Лінгвістичні особливості вираження простору почуттів в англійській поезії

Вид материала

Содержание

Душа моя – Элизиум теней
Певучесть есть в морских волнах
Topic: «How to write poems about feelings» Aims
When Santa brings me the toy I wanted most for Christmas I'm so happy I feel like
I turned off the covers and pulled up the light.I'm all scrambled up sinceshe kissed me last night.

Подобный материал:

1 2 3 4

* * *

Душа моя – Элизиум теней,

Теней безмолвных, светлых и прекрасных,

Ни помыслам годины буйной сей,

Ни радостям, Ни горю не причастных.

Душа моя, элизиум теней,

Что общего меж жизнью и тобой!

Меж вами, призраки минувших, лучших дней,

И сей бесчувственной толпой ? ...

Охарактеризуємо даний тип художнього простору по Л.Г.Бабенко, це: «Психологічний (замкнутий в суб'єктові) простір, при відтворенні його спостерігається занурена у внутрішній світ суб'єкта, точка зору при цьому може бути як жорсткою, зафіксованою, статичною, так і рухомою, такою, що передає динаміку внутрішнього світу суб'єкта. Локалізаторами при цьому зазвичай. виступають номінації органів чуття: серце, душа, очі і тощо»

Екзистенціальна ситуація, представлена в уривку, належить до третього типу екзистенціальних ситуацій (за О.Бондарком), розглянутих у попередньому розділі нашої роботи - наявність певної субстанції у сфері простору S.

* * *

Певучесть есть в морских волнах,

Гармония в стихийных спорах,

И стройный мусикийский шорох

Струится в зыбких камышах.

Невозмутимый строй во всем,

Созвучье полное в природе, –

Лишь в нашей призрачной свободе

Разлад мы с нею сознаем.

Откуда, как разлад возник ?

И отчего же в общем хоре

Душа не то поет, что в море,

И ропщет мыслящий тростник?

Як ми вже повідомляли Ф.Тютчев дуже часто змальовував пейзажі і наділяв їх якостями, які властиві людині. Так і в даному уривку : саме в просторі природи ми знаходимо такі почуття як : «Певучесть», «Гармония», «Невозмутимый строй», «Созвучье полное». Можна підкреслити, що так як і в творчості По, в творах Тютчева ми знаходимо приклад того як простір почуттів у своїй власній сфері утворює певну підсферу : «Лишь в нашей призрачной свободе / Разлад мы с нею сознаем»

Зробимо висновки, що способи вираження простору почуттів в російській і українській поезіях дуже схожі. В них переважають екзистенційні конструкції «B X–e є Y», а також простір почуттів часто виражений за допомогою лексем з просторовим значенням. А в англійській мові ми спостерігаємо тенденцію частого вживання конструкцій : «there is S in Y», а також вживаються локативні конструкції, в яких зображення простору здійснюється завдяки обставинам місця.

Якщо судити за класифікацією Л.Бабенко, то найчастіше в усіх трьох мовах використовується саме психологічний простір ( О.Селіверстова називає його простором, що не має фізичних вимірів, простором почуттів).

Російські поети, а особливо Ф.Тютчев, виражав свої почуття через оточуючий його світ природи. Він був поетом–пейзажистом. Російським письменникам взагалі властиво наділяти матінку–природу якостями, властивими людині, тобто наділяти її душею, а виходячи з цього, і власним простором почуттів.

В українській поезії, а саме у творчості Н.Супруненко ми бачимо найрізноманітніші способи вираження простору почуттів, як екзистенційними, екзистенційно–посесивними, так і локативними конструкціями.

Неможливо чітко і конкретно визначити, яка саме конструкція властива тій, чи іншій мові. Тому наше практичне дослідження потребує подальшого глибокого структурного аналізу на прикладі конкретного мовного матеріалу.

Отримані нами відомості у практичному розділі, ми стандартизували, узагальнили і використали при розробці семінарського заняття з літератури Англії, що направлене на розвиток творчих здібностей студентів, а також на перевірку засвоєння вивченого матеріалу щодо засобів вираження простору почуттів в поезії.

