Стратегія розвитку луцька
| Вид материала | Документы |
- Стратегія економічного І соціального, 2985.74kb.
- Вища школа менеджменту кримський інститут бізнесу консалтингово-конфліктологічний центр, 3659.85kb.
- Вища школа менеджменту кримський інститут бізнесу консалтингово-конфліктологічний центр, 3615.59kb.
- Реферат на тему: Стратегія розвитку підприємства І бізнес-планування, 104.42kb.
- Зауваження та пропозиції до проекту документу «Стратегія розвитку Києва до 2025 року», 129.59kb.
- Дипломна робота, 296.69kb.
- Програма економічного І соціального розвитку міста луцька на 2011 рік, 660.88kb.
- Додаток 1 основні показники економічного І соціального розвитку міста Луцька на 2012, 420.6kb.
- Стратегія соціально-економічного розвитку, 4808.04kb.
- Стратегія це специфічний управлінський план дій, спрямованих на досягнення встановлених, 898.15kb.
СТРАТЕГІЯ
РОЗВИТКУ ЛУЦЬКА
2010–2020
ЗМІСТ
Вступ...........................................................................4
Розділ 1. Реформа житлово-комунального
господарства.........................................................7
Роділ 2. Розвиток підприємництва та покращення
інвестиційного клімату........................................23
Розділ 3. Ефективна енергозберігаюча політика
у місті...................................................................37
Розділ 4. Розвиток Луцька як наукового й
освітнього центру............................................... 52
Розділ 5. Покращення екологічного стану та
облаштування рекреаційних зон....................... 62
Розділ 6. Розвиток туристичного потенціалу міста
і популяризація його історико-культурної
спадщини.............................................................70
Післямова.................................................................81
Вступ
Наше місто заслуговує кращої долі. Декілька останніх років не відзначаються прогресом у його розвитку. Відповідно до рейтингу найкращих для життя міст України, що декілька років підряд публікує всеукраїнський журнал “Фокус”, Луцьк опустився з 10 позиції у 2008 році на 26 у 2010-му. Вина у цьому як влади, так і громади міста. Діюча влада бореться не з причинами, а лише з наслідками недолугої власної політики та політики попередників. Стала типовою ситуація, за якої приймаються формальні документи, покликані суттєво впливати на розвиток міста. Такі документи (План (програма) соціально – економічного розвитку) мають декларативний характер, заходи програми не фінансуються, не проводиться аудит їх виконання, мешканці міста не залучаються до вироблення стратегічних рішень для розвитку міста, керівникам бракує відповідальності.
Тому ми, автори стратегії поставили перед собою мету – розробити платформу стратегічного розвитку Луцька, яка слугуватиме дороговказом для реформ та позитивних перетворень у господарському та гуманітарному секторі міста. Такою основою може стати “Стратегія розвитку Луцька”, реалізація якої розрахована на десятиліття, що включає в себе загальний комплекс заходів влади, бізнесу і громади, спрямованих на гармонійний розвиток нашого міста. Для виконання вказаної стратегії є необхідним також прийняття конкретних програм у всіх галузях діяльності органів місцевого самоврядування.
Стратегія розвитку Луцька 2010–2020” (далі Стратегія) стала продуктом спільної праці активістів громадської організації “Громадська ініціатива” та партії “Наша Україна”. Також у її розробці брали участь експерти-практики, науковці, юристи, представники різних установ і організацій, що належать до різних політичних сил або не належать до жодної. Свій внесок у розробку цього документа здійснили жителі та підприємці Луцька шляхом висловлення пропозицій і побажань під час проведеного впродовж 2009–2010 рр. анкетування та інтерв’ювання.
