Geum.ru

Бужиков Р. П., Бужикова Р.І. Дидактичні особливості інноваційно-комунікаційних та Інтернет-технологій // Вища освіта України у контексті інтеграції до європейського освітнього простору: Вища освіта України. Дод. Т

Вид материалаДокументы
Подобный материал:
Бужиков Р.П., Бужикова Р.І. Дидактичні особливості інноваційно-комунікаційних та Інтернет-технологій // Вища освіта України у контексті інтеграції до європейського освітнього простору: Вища освіта України. Дод. 3. Т. V (12). 2008. С.71-78.


Бужиков Р.П.,

кандидат педагогічних наук,

Миколаївський державний університет

ім. В.О.Сухомлинського,

Бужикова Р.І., викладач Миколаївського

міжрегіонального інституту розвитку

людини ВНЗ ВМУРоЛ «Україна»


ДИДАКТИЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ІННОВАЦІЙНО-КОМУНІКАЦІЙНИХ ТА ІНТЕРНЕТ-ТЕХНОЛОГІЙ


У статті розглядаються дидактичні ознаки застосування інноваційно-комунікаційних та Інтернет технологій у навчальному процесі студентів економічних спеціальностей.

В статье рассматриваются дидактические признаки использования инновационно-коммуникационных и Интернет технологий в учебном процессе студентов экономических специальностей.

In the article the didactic signs of the use of innovation communicational and Internet technologies in educational process of students of economic specialties are viewed.


Як зазначає В.Андрущенко [1], змінюючись під впливом глобалізаційних та інформаційних технологій, система освіти набуває нових контурів, щоправда, далеко не однозначних і в контексті їхнього сьогоденного значення, й у віддаленішій перспективі. У зв’язку з цим виникає необхідність розбудови процесу навчання у вищих економічних навчальних закладах як чинника розвитку й прогресу, зорієнтованого на особистість студента, його індивідуальність, знання і самосвідомість. Отже, нагальною є потреба осучаснення технологій формування у вищій школі спеціалістів нової генерації, що передбачає зміни у меті, змісті, методах і формах організації навчання, а також його контролі й результативності.

Розвиток інноваційно-комунікаційних технологій і залучення їх до процесу навчання і виховання значно активізували дослідницьку діяльність педагогів у багатьох країнах. Багато дослідників вивчали роль інноваційно-комунікаційних технологій у навчально-виховному процесі (А. Довгялло [4], М. Жалдак [5], В. Зінченко [6], Г. Козлакова [7-9], Ю. Маш­биць [12-14], В. Редько [18], І. Тесленко [21]).

Дослідники зазначають, що комп'ютеризоване навчання професійно орієнтованого мовлення має цілий ряд переваг. Зокрема автори науково-методичного збірника «Нові інформаційні технології навчання в навчальних закладах України» О.Кужель та Т.Коваль [11] виділяють такі:

- варіативність застосування на різних етапах навчання;

- можливість застосування на будь-якому етапі роботи на практичному занятті;

- навчальний матеріал краще сприймається і легше запам'ятовується студентами;

- економне використання навчального часу;

- індивідуалізація навчання, визначення глибини послідовності засвоєння, темпу роботи;

- збір та опрацювання статистичних даних про індивідуальну навчальну діяльність студентів;

- скорочення видів роботи, що викликають стомлювання;

- використання різних аудіовізуальних засобів навчання (графіки, звуку) для збагачення і мотивації навчання, наочного та динамічного подання матеріалу;

- розгалуження послідовності навчання на основі аналізу помилок студента;

- адаптація наявних навчальних матеріалів до комп'ютеризованих умов навчання;

- створення комфортного середовища навчання;

- впровадження експериментальних досліджень;

- активізація навчальної діяльності студента;

- інтенсифікація навчання та підвищення рівня мотивації;

- формування самооцінки студентів та створення умов для самостійної роботи.

Усі перелічені переваги комп'ютерної форми навчання допомагають вирішити основне завдання мовної освіти – формувати у студентів мовну компетенцію. З огляду на те, що цей процес відбувається в ВЕНЗ – йдеться й про підвищення фахової підготовки через залучення до процесу навчання професійно орієнтованих джерел іноземною мовою.

