Урок для дітей із дцп складається з таких етапів

Вид материала

Подобный материал:

1 2 3 4

є властива їм патологічно низька рухливість коркових"процесів.

помітніші відхилення, у порівнянні з нормою, спостерігаються в

іі сприймання розумово відсталих. Недосконалість сприймання у них

тим яскравіше, чим складніший об'єкт його. При цьому складністю

шати'не лише зміст об'єкта, але й його незвичне розташування. Тому

важко впізнати зображення, читати текст, якщо вони лежать у

ракурсі, часто вони впізнають в ньому зовсім інший предмет.

їженість осмислення сприймання може виявлятись І в тому, що

відсталі діти з труднощами впізнають і добре знайомі предмети. У

зайці бачать білку, овал плутають з колом, схожі за звучанням

імають як однакові, наприклад, галка - гайка. З цієї ж причини вони

ічають видові ознаки предметів, дещо краще їм вдається розрізнення

іак. Тому розумово відстала дитина швидше навчається відрізняти

куща, але розрізняти між собою дерева, квіти, ягоди, плоди

і важко.

Недостатність осмислення ще виразніше виявляється під час сприймана змістового матеріалу: мультфільмів, сюжетних малюнків, змісту задачі, казкі оповідання. Розумово відсталі діти не вміють самостійно переказати дитячи фільм, бо не все в ньому розуміють (осмислюють). Значні труднощі вони маки в інтерпретації сюжетного малюнка. Найчастіше ці діти не виокремлюю! істотного, не бачать залежностей і зв'язків між окремими деталями, не здатї без сторонньої допомоги розшифрувати смислозначущі деталі і об'єднати їх єдине ціле. Сприймання малюнка розумово відсталими дітьми нагаду фотографування: дитина послідовно, підряд називає суміжні зображення, і дошукуючись внутрішнього їх взаємозв'язку. Іноді розумово відсталі дії здатні встановити окремі смислові зв'язки між зображеннями, проте і в таки ^л випадках зміст малюнків передається ними неповно, або й зовсім помилково.' розумово відсіівлих дітей сприймання сюжетних малюнків часто обмежуєтьс впізнаванням окремих безпосередньо даних предметів, в той час як в норм сприйняте найчастіше є основою певних міркувань і пояснень.

Характерним для розумово відсталих дітей є перевага мимовільного на;
довільним сприйманням. Увагу цих дітей привертають переважно ті предмета
які об'єктивно відрізняються від інших чи то розміром, чи яскравісті
зображення. Довільне ж сприймання, пов'язане з умінням самостійно ставити
завдання на сприймання - розглядування певного об'єкта, або керуватися
якимсь завданням, наприклад, знайти якісь задані ознаки, формується І
великими труднощами і завдяки корекційній роботі. Таке завдання ці діти
швидко гублять і переключаються на якісь інші дії: дитина починає писати ні
те, що потрібно за завданням, перебирати свої речі, гортати сторінки
підручника. І

Слід зазначити, що така особливість - втрата завдання, сама по собі не І
однозначним доказом розумової відсталості. Вона може виявлятись і у дітей її
затримкою психічного розвитку, і навіть у інтелектуально повноцінних дітей зі
певних обставин.
І Істотні особливості має також ам'ять у розумово відсталої дитини

Слабкість замикальної функції кори головного мозку, властива цим дітям зумовлює повільність і недостатню міцність запам'ятовування. Новий матеріал така дитина спроможна засвоїти лише після багаторазового повторення Повторювати їй матеріал доводиться не лише для набуття знань, а й для їз зберігання, оскільки утворені в корі головного мозку зв'язки бйз підкріплення з них швидко згасають.

Розумово відсталим дітям надзвичайно важко запам'ятовувати тоі матеріал, що пов'язаний із логічним запам'ятовуванням. Не вміючи виділяп головну думку у тому, що потрібно вивчити, відокремити її від другорядної неістотної інформації, вони найчастіше запам'ятовують текст механічно заучуючи усе підряд. Продуктивність такого запам'ятовування дуже низька. Ня відміну від нормальних дітей, у розумово відсталих дітей немає суттєвим відмінностей в функціонуванні довільного і мимовільного запам'ятовування! оскільки заучуючи, вони не користуються засобами довільного! запам'ятовування, зокрема довільним відтворенням, тобто переказуванням!