Економічно активне населення міста стурбоване нестабільністю, що може призвести до втратити бізнесу чи місця праці, низьким рівнем розвитку інфраструктури для розвитку підприємництва (погана якість автошляхів, відсутність аеропорту, бізнес-центрів та інших закладів бізнес-послуг тощо), високим рівнем бюрократизму і корупції в органах влади, браком доступної бізнес-орієнтованої інформації (єдиної бази даних про вільні земельні ділянки, приміщення під оренду/продаж, партнерські можливості тощо), зростанням цін, коливанням курсу іноземних валют, браком кваліфікованих кадрів певних спеціальностей тощо.
Як свідчать опитування, лучан найбільше турбують проблеми високої вартості житлово-комунальних послуг і їх низької якості, працевлаштування, низького рівня оплати праці, незадовільного стану доріг, забрудненості вулиць і дворів, невпорядкованості парків та інших мість проведення дозвілля і відпочинку, корупції і зловживання чиновників.
На вирішення цих та інших проблем скерована дана Стратегія. При цьому ми враховуємо можливості міських органів самоврядування. Виходячи з цього основними напрямками розвитку Луцька на найближче десятиріччя є такі:
– реформа житлово-комунального господарства;
– розвиток підприємництва та покращення інвестиційного клімату;
– ефективна енергозберігаюча політика у місті;
– розвиток Луцька як наукового і освітнього центру;
– покращення екологічного стану й облаштування рекреаційних зон;
– розвиток туристичного потенціалу міста та популяризація його історико-культурної спадщини.
В основу Стратегії лягли такі принципи: європейські стандарти, інноваційний розвиток, інвестиційна і туристична привабливість, збереження історико-культурної спадщини, конкурентоспроможність, високі культурно-моральні цінності.
Розділ 1.
Реформа житлово-
комунального господарства
Ринковими методами
до обґрунтованих тарифів і
високої якості послуг
Житлово-комунальне господарство (ЖКГ) міста є тією сферою, стан якої найбільш відчутний і помітний у повсякденному житті мешканців нашого міста. Складовими житлово-комунального комплексу є забезпечення осель водою, газом, електроенергією та теплом, прибирання та благоустрій прибудинкових територій, ремонт будинків, утримання в належному стані вулиць, парків, скверів і водойм міста, їх озеленення, освітлення, святкове оздоблення тощо.
Незадовільне житлово-комунальне обслуговування напряму відображається на якості життя та діяльності громадян, стані їх здоров’я, повсякденному настрої, а у більш масштабному прояві – на соціальній, політичній та економічній стабільності, добробуті та культурі суспільства. Ситуація у житлово-комунальному господарстві є лакмусовим папірцем якості роботи органів місцевої влади, їх спроможності забезпечити благоустрій громади міста.
Стан ЖКГ м. Луцька на сьогоднішній день характеризується певними зрушеннями, хоча суттєві проблеми все ще існують. З одного боку, обсяги інвестицій у цю сферу протягом останніх років суттєво зросли. Така ж тенденція характерна і для фінансування місцевих програм реформування ЖКГ (з2007 р. по 2009 р. воно зросло у декілька разів і склало понад 130 млн грн). Міська влада затвердила генеральний план міста, більше десяти програм розвитку різних секторів ЖКГ. Усі ці факти, здавалося б, свідчать про позитивні зрушення у цій сфері.
З іншого боку, розмір тарифів на житлово-комунальні послуги суттєво зріс і продовжує зростати, прибудинкові території, парки, сквери та вулиці міста залишаються в занедбаному стані, багато комунальних будівель, пам’ятників, фонтанів та інших об’єктів вимагають негайного капітального ремонту, рівень оплати житлово-комунальних послуг населенням знижується. Серед проблем, які найбільше турбують жителів нашого міста, під номером один стоїть високий розмір тарифів на житлово-комунальні послуги (70 % лучан визнають це серйозною проблемою). Якість роботи комунальних служб і стан автомобільних доріг майже третина жителів Луцька оцінює незадовільно. Із 1550 будинків, які обслуговуються ЖКП, 204 відносяться до аварійного житлового фонду. Фізичний знос основних конструктивних елементів будинків, а особливо інженерних мереж становить більше 60 %. Сягнула критичного рівня зношеність ліфтів. Єдиною послугою, яку житлово-комунальні підприємства надають більш-менш якісно, є вивіз сміття.
