Толіття державою, що динамічно розвивається І прагне більш активно включитися у світові суспільно-економічні процеси, інтегруватися в європейське співтовариство
| Вид материала | Документы |
- Удк 338. 462 Мельник Л. М., аспірант, 157.58kb.
- Підприємництва Університету "Україна", 435.24kb.
- Сучасна масово-інформаційна ситуація. Світові процеси та обличчя журналістики в Україні, 212.83kb.
- Це державно-правова форма організації міжнародних валютних відносин між державами, 80.47kb.
- Зовнішньоекономічні відносини України, 543.97kb.
- Освітні програми підготовки магістрів можуть бути поділені на: дослідницькі, 109.77kb.
- Реферат з самоосвіти, 143.15kb.
- Розвивальні інноваційні технології в процесі дистанційного навчання, 52.66kb.
- Європейське співтовариство сприяє міжвузівській кооперації як засобу покращення якості, 2389.54kb.
- Європейське співтовариство сприяє міжвузівській кооперації як засобу покращення якості, 2306.59kb.
Енергетичний потенціал біомаси та обсяги його використання
в Європі та Україні, 2009 рік, млн.т.у.п.
Джерело: Є.Р. Крамаренко (експертний центр НАЕР) «Біоенергетична безпека України».У 2009 році науковцями Сумського національного аграрного університету були зроблені розрахунки ресурсного біоенергетичного потенціалу Сумської області:
| Назва ресурсу | Річні обсяги в натуральних одиницях | Річні обсяги в перерахунку на умовне паливо, тис. тн у.п/рік |
| Надлишок соломи злакових культур, стебла та стрижні качанів кукурудзи, стебла та кошики соняшника | 950 тис. т | 437 |
| Виробництво біогазу при переробці гною | 62900 тис. куб. м | 50 |
| Ресурси дров, лісосічних відходів та відходів деревообробки | 409 тис. куб. м | 142 |
| Торф (витрати на паливні потреби) | 100 тис. т | 40 |
| Енергетичні рослини | 486 тис. т | 253 |
| Сумарний енергетичний потенціал | | 920 |
Джерело: Сумський національний аграрний університет «Біоенергетичний потенціал лісостепової і поліської зон України та перспектива його використання».
Використання біоенергетичного потенціалу позитивно вплине також і на екологічний стан області. Програмою Президента України передбачено збалансоване та стале використання природних ресурсів, їх відновлення та гарантування екологічно безпечного природного середовища для життя і здоров’я населення шляхом збереження та відновлення природних екосистем на всій території України. Вирішення цих стратегічних екологічних завдань запроваджується в наступних напрямках:
1. підвищення рівня суспільної екологічної свідомості;
2. поліпшення екологічної ситуації та підвищення рівня екологічної безпеки;
3. досягнення безпечного для здоров’я людини стану навколишнього природного середовища;
4. інтеграція екологічної політики;
5. припинення втрат біологічного та ландшафтного різноманіття і формування екологічної мережі;
6. забезпечення збалансованого використання природних ресурсів;
7. удосконалення регіональної екологічної політики.
У Сумській області розроблено цілий ряд інвестиційних програм та проектів по використанню місцевих поновлюваних видів палива. На стадії впровадження знаходяться:
1. Проект «Організація виробництва та використання місцевих поновлюваних видів палива в Сумській області на 2009-2015 роки», який затверджений Сумською обласною радою в січні 2009 року.
2. Проект «Реконструкція системи теплозабезпечення м. Шостка з переводом водогрійних і парових котлів на альтернативні види палива».
3. За участю програми TAСIS проводиться оснащення котелень твердопаливними котлами в Роменському районі.
Розроблений проект «Організація заготівлі та виробництва біопалива в північних районах Сумської області», який передбачає вирощування енергетичних культур. Стратегічним для області є інвестиційний проект «Розвиток виробництва фосфорних мінеральних добрив в Україні», який передбачає будівництво цеху потужністю 618 тис. т сірчаної кислоти на рік з виробництвом 183 млн. кВт-год. за рахунок використання тепла хімічних реакцій.
