Реферат з самоосвіти
| Вид материала | Реферат |
- Самоосвіти, 95.91kb.
- Методичні рекомендації щодо організації самоосвіти учнів у літній період з географії, 137.78kb.
- Рекомендації щодо ущільнення решти утрачених годин на 2 семестр Завдання для самоосвіти, 31.23kb.
- Самоосвіти вчителя, 42.53kb.
- Досягнувши вершини, а підійматися вище. Уцьому й полягає основна місія сучасного учителя, 120.64kb.
- Самоосвіти 10, 175.31kb.
- Програма для загальноосвітніх навчальних закладів. Хімія (авт. Величко Л. П., Ярошенко, 454.13kb.
- Самоосвіти, 120.33kb.
- Аналіз методичної роботи з педагогічними кадрами в Христинівській спеціалізованій школі, 1588.52kb.
- Школи вільного саморозвитку особистості, 163.42kb.
Реферат з самоосвіти
«Інтерактивне навчання
іншомовному спілкуванню
в парних та групових
формах роботи»
Підготувала
вчитель англійської мови
Харківської гімназії № 82
Бабічева Наталія Олександрівна
ІНТЕРАКТИВНЕ НАВЧАННЯ ІНШОМОВНОМУ СПІЛКУВАННЮ
Розвиток системи освіти в Україні і її вихід на Європейський рівень неможливі без підвищеної уваги до викладання іноземних мов, володіння однією з яких є неодмінним критерієм інтеграції України в європейське та світове співтовариство Національна Доктрина розвитку освіти в Україні наголошує на важливості опанування іноземної мови як засобу комунікації, що має на меті набуття учнями відповідних навичок і умінь.
Як відомо, учні починають уміти користуватися мовою, коли Їхня увага зосереджується на передачі та отриманні інформації, що є цікавою як для того, хто розмовляє, так і для слухача в ситуації, яка є важливою для обох. Це і є інтерактивність.
Інтерактивність включає в себе не тільки вираження своїх власних думок, а й сприйняття і розуміння думок інших. Один слухає інших, реагує (прямо чи непрямо); інші також слухають і реагують. Учасники виробляють власні інтерпретації значення крізь таке спілкування, що завжди розуміється в контексті, фізичному або досвідному, з невербальними підказками, які сприяють більш точному розумінню. Всі ці фактори повинні бути присутні, коли учні вчаться спілкуватись: слухати інших, розмовляти з іншими, обмінюватись значенням у спільному контексті. Перш за все повинно бути спілкування – інтерактивний обмін інформацією тих, кому є чим ділитись.
Співпраця такого типу повинна бути нормою з самого початку вивчення мови. На долю творчості вчителя припадає створення або стимуляція створення учнями таких типів ситуацій, в яких спілкування природно розквітає і в яких учні можуть вживати для реального спілкування те, що вони вивчають у більш формальній формі. Таким чином, вони залучаються до того самого виду діяльності, для якого мова застосовується в людських відносинах.
Учні можуть збагатити свій словниковий запас, працюючи з автентичним мовним матеріалом, слухаючи або читаючи, або навіть від своїх однокласників у різноманітних дискусіях, інсценуваннях, спільних завданнях по розв»язуванню проблем. Вони, таким чином, набувають досвіду у мовленні і в створенні спілкування, що передає їхні наміри.
Оскільки головне місце в процесі навчання займає учень, при виборі підходів та прийомів вчитель має брати до уваги вік дітей, рівень їхньої попередньої підготовки, їхні індивідуальні особливості в способі навчання і їхні цілі у вивченні мови. Урахування цілей, що їх переслідують самі учні(акцент на усне спілкування, на читання спеціальної літератури, на підготовку до навчання за кордоном, тощо), створює для учнів додаткову мотивацію при вивченні іноземної мови.
Більш того, кожний вчитель є сам індивідуальністю, яку він виражає в класі. Кожен вчитель викладає і спілкується найбільш ефективно тоді, коли те, що він робить, він робить із задоволенням. Одні вчителі віддають перевагу різноманітним драматично-ігровим видам діяльності і результатом їхньої роботи є експресивні вистави, поставлені учнями. Інші непомітно заохочують учнів до самовираження, ще інші можуть організовувати і диригувати багатьма активними видами діяльності на уроці.
Вчителі не повинні шукати якогось одного найкращого методу для навчання мови, а скоріше прагнути віднайти найбільш придатний підхід, матеріал, послідовність процедур у кожному окремому випадку.
