Лінгвістичні особливості вираження простору почуттів в англійській поезії

Вид материалаМетодичні рекомендації

Содержание


My feelings
Подобный материал:
1   2   3   4

Poem 1

« MY FEELINGSs»
There are things I have that I can't see,
Things that change inside of me.
What, oh what, can those things be?
My feelings!
When a freind calls up and says, "Let's play,"
When I work in school and get and "A,"
When my favorite dinner's on its way,
I'm happy!
When I can't go out because of rain,
When my tummy hurts and I'm in pain,
When my favorite toy goes down the drain,
I'm sad!
When thunder booms, and the lights go out,
When suddenly I hear a shout,
When an ugly bug will crawl about,
I'm afraid!
At times I'm happy, at times I'm sad,
At times I'm scared, at times I'm glad,
I know I'm me, because I've had
My feelings!

Poem 2

«SOMETIMES»
Sometimes I simply have to cry,
I don't know why,
I don't know why.
There's really nothing very wrong.
I probably should sing a song
or run around and make some noise
or sit and tinker with my toys
or pop a couple of balloons
or play a game or watch cartoons,
but I'm feeling sad,
though I don't know why,
and all I want to do is cry.




Poem 3

* * *

break into my soul

my fault

it's broken

so find some place

inside of me

to put your image in

though any way

the emptiness remains

& I confess

I'm incomplete

without faces I possessed

the cages which hide pain

still growing

meaningless ads

announcements permeate

& vanish

permeate & vanish

dark corridors remain

the last task is to find


Task 5.

Here you can see a poem. We are not mentioning its author. Your task is to analyse all constructions used in this poem, to write down what feelings are shown in this poem. Give the whole analyse of it.

«DADDY»


You do not do, you do not do
Any more, black shoe
In which I have lived like a foot
For thirty years, poor and white,
Barely daring to breathe or Achoo.

Daddy, I have had to kill you.
You died before I had time--
Marble-heavy, a bag full of God,
Ghastly statue with one gray toe
Big as a Frisco seal

And a head in the freakish Atlantic
Where it pours bean green over blue
In the waters off beautiful Nauset.
I used to pray to recover you.
Ach, du.

In the German tongue, in the Polish town
Scraped flat by the roller
Of wars, wars, wars.
But the name of the town is common.
My Polack friend

Says there are a dozen or two.
So I never could tell where you
Put your foot, your root,
I never could talk to you.
The tongue stuck in my jaw.

It stuck in a barb wire snare.
Ich, ich, ich, ich,
I could hardly speak.
I thought every German was you.
And the language obscene

An engine, an engine
Chuffing me off like a Jew.
A Jew to Dachau, Auschwitz, Belsen.
I began to talk like a Jew.
I think I may well be a Jew.

The snows of the Tyrol, the clear beer of Vienna
Are not very pure or true.
With my gipsy ancestress and my weird luck
And my Taroc pack and my Taroc pack
I may be a bit of a Jew.

I have always been scared of
you,
With your Luftwaffe, your gobbledygoo.
And your neat mustache
And your Aryan eye, bright blue.
Panzer-man, panzer-man, O You--

Not God but a swastika
So black no sky could squeak through.
Every woman adores a Fascist,
The boot in the face, the brute
Brute heart of a brute like you.

You stand at the blackboard, daddy,
In the picture I have of you,
A cleft in your chin instead of your foot
But no less a devil for that, no not
Any less the black man who

Bit my pretty red heart in two.
I was ten when they buried you.
At twenty I tried to die
And get back, back, back to you.
I thought even the bones would do.

But they pulled me out of the sack,
And they stuck me together with glue.
And then I knew what to do.
I made a model of you,
A man in black with a Meinkampf look

And a love of the rack and the screw.
And I said I do, I do.
So daddy, I'm finally through.
The black telephone's off at the root,
The voices just can't worm through.

