання договору із попередженням за визначений термін). У цьому найменуванні виявляється, що при надзвичайному розірванні договору, яке переважно, відбувається без попередження, може надаватись “соціальний термін” (Sozialfrist).
  

Поняття “Sozialhilfe”(соціальна допомога) диференціюється за допомогою прийменниково-іменникових словосполучень на:

• “Hilfe zum Lebensunterhalt” (допомога для підтримання життєвого мінімуму) та
  
• “Hilfe in besonderen Lebenslagen” (допомога в особливих життєвих випадках).
  

Подальшими прикладами багатокомпонентних найменувань правових положень є:

• “ Handeln auf eigene Gefahr” (дії на власний ризик);
  
• “Fälligkeit der Leistung” (термін виконання платежу);
  
• “Sorgfalt in eigenen Angelegenheiten” (дбайливість у власних справах);
  
• “Übereignung kurzer Hand” (відчуження, тобто передача права власності);
  

Для найменування комплексних економічних положень використовують словосполучення як з атрибутивним, так і з об’єктним зв’язком, наприклад:

• “Flucht in Sachwerte” (втеча у цінності);
  
• “Prinzip kaufmännischer Vorsicht” (принцип комерційної обережності);
  
• “Humanisierung der Arbeit” (гуманізація праці);
  
• “Länder der Dritten Welt” (країни третього світу).
  

Найменування політекономічних концепцій представляють різноманітні багатокомпонентні вислови, наприклад:

• “Politik des erweiterten Zugangs” (політика розширеного доступу);
  
• “Politik des billigen Geldes” (політика дешевих грошей);
  
• “Politik des individuellen Schornsteins” (політика індивідуального димаря);
  
• “Politik schrittweiser Reformen” (політика крокових реформ).
  

Часто вживані термінологічні словосполучення набувають вигляду скорочень з причин мовної економії. Таке явище трапляється, наприклад, при багатослівних податково-правових позначеннях для списань з балансу:

• “Absetzung für Abnutzung” (AfA) (списання на зношення);
  
• “Absetzung für Substanzverringerung” (AfS) (списання на зменшення майна);
  
• “Absetzung für außergewöhnliche technische und wissenschaftliche Abnutzung” (AfaA) (списання на надзвичайне технічне або наукове зношення).
  

Характерними для фахової мови економіки є торгові формули (постулати). Це скорочення, за допомогою яких можна виявити точні узгодження. У визначенні поняття “Fabrikpreis” (фабрична ціна) читаємо:

• “Die Preisstellung erfolgt ab Werk (in der Industrie) (встановлення ціни слідує франко-завод-постачальник (ab Werk / ab Lager) Engl. – EXW (EX work) (у промисловості); ab Hof (in der Landwirtschaft) – (франко від ферми); und ab Kai (in der Fischwirtschaft) – (франко-набережна) (Engl. Frei quay) – (у рибному господарстві) [9, с.449].
  

Підписання договорів про купівлю-продаж може проводитись на різноманітних умовах, які позначаються такими термінологічними словосполученнями чи відповідними скороченнями:

• “Kauf auf Abruf” (купівля з доставкою за вимогою);
  
• “Kauf auf Probe” (купівля за умови випробування речі);
  
• “Kauf zur Probe” (пробна покупка);
  
• “Kauf auf (gegen) Ziel” (цільова покупка).
  

Чимала кількість термінологічних словосполучень містить власні назви. Найчастіше це імена осіб (відкривачів або винахідників). Поряд з цим вживаються також географічні назви. В економічній лексиці термінологічні словосполучення з власними назвами представлені не так широко. Як приклад, назви для законів, теорій, моделей:

• “Wagnersches Gesetz” (закон Вагнера);
  
• “Mengersche Güterordnung” (правило Менгера про перевезенняя вантажів);
  
• “Harzburger Modell” (Гарцбурзька модель);
  
• “Berliner Testament” (Берлінський заповіт);
  
• “Berliner Verfahren” (Берлінський процес);
  
• “Stuttgarter Verfahren” (Штутгартський процес).
  

Отже, німецька економічна термінологія збагачується як через словотвір, так і через лексикалізацію словосполучень. Термінологічні словосполучення мають стійкий характер у плані їх семантичної специфікації. Структурно вони виявляють деяку варіативність: існує однозначність деяких словосполучень та композитів, словосполучень та абревіатур. Синтаксис термінологічних словосполучень економіки відображає здебільшого атрибутивні, рідше об’єктні відношення. Відношення синонімії, антонімії та семантичних полів об’єднують термінологічні словосполучення з рештою термінологічної лексики.