їму .собі. У нормальних дітей довільне відтворення є самоконтролем.

вказуючи щось своїми словами, вони в такий спосіб активізують

і'ятовування і з'ясовують для себе те, що ще треба довчити. У розумово

іих же відтворення зводиться фактично до механічного копіювання

малу, який заучується.

Значні особливості має і процес відтворення у цих дітей: воно

дазується відсутністю точності, зв'язності, наявністю неадекватних

іесень. Погано осмислюючи матеріал, який потрібно запам'ятати,

>во відсталі діти не можуть виділи головну думку, зробити певний

івок до тексту, відкинути підчас відтворення другорядне, малозначуще

догу. Відтворюючи прочитане оповідання вони пригадують лише окремі

анти, а то й окремі слова або фрази; зміст же передати неспроможні. У

зенні будь-кого смислового матеріалу у розумово відсталих дітей чітко

гься невміння планово ' запам'ятовувати і організовувати своє

аання.

звичайно своєрідним у розумово відсталих дітей є мислення.

їй експериментальними дослідженнями встановлено, що провідним

інтелектуальної неповноцінності є недостатній розвиток вищих форм

іьної діяльності, тобто процесів узагальнення й абстрагування. Цим

важко абстрагуватися від несуттєвих деталей, виділяти головне,

від поодинокого і бачити спільне, загальне. Ця властива розумово

недостатність узагальнення пов'язана з особливостями розвитку

юленнєвих операцій. Навіть найпростіша мисленнєва операція-аналіз -

юво відсталих має свої особливості. Найбільш виразними його

жстиками є бідність і безсистемність. Розумово відсталі помічають

ю ознак. Особливо важко їм виділити ті ознаки чи частини предметів,

відрізняються від інших за кольором, формою, величиною.

>чи окремі об'єкти, ці діти виділяють в них головним чином ті

сі виступають виразніше, контрастніші і більше привертають увагу.

шсь на чайник, вони називають носик, кришку, ручку, водночас не

самого посуду, в якому міститься вода. Аналізуючи сюжетний

ці діти називають багато предметів, їх частин, але при цьому не

головних, істотних - тих, що мають значення для аналізу сюжету.

івістю вони дуже виразно відрізняються від нормальних дітей.

соналість аналізу розумово відсталих дітей тісно пов'язана із

їх синтезу. Дітям-олігофренам важко об'єднувати виділені частини

Нормальні ж діти, говорячи про частини об'єкта, одразу переходять

істики його в цілому.

юєрідно у розумово відсталих дітей у порівнянні з нормою

операція порівняння. Виконуючи таке завдання, що дуже часто

гь педагоги у навчанні молодших школярів, розумово відсталі

зть одні-дві ознаки, а далі переходять до опису однієї з них.

цієї операції ще більше виявляється, коли ставиться завдання

іети за ознаками, наочно не представленими, наприклад, за

і. Це зумовлене необхідністю застосовувати відповідні знання,

що також важко вдається розумово відсталим дітям через те, що самостій вони не вміють актуалізувати і добирати потрібну інформацію. Без спеціальн корекційної роботи діти цього робити довго не навчаються. Великі трудно мають ці діти під час порівняння схожих предметів, вони просто бачать однаковими, не виділяючи при цьому ні схожих, ні різних ознак. На як порівняння істотно позначається і згадувана нами нездатність утримувати пам'яті завдання: чим більше у порівнюваних об'єктах ознак, тим скоріше ді гублять завдання порівняти їх.

Своєрідність мислення розумово відсталих дітей найвиразні виявляється у процесах узагальнення та абстрагування. Тому на уроках ці ді гірше, ніж в нормі, справляються із завданнями, які потребують користуван 'певними правилами, розв'язування задач, підведення під поняття, добір аналогіями. ■_.