If I've killed one man, I've killed two--
The vampire who said he was you
And drank my blood for a year,
Seven years, if you want to know.
Daddy, you can lie back now.

There's a stake in your fat black heart
And the villagers never liked you.
They are dancing and stamping on you.
They always
knew it was you.
Daddy, daddy, you bastard, I'm through.



У цьому розділі, з метою визначення вимог до практичних занять з літератури Англії, розглянули основні вміння, які повинні виявити випускники мовних вищих закладів освіти. Методика викладання літератури в вищій школі як педагогічно-літературознавча прикладна наукова дисципліна має пропонувати викладачеві парадигми, технології та конкретні моделі викладання літератури. Занурюючись у психіку літературного героя та його філософські роздуми, студент пізнає себе та обирає власну філософію існування. Семінарське заняття літератури поєднує об’єктивно існуючий твір і його суб’єктивне розуміння читачем. Досягти максимального наближення до тексту вдається завдяки створенню в академічній групі настрою, суголосного емоційній домінанті твору, що вивчається.. Щоб студент здійснив екзистенційний вибір, семінарське заняття повинне мати часовий простір для мовчазної роботи душі. Структура заняття літератури трохи нагадує сюжет художнього твору: вона має розвиток думки, залишається відкритою до її особистого тлумачення, є неповторною, як і твір, що вивчається. Прийнявши до уваги всі методологічні засади, ми розробили план–конспект заняття з літератури Англії. В нього входить комплекс вправ, направлений на розвиток творчих умінь студентів, а також на перевірку вміння аналізувати поетичний твір і виділяти в ньому екзистенційні і екзистенційно–посесивні конструкції.





ВИСНОВКИ


У нашій дипломній роботі ми критично проаналізували наукову літературу з обраної теми з метою систематизації і узагальнення наукового досвід. Загалом, простір – це те, що є загальним для всіх хвилювань, що виникають завдяки органам чуття. Математичне, філософське, психологічне та лінгвістичне тлумачення терміну «простір», класифікація видів простору (простір реального світу, простір вимислу, простір множин, класів, відношень та ін.), класифікація видів художнього простору є підґрунтям для виділення простору почуттів як окремого виду простору і визначення останнього як сфери буття/небуття, наявності/відсутності певного фізичного чи психічного стану особистості.

У першому розділі ми, спираючись на філософське, психологічне, математичне та лінгвістичне тлумачення поняття «простір», дали визначення цьому поняттю; представили класифікацію видів простору; довели обґрунтованість просторової інтерпретації екзистенційних та екзистенційно–посесивних конструкцій; дали поняття просторовому і часовому дейксису як одному з основних засобів вираження просторових відносин і простору почуттів. Ми з’ясували, що спосіб вираження просторових відносин у мові був досліджений в багатьох роботах (М.В.Всеволодова, В.Г.Гак, О.С.Кубрякова, О.Н.Селіверстова, О.С.Яковлева і ін.), присвячених різним аспектам вивчення лексичних і граматичних засобів номінації простору і просторових відносин.

В лінгвістиці існує думка, за якою екзистенційні висловлювання відрізняються від локативних тільки за комунікативною структурою висловлювання: екзистенційні речення повідомляють про наявність об’єкту в просторі, а локативні – про те, де знаходиться об’єкт. Ми показали, що основні екзистенційні моделі мають ще деякі риси, які відрізняють їх від локативних, а саме, вони звичайно говорять про більш тісний зв’язок між об’єктом і простором. Ми намагалися показати, що основні риси екзистенційних і посесивних конструкцій співпадають в російській, українській і англійській мовах. Принципово схожим є місце дієслів be та have у відповідних російських. українських дієсловах у системі мови. Кожна екзистенційна модель поряд з інформацією про місцезнаходження в просторі і інформацією про орієнтування на простір чи на предикат наявності має певні додаткові ознаки. Але ці додаткові ознаки можуть не співпадати в англійській, російській і українській мовах. Просторова інтерпретація часто не є однозначною передумовою властивостей певної ситуації. Внаслідок цього одні й ті самі ситуації можуть мати різне значення і по–різному осмислюватися в англійській, українській та російській мовах. Відмінності також пов'язані з тим, що логіка організації тексту не завжди однозначно потребує якоїсь певної комунікативної структури висловлювання.

