Островський Валерій Васильович, завідувач відділом суспільних дисциплін лабораторії суспільно-філологічних дисциплін Івано-Франківського обласного інституту післядиплом

Вид материала

Диплом

Содержание Учні повинні знати Учні повинні уміти Учні повинні знати Учні повинні уміти Учні повинні знати Учні повинні уміти Учні повинні знати Учні повинні уміти Учні повинні знати Учні повинні уміти Учні повинні знати Учні повинні уміти Учні повинні знати Учні повинні уміти

Подобный материал:

• Островський Валерій Васильович, завідувач відділом суспільних дисциплін лабораторії, 401.03kb.
• Островський Валерій Васильович, завідувач відділом суспільних дисциплін лабораторії, 515.37kb.
• Островський Валерій Васильович, завідувач відділом суспільних дисциплін лабораторії, 403.05kb.
• Вітенко Ігор Михайлович методист лабораторії природничо-математичних дисциплін Тернопільського, 289.2kb.
• Косенко Юлія Володимирівна, методист обласного інституту післядиплом, 244.46kb.
• Ідувач лабораторії мовно-літературної освіти, доцент кафедри етнопедагогіки та мовної, 578.79kb.
• Л. П. доцент кафедри природничо-наукових дисциплін та методики їх викладання Донецького, 296.99kb.
• Науково-методичні поради щодо організації краєзнавчої роботи з учнівською молоддю, 1066.9kb.
• Міністерство освіти І науки україни серія «На допомогу вчителю», 1030.22kb.
• Експериментальні програми спецкурсів та факультативів з біології, 717.12kb.

1. Абліцов В. І вічна присутність Мазепи (до 200 річчя Д. Бантиш-Каменського) // Голос України. – 1998. – 4 квітня. – С. 8.
   
2. Атаманенко А. Дмитро Бантиш-Каменський – історик України // Пам’ять століть. – 2000. – № 1. – С. 66–74.
   
3. Бантиш-Каменський Д. История Малой России от водворения словян в сей стране до уничтожения гетьманства. – К.: Час, 1993. – 656 с.
   
4. Замлинський В. Батько і син Бантиш-Каменські // Київська старовина. – 1994. – № 1. – С. 76–83.
   
5. Косачевская Е. Н. А. Маркевич, 1804–1860. – Л.: Изд-во ЛГУ, 1987. – 284 с.
   
6. Кравченко В. Д. М. Бантиш- Каменській // УІЖ. – 1990. – № 4.– С. 88–95. – № 9. – С. 72–80.
   
7. Нерод В. Бандуристе, Орле сизий: До 150 річчя виходу в світ «Історії Малоросії» М. Маркевича // Народна газета. – 1993. – № 21. – С. 5.
   

Зміст навчального матеріалу	Вимоги до загальноосвітньої підготовки учнів
Урок 8. «Патріарх української науки» Михайло Максимович. Молоді роки Михайла Максимовича. Становлення науковця. Тимківщина і Московський період. Перший ректор Київського університету. Наукова діяльність М. Максимовича. Історико-етнографічні дослідження та літературна спадщина	Учні повинні знати: дати подій, визначення понять і термінів, назви історико-географічних об’єктів, історичних джерел, пов’язаних із життєписом Михайла Максимовича Учні повинні уміти: описувати постать Михайла Максимовича, використовувати історичні джерела для його характеристики; синхронізувати події, пов’язані із життєписом Михайла Максимовича, визначати їх хронологічну послідовність, віддаленість від сьогодення; використовувати у мовленні поняття і терміни, пов’язані із життєписом Михайла Максимовича; показувати на карті та встановлювати взаєморозміщення основних історико-географічних об’єктів, пов’язаних із життєписом Михайла Максимовича; установлювати причинно-наслідкові зв’язки між фактами, подіями, явищами, пов’язаними із життєписом Михайла Максимовича; зіставляти та порівнювати життєписи Михайла Максимовича та історичних постатей відповідного періоду; висловлювати своє ставлення до особистості Михайла Максимовича
Урок 9. Урок-галерея історичних портретів (І. Полетика, В. Григорович-Барський, Д. Левицький, В. Боровиковський, С. Ковнір)

1. Замлинський В. Патріарх української науки // Максимович М. Киевъ явился градомъ великимъ… Вибрані українознавчі твори. – К.: Либідь, 1994. – С. 10–31
   
2. Короткий В. Науковий подвиг дослідника української культури // Народна творчість та етнографія. – 2004. – № 1–2. – С. 3–17.
   