У інтелектуально повноцінних дітей уже в молодшому шкільному ві досить добре розвинуте логічне мислення. Вони легко розв'язують завдання встановлення причинно-наслідкових зв'язків у матеріалі, доступному для н за складністю. Без будь-яких труднощів нормальні діти розділяють на дві гр зображені овочі й фрукти, диких і свійських тварин, різного виду посу Розумово ж відсталі, якщо вони спеціально непідготовлені до цього, роб багато помилок. Аналіз таких помилок показує, що вони пов'язані конкретністю мислення, властивою зазначеним дітям. Класифікуючи овочі фрукти, вони часто ґрунтуються на зовнішніх ознаках, тому червоне яблук помідор кладуть разом. До свійських тварин відносять мишу, бо вона живе будинку. На питання, чи буде тигр свійським, якщо його тримати вдо відповідають ствердно.

Слабкість узагальнення розумово відсталих виразно виявляється у то що вони вивчають правила напам'ять, а застосовувати їх не вміють. Доб знаючи, наприклад, що нове речення пишеться з великої літери, вони йо пишуть з маленької, так само вони пишуть і власні імена; вивчивши прав вони не можуть навести до нього прикладу.

У зв'язку із конкретністю мислення розумово відсталі діти своєрід розуміють метафори, прислів'я. На запитання, які руки називають золотим відповідають: "На яких золота обручка". П'ятнадцятирічна розумово відсг дівчинка так пояснила прислів'я "Сім раз відмір, а один раз відріж " - "Ко треба один раз відрізати папір, то спочатку треба сім разів поміряти, щоб рів було".

Своєрідність узагальнень розумово неповноцінних дітей веде недосконалості понять, які у них формуються. Так, вони без вагань комп. називають годинником, оскільки там є стрілка, але неспроможні зрозуміти, пісочний годинник теж показує якийсь час. Ця недосконалість позначається тому, що у розумово відсталих дітей часто слово не є носієм понять, а скорі нагадує "кличку" ряду предметів. Слово у них прив'язане до певного предме або ситуації, у якій засвоювалось.

Конкретність мислення олігофренів ускладнює процес засвоєння ни абстрактних знань. Ця їх особливість дуже позначається на засвоє"

них знань, формуванні обчислювальних операцій з переходом через розв'язуванні задач. Насамперед їм важко дається розуміння самого на яке необхідно відповісти, усвідомлення умови, співвіднесення розуміючи умови, розумово відсталі роблять лише найбільш знайомі ї з числами.

"коналість мислення виявляється у розумово відсталих дітей в

ості образів, в обмеженій здатності придумати щось нове. Якщо на

сьма одна дитина придумала, наприклад, речення "Мама пішла на

то наступна після цього може придумати тільки дуже подібне,

у даному випадку лише персонажа, який теж піде на роботу.

ідним у розумово відсталих дітей довго залишається розуміння

приймаючи оповідання, розумово відстала дитина не орієнтується на

думку, вона часто нездатна її самостійно встановити. їй важко

приховані внутрішні змістові лінії, смисл, певні колізії, усвідомити

переживання, тонкі моральні почуття.

