Директор спі №15 Леонід Торба. Корекційно-реабілітаційна робота в спеціальній школі-інтернаті №15 для дітей з наслідками поліомієліту та церебральними паралічами

Вид материала

Документы

Подобный материал:

• Програми з читання, української мови, математики для 1-10 класів спеціальної загальноосвітньої, 1141.95kb.
• Методичні рекомендації щодо організації та проведення індивідуального навчання вдома, 195.38kb.
• Програма для спеціальних загальноосвітніх шкіл для дітей з вадами розумового розвитку, 584.93kb.
• Соціально-реабілітаційна діяльність дитячої бібліотеки: загальні напрямки, цілі, 131.98kb.
• Тей із зпр) складена, виходячи з цілей, вимог І змісту навчання історії у школі, закладених, 2160.68kb.
• Програми з логоритміки для спеціальних загальноосвітніх шкіл-інтернатів для дітей, 1213.51kb.
• Зміни до цільової програми «Соціальна робота, послуги та підтримка сімей, дітей, 54.76kb.
• Міністерство праці та соціальної політики України Затверджено на засіданні Методичної, 549.68kb.
• Психолого-педагогічна діагностика готовності дітей до навчання в школі”, 392.12kb.
• Курсова робота з журналістики Природа й структура комунікативного процесу, 291.94kb.

Директор СПІ №15

Леонід Торба.

Корекційно-реабілітаційна робота в спеціальній школі-інтернаті №15

для дітей з наслідками поліомієліту та церебральними паралічами


Спеціальна школа-інтернат № 15 – це навчально-лікувальний заклад для дітей хворих на церебральний параліч (ДЦП).

Історія школи починається з 1960 року як масової школи-інтернату № 15 для здорових дітей , а потім – для дітей з серцевими хворобами.

Лише у 1967 році тут з’явилися перші діти-вихованці з наслідками поліомієліту та церебральними паралічами, які приїздили сюди з різних куточків України.

З 1972 року школа почала приймати на навчання і лікування дітей з розумовою відсталістю.

Спецшкола-інтернат № 15 підпорядкована Головному управлінню освіти і науки Київської міської державної адміністрації.

Сьогодні у школі навчається 340 учнів за 3-ма окремими навчальними програмами з міста Києва та Київської області:

• 110 учнів навчаються за програмою загальноосвітньої школи;
  
• 90 учнів вчаться в класах інтенсивної педагогічної корекції;
  
• 70 учні вчаться за програмою допоміжної школи.
  

- більше 70 учнів за індивідуальними програмами навчаються в домашніх умовах.

Навчально-виховний процес здійснюють 117 педагогічних працівників ( 82 вчителі та 35 вихователів).

Навчально-виховний процес дітей з особливими потребами здійснюється у тісному взаємозв’язку з лікуванням та соціальною реабілітацією.

Медичне обслуговування та реабілітацію проводять 3 лікарі, 8 медичних сестер, 12 масажистів та інструкторів лікувальної фізкультури (ЛФК).

У школі для цього обладнано:

• 5 залів лікувальної фізкультури;
  
• 2 тренажерні зали;
  
• 9 медичних кабінетів (гідротерапія, фітотерапія, електролікування тощо).
  

Слід окремо відзначити роботу логопедичного центру ( 8 вчителів-логопедів, 5 логопедичних кабінетів), який надає логопедичну допомогу учням школи; рекомендації батькам, а також одночасно є навчальним центром для студентів Інституту корекційної педагогіки та психології педагогічного Національного університету ім. М.П. Драгоманова.


В школі-інтернаті створено реабілітаційний центр з трудового навчання за такими напрямками:

палітурна справа, столярна справа, швейна і шевська справи.

Частина учнів після закінчення школи за власним бажанням може удосконалити підготовку до життя у професійних класах (шевська і швейна справи). Після закінчення профкласів учні мають можливість продовжити навчання у навчальних закладах України та працювати за обраною спеціальністю.

