Стратегія розвитку луцька
| Вид материала | Документы |
- Стратегія економічного І соціального, 2985.74kb.
- Вища школа менеджменту кримський інститут бізнесу консалтингово-конфліктологічний центр, 3659.85kb.
- Вища школа менеджменту кримський інститут бізнесу консалтингово-конфліктологічний центр, 3615.59kb.
- Реферат на тему: Стратегія розвитку підприємства І бізнес-планування, 104.42kb.
- Зауваження та пропозиції до проекту документу «Стратегія розвитку Києва до 2025 року», 129.59kb.
- Дипломна робота, 296.69kb.
- Програма економічного І соціального розвитку міста луцька на 2011 рік, 660.88kb.
- Додаток 1 основні показники економічного І соціального розвитку міста Луцька на 2012, 420.6kb.
- Стратегія соціально-економічного розвитку, 4808.04kb.
- Стратегія це специфічний управлінський план дій, спрямованих на досягнення встановлених, 898.15kb.
Післямова
«Стратегія розвитку Луцька» — це платформа для прогресивного розвитку нашого міста. Вона покликана слугувати дороговказом для реформ і позитивних перетворень у господарському та гуманітарному секторах. Реалізація стратегії передбачає системну працю протягом тривалого часу, вона розрахована на десятиліття і включає в себе загальний комплекс заходів влади, бізнесу і громади, скерованих на гармонійний розвиток нашого міста. Стратегія базується на принципах європейських стандартів, інноваційного розвитку, інвестиційної та туристичної привабливості, збереження історико-культурної спадщини, конкурентоспроможності, високих культурно-моральних цінностей.
Наше місто вимагає конструктивних перетворень: потрібно реформувати житлово-комунальне господарство, розвивати підприємництво та покращувати інвестиційний клімат, проводити ефективну енергозберігаючу політику в місті, сприяти розвитку Луцька як наукового і освітнього центру, покращувати екологічний стан й облаштовувати рекреаційні зони; розвивати туристичний потенціал міста та популяризувати його історико-культурну спадщину.
Реформування житлово-комунального господарства полягає у забезпеченні високої якості обслуговування та запровадженні економічно обґрунтованих тарифів шляхом створення повноцінного ринку житлово-комунальних послуг. Таке реформування вимагає від органів місцевого врядування консолідації набутого вітчизняного та європейського досвіду, теоретичних інноваційних напрацювань, фінансових, матеріальних і адміністративних ресурсів. Усе це повинно здійснюватись на основі комплексного довгострокового підходу, чіткого розподілу прав та обов’язків між замовниками, виконавцями та споживачами житлово-комунальних послуг, впровадження ефективної системи контролю громадськості за їх якістю. Створення конкуренції в обслуговуванні помешкань і надання мешканцям житлових будинків права і можливості вибору підприємств, що їх обслуговуватимуть, — невід’ємні складові реформи ЖКГ. Об’єднання співвласників багатоквартирного будинку — ще один ключ до вирішення житлово-комунальних проблем. Вагоме місце повинно також зайняти впровадження енергозберігаючих технологій при спорудженні будинків і проектуванні систем підведення тепла та енергоносіїв.
Розвиток підприємництва та інвестиційного клімату у нашому місті повинен стати одним із пріоритетів, оскільки Луцьк з його вигідним економіко-географічним положенням, розгалуженою транспортною мережею, значною кількістю освітніх, фінансових та інших інфраструктурних установ, відносно дешевими факторами виробництва має великі перспективи для формування сприятливого інвестиційного середовища, забезпечення швидкого і динамічного розвитку підприємництва та вирішення на основі цього ряду інших економічних і соціальних проблем. Розвиток малого і середнього бізнесу дає змогу підвищити гнучкість і динамічність економіки.