1. Bank-Lexikon, Handwörterbuch für das Geld–, Bank–und Börsenwesen. Wiesbaden, 1988. 2. Brindlmayer M. Lexikon für Wirtschaft, Recht, Steuern, Finanzen, Іnstitutionen. Bonn, 1993. 3. Butt D. Außenwirtschaftslexikon. Frankfurt/M, 1989. 4. Decsi G., Karcsay S. Wörterbuch der Rechts- und Wirtschaftssprache. München, 1985. 5. Deutsche Fachsprache der Technik (Hrsg. von W.Reinhardt). Leipzig, 1978. 6. Dietl C.-E. Wirtschaftswörterbuch. Wiesbaden, 1989. 7. Fleischer W. Phraseologie der deutschen Gegenwartssprache. Leipzig, 1982. 8. Hoffman L. Kommunikationsmittel Fachsprache. Berlin, 1984. 9. Kapferer C. Kapferer’s Marketing-Wörterbuch. Hamburg-Zürich, 1984. 10. Möhn D. Determinativkomposita und Mehrwortbenennungen im deutschen Fachwortschatz. Hinweise auf einen vernachlässigten Benennungstyp. In: Jahrbuch Deutsch als Fremdsprache 12. München, 1986. 11. Rathmayr R. Fachwörterbuch Marktwirtschaft Deutsch–Russisch. Stuttgart–Dresden, 1993. 12. Spremann K., Zur E. Controlling. Grundlagen–Informationssysteme. Wiesbaden, 1992. 13. Wolf J. Lexikon Betriebswirtschaft. München, 1995.


Some of the Structural Peculiarities of German Economical Phrases

The German economic terminology is enriched both by means of word-building and by means of phrase lexicalization.

Terminology phrases have a stable character from the point of view of their semantic specification. As to their structure, the preserve a certain degree of mobility: the meaning is identical for some phrases and compounds, and word combinations and abbreviations.

Economic terminology phrase syntax mainly reflects attributive, and more rarely, object relations.

Relationships of synonymy, antonymy ans semantic fields unite terminology phrases with the rest of terminology lexis.


І.М.Гумовська, асп.,

Львівський національний університет

імені Івана Франка

ДЕРИВАЦІЙНЕ ПОЛЕ ЮРИДИЧНОЇ ТЕРМІНОЛОГІЇ

В ЕКОНОМІЧНОМУ ДИСКУРСІ

Словотвір в системі кожної мови є важливим засобом її збагачення, її розвитку, зв’язку з різноманітними процесами діяльності людини в суспільстві, а також є засобом номінації понять. Висвітлення дериваційних процесів при вивченні різних термінологічних систем дає можливість простежити закономірності у способах творення термінів різних галузей знання, що безпосередньо пов’язані зі справою впорядкування відповідних термінологічних систем, з їх нормалізацією та подальшим збагаченням.

Дослідженням дериваційних процесів присвячено ряд праць Г.Винокура [2], Р.Зятковської [3], В.Лейчика [4], О.Сербенської [5] та ін. Особливості словотвору в технічній терміносистемі аналізує Г.Винокур. Питання словотворчого статусу в науковій термінології досліджує Р.Зятковська. Цікавими для нашої роботи є думки про дериваційні поля української юридичної термінології О.Сербенської.

Метою даної статті є здійснення структурно-словотворчого аналізу системи сучасних англійських юридичних термінів, що функціонують в економічних текстах. При розгляді дериваційних особливостей юридичних термінів беремо до уваги те, що формування їх проходило так:

1) шляхом залучення похідних слів, словосполучень;

2) шляхом поповнення лексемами, що утворюються за допомогою словотвірних ресурсів англійської мови;

3) шляхом морфологічної афіксації;

4) шляхом запозичення і засвоєння дериватів з інших мов.

В процесі дослідження нами враховано структурно-словотвірні особливості термінів першої, другої та третьої груп, зокрема такі моменти:

1) англійські юридичні терміни реалізуються різними морфологічними категоріями (іменником, прикметником, дієсловом, прислівником);

2) термінотворчі ресурси — це передусім морфеми, основи слів, словосполучення, фонеми;

3) загальну класифікацію юридичних термінів доцільно проводити, виходячи з їх морфолого-синтаксичної структури. При цьому, як показав аналіз фактологічного матеріалу, функціонують два основних типи юридичних термінів: терміни-слова та терміни-словосполучення.

Спостереження за юридичною термінологією в структурі економічного дискурсу дають змогу виокремити наступні типи термінів відповідно до їхньої морфемної структури:

1. Непохідні: tax, contract, lay, lease.

2. Похідні: consideration, controller, ownership, abatement, creditor.

3. Складні: owner-occupier, treaty-contract, time-charter.