РОЗДІЛ III. МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ЩОДО НАВЧАННЯ ВИКОРИСТАННЯ ЕКЗИСТЕНЦІЙНИХ І ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПОСЕСИВНИХ КОНСТРУКЦІЙ ПІД ЧАС НАПИСАННЯ І АНАЛІЗУ ВЛАСНИХ ПОЕТИЧНИХ ТВОРІВ.

У розділі ІІІ перед нами постає таке завдання: спираючись на попередні результати нашого дослідження, а також на основні вимоги Програми курсу сучасної англійської мови для студентів педагогічних інститутів і університетів, що навчаються за спеціальністю «Англійська мова і література» і по заверщенні п’ятирічного курсу навчання отримують кваліфікацію викладача англійської мови, розробити методичні рекомендації щодо навчання аналізу і виявленню екзистенційних і екзистенційно-посесивних конструкцій у сфері літератури Англії як навчальної дисципліни на факультетах іноземних мов вищих навчальних закладів. У зв’язку з спрямуванням нашої роботи на курс сучасної англійської мови у спеціалізованих вищих навчальних закладах ми вважаємо доречним звернутися до загальних напрямів процесу навчання англійської мови, які безпосередньо пов’язані з нашим дослідженням.

З метою визначення вимог до практичних занять з англійської мови, розглянемо основні вміння, які повинні виявити випускники мовних вищих закладів освіти.

По-перше, випускники мають розуміти різноманітні складні тексту великого обсягу і розкривати імпліцитну інформацію, що міститься в них. По-друге, вони мають висловлюватися вільно і спонтанно, не відчуваючи браку мовних засобів, ефективно і гнучко використовувати іноземну мову в ситуаціях соціального, навчально-академічного та професійного спілкування. Крім того, випускники мають виявити вміння висловлюватися з необхідним ступенем деталізованості і тематичної складності, вільно володіти прийомами структурної побудови тексту, засобами зв’язності та цілісності на суперсинтаксичному рівні. Для формування такого рівня володіня англійською мовою у випускників практичні заняття з англійської мови повинні відповідати наступним вимогам:

Дотримуватися принципу науковості (використовувати знання суміжних наук).
Мати комунікативний характер.
Відповідати єдності практичного, виховного, загальноосвітнього завдань.
Мати елементи проблемності (у лексичному, граматичному, стилістичному планах).
Залучати до самостійної і творчої активності.
Створювати високу мотивацію.

Процес викладання іноземної мови у вищих навчальних закладах є особистісно-орієнтованим (студент – суб’єкт навчання) і має за мету встановити баланс між наданням студенту знань, вмінь, навичок, розвитком здатності використовувати їх на практиці, а також вмінням навчатися самостійно на основі самоаналізу і відповідального відношення до організації процесу індивідуального навчання.

Відбір вправ і завдань для розвитку знань, вмінь і навичок володіння англійською мовою має відбуватися на основі наступних принципів:

Принцип зв’язності і послідовності (вправи повинні бути логічно і зв’язно зкомплектовані і включати необхідну пропорцію аналізу)
Принцип особистісної соціокультурної значущості (вправи і завдання мають спиратися на особистий досвід, знання міжпредметних зв’язків і розуміння соціокультурних аспектів).
Принцип розвитку (вправи повинні сприяти розвитку студентів у становленні незалежними і самостійними).
Принцип моделювання (вправи і завдання повинні відбивати ті дії з мовним і мовленнєвим матеріалом, які студенти мають використовувати у своїй професійній діялбності).
Принцип ускладнення (від вправ, спрямованих на тренування тих чи інших вмінь та навичок, до вправ, які мають творчий комунікативний характер).

У своїй подальшій роботі ми будемо дотримуватися всіх вищезазначених вимог до викладання іноземної мови та літератури у вищих мовних навчальних закладах.

