Міністерство освіти І науки України

Вид материалаДокументы
Подобный материал:

Міністерство освіти і науки України


Черкаський національний університет імені Богдана Хмельницького

Факультет української філології та журналістики




Концепція розвитку

кафедри української літератури і компаративістики

на 2007-2012 роки




ЧЕРКАСИ – 2007




„Затверджую”


Завідувач кафедри української літератури і компаративістики, професор

Поліщук В.Т.


Концепцію обговорено і затверджено

на засіданні кафедри української літератури

протокол № 5 від 8 листопада 2007 р.


кафедра української літератури і компаративістики


Кафедра української літератури і компаративістики є структурним підрозділом факультету української філології і журналістики Черкаського національного університету ім. Б. Хмельницького, планує і проводить свою роботу, керуючись Законом України “Про вищу освіту”, нормативними документами МОН України, планами роботи університету і факультету, рішеннями вчених рад університету і факультету, власним планом роботи, з метою забезпечення якісної літературознавчої освіти студентів відповідно до освітньо-кваліфікаційних характеристик спеціальностей за рівнями підготовки “бакалавр”, “спеціаліст”, “магістр”.

Важливою сферою діяльності кафедри є системна й систематична наукова і науково-методична робота викладачів, постійна робота кожного з них над підвищенням власного фахового рівня через форми стажування, участь у наукових конференціях, захист дисертацій відповідного рівня, підготовку монографій, підручників, посібників, інші види публікацій наукових досліджень, впровадження інноваційних технологій у навчально-науковий процес.

Викладачі кафедри реалізують завдання з виховання студентської молоді через використання потенціалу літературних дисциплін, інші форми виховної роботи, які мають забезпечити виховання національно свідомого, активного громадянина-гуманіста сучасної України, носія високих моральних цінностей, конкурентноздатного фахівця в контексті європейського освітнього простору.


І. Історична довідка про кафедру


Історія нашого вищого навчального закладу свідчить, що викладання літературознавчих дисциплін у ньому проводилося з часів заснування, з 1921 року. Першими викладачами літератури, які нерідко викладали й мову, були Калішевський, Андрій Вадимів (Вадімов), Максим Бернацький. Про них до нас дійшло зовсім мало відомостей, але ті, що дійшли, свідчать і про високу фахову підготовку викладачів, і про їх неабиякий авторитет серед тодішнього студентства. Особливо прихильні спогади лишилися про Максима Бернацького, котрого студент 20-х років Василь Онищенко, проживши довге і змістовне життя, ще й на початку 90-х років пам’ятав глибоким патріотом України і таким же знавцем й оборонцем рідної мови – особистістю, людиною українського відродження 20-х.

Саме стараннями А. Вадимова і М. Бернацького при Черкаських педкурсах у середині 20-х років діяла філія літературної спілки “Плуг”, до якої входили і знані згодом письменники – О. Лан, Микита Шумило (залишив дуже цікаві спогади про той час у Черкасах), мовознавець Андрій Медушевський, багато інших цікавих людей, небайдужих до художнього слова. Цікавою сторінкою в житті черкаських філологів було творче відрядження до нашого навчального закладу відомого вченого, професора і талановитого поета-неокласика Миколи Зерова. На початку 20-х він читав курс лекцій на факультеті.

Офіційно кафедра літератури у складі мовно-літературного відділення педагогічного технікуму була створена в 1930 році, працювали на ній викладачі Лінчевський, Гомберг, Косинська.

З часу заснування Черкаського педагогічного інституту і до початку Великої Вітчизняної війни на філологічному факультеті функціонувала кафедра літератури та мовознавства, яка об’єднувала викладачів української, російської і зарубіжної літератури, української та російської мов. Склад кафедри літератури та мовознавства переважно був укомплектований викладачами педагогічного технікуму і вчителями шкіл. Жодного професора, доцента, чи кандидата наук не було. Кафедра складалася з дванадцяти викладачів і двох лаборантів кабінетів мовознавства й літератури.

З серпня 1941 до весни 1944 року Черкаський педагогічний інститут припинив свою роботу. В перші дні Вітчизняної війни частина викладачів кафедри пішлиа на фронт, а решта брала активну участь у спорудженні оборонних рубежів навколо Черкас.

Але є відомості, що 6 – 7 грудня 1941 року відбулося урочисте відкриття Черкаського державного українського педагогічного інституту й учительської семінарії за ініціативою німецької влади, яка сприяла відродженню української культури, мови, звичаїв, православної віри. Українську літературу викладав Остапенко Н. Гр. Дисципліни: українська література, теорія літератури, світова література. Курс української літератури викладався також на фізико-математичному і природничому факультетах.

Після відновлення роботи в 1944 році на філологічному факультеті було утворено чотири кафедри: української літератури, російської і зарубіжної літератури, українського мовознавства, російського мовознавства.