Терміни-слова, в свою чергу, подано як кореневими, так і похідними утвореннями. Серед кореневих можна виокремити основні та неосновні терміни. Основні терміни з’явилися як результат семантичної деривації багатозначного лексичного знаку. Терміни цього виду характеризуються широким семантичним потенціалом та узагальненим лексичним значенням: lev y — збір, сума оподаткування, to sequestrate — конфісковувати, tax — податок.

Для неосновних термінів характерна подальша семантична деривація термінологічного значення та перетворення їх у багатозначні терміни-слова. До них належать і однозначні слова, серед них є багато таких, що з’явилися в процесі запозичень, — tax, license, firm. Похідні терміни утворюються переважно за допомогою продуктивних словотвірних афіксів за певними моделями, які розглянемо далі.

Аналіз морфологічної структури юридичних термінів в економічному дискурсі показав, що у складі англійської юридичної термінології чільне місце посідають іменники. Це пов’язано передусім з їх номінативною функцією, функцією позначення тих чи інших предметів та явищ.

Значний інтерес становить питання словотворення в системі юридичних термінів-іменників, зокрема, ми простежили такі: морфологічний, конверсія або морфолого-синтаксичний, синтаксико-морфологічний, семантичний.

Морфологічний спосіб утворення термінів полягає у з’єднуванні афіксів із словотворчою основою. Спостереження над словотворчими особливостями юридичної термінологічної лексики дають змогу дійти висновку, що дериваційні процеси в термінологічній системі представлені переважно суфіксальними утвореннями. Юридичні терміни-іменники утворюються, як правило, за наступними моделями:

Модель № 1: V + -er або V + -or (де V — дієслівна основа):

adjust — adjuster oblige — obligor

advise — adviser adopt — adopter

Модель № 2: V + -ment :

abate — abatement agree — agreement

abandon — abandonment allot — allotment

Модель № 3: V + -(a)tion:

cancel — cancellation cause — causation

Модель № 4: A + -(i)ty (де А — прикметник):

liable — liability formal — formality

Модель № 5: А + -ness:

dispositive — dispositiveness

В ході дослідження ми виявили особливу продуктивність при утворенні юридичних термінів-іменників, які функціонують в економічних текстах, суфіксів -er (-or) та -ment (моделі №1 та №2 відповідно). Дані термінологічні одиниці переважно походять від дієслівних основ шляхом додавання вище зазначених суфіксів.

Префіксальний спосіб при творенні юридичних термінів англійської мови також має місце. У даній системі іменникові префіксальні утворення представлені наступними моделями:

Модель № 1: de- + N (де N - іменник):

classification — declassification

Модель № 2: dis- + N:

engagement — disengagement

Модель № 3: in- + N:

equality — inequality eligibility — ineligibility

Одним з засобів утворення сучасних англійських юридичних термінів є конверсія. Під конверсією ми розуміємо тип деривації, коли засобом словотвору є власне парадигма даного слова. Цим шляхом деривації прийнято називати перехід слова з однієї частини мови в іншу. Так, дієслова утворюються від іменників і в деяких випадках від інших частин мови. Іменники, як показують спостереження, можуть утворюватися від дієслів, і рідше від інших частин мови:

adeem < to adeem bribe < to bribe.

Щодо складних слів, то вони утворюються синтаксико-морфологічним способом. В проаналізованих нами юридичних термінах передусім продуктивною є інтеграція двох іменників: N + N: (owner-occupier, time-charter, treaty-contract).

Спостереження над англійським терміном-іменником дають підставу дійти висновку, що для цієї категорії слів характерними є морфологічне, морфолого-синтаксичне і синтаксико-морфологічне термінотворення. З інших способів словотворення інтерес становить семантичний, суть якого полягає в тому, що слово, наявне в мові, дістає цілком нового лексичного значення; при цьому зберігається, як правило, первісне значення слова. У юридичній лексиці майже не виявлено термінів, утворених на основі семантичного розширення існуючого в мові слова. Це пояснюється очевидно тим, що правові поняття є переважно давнішого походження. Вони супроводять людське суспільство від найдавніших часів і як суспільна категорія живуть та розвиваються разом з ним.

В проаналізованому нами фактологічному матеріалі ми зафіксували слова, що називають не сам термінований предмет чи явище, якими оперують в економічній чи юридичній практиці, а виявляють певне відношення до даного предмета, поняття. Функціонування таких слів обмежено текстами наукового чи офіційно-ділового жанру, що дає підставу кваліфікувати такі слова як терміни. Отже, юридичними термінами ми вважаємо і прикметники: alienable, collateral, valid, void, voidable, warrantable та інші. Порівняно з юридичними термінами-іменниками кількість термінів прикметників менша.

