Толіття державою, що динамічно розвивається І прагне більш активно включитися у світові суспільно-економічні процеси, інтегруватися в європейське співтовариство

Вид материала

8.2. Реформа галузі охорони здоров’я як інструменту покращення рівня життя мешканців області
Розділ 9. Етапи та очікувані результати реалізації стратегії «Нова Сумщина-2015»
Другий етап (2013-2015 роки)
Девіз «Нової сумщини-2015» – «зняття обмежень для стрімкого зростання»

Подобный материал:

1 ... 5 6 7 8 9 10 11 12 13

8.2. Реформа галузі охорони здоров’я як інструменту покращення рівня життя мешканців області

У програмі економічних реформ Президента України на 2010-2014 роки «Заможне суспільство, конкурентоспроможна економіка, ефективна держава» зазначено, що сучасна система охорони здоров’я характеризується суттєвою нерівністю доступу до медичних послуг та вкрай низькою їх якістю. Головними причинами такого стану справ у галузі є:

відсутність зв’язку між якістю медичних послуг та видатками на охорону здоров’я;
неефективне використання бюджетних коштів;
низький рівень профілактики та частки первинної медико-санітарної допомоги в структурі медичних послуг;
неефективна система управління медичною галуззю як єдиного простору з охорони здоров’я.

Подолання існуючого стану передбачено за рахунок кардинального підвищення ефективності управління сферою охорони здоров’я та його фінансового забезпечення, у тому числі – шляхом створення основ для переходу до моделі соціального медичного страхування, а також наближення рівня доступності та якості медичних послуг до середньоєвропейських показників.

В області функціонує 835 закладів охорони здоров'я системи МОЗ України. Загальна кількість лікарняних закладів складає 69 одиниць, що в розрахунку на 100 тис. населення області становить 5,9 при середньому по Україні рівні 5,4 та середньоєвропейському – 3, тобто перевищує загальнодержавний показник та значно вище середньоєвропейського.

Ліжковий фонд стаціонарних закладів становить 10809 ліжок
(у 2005 році – 10844). Забезпеченість населення області стаціонарними ліжками складає 92,4 на 10 тис. населення, (у 2005 році – 88,6) і поступово зростає у зв'язку із щорічним зменшенням населення на 1% (для порівняння – у цілому по Україні цей показник склав 87; у країнах Євросоюзу – 57), тобто перевищує загальнодержавний показник на 6,2%.

Згідно постанови Кабінету Міністрів України № 640 від 28.06.1997 р.
«Про затвердження нормативів потреб у стаціонарній меддопомозі в розрахунку на 10 тис. населення» в області повинно бути 80 на 10 тис. населення або 9358 ліжок, а на даний час розгорнуто 10809 ліжок, що на 1451 ліжка більше. Забезпеченість ліжками хірургічного профілю – 23 на 10 тис. населення при середньому по Україні – 21,2.

В області працюють 4096 лікарів та 12089 середніх медичних працівників. Особи пенсійного фонду складають 20,8% та 8,3% відповідно. Забезпеченість лікарями складає 34,7 (у 2008 році – 34,3), та залишається нижчою, ніж у середньому по Україні (39,9), проте в країнах ЄС кількість лікарів на
10 тис. населення – 32,2. Лише в 4 областях України забезпеченість лікарями менша, ніж у Сумській області (Херсонська – 30,3 на 10 тис. населення, Миколаївська – 31,2; Кіровоградська – 32,1; Чернігівська – 34,1).

У сільську місцевість у первинну ланку за 2005-2009 роки направлено 113 молодих спеціалістів-лікарів (у 2005 році – 46, 2006 році – 16, 2007 році –32, 2008 році – 8, 2009 році – 11, 2010 році – 12). Станом на 01.07.2010 в області не укомплектовані лікарями 16 сільських лікарських амбулаторій, у 17 лікарських амбулаторіях та 1 СДЛ посади лікарів займані сумісниками.