3. «Максимовичівка» самим Максимовичем пояснена // Старожитності. – 1993. – № 4. – Число 13–14. – С. 29.
   
4. Москаленко Т. М. Максимович: Тимківщина і Московський період // Історія в школі. – 2005. – № 7–8. – С. 40–42.
   
5. Нагірняк О. Видатний українознавець-енциклопедист // Шлях перемоги. – 2004. – № 1–2. – С. 3–17.
   

Зміст навчального матеріалу

Вимоги до загальноосвітньої підготовки учнів

Урок 10. Український Робін Гуд – Устим Кармелюк. Батьківщина та справжнє прізвище Устима Кармелюка. Керівник повстанського руху на Поділлі. Національний герой чи розбійник? Образ народного месника у народній творчості та літературі

Учні повинні знати: дати подій, визначення понять і термінів, назви історико-географічних об’єктів, історичних джерел, пов’язаних із життєписом Устима Кармелюка Учні повинні уміти: описувати постать Устима Кармелюка, використовувати історичні джерела для його характеристики; синхронізувати події, пов’язані із життєписом Устима Кармелюка, визначати їх хронологічну послідовність, віддаленість від сьогодення; використовувати у мовленні поняття і терміни, пов’язані із життєписом Устима Кармелюка; показувати на карті та встановлювати взаєморозміщення основних історико-географічних об’єктів, пов’язаних із життєписом Устима Кармелюка; установлювати причинно-наслідкові зв’язки між фактами, подіями, явищами, пов’язаними із життєписом Устима Кармелюка; зіставляти та порівнювати життєписи Устима Кармелюка та історичних постатей відповідного періоду; висловлювати своє ставлення до особистості Устима Кармелюка

1. Близнець В. Кармелюк // Київ. – 1996. – № 3–4. – С. 141–144.
   
2. Вовкодав В. Устим Кармелюк – національний герой чи розбійник? // Літературна Україна. – 1999. – 3 червня. – С. 10.
   
3. Котляр М., Смолій В. Історія в життєписах. – К., 1994. – 357 с.
   
4. Любченко В. Устим Кармелюк – подільський Довбуш // Прикарпатська правда. – 1997. – 23 серпня. – С. 4.
   

Зміст навчального матеріалу

Вимоги до загальноосвітньої підготовки учнів

Урок 11. «Руська трійця». Іван Вагилевич, Маркіян Шашкевич, Яків Головацький. Формування світогляду членів «Руської трійці». Галицькі будителі і «Русалка Дністрова». Літературна та дослідницька діяльність Маркіяна Шашкевича. Яків Головацький та москвофіли. Життя та діяльність Івана Вагилевича, його етнографічна спадщина

Учні повинні знати: дати подій, визначення понять і термінів, назви історико-географічних об’єктів, історичних джерел, пов’язаних із життєписами Маркіяна Шашкевича, Івана Вагилевича та Якова Головацького Учні повинні уміти: описувати постаті Маркіяна Шашкевича, Івана Вагилевича та Якова Головацького, використовувати історичні джерела для їх характеристики; синхронізувати події, пов’язані із життєписами Маркіяна Шашкевича, Івана Вагилевича та Якова Головацького, визначати їх хронологічну послідовність, віддаленість від сьогодення; використовувати у мовленні поняття і терміни, пов’язані із життєписами Маркіяна Шашкевича, Івана Вагилевича та Якова Головацького; показувати на карті та встановлювати взаєморозміщення основних історико-географічних об’єктів, пов’язаних із життєписами Маркіяна Шашкевича, Івана Вагилевича та Якова Головацького; установлювати причинно-наслідкові зв’язки між фактами, подіями, явищами, пов’язаними із життєписами Маркіяна Шашкевича, Івана Вагилевича та Якова Головацького; зіставляти та порівнювати життєписи Маркіяна Шашкевича, Івана Вагилевича та Якова Головацького та історичних постатей відповідного періоду; висловлювати своє ставлення до особистостей Маркіяна Шашкевича, Івана Вагилевича та Якова Головацького

1. Білецький О. «Русалка Дністрова» // Білецький О. Зібрання праць: У 5 т. – К., 1965. – т. 2. – С. 147.
   
