Толіття державою, що динамічно розвивається І прагне більш активно включитися у світові суспільно-економічні процеси, інтегруватися в європейське співтовариство

Вид материала

Подобный материал:

1 2 3 4 5 6 7 8 9 ... 13

Розділ 2. Стратегічна мета розвитку Сумської області на період до 2015 року

2.1 Оцінка конкурентних переваг та обмежень на шляху розвитку області

Для оцінки загального бачення сильних та слабких сторін на шляху розвитку області застосовано методологію SWOT-аналізу, до проведення якого залучено достатню кількість місцевих та залучених експертів. Зведені результати аналізу приведені в додатку 2. На підставі проведеного аналізу сформульовано наступні висновки.

Важливими конкурентними перевагами Сумщини на шляху до бажаного майбутнього передусім є наявність природних ресурсів для прискореного розвитку підприємств в агропромисловому комплексі (АПК), у будівництві, у сфері видобування нафти та газу, наявність передумов для створення та подальшого розвитку економічних кластерів в АПК та в будівництві, зміцнення центрів росту в хімічній промисловості та машинобудуванні. Використання цих рушійних факторів розвитку базується на вигідному географічному розташуванні області (пов’язаним з наявністю кордонів з Росією та Білорусією), сприятливих кліматичних умовах, достатньому природно-ресурсному потенціалі, накопиченому досвіду інноваційного розвитку, високому рівні освіти населення. Необхідними передумовами успіху вбачаються високий рівень свідомості населення, наявність ідеології суспільної відповідальності за розвиток області, досить висока якість розвитку медіа і забезпечення свободи слова, консолідація політичної структури та влади в області, відсутність тиску з боку місцевої влади на розвиток бізнесу та незначна її корумпованість.

Однією з найбільш важливих слабких сторін є відсутність чіткого та послідовного стратегічного бачення розвитку області, що спричинено нестабільністю та частими змінами влади в області протягом
2005-2009 років, на подолання якої саме і направлена «Нова Сумщина-2015».

Серйозними обмеженнями на шляху реалізації місії області є застарілість технологій у більшості промислових виробництв хімічної галузі та машинобудування, значний рівень зношеності основних фондів, як наслідок цього – недостатній рівень конкурентоспроможності продукції місцевих підприємств на зовнішніх ринках, незадовільний стан транспортної інфраструктури, відсутність підготовлених до впровадження інноваційно-інвестиційних рішень. Недостатній рівень орієнтованої на розвиток бізнесу інформації, незбалансованість ринку праці в окремих районах області та відтік освіченої робочої силі за її межі, нескоординовані дії органів місцевої виконавчої влади посилює негативний вплив цих факторів.

Головні можливості забезпечення бажаного рівня конкурентоспроможності області вбачаються передусім у розвитку пріоритетних галузей, зокрема, у розбудові сучасного агропромислового виробництва та будівництва на підставі створення кластерів та впровадження нових технологій за рахунок залучення масштабних інвестицій у галузі. Передумовою для цього є консолідація влади усіх рівнів у форматі Ради регіону для послідовного та ефективного управління економічним розвитком та покращення рівня життя мешканців області, а також створення дієздатного Координаційного комітету з впровадження завдань та пріоритетів Стратегії «Нова Сумщина – 2015».

2.2. Бачення, місія, стратегічна мета та стратегічні напрямки
«Нової Сумщини-2015»

Визначення майбутнього бачення розвитку області на період до
2015 року базується на наступних факторах базового сценарію розвитку зовнішнього середовища, як національного так і міжнародного:

Зусилля міжнародної спільноти призведуть до відсутності другої хвилі світової кризи, Президент та Уряд України разом з Верховною Радою запровадять послідовний курс на розбудову та зміцнення економіки країни.
Україна отримує кредити МВФ і це стане позитивним фактором для стабілізації валютної системи, обмінного курсу, призведе до зменшення вартості кредитів.
Одним з ключових напрямків випереджаючого розвитку України буде визначено якнайшвидший перехід від використання базису економіки третього-четвертого технологічного укладу до створення передумов запровадження п’ятого та шостого укладів шляхом пріоритетного розвитку біо- та нанотехнологій, робото-технічних комплексів та систем штучного інтелекту, екологічно чистих енергоносіїв та технологій енергозбереження, високошвидкісних інформаційних та транспортних систем.
Державний бюджет 2011 та наступних років буде прийнятий вчасно та з урахуванням пропозицій від області.
Новий податковий кодекс буде прийнятий в 2010 році та запровадить збалансований рівень податкового навантаження на підприємства області.
Реформа судової системи забезпечить більший ступінь захищеності суб’єктів господарювання та громадян.
Місцеві вибори 2011 року остаточно консолідують політичну структуру області, що створить передумови для консолідації всіх гілок влади в області.

Виходячи з зазначеного базового сценарію, «Нова Сумщина – 2015» визначає наступне бачення регіону в перспективі 5-10 років: Сумщина – це збалансована, економічно успішна, комфортна та безпечна для життя прикордонна область України, яка має модернізовану конкурентоспроможну економіку та облаштовану інфраструктуру життєвого простору, досягла та відтворює належний рівень економічної самодостатності, є ініціатором інновацій та пілотних проектів щодо створення в Україні підґрунтя для зміцнення п’ятого та розбудови фундаменту для шостого технологічного укладу, та представлена на вітчизняному та зовнішньому ринках в якості виробника та експортера інноваційних продуктів та послуг, нових перспективних моделей вирішення економічних, управлінських та соціокультурних проблем розвитку.

Однією з сучасних концептуальних моделей, що покладена в основу створення стратегії «Нова Сумщина-2015», є модель, згідно якої область розглядається як своєрідна регіональна корпорація. У межах області здійснюється виробництво товарів та послуг, їх споживання, у кожній області є слабкі та сильні сторони, зовнішні фактори оточення впливають на регіон, і він конкурує з іншими регіонами держави та світу за ресурси, намагаючись реалізувати краще майбутнє. Сумська область, як і велика корпорація, має розвиватись за сучасними законами менеджменту. Ці закони вимагають чіткого визначення мети та методу її досягнення, ефективного управління задля реалізації майбутнього образу області.

Таке бачення майбутнього відповідає місії області – стати унікальною в Україні територією стрімкого зростання без обмежень, забезпечити збалансований простір як для інноваційно-підприємницької діяльності, так і для комфортного проживання населення, посилити імідж регіону як привабливого для залучення інвестицій в напрямку випереджаючого розвитку технологій п’ятого і шостого укладів та розвитку людського потенціалу.

Девіз «Нової Сумщини-2015» – «зняття обмежень для стрімкого зростання» – має поєднати навколо реалізації стратегії розвитку області здорові та конструктивні сили місцевого бізнесу та громадськості, консолідувати органи влади усіх рівнів задля досягнення майбутнього бачення регіону.

Стратегічною метою розвитку Сумщини на період до 2015 року визначено суттєве підвищення рівня конкурентоспроможності області
з-проміж решти регіонів України.

Для населення області це означатиме міцний соціальний захист, стабільні робочі місця, високі стандарти комунальних та соціальних послуг. Для бізнесу це означатиме створення зрозумілих та сприятливих правил для ведення бізнесу, постійний конструктивний діалог з органами виконавчої влади задля визначення існуючих обмежень та їх подолання. Для інвесторів це означатиме перелік привабливих для вкладення інвестицій пріоритетних галузей економіки області, контрольований та мінімальний ризик інвестування, дієву інфраструктуру для супроводу інвестицій.

Досягнення бажаного рівня конкурентоспроможності регіону здійснюється завдяки:

використанню сильних сторін області, ефективному використанню наявного географічного, природного, економічного та людського потенціалу;
мінімізації слабких сторін, пошуку недовикористаних ресурсів та визначенню способів їх застосування;
використанню можливостей, створення сприятливих умов для припливу до області інвестицій як українського, так і іноземного походження;
мінімізації загроз, побудові ефективного управління господарським комплексом, застосуванню управлінських інновацій, посиленню мотивації суб’єктів господарювання до саморозвитку, підприємницької активності.