Англійські терміни прикметники утворюються переважно способом суфіксації основ, зокрема за допомогою суфіксів -able та -al, за такими моделями:

Модель №1: N + -able, де N — основа іменника:

alien — alienable;

A + -able, де А — основа прикметника:

void — voidable, warrant — warrantable.

Модель №2 V + -al:

collate — collateral.

Назвами процесуальних дій також виступають дієслова. Термінологічність їх забезпечується, передусім, функціонуванням у певному тексті, а також лексичним значенням. В проаналізованих нами економічних текстах ми виявили такі терміни-дієслова: affirm, avoid, distrain, vest, hire, enlarge.

Як бачимо, із названих нами термінів-дієслів більшість є основними кореневими утвореннями. Тільки деякі із них утворюються префіксальним способом за допомогою префіксів di- та en- (відповідно дієслова distrain та enlarge).

В проаналізованих нами юридичних та економічних текстах ми виявили значну кількість мовних одиниць — термінологічні словосполучення, що називають конкретні поняття предметної галузі. При зарахуванні словосполучень до термінів ми враховували наступні моменти:

1) належність таких словосполучень до множини понять певної системи, а також обмеженість їх використання;

2) наявність деяких лексико-граматичних ознак, а саме:

а) термінологічність складових частин,

б) відносна стійкість,

в) здатність компонента утворювати обмежене коло словосполучень.

Виявлені нами в економічному дискурсі юридичні терміни-словосполучення ми класифікуємо за типом їхньої структури:

1. Прості словосполучення, що складаються, як правило, з двох слів, одне з яких є головним, а інше залежним: equal pay, active trust, entire contract, bonus issue, group accounts, credit limit, capital allowance, bankruptcy petition, bank holidays, corporation tax та інші.

2. Складні словосполучення, в яких залежні слова визначають різні аспекти значення стрижневого слова: labour length of service, discharge a person subject to a condition.

За морфологічною ознакою основного слова юридичні терміни-словосполучення можна диференціювати на:

1. Субстантивні словосполучення (з іменником в ролі стрижневого слова): estate agent, equal pay, income tax, occupier’s liability, active trust, subsidiary company та інші.

2. Ад’єктивні словосполучення (з прикметником чи дієприкметником в ролі основного дієслова): valid for one year.

3. Дієслівні словосполучення: close a transaction.

Терміни-словосполучення можна диференціювати і за типами залежно від синтаксичної структури словосполучення, граматичної моделі терміна. Прості англійські юридичні терміни-словосполучення, що вживаються в економічному дискурсі, утворюються поєднанням слів таких лексико-граматичних категорій:

1) іменник + іменник (N+N): tax abatement, consumer protection, credit limit та ін.

2) прикметник + іменник (A+N): active trust, equal pay, entire contract та ін.

3) дієслово + іменник (V+N): close a transaction;

4) іменник + інфінітив (N+V_inf): capacity to contract;

Юридичні терміни, виражені словосполученням iменник + іменник, за семантичними ознаками можна поділити на:

1) словосполучення типу термін + термін, при цьому один із них може бути економічним терміном: income tax, tax abatement;

2) словосполучення нетермін + термін чи термін + нетермін: tax holidays.

За синтаксичними ознаками простежуємо:

1) безприйменникові сполучення слів, з’єднаних способом керування;

2) прийменникові словосполучення.

Структуру юридичних термінологічних словосполучень, що вживаються в економічному тексті, можна представити за допомогою комбінації буквенних символів N, A, V, P, I, Nr (N — іменник, A — прикметник, V — дієслово, P — прийменник, I — інфінітив, Nr — числівник). Для відображення синтаксичних зв’язків в юридичних термінах-словосполученнях економічного дискурсу скористаймося стрілками з напрямком до залежного слова. При цьому зауважимо, що ми виявили в економічних текстах юридичні терміни-словосполучення переважно лінійної структури з прийменником або без нього. Моделі граматичних структур наведемо на прикладах, починаючи з лінійної структури без прийменника (моделі №1, 2, 3, 4) і закінчуючи зразками лінійної структури з прийменником (моделі № 5, 6, 7).

Модель № 1. N  N: income tax, tax abatement, price abatement,

bank holidays.

Модель №2. A  N: equal pay, entire contract, active trust,

subsidiary company.

Модель №3. V  N: close a transaction.

Модель №4. N  I: capacity to contract, barriers to entry.

Модель №5. N ^of N: diseconomies of scale, bill of sale, elasticity of

demand, appropriation of payments.

Модель №6. A ^for Nr  N: valid for one year.

Модель №7. V ⁱⁿ N: pay in advance.

На підставі зробленого структурно-словотворчого аналізу сучасних англійських юридичних термінів в економічному дискурсі ми дійшли таких основних висновків:

1. Сучасні англійські юридичні терміни, що вживаються в економічних текстах, щодо структури являють собою непохідні, похідні та складні утворення.