З 1954 по 1965 роки літературознавчі кафедри були об’єднані в одну – української, російської та зарубіжної літератури. Це, крім усього, свідчило і про наступ на українське слово, українську літературу.

У 1965 році знову була створена окрема кафедра української літератури, але ще протягом не одного десятиліття вона була найнечисельнішою кафедрою інституту, нараховуючи, скажімо, на рубежі 70-80-х років 4-5 викладачів. Сумні факти…

Та навіть нечисленна в деякі роки кафедра заявляла про себе досить плідною роботою, підручниками, посібниками, статтями. У повоєнні роки обов’язки завідувачів кафедри виконували В.М. Засульська, С.К. Гребенюк, М.Ф. Кашуба, М.А. Якименко і дуже тривалий час – А.І. Бондаренко. Всі вони були здібними організаторами і висококваліфікованими викладачами. Поряд із ними працювали авторитетні науковці В.Ф. Яценко, Г.Г. Аврахов, Г.П. Дубина, М.К. Бутенко, М.І. Бойко, Н.Ф. Лабунець, В.М. Грушкін, Г.Н. Чернуха та ін. У 80-х – на початку 90-х років кафедру очолював доцент О.О. Мануйкін.

Ще у 50-х роках співавторами шкільного підручника “Українська література” для 10 класу були М.А. Якименко й А.І. Бондаренко. Андрій Іванович і в наступні десятиліття активно працював у фольклористиці, досліджував народну творчість історико-героїчного змісту, кобзарство, а найбільше – антирелігійний (знак часу!) фольклор. Уклав кілька тематичних збірників – “Народ про релігію”, “Щоб з очей спала полуда…”. М.Ф. Кашуба, колишній фронтовик, талановитий викладач, чи не першим у Черкасах звернувся до літературного краєзнавства, впорядкувавши змістовний стенд “Діячі літератури й мистецтва на Черкащині”, яким філологи користувалися ще до недавнього часу. В.Ф. Яценко наукові зусилля зосередила переважно навколо творчості Івана Франка; Г.Г. Аврахов найбільше досліджував творчість Лесі Українки, М.К. Бутенко – літературний процес в Україні ХХ століття, насамперед – 20-х років. Усі вони були кандидатами наук, доцентами, а ще – мудрими наставниками, які підготували нинішніх викладачів факультету, в т.ч. й кафедри української літератури. Більшість із них – старанні учні названих учителів-наставників.

Середина 80-х років на кафедрі позначена зміною поколінь викладачів, помітним зростанням рівня науково-дослідної та навчально-виховної роботи. Кілька років на кафедрі працювала доктор філологічних наук , професор Ю.Ф. Кочерган. Нині на кафедрі працює доктор культурології, професор С.А. Китова – відома дослідниця фольклору, знаний етнограф, авторка унікального музею вишитих рушників, яких назбирано понад 900 одиниць. Перу Світлани Андріївни належать десятки публікацій в авторитетних журналах, розробки сценарії народних свят, монографії “Полотняний літопис України”, “Птахи у фольклорі та вишивці Середнього Подніпров’я”, „Родовід пісні”, „Колядки та щедрівки в сучасних записах”. Переважно в царині методики викладання літератури плідно працює О.О.Мануйкін, співавтор книжки “З літопису духовного єднання”, автор десятків статей у збірниках і журнальній періодиці. Доктором педагогічних наук є на цей час і професор А.В. Градовський, наукові інтереси якого досить широкі, найбільше ж він працює в галузі компаративного літературознавства. В доробку Анатолія Володимировича монографії “І чужому научайтесь, й свого не цурайтесь…”, „Компаративний аналіз у системі шкільного курсу літератури: методологія та методика”, близько 110 інших публікацій. Ним підготовлена і проведена Всеукраїнська наукова конференція “Українська література в контексті світової”(1998), він є членом редколегій журналів “Українська література в загальноосвітній школі” і “Зарубіжна література в школі”.

Проблеми компаративістики входять до кола наукових інтересів професора Л.І. Ромащенко – доктора філології, авторки публікацій, де все ж переважають теми історії української літератури ХХ століття. Проблематикою новітнього українського письменства, передовсім літератури 20-30-х років, активно займається доктор філологічних наук, професор Л.І.Кавун. Творчість Григорія Косинки, ваплітян, Григора Тютюнника – серед її пріоритетів. Фольклористику, найперше – історико-героїчний фольклор досліджує кандидат філологічних наук, доцент Н.М. Ярмоленко. Літературний процес рубежу ХІХ-ХХ столітть і творчість М.Чернявського студіює старший викладач І.М. Сивкова.

