Урок для дітей із дцп складається з таких етапів

Вид материала

Содержание

Діти з вадами слуху Порушення
Конституційно зумовлена форма затримки психічного розвитку.
Врахування особливостей пізнавальної діяльності розумово відсталих дітей під час їхнього навчання

Подобный материал:

1 2 3 4

гратегія роботи з дитиною із затримкою психічного розвитку

га даної нозології потребує постійної спеціальної допомогти вчителя реального рівня її розвитку і індивідуальних особливостей, затримки психічного розвитку дітей потребує тривалої і >боти, яка охоплює всі види її діяльності. Через це дуже важливо, шм завданням був підпорядкований не тільки урок, а й робота по домашнього завдання, організація дозвілля дитини, де знайдуть жування різні розвиваючі ігри, відповідна до ві|су і можливостей

дитини праця. Однак основним коригуючим чинником у ртфЩщ$ школяра її затримкою психічного розвитку є навчальний процес з відповідним до ш розвитку темпом засвоєння матеріалу, методів його викладу та тривалос* навчання, високою індивідуалізацією педагогічної роботи з кожним учнем. І І Характер порушень інтелектуальної діяльності дітей із затримши психічного розвитку дозволяє будувати їх навчання на основі програми масове школи. Водночас вона адаптована відповідно до тих завдань, які ставляться ні кожному етапі навчання. Програма навчання і корекційної роботи з дітьми і! затримкою психічного розвитку однакова і в цілому відповідає програш загальноосвітньої школи. Проте програма ця зазнає ряду змін. У початковії ланці навчання вона розрахована на п'ять років замість чотирьох, до програмі вводять уроки ознайомлення з навколишнім світом і розвитку мовлення пропедевтичні заняття з мови -і математики. Програмою передбачені уповільнений темп навчання, дрібне дозування навчального матеріалу ні уроках.

Для корекції психічного і фізичного розвитку дітей вводяться спеціальк уроки ритміки, на яких вчать вправно, гарно рухатися, танцювати, робиті вправи у різному темпі та ритмі. Це дає змогу дитині_чне лише оволодіти свої» тілом, позбутися деякої незграбності (що властива цим дітям), а й тренує увагу! координацію рухів, зорове і слухове сприймання, що має велике значення длі розвитку навичок письма, читання, мовлення.

Збільшення тривалості навчання на один рік дає можливість уповільниті темп засвоєння програмного матеріалу та в перший рік навчання приділиті велику увагу підготовчій роботі до системного засвоєння знань. З огляду на ц в програму з мови та математики введені пропедевтичні курси. ї призначення- сформувати у дітей із затримкою психічного розвитку таї знання та уявлення про довкілля, які в їх ровесників сформувалися дошкільний період і на основі яких будується навчання в школі.

У курсі рідної мови велика увага приділяється розвитку фонематичної слуху, звуковому аналізу слова, написанню букв, розширенню словник вдосконаленню звуковимови та побудови речення, вміння висловлюватися.

У курсі математики коригуються уявлення про кількість, число, розмі форму предметів, уміння вимірювати, порівнювати, закріплюється свідол оволодіння порядковою лічбою, .виконанням простих обчислень: збільшені кількості предметів, зменшення, урівнювання.

Збільшення тривалості навчання дає можливість більше уваги приділи' загальному розвитку дітей: розширювати знання та уявлення про навколищн світ, формувати здатність дотримуватися правил поведінки на урої спілкуватися з педагогами та іншими дітьми, розвивати інтерес до навчані позиції учня.

Для корекції фізичного та психічного розвитку дітей вводяться спеціалі уроки ритміки, на яких діти вчаться вправно красиво рухатися, робити вправі різному темпі. Це не тільки дає їм змогу оволодіти своїм тілом, а й тре* увагу, зорове та слухове сприймання, що має велике значення для розвш навичок письма, читання, мовлення.

Особливості програми в початковій ланці навчання поєднуються і з

відними методами роботи. Щоб поступово підвести дитину до оволодіння

учня, в методиці їх навчання багато місця займають ігрові форми, які

истовуються в роботі з дошкільниками. Протягом усього навчання велика

відводиться різним видам практичної роботи, екскурсіям.

ерез відсутність спеціальних підручників, дидактичний матеріал педагог

ає сам, частково з підручників загальноосвітньої школи, частково з різних

іків для дошкільних навчальних закладів.