На сьогодні школа-інтернат № 15 – це заклад, який у комплексі забезпечує дітям з обмеженими можливостями їх майбутнє, вселяє віру батьків, що діти зможуть жити в суспільстві, серед людей, долаючи труднощі складного життя.

В Київській спеціальній школі-інтернаті № 15 навчаються діти з органічним ураженням центральної нервової системи:

• дитячий церебральний параліч;
  
• наслідки перенесених нейроінфекцій;
  
• вади розвитку головного мозку;
  
• наслідки ЗЧМТ;
  

з захворюваннями периферичної нервової системи:

• травматичні ушкодження плечового сплетіння;
  

наслідкові нервово-м’язові захворювання:

- прогресуюча м’язова дистрофія;

• невральна аміотрофія Шарко-Марі;
  

захворювання опорно-рухового апарату:

• артрогрипоз;
  
• остеохондродистрофія;
  
• вроджені вивихи кульшових суглобів та ін.
  

Окрім рухових дефектів певна кількість дітей мають порушення інтелектуального розвитку:

• затримка психічного розвитку;
  
• інтелектуальна недостатність;
  
• легка розумова відсталість;
  

мовні вади – недорозвиток мови І-ІІ-Ш рівнів, дизартрії, дислалії, порушення фонематичного сприймання, моторна алалія;

порушення емоційно-вольової сфери: психомоторна розгальмованість, емоційна слабкість, негативізм, порушення поведінки та спілкування з однолітками та дорослими, психопатоподібні реакції з більш грубими проявами ушкодження особистості дитини ( переважно навчаються в домашніх умовах).

Тому корекційно-відновлювальна робота як медичної частини та педагогічного колективу школи спрямована на подолання або зменшення проявів всіх хворобливих форм учнів.

Вся психолого-медико-педагогічна реабілітація дітей з функціональними обмеженнями в спецшколі-інтернаті № 15 направлена на:

• перебування дитини-інваліда в колективі в умовах звичайного середовища, без ізоляції від суспільства;
  
• рання соціальна інтеграція в суспільство;
  
• розробка і реалізація індивідуальних реабілітаційних програм з урахуванням рівня розвитку та можливостей.
  

Навчання дітей здійснюється за трьома навчальними програмами:

а) загальноосвітня;

б) інтенсивної педагогічної корекції – для дітей із затримкою психічного розвитку та легкою інтелектуальною недостатністю;

в) допоміжної школи – для дітей з легкою розумовою відсталістю.

В багатьох випадках навчання проводиться при індивідуальному підході вчителів та при індивідуальному навчальному навантаженні тому, що певна кількість учнів мають крім основного захворювання порушення зору - часткові атрофії дисків зорових нервів, зниження гостроти зору, астигматизм; порушення слухового аналізатору – туговухість І-ІІ ступенів. Певна кількість учнів мають значні вади маніпулятивної функції рук, що не дає можливість таким учням швидко і розбірливо писати або мають серйозні мовні вади і це заважає висловитись і виразити свою думку.

Тому, враховуючи контингент учнів нашої школи, їх інтелектуальний розвиток, особливості психоемоційної сфери, фізичні та мовні вади, основна мета полягає в удосконаленні індивідуального підходу в навчанні, розробки індивідуальних форм та методів навчання з індивідуальними навантаженнями. При правильно наданій педагогічній корекції та комплексу реабілітаційних заходів тобто лікуванні, логопедичній корекції та створенні позитивних умов виховання, інтелектуальний розвиток дитини поліпшується і в майбутньому можливе навчання за програмою загальноосвітньої школи ( для дітей із затримкою психічного розвитку), або за програмою інтенсивної педагогічної корекції ( для дітей з легкою розумовою відсталістю).