Зберігши позитивні напрацювання попередніх управлінських команд, потрібно запроваджувати новітні підходи до стимулювання малого і середнього бізнесу. Ці підходи мають базуватись на принципах прозорості, відкритості, спрощеності процедур, впровадження передового, в першу чергу європейського, досвіду, диверсифікації методів підтримки, мінімального втручання і максимального сприяння. Такі заходи повинні носити комплексний і збалансований характер і враховувати специфіку локального бізнес-мікроклімату. Цілями інвестиційної політики у місті на період до 2020 р. повинно стати доведення показників щорічних прямих іноземних інвестицій до середньоєвропейського рівня та активізація внутрішніх інвестиційних резервів.
Ефективна енергозберігаюча політика — стратегічне завдання на 2010–2020 рр. Реалізація потенціалу підвищення енергоефективності та енергозбереження полягає в структурно-технологічній перебудові економіки міста і подальшому удосконаленні адміністративних та економічних механізмів, що сприяють підвищенню енергоефективності та енергозбереженню, а також розробці та прийнятті ефективних нормативних актів. Досягнути суттєвого покращення показників енергоспоживання можна за рахунок реалізації комплексу енергозберігаючих заходів у житлово-комунальному господарстві, будівництві, транспорті.
У будівництві необхідно забезпечити ефективний контроль за дотриманням будівельних норм та правил для досягнення встановлених питомих показників витрат енергоресурсів; варто застосовувати конструкції та ізоляційні матеріали з підвищеним тепловим захистом. Зведення будинків без застосування енергоощадних технологій, включаючи утеплені фасади, повинно бути заборонене. Зменшити втрати енергії при її виробництві і постачанні безпосередньо до споживача дозволить переведення частини будинків на індивідуальне побудинкове чи поквартирне опалення.
Пріоритетним повинно стати впровадження 100 %побудинкового і поквартирного обліку споживання усіх енергоносіїв, включаючи теплову енергію. Необхідно здійснювати реконструкції теплових мереж та використовувати нетрадиційні й альтернативні види енергоносіїв. На виконання стратегічних пріоритетів нашої держави доцільно розробити довгострокову програму енергозбереження міста до 2030 р.і забезпечити її ефективну реалізацію. Розвиток механізмів фінансово-економічного стимулювання енергозбереження слід розглядати, перш за все, як важливий організаційний захід для масового впровадження енергозберігаючих технологій і ощадливого споживання енергоносіїв.
Розвиток Луцька як наукового і освітнього центру повинен відповідати потребам суспільства регіону. Зміст освіти сьогодні недостатнім чином відповідає ринку праці, не скерований на набуття необхідних життєвих компетентностей. Вважаємо, що необхідно створити впливові механізми, які дозволять інтегрувати діяльність освітніх і наукових закладів Луцька в економіко-соціальний комплекс міста, перетворити його в освітньо-науковий центр західного регіону нашої держави.
Враховуючи обмежені повноваження органів місцевої влади, пріоритетними вважаємо такі напрями міської політики в сфері освіти та науки на 2010–2020 роки: підвищення якості освіти та забезпечення рівного доступу до неї; запровадження інноваційних технологій навчання; розроблення та поступове запровадження моделі інклюзивної школи як колективу особистостей з різними потребами та можливостями, але з рівними правами, взаємоповагою, з культом загальнолюдських цінностей; оптимізація мережі навчальних закладів із урахуванням демографічних, економічних і соціальних перспектив розвитку міста, вимог сьогодення та потреб суспільства; створення здоров’язбережного середовища у кожному навчальному закладі, формування навичок здорового способу життя у школярів; свідомої потреби в руховій активності, систематичних занять фізичною культурою та спортом.
Одним із найголовніших напрямів виховної роботи повинно стати патріотичне виховання, що є завданням, стратегічним за своїм значенням. Лише таким чином можна виховати відповідального громадянина. Системи вищої та післядипломної педагогічної освіти потребує реформування. Необхідно забезпечити підвищення соціального статусу вчителя у суспільстві, моральне і матеріальне заохочення педагогів, підвищення соціального захисту всіх учасників навчально-виховного процесу.