'ти даної нозології потребують високого рівня індивідуалізації, виходячи знань і навичок дитини та з її темпу засвоєння навчального матеріалу. іивідуальних корекційних занять навчальним планом передбачений іьний час.

ереважн»'кількість дітей із затримкою психічного розвитку в початковий навчання потребує допомоги логопеда, а саме: обстеження та занять із

*дяки систематичній корекційній роботі протягом початкового навчання із затримкою психічного розвитку досягає такого, рівня навчальної ті, що може надалі навчатися в загальноосвітній школі, з важкими симптомами затримки психічного розвитку продовжують

ся або в спеціальній школі інтенсивної педагогічної корекції, або в ному класі при загальноосвітній школі, або за індивідуальною формою

швою умовою успішної корекції розвитку дитини є підтримання її

і та інтересу до виконуваної справи. Збуджує інтерес тільки те

яке дитина може свідомо й успішно виконати. Водночас воно не

бути надто легким, таким, що не потребує жодних зусиль. Поступове

іня складності завдань тренує інтелектуальні та вольові здібності

подолання пасивності дітей із затримкою психічного розвитку, яка

таку серйозну перешкоду в конкретній роботі з ними, виняткове

'ає позитивна оцінка їх діяльності. Слід мати на увазі, що пасивність

часто зумовлюються не тільки об'єктивною складністю для них

дання, а й невпевненістю у власних силах. Відстаючи в розвитку від

ників, врни вже встигли закріпити негативний досвід невдач, бо

серед невмілих, гірших і в групі дитячого садка,*і в масовій школі,

з них починала навчатися. Кожен, кому доводилося працювати з

>ми, не раз переконувалися, як під впливом доброзичливого

похвали, часом перебільшеної, дитина ставала вправнішою,

і справді поліпшувала результати виконуваної роботи. Тому яким

не був успіх учня, він не повинен пройти непоміченим. Цим

ється і розвивається в дитини впевненість, повага до себе, яку

хоче зберегти і намагатиметься утриматися на рівні зростаючих

а робота з дітьми із затримкою психічного розвитку вимагає ' ації їх діяльності, бо на відміну від дітей, що розвиваються

сти років. Разом з тим їх потрібно поступово готувати до товчій групі дошкільного навчального-закладу чи при школі.

роботи з дітьми з синдромом порушення уваги у поєднанні з гю

;боти з дітьми, в яких спостерігається синдром порушення уваги гіперактивністю, доцільно використовувати такі підходи: будуйте індивідуально, вивішуйте розпорядок дня і перелік призначень.

айте увагу дітей до змін у режимі дня, проведіть корекцію

анням фізкультхвилинок.

'те гіперактивному учневі кожні 20 хвилин вставати і ходити в

дитині можливість швидко одержувати від вас допомогу, вуйте енергію гіперактивного учня в' корисне русло: вимити

зошити тощо. йте альтернативні затишні робочі місця і використовуйте їх за

'гулярні і часті перерви у заняттях. те заняття з використанням комп'ютерів, зй організовувати свою роботу, докуйте словесні вказівки наочними або письмовими

>но зменшуйте кількість детальних словесних вказівок.

>вуйте на уроці елементи гри і змагань.

обсягом завдання розбивайте на послідовні малі частини.

негативні вчинки і заохочуйте позитивні.

юцес навчання на позитивних емоціях.

необхідних соціальних норм і навичок спілкування.

батькам і оточуючим, що покращення- стану дитини від лікування й корекції, але й спокійного й послідовного

;активної дитини з дефіцитом уваги.

дату уваги з гіпоактивністю

чалося дітей з цим синдромом значно менше, ніж майже в кожному класі початкової школи таку дитину о ще й на те, що на відміну від гіперактивних, які своєю ь не привернути уваги, гіпоактивні діти мало помітні і їх

ивними у цих дітей те, що вони так само терплять від ї дисфункції (ММД). Проте прояви її у них протилежні, бкий процес гальмування і тому вони перебувають у " і русі, то у других слабке збудження. Саме тому вони не необхідної активності, як знову гальмуються, це виглядає так, наче дитина поринула у мрії, дивиться

Діти з вадами слуху Порушення слуху - це постійне або тимчасове порушення слуху. Люди з ушеним слухом звичайно здатні сприймати певні звукові сигнали, зокрема іення.