Для таких учнів насамперед проводяться всі необхідні реабілітаційно-корекційні заходи:

а) обстеження та лікування в психоневрологічному відділенні або консультативна допомога з встановленням ступеня важкості порушення інтелекту, при згоді і бажанні батьків;

б) розробка індивідуальних форм і методів засвоєння навчальної програми;

в) розробка індивідуальних корекційно-виховних заходів ( розвиток навичок самообслуговування, орієнтація в оточуючій місцевості, соціальна адаптація);

г) лікування та медична реабілітація з корекцією мовних вад.

Дитячий церебральний параліч є наслідком ураження мозку в різні періоди формування його основних рухливих структур. Навчання і виховання дітей з дитячим церебральним паралічем ускладнюється тим, що недоліки рухової сфери поєднуються з дефектами мови, розумового розвитку, емоційними та іншими порушеннями: зору, слуху.

Вивчення складу учнів з дитячим церебральним паралічем показало, що рівень підготовленості дітей до засвоєння програмового матеріалу з різних предметів та стан їх рухливої сфери неоднорідні. Це пояснюється тим, що до вступу в школу діти виховувались в різних умовах. Частина дітей вступила до школи з спеціального дитячого садочка для дітей з наслідками ДЦП. З цими учнями в дошкільному закладі проводилась корекційно-відновлювальна робота, що дозволило їм оволодіти деякими життєвими навичками в колективі. Деякі учні поступили до школи з сім’ї. Обмежене спілкування у дитячому віці та відсутність корекційної роботи створювало несприятливі умови для формування побутових рухових навичок. На початковому етапі навчання діти мають різний рівень сформованості рухових навичок, що ускладнює проведення занять по навчанню письму, ручної праці, образотворчого мистецтва, тощо. Вчителі умовно розділяють клас на 3 рівні, в залежності від рівня розвитку моторики. На уроках письма прагнуть дати учням необхідні знання і навички більш-менш розбірливого і грамотного письма, бо від цього в певній мірі залежать подальші успіхи в навчанні.

Учні з вадами дрібної моторики весь час потребують допомоги та індивідуальної роботи з боку вчителя, інструктора ЛФК.

Вчителями розроблено вправи для рук, якими користуються на уроках письма, математики, образотворчого мистецтва, трудового навчання.

Гімнастика для розвитку дрібної моторики проводиться під музичний акомпанемент - магнітофон.

Робота з мозаїкою: викласти

1 рівень – сніжинку

2 рівень – трикутник

3 рівень - пряму лінію з допомогою вчителя.

Робота з розвитку дрібної моторики - використовують заспокійливу музику:

1 рівень – шнурування черевика;

2 рівень – застібнути ґудзики ( з’єднати частини ведмедика);

3 рівень – вигинаючи ізольовану проволоку викладати вивчену букву, цифру.

Робота з пластиліном:

1 рівень – ліпити “ковбаску”, вигнути геометричні фігури:


2 рівень – ліпити кульку;

3 рівень – ліпити фігуру з допомогою вчителя.

Розроблено індивідуальні рекомендації корекційної роботи для кожного учня, які використовуються на уроках письма , математики, корекції.

Розроблено комплекс вправ для розвитку дрібної моторики, масаж, вібромасаж, вправи для пальців рук. У класах є прилади, які допомагають долати вади дрібної моторики: черевик, пристрій для кистей рук; різноманітні звірята, частини яких з’єднуються гудзиками; смужки ізольованого дроту з якого учні вигинають букви, цифри, геометричні фігури; пластилін і т.п.

На уроках вчителі вимагають від усіх учнів:

• дотримання правильної постави за партою;
  
• правильне положення зошита на парті;
  
• вільне володіння ручкою, олівцем.
  