Без медичних працівників залишаються 24 ФАП/ФП, на 35 ФАП/ФП посади середніх медичних працівників зайняті сумісниками. Укомплектованість лікарських посад дільничних лікарень і лікарських амбулаторій фізичними особами – 56,8% і є найнижчою серед областей України (у середньому в державі – 69,9%). Укомплектованість фізичними особами посад середніх медпрацівників ФАП і ФП – 83,9% (по Україні – 91,6%).

Видатки на охорону здоров'я задовольняють потребу галузі лише на
40-50%. Незважаючи на це, обсяги фінансування щорічно збільшуються і
у 2009 році склали 682,4 млн. грн. (2005 рік – 274,5 млн. грн., 2006 рік – 363,4 млн. грн., 2007 рік – 465,8 млн. грн., 2008 рік – 625,7 млн. грн.,
6 міс. 2010 року – 839,9 млн. грн.).

Витрати на охорону здоров'я з розрахунку на одного жителя області
у 2009 році склали 586,54 грн. (за 6 місяців 2010 року – 319,74 грн.) і залишаються нижчими середньоукраїнських (748,55 грн.), а в цілому по регіонах коливаються від 412,4 грн. у Рівненській області до 1084,7 грн. у Харківській області. Вартість одного ліжко-дня в стаціонарах області в 2010 році досягла 122,16 грн. проти 109,52 грн. у 2009 році, зокрема, на харчування – 7,59 грн. та на медикаменти – 11,7 грн. (у 2009 році – 7,14 грн. та 11,67 грн. відповідно).
У той же час фінансування одного амбулаторного відвідування по статті «медикаменти» навіть зменшилась з 1,15 грн. у 2006 році до 1,03 грн.
у 2007 році.

Але, незважаючи на збільшення фінансування та розвиток високоспеціалізованої медичної допомоги (створено центр екстракорпоральної детоксикації та гемодіалізу, гепатологічний центр, центр ендопротезування суглобів, ендовідеолапароскопічної хірургії, кабінети магнітно-резонансної томографії, комп'ютерної томографії, центр тромболізу), стан здоров'я населення області погіршується.

У цілому демографічна ситуація в області несприятлива. Протягом останніх п'яти років рівень смертності не зменшився і у 2009 році склав 18 на 1000 населення (у 2005 році – 19,3, 2006 році – 18,4, 2007 році – 18,6, 2008 році – 18,7) та значно перевищує загальноукраїнський (15,3) і середній показник по країнах ЄС (10,8). По рівню смертності область знаходиться на передостанньому місці серед областей України. Серед сільських жителів смертність у 1,7 раза вище, ніж міських.

Хоча народжуваність у 2009 році зросла до 9,1 на 1000 населення, але вона залишається найнижчою по Україні (Україна – 11,1, Рівненська область – 15,2; Волинська – 14,7; Житомирська – 11,7; країни ЄС – 10,6).

Природний приріст від'ємний і у 2009 році становить -8,9, Україна –
-4,2, країни ЄС – +0,9. Показники по демографічної ситуації в області наведені у додатку 1.

Загальна захворюваність населення області має тенденцію до підвищення і у 2009 році зросла на 2,7% (зареєстровано 1832014 хвороб або 155013,5 на 100 тис. населення). Первинна захворюваність складає – 596029 хвороб або 50432,2 на 100 тис. населення (6 місяців 2010 року – 25720,1 на 100 тис. населення, Україна – 71865,4). Зростає захворюваність на злоякісні новоутворення (у 2005 році – 365; 2006 році – 357,9; 2007 році – 360,9;
2008 році – 361,9; 2009 році – 373,1 на 100 тис. населення; 6 місяців 2010 року – 190,9). Питома вага занедбаних випадків (4 стадія) у цілому зросла з 10,4% до 10,5%.

Зростає з року в рік захворюваність на ВІЛ – інфекцію і у 2009 році склала 18 на 100 тис. населення проти 7,4 у 2005 році (Україна – 43,2; країни ЄС –5,76). За рік кількість померлих від СНІДу зросла з 12 до 22 осіб.