Глухота - це тяжкі порушення слуху, внаслідок яких людина нездатна иймати звукову інформацію в будь-яких або майже в будь-яких формах. Сліпо-глухота - це комбіноване ураження органів зору і слуху, при якому терігаються важкі порушення розвитку, зокрема комунікативних навичок. Кожен звук характеризується двома показниками: силою (що вимірюються щибелах) і частотою (що вимірюються у герцах). Люди з порушенням слуху /сприймають слабких звуків або звуків певних частот, при цьому можуть терігатися зараження одного вуха чи обох вух. Лікарі поділяють порушення у на кілька категорій: незначні, невеликі, посередні, значні і глибокі. При >ванні можливостей перебування в освітніх закладах глухими вважаються :, які здатні сприймати звуки силою 71 -90 децибелів і' вище. Зниження слуху негативно позначається насамперед на розвитку мовлення й. Недоліки мовлення залежать від ступеня зниження слуху, віку дитини, в

виникає цей дефект, та умов розвитку дитини. Слабочуюча дитина поволі засвоює окремі слова, тому словниковий запас ї дуже обмежений (20-30 слів, коли вона приходить до школи). Якщо ення слуху не різке, оволодіння мовою відбувається з меншими ощами, і запас слів може бути достатнім. Проте недоліки мовлення яються у помилковому вимовлянні слів і помилках у граматичній будові і рішень. Слабочуючі діти не чують ненаголошених складів, тому авильно розуміють значення окремих слів і неправильно їх застосовують. Мовлення всіх слабочуючих має певні особливості, а саме: змішування іких з глухими; шиплячих зі свистячими; твердих звуків з м'якими,

ш> проривні "п", "т", "к"; замість "ц" і "ч" уживають один із звуків. Часто слабочуючі сприймають слово не повністю і в зв'язку з цим говорять частину слова, або вимовляють його неправильно. Недочуваючи звернені слова, слабочуючі перекручують їх: замість "ліжко" говорять "літо", гь "трамвай" - "тавай". У слабочуючих дітей спостерігаються відхилення у граматичній будові особливо у₎ тих, що мають зниження слуху з раннього дитинства. "озні недоліки мають слабочуючі діти і у писемному мовленні. Не ївши достатньою мірою звукового складу слова, вони пишуть не ті слова, диктують. Наприклад, учитель диктує "молоко", а учень пише "молото". Зниження слуху негативно позначається на навчальній діяльності дітей. чуваючи пояснення вчителя, учні отримують неповну, а інколи і зрену інформацію, тому знання їх характеризуються недостатньою стю, поверховістю, прогалинами. Поступово це призводить до гання. Часто педагоги, які не розуміють справжньої причини жоналості знань слабочуючих, відзначають їхні безглузді відповіді, овідні до інструкції дії. Спираючись на такі прояви дітей, педагоги ні іноді вважати їх розумово неповноцінними.

Індивідуальне навчання дітей з порушеннями слуху рекомендовано : урахуванням основних критеріїв:

характеристика первинного дефекту;
особливості прояву вторинних дефектів;

діагноз, встановлений хоча б у перший рік життя (краще до трьох місяців у крайньому випадку - до шести місяців);
відразу після встановлення діагнозу дитина починає постійно носити дві слухових апарати (бажано 100% цифрових);

-після протезування під керівництвом сурдопедагога проводятьсі спеціальні заняття по формуванню мови на слухо-зоровій основі, при цьому і навчанні бере активну участь родина (при більш пізньому втручанні успіх ; розвитку мови досягається, але багато чого в розвитку дитини буде непоправн< втрачено);

дитина виховується в мовному середовищі;

рівень його психофізичного та мовного розвитку близький д( нормального;

- оволодіння вчителям індивідуального навчання жестовою мовою.
Мова глухих і слабочуючих відрізняється деякими особливостями, які і

ході навчання проявляються в помилках у вживанні й написанні слів, з побудові пропозицій, у розумінні прочитаного. Такі специфічні помилки н< можна пояснити неуважністю, недостатніми стараннями учня. Вони є прямил наслідком неординарних умов його мовного розвитку.

Навіть у випадку, коли дитина має високий рівень мовного розвитку, боні стикається із серйозними мовними проблемами, з якими в багатьох випадках ні в змозі впоратись. їй потрібна дефектологічна корекційна допомога з бок] фахівця (сурдолога), закріпленого за цією дитиною.