В зв’язку з особливостями психічного і фізичного розвитку велика увага приділяється підготовчим вправам, які розраховані на розвиток і координацію рухів руки. Вправи ці різноманітні:

а) письмо довгих дугоподібних штрихів зліва направо і справа наліво;

б) письмо прямих ліній без натиску;

в) письмо чотирикутників., воно привчає учнів сполучати рухи пальців при письмі похилих ліній з рухом кисті рот письмі горизонтальних ліній так, щоб одна лінія не відривалась від другої;

г) письмо зубчатого бордюра, який складається з похилих і горизонтальних ліній;

д)виписування овалів рухом ручки декілька раз по одному і тому ж місцю.

Для розвитку дрібної моторики добре використовувати такі вправи:

1) безвідривне креслення горизонтальних ліній для розвитку вільного руху передпліччя;

2) письмо рядкових букв і з’єднання їх різними додатковими лініями для розвитку рухів кисті та пальців;

3) письмо слів з іншими буквами і окремих речень, цілих текстів, в яких є слова з даними буквами.

Письмо є складним психофізіологічним процесом, при якому рухи рук контролюються і направляються рухом очей. Рухи правої руки виникають внаслідок звуження і розслаблення м’язів за допомогою дій нервових імпульсів, які ідуть від рухомих клітин великих півкуль головного мозку. Тому між очима і рукою, повинна бути при письмі правильна взаємодія. Порушення цих умов викликає невірну акомодація очей, напруженість в рухах руки, впливає на здоров’я дитини, що пише, і створює неминучі утруднення в письмі. На уроках вчителі постійно стежать за тим, щоб в учня в процесі письмових робіт розвивалась координація рухів пальців, кисті і передпліччя.

Вироблені прийоми підготовки дітей до роботи під час письма ( встановлення правильної пози під час письма).

Діти за командою вчителя ставлять одночасно лікті на край столу, зближують кінчики пальців під прямим кутом, потім опускають одночасно передпліччя так, щоб лікті легко висковзнули з краю столу і передпліччя лягають під прямим кутом одне до одного.

Частина учнів мають гіперкінези, розлади або недоліки координації рухів, недоліки моторики.

На уроках педагоги слідкують за тим, щоб в учнів під час письма розвивалась координація рухів пальців, кисті, передпліччя. Діти, в яких порушена дрібна моторика, не можуть правильно утримувати ручку трьома пальцями: великим, вказівним і середнім; а безіменний і мізинець трохи підігнуті до долоні, служать для підпори руки.

Учні з порушенням дрібної моторики потребують весь час індивідуальної допомоги з боку вчителя. Особливу увагу вчителі приділяють предметно - практичній діяльності дітей, вони вчаться діяти самостійно ( ліпити, складати).

Тривалість перебування учнів у1,2,3 відділеннях визначається ступенем корекції специфічного утруднення вадою дрібної моторики.

Учням надається комплексна диференційована лікувально-педагогічна допомога.

Види корекційної роботи в старших класах.

1. Розвиток дрібної моторики ( еспандери, конструктор, рахунок монет, робота з калькулятором ).

2. Розвиток зорового сприймання ( розрізнення геометричних фігур та геометричних тіл).

3. Розвиток просторового сприймання та формування креслярських навичок ( робота з лінійкою, транспортиром , циркулем).

4. Розвиток зв’язного мовлення (логопедична розминка, заучування скоромовок, створення діалогу між учнями на певних етапах уроку, робота парами, створення пошукових ситуаціях).

5. Корекція та розвиток мисленнєвих операцій, пізнавальної активності ( скорочений запис умов задач, робота над задачею;евристичні бесіди із створенням проблемних ситуацій).

Одним із головних проявів дитячого церебрального паралічу є складні порушення мовлення: дизартрія ( органічне ураження центральної та периферичної нервової систем – порушення артикуляції. Голосоутворення, темпу, ритму та інтонування мови), анартрія ( при тяжких ураженнях центральної нервової системи мова стає неможливою через повний параліч мовнорухових м’язів), алалія ( відсутність або недорозвиток мови внаслідок органічного ураження мовних зон кори головного мозку) – які ускладнені загальним недорозвитком мови, порушенням письма, логоневрозом, фонетико - фонематичним недорозвитком. Все це ускладнює засвоєння учнями шкільної програми.