Залишається високим первинний вихід на інвалідність, у тому числі зростає і серед працездатного населення і у 2009 році становив 46,1 на
10 тис. населення (у 2005 році – 45,4, 2006 році – 44,9, 2007 році – 45,5,
2008 році – 44,6, 6 місяців 2010 року – 23).

Зменшилась кількість флюорографічних обстежень з 602,2 на
1 тис. населення до 599.

Незадовільно проводиться реорганізація закладів в амбулаторії загальної практики – сімейної медицини (у 2005 році реорганізовано – 14, 2006 році – 13, 2007 році – 6, 2008 році – 8, 2009 році – 2).

Кількість денних стаціонарів залишається низькою – 14 на
10 тис. населення (Україна за 2008 рік – 14,4).

Потребує покращення матеріально-технічна база лікувальних закладів сільської місцевості. Так, тільки 44,2% лікарських закладів та 58% фельдшерсько-акушерських пунктів розташовані в пристосованих приміщеннях. Без санітарного автотранспорту залишається 10 сільських лікарських амбулаторій. Електрокардіографи відсутні у 14 лікарських закладах області. Як наслідок, рівень смертності від хвороб системи кровообігу в цих районах вищий, ніж по області. Тонометри Маклакова для вимірювання очного тиску відсутні в 13 лікарських закладах.

Погіршення стану здоров'я населення, високі показники смертності осіб працездатного віку, скорочення очікуваної тривалості життя, яскраво виражена нерівність у доступності медичної допомоги, зумовлені, зокрема, недоліками в організації охорони здоров'я.

Світовий досвід свідчить, що одним із головних пріоритетів розбудови національних систем охорони здоров'я в умовах дефіциту фінансових і кадрових ресурсів, повинен бути розвиток первинної медико-санітарної допомоги
(далі ПМСД) на засадах загальної практики/сімейної медицини. Загальна практика/сімейна медицина спрямована на вирішення проблеми збереження і зміцнення здоров'я всього населення і є підвищення результативності системи охорони здоров'я в цілому, а також справедливого розподілу та раціонального використання коштів у галузі.

У системі медичного обслуговування ПМСД є складовою, яка потребує найменше ресурсів. У той же час, як свідчить світовий досвід, ПМСД може забезпечити найбільший вплив на загальний стан здоров'я населення, особливо за умов упровадження засад сімейної медицини.

В Україні недоліки в організації ПМСД і пріоритет «вузької» спеціалізації привели до невиправданого використання витратних видів медичної допомоги – амбулаторної спеціалізованої та стаціонарної. Протягом багатьох років на утримання позалікарняних закладів, де можливо розпочинати і закінчувати лікування понад 80% пацієнтів, витрачалось менше 20% загальних бюджетних витрат на охорону здоров'я, у тому числі на ПМСД – лише приблизно 5%. Така диспропорція в умовах різкого дефіциту фінансових ресурсів, що виділяються на охорону здоров'я, ускладнює, навіть практично унеможливлює забезпечення населення безоплатними медичними послугами на будь-якому рівні медичної допомоги.

Реформування галузі управління охорони здоров’я в області має відбуватись у наступних пріоритетах.

Пріоритет 1. Забезпечення доступності і якості первинної медико-санітарної допомоги всьому населенню держави, передусім сільським жителям, максимальне наближення установ з надання медичних послуг до споживача.

Для досягнення цього необхідно реалізувати комплекс заходів:

розбудова мережі амбулаторій загальної практики/сімейної медицини, наближення її до місць проживання громадян, особливо на селі;
матеріально-технічне оснащення амбулаторій загальної практики/сімейної медицини;
створення належних соціально-побутових умов (житло) для медичних працівників, особливо в сільській місцевості;
забезпечення якісної підготовки та підвищення кваліфікації достатньої кількості лікарів, медсестер первинної медико-санітарної допомоги (на базі медичного факультету Сумського державного університету);
розробка та запровадження стандартів ПМСД та критеріїв оцінки якості первинної медико-санітарної допомоги;
упровадження ефективних методів фінансування (оплати послуг) закладів і підрозділів ПМСД;
запровадження методів заохочення медпрацівників з метою підвищення якості і ефективності роботи;
упровадження системи оцінки задоволеності якістю медичних послуг з боку споживачів, системи швидкого анкетування пацієнта поліклініки та стаціонару при відвідуванні (обробка анкет тільки незалежними комісіями з залученням представників громадськості).