З 1985 року працює на кафедрі доцент В.І. Пахаренко – поет, перекладач, публіцист, відомий не тільки в Україні вчений-шевченкознавець. Справді, найбільшу відомість Василеві Івановичу принесло талановите і глибоке дослідження “Незбагнений апостол. Нарис світобачення Т.Шевченка” (1993, друге, доповнене видання – 1999), відзначене Дипломом і премією Президії Національної Академії Наук України для молодих учених. У праці автор пропонує свій “ключ” до осмислення світогляду і творчості Т.Г. Шевченка. Але в доробку В.І. Пахаренка є й інші вагомі дослідження: науково-публіцистичні дослідження “Віті єдиного древа. Україна Східна і Західна в апокаліпсисі ХХ століття” (2005), “Третій людомор”, “Слово, що здолало смерть” (усі – про голодомори в Україні), посібник “Нарис української поетики”, монографія “Поєдинок з Левіяфаном. Міт і псевдоміт в українській літературі 20-х років”, десятки статей про творчість Т.Г. Шевченка, В. Симоненка, Т. Осьмачки, письменників діаспори тощо. Василь Пахаренко – поет, автор збірки “Скалки”, лауреат Міжнародного літературного конкурсу “Гранослов”, лауреат Міжнародної української премії ім. Д. Нитченка, обласної премії ім. В.Симоненка, член Національної Спілки письменників України, член редколегії газети “Українська мова і література”. Він бере діяльну участь у громадсько-політичному житті, очолює обласне відділення Конгресу української інтелігенції.

Працює на кафедрі також письменниця, педагог, член Національної спілки письменників України В.М. Коваленко – кандидат педагогічних наук, доцент, автор поетичних збірок “З любові” (1993), “Перевесла істин” (1996), “Приворот-зілля” (1997), “Трунок Сварожого рога” (2002), „Перелесниця. Любовні етюди” (2006), книги прози “Вовчик” (1999). В коло наукових зацікавлень В.Коваленко входять також проблеми розвитку літературно-творчих здібностей у школярів, які реалізуються в методичних розробках: „На осонні слова. Методика роботи з літературно обдарованими учнями” (2004), „Поетичний гербарій: Літературно-творча студія” (2006) та наукових публікаціях з проблем методики викладання української літератури в загальноосвітній школі. Валентина Михайлівна – лауреат обласної літературної премії “Берег надії” імені Василя Симоненка. Літературознавець, кандидат філологічних наук, доцент кафедри Л.В. Скорина – автор навчального посібника „Література та літературознавство українського зарубіжжя” (2002, друге видання – 2006), та монографії „Звитяга слова, роздумів і діла”: Поезія Яра Славутича” (2007), численних наукових публікацій з питань історії української літератури, зокрема драматургії 20 – 30-х років ХХ ст. Кошова Інна Олексіївна – кандидат філологічних наук, доцент кафедри автор багатьох наукових публікацій з питань історії української літератури раннього модернізму, зокрема творчості Володимира Винниченка, упорядник книги В.Винниченка „Записки кирпатого Мефістофеля”.


Дуже обнадійливими з огляду на викладацько-наукові перспективи є представники молодшої ґенерації кафедри: О.В. Вертипорох, Н.А. Пахаренко, В.О. Марценішко, О.Ю. Піскун, Г.А. Синьоок, І.В. Ткалич, Ю.В. Волинець. Кожен із молодих викладачів має конкретну тему наукового дослідження, водночас бере участь і в реалізації кафедральних тем.

Понад 300 публікацій має у своєму доробку завідувач кафедри, професор В.Т. Поліщук, у т.ч. й монографія “Повість про героїку і трагедію. Українська воєнна повість 40-60-х рр.”, літературний портрет “Василь Захарченко”, збірки літературно-критичних статей “Під прапором неба”, “Вінок лавровий, вінок терновий”, книжок “Від Мономаха до Сковороди”, “Література рідного краю в школах Черкащини”, “З літопису духовного єднання” та ін. Упорядкував, написав передмови і видав збірки репресованих письменників Черкащини – Т. Осьмачки, О. Лана, А. Чужого, Д. Борзяка, С. Бена, Ю. Ґедзя, О. Журливої, Май-Дніпровича, М. Драй-Хмари, П. Филиповича, один із авторів „Історії української літератури ХХ століття: У 2 кн.”. Десятки статей написав В.Т. Поліщук про письменників Черкащини: власне, література рідного краю є одною з основних проблем, над якою працює дослідник. Ініціатор і автор обласного літературно-краєзнавчого музею “Літературна Черкащина” (6 залів). За роки завідування кафедрою організував і провів більше 25 наукових конференцій різного рівня, в т.ч. й міжнародних. Літературознавець, критик, член Національної спілки письменників України, „Відмінник освіти України”(1996); лауреат обласної літературно-краєзнавчї премії ім. М. Максимовича (1997); Міжнародної української пёреміїя ім. Д. Нитченка (2000); Міжнародної української премії ім. О. Гірника (2004); Всеукраїнської літературно-мистецької премії ім. М. Старицького (2004), Всеукраїнської літературно-мистецької премії ім. І.С. Нечуя-Левицького (2004). За безпосередньої участі В.Т. Поліщука встановлено меморіальні дошки на батьківщині С. Бена, П. Филиповича, Т. Осьмачки, Н. Суровцової, в області проведено десятки літературно-мистецьких заходів.