Спираючись на теоретичний матеріал, викладений і проаналізований у першому розділі, а також на класифікації простору за А.Папіною, Л.Бабенко, О.Селіверстової (додаток 1), ми виклали у другому розділі практичний аналіз поезії трьох порівнюваних мов. З’ясували, що способи вираження простору почуттів в російській і українській поезіях дуже схожі. В них переважають екзистенційні конструкції «B X–e є Y», а також простір почуттів часто виражений за допомогою лексем з просторовим значенням. А в англійській мові ми спостерігаємо тенденцію частого вживання конструкцій : «there is S in Y», а також вживаються локативні конструкції, в яких зображення простору здійснюється завдяки обставинам місця.

Якщо судити за класифікацією Л.Бабенко, то найчастіше в усіх трьох мовах використовується саме психологічний простір ( О.Селіверстова називає його простором, що не має фізичних вимірів, простором почуттів).

Російські поети, а особливо Ф.Тютчев, виражав свої почуття через оточуючий його світ природи. Він був поетом–пейзажистом. Російським письменникам взагалі властиво наділяти матінку–природу якостями, властивими людині, тобто наділяти її душею, а виходячи з цього, і власним простором почуттів.

В українській поезії, а саме у творчості Н.Супруненко ми бачимо найрізноманітніші способи вираження простору почуттів, як екзистенційними, екзистенційно–посесивними, так і локативними конструкціями.

Неможливо чітко і конкретно визначити, яка саме конструкція властива тій, чи іншій мові. Тому наше практичне дослідження потребує подальшого глибокого структурного аналізу на прикладі конкретного мовного матеріалу.

Отримані нами відомості у практичному розділі, ми стандартизували, узагальнили і використали при розробці семінарського заняття з літератури Англії, що направлене на розвиток творчих здібностей студентів, а також на перевірку засвоєння вивченого матеріалу щодо засобів вираження простору почуттів в поезії. Ми розробили комплекс вправ, які сприяють розвиткові творчого мислення, на прикладі написання власних поетичних творів і виявленні в них екзистенційних та екзистенційно-посесивних речень вираження простору почуттів у поетичних творах, які представлені планом заняття з літератури Англії. Успішне виконання запропонованих вправ вимагає від студентів знань не тільки літератури Англії, але й курсів стилістики та теоретичної граматики англійської мови, що сприяє інтегруванню навчальних дисциплін у процесі викладання та навчання.

Таким чином, результати дослідження мають потенціал для подальшого розвитку літератури Англії, компаративного мовознавства, контрастивної лінгвістики, методики викладання іноземних мов у вищий школі.

Надана проблема не є цілковито вирішеною і вимагає подальшого розвитку фахівцями з мовознавства з метою розширення наукового досвіду, який сприятиме успішному виконанню практичних лінгвістичних завдань.