Пріоритет 2. Створення єдиного медичного простору області, реорганізація та підвищення ефективності системи управління галуззю охорони здоров’я на обласному, районних та міських рівнях, забезпечення керованості процесу реформування і діяльності первинної медико-санітарної допомоги.

Основними завданнями є:

створення вертикалі управління ПМСД;
здійснення поетапної реструктуризації амбулаторно-поліклінічних закладів/підрозділів з чітким розмежуванням ПМСД та інших рівнів медичної допомоги;
відокремлення центрів ПМСД у самостійні медичні заклади з юридичним статусом комунальних підприємств;
запровадження сучасних інформаційних технологій (телевідеодіагностики).

Пріоритет 3. Науково-методичне та нормативно-правове забезпечення реорганізації первинної медичної допомоги та її ефективного функціонування.

Основними завданнями є:

проведення ретельного аналізу якості надання первинної та вторинної медичної допомоги в районах області: рівень госпіталізації, показники лікування хворих в умовах цілодобових стаціонарів;
здійснення аналізу в медичній потребі прикріпленого населення, виявивши їх «вузькі» місця;
на виконання вимог «Концепції управління якістю медичної допомоги в галузі охорони здоров'я в Україні на період до 2010 року» розроблення та впровадження «Методології клінічного аудиту на основі стандартизації медичної допомоги в закладах охорони здоров'я області»;
удосконалення системи звітності та показників діяльності медпрацівників, використання сучасних інформаційних технологій для ведення баз даних, реєстрації хворих та контролю якості надання медичних послуг;
проведення широкої і аргументованої роз'яснювальної роботи щодо реформ серед медичних працівників, населення і депутатів;
визначення реальної потреби в кадрових та матеріально-технічних ресурсах;
підготовка плану з оптимізації систем медичної допомоги населення кожного району та міст області, удосконалення системи управління охороною здоров’я на районному рівні;
підготовка плану з оптимізації систем медичної допомоги населення кожного району та міст області;
створення робочої групи у складі заступника голови райдержадміністрації, головного лікаря ЦРЛ, начальників економічного та фінансового управлінь та депутатів.

Пріоритет 4. Інформаційна підтримка і супроводження перетворень, сприяння формуванню позитивного ставлення населення, медичної громадськості, владних структур різних рівнів до змін у галузі охорони здоров'я.

Будь-які реформи на їх початку і впродовж терміну впровадження ніколи і ніде не сприймаються однозначно як виконавцями, так і населенням. Найбільш поширеними реакціями на впровадження нового є недовіра, неприйняття, інколи навіть опір. З соціально-психологічної точки зору просування реформ значною мірою ускладнюють особливості впровадження загальної практики/сімейної медицини в попередні роки. Формальний підхід до введення сімейної медицини не сприяв зміцненню авторитету первинної допомоги і не виправдав сподівання населення щодо швидкої зміни ситуації у галузі охорони здоров'я.

Таким чином, інформація і PR заходи мають передувати графіку конкретних кроків реформування, включати заходи на загальнодержавному, регіональному та на рівні місцевих громад, сприяти залученню широкого кола партнерів з числа громадських організацій та засобів масової інформації (ЗМІ) при координуючий ролі органів державної влади і місцевого самоврядування.

Реалізація зазначених пріоритетів має відбуватись шляхом упровадження наступних пілотних проектів.

1. Реорганізувати систему управління охорони здоров’я на принципах створення «Єдиного медичного простору» на території області, передбачивши створення двох медичних округів з центрами в містах Суми та Шостка. Закріпити за обласним управлінням охорони здоров’я функції головного розпорядника бюджетних коштів, створити в його складі економічно-аналітичний відділ.