На підприємствах області впроваджуються розроблене Сумським державним університетом енергоефективне обладнання:
- багатофункціональні теплогенеруючі агрегати для приготування кормових сумішей у тваринництві та нагрівання води – діє 25 установок;
- топкові пристрої для сушки зерна (упроваджений у 2009 році на Сумському елеваторі пристрій забезпечив економію газу на рівні 60%);
- турбодетандер – електрогенераторні агрегати.
Цілий ряд підприємств області освоїв випуск піролізних твердопаливних котлів та твердого палива з відходів виробництва.
Певні фактори обмежень перешкоджають успішній роботі з підвищення енергоефективності промисловості та галузі ЖКГ в області. Нижче наведений перелік таких обмежень та запропоновані пропозиції по їх усуненню.
1. Відсутність системної роботи по залученню інвестицій у підвищення енергоефективності.
Вирішальним фактором для успішної роботи по підвищенню рівня енергоефективності в області є значне збільшення обсягів зовнішніх інвестицій.
Згідно з Державною цільовою економічною програмою енергоефективності на 2010-2015 роки, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 1 березня 2010 р. № 243, протягом 2010-2015 років Україна повинна витратити на заходи з підвищення енергоефективності
250 млрд. грн. Для Сумської області цей показник повинен складати орієнтовно 5,4 млрд. грн.
Для їх пошуку, координації розробки та черговості впровадження інвестиційних проектів та пропозицій в області необхідно створити Агентство регіонального розвитку, в якому повинен бути підрозділ (відділ) енергоефективності.
2. Відсутні постійні джерела фінансування інвестиційних проектів на період їх реалізації. Для вирішення цього питання необхідно надати:
пропозиції Мінрегіонбуду при доопрацюванні проекту Закону України «Про основи державної регіональної політики» передбачити в ньому створення Агентств регіонального розвитку та Фондів регіонального розвитку, з внесенням змін до Бюджетного Кодексу по наділенню цих Фондів постійними джерелами наповнення;
пропозиції Кабінету Міністрів України про внесення змін до Бюджетного Кодексу, які б дозволили брати запозичення під реалізацію конкретних інвестиційних проектів областям та районам.
3. Нераціональний порядок прийняття рішень по фінансуванню інвестпроектів за рахунок бюджетів всіх рівнів.
Міністерства, відомства приймають рішення по фінансуванню тільки при наявності затвердженої технічної документації. Цей порядок приводить до значних марних витрат на розробку робочих проектів, які згодом не фінансуються. Це суперечить світовій практиці, а іноді і здоровому глузду.
Пропонується ввести наступний порядок розробки та реалізації проектів по енергозбереженню.
Е
тапи інвестиційного проекту
В
провадження проекту
4. Тяганина в процесі одержання дозволів та погоджень, виділення земельних ділянок, необхідних для реалізації інвестиційних проектів.
Для моніторингу перебігу впровадження інвестиційних проектів (включаючи розробку технічної документації) створити під головуванням першого заступника голови Сумської обласної державної адміністрації Координаційну групу по узгодженням та дозвільним процедурам, включивши до неї керівників установ, що надають дозволи, експертні висновки, технічні умови на підключення комунікацій, вирішують питання землевідведення.
Роботу по моніторингу пропонується організувати наступним чином:
- Після прийняття рішення про реалізацію інвестиційного проекту він реєструється в Агентстві регіонального розвитку.
- Агентство регіонального розвитку визначає відповідального виконавця (галузеве управління Сумської обласної державної адміністрації, районні державні адміністрації, виконавчі комітети міських рад), який буде здійснювати моніторинг впровадження проекту.
- Відповідальний виконавець разом з інвестором (замовником) складають директивний графік реалізації проекту, включаючи терміни проведення всіх дозвільних процедур.
- У разі затримки виконання директивного графіка відповідальний виконавець готує необхідні пропозиції по ліквідації відставання для розгляду Координаційною групою, на засіданні якої приймаються відповідні рішення.
5. Міста області, які мають централізоване теплопостачання, не розробили всупереч вимогам Закону України «Про теплозабезпечення» схем теплопостачання.
