Продуктивні засоби утворення лексичних одиниць в сучасній англійській мові зміст

Вид материалаДокументы

Содержание


1.2. Елементи продуктивного словотворення в сучасній англійській мові
Подобный материал:
1   2   3   4   5   6   7

1.2. Елементи продуктивного словотворення в сучасній англійській мові



Виробництво нових лексичних одиниць відбувається по певних словотворчих моделях, що історично склалися в даній мові. При цьому із ключових проблем словотвору є проблема продуктивності моделі або способу словотвору.

До теперішнього часу безперечними встановленими ознаками дериваційних відносин визнані похідність за формою й умотивованість за змістом.

Сучасна англійська мова має у своєму розпорядженні багато способів утворення нових слів, до числа яких відноситься слововивід, словоскладання, конверсія, скорочення, зворотний словотвір, лексично-семантичний спосіб, чергування звуків і перенесення наголосу в слові (фонологічний спосіб) і т. ін. Однак не вісі перераховані способи використовуються однаковою мірою, і питома вага кожного з них у словотворчому процесі неоднакова. Такі способи, як слововивід і словоскладання, дають основну кількість новотворів.

За даними В.М.Іванова, з їхньою допомогою створюється 88% нових слів (з 3000 досліджених слів). Інші ж, наприклад, конверсія, лексико-семантичний спосіб – утворюють нові слова в меншій кількості, і, нарешті, треті, до числа яких можна віднести чергування звуків і переніс наголосу в слові, малопродуктивні й у цей час майже не використовуються, переходячи в розряд історичних способів. У зв’язку із цим, прийнято виділяти:

- малопродуктивні афікси,

- продуктивні,

- афікси, що володіють так званою «абсолютною продуктивністю», тобто такою здатністю слововиводу, при якій афікс має мінімальні обмеження в сфері свого застосування як словотворчий елемент.[24]

Продуктивність, як відомо, є однією з головних характеристик всіляких язикових одиниць. Особливого значення набуває продуктивність, зокрема, при характеристиці словотворчої моделі, що є центральним механізмом у створенні нових слів. Тому що в словотворі поняття продуктивності, крім моделей, поширюється й на афікси, основи, тобто словотворчі елементи, а так само на способи словотвору. Семантика самого слова «продуктивність» дуже широка. Можливо, саме цей факт і став причиною того, що по окремих аспектах цього поняття й навіть по його основних характеристиках єдиної думки серед дослідників не існує.

Важливо відзначити, що в теорії словотвору «продуктивність» має синонімічний термін – «словотворча активність, під якою мається на увазі здатність того або іншого утворення, наприклад, словотворчого елемента, утворювати нові слова. Модель, афікс, основа можуть бути активні у створенні нових слів і, навпаки, можуть бути пасивні, тобто з їхньою допомогою утвориться незначна кількість слів або не утвориться зовсім.

Продуктивними варто вважати такі моделі, за якими на даному етапі розвитку мови утворюються нові слова.

А під продуктивністю відповідно мається на увазі те число слів, що виникло за період існування в мові даного словотворчого афікса, і частотність появи новотворів з даним афіксом у даний відрізок часу.

Повертаючись до відзначеного раніше, варто підкреслити, що слововивід і словоскладання як способи створення нових слів, таким чином, є найбільш продуктивним, а значить основними способами англійського словотвору, і їхнє вивчення, безумовно, буде більшою мірою сприяти виявленню внутрішніх законів та тенденцій розвитку словотворчого процесу.

Іншою своєрідною особливістю англійського словотвору є його переважно іменний характер, на що вказує ряд досліджень. Так, Ч.Поттер відзначає, що перевага використання й утворення в англійському мовленні іменинників у порівнянні з дієсловами й навіть називає це явище, розповсюджене в сучасному слововживанні, noun desease – «захворюванням іменниками». Природно, це накладає свій відбиток і впливає на процес словотвору, у якому іменна номінація переважає над іншими видами номінації. Так, за даними В.Н.Іванова 92% всіх новотворів у дослідженому їм корпусі слів падає на іменний словотвір, інші 8% розподіляються між дієсловом (7%) та іншими частинами мови (1%). Безумовно, наведені дані вимагають подальшої перевірки на більшій кількості матеріалу, але й ці цифри досить переконливо вказують якщо не на остаточні висновки, то на тенденцію розвитку словотворчого процесу.

Іменний характер властивий так само й слововиводу й словоскладанню, досить указати на значну кількість продуктивних моделей імен іменників і прикметників і порівняно обмежене число їх у дієслів, прислівників й інших частин мови.

Таким чином, у загальному плані про активну словотворчу модель, її продуктивності судять звичайно по наявності й кількості створених на її основі новотворів.

Продуктивний словотвір у художній прозі перебуває в повній відповідності із загальними тенденціями продуктивного словотвору сучасної англійської мови. Сучасні англійські й американські прозаїки використовують переважно морфологічні способи словотвору – транспозиції, суфіксацію, словоскладання. Це цілком пояснюється тим, що в основі образа в мистецтві, особливо словесного образа, лежить принцип асоціативності. Для того, щоб на основі асоціативних зв’язків знову створена одиниця мови була усвідомлена читачем як образна, вона повинна бути створена на основі звичних і легко пізнаних читачем моделях мови (у нашому випадку словотворчих моделях).

У більш широкому плані такі спостереження можуть служити непрямим показником соціального статусу художньої літератури в суспільстві. Сучасна художня проза, являючи собою дотепер потужний шар друкованої літератури розвиненого народу, безсумнівно, є переконливим матеріалом, джерелом відомостей про активність, продуктивність, універсальність словотворчих моделей і засобів мови, про шляхи їх розвитку, еволюції. Словотворчі тенденції художньої прози в цілому перебувають у руслі словотворчих тенденцій загальнолітературної мови.

З іншого боку, незважаючи на багатство, розмаїтість й оригінальність лексичних новотворів, представлених у художній прозі, практично жоден з них надалі не став фактом язикової системи, залишаючись фактом мовлення, словом на один раз.