Хотілося б зауважити декілька слів щодо викладання літератури. Методика викладання літератури в вищій школі як педагогічно-літературознавча прикладна наукова дисципліна має пропонувати викладачеві парадигми, технології та конкретні моделі викладання літератури. Її визначення, структура, чинники розвитку, зв’язки з іншими науками в екзистенційному тлумаченні спрямовуються на реалізацію того індивідуального, неповторного, що містить окрема особистість. Джерельні для свого розвитку науки – педагогіку і літературознавство – методика використовує різнобічно, часто екзистенційно: методист здійснює свій вибір педагогічної парадигми та літературознавчої концепції тлумачення творчості певного письменника. Методика передовсім допомагає викладачеві створити свою власну, неповторну систему викладання літератури. Психологія і філософія не тільки виступають теоретичними засадами для методики викладання літератури, але й можуть стати учасниками діалогу, який організовує викладач на занятті–дослідженні. Занурюючись у психіку літературного героя та його філософські роздуми, студент пізнає себе та обирає власну філософію існування. Семінарське заняття літератури поєднує об’єктивно існуючий твір і його суб’єктивне розуміння читачем. Досягти максимального наближення до тексту вдається завдяки створенню в академічній групі настрою, суголосного емоційній домінанті твору, що вивчається. При аналізі семінарського заняття звертаємо увагу на двоголосся: має звучати слово письменника й слово його читача – студента, викладача, науковця. Щоб студент здійснив екзистенційний вибір, семінарське заняття повинне мати часовий простір для мовчазної роботи душі. Структура заняття літератури трохи нагадує сюжет художнього твору: вона має розвиток думки, залишається відкритою до її особистого тлумачення, є неповторною, як і твір, що вивчається.

Далі наведемо загальну схему аналізу поетичного твору:

І. Загальні питання:
1) назва твору, ім'я автора;
2) назва збірки, складовою якої є вірш;
3) рік написання та видання;
4) поштовх для створення збірки чи вірша;
5) кому присвячений;
6) наявність епіграфа, його значення.
ІІ. Теоретичні, літературознавчі питання:
1) напрям, якого (яких) стосується вірш чи збірка;
2) жанр;
3) тема;
4) ідея;
5) рима чи її відсутність;
6) вид рими;
7) розмір вірша;
8) строфіка;
9) художньо-зображальні мовні засоби;
10) бібліографія.
ІІІ. Культурологічні питання:
1) синтез мистецтв, що спостерігається у вірші чи збірці;
2) українознавчі аспекти;
3) культурологічне оточення, наявність музичного супроводу;
4) думки митців та критиків;
5) власна думка про твір.
Примітка. Художньо-зображальні мовні засоби — це: 1) тропи; 2) прийоми милозвучності (звукової організації мови, звукопису): алітерація — повтор приголосних; асонанс — повтор голосних звуків; повторення слів, їх початків (анафора), закінчень (епіфора) тощо; 3) прийоми творення поетичного образу: порівняння людського із зовнішнім, з природою; антропоморфічні порівняння — природа уподібнюється до людини, тотожність краєвиду і настрою, їх взаємозалежність; алегорія — поширення образу на цілий твір; образ-малюнок; наявність контрасту в самому образі.
У методичній науці завдання для самостійної роботи студентів класифіковані неповно. Було запропоновано ряд класифікацій літературних завдань, в основу кожної покладена певна ознака, усі теоретичні формулювання ілюструються текстами завдань для старшої школи. На основі ознаки "зміст роботи" завдання з літератури згруповано так:

Завдання з перевірки прочитання художнього тексту.
Завдання з традиційного аналізу художнього твору.
Завдання з текстуального (або із застосуванням іншого методу) аналізу.
З визначення рис індивідуального стилю.
З тлумачення теоретико-літературних понять.
Зв'язку твору з власним життєвим досвідом.
Установлення історичного контексту твору.
Установлення мистецького контексту твору.
З компаративного аналізу.
3 розуміння особистості письменника та знання тематики й жанрової специфіки його творчості.
3 роботи над науковою статтею, зокрема й у підручнику.
З прочитання художнього тексту на основі певного наукового знання – соціології, психології, філософії тощо.
З дослідження творчої лабораторії митця слова.

Літературні завдання також класифіковано за рівнем аналізу твору, а саме:

Завдання прочитати твір на макрорівні, тобто студент має зробити узагальнення і виявити цілісне розуміння твору.
Завдання прочитати твір на мікрорівні, тобто студент виявляє увагу до художнього слова, мікрообразу, до окремої риси мистецької майстерності автора або до нюансу його думки чи почуття.