Протягом останніх років спостерігається зростання інтересу викладачів до використання Інтернет-технологій у навчально-виховному процесі. Ми згодні з думкою дослідників, що з підключенням до Інтернету ми отримуємо безмежний доступ до будь-якої автентичної інформації www [3]. Адже отримана у такий спосіб інформація завжди актуальна, автентична за змістом, формою і функцією, підготовлена професіоналами, високої якості, кольорова, з фотокартками, графіками і діаграмами (навіть мультимедійна), відповідає індивідуальним інтересам студентів.

Педагогічна наука на очах збагачується новими термінами: «інноваційно-комунікаційні технології», «Інтернет-технології». Отже, на часі вести мову про Інтернет-дидактику.

Ми підтримуємо В. Коломієць [10] в тому, що Інтернет допомагає здійснювати перебудову методів та організаційних форм у навчально-виховному процесі відповідно до вимог “інформаційного суспільства”, реалізовувати нові форми самоосвіти з урахуванням можливостей глобальної комп'ютерної комунікації, обговорювати та вирішувати актуальні питання незалежно від відстаней. Останнє особливо важливо на сьогодні, оскільки залишились у минулому єдині програми та підручники, існує багато проблем із забезпеченням навчальною літературою. Розділ "Інтернет" дозволяє швидко отримувати адреси бібліотек світу, де можна знайти оригінальні, наукові чи художні тексти. Однак серед названих переваг є й певні недоліки, (наприклад, великий обсяг інформації та її складність), тому необхідно навчати студентів користуватися інформацією з Інтернету, оцінювати її, відбирати необхідний мінімум для використання у своїх цілях. І це – завдання міжпредметної координації, коли викладачі різних дисциплін орієнтують студентів на Інтернет-спілкування у професійно визначеному напрямку.

Слід відзначити: завдяки Інтернету збільшується ступінь відкритості й доступності, що не обмежує студентів тільки вивченням пропонованого в підручнику. Отож і викладачам доцільно вивчати, розробляти, апробувати й застосовувати нові прийоми і форми роботи з використанням матеріалів служби Інтернет.

Комп’ютерні технології не “усувають” викладача, не знижуть його впливу на навчальний процес, а навпаки, вимагають працювати над створенням системи запитань і завдань, що передбачає конструювання варіантів відповіді, оскільки саме це сприяє розвитку умінь аналізу та дослідження. За таких умов викладач може більш активно впливати на хід навчального процесу, успішніше здійснювати індивідуальний підхід у навчанні.

Отже, з використанням комп’ютерних технологій значно розширюється та урізноманітнюється навчальний процес у ВЕНЗ, надається доступ до різноманітних автентичних матеріалів (комп'ютерне подання мовного матеріалу на основі художньої літератури, статей, матеріалів інформаційних сайтів; робота зі словником, ін.), що спонукає студентів до вивчення мов, розширює мотивацію навчання, надає можливість працювати у зручному для них темпі. Вище сказане сприяє індивідуалізації навчання та ефективному оволодінню предметом. Водночас це чудовий засіб підвищення кваліфікації викладачів.

Готуючи молодь до включення у складну мережу численних соціальних, політичних, етнічних, культурних, психологічних, побутових, особистісних та інших зв'язків у суспільстві, освітяни мають враховувати індивідуальність кожного студента і формувати творчу, активну особистість, здатну до самовиявлення, до самовдосконалення, з почуттям власної гідності, толерантну, з розумінням цінності іншої людини, умінням спілкуватися не лише рідною мовою, а хоча б ще однією з іноземних мов [15]. Налагодження міжнародного співробітництва в усіх суспільно важливих сферах життя потребує висококваліфікованих фахівців, які б могли вільно здійснювати ділове спілкування з представниками інших країн. Для досягнення вагомих результатів у будь-якій сфері замало лише читати і розуміти будь-яку іншомовну літературу, сприймати інформацію іноземною мовою. Важливим є ще й уміння спілкуватися, складати ділові документи, користуватися комп'ютерною технікою.

Володіння іноземною мовою — вкрай важливе для підготовки молоді до самостійного життя у цивілізованому суспільстві. Особливість опанування іноземної мови полягає в тому, що студенти формують уміння та навички користування нею як засобом спілкування.