Тому всі учням від підготовчого до 8 класу надається кваліфікована логопедична допомога.

На фоні дитячого церебрального паралічу спостерігають психофізичні, сенсорно-моторні порушення, які проявляються порушенням м’язового тонусу по типу паретичності, спастичності, дистонії. В результаті чого у дітей формуються патологічні артикуляційні уклади (контрактури губ, язика, м’якого піднебіння, голосових зв’язок, дихальної мускулатури), які мають стійкий характер і вимагають довготривалої корекційної логопедичної роботи.

Вся логопедична робота спрямовується на подолання всіх первинних і вторинних порушень мови, слуху, зору, сприймання, уваги, пам’яті, логічного мислення.

Випадки різних типів дизартрії є домінуючими в роботі з дітьми спецшколи-інтернату № 15.

На логопедичних заняттях обов’язковим є проведення артикуляційної гімнастики для системної підготовки і закріплення необхідних артикуляційних рухів.

З дітьми проводиться артикуляційна гімнастика, яка є важливим корекційним засобом у створення повноцінних рухів органів артикуляції і правильній вимові звуків.

- Постановка правильного мовленнєвого дихання, порушення якого, внаслідок порушення інервації дихальних м’язів є одним з симптомів дизартрії.

- Корекція порушень звуковимови та виправлень звуко-складової будови слів.

- Розвиток фонематичного аналізу, синтезу, уявлень.

- Формування слухового контролю за вимовою.

- Робота над диференціацією та автоматизацією звуків.

- Розвиток фонетико-фонематичної сторони мовлення.

- Робота з розширення запасу та уточнення значення слів, яка спрямована на збагачення словникового запасу та формування сприйняття уявлень про навколишнє середовище.

- Формування фразового мовлення.

- Формування аналізу структури речення.

- Розвиток зв’язного мовлення.

Серед методів роботи з цими дітьми проводиться логопедичний масаж артикуляційного апарату, зондовий масаж по методиці Новікової.

• Виготовлена велика кількість наочних посібників.
  
• Спеціально виготовлені картки для індивідуальної логопедичної роботи.
  
• Масаж щік, губ, шиї, рук масажером “Вітек” для зняття напруження м’язів, покращення кровообігу, стимуляція м’язів обличчя.
  
• Використання різних пристосувань, ігор для розвитку дрібної моторики.
  

Велику допомогу у роботі з учнями-логопатами надає використання сучасних комп’ютерних програм, які створені таким чином, що для дітей це пізнавальна гра.

Проробляючи запрограмовані вправи, які створені в слухо-мовному тренажері “Світ звуків”, учні із захопленням поринають у різні звуки, що її оточують та їх диференціюють.

Разом з прослуховуванням потрібно чітко назвати малюнки на моніторі, попередньо прослухавши правильну вимову слова з комп’ютера.

Особливо цінним є те, що гра дозволяє повторювати спроби до тих пір, поки не буде знайдена ( вимовлена) правильна відповідь. Це заохочує успіхи, а не підкреслює помилки.

Не менш цікавою є гра на комп’ютерному тренажері з розділами-файлами “ Наш світ у словах” , “Колір та форма”, “ Природа в мозаїках” тощо. Гра проходить під веселу музику та голосові імітації ( шум і гудки машин, шелест крил метелика, надання яблук і т.д.).

Лінгафонний кабінет дає можливість працювати одночасно з групою дітей ( до 8 учнів).

Програма створена таким чином, щоб обсяг роботи може бути наданий індивідуально, невеликій групі або цілому класу, можуть бути використані аудіо і відео- носії.

Робота на комп’ютерних логопедичних тренажерах проводиться як органічна частина (10-15 хв.) заняття яке проходить за навчальним планом .