БІБЛІОГРАФІЯ


  1. Аракин В. Д. Сравнительная типология английского и русского языков, – Ленинград: Просвещение, 1979, - 259с.
  2. Арнольд И.В. Стилистика современного английского языка (стилистика декодирования).– Л.: Просвещение, 1973.– 303с.
  3. Арутюнова Н. Д. Язык и мир человека. М.: Языки славянской культуры, 1999. 896 с.
  4. Бабенко Л. Г. Филологический анализ текста. Основы теории, принципы и аспекты анализа: Учебник для вузов. М.: Академический проект; Екатеринбург: Деловая книга, 2004. 464 с.
  5. Балли Ш. Французская стилистика. – М., 1961
  6. Блумфилд Л. Язык. Перевод с английского.– М.: Прогресс, 1968.– 607с.
  7. Бюлер К. Теория языка. М., 1934/1993
  8. Виноградов В.В. Русский язык. Грамматическое учение о слове .– М.: Высшая школа, 1972.– 614с.
  9. Всеволодова М. В., Владимирский Е. Ю. Способы выражения пространственных отношений в современном русском языке. М.: Русский язык, 1982. 264 с.
  10. Выготский Л.С. Мышление и речь // Избранные психологические произведения.– М.: Изд-во АПН РСФСР, 1956.
  11. Гак В. Г. Пространство вне пространства // Категоризация мира: пространство и время. М.: «Диалог-МГУ», 1997. С. 27–30.
  12. Гак В. Г. Пространство вне пространства // Логический анализ языка. Языки пространство / Отв. ред.: Н. Д. Арутюнова, И. Б. Левонтина. М.: Языки русской культуры, 2000. С. 127–134
  13. Гальперин И. Р. Текст как объект лингвистического исследования. М., 1981. 139 с.
  14. Гаспаров М. Л. Фет безглагольный. Композиция пространства, чувства и слова // Гаспаров М. Л. О русской поэзии: Анализы, интерпретации, характеристики. СПб.: Азбука, 2001. С. 27–43.
  15. Григорьев В.П. Поэтика слова.– М.: Наука, 1979.– С.22-137.
  16. Гумбольдт В.О различии организмов человеческого языка и влияние этого различия на умственное различие человеческого рода.– Спб, 1959.
  17. Жирмунский В., Вопросы теории литературы, Л., 1928
  18. Жирмунский В.М. Задачи поэтики // Теория литературы. Поэтика. Стилистика.– Л., 1977.– С.28-31.
  19. Жирмунский В.М. Общее и германское языкознание // Избранные труды.– Л., 1976.
  20. Жовтобрюх М.А. Українська літературна мова.– К.: Наук. думка, 1984.– 255с.
  21. Зливко С.Д. Сравнительные конструкции как компонент образного пласта лингвистических текстов / С.Д.Зливко // Русская и сопоставительная филология: состояние и перспективы: Международная научная конференция, посвященная 200-летию Казанского университета (Казань, 4-6 октября 2004 г.): Труды и материалы: / Под общ. ред. ссылка скрыта.– Казань: Изд-во Казан. ун-та, 2004.– C.218-219.
  22. Карасик В.И. Язык социального статуса. М.: Ин-т языкознания РАН; Волгоград. гос. пед. Ин-т, 1992. – 330 с.
  23. Кибрик А.А. Об анафоре, дейксисе, и их соотношении. – В сб.: Разработка и применение лингвистических процессоров. Под ред. А.С.Нариньяни. Новосибирск,1983
  24. Кубрякова Е. С. Язык пространства и пространство языка: к постановке проблемы // Изв. РАН. Серия лит. и яз. 1997а. Т. 56. № 3. С. 22–31.
  25. Кубрякова Е. С. Категоризация мира: пространство и время (вступительное слово) // Категоризация мира: пространство и время. М., 1997б. С. 3–14.
  26. Кубрякова Е. С., Александрова О. В. Виды пространств текста и дискурса // Категоризация мира: пространство и время. М., 1997. С. 15–26.