Досягнення стратегічної мети передбачає концентрацію потрібних зусиль на виконанні наступних пріоритетних завдань:

Стратегічний напрямок №1. Визначити потенціал створення економічних кластерів у окремих підгалузях АПК, націлених на розвиток замкнутого високотехнологічного агропромислового виробництва та на створення екологічно чистої конкурентоздатної продукції, розробити механізми розвитку та підтримки кластерних структур.

Стратегічний напрямок №2. Визначити потенціал створення економічних кластерів у будівництві базуючись на існуючому в області досвіду, націлених на створення замкнутих циклів від виробництва будівельних матеріалів до будівництва готового житла та його обслуговування.

Стратегічний напрямок №3. Впровадження ресурсо- і енергозберігаючих технологій як у пріоритетних галузях при створенні економічних кластерів, так і на підприємствах машинобудування, хімічної галузі, підприємствах житлово-комунального господарства.

Стратегічний напрямок №4. Створення необхідної для залучення інвестиції інфраструктури, зміцнення іміджу регіону як привабливого для інвесторів і націленого на інновації та застосування прикладних наукових розробок.

Стратегічний напрямок №5. Стимулювання розвитку малого та середнього бізнесу в пріоритетних напрямках по створенню туристично-рекреаційних кластерів, активізації транскордонного співробітництва, по наданню інформаційних послуг при супроводженні інвестицій, по інноваціям у застосуванні ресурсо- і енергозберігаючих технологій.

Стратегічний напрямок №6. Розвиток соціально-гуманітарної сфери щодо покращення рівня життя в області за рахунок кардинальних змін в системі управління освітою, охороною здоров’я, духовного виховання та ідеологічної свідомості населення.

Окремим завданням є розробка дієвих механізмів застосування стратегії виявлення і зняття обмежень та використання можливостей для забезпечення бажаного розвитку окремих галузей та сфер діяльності області, організаційно-розпорядчих інструментів по координації дій та контролю виконання встановлених пріоритетних завдань (додаток 3). Важливою складовою «Нової Сумщини-2015» є стратегія розвитку інформаційного простору області та формування іміджу влади.

Розділ 3. Стратегічний напрямок №1. Створення
кластерів в АПК за рахунок розвитку високотехнологічного агропромислового виробництва

Агропромисловий комплекс відіграє особливу роль в економіці України та Сумської області. Протягом останніх років аграрна галузь області демонструє стабільний розвиток і не втратила свої позиції навіть в кризовий період.

У структурі валового регіонального продукту регіону за 2005-2009 роки доля аграрного виробництва коливалась в межах 14-17%. В обсягах загальноукраїнського виробництва частка сільського господарства Сумської області складає: виробництво зерна – 4,4%, цукрових буряків – 3,3%, картоплі – 5%, м'яса – 2,2%, молока – 3,9%.

Загальна площа сільськогосподарських угідь Сумської області складає понад 1,7 млн. га, з якої понад 1,2 млн. га – рілля. Посівна площа сільськогосподарських культур у 2010 році по всіх категоріях господарств склала 985,9 тис. га. Не обробляється майже п’ята частина ріллі області.

Загальна чисельність сільського населення області перевищує
400 тис. осіб, з яких понад 230 тис. осіб працездатного віку. У той же час лише 50% працездатного сільського населення зайняте в народному господарстві.

Таким чином, Сумська область має значний ресурсний та трудовий потенціал для подальшого розвитку агропромислового комплексу. Значення агропромислового комплексу полягає не тільки в забезпеченні потреб людей у продуктах харчування, але і в тому, що він істотно впливає на зайнятість населення й загальну ефективність національного виробництва.

Сучасному агропромисловому комплексу притаманні різні форми кооперації та інтеграції, які характеризуються виникненням вертикально інтегрованих компаній, агропромислових холдингів та ін. Наступною формою на ієрархічному рівні інтегрованих утворень є кластерні структури.

Аграрний сектор економіки області представлений декількома великими вертикально інтегрованими структурами та значною кількістю невеликих сільськогосподарських підприємств і фермерських господарств. Саме в цих невеликих підприємствах сконцентрована основна частка зайнятості сільського населення. На сьогодні необхідне збереження цього сегменту аграрного виробництва як носія сфери прикладання праці сільського населення, його доходів та збереження сільської самобутності нашого регіону та розвитку сільських територій.