В.Редько вважає, що спілкування є надто складним процесом, і, як засвідчує практика, сформованість мовних навичок ще не забезпечує його успішної реалізації. Це лише частина необхідної навчальної діяльності. Уміння адекватно використовувати ці навички у мовленнєвій діяльності є важливим етапом у навчальному процесі, одним із компонентів якого є психологічна готовність/неготовність співмовця до усно-мовленнєвої комунікації. Отже, успішне розв'язання питання навчання професійно-орієнтованого мовлення залежить від низки факторів. Серед них чільне місце належить формуванню у молоді психологічної готовності до такого мовлення. А це ще раз підкреслює тезу про необхідність вчити спілкуватися, визначаючи для цього відповідні вправи й завдання (у тому числі й для формування психологічної готовності до спілкування), які мають репрезентуватись у змісті підручника і раціонально використовуватись викладачами в навчальному процесі [18].

У ході експериментальної роботи ми виявили, що процес розвитку професійно-орієнтованого мовлення у студентів буде успішним за умови впровадження в навчальний процес активних методів та прийомів, нестандартних вправ, цілеспрямованої організації мовленнєвої взаємодії, врахування психолого-педагогічних особливостей кожного та застосування інноваційно-комунікаційних технологій.

Спілкування — це не просто обмін будь-якою інформацією, а більш широке і багатопланове поняття. Психологи зазначають, що процес спілкування виникає тоді, коли у людей з'являється необхідність щось сказати одне одному. На думку О.Столяренко [20], щоб відбувся процес спілкування і його перебіг був ефективним, необхідно викликати потребу і мотив спілкування, тобто зробити так, щоб учасники комунікації володіли якоюсь новою для інших співрозмовників інформацією, яку необхідно передати своїм партнерам зі спілкування. С. Ніколаєва [16] впевнена, що для навчання професійно-орієнтованого мовлення необхідно створити такі мовні ситуації, які б спонукали до мовних дій. Ще на початковому етапі вивчення іноземної мови потрібно навчати вести бесіду, керувати подачею інформації, закінчувати процес комунікації. Головне завдання — навчити студентів вільно користуватися розмовними формулами, характерними для тієї чи іншої мови. Вони повинні знати: якщо висловлювання не зовсім зрозуміле, то можна використати мовну формулу перепитування, прохання повторити сказане. У випадку, коли інформація не зовсім точна, можна поставити уточнювальні запитання, а якщо повідомлення є несподіваним, то слід уміти висловити здивування, радість, захоплення. Багато з цих настанов збігаються з вимогами навчання рідної мови за професійним спрямуванням.

Проблема оволодіння професійно орієнтованим мовленням особливо гостро стоїть в умовах дистанційного навчання. Дистанційне навчання – це особлива індивідуальна форма навчання, яка базується на використанні інформаційно-телекомунікаційних технологій з метою організації повноцінного навчально-виховного процесу незалежно від того, на якій відстані знаходяться суб’єкти навчання. Таке навчання створює дистанційне навчальне середовище, в якому відбувається процес навчання за допомогою комп’ютера та комп’ютерних технологій, в основі яких лежить інтерактивний взаємозв’язок між викладачем та студентами [17].

Інтеграція ДН у заочну форму навчання і розвиток професійно орієнтованого мовлення - це насамперед моделювання іншомовного середовища завдяки використанню інформаційних та телекомунікаційних технологій.

ДН передбачає використання суб’єктами навчання інтернет-технологій, завдяки яким уможливлюється організація міжособистісного спілкування. Інтернет створює умови суб’єктам навчання як для індивідуального спілкування, так і для спілкування у групі. До таких служб інтернету належать електронна пошта, телеконференції, чатові технології [22].

Чатова технологія – це спосіб організації дистанційного навчання, який базується на використанні мережевої технології з метою створення віртуального навчального середовища для комунікації двох або більше партнерів по спілкуванню у реальному часі. Немає сумніву в тому, що використання чатових технологій оптимізує навчальний процес з метою розвитку і професійно орієнтованого мовлення. Проте висвітлення процесу організації навчальної діяльності студентів економічних спеціальностей з боку викладача у разі впровадження ДН, взагалі, та використання чатових технологій, зокрема, з метою розвитку професійно орієнтованого мовлення є недостатнім [17].

