Впровадження ділових ігор у навчальний процес

Вид материала

Документы

Содержание План конспект уроку –гри «Естафета» Тема: Попит і пропозиція та ціна рівноваги Форма заняття Структура уроку Хід заняття

Подобный материал:

• В. С. Впровадження інформаційних технологій в навчальний процес постановка проблеми, 146.9kb.
• Досвіду: «Впровадження елементів сучасних технологій у навчальний процес», 124kb.
• Навчальний курс, крім читання лекцій передбачає проведення семінарських занять І ділових, 81.13kb.
• Методичної, 42.86kb.
• Відділ впровадження ікт, 395.94kb.
• О. В. Сучасні педагогічні технології: Курс лекцій, 86.47kb.
• О. В. Сучасні педагогічні технології: Курс лекцій, 82.6kb.
• Впровадження передового педагогічного досвіду, 115.73kb.
• Бичков Андрій Сергійович реферат, 67.05kb.
• Програма соцдослідження на тему : «Вплив глобальної мережі Internet на навчальний процес, 51.65kb.

ВПРОВАДЖЕННЯ ДІЛОВИХ ІГОР У НАВЧАЛЬНИЙ ПРОЦЕС


Гайдук Р.І.,

ДПТНЗ «Роменське ВПУ»


Перехід української освітянської системи на рейки європейської багатоступеневої освіти зобов'язує і вітчизняну науково-педа­гогічну громадськість наполегливо працю­вати над пошуком, упровадженням нового у навчальну роботу.

«Національна доктрина розвит­ку освіти» [3, с. 17] ставить перед викладачем завдання створити учню умови для її максимального самовизна­чення й самовияву. Про­цес навчання має бути сконструйований з максимальним набли­женням до запитів і можливостей учнів.

Поява і впровадження нової пара­дигми, зокрема ігрових форм і методів навчання, додає надії щодо поліпшення результатів за­своєння знань тими, хто навчається, і вста­новлення найбільш доцільних стосунків з ними тих, хто навчає. Гасло нових часів - "Навчатися граючись!" До цього часто-гус­то закликали і видатні педагоги [2, с. 34] .

У вітчизняній педагогіці і психології проблему ігрової діяльності розробляли видатні науковці К.Д. Ушинський, П.П. Блонський, С.Л. Рубінштейн, Д. Б. Ельконін, у закордонній - 3. Фрейд, Ж. Піаже та інші. У їх працях досліджена і обґрунтована роль гри в становленні особистості, у розвитку основних психічних функцій, у самоврядуванні і саморегулювання особистості, нарешті, в процесах соціалізації - у засвоєнні і використанні людиною суспільного досвіду [5, с. 22].

Мета нашої роботи полягає у систематизації та впровадження ігрових технологій у навчальний процес.

     Викладачі нашого навчального закладу розуміють вагомість ігрових компонентів у педа­гогічній практиці і впроваджують ділові ігри у навчальний процес.

Проблема навчального закладу – це перш за все проблема створення передумов для підготовки кваліфікованих робітників  нового типу, всебічно освічених, творчих, які вміють швидко адаптуватись в нових економічних умовах.

  Останнім часом ми застосовуємо педагогічні технології, які сприяють:

• індивідуалізації навчання;   
  
• діяльнісній активізації учнів;
  
• діалоговій взаємодії між викладачем і учнем (педагогіка співробітництва).
  

Важливою умовою ефективного впровадження ігрових технологій є формування високого педагогічного професіоналізму. Саме викладач повинен володіти міцними професійними знаннями, високою психологічною культурою, бути інтелігентним і уважним. З цією метою в училищі проходять семінари, тренінги, засідання круглого столу, працює школа молодого педагога, методичне об’єднання класних керівників та майстерня педагогічного досвіду.

Мета роботи школи молодого педагога полягає в систематизації та узагальненні досвіду роботи з впровадження новітніх педагогічних технологій.

Саме викладачі спецдисциплін навчального закладу забезпечують формування професійних навичок майбутніх кваліфікованих робітників. Вони працюють над розвитком творчого працівника, що є не лише носієм певної суми знань, а й здатний вирішувати виробничі завдання на достатньому науково-технічному рівні і з відповідним ступенем ризику.   
Під час проведення ділових ігор ми ставимо перед собою ряд таких завдань заняття, як розвиток логічного мислення в учнів, активізація розумової діяльності, формування у них потреби в навчанні, оскільки демонструється можливість застосування набутих знань, що, в свою чергу, сприяє розвитку інтересу до обраної професії.

Сучасний ринок праці потребує творчо мислячих кваліфікованих робітників. Сьогоднішньому учню недостатньо лише поглинання "готової” інформації[4, с.36]. .