Але ми для себе вирішили розробити концептивно новий спосіб викладання. А саме навчити учнів розвивати свої креативні здібності, а також примінити на практиці свої знання про екзистенційні, екзистенційно-посесивні конструкції як засоби вираження простору почуттів в поезії. Ми вважаємо, що студентам буде набагато цікавіше аналізувати власну поезію.

Нам здається, що в наш час студентам не вистачає креативного способу мислення. Легким здається завдання: вивчити і проаналізувати теоретичний матеріал, що містить у собі інформацію про різноманітні засоби вираження простору почуттів. Ми вирішили ускладнити завдання і змусити студентів мислити творчо. Щоб розкрити суть нашої думки, наведемо план-конспект заняття з літератури Англії. Заняття планується проводити після теми «English Romanticists».

План заняття

Topic: «How to write poems about feelings»

Aims: to teach students to сreate poems by themselves which include existential and existential-possessive sentences for feelings space expression on professional level;

– to develop students’ creativity;

– to cultivate students’ aspiration for increasing the level of their aesthetic culture.

Tasks:

to teach the students how to write own poems about feelings
to analyze the main peculiarities of the poems the students have written;
to stimulate metaphorical thinking;
to teach students to find different constructions showing space of feelings

Semesters: 7-8

Teacher: Today we will speak about the feelings. Please think how we can express them? In what way? Yes! You’re right! When we feel love, we write poems. For someone it is very difficult, but today you’ll try yourselves in doing it. Some of the most memorable poems ever written are about feelings : How do I love thee? Let me count the way. Here's a good way to get you, students, think about poems that discuss feelings:

Task 1.

Ask your students to name as many feelings as they can. To get them started, write "sad," "mad," "happy," and a few others on the board. As your students think of more feelings, add them to the list.

Task 2.

Ask the students to choose one feeling from the list given below:

Hapiness, love, sadness, madness, boredom, gaiety, gries, sorrows, distress, nostalgy, insureness, depression, delight, pleasure, enjoyment, gratitude.

Task 3.

Have the students write down their answers to one of the following questions:

When do I feel [insert feeling]?
Why do I feel [insert feeling]?
How does it feel to be [insert feeling]?

Their answers will become the poems, although you may encourage them to revise and polish their poems as needed. What will make these poems work best is if they tell a story or if the reader can learn something about the writer from the poem. Often it's easier to write about feelings in free verse-so tell your students they don't need to worry about rhythm and rhyme patterns.

Teacher: Here's an example:

I feel miserable when…
I have a big English test coming up so I have to study instead of watching my favorite TV show
my mother doesn't believe I have a fever, so I can't stay home and miss a
big English test I didn't study for
my teacher doesn't believe I have a fever and refuses to send me to the universityl nurse until after the test
I get a "D" on the test

Teacher: Here's another example that answers two questions: "When do I feel happy?" and "What is it like to feel happy?" (Notice that this poem is a good way to stimulate metaphorical thinking. This poem was written by a pupill of 5^th form of school)

When Santa brings me the toy I wanted most for Christmas I'm so happy I feel like:

singing at the top of my lungs

jumping in a mud puddle (too bad it's December and the puddle is covered with ice)

raiding the cookie jar and eating all the cookies

playing with my new toy all day and not letting my bratty little brother touch it for a single second (which, as I recall, is why my parents took away my favorite Christmas toy last year and hid it from me for one whole week)

Teacher: Finally, here're an example of a finished poem about what happens when you feel a little dazed and confused after a kiss:

Scrambled

I climbed up the door and
I opened the stairs.
I said my pajamas
and buttoned my prayers.

I turned off the covers
and pulled up the light.
I'm all scrambled up since
she kissed me last night.

Note: If some of your students produce confused or poorly written poems dealing with some "heavy" personal issues, they may need your help in discussing the experience and sorting out exactly what it is they felt before they can productively revise the poem. Or it might make sense for you to provide a comforting, supportive presence and leave the discussion of how best to fix the poem for later-when the student isn't feeling quite so confused or vulnerable.

Task 4.

After the students have finished their creative part of work, show them the examples of finished poems, that had been written by another students (not from their academic group) to analyze the main peculiarities of the poems on the level of meaning and stylistics; to compare the following lines of the poem which express the space of feelings; to underline existential and existential-possessive sentences.

Blog

Лінгвістичні особливості вираження простору почуттів в англійській поезії

Содержание