герною особливістю розумово відсталих дітей є некритичність Виконавши завдання, вони не вміють його оцінити, перевірити сть своїх дій, самостійно знайти помилку, найчастіше залишаються Хшоленими своєю роботою, не співвідносять одержаний результат із Особливості пізнавальної діяльності розумово відсталих дітей ся з особливостями їхньої емоційно-вольової сфери. Почуття цих начаються бідністю і недиференційованістю. Найчастіше вони пь задоволення або незадоволення, різні тонкі почуття їм мало У них також можна спостерігати прояви почуттів, неадекватних за ою тій причині, яка їх викликала. Тому маленька образа може афективний стан: дитина сильно кричить від того, що хтось зламав її водночас, не переживає, що мама захворіла. Настрій у розумово дітей дуже нестійкий і часто залежить від випадкових причин. ж, духовні та естетичні почуття розвиваються у них значно пізніше, альних. Недостатній розвиток мислення, його критичності обмежує олігофренів аналізувати свою поведінку. На цьому фоні у них формується неправильна - завищена самооцінка. _чимо, психічний розвиток дітей навіть з легкою розумовою є дуже своєрідним. Охарактеризовані особливості їхньої тої діяльності істотно утруднюють, а то й унеможливлюють навчання ноосвітній школі традиційними, достатніми для інтелектуально дітей, методами. Без адекватних корекційно-розвивальних заходів * можливості цих дітей не реалізуються повною мірою. З огляду на це іною і шкідливою є практика деяких учителів формального розумово відсталих дітей в класі без належної корекційно-ї роботи. Це завдає їй серйозної шкоди не тільки через те, що вона якісної освіти, але й через те, що вона зазнає серйозних моральних >унтям для цього насамперед стає постійна відсутність успіхів у діяльності. Скоро чи пізніше це неодмінно призводить до насміхань, ^ч$боку однокласників, до виникнення і закріплення негативних рис

Крім названих недоліків перебування розумово відсталої дитині загальноосвітній школі особливо непоправним є відсутність професії підготовки, яка забезпечується цим дітям у спеціальній школі. Згодом створить серйозну перешкоду такій дитині в соціальній адаптації та інтеграц суспільне життя для самостійного функціонування.

З дитиною з вадами розумового розвитку повинен працювати вчите дефектолог або вчитель, який пройшов відповідну курсову підготовку.

Організовуючи індивідуальне навчання, вчитель повинен:

детально ознайомитись з анамнестичними даними дитини (спілкуванні батьками, вивчення медичних довідок); ⁽
вивчити спеціальну медичну та педагогічну (дефектологічну) літературі метою з'ясування впливу різних факторів (пологові травми, хвороби, психи захворювання тощо) на процеси навчання і розвитку дитини;

-детально вивчити особливості розвитку психічних процесів дитині легкою розумовою відсталістю (стан пам'яті, уваги, мислення, працездатнос темп роботи, прояви поведінки, стан емоційно-вольової сфери та інше);

-ознайомитись з сучасними педагогічними підходами і методиками, і застосовуються у спеціальних школах при навчанні дітей з легкою розумов< відсталістю.

Під час навчання слід враховувати особливості психофізичного розвш дітей даної нозології:

Розумово відсталі діти мають, як правило, слабку_к короткочасну пам'яз тому матеріал треба подавати невеликими "дозами" і звертати увагу багаторазове повторення вивченого матеріалу. З цією метою а урізноманітнювати прийоми і види робіт на закріплення вивченого матеріа» застосовувати дидактичні ігри. І лише після засвоєння цього матеріа подавати більш складний новий матеріал.

У дітей з порушенням інтелектуального розвитку порушена активна ува Треба застосовувати наочний матеріал для її активізації; чергувати ви; діяльності (більш складні завдання чергувати з більш легкими).

У розумово відсталих дітей переважає конкретно-наочне мислення. Щ
нього і треба спиратись у викладанні навчального матеріалу. Для цього сЛ
застосовувати зрозумілу яскраву наочність (предметні картинки, рахункове
матеріал, малюнок-схему до задачі тощо). ОТ .Л9 ■ _м І

Діти з легкою розумовою відсталістю мають знижений темп роботи І
працездатність. Тому для них необхідно зменшити обсяг завдання та І
кількість. А складність повинна бути доступною. Для цього дітям можна давая
індивідуальні картки з завданнями відповідної складності та перфокарти, в ж
треба лиш вставити відповідну орфограму чи числову відповідь (і зовсім немИ
необхідності переписувати це завдання у зошит, якщо у дитини недостатня
сформовані навички письма). І

Діти з легкою розумовою відсталістю, як правило, не мають достатні навичок самостійної роботи. Потрібен постійний контроль за виконанням ним завдання (щоб вони не відволікались і не втрачали напрямку діяльності). І

Blog

Урок для дітей із дцп складається з таких етапів