В.Т.Поліщук бере діяльну участь у громадсько-політичному й культурологічному житті міста й області, з 1994 року очолює конкурсну комісію з присудження обласної літературної премії “Берег надії” імені Василя Симоненка.

В останні роки кафедрою налагоджені науково-творчі контакти з відділами Інституту літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України, Інститутом філології Національного університету ім. Т.Г. Шевченка, кафедрою української літератури Кіровоградського педуніверситету ім. В.Винниченка, Канівським національним заповідником. Внаслідок цього перед студентами факультету виступили відомі вчені – академік М.Г. Жулинський, член-кореспондент НАН України В.Г. Дончик, доктори наук М.К. Наєнко, Г.М. Штонь, В.М. Мельник, В.П. Моренець, Г.Д. Клочек, В.Є. Панченко, професори зі США – Григорій Грабович і Віра Андрушків та ін.

Кафедрою систематично організовуються зустрічі з письменниками Черкащини. У різні роки гостями кафедри були П. Загребельний, Ю. Мушкетик, Є. Сверстюк, М. Слабошпицький, П. Перебийніс, М. Сом, І. Павлюк, В. Цибулько, Р. Кухарук, О. Ірванець, С. Жадан, М. Воробйов, М. Гримич та інші майстри пера.

За останні 5 років (2005-2007), постійно вдосконалюючи й модернізуючи викладання „традиційних” літературознавчих дисциплін (історії української літератури, теоретико літературних дисциплін, методики викладання), кафедра активно опановувала викладання дисциплін системного курсу „Історія зарубіжної літератури” на факультеті, акцентувала увагу на компаративних аспектах літературознавства.

Посутньо збагатилося методичне забезпечення, розроблені авторські програми з усіх дисциплін.

Важлива увага приділялася науково-дослідній роботі (в т.ч. НДРС).

Нині при кафедрі діють:

а) аспірантура;

б) науковий центр шевченкознавчих досліджень;

в) музейний комплекс:

- музей „Літературна Черкащина” (6 залів);

- музей українських рушників;

Протягом 2003-2007 років:

1. Зі зміцнення кадрового складу захищено докторських дисертацій – 4 (Поліщук В.Т., Градовський А.В., Ромащенко Л.І., Кавун Л.І.), кандидатських дисертацій – 2 (Кошова І.О., Коваленко В.М.), прийнято до захисту у 2007 році 2 кандидатські дисертації (Вертипорох О.В., Пахаренко Н.А.), рекомендовано до захисту у 2008 році – 1 (Синьоок Г.А.), переведено на посаду старшого наукового співробітника – 1 (Пахаренко В.І.), направлено в цільову докторантуру – 1 (Ярмоленко Н.М.), в аспірантурі перебувають 2 особи (Корецька М.В., Волинець Ю. В.)

2. Проведено 9 наукових конференцій різного рівня:
  1. Всеукраїнська наукова конференція, до 100-річчю з дня смерті письменника класика „Михайло Старицький: постать і творчість” (12-13 травня 2004 р.)
  2. Міжвузівська науково-практична конференція, присвячена 70-літтю з дня народження Василя Симоненка (14 грудня 2004 року)
  3. Всеукраїнські Максимовичівські читання, присвячені 200-річчю з дня народження видатного вченого Михайла Максимовича (14-15 вересня 2004 р.)
  4. Всеукраїнська наукова конференція „Українське літературно-мистецьке відродження 20-х років ХХ століття: питання стилю, проблематики, поетики, мови”, присвячена 100-річчю з дня народження Юрія Лавріненка (11-12 травня 2005 р.)
  5. Міжвузівська науково-практична конференція „Письменники-шістдесятники з Черкащини”, присвячена 70-річчю письменника Василя Захарченка (22 березня 2006 р.)
  6. Всеукраїнська (36-а) наукова шевченківська конференція “Шевченкознавство: ретроспективи і перспективи”, присвячена 192-й річниці з дня народження Тараса Григоровича Шевченка (18-20 квітня 2006 р.)
  7. Четверті Всеукраїнські Єфремовські читання, присвячені 130-річчю з дня народження академіка С.О. Єфремова (5-6 жовтня 2006 р.)
  8. Франківські читання, присвячені 150-річчю від дня народження Івана Яковича Франка (19 – 20 жовтня 2006 р.)
  9. Всеукраїнська науково-практична конференція „Українська література в контексті світової: теоретичний, методичний та перекладацький аспекти” (17-18 квітня 2007 р.)

Видрукувані збірники праць конференцій.

Видруковано 9 випусків „Вісника Черкаського університету” (серія „Філологічні науки”) – на умовах самофінансування і 4 випуски щорічного збірника наукових праць „Літературознавство. Фольклористика. Культурологія”.