Така ситуація у житлово-комунальному господарстві нашого міста не може не викликати невдоволення. Назріла потреба реформування цієї сфери життєдіяльності міської громади. Стратегічним напрямом реформ повинно стати забезпечення високої якості обслуговування та економічно обґрунтованих тарифів шляхом створення повноцінного ринку житлово-комунальних послуг.
У вільному занепаданні
Існування цілої низки проблем на фоні деяких позитивних зрушень свідчить про неефективність методів управління житлово-комунальним господарством міста, відсутність комплексного підходу і довгострокових стратегічних пріоритетів у плануванні його розвитку.
Базовими проблемами ЖКГ міста на сьогоднішній день лишаються:
– прогалини в організаційній і проектно-плановій діяльності, монополізація ринку комунальних послуг;
– низька якість надання житлово-комунальних послуг та незадовільний стан середовища життя і праці жителів міста;
– обтяжливість тарифів на житлово-комунальні послуги для бюджетів більшості домогосподарств міста;
– відсутність у громадян реальної можливості контролювати ефективність використання коштів, сплачених ними за житлово-комунальні послуги;
– неузгодженість та недосконалість місцевої нормативно-правової бази;
– низький рівень поінформованості населення щодо захисту своїх прав на повне та якісне забезпечення житлово-комунальними послугами.
Проблеми в організаційній проектно-плановій діяльності проявляються у зародковому стані ринкових відносин у ЖКГ, слабкому розвитку такої форми управління обслуговуванням житлових будинків як об’єднання співвласників багатоквартирного будинку. (далі осбБ). На ринку житлово-комунальних послуг міста монопольне становище займають комунальні підприємства. Місцева влада не зацікавлена у залученні приватного інвестора у сферу ЖКГ, щоб не створювати конкуренцію існуючим надавачам послуг.
Гальмує реформи відсутність детальних планів забудови міських територій відповідно до генерального плану міста та проектів розподілу прибудинкових територій. Це, в свою чергу, породжує нечіткість розподілу відповідальності суб’єктів благоустрою (органів управління, підрядних організацій тощо) за стан тих чи інших територій міста, якість наданих житлово-комунальних послуг.
Відчутною є проблема нестачі кваліфікованих кадрів з формування та утримання міського середовища, ландшафтного дизайну, комплексного управління процесами благоустрою.
Додавши до цих проблем низьку ефективність реалізації чисельних програм розвитку різних сфер ЖКГ та недостатнє фінансування житлово-комунальних робіт і відсутність дієвої системи контролю за їх якістю, маємо наслідок – низьку якість житлово-комунальних послуг у місті та незадовільний стан середовища життя і праці лучан.
Серед інших проблем лучан особливо турбують низька якість покриття автомобільних шляхів і пішохідних доріжок, забрудненість і невпорядкованість Центрального парку культури і відпочинку імені Лесі Українки та інших рекреаційних зон, незадовільний стан дитячих і спортивних майданчиків, відсутність переходу через залізницю в районі залізничного вокзалу та підземних переходів в інших місцях масового скупчення людей (ЦУМ, кінотеатр “Промінь” тощо), занедбаність пам’ятників культурної та історичної спадщини, недостатня кількість смітників і лавок на вулицях міста, незадовільне прибирання під’їздів і прибудинкових територій, перебої у постачанні гарячої та холодної води, електроенергії тощо.