2. Удосконалити мережу лікарняних закладів сільської місцевості. Залишити мережу ФАПів та сільських дільничних лікарень. Створити мережу міжрайонних пологових відділень (Шосткінська ЦРЛ – для жінок Ямпільського, Шосткінського та Середино-Будського районів; Роменська ЦРЛ – для Недригайлівського, Липоводолинського районів; Конотопська ЦРЛ – для Буринського та Путивльського районів; Охтирська ЦРЛ – для Великописарівського району).

3. Кардинально підсилити мережу амбулаторій загальної практики/сімейної медицини в сільській місцевості. Забезпечити кадрове забезпечення амбулаторій ЗПСМ: створення належних соціально-побутових умов для медичних працівників (будівництво житла, придбання автотранспорту і систем зв'язку).

4. Забезпечити перерозподіл бюджетних ресурсів на охорону здоров’я шляхом оптимізації ліжкового фонду області. Так, доведення кількості ліжок до нормативу дасть змогу перерозподілити близько 61 млн. грн. на рік для збільшення фінансування амбулаторних послуг. Раціональне використання ліжкового фонду та наближення вартості середнього ліжко-дня до кращих показників по Україні дозволить направити ще близько 24 млн. грн. на амбулаторне лікування. Оптимізацію ліжкового фонду потрібно провести без скорочення структурних підрозділів і лікарень.

5. Організувати на площах, що вивільняються:

«хоспіси» сестринського догляду (додаток 7);

університетську багатопрофільну клініку (фінансується з державного бюджету);

приватні медичні діагностичні та лікувальні центри на умовах оренди, тим самим заохочуючи інвесторів до співпраці.

6. Ліквідувати дублювання медичних закладів одного профілю. Так, у містах-районних центрах наявні одночасно міська лікарня та районна, де існує декілька стаціонарних відділень одного профілю, наприклад очні або ЛОР. Ці відділення є малопотужними, незадовільно укомплектованими інструментарієм і апаратурою. Пропонується створити один отоларингологічний центр для жителів м. Суми, Сумського району і області на 60 ліжок (для дорослих) проти існуючих 90. Вивільнення коштів з обласного бюджету на утримання зайвих ліжок дасть можливість запровадити новітні технології лікування і діагностики, скоротити терміни лікування вдвічі та значно покращити якість лікування.

7. Забезпечити розвиток швидкої медичної допомоги (ШМД). Відкриття пунктів ШМД у сільській місцевості (всього необхідно відкрити 24 пункти). Забезпечити їх автотранспортом. Створити пункти швидкої допомоги при існуючих поліклініках та лікарських амбулаторіях (наявні приміщення, медичні кадри; потрібно дооснащення санітарним транспортом та мінімальним набором обладнання та розхідними матеріалами).

8. Впровадити в області відеотелеосистеми між обласними закладами та амбулаторіями ЗПСМ і ЦРЛ. Подібні засоби діагностики вже застосовані в області, зокрема, в системі залізничної медицини протягом останніх двох років вони засвідчили свою доцільність у питаннях оперативної діагностики, підвищення рівня доступності та покращення послуг.

9. Створити в м. Суми та інших великих містах області госпрозрахункові поліклініки профілактичної медицини, де будуть проводитися обов'язкові профілактичні медичні огляди працівників підприємств і установ, які відповідно до законодавства є платними. Це дасть змогу:

покращити якість роботи лікарів за рахунок зменшення завантаженості на амбулаторному прийомі;

покращити епідеміологічне становище (хворі не будуть контактувати зі здоровими);

зменшити бюджетні кошти на утримання інфраструктури, яка перейде на госпрозрахунок;

зменшити соціальну напругу населення (52% скарг було отримано з причин незадовільного амбулаторно-поліклінічного обслуговування).