2. Серед юридичних термінів переважають терміни-іменники, що пов’язано передусім з їх номінативною функцією.

3. Серед термінів-іменників найпродуктивнішими є утворення, сформовані:

а) за допомогою суфіксів -er, -or, -ment, -(a)tion, -(i)ty та -ness: receiver, obligor, adopter, liability, formality, causation та інші;

б) за допомогою префіксів de-, dis- та in-: declassification, disengagement, inequality та інші.

4. Прикметники – юридичні терміни в економічному дискурсі є переважно похідними утвореннями шляхом суфіксації основ: alienable, voidable, collateral та інші.

5. Більшість юридичних термінів-дієслів є основними кореневими утвореннями: affirm, avoid, vest та інші.

6. Прості і складні юридичні терміни дають підставу для утворення термінів-словосполучень — простих та складних: income tax, active trust, subsidiary company, valid for one year, pay in advance та інші.

7. Аналіз структурно-словотворчих особливостей англійських юридичних термінів в економічних текстах дає підстави вважати, що в основі термінотворення цього лексичного прошарку закладені словотворчі та граматичні закономірності англійської мови.


1. Англо-русский юридический словарь. М., 1993. 2. Винокур Г.О. О некоторых явлениях словообразования в русской технической терминологии//Труды МИФЛИ. Сборник статей по языкознанию. М., 1939, Т.5. 3. Зятковская Р.Г. О словообразовательном статусе комбинирующейся формы//Аффиксы и комбинирующиеся формы в научной терминологии и норме. Владивосток. 1982. 4. Лейчик В.М. О некоторых современных способах словообразования//Особенности словообразования в терминосистемах и литературной норме. Владивосток. 1983. 5. Сербенська О.А. Розвиток української юридичної термінології після Великої Жовтневої Соціалістичної Революції // Дисертація на здобуття ступеня кандидата філологічних наук. Львів. 1965. 6. Gleim I., Ray J. CPA Review. Business Law. Gainesville, Florida, 1996. 7. Falconbridge J., Smith S. Manual of Canadian Business Law. Toronto, 1986. 8. Longman Dictionary of Contemporary English. M., 1992. 9. Mann R., Roberts B. Business Law. West Publishing Company, 1991. 10. Oxford Dictionary of Law. Oxford, 1996. 11. Rayburn L. Principles of Cost Accounting. Boston, 1989. 12. The Session. Edinburgh, 1991. 13. Van Horne J. Fundamentals of Financial Management. Boston, 1992.

This article deals with structural peculiarities of legal terms in economic texts. It presents different word-building models of business law terms. The most productive terms are noun terms formed with the help of suffixes. The article also examines different models of building up business law word-combination terms. They are the following ones: a) noun + noun (N+N): tax abatement, consumer protection, credit limit etc.; b) adjective + noun (A+N): active trust, equal pay, entire contract etc.; c) verb + noun (V+N): close a transaction; d) noun + infinitive (N+V_inf): capacity to contract. We also present different word combinations structures of business law terms.


В.М.Кам’янець, асист.,

Львівський національний університет

імені Івана Франка


МІСЦЕ ТОВАРНИХ ЗНАКІВ (МЕРКСОНІМІВ) ЯК СПЕЦИФІЧНИХ МОВНИХ ЗНАКІВ У ЛЕКСИЧНІЙ СИСТЕМІ НІМЕЦЬКОЇ МОВИ


Визначення місця і статусу лексичних одиниць, які позначають продукти виробничої діяльності людини, а саме назв марок і сортів виробів, моделей машин, зразків товарів тощо, які називають ще товарними знаками, наприклад, печиво Nürnberger Lebkuchen; пиво Kölsch-Bier, Gösser; гірчиця Düsseldorfer Senf, Estragon-Senf; одеколон Kölnisch Wasser, автомобілi Mercedes Benz, BMW, кава Jacobs, Tschibo і багато ін. залишається дискусійним у сучасних лінгвістичних дослідженнях. Одні дослідники вважають їх власними назвами (ВН), а інші загальними (ЗН). Г.Вальтер, наприклад, вважає товарні знаки, які він позначає терміном Erzeugnis- und Erzeugnistypennamen, ВН [14, с.29], а Т.Вітковські – ні [15, с.36]. Позиція Т.Вітковські виглядає досить суперечливою, оскільки позначаючи товарні знаки терміном Handelsnamen, він відносить їх до ЗН [15, с.36], а позначаючи їх терміном Markennamen, піддає сумніву їх статус і висловлює думку, що товарні знаки – це ВН в апелятивній функції [15, с.46].