Справжня інтерактивність на уроці вимагає від учителя відійти убік від центрального місця і залишити його учневі, надати учневі можливість розвивати і виконувати різноманітні види діяльності; приймати всі види учнівських ідей і бути толерантним до помилок, які учні роблять під час своїх спроб спілкуватись.
Оскільки інтерактивність вимагає учнівського бажання до участі і прояву ініціативи, вона потребує високого рівня непрямого, прихованого лідерства, одночасно із емоційною зрілістю, чутливістю та здатністю сприймати почуття інших. Коли вчитель демонструє ці якості сам, учні перестають побоюватися, ніяковіти і відчувають сильне бажання проявити себе, продемонструвати, на що вони здатні, висувати пропозиції і брати участь у різноманітних видах діяльності.
Що ж відбувається на інтерактивному уроці?
- Перш за все, багато роботи з автентичними матеріалами, особливо при аудіюванні. Це аудіо- та відео-матеріали, мовлення вчителя, коли він вільно володіє мовою. А для читання – книги, газети, журнали, листи, інструкції до різноманітних товарів, меню, географічні карти та ін. при будь-якій можливості слід запрошувати до участі в уроках носіїв мови. При належному відборі і підготовці такі матеріали можна використовувати для роботи в класах з учнями будь-якого рівня: як основу для якогось дослідницького проекту, або для відтворення в ситуації рольової гри з проблемним компонентом, або як матеріал для обговорення в невеликих групах.
- З самого початку учні слухають і розмовляють, реагуючи на малюнки і предмети, в інсценуванні або дискусії; вони створюють радіо ток-шоу, відтворюють в класі ринок та магазин. Учні інсценують співбесіди при прийомі на роботу. Вони роблять повідомлення про новини із власними коментарями, вони сперечаються щодо подій і обмінюються своїми думками.
- Учні повинні залучатись до спільних завдань, до діяльності, що має конкретну мету: організовувати різноманітні події, розважати інших, готувати матеріали для презентацій і дискусій, організовувати міжнародні фестивалі або зустрічі – вживаючи мову весь час, що йде на підготовку.
- Учні дивляться фільми і відеозаписи, де спілкуються носії мови. Вони спостерігають за невербальними елементами комунікації і способами вираження емоцій, за тим, як люди починають та підтримують інформаційний та емоційний обмін під час спілкування, як вони обмінюються думками і як розвивають бесіду. Для такої роботи підходять телевізійні серіали, які можуть слугувати початковим матеріалом для того, щоб учні могли створювати свої власні епізоди, виконуючи ролі персонажів оригінальних серій і поводити себе так, як вони. При такій діяльності можна працювати з вимовою, синтаксисом, наголосом, інтонацією.
- Діалог культур має дуже важливе значення для вживання мови в умовах реального світу. Учні обмінюються своїми думками, реагуваннями і своїми стилями мовлення. Вони вчаться розпізнавати ті стереотипи, що склалися відносно носіїв іншої мови та їх культур. Такий досвід навчання може проявлятися в прямому обміні думками або через інтонацію подій, характерних для іншої культури. Керовані види діяльності та проекти, які поступово ведуть учнів до успіху в розумінні інших культур( і своєї власної), значно зменшують можливості непорозуміння і надають учням впевненості в подальшому між культурному спілкуванні. Спостерігаючи за спілкуванням між людьми різних культур, розуміючи свої власні реакції на інших людей, контролюючи власний стиль мовлення і практикуючи різноманітні способи спілкування, учні вчаться успішно реагувати на іншу культуру. При навчанні іноземній мові, учні інсценують проблемні ситуації, в яких люди конфліктують через різні культурні непорозуміння обговорюючи, де і наскільки це можливо, з носіями мови правильність рішень учнів з точки зору представника цієї культури. Музика, пісні, танці є дуже важливими складовими такої діяльності, тому що вони допомагають учням краще зрозуміти культурні цінності та ідеали представників інших культур.
- Якщо вид діяльності на уроці – читання, повинно існувати інтерактивне спілкування між читачем і текстом – інтерпретація, розширення, обговорення альтернативних можливостей або висновків. Дуже часто читання веде до творчої діяльності в усній або письмовій формі, коли учень надихається на написання оповідань, віршів, п»єс, радіопрограм або сценаріїв до фільмів або своїх власних розв»язок до оповідань та п»єс, які вони читають.