10. Організувати єдиний Сумський обласний благодійний фонд при Сумській обласній державній адміністрації, а фонди при кожній лікарні закрити. Об'єднати 17 лікарняних кас в одну обласну лікарняну касу, тісно співпрацювати зі страховими компаніями і інвесторами.

11. Сприяти розвитку добровільного медичного страхування в області, як необхідного кроку до підготовки впровадження системи обов'язкового медичного страхування шляхом:

сприяння створенню конкурентного середовища для залучених страхових компаній щодо впровадження добровільного медичного страхування серед населення області;

застосування всіх форм роз’яснювальної роботи серед громадян щодо популяризації культури страхування та переваг добровільного медичного страхування;

проведення роботи щодо вивчення та впровадження кращого досвіду з обслуговування застрахованих осіб в лікувальних закладах області.

Розділ 9. Етапи та очікувані результати реалізації стратегії
«Нова Сумщина-2015»

Упровадження стратегії розвитку області передбачає два основних етапи.

На першому етапі протягом 2011-2012 років будуть закладені інституційні, інфраструктурні та нормативні передумови випереджаючого економічного росту через запровадження стимулюючих заходів для залучення інвестицій у пріоритетні галузі народного господарства області, створення та підсилення економічних кластерів, завдяки формуванню режиму максимального сприяння бізнесу шляхом зменшення неефективного втручання органів влади всіх рівнів у економічну діяльність об’єктів господарювання, зниження адміністративних бар'єрів для розвитку підприємництва, раціоналізації впливу податкової системи на діяльність бізнесу.

Модернізація транспортної інфраструктури області шляхом реалізації Угоди між Кабінетом Міністрів України та Сумською обласною радою стосовно фінансування протягом 2011-2013 років низки інфраструктурних проектів суттєво позитивно вплине на загальний інвестиційний клімат області, закладе необхідні основи для прискорення розвитку бізнесу.

Реалізація пілотних проектів з підвищення енергоефективності та економії енергоресурсів забезпечить подальше тотальне впровадження інструментарію та ідеології енергоефективності в економіці, соціальній сфері, ЖКГ.

Результатом першого етапу стане створення надійних передумов для швидкого подолання кризових явищ, забезпечення сталого та прискореного розвитку Сумщини. Водночас з цим будуть здійснюватися реформи у сфері освіти, охорони здоров’я, соціального забезпечення, зміцнення науково-практичного та інноваційного потенціалу області, особливо в напрямку застосування передових технологій четвертого, п’ятого та розбудови фундаменту для шостого технологічного укладу. Сумщина впевнено стане на шлях кардинального підвищення своєї конкурентоспроможності та інвестиційної привабливості за рахунок упровадження інноваційних продуктів та послуг, нових перспективних моделей вирішення економічних, управлінських та соціокультурних проблем розвитку.

Другий етап (2013-2015 роки) передбачає отримання практичної віддачі від втілення державних, державно-приватних та приватних інвестиційних проектів. Загальна кількість вкладених у модернізацію та розвиток пріоритетних кластерних утворень в АПК, будівництві, лісному господарстві та деревообробці, перевищить 500 млн. євро. Рівень продуктивності виробітку валового регіонального продукту наблизиться до середніх по Україні значень, що підніме Сумщину на рівень кращих регіонів України.

Сильна економіка області надасть додаткових можливостей для подальшого збільшення робочих місць, збереження та розвитку людського й соціального капіталу шляхом підвищення ефективності та стабільності соціального захисту, поліпшення якості й доступності освіти і медичного обслуговування. Створить умови для стійкого покращення рівня життя та створення комфортного для життя та ведення бізнесу середовища.

Результатом другого етапу впровадження стратегії розвитку стане впевнений крок на шляху реалізації місії області стосовно перетворення її на унікальну в Україні територію стрімкого зростання без обмежень.

Девіз «Нової сумщини-2015» – «зняття обмежень для стрімкого зростання» – поєднає навколо реалізації стратегії розвитку області здорові та конструктивні сили місцевого бізнесу та громадськості, консолідує органи влади усіх рівнів задля досягнення майбутнього бачення регіону.

Blog