2. Бондар М. Голос «Руської трійці» // Друг читача. – 1987. – 4 червня.
   
3. Горак Я. Родина І. Вагилевича // Дзвін. – 1997. – № 7. – С. 126–129.
   
4. Дем’ян Г. Іван Вагилевич – історик і народознавець. – К.: Наукова думка, 1993. – 151 с.
   
5. Ільницька Л. Якщо не Вагилевич... // Жовтень. – 1986. – № 5. – С. 128–129.
   
6. Кирчів Р. Етнографічно-фолькльористична діяльність «Руської трійці». – К., 1990. – 339 с.
   
7. Кирчів Р. Піонер українського карпатознавства: Про розвідку І. Вагилевича «Бойки, русько-слов’янський люд у Галичині // Жовтень. – 1978. – № 2. – С. 112–116.
   
8. Кугутяк М. Галицькі будителі // Кугутяк М. Галичина: сторінки історії. – Івано-Франківськ, 1993. – С. 20–29.
   
9. Купчинський О. Біля джерел творчості «Руської трійці» // Жовтень. – 1986. – № 10. – С. 86–88.
   
10. Левицький К. Г. Шашкевич // Левицький К. Українські політичні діячі. – Тернопіль, 1996. – С. 11–14.
    
11. Лемківський М. Культурно-освітня діяльність західноукраїнських діячів (Шашкевича, Вагилевича, Головацького) // Лемківський М. Історія педагогіки. – Х., 2002. – С. 143–144.
    
12. Малець С. За часів Маркіяна Шашкевича. – Львів, 1999. – 151 с.
    
13. Петраш О. Один з «Руської трійці» // Жовтень. – 1966. – № 5. – С. 146–151.
    
14. Петраш О. «Руська трійця»: Шашкевич М., Вагилевич І., Головацький Я. – К., 1986.
    
15. Пільчук І. Літературне відродження на Західній Україні (30-50 ті роки ХІХ ст.) // Письменники Західної України 30–50-х років ХІХ ст. – К., 1965. – С. 9–23.
    
16. «Руська трійця» в історії суспільно-політичного руху і культури України. – К., 1987. – 338 с.
    
17. Шалата М. Народними піснями зачарований // Народні пісні в записах Івана Вагилевича. – К., 1983. – 37 с.
    

Зміст навчального матеріалу

Вимоги до загальноосвітньої підготовки учнів

Урок 12. Народний трибун – Іван Капущак. Походження Івана Капущака. Формування життєвої позиції майбутнього депутата. Виразник інтересів галицького селянства. Промова Івана Капущака в австрійському парламенті. Життя після депутатства

Учні повинні знати: дати подій, визначення понять і термінів, назви історико-географічних об’єктів, історичних джерел, пов’язаних із життєписом Івана Капущака Учні повинні уміти: описувати постать Івана Капущака, використовувати історичні джерела для його характеристики; синхронізувати події, пов’язані із життєписом Івана Капущака, визначати їх хронологічну послідовність, віддаленість від сьогодення; використовувати у мовленні поняття і терміни, пов’язані із життєписом Івана Капущака; показувати на карті та встановлювати взаєморозміщення основних історико-географічних об’єктів, пов’язаних із життєписом Івана Капущака; установлювати причинно-наслідкові зв’язки між фактами, подіями, явищами, пов’язаними із життєписом Івана Капущака; зіставляти та порівнювати життєписи Івана Капущака та історичних постатей відповідного періоду; висловлювати своє ставлення до особистості Івана Капущака

1. Акуша О. Галицький сейм у висвітленні сучасної польської історіографії // Україна: культурна спадщина, національна свідомість, державність. – № 9. – Львів, 2001. – С. 339–369.
   
2. Грабовецький В., Треф’як Я. Історичні постаті Прикарпаття. – Снятин: Над Прутом, 1996. – 71 с.
   