Дискусійним залишається у лінгвістичній літературі й питання визначення товарного знака як лексичної одиниці, неоднозначним залишається й розуміння самої природи товарного знаку. В.Москович кваліфікує товарний знак як позначення, за допомогою якого підприємства маркують свої товари або послуги, щоб розрізняти їх [3, с.251]. Р.Березникова виділяє поряд з товарними знаками ще й так звані комерційні номени [2, с.48]. До товарних знаків дослідниця відносить ті лексичні одиниці, які одночасно позначають виробника і маркують його товар, а до комерційних номенів – назви товарів, в основі яких лежить назва виробника [2, с.49].

О.Суперанська відносить до товарних знаків не лише торгові назви товару, а й вивіски у готелів, ресторанів, майстерень, перукарень, поїздів, фірм тощо [5, с.23]. На наш погляд, назви готелів, ресторанів, майстерень та ін. суттєво відрізняються від товарних знаків тим, що вони корелюють не з групою денотатів, а з окремим індивідуальним денотатом, виділяючи його з-поміж собі подібних. Логічна категорія понятійності у таких назвах відсутня, а безпосередній зв’язок з денотатами, які вони позначають, простежується чітко і тому такі назви потрапляють під структурно-семантичну категорію ВН, наприклад, готель Sacher, кафе Central, фірми Maschine Software AG, Microsoft, IBM, Motorola, Apple, Siemens, Compaq тощо. Про це свідчитьі вторинність цих назв щодо об’єктів, які вони позначають, оскільки вони вже мають свої первинні назви, тобто ЗН: das Hotel, das Café, die Firma.

Р.Березникова, розрізняючи товарні знаки, в основі яких лежить назва фірми виробника, вважає їх ВН, оскільки, на думку дослідниці, перенесення назви фірми на вироблений нею товар здійснюється внаслідок трансонімізації, тому назва товару залишається у сфері ономастики. А коли назва фірми стає назвою товару, який не має своєї загальної назви, то тут, на думку дослідниці, маємо справу із ЗН [2, с.49]. З цим твердженням Р.Березникової можна погодитися у тій частині, що назва товару, тобто товарний знак, виступає в ролі ВН, але те, що тільки ті назви товару, які утворилися в результаті перенесення назви фірми на сам товар, можуть вважатися ВН, не може бути, на нашу думку, єдиним критерієм визначення ВН як такої. Щоб належати до структурно-семантичної категорії ВН, товарний знак повинен виявляти й багато інших ознак, які цьому сприяли б. Окрім того, товарний знак може утворюватися не обов’язково в результаті трансонімізації, тобто перенесення ВН фірми на її товар. У процесі номінації товарів і набуття товарних знаків беруть участь й інші лексичні одиниці, наприклад, швейцарська фірма Jacobs Suchard виробляє розчинне какао Mix fix і багато ін. Ми погоджуємося з твердженням Р.Березникової, що у тому разі, коли назва фірми дала назву своєму виробові, то назва виробу буде виступати ЗН лише тоді, коли вона первинна щодо позначуваного нею денотата. Наприклад, назва автомобіля Mercedes Benz – вторинна назва денотата, який вона позначує, а первинна його назва der Wagen (das Auto, das Kraftfahrzeug). Якщо виробник виготовив якийсь новий, не знаний досі товар і дав йому свою назву, то ця буде первинною щодо цього денотата і виступає його ЗН, наприклад, шоколадні цукерки (die Praline, das Pralinee) одержали назву від імені французького маршала du Plessis Praslin, кухар якого вперше виготовив цей виріб. Отже, лексична одиниця die Praline – ЗН.

О.Суперанська визрізняє серед назв виробів (товарів) два типи лексичних одиниць – товарні знаки [6, c.193-194] і сортові або фірмові назви [6, с.211-213], відносячи сортові та фірмові назви до ономастичних лексичних одиниць, а товарні знаки – ні. Такі назви, як марки літаків Messerschmidt і Henkel автор вважає ономастичними лексичними одиницями, а такі назви, як Jersey (трикотажна тканина, вперше виготовлена на острові Джерсі) вважає товарним знаком і не відносить до ономастичної лексики. Нам видається, що причина таких розбіжностей полягає в дещо неправильному термінологічному підході. Назва тканини Jersey, хоча й утворена шляхом апелятивації топоніма Jersey, звичайно ж, стала ЗН і позначає сорт тканини поряд з такими, наприклад, ЗН як Baumwolle (бавовна), Seide (шовк) тощо. На нашу думку, саме такі назви – апелятиви, а не ВН і їх можна класифікувати як сортові або номенклатурні назви (за О.Ахмановою, номенклатура – це сукупність спеціальних термінів-назв, які вживаються в тій чи іншій галузі [1, с.270]).

