Толіття державою, що динамічно розвивається І прагне більш активно включитися у світові суспільно-економічні процеси, інтегруватися в європейське співтовариство

Вид материалаДокументы
Впровадження ресурсо- і енергозберігаючих технологій
Структура споживання первинної енергії в 2005 році
Структура споживання паливно-енергетичних
Споживання природного газу споживачами Сумської області по рокам
Джерело: за даними ВАТ «Облгаз».
Базова динаміка газового балансу України до 2015 року
Усього по 1-3
Територіальний принцип
Завдання зі скорочення споживання природного газу
Обсяги споживання газу
Капіталовкладення на одиницю заміщеного
Джерело: Є.Р. Крамаренко (експертний центр НАЕР) «Біоенергетична безпека України».
Подобный материал:
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   13

Розділ 5. Стратегічний напрямок № 3.

Впровадження ресурсо- і енергозберігаючих технологій


5.1. Політика підвищення енергоефективності в Сумській області

на період 2010-2015 років


Політика енергозбереження та підвищення енергоефективності в усіх сферах суспільного життя держави є важливим чинником впливу на сучасну енергетичну безпеку України, стабільного забезпечення виробництва та населення енергоносіями. Згідно з Енергетичною стратегією України на період до 2030 року, схваленою розпорядженням Кабінету Міністрів України
від 15.03.2006 р. № 145 «Про схвалення Енергетичної стратегії України
на період до 2030 року», у 2030 році прогнозується збільшення майже у 3 рази обсягу ВВП порівняно з 2005 роком, а споживання первинних паливно-енергетичних ресурсів – тільки на 47,5% (з 205,2 до 302,7 млн. т умовного палива). При цьому енергоємність ВВП повинна знизитися з 0,5 до 0,24 нафтового еквівалента на 1 дол. США. У 2015 році зазначений показник становитиме 0,31 кг нафтового еквівалента на 1 дол. США за рахунок використання потенціалу енергоефективності та енергозбереження.

Рівень енергозалежності України можна позиціонувати як середньо-європейський (близько 55%), але він характеризується відсутністю диверсифікації джерел постачання енергоносіїв, насамперед нафти, природного газу та ядерного палива. Так, за даними Міністерства палива та енергетики України, у 2008 році на нафтопереробні заводи України надійшло 10,2 млн. т нафти, з них 3,6 млн. т – власного видобутку (35,3% від загального обсягу поставки), 6,5 млн. т – імпортної (63,7%), у тому числі 6,2 млн. т – з Росії (60,8%), 0,3 млн. т – з Іраку (2,9%) та 0,1 млн. т – з Білорусії (1%). Усім категоріям споживачів реалізовано 42,3 млрд. куб. м імпортного природного газу, обсяг власного видобутку склав 21 млрд. куб. м.


Структура споживання первинної енергії в 2005 році, %


Енергоносії

Світ

ЄС

США

Україна

Газ

21

22

24

41

Нафта

35

41

38

19

Вугілля

23

16

23

19

Уран

7

15

8

17

Гідроресурси та інші відновлювальні джерела

14

6

7

4

Разом

100

100

100

100

Джерело: А. Гудима «Енергоощадна Україна як альтернатива диверсифікації поставок газу», «Дзеркало тижня», № 9, березень 2008 року.


Сумська область є невід’ємною складовою паливно-енергетичного комплексу України. Його основу як у регіоні, так і в цілому в Україні та світі, складають нафта, вугілля, природний газ. Питома вага природного газу в національному енергетичному балансі значно перевищує загальноєвропейський і світовий рівень, а використання відновлюваних джерел суттєво не досягає їх рівня.

Як наслідок, у структурі споживання енергоресурсів підприємствами Сумщини домінуюча частка припадає на природний газ.


Структура споживання паливно-енергетичних

ресурсів у Сумській області, %

Джерело: за даними обласного управління статистики.


Упродовж 2000-2008 років індекси фізичного обсягу внутрішнього регіонального продукту Сумської області перевищували індекси споживання паливно-енергетичних ресурсів (ПЕР). Слід зазначити, що за останні чотири роки при зростанні обсягів ВРП споживання ПЕР скорочувалось, що свідчить про зменшення енергоємності продукції. Порівняно з 2000 роком енергоємність ВРП зменшилась на третину, а починаючи з 2004 року щорічне скорочення цього показника в середньому складало 6,4%.

Проте енергоємність ВВП України у 3 рази перевищує середній рівень країн світу, а області – у 2 рази перевищує цей показник по Україні. Така ситуація є наслідком істотного технологічного відставання більшості галузей економіки (у тому числі житлово-комунальної сфери), низької ефективності імпортно-експортних операцій ПЕР і впливу «тіньового» сектора економіки.

Тому при зменшенні енергоємності вироблених товарів, виконаних робіт та наданих послуг слід приділяти першочергову увагу підвищенню енергоефективності продукції, упровадженню нових технологій та поступової заміни природного газу альтернативними видами палива.