У цих схемах повинна бути обґрунтована технічна можливість, економічна доцільність та господарська необхідність проектування та будівництва, розширення та модернізація діючих котелень та теплових мереж. У результаті їх відсутності приймаються та реалізуються необґрунтовані проекти, без урахування фактичних та перспективних навантажень систем теплозабезпечення.
Протягом 2011 року необхідно розробити схеми теплопостачання.
6. Незацікавленість, перш за все, керівників бюджетних установ,
у впровадженні енергозберігаючих заходів.
Оплата енергоносіїв згідно з Бюджетним Кодексом належить до «захищених» статей бюджету, на яку при будь-якому випадку забезпечується стовідсоткове фінансування. При таких умовах керівники установ зацікавлені у збереженні більш простих в експлуатації газових котелень. Разом з цим, кошти, зекономлені в установі, не залишаються для її фінансування по іншим статтям. Так, при реалізації в опалювальному сезоні 2009-2010 років пілотного проекту по переведенню 7 котелень шкіл Сумського району на тверде паливо була досягнута економія більш 600 тис. грн. Але жодна копійка не була використана ні на потреби шкіл, де впроваджувався проект, ні на преміювання виконавців. Районний бюджет використав їх на оплату енергоносіїв в школах, які опалювались газом. У той час, як, наприклад, в Швеції, власники приватних будинків можуть одержати податкові пільги в розмірі 30% вартості установки системи опалення, що використовує біомасу, або енергоефективних вікон.
Пропозиції на покращення ситуації:
- внести зміни до діючого законодавства, які б дозволили залишати зекономлені кошти в тій установі, яка їх зекономила;
- надати пропозиції щодо розробки на державному рівні системи заохочення для фізичних осіб, які впроваджують енергозберігаючі заходи, як це зроблено в більшості європейських країн.
7. Некваліфікована експлуатація сучасного обладнання в котельних бюджетних установ, особливо в сільській місцевості.
Протягом 2010-2011 років створити в районах області сервісні компанії, які б взяли на себе обслуговування обладнання, а в необхідних випадках його експлуатацію та продаж тепла користувачам.
8. Припинення виробництва в Сумській області торфу та торфобрикетів для використання в якості палива.
У 2006 році Сумською обласною радою була затверджена програма розвитку торфодобування в області до 2009 року, виконання якої зірвано повністю. Підприємства та установи вимушені завозити торфобрикети з Чернігівської області. Необхідно розробити та реалізувати до 2015 року інвестиційний проект по видобутку торфу та торфобрикетів в кількості 100 тис. т на рік.
До переліку основних завдань по реалізації стратегічних напрямків підвищення енергоефективності в Сумській області на 2010-2015 роки слід віднести такі завдання:
1. Забезпечити реалізацію завдань, визначених Програмою підвищення енергоефективності в Сумській області на 2010-2015 роки, передбачивши постійний енергомоніторинг для виявлення невикористаних резервів економії різних форм енергії.
2. Створити «Агентство регіонального розвитку».
3. Продовжити реалізацію інвестиційних проектів:
- «Організація виробництва та використання місцевих поновлювальних видів палива в Сумській області на 2009-2015 роки»;
- «Реконструкція системи теплозабезпечення м. Шостка з переводом водогрійних і парових котлів на альтернативні види палива»;
- по заміні вікон на металопластикові на об’єктах бюджетної сфери.
4. На основі схем теплозабезпечення міст розробити та реалізувати проекти переводу ТЕЦ та великих котелень на альтернативні види палива.
5. Завершити до 2015 року оснащення всіх користувачів централізованого теплозабезпечення засобами обліку тепла та гарячої води.
6. Поновити видобуток торфу та виготовлення торфобрикетів у області.
7. Розпочати поетапну реалізацію інвестиційного проекту «Організація заготівлі та виробництва біопалива в північних районах Сумської області» в частині вирощування енергетичних рослин.
8. Задіяти для потреб енергопостачання відходи виробництва:
- лісопереробки, лісокористування та сільгоспвиробництва – для виготовлення паливних брикетів, пілетів та енергетичної щепи;
- стічних вод очисних споруд – для одержання теплоенергії за допомогою теплових насосів;
- збору та утилізації метану на полігонах твердих побутових відходів;
- отримання біогазу з відходів тваринництва.
