Продуктивні засоби утворення лексичних одиниць в сучасній англійській мові зміст

Вид материала

Документы

Содержание Список використаної літератури 30 Актуальність теми Метою дослідження Розділ і. особливості функціонування словотворчих елементів англійської мови 1.2. Елементи продуктивного словотворення в сучасній англійській мові Розділ іі. особливості словотворчого потенціалу складних і складнопохідних слів у сучасній англійській мові 2.2. Складнопохідні слова як основа словоскладання 2.3. Складні слова синтаксичного типу 2.4.Утворення нових слів у мові за допомогою різноманітних методів Список використаної літератури

Подобный материал:

• Ґендер у лінгвістиці. Чоловіча І жіноча мова, 152.36kb.
• Розділ І. Теоретичні принципи дослідження кольороназв у сучасній лінгвістиці розділ, 438.57kb.
• Аксененко Б. Н. Предлоги английского языка, 11.53kb.
• Програма для загальноосвітніх навчальних закладів Фізика, 220.77kb.
• Програма для загальноосвітніх навчальних закладів Фізика, 220.44kb.
• Методика роботи над простими задачами на конкретний зміст добутку та частки з елементами, 139.86kb.
• Програма для загальноосвітніх навчальних закладів Фізика, 299.35kb.
• Харківської міської ради харківської області проектна технологія як засіб реалізації, 89.72kb.
• Становлення теорії безсполучникового речення у слов'янському мовознавстві, 628.83kb.
• Організація Північноатлантичного Договору: зміст І характер діяльності. Утворення, 130.54kb.

Продуктивні засоби утворення лексичних одиниць в сучасній англійській мові

ЗМІСТ

ВСТУП

Лексичне багатство мови свідчить про рівень розвитку суспільства. З розвитком знань про світ мова невпинно зростає. Її лексичний склад не залишається в одному стійкому вигляді, а постійно змінюється. Необхідно наголосити на тому, що зміни є дуже швидкими. І тому лексичний стан будь-якої мови потребує постійного дослідження – дослідження на певному синхронному зрізі та в діахронії. саме тому лінгвістичні та соціолінгвістичні питання, пов`язані з розвитком, збагаченням словникового складу, завжди були в центрі уваги мовознавців. Дослідження цих питань дає змогу зрозуміти тенденції розвитку мови взагалі, заглянути в її майбутнє, висвітлити проблему "мова та її середовище", яка має важливість не тільки для соціальної, але й для "внутрішньої” лінгвістики.

Динамічний підхід до дослідження словникового складу на певному його зрізі, тобто ідея динамічної синхронії означає насамперед необхідність аналізу процедури та правил формування мовних одиниць. Динаміка мови співвідноситься з принципом похідності мовних одиниць, з трансформаціями, модифікаціями мовного знака [6,с.17]. Відкритий характер лексичної системи в першу чергу пов’язується мовознавцями з „відкритим характером підсистеми похідних слів, з активною дією словотворчих процесів” [6,с.17].

Дослідженням проблем словотвотвору присвячено багато робіт видатних мовознавців, а саме: О.С.Кубрякової, М.Я.Плюща, Г.О.Винокура, Ю.А.Зацного та інших. Як відомо, словотворення розглядається як засіб номінації, як засіб поповнення словникового складу мови новими словами для позначення "виникаючих явищ культури і цивілізації чи його оновлення за рахунок все нових засобів вираження" [1,с.3]. Під словотвором розуміють правила творення мовних одиниць за певними моделями та схемами, систему способів та засобів творення нових слів [9,с.67]. "Слово твориться певною сукупністю стосунків його компонентів (кореня, афіксів) і відношенням одного слова – члена словотворчої системи – до іншого слова тієї самої системи" [8, с.6]. Лексична функція словотвору, підкреслюють мовознавці, принципово еволюційна, вона спрямована на зміну мови . Існує погляд, що словотворення складає не функціональний, а лише еволюційний аспект мови. Воно забезпечує розвиток мови у словниковому плані, але ніяк не бере участь у її функціонуванні. Словотворення повністю і безпосередньо залежить від існуючої системи мови та обумовлене нею. Словотвір виконує важливу роль з точки зору когнітивної лінгвістики, оскільки це процес, цілком орієнтований на комунікацію, на передачу знань про світ, на структурування тих елементів навколишнього світу, які в процесі діяльності суб’єкт виділив і які опанував. Як пише О.С.Кубрякова, похідні слова на відміну від простих не тільки іменують окрему дію, предмет, але й указують на зв’язок, на їх відношення до інших дій, предметів.[28] Тим самим виникає можливість з’єднати новий досвід зі старим, пізнати невідоме через відоме.

Актуальність теми: дослідження змін в шляхах, способах та засобах збагачення словникового складу, процесів формування нових дериваційних елементів, які активно відбуваються саме в останні десятиліття; внутрішньомовної мобільності та міграції лексики, що є вирішальними факторами розвитку словникового складу сучасної англійської мови; виявлення конкретних соціальних чинників, які найбільш впливають на ці процеси, розкриття ролі інформаційної революції в лексико-семантичних змінах. Вивченням лексичного складу мови займались З. Н. Вердієва, В. Г. Адмоні, Ф. П. Філін, М. І. Мостовий, Й. Трир та інші.

Метою дослідження є розгляд тенденцій розвитку лексико-семантичної системи англійської мови в останні десятиліття, змін у шляхах та способах збагачення словникового складу на базі аналізу словотворчих, семантичних та фразотворчих процесів, іншомовних та внутрішньомовних запозичень на фоні суспільних процесів та явищ. Мета роботи передбачає необхідність вирішення конкретних завдань.

Завдання дослідження:

1. аналіз тенденцій розвитку окремих ланок словотвору і словотворчої системи взагалі;

2. встановлення джерел нових словотворчих елементів;

3. розглядання головних напрямків функціонально-стилістичної мобільності лексики і пов'язаних з нею семантичних змін, механізмів семантичної деривації, аналіз наслідків семантичних зрушень та модифікацій;

4. виділення лінгвістичних та соціолінгвістичних особливостей нової фразеології, встановлення шляхів фразеологізації словосполучень;

5. характеристика іншомовного впливу на словниковий склад англійської мови та джерел запозичень.

Об’єктом дослідження нашої статті є підходи до вивчення словотвору та словотворення в англійській мові. Предметом дослідження є онтологічні та когнітивні напрями до вивчення словотворчих процесів у мовленні.