- Те, що пишеться, повинно бути кимось прочитане, тому найбільш ефективними з цієї точки зору будуть завдання, що мають конкретну практичну мету(оголошення, стаття у стіннівку, лист до реально існуючої людини і т.п.). Ідеальним прикладом такої інтерактивної письмової діяльності є так звані діалогові журнали. Учні пишуть у них вчителю або один одному, а читач відповідає на посилання, таким чином поєднуючи читання і письмо в одному виді цілеспрямованої діяльності. Замість «виправлення» вчитель , що відповідає на послання, може перефразувати помилкові висловлювання, коментуючи зміст. Як при телефонній розмові з вчителем або носієм мова, учні починають сміливіше висловлювати свої справжні думки та почуття в журналах, де спілкуються не віч-на-віч. Те ж саме трапляється, коли учні листуються з носіями мови – своїми однолітками. Завдяки розвитку Інтернет - комунікацій(електронна пошта, форуми, он- лайн-чат) такий вид письмової діяльності можна і треба враховувати при роботі над писемним мовленням учнів, бо він посилює мотивацію до спілкування іноземною мовою.
- Інтерактивність не є перешкодою до вивчення граматичних структури мови. Ми спілкуємося ефективніше, якщо ми можемо зрозуміти і виразити нюанси значення, що потребує дуже уважного відбору граматичних структур. Вивчення граматики, однак, не є прослуховуванням опису граматичних правил, а скоріше індуктивним виведенням цих правил з живого мовного матеріалу з наступним їх використанням. Такий процес може і повинен бути інтерактивним, коли учні засвоюють граматичні правила через досвід в ефективному вираженні своїх ідей і думок. Багато видів діяльності може використовуватись для тренування певних граматичних структур, і при цьому учні не відчувають, що вони вчать граматику.
- Тестування також повинно бути інтерактивним і зорієнтованим на опанування живою мовою, а не стерильною застиглою системою. Учні повинні опинятись у ситуації, де вони чують і реагують на реальне використання мови або те, що вони читають, переходить в якийсь інший вид діяльності з використанням мови. З цієї точки зору , традиційні тестові завдання, такі як вибір одного з вариантів, заповнення пропусків і т.п., є тестами про мову, бо в реальному житті мова не використовується таким чином. Тести повинні відтворювати реальні умови вживання мови наскільки це можливо. Перший крок до цього – зробити так, щоб традиційні тести відтворювали реалії, в яких існує учень. Наступним кроком є створення таких тестів, які б природно включали в себе елементи спілкування, не тільки як в усному інтерн»ю, а й в інших видах діяльності. Як тільки тест перетворюється на цікаву і захоплюючу діяльність, учень починає «спілкуватись» і сам тест стає органічним процесом розуміння і вираження ідей.
- Спілкування у мовному оточенні, що розмовляє іноземною мовою, є дуже важливою часткою інтерактивного учбового процесу. Якщо немає можливості залучити до процесу навчання носіїв мови, можна відтворити культурне оточення за допомогою газет, журналів, радіопрограм, телепрограм, відеофільмів, коміксів і жартів. Дуже великого значення набуває кореспонденція. Доречно використовувати такі види діяльності, як написання інформаційного повідомлення про свій клас, школу, сім»ю, місто, про те, як проводиться вільний час, з метою обміну з відповідною школою країни, мова якої вивчається. Таку інформацію добре оживити за допомогою ілюстрацій, фотографій, аудіо плівок із записами персональних спогадів, піснями, навіть невеликими артефактами свого регіону. Таким чином створюється ситуація «класів-близнюків», яка в подальшому може розквітнути в стабільне партнерство між представниками двох країн.
Метою більшості мовленнєвих програм з іноземних мов є навчити спілкуватися з іншими людьми. Тому під час навчання мовлення вчителі повинні велику увагу приділяти практиці говоріння та спілкування. Для того, щоб брати участь у діалозі, учні повинні вміти говорити один з одним.
Якщо вчитель замінить кілька хорових відповідей вправою на повторення, учень у великому класі промовлятиме в середньому від 10 до 15 секунд. Більше часу на говоріння можна мати, якщо учні певний час говорять на уроці одночасно.
Звичайно ж, під час роботи в парах у класі не може панувати тиша. Але, працюючи в парах, співрозмовники говорять тихо, тобто створюється навчальний, тихий шум.
Якою ж є роль вчителя під час парної роботи? Його педагогічна роль вирізняється на цьому етапі уроку.
Під час парної роботи вчитель виконує дві ролі.