9. Реалізувати на ВАТ «Сумихімпром» інвестиційних проект «Розвиток виробництва фосфорних мінеральних добрив в Україні».
5.2. Політика реформування ЖКГ та підвищення якості
комунальних послуг
Мета розвитку галузі на період до 2015 року полягає у реформуванні житлово-комунального господарства задля підвищення ефективності та надійності його функціонування, задоволення потреб населення і господарського комплексу в житлово-комунальних послугах відповідно до встановлених нормативів і соціальних стандартів, забезпечення розвитку інвестиційної привабливості для бізнесу.
5.2.1. Теплопостачання.
В області теплозабезпечення населених пунктів здійснюється за рахунок поєднання централізованого, автономного та індивідуального опалення. На цей час в області централізованим теплопостачанням населення та соціальної сфери забезпечені 8 міст області, що складає 56% від загальної кількості населення
(в Україні 74%).
Загальний річний обсяг споживання централізованої теплової енергії складає 1740 тис. Гкал. Розрахунковий обсяг споживання в рік для потреб народного господарства складає 325 тис. Гкал, для житлових приміщень – 1115 тис. Гкал, для установ та організацій бюджетної сфери – 300 тис. Гкал.
Протягом останніх років має місце значне погіршення технічного стану об’єктів централізованого теплопостачання. У цілому знос основних фондів в тепловому господарстві області станом на 01.09.2010 складає 52%. Так, із загальної кількості котлів та котельного обладнання, які експлуатуються в комунальній теплоенергетиці, 34% – експлуатуються більше 20 років
(у середньому по Україні рівень застарілого котельного обладнання становить 28%), більш ніж 47% теплових мереж знаходиться у ветхому та аварійному стані (у середньому по Україні – 15,8%). Унаслідок цього найбільші обсяги теплової енергії втрачаються при її виробництві: цей показник складає 20% (при нормах втрати теплової енергії при її транспортуванні 6%) при середньому по Україні – 16,8%; при транспортуванні втрати складають 18,2% при нормі 12% (середній показник по Україні становить 13,5%), тобто всього втрачається близько 83,15 тис. Гкал на рік, що орієнтовно становить 18,7 млн. грн. за рік.
Понаднормові втрати теплової енергії відносяться на фактичну собівартість виробництва теплової енергії, як результат, збільшуються збитки підприємств. За 2009 рік збитки підприємств комунальної теплоенергетики становлять 1,922 млн. грн., що менше, ніж у 2008 році лише на 3% при тому, що у 2009 році в порівнянні з 2008 роком загальний обсяг відпущеної теплової енергії зменшився на 40%, а загальний обсяг споживання природного газу підприємствами збільшився на 10,9%. У результаті в опалювальному сезоні 2009-2010 років на послуги з теплопостачання для населення по базовому підприємству міста Суми діє тариф у розмірі 202,86 грн. за 1 Гкал/рік, який є нижче середнього по обласних центрах України (254,11 грн.) та діючих тарифів у Полтаві (263,7 грн.), Харкові (265,12 грн.) та Чернігові (210 грн.).
Унаслідок ситуації, що склалася, є нагальна потреба в модернізації всього теплоенергетичного комплексу області. Цього можливо досягти шляхом усунення основних чинників неефективності управління та енергозатратності виробництва послуг з теплопостачання, якими є технічна застарілість теплогенеруючих та теплотранспортуючих об’єктів теплового господарства, неадекватна сучасним умовам система управління ЖКГ.
Одним з напрямків, що розглядаються в рамках стратегії для зменшення вартості послуг з надання тепла, є запровадження використання місцевих поновлювальних видів палива.
Показовим прикладом запровадження ефективного використання місцевих поновлювальних видів палива є проект по реконструкції Шосткинської ТЕЦ шляхом встановлення котельного обладнання, яке використовує технологію «киплячого шару». Роботи з впровадження даного проекту тривають протягом останніх трьох років за рахунок коштів державного та місцевого бюджетів. Запровадження використання альтернативних видів палива, а саме торфу та відходів деревини, дозволить зекономити понад 30 млн. куб. м природного газу на рік. Проте відсутність фінансування даного проекту в поточному році не дає змоги завершити весь комплекс робіт.