  27. Лакофф Дж. Женщины, огонь и опасные вещи: Что категории языка говорят нам о мышлении / Пер. с англ. И. Б. Шатуновского. М.: Языки славянской культуры, 2004. 792 с.
  28. Логический анализ языка. Языки пространств. / Отв. ред. Н. Д. Арутюнова, И. Б. Левонтина. М.: Издательство «Языки русской культуры», 2000. 448 с.
  29. Лотман Ю.М. Анализ поэтического текста.– Л.: Просвещение, 1972.– С.281.
  30. Мейлах Б. С. Проблемы ритма, пространства и времени в комплексном изучении творчества. // Ритм, пространство и время в литературе и искусстве. Л.: Наука, 1974. С. 3–10.
  31. Мурзин Л.Н., Штерн А.С. Текст и его восприятие.– Свердловск: Изд-во Уральского ун-та, 1991.– 172с.
  32. Новиков Л. А. Художественный текст и его анализ. М.: УРСС, 2003. 300 с.
  33. Ноздрина Л. А. Поэтика грамматических категорий. Курс лекций по интерпретации художественного текста. – М.: ТЕЗАУРУС, 2004. 212 с.
  34. Общая психология / Под ред. А.В. Петровского, – М.: Просвещение, 1986.– 463с.
  35. Общее языкознание. Внутренняя структура языка.– М.: Наука, 1972.– 265с.
  36. Падучева Е. В. Глаголы восприятия: опыт выявления структуры тематического класса // Проблемы функциональной грамматики: семантическая инвариантность / вариативность. СПб: Наука, 2003. – С. 75–100
  37. Падучева Е.В. Семантические исследования. Семантика времени и вида в русском языке. Семантика нарратива. – М., – 1996
  38. Панова Л. Г. «Мир», «Пространство», «Время» в поэзии Осипа Мандельштама. М.: Языки славянской культуры, 2003. 808 с.
  39. Папина А. Ф. Текст: его единицы и глобальные категории: Учебник. М., 2002. 368 с.
  40. Покровский М.М. Избранные работы по языкознанию.– М.: Из-во АН СССР, 1959.– С.82.
  41. Потебня А.А. Из записок по теории словесности.– Харьков, 1905.– 652с.
  42. Потебня А.А. Полное собрание трудов: Мысль и язык. - Издательство "Лабиринт", М., 1999. - 300 с.
  43. Потебня А.А. Теоретическая поэтика. - М.: Высш.шк. , 1990. - 344 с.
  44. Потебня А.А. Эстетика и поэтика.– М.: Искусство, 1976.– 302с.
  45. Пространство и время в художественном произведении: Сб. науч. ст. / Сост. и науч. ред. А. Г. Прокофьева, С. М. Скибин, В. Ю. Прокофьева. Оренбург: Издательство ОГПУ, 2002. С. 90–93.
  46. Рахилина Е. В. Категориальная структура и грамматика конструкций: контейнеры [электрон. ресурс]. Режим доступа: u/ss/cogsci04/ science/cogsci04/212.doc
  47. Реформатский А.А. Введение в языковедение. Издание 4.– М.: Просвещение, 1967.– С.95-98.
  48. Ритм, пространство и время в литературе и искусстве. Л.: Наука, 1974. 305 с.
  49. Русская глагольная лексика: денотативное пространство / Под. общ. ред. Л. Г. Бабенко. Екатеринбург, 1999. 460 с.
  50. Рябцева Н. К. Ментальная лексика, когнитивная лингвистика и антропоцентричность языка [электрон. ресурс]. Режим доступа: ссылка скрыта
  51. Селиверстова О.Н. Категория бытия и обладания в языке. – М.: Наука, 1977.
  52. Селиверстова О.Н. Контрастивная синтаксичекая семантика: Опыт описания. – М.: Наука, 1990. – 150 с
  53. Селиверстова О. Н. Труды по семантике. М.: ссылка скрыта, 2004. 960 с.
  54. Сергиева Н.С. Пространственно-временной дейксис в русском языковом сознании / Н.С.Сергиева // Русская и сопоставительная филология: состояние и перспективы: Международная научная конференция, посвященная 200-летию Казанского университета (Казань, 4-6 октября 2004 г.): Труды и материалы: / Под общ. ред. ссылка скрыта.– Казань: Изд-во Казан. ун-та, 2004.– C.242-243.