Н.Бориско відмічає, що до складу ДН, в основі якого лежить використання інформаційних ресурсів, зокрема дистанційних курсів, входить навчання студентів у синхронному режимі, що утворює віртуальне дистанційне навчальне середовище. Завдяки йому уможливлюється формування навичок і вмінь читання і письма у формі непідготовленого діалогічного мовлення. Таку комунікацію можна створити завдяки чатовим технологіям, одним із засобів яких є chatroom (chatroom у перекладі з англійської мови - кімната для дружньої бесіди). Мета застосування зазначеної технології в умовах дистанційного навчання полягає в організації групової роботи у реальному часі, яка забезпечує насамперед консультативну діяльність студентів економічних спеціальностей у міжсесійний період. Крім того, навчання організоване таким способом створює позитивні умови для інтенсифікації навчального процесу з метою формування та розвитку професійно орієнтованого мовлення студентів економічних спеціальностей [2].

Як показує реальна практика, одним із недоліків дистанційного навчання і розвитку професійно орієнтованого мовлення за традиційною системою є недостатність спілкування викладача із студентами, що сповільнює навчальний процес. ДН із використанням чатів інтенсифікує процес оволодіння професійно орієнтованим мовленням. Крім того, віртуальні заняття у chatroom у позааудиторних умовах є одним з оптимальних засобів навчання з метою компенсації відсутності реальних занять у міжсесійний період.

До переваг «чатових технологій» слід віднести й те, що кожен студент може використовувати його й самостійно: спілкуватись у зазначений час із тьютором/партнером по спілкуванню, якого пропонують організатори chatroom. Крім цього, за його допомогою як викладач, так і студент можуть скористатися такими послугами, як підбір навчального матеріалу, текстів або відеофільмів.

На наш погляд чатові технології мають такі дидактичні ознаки для здійснення навчального процесу:
  • реєстраційний список співбесідників у віртуальній аудиторії;
  • віртуальну дошку, куди надходять для перегляду та опрацювання питання і відповіді тих, хто спілкується;
  • педагогічний взаємозв’язок між суб’єктами навчання;
  • навчальні пропозиції з боку розробників chatroom, наприклад, вибір текстів, розмовних тем, відеофільмів [19].

Навчання у віртуальній аудиторії вимагає швидкої реакції від студента, яка проявляється у сприйнятті й розумінні поставленого завдання та у друкуванні/написанні відповіді. Тому викладачеві слід бути толерантним та терплячим, очікуючи правильну відповідь від студента.

Велику роль у будь-якому навчальному процесі відіграє контроль з боку викладача та його підтримка комунікативного процесу. На віртуальній дошці чату всі студенти читають інформацію-відповіді, на поставлене викладачем завдання. Якщо у реченні студента є помилка, викладач посилає скориговане речення на ім’я того студента, який допустив її. Мета такого контролю є виправити співрозмовника та сприяти запобіганню помилок іншими студентами.

Отже, віртуальна аудиторія уможливлює спілкування викладача і студентів та створює іншомовне середовище, де студенти можуть творити у реальному часі; формувати, розвивати та удосконалювати професійно орієнтоване мовлення.

Організація навчання із розвитку професійно орієнтованого мовлення у чаті може компенсувати студенту малу кількість реальних аудиторних занять для розвитку професійно орієнтованого мовлення та стимулювати самостійну навчальну діяльність.

Із викладеного вище можна зробити такі висновки. Застосування чату у навчальному процесі з метою розвитку професійно орієнтованого мовлення сприяє:
  • оволодінню навчальним матеріалом за участю викладача;
  • розвитку та удосконаленню комунікативних вмінь як за допомогою викладача, так і партнера по спілкуванню з тієї країни, мова якої вивчається;
  • отриманню автентичного матеріалу для навчання і оволодіння професійно орієнтованим мовленням;
  • ознайомлення із соціокультурними особливостями спілкування через Інтернет [19].