Приймаючи на навчання дитину з порушеним слухом, загальноосвітнії
навчальний заклад повинен бути готовим розділити відповідальність за долю
навчання й виховання дитини з її батьками, фахівцями, що рекомендували йощ
індивідуальну форму навчання. ^т'

У роботі з дитиною з порушенням слуху доцільно використовувати так стратегії і підходи:

-для слухо-зорового сприймання мовного матеріалу садіть дитину так щоб вона добре бачила вчителя;

- визначте, на якій відстані можна розмовляти з учнем;

-пропонуйте дитині заняття, які дають їй можливість користуватисі залишковим слухом;

-розмовляйте з нормативною швидкістю, не підвищуючи голос і бе надмірної артикуляції губами;

не розмовляйте з учнем, стоячи до нього спиною чи навпроти джерелі яскравого світла;, вуса і борода можуть заважати дитині бачити рухи губ; губш помада може зробити губи виразнішими;
використовуйте широковживані слова та речення; за потреби повторюйті і перефразуйте їх або демонструйте дитині, що від неї вимагають;

-коли Ви хочете привернути увагу учня, звертайтесь до нього на ім'я; ь дитину стежити за Вашим обличчям; перед тим, як щось говорити дитині, вніться, що його увага сконцентрована на Вас;

використовуйте візуальні і тактильні наочні посібники; демонструйте ні бажану поведінку;

навчіться замінювати елементи живлення у слухових апаратах та інших

онних допоміжних пристроях;

- заохочуйте учня з порушеним слухом більше говорити, давайте йому для
го достатньо часу;

залучайте батьків до закріплення нового матеріалу в домашніх умовах; -у корекційній роботі максимально використовуйте випереджальний д навчання;
частіше заохочуйте дітей за позитивні відповіді;
не оцінюйте .незадовільно самостійні усні і письмові відповіді;
вимагайте від батьків постійного носіння дитиною двох слухових атів.

У випадку, якщо учень з порушенням слуху не засвоює програму, хідно вчасно і наполегливо ставити перед батьками питання про те, що в їсах дитини необхідний перехід його в спеціальну установу, де йому буде іпечена адекватна корекційна допомога, що включає індивідуальну форму.

Діти з дитячими церебральними паралічами

Дитячий церебральний параліч (ДЦП) - одне з важких порушень

їізичного розвитку дітей. Воно виявляється, насамперед, у порушеннях

их функцій, які часто поєднуються з розладами мовлення, іншими

іеннями формування психічних функцій та особистості, а нерідко - і

нням інтелекту. Серед інших порушень опорно-рухового апарату дитячий

альний параліч є найбільш інвалідизуючим захворюванням дитячого

"истема порушень психічних і фізичних функцій організму, зумовлена

альним паралічем, вимагає раннього діагностичного і корекційно-

сового втручання. Без такої психолого-педагогічної допомоги подальше

та соціально-трудова адаптація дитини стають малоефективними.

ювідно до останньої вітчизняної класифікації, розробленої згідно з

ікацією ВООЗ, розрізняють п'ять основних форм* захворювання:

геміплегія, спастична диплегія, геміплегічна чи геміпаретична,

"етична, тонічно-астенічна форми. Усі ці форми можуть поєднуватися.

рсновних форм нерідко спостерігаються змішані форми дитячого

>ного паралічу.

овними ознаками захворювання є розлад рухової сфери у вигляді (повна втрата рухальних функцій) і парезів (неповний параліч, руху існує, але вона обмежена).

інь порушення рухів залежить не лише від ступеня вираженості і парезів, а й від порушення координації, а також наявності синкінезій них зайвих рухів). Внаслідок цих зайвих рухів виконання будь-якого

. ,_%_г .шишо, захоплювання предметів тощо) спотвореашм чи неможливим.

Діти із ДЦП різні за інтелектуальними можливостями. Як свідчать різних авторів, 20-30% дітей даної нозології мають нормал інтелектуальний розвиток, 20-25% мають розумову відсталість, 40-62 затримку психічного розвитку (Л.А. Данилова, М.В. Гамулецька та інші).

