Geum.ru

Розвивальні інноваційні технології в процесі дистанційного навчання

Вид материалаДокументы
Подобный материал:
РОЗВИВАЛЬНІ ІННОВАЦІЙНІ ТЕХНОЛОГІЇ В ПРОЦЕСІ ДИСТАНЦІЙНОГО НАВЧАННЯ

Олексенко В.М.

Національний технічний університет

“Харківський політехнічний інститут”, м. Харків


Інтеграція України в європейське і світове співтовариство, побудова громадянського суспільства передбачає орієнтацію на людину, її інтелектуальний розвиток, самореалізацію. Особлива роль відводиться висококваліфікованим кадрам, яких готують вищі навчальні заклади.

Одним із основних шляхів ефективного вирішення цього завдання є переорієнтація на якісно нові технології. Проблема розробки сучасних технологій у підготовці конкурентоспроможних фахівців, визначення їхньої ролі в розвитку єдиного освітнього простору України, відповідності професійно важливих якостей особистості викладача вже давно є предметом особливої уваги таких провідних науковців України, як В.П. Андрущенко, І.Д. Бех, В.Ю. Биков, В.І. Бондар, В.І. Євдокимов, І.А. Зязюн, В.Г. Кремень, І.Ф. Прокопенко та інші. За кордоном створення технологічних аспектів і реалізація інноваційних педагогічних технологій пов’язані з іменами Б. Блюма, Д. Брудера, Г. Грейса, Н. Єна, М. Канканранта, Н. Лоу, А. Ніколса, Д. Хамбліна, А. Чоу та інших.

Розвиток інноваційних педагогічних технологій в Україні та Європі відбувається в контексті глобальних освітніх тенденцій, до яких відноситься значущість освіти для суспільства і людини з орієнтацією на активне освоєння нею способів пізнавальної діяльності.

Важливою характеристикою професіоналізму сучасного фахівця є його інтелектуальний розвиток, який тісно пов’язаний з розумовим. У психолого-педагогічній літературі визнається навчання провідним в розумовому розвитку, але немає однозначної відповіді на питання, за якими ознаками можна визначити розум чи рівень розумового розвитку суб’єкта. Розбіжності виникають з приводу ролі знання. В працях А.М. Леонтьєва фактично урівнюються знання і розумовий розвиток, оскільки розвиток повністю визначається характером “присвоєного” людиною родового досвіду, придбаного в тих соціальних умовах, де особистість живе і розвивається. В.А. Крутецький з одного боку не заперечує значення знань, а з іншого – не абсолютизує його. Знання розглядаються ним умовою розумового розвитку, але не включаються до його структури. Згідно з З.І. Калмиковою розумовий розвиток – складна динамічна система кількісних і якісних змін, які чиняться в інтелектуальній діяльності людини залежно від віку і досвіду відповідно до соціально-історичних умов, у яких вона живе, та індивідуальних особливостей її психіки. Таким чином, знання мають входити до структури розумового розвитку. Звідси випливає, що малий об’єм знань може засвідчувати низький рівень розумового розвитку [1, 2]. Але можна багато знати і не вміти ними оперувати, використовувати практично. Тому компонентами розумового розвитку мають бути вміння людини не тільки здобувати, а й розуміти та застосовувати знання, причому не тільки в ідентичних, а переносити знання в нові умови.

Аналіз розумової діяльності студентів дає змогу підтвердити висновок про те, що в цьому процесі використовуються складні інтегровані системи розумових дій. З поглибленням знань вони безперервно зазнають змін у бік подальшого узагальнення і прогресу. Коли студент освоює нову інформацію, він створює для її перероблення спеціальний інструментарій, основою якого є набуте рішення. Тут провідну роль відіграє мислення, яке протікає індивідуально і багато в чому залежить від людини. Пропонуємо розвивати мислення студентів за розробленою нами технологією [3].

“Інтелектуально підготовлена людина може ввійти в життя “злим генієм”, цинічно зневажаючи все, що не стосується вузько спрямованої професії. Запобігти останньому можна лише “добром”, вірніше освітою та вихованням людини в дусі гуманістичних фундаментальних цінностей, виплеканих історією, гірким досвідом розвитку людської культури” [4]. Отже, на провідні позиції мають виходити гуманістичні пріоритети.