4. Викладачами кафедри опубліковано (з частковим урахуванням доробку 2007 року): монографій – 11, підручників і посібників для освітніх закладів – 16, навчально-методичних розробок – 59, статей – 507 (з них у вітчизняних джерелах – 496, у зарубіжних – 11). Всього публікацій за 5 років 594 на 712,5 д.а.

5. Налагоджена системна робота у проведенні наукових конференцій:
  • Шевченківські конференцій – 2 на кожні 5 років (до 2014 р.)
  • Всеукраїнські Єфремовські читання – 1 раз на 5 років
  • Всеукраїнські Максимовичівські читання – 1 раз на 5 років
  • „Українська література в контексті світової” – 1 раз на 5 років.

Переважна більшість наукових конференцій проводиться для реалізації кафедральних тем „Українська література в контексті світової: теоретичний, історичний і методичний аспекти”, „Літературне краєзнавство і його вивчення у школі та ВНЗ”.

За планом роботи наукового центру шевченкознавчих досліджень:

1. Проведено 3 Всеукраїнських шевченківських конференції (34-36-а), видруковано збірники наукових праць;

2. Видруковано:
  • за проектом „Шевченкознавчі раритети” – 2 книги (П. Филипович, С. Смаль-Стоцький);
  • за проектом „Бібліографія шевченкознавства” – Покажчик змісту шевченківських конференцій 1952 – 2002 рр.;
  • монографію О. Надточій „Російська цензура і видання творів Тараса Шевченка (1861-1916 рр.)”;
  • темарій шевченкознавчих досліджень для ВНЗ;

3. Підготовлено до друку:
  • збірник „Передмови й післямови до „Кобзаря” Т.Шевченка”,
  • текстологічна праця В.Доманицького „Критичний розслід над „Кобзарем” Шевченка”,
  • праця Л.Білецького „Коментар до Кобзаря” Т.Шевченка”,
  • збірник „Шевченкознавчі праці С. Єфремова”

4. Проведено опис Шевченкіани в періодичних журналах України.


1.2. Штатний склад кафедри (професорсько-викладацького персоналу) на 01.09.2007 року затверджено в кількості 16,25 штатних одиниць.

З них :

завідувач кафедри, професор – 1

професорів – 2,95 (усього – 3,95)

доцентів – 6,3

ст. викладачів – 0,5

викладачів – 5,5


1.3. Штат навчально-допоміжного персоналу затверджено в кількості 2 осіб : старший лаборант (1 ставка) і лаборант ( 0,5 ставки).

    1. Обсяг навчальної роботи станом на 01.09.2007 р.

      лекції

      консульт

      лаборат

      практич

      заліки

      екзамен

      педагогпрактик

      керів. аспір.

      3590

      1101

      224

      2282

      336

      144

      1466

      150

      модуль

      контрол. роботи

      магістер

      роботи

      диплом. роботи

      кваліфік. роботи

      ДЕК

      курсові

      роботи

      всього

      1090

      428

      703

      770

      810

      325

      804

      14223
    2. Навчально-матеріальна база кафедри

а) приміщення кафедри (ауд.316)

б) науковий центр шевченкознавчих досліджень (ауд. 314)

в) компютерна база (лаборанти) (ауд. 315)

г) музей “Літературна Черкащина” (6 залів-аудиторій)

в) музей українських рушників (ауд. 301)




Види роботи

Виконавці


Термін виконання

Відмітка про вико-нання

1

2

3

4

5



ІІ. Кадрове забезпечення й підвищення професійної підготовки викладачів


2.1.

Забезпечити виконання перспективногоплану кафедри з підготовки докторів і кандидатів наук з розрахунку, що захистять дисертації відповідного рівня викладачі:

Кавун Л.І.–докторська дисертація

Вертипорох О.В. – кандидатська

Пахаренко Н.А. – кандидатська

Синьоок Г.А. – кандидатська

Піскун О.Ю. – кандидатська

Марценішко В.О. – кандидатська

Пахаренко В.І. – докторська

Ярмоленко Н.М. – докторська

Дудник М.В. – кандидатська

Волинець Ю.В. – кандидатська

Скорина Л.В. – докторська

Коваленко В.М. – докторська

Кошова І.О. – докторська

Завідувач кафедри,

викладачі



2007

2007

2007

2008

2008

2008

2009

2009

2010

2010

2011

2011

2011




2.2.

Постійно і принципово контролювати роботу аспірантів і докторантів щодо виконання ними індивідуальних планів роботи. Заслуховувати їхні звіти роботи не рідше двох разів на рік

Завідувач кафедри

Постійно




2.3.

Всіляко сприяти аспірантам і докторантам у підготовці ними дисертаційних досліджень, зокрема, через надання публікаційних можливостей, оптимізації навчального навантаження (якщо таке є), отримання грантів, сприяння участі в наукових конференціях, складанню кандидатських іспитів тощо.

Завідувач кафедри

Постійно




2.4.