Створення сприятливих умов для ефективної діяльності освітньо-наукових закладів, включаючи їх матеріально-технічну підтримку, разом із вдосконаленням механізмів вдосконалення та розширення механізмів стимулювання та заохочення педагогів і науковців до професійного вдосконалення, пошуку інноваційних методів діяльності також сприятиме розвитку галузі. Використовуючи досвід країн з розвинутою ринковою економікою, доречно створити Луцький міський венчурний фонд, основна мета якого – забезпечити фінансову та консультаційну підтримку інноваційних проектів, що здійснюються із залученням місцевих науково-дослідних установ. Окрім сприяння інноваційному розвитку підприємств і підвищенню їх конкурентноздатності, фонд забезпечуватиме стимулювання розвитку наукового потенціалу міста та його інтеграцію у господарство.
Покращення екологічного стану й облаштування рекреаційних зон передбачає такі стратегічні напрями екологічної політики: реалізацію Комплексної програми охорони навколишнього природного середовища Луцька на 2010-2015 рр.; екологізацію господарського комплексу міста; організацію постійного впорядкування, догляду й оновлення зелених насаджень; догляд за травостоями в паркових та інших рекреаційних зонах; розширення зелених територій міста, збереження природно-заповідного фонду та біорізноманіття; догляд за руслами малих рік (Сапалаївка, Жидувка, Омеляник) та р. Стир; формування екологічної культури населення.
Особливої уваги заслуговує питання приведення до належного стану зелених рекреаційних зон. У першу чергу це стосується Центрального парку культури і відпочинку імені Лесі Українки. Для вирішення цієї проблеми повинні бути розроблені механізми громадського контролю за цільовим використанням коштів, сплачених на такі цілі населенням, залучення не лише бюджетних коштів у проведення відповідних робіт, а й коштів підприємств і підприємців-меценатів, кредитних ресурсів, грантів міжнародних організацій тощо.
Розвиток туристичного потенціалу міста і популяризація його історико-культурної спадщини відіграє надзвичайно важливу роль. Луцьк має неабиякий потенціал для розвитку туристичної галузі. Його формують надзвичайно багата історико-культурна спадщина міста, щирі й доброзичливі люди, захоплюючі природно-антропогенні ландшафтні комплекси, твори архітектурно-монументального мистецтва, чисельні об’єкти та заходи рекреаційно-пізнавального спрямування тощо.
До стратегічних заходів, скерованих на розвиток туристичного потенціалу міста, належать: покращення стану та розбудова комунальних об’єктів туристичної інфраструктури; створення сприятливих умов для розвитку туристичного бізнесу; підвищення культури та якості обслуговування громадян туристичними фірмами та іншими закладами сфери послуг; підвищення ефективності використання туристичних об’єктів; вдосконалення системи управління, планування та фінансування розвитку туризму; підвищення ефективності експлуатації туристичних ресурсів Волинського регіону для розвитку туризму у місті; розвиток транскордонної співпраці.
Серед заходів, скерованих на популяризацію туристичного ресурсу міста, слід виділити: проведання потужної інформаційної кампанії у Луцьку, регіоні, Україні та ближньому зарубіжжі, скерованої на популяризацію історико-культурної спадщини міста, покращення його іміджу; забезпечення вільного доступу до інформації про туристичні переваги міста, можливості туристичного бізнесу та інвестиційні пропозиції; брендінг міста; наповнення ринку туристичних послуг символікою Луцька – сувенірно-поліграфічною продукцією, творами декоративно-ужиткового мистецтва тощо; презентація туристичного потенціалу міста на виставках, конференціях і ярмарках, в тому числі за кордоном.
Сподіваємося, що нам вистачить мудрості та наснаги втілити усі ідеї, викладені у цій Стратегії, а її реалізація забезпечить нашому місту добробут, а лучанам – достойне життя.