Урок для дітей із дцп складається з таких етапів
| Вид материала | Урок |
- Електростимуляція м’язів у дітей з дцп з різними порушеннями мовлення, 452.33kb.
- Реферат на тему, 237.7kb.
- Директор спі №15 Леонід Торба. Корекційно-реабілітаційна робота в спеціальній школі-інтернаті, 150.81kb.
- П л а н дати загальну характеристику етапів розвитку юридичної психології 2 Що таке, 216.17kb.
- Методичного об'єднання, 71.56kb.
- Календарний план № п/п Найменування етапів творчої роботи Термін виконання етапів роботи, 819.3kb.
- Нарушения речи при дцп, 80.28kb.
- Магістерської роботи визначається науковим керівником після обговорення з магістрантом, 402.18kb.
- Анотований звіт до акту №2 здачі-приймання науково-технічної продукції згідно договору, 27.76kb.
- Abstracts, 1382.56kb.
Додаток 2
ОРГАНІЗАЦІЯ ІНДИВІДУАЛЬНОГО НАВЧАННЯ ДІТЕЙ ІЗ
ПОРУШЕННЯМИ ОПОРНО-РУХОВОГО АПАРАТУ (З ДОСВІДУ
РОБОТИ КИЇВСЬКОЇ ЗАГАЛЬНООСВІТНЬОЇ ШКОЛИ-інТЕРНАТУ
ДЛЯ ДІТЕЙ З ДИТЯЧИМИ ЦЕРЕБРАЛЬНИМИ ПАРАЛІЧАМИ №15)
Понад 100 учнів навчального закладу з порушенням опорно-рухового апарату цієї школи навчаються в домашніх умовах. Це діти з тяжкими розладами мовлення, психічної сфери, інтелектуального розвитку та іншими складними вадами.
Учні навчаються за трьома програмами:
- загальноосвітньою (діти з нормальним інтелектом);
- для дітей із ЗПР (діти із затримкою психічного розвитку);
- допоміжної щколи (діти з легким ступенем розумової відсталості).
Навчання дітей, які потребують соціальної допомоги та реабілітації в домашніх умовах, здійснюється за індивідуальним планом, що складає вчитель , враховуючи психофізичні особливості та пізнавальні можливості учнів. Для цього попередньо проводиться-вивчення стану рухових функцій дитини, мовлення, інтелектуального розвитку тощо. У процесі обстежень звертається увага на працездатність, активність, цілеспрямованість, особливості уваги, пам'яті. На основі цих та інших даних у вчителя складаються уявлення про інтелектуальний розвиток учня з церебральним паралічем. У всіх випадках визначаються найбільш дефектні і найбільш збережені функціональні системи.
З опорою на збережені функціональні системи вчитель проектує навчальний процес, який має корекційну спрямованість.
Важливою умовою успішності індивідуального навчання є визначення освітніх і крекційно-розвиткових підходів, добір відповідних методик, засобів навчання.
Кожний урок, який проводять учителі індивідуального навчання, має і навчально-виховний, і корекційно-розвитковий характер. Структура уроку відрізняється від занять в загальноосвітній школі.
Урок для дітей із ДЦП складається з таких етапів:
- психологічної підготовки (1-2 хв);
- логопедичної розминки (2 хв);
- основного етапу (20-25 хв);
- фізкультхвилинки (5 хв);
- заключного етапу (5-6 хв).
Урок починається з психологічної підготовки учнів до роботи.' З цією метою використовуються найрізноманітніші заходи: розгляд цікавого малюнка, яскравих сторінок підручника, нових іграшок тощо. Застосовуються також такі корекційно наповнені, ефективні методи і форми підготовки дітей до навчальної праці, як аутотренінг, бесіда-діалог з батьками та дитиною про її самопочуття предметно-практична діяльність, логопедична розминка в ігровій та віршованій формах, використання коротеньких шсеньок, лічилок, віршиків, зрештою - поцілунку мами як спонукання дитини до успішної роботи.
Згадані прийоми нетрадиційні, вони близькі і звичні дітям, доступні і приємні для них, тому створюють бадьорий робочий настрій, допомагають долати труднощі, стимулюють працездатність й інтерес до навчання і головний фактор успішного розвитку - бажання вчитися.