Корекційно-педагогічна робота з дітьми із дитячими церебральд паралічами має комплексний характер. А це означає, що потрібне пост врахування взаємовпливу рухових, мовленнєвих і психічних порушен динаміці розвитку дитини. Корекційна робота будується не тількі урахуванням віку, а і того, на якому етапі психомоторного розвь знаходиться дитина.

Основними напрямками корекційно-педагогічної роботи є:

-розвиток емоційного, мовленнєвого, предметно-дійового і ігров спілкування з навколишнім;

стимуляція (розвиток) сенсорних функцій (зорового, слухово кінестедачного сприйняття);
формування просторових і часових уявлень, їх корекція;
розвиток уваги, пам'яті, уяви;
формування математичних уявлень;

-розвиток зорово-рухової координації і функціональних можливост кисті і пальців, підготовка до оволодіння письмом;

виховання навичок самообслуговування і гігієни;
корекція мовленнєвих порушень.

Детально ознайомитись з етіологією, класифікацією, формами дитячої церебрального паралічу, методами обстеження, напрямками корекційної реабілітаційної роботи можна в посібнику "Діти з дитячими церебральним паралічами: обстеження, корекція, реабілітація". (Кам'янець-Подільськи* "Абетка-Нова", 2006 р. Автор-упорядник В.І. Шнайдер).

:""_ -₇Щтімза^!їріімк0Ю психічного розвитку.

Всебічне вивчення цієї категорії дітей показало, що в основі відхилені їхнього розвитку лежить деяка неповноцінність функціонування центральної нервової Системи. Залежно від причини виникнення та їхтГоєднання розділяють кілька форм затримки психічного розвитку. Кожна з них потребує різної тактики навчання і виховання. Одні форми затримки психічного розвитку] дають змогу навчати дитину у- масовій школі, надаючи їй необхідну індивідуальну допомогу. В інших - успішне навчання дитини може забезпечити спеціальна школа чи клас при загальноосвітній школі або індивідуальна формаі навчання.

Розрізняють такі форми затримки психічного розвитку дітей. І

Конституційно зумовлена форма затримки психічного розвитку. І

Вона зумовлена уповільненістю і нерівномірністю дозрівання різних!

систем дитячого організму. Дитина не хвора, але вона і фізично, і психічної

розвивається повільніше, ніж інші діти, особливо ж відстає емоційно-вольова І

сфера.

Врахування особливостей пізнавальної діяльності розумово відсталих дітей під час їхнього навчання

Особливості когнітивної діяльності розумово відсталих дітей виявляються ірактеристиках перебігу всіх пізнавальних процесів. Спостерігаючи за можна побачити, що вони виявляються вже в особливостях іання. Воно характеризується малим обсягом, зниженою швидкістю,

статньою осмисленістю. Розумово відстала дитина щоразу бачить значно

кількість ознак, деталей предметів, ніж та, що розвивається нормально.

ю це у тому, що вона губить своє місце у класі, не може знайти

[>ель, саме той зошит, який потрібний у цей час, не може охопити

юм декілька букв. У зв'язку з цим діти з легкою розумовою відсталістю

ш» значних труднощів під час навчання читанню, оскільки вони бачать

букву послідовно. Такій. дитині важко розібратися в сюжетному

псу, де зображено багато персонажів, вона бачить лише окремі з них і

ю один від одного і не може встановити між ними зв'язки. Особливо

їй для цих дітей є завдання, які складаються із кількох підзавдань.

іад, списати слова і підкреслити якусь їх частину. Здебільшого ці діти

>ть лише частину такого завдання.

іає істотні особливості у розумово відсталих дітей і швидкість

іання, вона у них набагато нижча, ніж у однолітків, які розвиваються

іно. Для того, щоб розумово відстала дитина зрозуміла нескладний

матеріал, їй потрібно значно більше часу. У зв'язку з цим будь-який

демонстрація наочного матеріалу мають тривати довше, ніж в нормі, з

юб розумово відстала дитина встигла повніше і детальніше усе

гися. Ця особливість стає ще помітнішою, коли вона повинна

складне завдання: проаналізувати зміст математичної задачі чи

юго тексту. Звичайний темп читання учителя в класі для них є надто

і, особливо, коли читається новий текст, в якому йдеться про незнайомі

_кречі. Причиною такої уповільненості сприймання при. розумовій

:ті

Blog

Урок для дітей із дцп складається з таких етапів

Содержание