- По-перше, він слухає і помічає найпоширеніші помилки, підкреслимо – він лише слухає, переривати діалог він може лише за крайньої необхідності. Серйозним помилкам слід приділяти увагу іншим часом, можливо, на початку наступного уроку. Або попереджати їх відпрацюванням до початку роботи над діалогами.
- по-друге, вчитель допомагає учням, надає інформацію та відповіді на прохання учня.
Коли вчитель організовує парну роботу вперше, слід пояснити учням, навіщо потрібен цей вид мовленнєвої діяльності. Можливо, для цього краще скористатися рідною мовою.
Крім того, учні повинні зрозуміти такі правила:
- Парна робота – це не час для розмов.
- Коли вони виконали певне завдання, то можуть помінятися ролями та виконати його ще раз.
- Якщо вони не зовсім закінчили, а час вийшов, це не страшно.
- За необхідності вони можуть звернутися по допомогу.
- Після закінчення роботи пари відповідатимуть перед класом.
- Учитель ходить і слухає кожного учня.
- Якщо вчитель працює у великому класі, то, можливо, до пари буде приєднаний ще один учень, який може взяти участь у роботі, замінивши іншого та виконуючи завдання з початку.
Якщо учень сидить сам, йому слід приєднатися до іншого учня або пари, що сидить поряд.
Перед початком роботи вчителю слід також пояснити слова pairs та pair work.
Підготовка до парної роботи.
Дії вчителя.
- Ретельно готує учнів до цього завдання, а також готує необхідну наочність.
- Наводить модель пропонованого завдання (діалогу) з одним із сильних учнів. Він має переконатися, що кожен учень знає, що та як саме робити.
- Призначає двох учнів, які сидять далеко один від одного, щоб вони могли голосно повторити завдання.
- Говорить класу, скільки часу триватиме цей вид роботи.
- Дати команду починати. Під час роботи вчитель ходить між рядами, контролює та допомагає.
- Після того, як більшість учнів виконає завдання, слід закінчити роботу.
Після цього необхідно вибрати будь-яку пару та запропонувати їй виконати це завдання перед класом. Вони легко і швидко впораються, якщо дійсно відпрацювали це завдання. Потім завдання виконують ще кілька пар. Це примушує учнів не говорити рідною мовою під час парної роботи. Вони працюють більш настирливо, якщо знають, що відповідатимуть перед класом.
Завдання для парної роботи.
Після набуття досвіду вчитель знайде багато можливостей для проведення парної роботи. На початкових ступенях навчання найкраще використовувати цей вид мовленнєвої діяльності з метою інтенсивної практики.
- Діалоги
Дві чи три пари повторюють його, після чого робляться деякі підстановки (наприклад, використовуються імена та назва школи, час вивчення англійської мови тощо).
- Підстановочні вправи
Учні можуть складати нові речення із запропонованої підказки, що надає великі можливості для творчості. Уявіть, як багато оригінальних підстановок можна зробити на основі такого.
When alone
I’m on holiday I love to + verb
at my friend’s
(Chat, watch, videos, read magazines, etc.)
- Граматичні вправи
Обговорюючи минулі канікули, учні можуть використати підказку на дошці, яка є ідеальною для відпрацювання граматики в парній роботі.
| 1 | 2 | 3 |
| Last month | I (we) | went |
| On Saturday evening | my friends | saw |
| During the holidays | my brother | played |
- Неофіційні тести
Надаючи можливість співпрацювати в коротких текстах, ви підбадьорите (підтримаєте) слабких учнів, оскільки їх партнери можуть допомогти їм. Іноді можна провести наприкінці уроку швидкий письмовий тест і відразу ж перевірити його.
Для тесту можна взяти будь-який мовленнєвий аспект (змінити пряму мову на непряму, дійсний стан на пасивний, ствердження на запитання або скласти розділювальні запитання). Спонукальні речення можна написати на дошці, а перевірити їх можна усно в той час, коли сусідні пари перевіряють роботи одна одної.
- Опис зображень
Дивлячись на картинки, що супроводжуються текстом, учні по черзі складають істинні та хибні твердження. Друга пара повинна відповісти, чи правильні ці твердження. Оскільки вони прочитали текст заздалегідь, тут існує невелика ймовірність помилок.
- Вибір назви тексту
Перед читанням тексту в класі учням дається завдання швидко прочитати його, скласти й написати його нову назву. На це завдання дається одна хвилина, а потім усно перевіряється. Це чудовий вид діяльності, оскільки текст читається не лише для практики, але й для отримання інформації. Якщо в результаті учні пропонують різноманітні , але точні, назви, значить, текст вони зрозуміли правильно. На цьому етапі можна припинити роботу з текстом.