Найвідповідальнішим і найважливішим є пристосування змісту освіти і програмових вимог до психофізичних і навчальних можливостей учнів з тяжкими розладами опорно-рухового апарату. У практиці київської спецшколи-інтернату № 15 за рішенням педагогічної ради використовується три варіанти навчальних програм, розрахованих на дітей з різними рівнями фізичного та розумового розвитку: І - діти, які в повному обсязі спроможні засвоювати державну програму; II - діти, які мають певні труднощі у навчанні і потребують допомоги вчителя; III - це діти, які самостійно не можуть опанувати навчальну програму і потребують систематичної дощмоги вчителя.
Вчителі на заняттях забезпечують:- посильне навантаження учнів під час уроків і виконання домашніх завдань, зменшують обсяг навчального матеріалу, локалізують його головний зміст у доступній формі викладу, вилучають складний теоретичний матеріал;
- пояснюють новий матеріал окремими порціями, від конкретного до більш абстрактного, від найлегшого для засвоєння до складнішого матеріалу, доки знання і вміння не будуть міцно засвоєні;
- проводять додаткову роботу з повторення, уточнення і розширення знань учня з конкретної освітньої галузі.
Позитивний результат трирівневого підходу - успішність дитини у навчанні, стійке бажання вчитися.
Наведемо приклад успішності найважчих дітей в умовах індивідуального навчання. Учениця 2-А класу Юля Ш. має важку форму ДЦП (спастичну диплегію). Вона не ходить, має порушення координації рухів рук, дизартрію, косоокість. Учитель індивідуального навчання працює за ПІрівнем загальноосвітньої програми, який було визначено після детального вивчення психофізичних можливостей дівчинки. Учениця засвоює цю програму за допомогою вчителя і має. певні успіхи.
Інший приклад. Ігор Б., учень 5-А класу, має діагноз: спастична диплегія, дизартрія, порушення зору. Він навчається за І рівнем загальноосвітньої програми з математики та за II рівнем з письма і читання. Хлопчик опановує програму успішно, що підтверджує правильність вибору рівня програми.
Вчителі школи використовують різні форми організації індивідуального навчання: уроки за предметами, спеціальні форми організації навчання, інтегровані уроки.
Зокрема проводиться робота з пам'ятками: "Вчись правильно, виразно читати", "Вчись складати план прочитаного", "Вчись працювати із заголовком твору", проводяться уроки-змагання, використовується самостійна робота з підручником.
Важливим є питання присутності батьків на заняттях.
Досвід засвідчує, що присутність батьків зазвичай викликає у дітей неадекватну поведінку і це негативно впливає на проведення занять. Доцільніше зрідка запрошувати батьків на заняття, щоб поділитися певними успіхами чи проблемами дітей, продемонструвати їм окремі прийоми роботи. Під час проведення занять, особливо в початкових класах, у спеціальній педагогіці прийнято використовувати найрізноманітніші засоби підтримки уваги і працездатності учнів з ДЦП, що зумовлено нестійкістю їхньої уваги, швидкою стомлюваністю.
Практики виділяють п'ять основних груп засобів, які найширше використовуються
вчителями індивідуального навчання: г'
- фізхвилинка, рухливі ігри;
- різноманітне унаочнення (роздаткові картки, малюнки, картини, ілюстрації, калькулятор тощо);
- дидактичні ігри (з дитячим конструктором, мозаїкою, розрізними малюнками тощо);
- дозування матеріалу на змістовно завершені порції, новизна змісту; *
- практичні вправи на розвиток мислення, пам'яті, уваги, мовлення.
Деякі вчителі-практики використовують також логопедичні вправи на розслаблення (релаксацію), вправи для встановлення правильного дихання, розв'язування задач за малюнками, схемами, музична терапія, трудотерапія, самомасаж, альбоми з трирівневими завданнями. Перелічені засоби, викликають у дитини інтерес, радість і мають значний корекційний потенціал.
Основний дефект при церебральному паралічі - рухові порушення, які значною мірою визначають специфіку навчальної діяльності цих дітей. Це виявляється не тільки на сформованості рухових навичок і умінь, а й у недостатності більш складних моторних функцій, необхідних для навчальної діяльності, в основі яких - рух (зорово-моторна координація, просторовий аналіз і синтез, праксис). Труднощі навчальної діяльності дітей із
ДЦП обумовлені також порушеннями мовлення. Аналізуючи проблеми фізичного стану дитини з ДЦП, вчителі вказують на повільне, нечітке, а іноді незрозуміле мовлення, порушення зору, слуху, гіперкінези, порушення дрібної моторики, що в багатьох випадках утруднює процес навчання. Тому вся корекційна робота спрямована на подолання цих недоліків.Вчителі на початку уроку проводять логопедичні розминки, вправи для розвитку дрібної моторики, в середині уроку - вправи для зняття втоми очей, корекцію уражених психічних процесів, пам'яті, мислення, уваги; вправи на розвиток м'язового відчуття, сенсорики, корекцію слуху. Вчителі, які працюють з хворими на ДЦП дітьми, систематично консультуються з логопедом щодо проведення артикуляційної гімнастики. Після 15-20 хвилин уроку проводиться фізкультхвилинка тривалістю 5 хвилин. Для правильного проведення фізкультхвилинки вчителі індивідуального навчання радяться з учителем фізкультури, інструктором ЛФК. Адже позитивних зрушень у навчанні хворого на ДЦП учня л можна сподіватися лише за співпраці вчителя індивідуального навчання, логопеда, інструктора ЛФІСучителя фізкультури, лікаря школи.