Непродумана політика й утопічні бізнес-експерименти призвели до виникнення ряду проблем у сфері громадського транспорту. Незважаючи на високі тарифи на проїзд, надзвичайно розріджені графіки руху тролейбусів і скасування окремих маршрутів, Луцьке підприємство електротранспорту продовжує залишатись збитковим. Його працівники невчасно отримують заробітну плату, тролейбусний парк потребує кардинального оновлення, пенсіонери змушені їздити маршрутними таксі й оплачувати проїзд зі своїх мізерних пенсій. І це при тому, що ще у 2005 р.це підприємство отримувало прибуток.
Потребують реконструкції 5 з 8 міських фонтанів, які знаходяться в аварійному стані. У лучан викликає обурення демонтаж і замороження робіт з відновлення фонтану на Театральному майдані та його використання не за призначенням.
Незадовільною є ситуація з відловом бездомних тварин, які все більше заповнюють вулиці міста.
Діючі центральні та локальні мережі збору й відведення дощових і талих стоків застарілі, не відповідають сучасним екологічним вимогам. В деяких районах міста (приватний сектор) система відведення взагалі відсутня (район вул. Львівської). У зв’язку з цим існує серйозна загроза підтоплення великих територій міста.
Однією з головних проблем для більшості жителів міста є високі тарифи на житлово-комунальні послуги. Частково корені цієї проблеми знаходяться поза межею досяжності органів місцевого врядування, адже вартість енергоносіїв формується ринком і координується на національному рівні. Однак міська влада залишає у своїх руках суттєві важелі впливу на ситуацію з тарифами. В першу чергу це забезпечується тим, що рішення про максимальний розмір тарифів на базові комунальні послуги уповноважений приймати виконавчий комітет міської ради.
Іншими засобами впливу на ситуацію могли б стати покращення організації і планування забезпечення населення комунальними послугами та розробка і реалізація місцевих програм субсидування малозабезпечених верств населення. Вагоме місце повинно зайняти впровадження енергозберігаючих технологій при спорудженні будинків і проектуванні систем підведення тепла та енергоносіїв. Відомо, що втрати тепла при його постачанні до будинків значно підвищують його реальну вартість, оскільки втрачене тепло не виключається з розрахунків тарифу на відповідну послугу у разі відсутності у будинку теплових лічильників.
Відсутність у громадян реальної можливості контролювати ефективність використання коштів, сплачених ними за житлово-комунальні послуги, зумовлена неефективною формою організації ведення ЖКГ на місцях, а саме, функціонуванням житлово-комунальних підприємств. Такі підприємства є монополістами у наданні житлово-комунальних послуг громадянам, тому повинні якомога швидше відійти у минуле як пережиток радянської імперії. Створення конкуренції в обслуговуванні помешкань і надання мешканцям житлових будинків права і можливості вибору підприємств, що їх обслуговуватимуть, – невід’ємні складові реформи ЖКГ.
З 1998 по 2010 рр. у місті на баланс нових форм управління будинками (ОСББ) передано лише 73 багатоповерхівки, з них 23 упродовж 2009 року. Також створено 14 будинкових комітетів. Такі низькі показники переведення багатоквартирних будинків на самоврядування суттєво гальмують реформування усього ЖКГ.
Прийнята у 2007 р. міською радою Програма сприяння створенню та розвитку ОСББ виконується незадовільно. З початку її прийняття на реалізацію заходів в межах цієї програми не було виділено жодної гривні. Це свідчить про незацікавленість діючої місцевої влади у системних реформах сфери ЖКГ.
Неузгодженість і недосконалість місцевої нормативно-правової бази проявляється у відсутності єдиної комплексної програми розвитку ЖКГ міста. Недостатньо врегульованими залишаються питання взаємовідносин споживачів і надавачів житлово-комунальних послуг, розподілу функцій і відповідальності між управлінськими структурами, підприємствами-виконавцями, впровадження належного контролю за їх діяльністю.