За розрахунками, упровадження проектів з використання в теплоенергетиці місцевих поновлювальних видів палива та модернізація існуючого обладнання дасть змогу до 2015 року зменшити обсяг використання природного газу для виробництва теплової енергії, необхідної для опалення житлового фонду, на 60%, будівель бюджетних установ – на 35%. Враховуючи те, що на сьогодні заклади бюджетної сфери споживають близько 28 млн. куб. м природного газу на рік, зменшення споживання на 35% дасть змогу економити близько 16 млн. грн. бюджетних коштів (при вартості 1 тис. куб. м природного газу близько 3000 грн.). Відповідно економія 60% природного газу, який використовується підприємствами для опалення, зменшить навантаження на домогосподарства в частині оплати комунальних послуг на 210 млн. грн. на рік, що дозволить створити інвестиційний потенціал подальшого сталого розвитку галузі, який в свою чергу планується вкласти в модернізацію внутрішньобудинкових систем опалення та існуючого котельного обладнання, створення експлуатуючих сервісних центрів.
Прогнозний обсяг фінансових ресурсів на заходи з енергозбереження,
у тому числі на реконструкцію та розвиток систем теплопостачання, складає 631,2 млн. грн. Ці кошти можуть бути перекриті наявним інвестиційним потенціалом області шляхом модернізації протягом 3-4 років. Перелік запланованих заходів наведено в додатку 4.
Таким чином, загальний розмір ринку з надання послуг централізованого теплопостачання в області складає близько 280 млн. грн. на рік. І за рахунок переходу на поновлювані види палива та модернізації теплових мереж (зменшення втрат при виробництві та постачанні) він може зменшитися на
7-10%. Тобто, ринок послуг з ліквідації втрат тепла та переводу централізованого теплопостачання на альтернативні види палива становить близько 25-30 млн. грн. у рік, що рівнозначно потенціалу створення
150-200 робочих місць.
Визначені основні фактори обмежень, які перешкоджають успішній роботі по модернізації теплоенергетики області, та пропозиції по їх подоланню.
1. Відсутність системної роботи по залученню інвестицій в область.
Вирішальним фактором для успішної роботи з підвищення рівня розвитку теплоенергетики області є значне збільшення обсягів зовнішніх інвестицій.
Консолідація зусиль місцевих органів самоврядування та керівників теплопостачальних підприємств по залученню інвестицій в дану підгалузь дасть змогу значно покращити стан системи теплопостачання області. Наприклад, проведена плідна робота Роменського міськвиконкому по залученню міста до участі в Проекті «Сталий місцевий розвиток в Україні», що фінансується Європейським Союзом. Проектом уже надана дієва допомога в постачанні обладнання і спецтехніки підприємствам міста, що надають житлово-комунальні послуги по тепло-, водопостачанню та водовідведенню, збору та утилізації твердих побутових відходів, електронної системи адміністрування на загальну суму 2,3 млн. євро. Місцеві комунальні теплопостачальні підприємства отримали 16 газових котлів та попередньо ізольовані труби.
Дану співпрацю необхідно підтримати з боку органів державної влади з метою спрощення дозвільних процедур з використання коштів отриманих від іноземних інвесторів шляхом прискорення етапів погодження необхідних документів.
2. Нераціональний порядок прийняття рішень по фінансуванню проектів за рахунок бюджетів усіх рівнів.
Міністерства та відомства приймають рішення по фінансуванню проектів тільки при наявності затвердженої технічної документації. Враховуючи, що місцеві бюджети в переважній більшості є дотаційними, кошти в них на виготовлення проектно-кошторисної документації не закладаються і, як наслідок, навіть для інвестиційно привабливих об’єктів відсутня необхідна проектно-кошторисна документація.
З метою покращення цієї ситуації необхідно ініціювати питання подання на розгляд міністерствам і відомствам лише економічних обґрунтувань впровадження проектів, з подальшим виготовленням після погодження проекту повного комплекту проектно-кошторисної документації.
У свою чергу, в місцевих бюджетах щороку при формуванні бюджетів передбачати ліміт коштів на виготовлення і погодження проектно-кошторисної документації по інвестиційно привабливим об’єктам.