Свідоме застосування гуманістичних технологій у навчально-виховному процесі вимагає психологічних знань і знайомства з психологічними концепціями. В руслі гуманізму виокремлюються технології з підґрунтям неоекзистенціалізму та неопрагматизму, що сприяють виробленню уміння ефективно працювати у виробничому коллективі завдяки раціональному співвідношенню індивідуального та колективного.

Основними науковими концепціями сучасних технологій вважаються:

1) асоціативно-рефлекторне навчання. В його межах розроблено теорію формування понять (Д. Богоявленський, Н. Менчинська, О. Кабанова-Меллер та ін.);

2) теорія поетапного формування розумових дій (П. Гальперін, Н. Тализіна). В її основу покладено ідею принципової спільності будови внутрішньої і зовнішньої діяльності людини. Згідно з цією теорією розумовий розвиток (як і засвоєння знань, умінь, навичок) відбувається поетапно: від “матеріальної” (зовнішньої) діяльності до внутрішнього розумового плану. Внаслідок такого переходу зовнішні дії із зовнішніми предметами перетворюються на розумові – інтеріоризуються;

3) сугестопедична концепція навчання (В. М’ясищев, Д. Узнадзе, Б. Паригін, Г. Лозанов та ін.). Навчання на основі емоційного навіювання в стані бадьорості, що призводить до надзапам’ятовування. Це комплексне використання вербальних і невербальних, зовнішніх і внутрішніх засобів сугестії. Реалізація цієї концепції передбачає особливі психолого-педагогічні умови навчання;

4) теорія нейролінгвістичного програмування розглядає процес навчання у вигляді руху інформації крізь нервову систему людини.

Кожна з цих концепцій заслуговує уваги, але з часом змінюються суб’єкт навчання, структура вищої освіти, вимоги до рівня освіти. Широке розповсюдження комп’ютерної техніки в Україні, доступність Інтернет, запровадження дистанційної форми навчання, сучасні зміни спричинені низкою соціокультурних та політико-економічних обставин вимагають розробки нових технологій. Актуальною залишається потреба у нових наукових концепціях інноваційних технологій у підготовці інтелектуально розвинених фахівців.

Потрібна розвивальна технологія за науковою концепцією засвоєння, інформаційна, евристична, прикладна й технологія саморозвитку водночас, яка б увібрала в себе реалізацію природного потенціалу, безконфліктний розвиток особистості, була б пронизана елементами гуманно-особистісної технології, технології співробітництва, забезпечувала студентам можливість досягнення якісно нового рівня мобільності та професійно-практичної підготовки, що суттєво вирізнить її серед інших. Така технологія нами створена і названа студактивною [5 – 8].

ЛІТЕРАТУРА

  1. Кукушин В.С. Современные педагогические технологии в начальной школе / В.С. Кукушин. – Ростов-на Дону: Феникс, 2004. – 384 с.,
  2. Леонтьев А.Н. Потребности, мотивы и эмоции / А.Н. Леонтьев. – М.: Мысль, 1971. – 220 с.
  3. Олексенко В.М. Реалізація інноваційних педагогічних технологій у підготовці фахівців у вищих технічних навчальних закладах: теорія і практика: монографія / В.М. Олексенко. – Харків: КП Друкарня № 13, 2007. – 280 с.
  4. Філософські абриси сучасної освіти: Монографія / [І. Предборська, Г. Вишинська, В. Гайденко та ін.]; за заг. ред. І. Предборської. – Суми: ВТД „Університетська книга”, 2006. – 226 с.
  5. Олексенко В.М. Професійне зростання особистості на новому виді навчальних занять / В.М. Олексенко // Освіта Донбасу. – 2006. – № 6 (119). – С. 81-86.
  6. Олексенко В.М. Підвищення ефективності самостійної роботи майбутніх спеціалістів через дистанційне навчання / В.М. Олексенко // Проблеми сучасної педагогічної освіти. Серія: педагогіка і психологія. – Ялта: РВВКГУ, 2006. – Вип. 11, Ч. 2. – С. 272-281.
  7. Олексенко В.М. Результати впровадження інноваційних педагогічних технологій у вищих технічних навчальних закладах / В.М. Олексенко // Наука і сучасність: Зб. наук. пр. Національного педагогічного університету ім. М.П. Драгоманова. – К.: НПУ ім. М.П. Драгоманова, 2006. – Т. 57. – С. 138-147.
  8. Андрущенко В.П. Високі педагогічні технології / В.П. Андрущенко, В.М. Олексенко // Вища освіта України. – 2007. – № 2. – С. 70-76.