Використана література:
  1. Андрущенко В. Стратегія освіти (За матеріалами звіту відділу філософії та прогнозування розвитку освіти Інституту вищої освіти АПН України, червень, 2006) // Вища освіта України. — 2006. — №3. — С. 5-9.
  2. Бориско Н.Ф. Тенденции развития учебно-методических комплексов с учетом новых информационных и коммуникационных технологий (Интренет)// Іноземні мови. – №3. – 2001. – С.19-21.
  3. Бужиков Р.П. Texts and exercises in business English (adopted from Internet) / Тексти та вправи з ділової англійської (за матеріалами Інтернет-сайтів): навчальний посібник. – За науковою редакцією д-ра пед. наук, професора Онкович Г.В. – Миколаїв: РВЦ ММІ ВМУРоЛ “Україна”, 2005 – 72 с.
  4. Довгялло A.M. Диалог пользователя и ЭВМ. – К., 1981. – 232 с.
  5. Жалдак М.И. Система подготовки учителя к использованию информационной технологии в учебном процессе: Дис... в форме науч. доклада д-ра пед. наук / АПН СССР; НИИ содержания и методов обучения. – М., 1989. – 48 с.
  6. Зинченко В.П. Аффект и интеллект в образовании. – М.: Тривола, 1995. – 64 с.
  7. Козлакова Г.О. Зміна діяльнісної парадигми викладача при дистанційному навчанні // Вища освіта України. – 2003. – №4. – С. 91-95.
  8. Козлакова Г.О. Інформаційне програмне забезпечення дистанційної освіти: зарубіжний і вітчизняний досвід. Монографія. – К.: Просвіта, 2002. – 231 с.
  9. Козлакова Г.О. Комп’ютеризовані технології обробки ділової інформації: Навч.посібник / Г.О.Козлакова. – К.; Рівне: РДТУ, 2001. – 233 c.
  10. Коломієць В. Служби Інтернету в неперервній освіті вчителів англійської мови // Рідна школа. – К., 2005. – № 2. - С. 42-44.
  11. Кужель О.М., Коваль Т.І. Використання персонального комп'ютера у вивченні іноземних мов // Нові інформаційні технології навчання в навчальних закладах України: Науково-методичний збірник: - Вип. 8: Педагогіка / Редкол.: 1.1. Мархель (гол. ред.). та ін. – Одеса: Друк, 2001. - 242 с.
  12. Машбиц Ю.И. Компьютеризация обучения: проблемы и перспективы. – М.: Знание, 1986. – 80 с.
  13. Машбиць Ю.І. Теоретичні основи проектування нових інформаційних технологій Ін-ту психології // Актуал. пробл. психології: 3б. наук, праць Ін-ту психології/ Акад. пед. наук України. – К., 1999. – Вип. 19. – С. 137-146.
  14. Машбиць Ю.І., Гокунь О.О., Жалдак М.І., Комісаров О.Ю., Морзе Н.В. Основи нових інформаційних технологій навчання: Посібник для вчителів / Інститут психології ім. Г.С.Костюка АПН України; Інститут змісту і методів навчання. – К., 1997. – 260 с.
  15. Мирошниченко Э.В. Обучение профессиональной лексике студентов-экономистов при устноречевом общении в непрофессиональных сферах коммуникации: (начальный этап, английский язык): Дис... канд. пед. наук / Киевский гос. лингвистический ун-т. — К., 1996. — 318с.
  16. Ніколаєва С.Ю., Гринюк Г.А. Сучасні технології навчання іншомовного спілкування. – К.: Ленвінт, 1997. – С. 19-33.
  17. Полат Е.С. и др. Интернет в гуманитарном образовании: Учеб.пособие для студентов высших учебных заведений / Под ред.Е.С.Полат. – М.: Гуманит.изд.центр ВЛАДОС, 2001. – 272 с.
  18. Редько В.Г. Карп С.І. Дидактико-методичні підходи до конструювання зміста електронних підручників з іноземних мов для середньої школи / Комп’ютер у школі та сім’ї. – 2004. – №2. – С. 7-10.
  19. Свиридюк В.П. Інтернет-технології у процесі оволодіння студентами-заочниками вищих мовних навчальних закладів іншомовним писемним спілкуванням // Іноземні мови. — 2006. — №4. — С. 22-25.
  20. Столяренко О. Комунікативна активність і практика опанування іноземної мови старшокласниками // Рідна школа. – К., 2004. - № 4. – С. 21-22.
  21. Тесленко І.Ф. Формування комп’ютерної грамотності учнів // Зб. статей. – К.: Радянська школа, 1987. – 157 с.
  22. Helmut Brammerts Fremdsprachen mit neuen Technologien. Didaktische Überlegungen. In: Internet und Multimedia in der Erwachsenenbildung: Stuttgart, Ernst Klettverlag, 1999.- S.32-43; Margit Grüner, Timm Hassert Computer im Deutschunterricht. - Berlin …:Langenscheidt, 2000.- 194 S.