Назва тканини Jersey – первинна назва свого денотата, а однією з умов, завдяки якій лексична одиниця стає ВН, є вторинність назви щодо позначуваного денотата. Назва тканини Jersey не індивідуалізує свого денотата, тобто не має безпосереднього зв’язку з ним, як це простежується на прикладі ВН, а узагальнює його. Функція ж узагальнення притаманна саме апелятивній лексиці. Марки літаків Messerschmidt і Henkel хоча, з одного боку, й виконують узагальнювальну функцію, тобто узагальнюють всі літаки відповідної марки і відповідного виробника, проте, з іншого боку, вони виконують й обмежувальну функцію, оскільки індивідуалізують виробника і безпосередньо пов’язуються з ним як з окремим індивідуальним денотатом. Іншими словами, літак одного й того ж типу з тими ж самими технічними характеристиками, що й Messerschmidt, проте іншого виробника, не може мати назву Messerschmidt. А тканина Jersey незалежно від виробника у будь-якому разі називатиметься Jersey. Отже, назва Jersey – не товарний знак, а сорт, вид тканини, тобто текстильний номенклатурний термін і відповідно – ЗН, а назви Messerschmidt і Henkel – товарні знаки.

Хоча між ВН та товарними знаками і є деякі розбіжності, а саме референційне обмеження зв’язку товарного знака з конкретною групою товарів, а не з окремим індивідуальним денотатом, що властивий решті типів ВН, проте обидва мовні знаки (як ономастична лексична одиниця, так і товарний знак) виконують у мові функцію ідентифікації денотатів. ВН сигніфікується завдяки кореляції з окремим денотатом. Г.Кальверкемпер, наприклад, зазаначає, що німецьке законодавстворозглядає сигніфікат лише тоді, якщо він пов’язується з конкретно визначеним товаром, тобто співвідноситься з окремим конкретним денотатом [11, с.449].

Отже, товарний знак – це вторинний мовний знак, який присвоюється конкретному денотатові, що вже має ЗН, шляхом вторинної, додаткової номінації. Ця риса товарного знака об’єднує його з іншими ВН. Проте ВН позначає окремий денотат, який належить до конкретного класу предметів і виділяється з нього за допомогою індивідуальної вторинної номінації . А товарний знак, на відміну від ВН, позначає не індивідуальні денотати, а цілі серії однорідних об’єктів, великі партії товару, кожний з яких і всі разом мають один товарний знак. Тут простежуємо деяку спільність товарних знаків із апелятивами, тобто виявляємо здатність товарного знаку виконувати функцію узагальнення. Як й інші типи ВН, товарні знаки також виконують функцію індивідуалізації. Проте вони індивідуалізують особливу властивість денотата, а саме, - бути чиєюсь власністю, що закріплюється юридично. Розглядаючи функціонування товарних знаків у мові, можна зауважити, що вони виконують і функцію ідентифікації, тобто служать для розрізнення серій товарів, іноді однотипних.

Товарні знаки за своєю природою виявляють і деякі інші спільні ознаки з окремими типами ВН, а саме з такими, як прізвиська та псевдоніми осіб, зооніми та хрематоніми (індивідуальні позначення окремих предметів матеріального світу). З прізвиськами та псевдонімами осіб їх об’єднує аспект додаткової номінації та логічної надлишковості. Прізвиська та псевдоніми – це передусім додаткова ВН особи, яка вже має свою ВН, тобто все необхідне для її індивідуалізації та ідентифікації. Товарний знак також присвоюється конкретному денотатові, який вже має свою назву, а саме ЗН виду, підвиду тощо. У прізвиську міститься експресивно-емоційна оцінка позначуваного денотата. Товарний знак також наділений позитивною оцінкою, спрямованою на те, щоб викликати позитивні емоції в комуніканта, споживача. З псевдонімами, а також і з зоонімами товарні знаки поєднує вільне поводження з мовним матеріалом, а також атрактивно-емоційна функціональна спрямованість.

Подібність товарних знаків та хрематонімів суто зовнішня. І ті, й інші позначають предмети матеріального світу, які створюються у процесі виробничої діяльності людини. Проте хрематоніми іменують предмети, єдині в своєму роді, наприклад, Carolus Magnus (Karl der Große), der Durandal – знамениті мечі епохи середньовіччя, які мали свої ВН, а товарні знаки – серії товарів.