Налагодити систематичну роботу науково-теоретичного й науково-методичного семінарів при кафедрі (за окремими планами роботи і встановленим графіком)

Завідувач кафедри, керівники семінарів

Постійно




2.5.

Контролювати своєчасне й ефективне проходження викладачами кафедри фахової перепідготовки в її різних формах

Завідувач кафедри

Згідно з планом




2.6.

Сприяти наданню викладачам кафедри, які того потребують, творчих відпусток для завершення дисертаційних досліджень, написання монографій, підручників і посібників

Завідувач кафедри

Згідно з плановими завданнями (і за потребою)




2.7.

У встановленому порядку вирішити питання про утворення спеціалізованої ради із захисту кандидатських дисертацій з української літератури

Завідувач кафедри

2009






ІІІ. Нові спеціальності і спеціалізації


1

2

3

4

5

3.1.

Провести необхідні організаційно-методичні заходи з акредитації й ліцензування магістерської підготовки за спеціальностями (спеціаліза-ціями):

а) літературна творчість


б) фольклористика

Завідувач кафедри ДНМР


Коваленко В.М.

Китова С.А.



2008


2009




3.2.

Продовжити роботу з удосконалення літературознавчої підготовки фахівців-філологів за існуючими рівнями підготовки, спеціальностями і спеціалізаціями

Завідувач кафедри, викладачі

Постійно







ІV. Організаційно-методична робота.



4.1.

Добитися неухильного виконання організаційно-методичних заходів, передбачених щорічними планами роботи кафедри

Зав. кафедри, викладачі

Щорічно




4.2.

Чітко затвердити й реалізувати систему роботи (за окремими планами):

а) наукового центру шевченкознавчих досліджень

б) науково-теоретичного семінару


в) науково-методичного семінару


г) літературно-творчої студії


д) музею українського рушника

е) музею “Літературна Черкащина”.

Налагодити систематичний кафедральний контроль і звітність відповідальних викладачів



Поліщук В.Т.

Пахаренко В.І.

Мануйкін О.О.

Коваленко В.М.

Китова С.А.

Поліщук В.Т.

Щороку, постійно




4.3.

Організувати студентські науково-проблемні групи з актуальних питань літературознавчої науки, налагодити систематичну й ефективну їх роботу (з розрахунку, що кожен викладач кафедри має брати участь у створенні й роботі однієї з проблемних груп) і періодичну звітність керівників проблемних груп.

Зав. кафедри, викладачі

Протягом 2007 року, постійно




4.4.

Кожному викладачеві активно й ефективно впроваджувати в навчальний процес новітні технології навчання

Викладачі

Постійно






V. Навчально-методична робота


5.1.

Досягти неухильного і своєчасного виконання навчально-методичної роботи, передбачуваної у щорічних планах роботи кафедри

Зав. кафедри, викладачі

Щорічно




5.2.

Забезпечити повний навчально-методичний супровід викладання літературних дисциплін на стаціонарі й заочному відділенні, зокрема:

а) створити електронні варіанти навчально-методичних комплексів дисциплін кафедри для студентів стаціонару й заочного відділення у т.ч.:
  • для організації самостійної роботи студентів стаціонару й з/в;

б) укласти й виготовити електронні версії розширених темаріїв науково-дослідних робіт студентів (курсових, кваліфікаційних, дипломних, магістерських) і методичні рекомендації до них;

в) щорічно оновлювати темарії НДР не менше, ніж на третину.

г) створити оптимальні варіанти програм і навчально-методичних комплексів дисциплін.

Зав. кафедри


Викладачі дисциплін

Протягом 2007–2008 років


До 01.01.2009.


До 15.12.2007 р.


До 01.02.2008 р.




5.3.

Розробити оптимальну структуру спецкурсів і спецсемінарів із дисциплін кафедри, укласти навчальні й робочі навчальні програми спецкурсів і спецсемінарів згідно з сучасними вимогами до організації навчального процесу.

Зав. кафедри, викладачі

Протягом 2007–2008 н.р.




5.4.

Завершити створення навчальних і робочих навчальних програм із дисциплін кафедри.

Зав. кафедри, викладачі

До 01.01.08.






VІ. Реалізація завдань кафедри в галузі компаративістики (порівняльного літературознавства)


6.1.

Продовжити наукове й науково-методичне вдосконалення курсу «Історія зарубіжної літератури», його належне методичне забезпечення (НМКД, навчальні й робочі навчальні програми, методичні вказівки щодо організації самостійної роботи студентів).

Викладачі

Постійно 2007– 2008 н.р.




6.2.

Кожному викладачеві розробити програми (схеми) компаративних аспектів «паралельного» розвитку української і зарубіжних літератур (згідно з начальними планами і програмами), досягти їх постійної реалізації в навчальному процесі.

Зав. кафедри, викладачі

До 15.12.2007, постійно




6.3.