Головна мета – свідоме розпізнавання, запам’ятовування та диференціація різних звуків.

Систематичне використання спеціальних комп’ютерних програм робить заняття цікавим, жаданим, привабливим, стимулює зацікавленість, отже і добрий результат роботи.


Корекційно-реабілітаційна робота – основа діяльності навчально-виховного процесу педагогічного колективу в спеціальній школі-інтернаті. При плануванні виховної роботи педагоги враховують діагнози вихованців, психофізичні вади дітей, їх емоційний стан та індивідуальні особливості.

Виховні заходи несуть не лише формування особистості через відкриття їй світу в його цілісності та різноманітності, комплексу особистісних якосте і рис характеру та ін.., а й корекцію та реабілітацію вихованців з особливими потребами.

Викликає задоволення, що діти з тяжкими вадами опорно-рухового апарату. Мовними вадами виступають зі сцени з великим бажанням. Вихователі сприяють цьому з розумінням, що допомагає учням паралельно розвивати поставу, індивідуальні риси характеру, пам’ть, мову тощо.

Заслуговує на увагу досвід роботи вихователів Чичирко А.Є., Балтянської Є.А., Прохоренко Т.М.. в організації корекційно-реабілітаційної роботи в позаурочний час.

При організації екскурсій, виставок дитячої творчості учні поповнюють навчальний кругозір, шліфують дрібну моторику, порівнюють предмети за формою, величиною, кольором та розташуванням у просторі. Так діють вихователі Горбачова В.В., Палій Н.В. , керівники гуртків Ковпак О.О., Гладченко Н.В.

У фізкультурно-спортивному гуртку (керівник Колосовський О.В. ), спортивних секціях з футболу, бадмінтону по лінії Інваспорту та Спешіел олімпік вихованці інтернату залучаються до корекційно-реабілітаційних процесів власних фізичних здібностей. Традиційні “Веселі старти” коригують не лише пам’ть, увагу, просторове мислення, величину зображуваного від ступеня віддаленості, а й фізичні кондиції дітей.

Заняття у гуртку інформатики (керівник Федун А.С.) коригують знання учнів з навчальних предметів.

В спецшколі-інтернаті № 15 до освітніх інновацій можна віднести:

- введення державних стандартів початкової освіти та розробка проектів загальної середньої освіти. Вчителями школи спільно з науково-дослідними інститутами розробляються проекти початкових та середньої освіти і затверджуються Міністерством освіти і науки України;

- інновації у формах, методах і технологіях навчання і виховання: впровадження індивідуально-орієнтованої навчально-виховної технології;

• в організаційній структурі спецшколи-інтернату № 15 створення варіативної організаційної освітньої структури – навчально-реабілітаційного центру;
  
• серед виховних інноваційних технологій впроваджується технологія ранньої соціалізації учнів.
  

Умови спеціальної школи спонукають учителів до творчого використання сучасних технологій навчання дітей з особливими потребами. Тому і домінує у навчанні особистісно-зорієнтований підхід. Використовують педагоги у своїй діяльності й інтерактивні методи навчання.

Методичні об’єднання вчителів-предметників спрямовують свою роботу в руслі новацій. Учителі досліджують проблеми формування мотивації навчальної діяльності учнів, розвитку інтелектуальних здібностей дітей, практикують нетрадиційні типи уроків.

Навчальний заклад співпрацює з інститутом проблем виховання АПН України, НПУ ім. М.П.Драгоманова, Інститутом колекційної педагогіки та психології з проблемами мотиваційного забезпечення навчальної і трудової діяльності аномальних дітей та психології поведінки такої людини в суспільстві.

Отже, адміністрація спецшколи-інтернату № 15 спрямовує розгортання інноваційних процесів у закладі, співпраця з науковими установами забезпечує педагогів системою знань, які дають можливість вибору доцільних форм та методів педагогічної взаємодії з дітьми.