Важлива умова успішності всієї навчально-виховної і корекційної роботи з дитиною -тісна співпраця з -батьками. Батьки - це перші помічники хворої дитини, їх роль у навчальному процесі не можна недооцінювати. Батьки дітей 'з ДЦП завжди потребують допомоги в тому, як навчати дитину вдома, які умови необхідно створити для неї, як взаємодіяти з нею в певній ситуації, як реагувати на прояви неадекватної поведінки та ін. Кожна сім'я, де росте дитина з розладами опорно-рухового апарату, шукає поради та підтримки фахівців і часто не знаходить її. Практика переконує, що саме вчителі постійно обговорюють з батьками проблеми та успіхи дитини, дають рекомендації з питань навчання й виховання, поради щодо правильного режиму, організації життя, самопідготовки, користування навчальними посібниками, вибору методів роботи з нею. проводять практичні заняття для підвищення освіти батьків, вирішують різні конфліктні ситуації в сім'ях. Залучаючи батьків до роботи з дитиною, педагог дає їм змогу відчути радість успіху.
Отже, аналізуючи досвід корекційної роботи вчителів індивідуального навчання спецшколи-інтернату №15, можна констатувати ряд здобутків. Серед них доцільно відзначити науково-методичне керівництво практикою індивідуального навчання дітей у домашніх умовах, вивчення вчителями психофізичних особливостей і пізнавальних можливостей учнів та обізнаність з їх проблемами, відповідність змісту навчання виявленим особливостям дітей, його трирівневий характер, різноманітність застосовуваних форм навчання, видів роботи, співпраця з батьками та ін. Проте необхідно констатувати й певні недоліки. Зокрема, не всі вчителі (25%) досконало знають і застосовують логопедичні вправи для вироблення в учнів з ДЦП правильної артикуляції, дихальні, мімічні вправи, звертаючи переважно увагу на розвиток дрібної моторики. Більшість вказують на необхідність підготовки посібника з корекційної роботи у школі, на індивідуальних заняттях. У спецшколі-інтернаті №15 діти, які навчаються в домашніх умовах, двічі на місяць (за встановленим графіком) мають можливість отримати консультації фахівців, що є позитивним вирішенням реабілітаційних проблем. Однак не всі діти мають змогу потрапити на такі консультації. Причини різні: неможливість замовити транспорт у потрібний день; небажання батьків, які інколи залишаються "пасивними і поганими помічниками тим, хто працює з хворою дитиною. Отож практично єдиним працівником, порадником, реабілітологом, психологом, логопедом лишається вчитель індивідуального навчання.
суються дані про учня, виставляються річні оцінки, вкладається направлення учня до школи та копія свідоцтва про народження.
Після закінчення учнем 1-го, 4-го та випускного класе у особовій справі пишеться коротка характеристика на учня. Ведення особових справ вчителем контролюється заступником директора з навчально? роботи Особові справи учнів індивідуального навчання зберігаються у секретаря школи.
У щоденнику учня, який веде він сам, якщо може самостійно писати, записуються домашні завдання. Якщо учень має тяжкі розлади рух» і писати не може, щоденник заповнює вчитель.
Відповідно до Положення про спеціальну загальноосвітню школу-інтернат України для дггей з вадами фізичного або розумового розвитку тривалість уроку у підготовчому класі — ЗО хвилин, 1-2-му — 35 хвилин, 3-му — 12-му класах — 40 хвилин. На кожному уроці після 15-20 хвилин занять проводиться п'ятихвилинна фізпауза з використанням лікувально-коригуючих вправ.
Ш. ОБСТЕЖЕННЯ ВЧИТЕЛЕМ УЧНЮ, ЯИ НАВЧАЮТЬСЯ ВДОМА
Перед складанням індивідуального плану роботи з учнем на навчальний рік учитель повинен ознайомитись із станом рухових функцій верхніх кінцівок дитини, провести логопедичне обстеження та вивчити інтелектуальний розвиток дитини.