3. Треф’як Я. Іван Капущак, народний трибун // Галицька старовина. – 1990. – № 4. – С. 2.
   
4. Українське представництво в парламентних установах Австрії та Австро-Угорщини // Український парламентаризм. – К.: «Парламентське видавництво», 1999. – С. 74–119.
   

Зміст навчального матеріалу

Вимоги до загальноосвітньої підготовки учнів

Урок 13. Продовжувач опришківської справи Лук’ян Кобилиця. Соціально-економічне становище Буковини в першій половині XIX століття. Лук’ян Кобилиця – представник інтересів громади. Керівник селянських виступів 1843–1844 рр. в Буковинській Гуцульщині. Придушення виступів та ув’язнення Кобилиці. Л. Кобилиця – депутат австрійського парламенту. Селянський рух в 1848–1849 роках під проводом Л. Кобилиці. Арешт і смерть ватажка. Постать Лук’яна Кобилиці в народних піснях

Учні повинні знати: дати подій, визначення понять і термінів, назви історико-географічних об’єктів, історичних джерел, пов’язаних із життєписом Лук’яна Кобилиці Учні повинні уміти: описувати постать Лук’яна Кобилиці, використовувати історичні джерела для його характеристики; синхронізувати події, пов’язані із життєписом Лук’яна Кобилиці, визначати їх хронологічну послідовність, віддаленість від сьогодення; використовувати у мовленні поняття і терміни, пов’язані із життєписом Лук’яна Кобилиці; показувати на карті та встановлювати взаєморозміщення основних історико-географічних об’єктів, пов’язаних із життєписом Лук’яна Кобилиці; установлювати причинно-наслідкові зв’язки між фактами, подіями, явищами, пов’язаними із життєписом Лук’яна Кобилиці; зіставляти та порівнювати життєписи Лук’яна Кобилиці та історичних постатей відповідного періоду; висловлювати своє ставлення до особистості Лук’яна Кобилиці

1. Нарис з історії північної Буковини. – К., 1980.
   
2. Тищенко В. Народ про Кобилицю: Збірник фольклорних творів. – К.: Наукова думка, 1968.
   
3. Франко І. Лук’ян Кобилиця. Епізод з історії Гуцульщини в першій половині ХІХ ст. – Твори в 20 т. – К., 1956. – Т. 19. – С. 716–752.
   
4. Ходили опришки: Збірник. – Ужгород: Карпати, 1983. – 384 с.
   
5. Шевченко Ф. З історії антифеодальної боротьби селянства Буковини в першій пол. ХІХ ст. – К., 1958.
   

Зміст навчального матеріалу

Вимоги до загальноосвітньої підготовки учнів

Уроки 14–15. Ідеолог та символ українського націоналізму Тарас Шевченко. Родовід і дитинство. Юність Тараса Григоровича Шевченка. Викуп з кріпацтва. Навчання в Петербурзькій академії мистецтв. Літературна творчість («Кобзар», «Гайдамаки»). Лідер національного відродження України. Т. Г. Шевченко і Кирило-Мефодіївське братство. «В степу безкраїм за Уралом» (1847–1857 рр. – заслання в Оренбурзі). Діяльність Т. Шевченка у Київській археографічній комісії (1845–1847). Художні роботи поета. Таємниці портретів Т. Шевченка. Тарас Шевченко – географ, дослідник. Поет та Прикарпаття. Жінки в житті Тараса Шевченка. Останні роки життя. Великий Кобзар і сучасність

Учні повинні знати: дати подій, визначення понять і термінів, назви історико-географічних об’єктів, історичних джерел, пов’язаних із життєписом Тараса Шевченка Учні повинні уміти: описувати постать Тараса Шевченка, використовувати історичні джерела для його характеристики; синхронізувати події, пов’язані із життєписом Тараса Шевченка, визначати їх хронологічну послідовність, віддаленість від сьогодення; використовувати у мовленні поняття і терміни, пов’язані із життєписом Тараса Шевченка; показувати на карті та встановлювати взаєморозміщення основних історико-географічних об’єктів, пов’язаних із життєписом Тараса Шевченка; установлювати причинно-наслідкові зв’язки між фактами, подіями, явищами, пов’язаними із життєписом Тараса Шевченка; зіставляти та порівнювати життєписи Тараса Шевченка та історичних постатей відповідного періоду; висловлювати своє ставлення до особистості Тараса Шевченка

1. Арсенич П. Шевченко і Прикарпаття // Перевал. – 2004. – № 1–2. – С. 129–149.
   