У той же час розрізненість таких невеликих сільськогосподарських товаровиробників досить часто призводе до значних втрат кінцевої вигоди від реалізації власної продукції через неможливість формування справедливої ціни на неї та внаслідок конкуренції, яка складається між такими товаровиробниками.

Саме тому, кластерний підхід в реалізації стратегії подальшого розвитку аграрного виробництва в області є одним з найбільш привабливих для його подальших перспектив за рахунок об'єднання зусиль, направлених на підвищення ефективності виробничої діяльності.

Кластерна структуризація економічних відносин – це одна із форм адаптації економічного механізму функціонування сільськогосподарських підприємств до умов конкуренції, забезпечення цілісності формування господарського і ринкового механізму функціонування, підвищення конкурентоспроможності сільськогосподарської продукції (послуг), підприємств і країни в цілому.

Кластерна модель розвитку агропромислового комплексу зменшує ризики, пов'язані з технологічними обмеженнями, дає можливість виступати на аграрних ринках у вигляді вагомого учасника, мінімізувати конкуренцію всередині кластеру, чітко оцінювати довгострокову перспективу розвитку та можливість залучення вагомих інвестицій, підвищити рівень інноваційної діяльності; лобіювати інтереси учасників кластеру щодо державної та регіональної аграрної політики, забезпечити ефективний інформаційний обмін між учасниками кластеру, створити систему підготовки спеціалізованих кадрів для забезпечення потреб агропромислового кластеру.

У Сумській області є багато передумов до створення агропромислового кластера: присутній достатньо розвинений сільськогосподарський сектор;
є переробна промисловість; функціонують наукові і освітні інститути;
є розвинена сфера торгівлі; присутні інституції державного управління; успішно діє вертикально-інтегрований бізнес.

Таким чином, у регіоні є всі передумови для формування точки економічного зростання АПК відповідно до потреб сучасної економіки.

З метою визначення стратегічних пріоритетів розвитку агропромислового комплексу та визначення галузевих кластерів був проведений детальний аналіз, який базувався на таких основних критеріях:

питома вага в структурі валового виробництва продукції;
можливість залучення значних інвестицій;
спроможність швидкого і якісного розвитку на основі існуючих технологій;
відповідність державним пріоритетам розвитку агропромислового комплексу.

Враховуючи встановлені державною політикою в агропромисловому комплексі України пріоритети, а також базуючись на питомій вазі виробництва окремих видів продукції в структурі валового виробництва сільськогосподарської продукції та на потенціалі залучення інвестицій було визначено чотири підгалузі як пріоритетні для створення на їх основі кластерів у агропромисловому комплексі області. Перші дві – це зернове господарство, питома вага якого коливається в межах 25-28% в структурі валового виробництва сільськогосподарської продукції, та молочне скотарство, яке займає близько 15%. Наступні – це цукрова галузь та свинарство, які мають можливість швидкого і якісного розвитку та значний інвестиційний потенціал.

Саме тому на базі окремих найбільш розвинених підприємств цих галузей планується створення чотирьох кластерів:

зерновий кластер;
бурякоцукровий кластер;
молочний кластер;
кластер свинарства.

Аграрний кластер – це добровільне територіальне об’єднання підприємств АПК з метою забезпечення конкурентоспроможності виробництва сільськогосподарської продукції та продовольства за рахунок формування ефективних внутрішньогалузевих зв’язків, диверсифікації каналів збуту, створення сприятливих умов для залучення вітчизняних та зарубіжних інвестицій, а також адаптації галузі до вимог світового ринку. Основною метою кластеру є задоволення потреб вітчизняних споживачів у якісній та доступній продукції.

Кластер має виконувати наступні завдання:

сприяти розвитку місцевої промисловості та активізації господарської діяльності;
нарощувати обсяги виробництва продукції для задоволення місцевого, вітчизняного ринку та формування експортного потенціалу;
створення додаткових робочих місць;
збільшення відрахувань до бюджетів різних рівнів.

Зерновий кластер

Виробництво зерна займає провідне місце в структурі регіонального валового виробництва продукції рослинництва. Його питома вага за
2005-2009 роки складає в межах 40-45%.