Низький рівень поінформованості населення щодо характеру і якості житлово-комунальних послуг, на які мешканці мають право та неможливість захисту цих прав в кінцевому результаті призводить до незадовільного виконання комунальними службами своїх обов’язків. Причини такої ситуації приховані у тому, що лучани не вірять у можливість змін, а влада, в свою чергу, не зацікавлена вчасно та об’єктивно надавати інформацію. Незважаючи на це така ситуація не є безнадійною і потребує виправлення.
Чітке визначення проблем та причин їх виникнення дає можливість спланувати стратегічні напрями розвитку ЖКГ міста на найближчі 10 років.
З турботою про людей
Питання реформування житлово-комунального комплексу нашого міста актуальне як ніколи. Його вирішення вимагає від органів місцевого врядування консолідації набутого вітчизняного та європейського досвіду, теоретичних інноваційних напрацювань, фінансових, матеріальних і адміністративних ресурсів. Усе це повинно здійснюватись на основі комплексного довгострокового підходу, чіткого розподілу прав та обов’язків між замовниками, виконавцями та споживачами житлово-комунальних послуг, впровадження ефективної системи контролю громадськості за їх якістю.
Основними стратегічними напрямами реформ житлово-комунального господарства повинні стати:
– вдосконалення організаційних, проектно-планових і нормативно-правових механізмів управління ЖКГ;
– проведення виваженої та збалансованої тарифної політики в сфері надання житлово-комунальних послуг;
– покращення якості житлово-комунальних послуг і середовища життєдіяльності лучан (політика благоустрою);
– підвищення культури життєдіяльності та співіснування мешканців міста, громадянської свідомості та правової культури населення.
Базовими напрямами вдосконалення організаційних, проектно-планових і нормативно-правових механізмів управління повинні стати створення повноцінного ринку житлово-комунальних послуг шляхом масового поширення практики формування об’єднань співвласників багатоквартирних будинків і прийняття комплексної програми розвитку житлово-комунального господарства міста, яка б дозволила сформувати єдині підходи, принципи та методи реалізації житлово-комунальної політики, забезпечила б ефективну взаємодію (синергізм) основних її напрямів.
З’явилася нагальна необхідність оперативної розробки детальних планів забудови міських територій у відповідності до затвердженого генерального плану міста. Ці плани повинні базуватись на принципах економіко-екологічної ефективності просторового поєднання об’єктів благоустрою (житлових і виробничих будівель, прибудинкових територій, доріг, рекреаційних зон тощо), розмежування промислових і житлових районів міста смугами зелених насаджень, комплексного поєднання місць компактного проживання населення з місцями та закладами відпочинку, культури, громадського харчування, торгівлі, спортивними спорудами, пішохідними зонами тощо.
Затвердження детальних планів забудови міста і проектів розподілу прибудинкових територій дасть змогу чітко встановити їх межі. Це забезпечить територіальний розподіл функцій, обов’язків та відповідальності між різними структурними підрозділами органів виконавчої влади міста, підприємствами-виконавцями. Таким чином вдасться підвищити ефективність контролю за їх діяльністю та якістю надання житлово-комунальних послуг.
Питання про щільність та висоту забудови, розміщення промислових об’єктів, об’єктів інфраструктури і реклами повинні виноситись на публічні обговорення (віче) на зразок громадських слухань, що організовуються житлово-комунальними службами стосовно питань тарифікації послуг. Відповідні питання мають бути нормативно зафіксовані рішеннями органів влади міста. Адже саме місцева громада повинна вирішувати, якою буде середовище її проживання.
У цих питаннях влада і громада мають спільно дивитись на проблеми та бачити шляхи їх вирішення, така взаємодія має стати ефективною.
Програми розвитку різних сфер ЖКГ міста чи інші місцеві нормативні актати повинні чітко розмежовувати замовників, користувачів, виконавців, контролерів та експертів в усіх сферах житлово-комунальної діяльності, їх права та обов’язки.
Виникла нагальна потреба в інвентаризації матеріальних та нематеріальних активів, що знаходяться у відомстві міських житлово-комунальних структур (земельних ділянок, парків, скверів, природоохоронних і рекреаційних зон, меморіальних комплексів, зелених насаджень, комунального майна тощо).