Отож, однозначній відповіді на запитання, чи є товарні знаки ВН чи ні, заважає ніби те, що вони позначають не окремі індивідуальні денотати, а низку однорідних або навіть й тотожних денотатів (товарів). Якщо ж визнати за товарними знаками особливий тип індивідуалізації, а саме ідентифікацію серій (і не будь-яких, а лише якогось конкретно визначеного виробника), то виявимо, що товарні знаки, реферуючи із серією однотипних денотатів, виконують особливу функцію індивідуалізації щодо права власності на виробництво тих чи інших предметів. Саме таке право реєструє законодавство, яке юридично закріплює товарний знак за конкретною серією товарів і за конкретним виробником або власником. Іншими словами, якщо визнати, що товарний знак здійснює не предметну, як деякі інші типи ВН, а особливу індивідуалізацію права власності на виробництво того чи іншого товару, то товарні знаки можна, на нашу думку, визнати одним із типів ВН у лексичній системі німецької мови.

Але, функціонуючи у мові, товарний знак, який первинно має ознаки індивідуалізуючого та ідентифікуючого мовного знака, виконує функцію узагальнення і переходить до структурно-семантичної категорії ЗН, наприклад:...der erforderlichen Protokollierung wegen blieben lediglich am Tatort: die Fahrer des Mercedes, des Kleinwagens, des Opels, des Citroëns und des Tonröhrenlastwages…[H.Böll, c.21].

Із цього прикладу видно, що назви автомобілів Mercedes, Opel i Citroën, які виступають товарними знаками і, закріплюючи право власності на вироблені товари, індивідуалізують відповідного виробника, у цьому контексті набувають ознак ЗН, оскільки виконують функцію узагальнення, про що свідчить і кореляція з іншими одиницями контексту, а саме з такими ЗН як Kleinwagen i Tonröhrenlastwagen.

Поки що не існує єдиної думки у лінгвістичних дослідженнях, що пояснюється невизначеністю статусу товарних знаків, як особливих лексичних одиниць, щодо позначення цих одиницьу лексичній системі мови. Одні автори позначають товарні знаки терміном “прагматоніми” [7, с.11], тим часом Н.Подольська включає до них не товарні знаки, а інші типи ВН, об’єднані під цим терміном, що виникли у процесі виробничої діяльності людини: хрематоніми (індивідуальні назви окремих предметів матеріального світу), порейоніми (індивідуальні назви окремих транспортних засобів), урбаноніми (індивідуальні назви окремих внутрішніх об’єктів у межах населених пунктів) тощо [4, с.16, 110]. Г.Кальверкемпер позначає цей тип лексичних одиниць терміном Warenzeichen. Інші німецькі дослідники на позначення товарних знаків використовують ще й такі терміни, як Warennamen [8, с.90; 9; 10], Produktnamen [8, с.90], Markennamen [12, с.298; 13, с.196; 15, с.39], Handelsnamen [15, c.36], Erzeugnis- und Erzeugnistypennamen [12, c.298; 14, c.29].

На позначення товарних знаків як особливого типу лексичних одиниць у системі мови було б доцільно запровадити термін мерксоніми (лат. merx – товар + онім), який за своєю структурою, по-перше, не виходить за межі звичної ономастичної термінології, а, по-друге, сприяє інтернаціоналізації цієї термінології.

Товарні знаки (або мерксоніми) виявляють деякі функціональні особливості у мові та лінгвістичні характеристики як апелятивної, так і ономастичної лексики, що дає змогу відвести їм проміжне становище між ВН і ЗН. Значний інтерес товарні знаки становлять і з погляду своєї функціональності, оскільки вони покликані виконувати не лише номінативно-ідентифікаційну функцію, а й наділені властивостями виявляти прагматичну функціональність, а саме відтінки атрактивності й емоційності. Особлива екстралінгвістична і лінгвістична природа товарних знаків дає їм змогу досить швидко переходити з однієї мови в іншу. Ця властивість товарних знаків притаманна й переважній більшості інших типів ВН.

Отже, товарні знаки – це штучно утворені лексичні одиниці спеціально на позначення й ідентифікації товарів, які виробляються серійно. Це – вторинні мовні знаки, які позначають денотати, що вже мають первинні назви. Штучність багатьох товарних знаків полягає у тому, що вони – плід фантазії своїх творців. Іноді ці знаки ісоттно відрізняються від інших лексичних одиниць, а також від нормативних словотвірних моделей, мають власні фонологічні й орфографічні особливості. За своїм походженням та функціональним призначенням, товарні знаки розташовуються на периферії лексичного складу мови. Товарні знаки функціонують як специфічна підсистема і є неоднорідним за своїм складом пластом лексики щодо основної системи мови. До того ж, товарні знаки утворюють тип своєрідних ВН зі своїми специфічними ознаками. ВН посідають особливе місце у лексичній системі німецької мови, оскільки не підлягають деяким закономірностям, що склалися для ЗН. Мерксоніми ж посідають особливе місце серед ономастичної лексики, оскільки наділені притаманними як ЗН, так і ВН рисами, і тому вони проміжні між першими та другими у лексичній системі німецької мови.