Тільки після вивчення індивідуальних особливостей учня, на основі навчальної програми складається план індивммальної роботи на весь рік
У процесі проведення обстежень учитель звертає увагу на основні моменти навчальної діяльності учня: працездатність, активність, цілеспрямованість, наявність або відсутність планових дій. Відмічаються особливості уваги, пам'яті. При обстеженні пам'яті звертається увага на стан короткотривалої та довготривалої пам'яті, перевагу механічної або логічної, стан зоровот, слуховот і моторнот пам'яті. На основі отриманих даних в учителя складаються уявлення про інтелектуальний розвиток учня з церебральним паралічем. В усіх випадках визначаються найбільш дефектні і найбільш збережені функціональні системи і з опорою на останні вчитель будує навчальний процес. У разі виявлення в учня зн
IV. КОРЕКЩЙНА СПРЯМОВАНІСТЬ ІНДИВІДУАЛЬНОГО НАВЧАННЯ
Дитячий церебральний параліч за останні роки став одним із найбільш поширених захворювань центральної нервової системи в дитячому віці в усіх країнах світу. Це захворювання важко інва-лідизує дитину, не тільки вражаючи рухову систему, а й викликає порушення мови та інтелекту. Якщо дитина має важкі ураження рухової системи і рука її зовсім не підготовлена до письма, то рішенням педагогічної ради школи такий учень звільняється від оцінювання письмових робіт і з ним проводиться усне вивчення грамоти й української мови. Паралельно з цим проводяться вправи для підготовки руки до письма.
Навчання письму можна починати тільки після підготовки руки до письма, після розвитку диференційованої діяльності пальців. Тривалий час перед початком роботи з опанування рухів, потрібних для письма, учень навчається контролю за роботою м'язів пальців при змиканні кінчиків нігтьових фалангів І, II, III пальців, почерговому згинанню та розгинанню пальців, утриманню олівця в повітрі. Далі починається робота зі стабілізації утримання олівця в пальцях, для чого підбирається, максимально вигідне для функції положення кисті. В цей час учитель та батьки гювинні приділити-велику увагу розвиткові дрібнот моторики пальців рук. Для цього можна рекомендувати таким дітям перекладати предмети з однієї коробки в іншу, починаючи від яблук і закінчуючи горохом, ліпити з пластиліну, глини, а також роботу з мозаїкою.
У період навчання грамоти діти, які не мажуть писати, можуть виконувати завдання на магніт
ній дошці. Ця робота допомагає вчителеві перевіряти знання учнів, а учням — розвивати дрібну мото
рику кистей верхніх кінцівок. .„
Кожний урок, який проводить учитель вдома, повинен мати корекційний характер. Починати урок потрібно з психологічної підготовки учня до роботи. Після цього обов'язково проводиться логопедична гімнастка. Вчитель, який працює з хворий учнем на ДЦП, систематично консультується з логопедом щодо проведення артикуляційної гімнастики. Після 15-20 хвилин уроку проводиться фізкультх-вилинка, яка триває 5 хвилин. Для правильного проведення фізкультхвилинки потрібно радитися з учителем фізкультури та інструктором ЛФК, які працюють у школннтернаті. Оскільки досягти позитивних результатів у навчанні хворого учня на ДЦП можна лише за умови співпраці вчителя індивідуального навчання, логопеда, інструктора ЛФК, вчителя фізкультури, лікаря школи.
Діти з церебральним паралічем, які навчаються в домашніх умовах, мають тяжкі порушення рухового апарату. В основному це діти, які прикуті до ліжка. Вони не мають можливості спілкуватися з однолітками, та чужими дорослими людьми. Тому зв'язна мова цих дітей часто не розвинута, словниковий запас бідний. Ці моменти теж повинен врахувати вчитель при складанні індивідуального плану роботи.
V. ВИКОРИСТАННЯ ДИДАКТИЧНОЇ ГРИ В УМОВАХ ІНДИВІДУАЛЬНОГО НАВЧАННЯПід час пр
Застосування гри та ігрових момент» створює у дітей бадьорий робочий настрій, сприяє подоланню труднощів, які виникають у них під час уроку. Велике значення мають дидактичні ігри з пізнавальної точки зору. У процесі розв'язання різноманітних завдань в учнів розвиваються такі процеси мислення, як порівняння, аналіз, синтез.