  55. Соколова Н.К. Слово как фактор лирического текстообразования и конституент индивидуального поэтического стиля. Автореф. дис ... д-ра филол. наук.– Л., 1985.– С.13-18.
  56. Сорокин Ю.А. Психолингвистические аспекты изучения текста.– М.: Наука, 1985.
  57. Степанов Ю.С. Методы и принципы современной лингвистики.– М.: Наука, 1975.– 696 с.
  58. Текст: аспекты изучения семантики, прагматики и поэтики: Сб. ст. М.: Эдиториал УРСС, 2001.
  59. Теория функциональной грамматики. Локативность. Бытийность. Поссесивность. Обусловленность. СПб., 1996.
  60. Ткачева Р. А. Художественное пространство как основа интерпретации художественного мира: Дис. … канд. филол. наук. Тверь, 2002. 211 с.
  61. Топоров В. Н. Пространство и текст // Текст: семантика и структура. М., 1983.
  62. Урысон Е. В. Проблема исследования языковой картины мира. Аналогия в семантике. М.: «Языки славянской культуры», 2003. 224 с.
  63. Успенский Б. А. Поэтика композиции. М.: Искусство, 1970
  64. Федоров Ф. П. Романтический художественный мир: пространство и время. Рига: Зинатне, 1988. 454
  65. Филин Ф.П. Очерки по теории языкознания.– М.: Наука, 1982.– 336 с.
  66. Філософські питання мовознавства.– К.: Наукова думка, 1972.– 198 с.
  67. Флоренский А. П. Анализ пространственности и времени в художественно-изобразительных произведениях. М.: Издательская группа «Прогресс», 1993. 324 с.
  68. Человеческий фактор в языке. Коммуникация. Модальность. Дейксис. Под ред.Т.В.Булыгиной. – М.,1992
  69. Черч А. Введение в математическую логику.– М.: Изд-во иностр.
    л-ра, 1960.– Т.1.– С.18-25.
  70. Эйxeнбаум Б., Мелодика стиха, Л., 1923
  71. Якобсон П.Я. Психология художественного восприятия.– М., 1964.
  72. Cherry С., On human communication, New York, 1957.
  73. Dirven R., Taylor J. R. The Conceptualisation of Vertical Space in English: The Case of Tall // Topics in cognitive linguistics. Ed. Rudzka-Ostyn B. Amsterdam: Bengamins, 1988. P. 379–402
  74. Geeraerts D. Where Does Prototypicality Come From? // Topics in cognitive linguistics. Ed. Rudzka-Ostyn B. Amsterdam: Bengamins, 1988. P. 207–229.
  75. Frost R., Collected poems, New York, 1939
  76. Herskovits A. Spatial Expressions and the Plasticity of Meaning // Topics in cognitive linguistics. Ed. Rudzka-Ostyn B. Amsterdam: Bengamins, 1988. P. 271–297.
  77. Hill A. A., Review, “Language”, 29, 1953, p. 549 – 561.
  78. Hopkins G. M., Poems, New York – London, изд. 3-е, 1948.
  79. Jakоbsоn R., The metaphoric and metonymic poles, “Fundamentals of language”, 's Gravenhage, 1956, p. 76 – 82
  80. Jespersen O., Cause psychologique de quelques phenomenes de metrique germanique, “Psychologie du langage”, Paris, 1933.
  81. Lyons J. Introduction to Theoretical Linguistics.– London ets.: Cambridge univ., 1969.– P.460-470.
  82. Рое E.A., Marginalia, “The works”, vol. 3, New York, 1857.
  83. Peirce C. S., Collected papers, vol. I, Cambridge, Mass., 1931
  84. Ransom J. C., The world's body, New York, 1938.
  85. Sapir E., Language, New York, 1921
  86. Valery P., The art of poetry, Bollingen series, 45, New York, 1958.
  87. Whогf В. L., Language, thought and reality, New York 1956.
  88. Wimsatt W. K., Jr„ The verbal icon, Lexington, 1954.