Через аспірантуру підготувати трьох кандидатів філологічних наук за спеціальністю 10.01.05– компаративістика

Зав. кафедри

До 2011р.




6.4.

Продовжити традицію проведення (один раз на п’ять років) науково-практичних конференції за проблемою «Українська література в контексті світової: теоретичний, історичний і методичний аспекти».

Зав. кафедри

2012р. (і далі – 1 раз на 5 років)




6.5.

Постійно утримувати в наукових збірниках «Вісник Черкаського університету» та «ЛФК» рубрики «Світовий контекст», «Компаративістика», «Суміжний ряд»

Зав. кафедри, Скорина Л.В.

Постійно




6.6.

Створити навчальні посібники з компаративного викладання української й зарубіжної літератури в ЗОШ Черкащини, програми й методичні вказівки до них

Зав. кафедри, Мануйкін О.О.,

Синьоок Г.А., Марценішко В. О.

До 2010р.




6.7.

Активно практикувати написання студентами наукових досліджень (курсових, кваліфікаційних, дипломних, магістерських) компаративного спрямування

Зав. кафедри, викладачі

Щорічно






VІІ. Науково-дослідна робота


7.1.

Неухильно і своєчасно виконувати передбачену щорічними планами роботи кафедри науково-дослідну роботу

Зав. кафедри, викладачі

Щорічно




7.2.

Продовжити щорічний випуск двох збірників «Вісник ЧНУ»(серія «Філологічні науки») й одного збірника «Літературознавство. Фольклористика. Культурологія»; витримувати необхідні науково-методичні (у т.ч. – рецензійні) вимоги до публікацій у цих збірниках




Щорічно, постійно




7.3.

Згідно з узятими зобов’язаннями продовжити періодичне проведення наукових конференцій і читань, ініційованих кафедрою, зокрема:


а) за творчістю Т.Г. Шевченка:

– Всеукраїнська (37-а) наукова шевченківська конференція (приурочена до 100-річчя з дня народження Василя Доманицького);

– Міжнародна (38-а) наукова шевченківська конференція з нагоди 150-річчя з дня смерті Т.Г. Шевченка;

– Міжнародна (39-а) наукова шевченківська конференція з нагоди 200-річчя з дня народження Т.Г. Шевченка;


б) за спадщиною С.О. Єфремова:

– П’яті Всеукраїнські Єфремовські читання, присвячені 135-річчя з дня народження вченого-академіка;


в) за спадщиною М.О. Максимовича:

– Другі Всеукраїнські Максимовичівські читання до 205-річчя з дня народження Михайла Максимовича;

– Треті Всеукраїнські Максимовичівські читання до 210-річчя Михайла Максимовича;


г) за творчістю І.С. Нечуя-Левицького:

– Всеукраїнська наукова конференція до 170-річчя з дня народження І.С. Нечуя-Левицького;

– Всеукраїнська наукова конференція до 175-річчя з дня народження І.С. Нечуя-Левицького;


ґ) за творчістю М.П. Старицького:

– Всеукраїнська наукова конференція до 170-річчя Михайла Старицького ;

– Всеукраїнська наукова конференція до 175-річчя Михайла Старицького ;


е) третя традиційна Всеукраїнська науково-практична конференція «Українська література в контексті світової»;


є) за спадщиною Є.Х. Чикаленка:

– Другі Всеукраїнські Чикаленківські читання;


– Треті Всеукраїнські Чикаленківські читання присвячені 150-річчю з дня народження Є.Х. Чикаленка

Зав. кафедри


Зав. кафедри

2008 – 2012рр.


Квітень 2009р


Квітень 2011р.


Березень 2014р.


Вересень-жовтень 2011р.


Вересень 2009р.


Вересень 2014р.


Вересень–жовтень 2008р.


Вересень 2013р.


Весна (осінь) 2010р.


Осінь 2015р.


Квітень 2021р.


Квітень 2008р.


Весна 2011р.




7.4.

Виступити співорганізаторами проведення наукової конференції, присвяченої 200-річчю з дня народження Миколи Гоголя

Зав. кафедри

Поч.2009р.




7.5.

Продовжити систематичну наукову співпрацю кафедри з Інститутом літератури ім.. Т.Г. Шевченка НАН України; Інститутом філології КНУ ім.. Т.Г. Шевченка, іншими науковими центрами України

Зав. кафедри, викладачі

Постійно






VІІІ. Кафедра і розвиток освітньо-гуманітарної сфери в регіоні


8.1.

Ініціювати через органи місцевої влади і спільно з ними прове-дення науково-освітніх, культуро-логічних заходів, спрямованих на вивчення, популяризацію спад-щини й пошанування видатних уродженців Черкащини, на відзначення ювілейних і пам’ят-них дат, визначних подій тощо

Зав. кафедри, викладачі

Постійно




8.2.