Викладачі навчального закладу під час проведення ділових ігор намагаються навчити учня самостійно шукати способи    розв’язання проблем, пов’язаних з реальними ситуаціями у житті, з майбутньою діяльністю.

Впроваджуючи ділові ігри у навчальний процес викладачами навчального закладу переслідувалася певна мета. Вона полягає в тому, щоб систематизувати та узагальнити досвід роботи в напрямку ігрових технологій, показати ефективність застосування ділових ігор піл час проведення занять та доречність впровадження їх в навчальний процес ПТНЗ.

Ділова гра в контексті сучасних педа­гогічних реалій належить до інноваційних форм. Особливість цього методу полягає в імпровізованому розігруванні учасниками гри різних ролей у заданій проблемній ситуації .
      Викладачі спецдисциплін мають досвід розробки та впровадження в навчальний процес ділових ігор. Вибір такої технології навчання не випадковий, адже забезпечує навчання учнів в діяльності, сприяє організації колективної діяльності мислення та використання групи як засобу розвитку індивідуальності, розвиває у учнів вміння спілкуватися, мислити, здатність до практичної дії.

Педагоги навчального закладу практикують ділові ігри при проведенні узагальнюючих занять по темах, на яких учні систематизують та використовують знання з даної теми або розділу. Ділова гра дає можливість не лише сформувати, розвинути й поглибити професійні здобутки, але й вия­вити фонові знання, їх міжпредметні зв'яз­ки, діапазон фахового використання. Прикладом є розробка ділової гри «Естафета» з предмету «Економіка» по темі «Попит, пропозиція та ціна рівноваги» (Додаток1).

• В діловій грі синтезуються ознаки методу аналізу конкретних ситуацій і рольових ігор[3, с.19]. Викладач під час ділової гри моделює діяльність підприємства. Учні знайомляться з об’єктом ігрового моделювання, вхідними даними, ігровою ситуацією, функціями учасників гри, правилами і методикою її проведення, а також з системою оцінювання, функціями експертної групи.    Далі учням повідомляється порядок проведення гри:   
  - провести загальний аналіз виробничої ситуації;
  - встановити причини, які призвели до летального наслідку з урахуванням усіх обставин ситуації;
  - підготувати варіанти обґрунтування колективного рішення виробничої ситуації;
  - запропонувати свій варіант заходів, який виключив би повторення подібних ситуацій в майбутньому;- обговорити варіанти прийнятих рішень.         
  

Викладач є керівником гри, який приймає або не приймає запропоновані рішення. Комплексне використання проблемних, імітаційних, модульних технологій навчання сприяє формуванню в учнів вмінь осмислено аналізувати технологічні процеси, виявляти причини випуску нестандартної продукції та розробляти заходи щодо їх усунення, творчо підходити до виконання роботи.  

Принциповою особливістю ділової гри є її проблемно-ситуативний характер, бо вона передбачає визначення певних професійних завдань і спонукає до пошуку правильних варіантів їх виконання. Саме таким чином, через гру, відбувається включення май­бутніх фахівців у сферу їхньої професійної діяльності.

Використовуючи ігрові технології під час занять викладачі навчального закладу постійно доводять факт, що ділова гра – це засіб формування про­фесійних навичок і вмінь, розвитку і вдо­сконалення здібностей учнів, етики спілкування. Використання ділових ігор забезпечує процес формування і розвитку людини, як освіченої, творчої особистості, яка здатна не тільки побудувати суспільство, але і ефективно функціонувати в ньому.

Ефективність роботи в напрямку використання ігрових технологій залежить від тісної співпраці викладача та учня. Перспективою роботи ми бачимо не тільки участь учнів у ділових іграх, а й залучення їх до розробок та проведення ділових ігор у навчальних групах. Ця робота буде сприяти творчому розвитку учнів, формування у них самостійності, відповідальності, креативного мислення.

Використання методів ігрового навчання в процесі професійної освіти є досить актуальним, так-як воно допомагає зорієнтуватися в теперішній соціально-економічній ситуації, яка існує в нашій країні.

Література:

1. Алексюк А М. Педагогіка вищої освіти України: Історія. Теорія: Підручник для студ., асп. та мол. викл. вузів / Міжнародний фонд "Відродження". - К.: Либідь, 1998. - 558с
   
2. Бардінова В.Д., Бойко А.М., Борщ Ж.В., Дем'яненко Н.М., Кравченко Л.М. Педагогіка. Інтегрований курс теорії та історії: Навч.-метод. посіб. для закл. вищ. пед. освіти III-IV рівнів акредитації: У 2 ч. / Полтавський держ. педагогічний ун-т ім. В.Г. Короленка / А.М. Бойко (ред). - К.: ВІПОЛ, 2004. - 498с.
   
3. Бондар В. Сучасний урок: Навчально-виховна і розвивальна концепція // Освіта. - 2003. - №54. - С.5-6.
   