Одним із основних підходів при проектуванні будівництва нових багатоквартирних будинків повинно стати ефективне використання енергії. Ми не маємо права продовжувати обігрівати не наші будинки, а землю і каналізаційні люки. Виходом із ситуації повинно стати встановлення у відособлених житлових будинках індивідуальних безпечних для життя і здоров’я мешканців систем опалення або теплових пунктів для опалення суміжних багатоповерхівок (див. розділ 3).
Актуальною проблемою, яка потребує нагального вирішення, є будівництво заводу сортування та переробки сміття, оскільки діюче міське сміттєзвалище у с. Брище вичерпує свій ресурс. Ефективним кроком у цьому напрямку має стати широке впровадження системи роздільного збору сміття та формування відповідної культури у міського населення.
Особливої уваги заслуговує питання налагодження ефективного функціонування сфери громадського транспорту. Слід забезпечити рентабельність діяльності Луцького підприємства електротранспорту, своєчасну виплату заробітної плати його працівникам, вжити заходів для відновлення безперебійного руху тролейбусів, припинення необґрунтованого зростання тарифів на проїзд, оновлення парку транспортних засобів тощо. Цього можна досягнути шляхом припинення утопічного бізнес-експерименту з маршрутками, передавши рухомий склад та маршрути ефективному власнику із забезпеченням чіткого контролю якості надання послуг та тарифу на проїзд. Доцільно здійснити монетаризацію пільг (замінити пільги незахищеним верствам населення на адресну грошову допомогу).
До повної переорієнтації системи житлово-комунального обслуговування будинків і прибудинкових територій на ринкові механізми актуальним для міської громади залишатиметься питання виваженої і збалансованої тарифної політики щодо житлово-комунальних послуг. Головним її суб’єктом (продуцентом) є органи місцевої влади. На наше переконання, ця політика повинна базуватись на критеріях прозорості, публічності, обґрунтованості, захисті малозабезпечених верств населення, громадському контролі за використанням коштів, адекватності якості послуг.
Питання про підвищення тарифів на житлово-комунальні послуги для населення повинні виноситися на засідання виконавчого комітету міської ради лише у випадках крайньої необхідності. Додатково до державного субсидування слід розробити програми часткової компенсації комунальних платежів з міського бюджету. Це зокрема стимулюватиме інноваційні і енергозберігаючі заходи тощо.
Дещо знизити вартість тепла та енергоносіїв у довгостроковій перспективі дозволить впровадження енергозберігаючих технологій при будівництві нових і реконструкції старих будівель, впровадження чіткого контролю за обсягом виробленої і спожитої теплової енергії та енергоносіїв. У зв’язку з цим потрібно розгорнути широку інформаційно-агітаційну кампанію про переваги встановлення облікового обладнання (лічильників) на газ, гарячу та холодну воду, передбачити пільгові умови встановлення такого обладнання для малозабезпечених громадян. Зниженню тарифів також сприятиме розробка і впровадження економічних методів стимулювання встановлення облікового обладнання, зменшення водо-, газо- та енергоспоживання, своєчасної і регулярної оплати житлово-комунальних послуг.
Покращення якості і розширення спектру житлово-комунальних послуг є одним із пріоритетних напрямів реформування ЖКГ міста. Основним засобом вирішення цих проблем повинен стати перехід на таку форму управління будинками як ОСББ.
Масове створення ОСББ у довгостроковому періоді сформує усі необхідні умови для виникнення багатьох дрібних і середніх підприємств, що спеціалізуються на наданні житлово-комунальних послуг. Наслідком стане формування конкурентного середовища та широких попиту і пропозиції на ринку. У мешканців будинків з’явиться можливість ефективно контролювати якість житлово-комунальних послуг шляхом вибору їх добросовісних надавачів. Витрати раціоналізуються, а вартість послуг знизиться.