Продовжити освітньо-творчі зв’язки кафедри із навчальними закладами нового типу (школа-гімназія №14 м. Сміли, школа-ліцей «Берегиня», школи №№31, 33 м. Черкас); налагодити зв’язки з методоб’єднаннями вчителів-філологів м. Черкас, Смілян-ського, Золотоніського, Чорнобаївського районів з метою

а) координації зусиль у підготовці освітян-філологів для сучасної школи;

б) надання вчителям-практикам необхідної фахової допомоги;

в) засвоєння передового освітньо-педагогічного досвіду молодими викладачами кафедри

Зав. кафедри, Мануйкін О.О., Коваленко В.М.

Щорічно (за окремими планами)




8.3.

Брати діяльну участь у про-веденні учнівських і студентських олімпіад, конкурсів різних рівнів, роботі МАН, курсової перепідго-товки вчителів-словесників

Зав. кафедри, Мануйкін О.О., Коваленко В.М.

Щорічно




8.4.

Через відкриття при кафедрі магістратури за спеціалізація ми «Фольклористика», «Літературна творчість» готувати фахівців відповідних профілів для обласного науково-методичного центру народної творчості, відповідних центрів у районах, музейних працівників; надавати необхідну базово-теоретичну підготовку молодим літераторам регіону

Зав. кафедри, Китова С.А., Коваленко В.М.

2008 р., постійно




8.5.

Створити «Літературну енциклопедію Черкащини», яка має стати базовим посібником для організації літературної й культурологічної роботи в регіоні

Поліщук В.Т.

2010 р.






ІХ. Зовнішні й міжнародні зв’язки кафедри


9.1.

Продовжити і вдосконалювати наукові й освітньо-творчі зв’язки кафедри з навчально-освітніми закладами Черкас і області, реалізувати в контексті цих зв’язків ряд програм і проектів (курсова перепідготовка, ство-рення підручників і посібників, координація методичної роботи, профорієнтаційна робота з учнями і студентами тощо)

Зав. кафедри, Мануйкін О.О., Пахаренко В.І., Коваленко В.М.

Щорічно, постійно




9.2.

Продовжити поглиблювати наукові й науково-методичні зв’язки , обмін науковцями для читання лекцій, спецкурсів з Уманським, Кіровоградським педуніверситетами, обласним інститутом післядипломної освіти педагогічних працівників, іншими науково-освітніми закладами (за окремими угодами)

Зав. кафедри

2008–2012 р.р.




9.3.

Продовжити й поглиблювати наукову співпрацю з провідними науковими центрами України: Інститутом літератури імені Т.Г. Шевченка НАН України, Київським національним університетом імені Т.Г. Шевченка, Львівським відділенням Ін-ту л-ри імені Т.Г. Шевченка НАН України, Національним університетом «Києво-Могилянська академія», Національним Шевченківським заповідником у Каневі (за додатковими угодами)

Зав. кафедри, Пахаренко В.І.

2007–2012 рр.




9.4.

Налагоджувати науково-творчі контакти з філологічними інституціями зарубіжжя: Польщі, Росії, Білорусі, Литви, Азербайджану та ін., виявляти в організації такої роботи необхідну ініціативність і наполегливість

Зав. кафедри

2008–2012 рр., постійно






Х. Виховна робота зі студентами


10.1.

Забезпечувати неухильне виконання розділу «Виховна робота» у щорічному плані роботи кафедри

Зав. кафедри, викладачі

Постійно

10.2.

Постійно контролювати роботу викладачів кафедри – кураторів академгруп, надавати їм необхідну організаційно-методичну допомогу

Зав. кафедри

Постійно

10.3.

Постійно тримати в полі зору реалізацію виховної роботи, здійснюваної викладачами через:

а) духовний (виховний) потенціал літературних творів на лекціях і семінарах;

б) організацію творчих зустрічей із письменниками, літературних і літературно-мистецьких заходів різних форм;

в) організацію екскурсійних походів і поїздок (до театру, музеїв, історичними й пам’ятними місцями Черкащини тощо);

г) участь студентів у заняттях літературного театру, літературно-творчої студії;

Зав. кафедри, викладачі

Щорічно

10.4.

Розробити пізнавально-екскурсійну програму для студентів-філологів «Моя Черкащина», розраховану на 5 років навчання, добитися її впровадження в роботу й максимальної реалізації

Зав. кафедри, викладачі

2007, постійно


ХІ. Навчально-матеріальна база


10.1.

Постійно поповнювати фонди художньої, наукової й науково-методичної літератури за дисциплінами кафедри

Зав. кафедри, викладачі

Постійно

10.2.

Поповнювати фонди й систематично оновлювати експозиції музеїв українського рушника та «Літературна Черкащина»

Зав. кафедри, ст. лаборант

Постійно

10.3.

Закупити для потреб кафедри комп’ютер нового покоління

Зав. кафедри

2009 р.

10.4.

Систематично (за потребою) проводити поточні ремонти приміщень і аудиторій, закріплених за кафедрою

Зав. кафедри, ст. лаборант

Щорічно