4. Векслер С.И. Современные требования к уроку: Пособие для учителя. - М.: Просвещение, 1985. - 128 с.
   
5. Востокова Е.В. Формы обучения: категория дидактики и предметных методик // Педагогика. - 2002. - №4. - С.33-38.11. Гнатюк Д. Системний підхід до уроку // Директор школи. Україна. - 2002. - №6. - С.63-68.
   

Додаток 1

Розробка плану уроку - гри «Естафета» з предмету «Економіка» по темі «Попит, пропозиція та ціна рівноваги»

План конспект уроку –гри «Естафета»

Тема: Попит і пропозиція та ціна рівноваги

Освітня мета: закріпити уміння та навички учнів розрізняти попит і пропозицію, встановлювати ринкову ціну;

Виховна мета: виховувати позитивне ставлення учнів до факторів формування ринкової ціни;

Розвиваюча мета: розвивати економічне мислення, уміння аналізувати, робити висновки, самостійно досліджувати економічні явища.

Форма заняття – урок закріплення умінь і навичок.

Тип уроку – нетрадиційний урок (гра «Естафета») .

Методи: аналіз, індукції та дедукції, словесний, метод контролю, наочний, практичний.

Дидактичне забезпечення: підручник “Основы экономики” И.Ф. Радіонова, схема естафети, словнички економічних термінів, картки із завданнями.

Структура уроку (45 хвилин)

І. Організаційний момент (2 хвилини);

ІІ. Перевірка виконання домашнього завдання (8 хвилин);

ІІІ Повідомлення теми, мети, завдання заняття. (5 хв)

IV. Перенесення знань, умінь учнів в нестандартні умови (20 хвилин);

V. Підведення підсумків (8 хвилин);

VІ. Домашнє завдання (2 хвилини).

Хід заняття:

І. Організаційний момент. Викладач перевіряє готовність учнів до заняття, формує сприятливу атмосферу для проведення гри.

ІІ. Перевірка виконання домашнього завдання, корекція опорних знань й практичного досвіду учнів.

ІІІ. Викладач повідомляє аудиторії тему заняття, мету.

Мотивація уроку йде через розігрування ситуації (при цьому вчитель акцентує увагу на необхідності досягнення рівноважної ціни).

Дійові особи: продавець і покупець. Товар (дійові особи) обирають самостійно.

Зміст ситуації. Продавець і покупець прибувають на ринок зі своїми уявленнями про ціну й обсяг продукції, що може бути куплена (продана); необхідно досягти домовленості про ціну.

Ситуацію розігрують два учні, а усі інші аналізують результат і приходять до висновку, що такий ринок найкращим чином демонструє процес узгодження інтересів, а це відбувається тоді, коли бажання покупців придбати товар співпадає з бажанням продавців продати його.

ІV. Хід естафети

1. Інструктаж перед грою та розподіл учнів на команди
   

Учні розбиваються на дві рівнозначні за розумовими здібностями команди. Команди обирають собі капітанів. На (мал. 1) зображена схема маршруту, учні обирають по-порядку на даній ялинці іграшки з номерами, номер іграшки – номер завдання, всього 5 завдань, ціль гри – справитись зі всіма завданнями і піднятися на вершину ялинки до зірки. Виграє та команда, яка перша виконає всі 5 завдань.



Мал 1. Схема маршруту


2. Завдання до естафети:

Завдання 1. Командам видаються картки з термінами, які їм потрібно визначити, щоб перейти на наступний рівень.

Приклад: Картка №1. Визначте терміни: попит, пропозиція, товар-замінник. Картка №2. Визначте терміни: додатковий товар, закон попиту, закон пропозиції.

Завдання 2. Вчитель пропонує учням різні нецінові фактори, які потрібно віднести до попиту, чи пропозиції.

Завдання 3. На картці командам роздаються тести, в яких потрібно проставити напроти економічних понять «так» , якщо погоджуються з ним, або ж «ні» , якщо не погоджуються.

Завдання 4. Капітани сідають окремо від команд, і отримують завдання. Потрібно продовжити речення.

Завдання 5 Команді надається умова задачі, яку необхідно як найшвидше і вірно вирішити. Розрахунки перенести до таблиці 2.1. побудувати криву пропозиції SS на графіку, у якому рівень ринкової ціни показаний на вертикальній осі, а величина індивідуальної пропозиції – на горизонтальній.

Таблиця 2.1

Ціна 1 ц зерна, грн.	Величина пропозиції

V. Підведення підсумків.

Вчитель підводить підсумки гри, та оцінює учнів за активність на уроці.

VІ. Домашнє завдання: задача №2 стор. 6, підручник “Основы экономики ” / Под ред. А.Ф. Радионовой.