Через високі ціни, низьку платоспроможність підприємств-споживачів та підсилення режиму економії енергоресурсів у 2000-2002 роках спостерігалось зменшення споживання усіх видів енергоносіїв. Поступове нарощування промислового виробництва у 2003 році (на 17,1%), холодний зимовий сезон 2004-2005 років призвели до збільшення використання природного газу. Починаючи з 2006 року, нестабільність поставок газу та збільшення його ціни, переведення невеликих підприємств та організацій, а також закладів бюджетної сфери на індивідуальне газове, альтернативне або опалення вугіллям, сприяли зменшенню використання газу.


Споживання природного газу споживачами Сумської області по рокам


млн. куб. м



п/п

Категорія

споживачів

2001

2002

2003

2004

2005

2006

2007

2008

2009

1

Промисловість

498,5

491,2

571,6

545

515,3

464,8

420,3

371

252

2

Населення

442,4

462,6

504,5

506,5

539,4

586,1

514,1

519,5

498,6

3

Бюджет

27,4

28,4

32,1

31,8

34,1

35,3

30,9

30,1

27,8

4

Підприємства

ТКЕ

291,4

287,4

304,5

263,5

263,4

259,7

244,5

232,8

225




Всього

1259,6

1269,6

1412,7

1346,7

1352,2

1345,8

1209,8

1153,4

1003,4




у тому числі позиції 2-4

761,1

778,4

841,1

801,7

836,9

881

789,4

782,4

751,4

Джерело: за даними ВАТ «Облгаз».


Комунальній теплоенергетиці вкрай потрібна модернізація (знос основних засобів склав близько 80%). У середньому ККД котлів централізованого опалення складає 70%, при цьому під час транспортування та безпосередньо в будинках втрачається до 40% виробленого тепла. Таким чином, до споживачів доходить, у кращому випадку, 60% тепла. Слід зазначити, що європейські споживачі розраховуються за теплову енергію не за квадратний метр житлової площі, а за спожиті ГДж, що стимулює теплопостачальників до скорочення втрат.

Аналіз регіонального споживання паливно-енергетичних ресурсів свідчить, що великі міста і райони області з розгалуженою мережею об'єктів житлово-комунального та соціально-культурного призначення, в яких розташовані потужні промислові підприємства (міста Суми, Шостка, Конотоп, Охтирка, Сумський, Охтирський райони), значно випереджають за обсягами споживання палива і електроенергії невеликі сільськогосподарські райони Сумщини, які використовують менше 1% загальноспожитих ПЕР: Буринський, Великописарівський, Краснопільський, Кролевецький, Липоводолинський, Недригайлівський, Путивльський, Середино-Будський, Тростянецький, Ямпільський.

У порівнянні з 2007 роком збільшили енерговитрати райони: Липоводолинський (на 16,7%), Путивльський (на 12,6%), Кролевецький
(на 12,5%), Глухівський (на 9,9%), Сумський (на 0,3%).

Розрахунки експертів показують, що Україна гостро потребує скорочення в паливно-енергетичному балансі питомої ваги природного газу. У країні на кожний долар ВВП витрачається у 6,4 раза більше газу, ніж у Німеччині, яка також залежить від імпорту російського газу. ККД газового устаткування найбільшого побутового споживача – населення становить близько 40%, аналогічного європейського споживача – 80%. ККД підприємств комунальної теплоенергетики становить близько 50%, аналогічного європейського споживача – 90%. Таку саму ситуацію можна спостерігати і в структурі промислових споживачів.

Таким чином, за рахунок використання всіх напрямків підвищення енергоефективності Україна повинна у 2015 році зменшити використання природного газу на 30-35% у порівнянні з 2007 роком.


Базова динаміка газового балансу України до 2015 року


млрд. куб. м




2007 рік

2015 рік

±

%

Ресурс газу

69,8

45,4

-24,4

-35

Видобуток

21,5

22,3

+0,8

+3,7

Імпорт

49,1

23,1

-25

-51

Споживання

69,8

45,4

-25

-35

у тому числі:













1. комунальна теплоенергія

10,5

5,5

-5

-48

2. бюджетні установи

0,95

0,55

-0,4

-42

3. населення

16,9

12,3

-4,6

-27

Усього по 1-3

28,35

18,35

-10

-35

Джерело: А.Гудима «Енергоощадна Україна як альтернатива диверсифікації поставок газу». «Дзеркало тижня», № 9 березень 2008 р.


Реалізація потенціалу енергозбереження полягає в структурно-технологічній перебудові економіки регіону і подальшому удосконаленні адміністративних та економічних механізмів, що сприяють підвищенню енергоефективності та енергозбереженню.

Цей процес передбачає виведення з роботи морально застарілого, зношеного устаткування, припинення випуску неефективної (з точки зору енерговикористання) продукції та впровадження нових технологій, обладнання і побутових приладів.

Поряд з цим частина технологічних заходів пов'язана зі скороченням використання енергоресурсів за рахунок підвищення рівня експлуатації існуючого енергетичного обладнання, модернізації технологічних процесів, перш за все, за рахунок маловитратних заходів, спрямованих на підвищення ефективності використання ПЕР, зменшення втрат, оптимізацію режимів роботи.