2. Бурдуланюк Г. Т. Г. Шевченко і Галичина // Краєзнавець Прикарпаття. – 2004. – № 3. – С. 30–31.
   
3. Горбач Н. Родовід і дитинство генія // Дзвін. – 2005. – № 3. – С. 133–137.
   
4. Гуньовський І. Іде Кобзар широким світом // Літопис Червоної калини. – 1992. – № 6–7. – С. 59–61.
   
5. Дзюба І. Тарас Шевченко. – К.: Альтернативи, 2005. – 611 с.
   
6. Катренко А. Тарас Григорович Шевченко і український національний рух // Історія України. – 2000. – № 44. – С. 1–4.
   
7. Король В. Доля (Шевченко та історія українського народу) // Трибуна. – 1995. – № 3–4.
   
8. Король В. Історія України в житті та творчості Т. Шевченка // Історія в школі. – 2001. – № 3–4. – С. 2–8.
   
9. Лехман Т. Тарас Шевченко в народних переказах // Все для вчителя. – 1999. – № 5.
   
10. Микитась В. Спроба фальсифікації шевченківського листування // Київська старовина. – 1994. – № 2. – С. 33–36.
    
11. Мокрий В. Т. Шевченко як християнин і проповідник правди // Старожитності. – 1991. – Ч. 4. – С. 4; Ч. 5. – С. 3.
    
12. Монументальна Шевченкіана // Пам’ятки України. – 1989. – № 4. – С. 27–28.
    
13. Охрімович Ю. Політичний світогляд Т. Шевченка // Київська старовина. – 1994. – № 2. – С. 20–29.
    
14. Пріцак О. Пророк // Там же. – С. 3–19.
    
15. Рєпніна В. «Я вас слишком искренне люблю». – Харьков: «Прапор». – 1991. – 206 с.
    
16. Сергієчко Г. Діяльність Т. Г. Шевченка в Київській археографічній комісії (1845–1847) // УІЖ. – 1991. – № 3. – С. 43–55; № 5. – С. 50-61; № 7. – С. 38–48.
    
17. Смирнова Р. Юність генія // День. – 2005. – 23 вересня. – С. 12.
    
18. Степовик Д. Християнство і Шевченко // Київська старовина. – 1994. – № 2. – С. 27–32.
    
19. Тайна портретів Шевченка // Аудиторія. – 2004. – 5 березня. – С. 10–11.
    
20. Худенька С. Жінки, яких кохав Шевченко // Освітянське слово. – 2007. – № 81. – С. 2.
    
21. Юрчишин З. Тарас Шевченко – географ-дослідник? // Поліття. – 1995. – № 10. – С. 4.
    

Зміст навчального матеріалу

Вимоги до загальноосвітньої підготовки учнів

Урок 16. Микола Костомаров. Походження Миколи Костомарова. Еволюція політичних поглядів. Ідеолог Кирило-Мефодіївського братства. Засновник народницького напрямку в українській історіографії. Історичні, етнографічні праці та літературний доробок М. Костомарова

Учні повинні знати: дати подій, визначення понять і термінів, назви історико-географічних об’єктів, історичних джерел, пов’язаних із життєписом Миколи Костомарова Учні повинні уміти: описувати постать Миколи Костомарова, використовувати історичні джерела для його характеристики; синхронізувати події, пов’язані із життєписом Миколи Костомарова, визначати їх хронологічну послідовність, віддаленість від сьогодення; використовувати у мовленні поняття і терміни, пов’язані із життєписом Миколи Костомарова; показувати на карті та встановлювати взаєморозміщення основних історико-географічних об’єктів, пов’язаних із життєписом Миколи Костомарова; установлювати причинно-наслідкові зв’язки між фактами, подіями, явищами, пов’язаними із життєписом Миколи Костомарова; зіставляти та порівнювати життєписи Миколи Костомарова та історичних постатей відповідного періоду; висловлювати своє ставлення до особистості Миколи Костомарова