У 2009 році виробництво зернових та зернобобових культур сільськогосподарськими підприємствами в порівнянні з 2005 роком збільшилося на 885,8 тис. тонн або у 1,8 раза та склало 2005 тис. тонн.

Середня урожайність основних сільськогосподарських культур складала 30,6 ц/га у 2009 році, що на 44,3% вище відповідного показника 2005 року. Посівні площі за цей період зросли на 126,8 тис. га або на 24%. За останні роки значно покращилась інфраструктура зернового ринку. Потужність елеваторів зросла більш, ніж на 30%. Ці дані свідчать про те, що зернове господарство області має стабільний поступальний розвиток.

Проте ускладнюють ситуацію різкі коливання ринкових цін і, все ж таки, недостатня розвиненість інфраструктури.

На першому етапі планується наступне ядро кластеру:

Північне регіональне управління ПАТ «Райз-Максимко»;
Степанівська філія ПАТ компанії «Райз»;
С
умська філія ПАТ компанії «Райз».

Обсяги виробництва зерна за останні 5 років господарствами, які відносяться до Північного регіонального управління ЗАТ «Райз-Максимко» мають постійну тенденцію до збільшення. Якщо у 2005 році ними було вироблено 17,7 тис. тонн, у 2007 році – 41,6 тис. тонн, то у 2009 році обсяги виробництва зерна склали 304,5 тис. тонн. Відповідно в структурі виробництва зерна по області господарства Північного регіонального управління ЗАТ «Райз-Максимко» займали у 2005 році – 2%, у 2007 році – 4%, то у 2009 році – 16,3%.

Рівень технологій, який застосовується господарствами Північного регіонального управління ПАТ «Райз-Максимко» дозволяє отримувати одні з найвищих урожаїв зернових культур. Середня урожайність озимої пшениці коливається в межах 65-70 ц/га, а кукурудзи понад 90 ц/га.

Степанівська філія ПАТ компанії «Райз» представлена зерновим елеватором потужністю 300 тис. тонн і є одним з найбільш високотехнологічних підприємств України такої спеціалізації.

Сумська філія компанії «Райз» є одним з найбільших постачальників матеріально-технічних ресурсів (насіння, мінеральні добрива, засоби захисту рослин, сільськогосподарська техніка) для виробництва зерна. У структурі постачання окремих видів матеріально-технічних ресурсів для сільськогосподарських виробників області філія займає від 20 до 40%.

Враховуючи потенціал підприємств ядра кластеру, до нього можуть залучатися цілий ряд підприємств області, що також працюють на ринку виробництва зерна, його переробки та постачання матеріально-технічних ресурсів для його виробництва.

У першу чергу, до зернового кластеру можуть бути долучені виробники зерна, що дозволить їм отримати максимальні вигоди від застосування новітніх технологій вирощування зернових культур, можливості якісної доробки виробленого зерна на елеваторі та збільшення ціни реалізації за рахунок підвищення якості зерна та можливості приймання участі у формуванні великотоварних партій.

Значні економічні переваги при приєднанні до кластеру отримають переробні підприємства. А саме: мукомельні підприємства, спиртові та комбікормові заводи. Зазначені підприємства мають можливість придбати зерно на переробку гарантованими обсягами та гарантованою високою якістю.

Окремі переваги при приєднанні до кластеру також отримають постачальники матеріально-технічних ресурсів і, в першу чергу, місцевий виробник мінеральних добрив ВАТ "Сумихімпром". Ці переваги визначаються в можливості отримання гарантованих обсягів збуту за вже сформованими каналами.

Створення в області зернового кластеру створює ряд можливостей:

1. розширення на 10% площі посіву за рахунок ріллі, що не використовується на сьогодні;

2. підвищення урожайності на 30-40% для учасників кластеру;

3. підвищення якості продукції за рахунок застосування новітніх технологій.

Інвестиційні проекти зернового кластеру на першому етапі реалізації стратегії:

розширення елеваторних потужностей до 600 тис. тонн (вартість проекту 480 млн. грн.);

створення регіонального сервісного центру ПАТ компанії «Райз» (вартість проекту 1 млн. грн.).

Blog