Під час дидактичних ігор діти систематизують й закріплюють свої знання про різні ознаки предметів, встановлюють зв'язки між ними, просторові, часові та інші співвідношення. Учні засвоюють загальні поняття, збагачують словниковий запас. Дидактичні ігри допомагають розвинути увагу, зосередженість, волю дітей, чесність, правдивість. Для гри на уроці слід відводити небагато часу, не більше 4-6 хвилин, щоб, вона не втомлювала дитину. Виїюристовуються ігри і як засіб психологічної підготовки учнів до уроку, і як засіб відпочинку після напружено! праці. Тобто гра сприяв доцільності організації навчальної діяльності учнів.
х Для проведення ігор учитель повинен підготувати необхідну кількість малюнків, таблиць, карток, різних іграшок, предмет» тощо. Ці матеріали мають бути привабливими, гарними, чистими, старанно виготовленими. Малюнки мають бути естетичними, букви й цифри чіткими, геометричні форми фігур точними.
Учні з задоволенням грають на уроці, і це допомагає ЇМ міцніше засвоювати програмний матеріал.
У дітей з церебральним паралічем часто, особливо на початку навчання їх грамоті, проявляються труднощі при написанні букв. Найбільш характерною особливістю їх письма може бути його дзеркальність. Вчитель повинен систематично при навчанні грамоті включати вправи для подолання цього недоліку.
На уроках української мови слід використовувати ігри для загального і мовленнєвого розвитку учнів. Ці ігри грунтуються на мовному матеріалі, але мають на меті не лише мовний, а й загальний розвиток учнів, зокрема розвиток їх пам'яті, уваги, кмітливості, вміння класифікувати предмети, порівнювати їх, диференціювати. Ігри, подібні до таких, як «Що змінилось?», «Чарівний мішок», можуть бути використані не тільки на уроках української мови, а й на іщдих.
За допомогою дидактичних ігор на уроках математики здійснюються такі навчальні завдання: закріпленім знань про утворення чисел першого десятка; розвиток уміння встановлювати кількісні відношення, визначати склад числа; вправляння в додаванні та відніманні чисел; та ін. Для ефективного проведення математичних ігор необхідно використовувати цифрові картки, малюнки з певною кількістю предметів, самі предмети (палички, каштани, горіхи, жолуді та ін.). Застосування математичних ігор особливе значення має для розумово відсталих дітей на початковому етапі навчання. Бо їм дуже важко запам'ятати цифровий матеріал без опори на наочність.
На уроках математики в
Більшість учнів, хворих на ДЦП, довго не можуть засвоїти склад числа. Цей матеріал надзвичайно важливий для засвоєння у 1 класі, тому «Ігри на закріплення складу числа» допоможуть дітям засвоїти матеріал про склад числа («Знайди свою пару», «Вгадай» скільки в другій руці» та ін.), і їх доцільно проводити протягом усього навчання у 1 класі.
Ігри на розвиток та закріплення обчислювальних умінь доцільно проводити вже з початком вивчення теми «додавання» та «віднімання в межах першого десятка». Діти люблять такі ігри, як «Мовчанка», «Риболови», «Кращий рахівник»,
Ознайомлення з основними ознаками предмета — кольором, розміром та формою -—допомагає дітям повніше сприймати предмети і явища навколишнього світу, готує їх до усвідомлення поняття про вимірювання величин, до засвоєння геометричного матеріалу.
VI. ІНДИВІДУАЛЬНИЙ ПІДХІД ПІД ЧАС ПРОВЕДЕННЯ ЗАНЯТЬ ВДОМА -
У київській слецшкслннтернаті N6 15 для дітей з порушенням опорно-рухового апарату учні, які навчаються вдома, працюють за 3-ма програмами:
- За загальноосвітньою (діти з нормальним інтелектом).
- За ЗПР (діти з затримкою психічного розвитку).
- За програмою допоміжної школи — діти з незначним ступенем розумової відсталості, а також діти, які за своїм психічним станом не можуть перебувати в дитячому колективі (діти з психоподіб-ними станами та епілептичними синдромами).
З учнями, які навчаються за програмою загальноосвітньої школи та ЗПР, у початковій школі працює один учитель, а починаючи з 5-го класу — вчителі-предметиики. З учнями допоміжних класе з
1-го по 10 клас працює один учитель-дефектолог.Для індивідуального навчання вдома дітей допоміжних класів виділяється 10 годин на тиждень. У зв'язку з тим, що 90% дітей з розумовою відсталістю хворих на ДЦП мають тяжкі порушення мови — дизартрію, 1 година відводиться на логопедичну роботу.