- Запитання та відповіді
На запитання тексту учні можуть відповідати в парах. Це можна виконувати усно або письмово. Учні можуть перевірити роботи один одного під керівництвом учителя.
Організація групової роботи
У багатьох класних кімнатах неможливо пересунути парти. Тому єдиний спосіб утворити групи – це просити учнів, які сидять за сусідніми партами, розвернутися один до одного. Для цього виду діяльності вчитель призначає лідера групи. Часто це сильний учень, який допомагає вчителю у груповій роботі.
Учитель є менеджером цієї роботи. Він повинен спланувати її, організувати, розпочати, проконтролювати, визначити час. Під час групової роботи вчитель переважно стоїть перед класом, може підійти до групи, щоб переконатися, що все йде належним чином. Якщо вчитель помітив, що завдання виконується неправильно, він може зупинити роботу та нагадати учням потрібне правило чи формулу. Після цього робота продовжується.
Завдання для групової роботи
- Ігри
Можна провести просту гру «Вгадай», завдяки якій відпрацьовуються запитання, відповідями на які є «Так» або «Ні». Дуже легко організувати гру “Who I am thinking of?”, “What’s my profession? ”, “What did I do?” (during the weekend).
- Складання запитань
Після читання тексту кожна група пише запитання за текстом. Потім лідер однієї групи ставить запитання другій групі. Друга група повинна дати правильну відповідь. Після цього друга група ставить запитання, а перша відповідає.
- Керована практика
Цей вид мовленнєвої діяльності має ігровий характер і вимагає творчості. На дошці написано кілька проблем. Кожна група обирає одну з них, і члени групи дають пораду з цієї життєво важливої проблеми.
Наприклад:
Wallet (I’ve lost my wallet/ you should report to the police)
Shirt (My shirt is torn, dirty/ you should get it repaired, washed)
Watch (My watch is broken, has stopped/ you should buy a new one)
Bad mark (I’ve got bad marks for history/ you should work harder)
Ache (I’ve got a headache, toothache/ you should see a doctor)
Учні можуть самостійно запропонувати різні життєві проблеми. Один з учнів обирає проблему, решта пропонує пораду. Обговорення триває 3-4 хвилини.
- Диктант
Чому лише вчителі повинні диктувати диктант? Це може зробити лідер групи. Звичайно, це можуть бути лише короткі тексти, над якими клас уже працював, завдяки чому вимова гарна і успіх високий. Лідер відповідає також за виправлення помилок після кожного закінченого речення.
- Рольова гра
Вона передбачає гарне продовження уроку, на якому клас відпрацював функціонально значущу структуру. Групам пропонується створити невелике інсценування. Лідери можуть перевірити виконання цього завдання. Після цього учні представляють сценку перед всім класом.
- Здогадка
Перед читанням тексту оголошується тема. Групи можуть запропонувати зміст тексту або його лексику. Наприклад, у тексті про забруднення може йтися про моря, ліси, рибу, тварин, рослини тощо.
7. Запитання для обмірковування
Після читання тексту ставиться запитання або низка запитань, на які в тексті немає точних відповідей. (Чому Роберт учинив саме так? Якими були, на вашу думку, його почуття? Уявіть, яке в нього було дитинство.) потім кожна група висловлює свою думку.
- Обговорення
Обговорення передбачає вільне висловлювання думок. Учитель ставить, наприклад, такі запитання: Що ви думаєте про жінок-політиків? Що слід робити з жебраками на вулицях? Він дає кілька хвилин, щоб члени групи висловили свої думки. Потім одному члену групи пропонується подати ці думки. Це може бути лідер групи, але краще визначити того, хто відповідатиме, після обговорення. Це зобов»язує кожного учня брати активну участь в обговоренні.
- Нариси
Це ідеальна групова робота у великому класі. Визначивши групи, вчитель може проводити одночасно контроль цієї творчої письмової роботи.
Він може допомогти групам запитаннями або картинками на стіні чи просто усними підказками. Групи можуть отримати листа, який вони читають і пишуть відповідь. Лідери знають, що за необхідності вони можуть підходити до вчителя по допомогу або для перевірки речень. Таким чином, кожен намагається зробити свій внесок, бачить власні помилки та розділяє успіх групи.
Отже, вчитель може збільшити час мовленнєвої практики учнів, використовуючи групову і парну роботу на уроках. Ці види робіт підвищують інтерес до мови, увагу, відповідальність одне до одного та за власний прогрес.