Існуюча практика оцінки енергоефективності господарського комплексу України та її різноманітних територіальних утворень у вигляді енергоємності виготовлення продукції та надання послуг диктує переважно галузевий принцип формування регіональних програм енергозбереження. У зв'язку з переходом більшості промислових і сільськогосподарських підприємств із державної власності в приватну, можливість місцевих влад впливати на обсяги та терміни проведення енергозберігаючих заходів значно зменшилась. Це ж відноситься до функціонування казенних підприємств і базових об'єктів електро- і теплоенергетики централізованого підпорядкування.

При розгляді структури енергозберігаючих заходів і черговості їх реалізації доцільно застосування не тільки галузевого, але й територіального принципу, оскільки саме місцеві державні адміністрації найбільш наближені до виробництва та споживання енергоресурсів і місцеві бюджети несуть основне навантаження зі сплати коштів за ці ресурси.

Територіальний принцип дозволяє розробити єдину методологію та стандарти вибору, фінансування та реалізації енергозберігаючих проектів, що сприяє притягненню інвесторів і створює передумови для прийнятного інвестиційного клімату в регіоні.

Упродовж останніх років в області за рахунок переходу на індивідуальне опалення простежується тенденція до скорочення обсягів використання теплової енергії (з 2,8 млн. Гкал у 2000 році до 1,9 млн. Гкал у 2008 році). В Україні споживання теплоенергії у 2008 році проти 2007 року знизилось на 3% і становило 96,3 млн. Гкал.

У процесі реалізації стратегії в галузі підвищення енергоефективності повинні бути реалізовані наступні завдання:

1. Зменшення обсягів використання паливно-енергетичних ресурсів споживачами області.

2. Оптимізація паливно-енергетичного балансу області.

3. Комплексне використання місцевих джерел енергії та видів палива.

4. Мінімізація витрат бюджетних коштів та коштів громадян на потреби опалення та підігріву води.

5. Залучення наукового та виробничого потенціалу Сумщини до виконання програми енергоефективності.

6. Побудова системи управління енергозбереженням у регіоні, у тому числі залученням інвестицій.

7. Створення сприятливого екологічного середовища.

З метою оптимізації паливно-енергетичного балансу Сумщини обласною державною адміністрацією видано розпорядження від 31.07.2008 № 539 «Про скорочення споживання природного газу за рахунок використання місцевих видів палива на підприємствах комунальної енергетики, установах бюджетної сфери та населення області у 2009-1015 роках».


Завдання зі скорочення споживання природного газу

Сумською областю по категоріям споживання

млн. куб. м



п/п

Категорія споживачів

Обсяги споживання газу

Обсяги скорочення споживання газу в 2015 році, %

2007 рік

2015 рік

1

Населення

514,1

372

27,6

2

Бюджет

30,9

17

43,3

3

Комунальна теплоенергетика

244,5

125

48,9

4

Промисловість

420,3

272

35,3




Усього

1209,8

786

35

Джерело: розпорядження голови Сумської обласної державної адміністрації
від 31.07.2008 № 539.


Завдання було доведено до всіх міст обласного підпорядкування та районів області.

При визначенні шляхів заміщення природного газу іншими енергоносіями критично важливою є мінімізація розміру капіталовкладень на одиницю заміщення. Як видно з рівнів капіталовкладень на одиницю зменшення (заміщення) енергоспоживання найбільш економічно привабливим є застосування біомаси в якості палива для виробництва тепла. Хоча цей захід не є зменшенням енергоємності, але дозволяє замістити викопні енергоресурси і на 100% зменшує викиди парникових газів.


Капіталовкладення на одиницю заміщеного

(зменшеного) обсягу споживання ПЕР, тис. грн./т. у. п.




Джерело: Є.Р. Крамаренко (експертний центр НАЕР) «Біоенергетична безпека України».


За оцінками експертів національного агентства України з питань забезпечення ефективного використання енергетичних ресурсів, оприлюднених у Національній доповіді «Енергоефективність як ресурс інноваційного розвитку», вартість 1 кВт-год. сонячної електроенергії у світі зрівняється з вартістю традиційної електроенергії не пізніше за 2015 рік, а до 2010 року сонячна енергетика з відновлювальних джерел може стати переважаючою. Однією з причин недостатнього розвитку в Україні сонячної енергетики експерти вбачають у відсутності власного виробництва чистого та надчистого кремнію. Тим не менш, на національному рівні започаткований пілотний проект будівництва сонячної електростанції в АР Крим для відпрацювання технології та оцінки економічного ефекту впровадження. Зменшення собівартості виробництва фотоелементів зможе суттєво покращити показники економічної ефективності сонячної енергії як джерела заміщення традиційних ПЕР. Аналогічною є ситуація і з вітроенергетикою. Враховуючи сказане, найбільш привабливим з точки зору мінімізації капіталовкладень є використання в енергобалансі України та її регіонів альтернативних, зокрема, біоенергетичних паливно-енергетичних ресурсів.