Ініціатива створення ОСББ має виходити від мешканців багатоповерхівок, оскільки саме вони найбільш зацікавлені у належному утриманні свого будинку, його забезпеченні та ефективному управлінні.
Міська влада повинна стимулювати створення і підтримувати функціонування ОСББ шляхом виконання та розширення набору заходів, що здійснюються в рамках затвердженої Програми сприяння створенню та розвитку ОСББ. Передбачене цією програмою надання одноразової фінансової допомоги (компенсації для здійснення капітального ремонту) при передачі будинку на баланс ОСББ повинно виконуватись в обов’язковому порядку. Зусиллями влади повинно також бути забезпечене формування конкурентного середовища у сфері надання житлово-комунальних послуг.
На часі прийняття Луцькою міською радою Положення про порядок передачі земельних ділянок у власність ОСББ. Цей документ має зафіксувати безоплатну передачу земельної ділянки, оформлення землевпорядної документації та закріплення її меж в натурі за будинками. Витрати на вищезазначені заходи доцільно передбачити у міському бюджеті.
Слід продовжувати практику консультативно-правової підтримки населення щодо створення і функціонування ОСББ, участі уповноважених працівників міської влади у підготовці і проведенні установчих зборів ОСББ, популяризації цієї форми управління будинками.
Варто також вживати заходи, скеровані на підвищення якості послуг, що надаються житлово-комунальними підприємствами – найбільш поширеними формами організації обслуговування будинків на сьогоднішній день. Як показує практика, адміністративно-нормативне регулювання органами місцевого врядування є найбільш ефективним методом впливу на діяльність цих локальних монополій. Тобто шляхом прийняття відповідних розпоряджень і рішень регуляторних органів повинні вживатись заходи щодо:
– збереження і розширення практики ведення діалогу зі споживачами житлово-комунальних послуг (мешканцями району) щодо процедур тарифікації та забезпечення належної якості цих послуг;
– налагодження ефективного механізму контролю споживачів житлово-комунальних послуг за їх якістю шляхом, наприклад, вдосконалення роботи “гарячої лінії” у департаменті ЖКГ міської ради, за посередництвом якої здійснювався б оперативний контроль за ефективністю діяльності житлово-комунальних підприємств. У випадку їх неефективної діяльності необхідно вжити заходів.
Слід також наголосити на необхідності впровадження роздільного способу збирання ресурсоцінних компонентів (скла, пластику, паперу тощо).
Базовими принципами реалізації політики благоустрою території міста повинні стати такі: раціональне використання, створення особливого колориту, належне утримання та охорона, формування комфортних і сприятливих умов для життєдіяльності людини. Серед основних завдань слід виділити:
– забезпечити безперебійне еколого-санітарне та естетичне облаштування місць та зон загального користування (збір та вивезення сміття, видалення уражених хворобами та омелою дерев, відновлення газонів, озеленення та квітонасадження тощо);
– завершити будівництво переходу через залізницю в районі залізничного вокзалу та спорудити підземні переходи біля ЦУМу, кінотеатру “Промінь”, гіпермаркету “Там-Там” та торгового центру “Гостинець”;
– здійснювати своєчасний і комплексний ремонт вулиць міста, що включає відновлення не лише проїжджої частини, а й тротуару і газону біля нього;
– забезпечити очищення (від ґрунту та бур’янів) і ремонт тротуарів, пішохідних доріжок;
– реконструювати придорожні газони, зелені зони, меморіальні комплекси, пам’ятники, пам’ятки історико-культурної спадщини міста;
– створити мережу зовнішнього освітлення на околицях міста та продовжувати експлуатацію діючих мереж;
– реконструювати та відновити роботу усіх восьми фонтанів міста;
– покращити облаштування майданчиків для збору твердих побутових відходів;
– у співпраці з обласною владою, профільними громадськими організаціями та, по можливості, з залученням грантових коштів побудувати притулок для бездомних тварин, реалізувавши тим самим вимоги Правил утримання тварин на території міста Луцька;
– оперативно вирішувати поточні питання з облаштування сміттєзвалищ, утримання міських кладовищ, будівництва меліоративних та протиповеневих конструкцій (наприклад, на вулицях Малоомелянівського масиву та вул. Львівській), мереж стоку вод тощо;
– збільшити кількість смітників і лавок у місцях відпочинку та проведення масових заходів, проводити заміну зруйнованих.
Особливу увагу слід приділити приведенню до належного стану зелених рекреаційних зон, а також дитячих і спортивних майданчиків, оскільки це питання є надзвичайно актуальним і вимагає швидкого вирішення (див. розділ 5).
Одним із головних чинників реалізації усіх зазначених завдань є підвищення культури життєдіяльності та співіснування мешканців міста, їх громадянської свідомості та правової культури. Адже вирішення багатьох проблем ЖКГ залежить великою мірою і від нас самих. Засмічення місць загального користування (прибудинкових територій, парків, зон відпочинку, вулиць тощо) побутовими відходами і відходами життєдіяльності повинно викликати масовий громадський осуд, бо «чисто не там, де прибирають, а там, де не смітять». Наше помешкання не закінчується порогом квартири чи будинку.
Паралельно з адміністративним контролем за дотриманням правил громадського порядку слід розгорнути масову інформаційно-пропагандистську кампанію, скеровану на підвищення культури співіснування мешканців міста, інформування про їх житлово-комунальні права та обов’язки. Поряд з комерційною рекламою звичною повинна стати соціально-виховна реклама на місцевому телебаченні та радіо, у друкованих засобах масової інформації, на рекламних площах тощо.
Розділ 2.
розвиток підприємництва
та Покращення інвестиційного
клімату
Мінімум втручання,
максимум сприяння
Підприємництво (малий і середній бізнес) є рушійною силою розвитку ринкової економіки. Це забезпечується конкуренцією між підприємствами у їх прагненні краще та повніше задовольнити смаки і вподобання споживачів. Світовою практикою доведена закономірність: кращі умови розвитку підприємництва – вищий рівень конкурентної боротьби між підприємствами; жорсткіша конкуренція – нижчий рівень цін і вища якість товарів і послуг. Численні за кількістю малі та середні підприємства працевлаштовують значну частину економічно активного населення, а їх діяльність забезпечує велику частку надходжень до місцевого бюджету. Тому питання формування сприятливого середовища для створення і ведення бізнесу напряму пов’язане з покращенням умов життя та праці кожного з нас.
У більш глобальному вимірі розвиток малого і середнього бізнесу дає змогу підвищити гнучкість і динамічність економіки, її конкурентноздатність, сприяє науково-технічному розвитку, призводить до формування середнього класу населення – основи демократичного суспільства.
Луцьк з його вигідним економіко-географічним положенням, розгалуженою транспортною мережею, значною кількістю освітніх, фінансових та інших інфраструктурних установ, відносно дешевими факторами виробництва має великі перспективи для формування у місті сприятливого інвестиційного середовища, забезпечення швидкого і динамічного розвитку підприємництва та вирішення на основі цього ряду інших економічних і соціальних проблем.
Незважаючи на такі сприятливі передумови, сфера малого і середнього бізнесу в обласному центрі знаходиться у складному становищі. Проведені розрахунки показують, що “народжуваність” підприємств у м. Луцьку становить близько 4 %, проте це виглядає оптимістично лише на фоні області в цілому. У порівнянні з державами-членами ЄС цей показник суттєво відрізняється: він коливається від 7 % у Швеції до 18 % у Румунії.
Позаду наше місто від європейських показників і за кількістю людей, зайнятих у малому підприємництві, за питомою вагою малих підприємств в обсягах реалізованої продукції та за рядом інших показників.