Стратегія розвитку луцька
| Вид материала | Документы |
- Стратегія економічного І соціального, 2985.74kb.
- Вища школа менеджменту кримський інститут бізнесу консалтингово-конфліктологічний центр, 3659.85kb.
- Вища школа менеджменту кримський інститут бізнесу консалтингово-конфліктологічний центр, 3615.59kb.
- Реферат на тему: Стратегія розвитку підприємства І бізнес-планування, 104.42kb.
- Зауваження та пропозиції до проекту документу «Стратегія розвитку Києва до 2025 року», 129.59kb.
- Дипломна робота, 296.69kb.
- Програма економічного І соціального розвитку міста луцька на 2011 рік, 660.88kb.
- Додаток 1 основні показники економічного І соціального розвитку міста Луцька на 2012, 420.6kb.
- Стратегія соціально-економічного розвитку, 4808.04kb.
- Стратегія це специфічний управлінський план дій, спрямованих на досягнення встановлених, 898.15kb.
Створити мале чи середнє підприємство є досить складним і часто непосильним завданням. Суб’єкти підприємництва, що вже функціонують, стикаються з рядом проблем, вирішення яких найчастіше знаходиться в межах можливостей місцевої влади.
Найбільш актуальними проблемами цього сектору економіки міста є:
– відсутність чітко сформульованої через систему правових актів політики у сфері підтримки малого і середнього підприємництва; неналежне фінансування програм, що приймаються;
– існування серйозних адміністративних бар’єрів (реєстрація, ліцензування, сертифікація, системи контролю, звітності та дозвільної практики, регулювання орендних відносин тощо);
– довготривалість дозвільної процедури, повільні темпи вирішення земельних і майнових питань;
– низький рівень розвитку інфраструктури для розвитку бізнесу (погана якість автошляхів, відсутність аеропорту, бізнес-центрів та інших закладів бізнес-послуг тощо);
– відсутність дієвих механізмів залучення капіталу у створення чи розвиток виробництва;
– відсутність доступної кваліфікованої юридичної консультації;
– обмежений доступ до інформації про стан ринку та його інфраструктуру;
– недостатність досвіду ведення підприємницької діяльності і управління нею;
– політична та економіко-соціальна нестабільність умов ведення бізнесу;
– надмірне втручання органів влади в діяльність суб’єктів господарювання;
– брак кваліфікованих кадрів певних спеціальностей.
Розвиток підприємництва у нашому місті сьогодні забезпечується створенням програм економічного розвитку і підтримки малого підприємництва. Однак такі програми не отримують належного правового статусу та фінансування. У кінцевому результаті це призводить до неефективної їх реалізації або взагалі існування лише на папері. Програма, скерована на розвиток середнього бізнесу та співпраці з великими підприємствами, відсутня взагалі.
Усі заходи щодо підтримки підприємництва і покращення бізнес-клімату (створення ради підприємців при міському голові, фондів підтримки підприємництва тощо), що приймаються на рівні міста, законодавчо “нав’язані” з центру. Рішення місцевого рівня, якими б ініціювались нові методи стимулювання розвитку бізнесу з урахуванням його регіональних особливостей, відсутні.
Відповідно до Указу Президента України від 1998 р. “Про державну підтримку малого підприємництва” фінансування розвитку малого підприємництва повинно становити не менше 0,5 % річного доходу міського бюджету. Незважаючи на суттєве відставання цього показника від європейських стандартів, його не дотримуються при затверджені кошторису міста. Не виконуються навіть закладені у бюджет мізерні обсяги асигнувань. Так, потреба у коштах на розвиток малого підприємництва у місті на 2009 р. становила 1275 тис. грн. Незважаючи на це, у міському бюджеті на ці цілі запланували виділити лише 10 тис., однак в результаті не виділили жодної гривні. Неналежне фінансування розвитку підприємництва з міського бюджету є однією з головних причин неефективної політики у цій сфері.
Перехід до європейських підходів і принципів підтримки малого і середнього бізнесу повинен доповнюватись впровадженням європейської системи індикаторів, за допомогою яких відслідковуватимуться стан та динаміка у сфері малого і середнього підприємництва. Зокрема, доречно розраховувати уже згадані показники “народжуваності” і “смертності” підприємств. Зіставляти ці показники слід не з загальними даними по області, як це сьогодні робиться органами виконавчої влади міста, а з відповідними показниками інших регіональних центрів України чи держав-членів ЄС, близьких до України за рівнем соціально-економічного розвитку.
При веденні статистичного обліку діяльності підприємств міста органами міської влади часто допускаються помилки, пов’язані, наприклад, з ототожненням таких мікроекономічних категорій як дохід і прибуток. Це створює перешкоди для об’єктивного аналізу ситуації інвесторами, аналітиками, науковцями.
В інтересах підприємств
Вирішення існуючих проблем вимагає ініціативного та прагматичного підходу, основною аксіомою якого повинно стати формування таких умов створення і ведення бізнесу, які б якомога повніше задовольняли потреби суб’єктів підприємницької діяльності.
Сьогодні існує гостра необхідність розробки і реалізації комплексу заходів, скерованих на покращення підприємницького середовища у місті. Зберігши позитивні напрацювання попередніх управлінських команд, потрібно запроваджувати новітні підходи до стимулювання малого і середнього бізнесу. Ці підходи мають базуватись на принципах прозорості, відкритості, спрощеності процедур, впровадження передового, в першу чергу європейського, досвіду, диверсифікації методів підтримки, мінімального втручання і максимального сприяння. Такі заходи повинні носити комплексний і збалансований характер і враховувати специфіку локального бізнес-мікроклімату.
У стратегічному вимірі підтримка підприємництва повинна здійснюватись за п’ятьма основними напрямами:
– вдосконалення організаційно-правових форм регулювання підприємницької діяльності;
– розбудова інфраструктури, зорієнтованої на розвиток підприємництва ;
– активізація фінансово-кредитних та інвестиційних механізмів, пошук їх нових форм;
– забезпечення публічності та прозорості реалізації регуляторної політики у сфері підприємництва;
– розгортання широкої інформаційної кампанії, скерованої на популяризацію підприємницької діяльності, висвітлення умов її започаткування і ведення, шляхів подолання труднощів і можливостей.
Удосконалення організаційно-правових форм регулювання підприємницької діяльності передбачає необхідність реалізації ряду заходів: по-перше, розробка і впровадження довгострокової програми підтримки малого і середнього бізнесу. По-друге, удосконалення місцевої нормативної бази у сфері підприємницької діяльності. По-третє, розробка і впровадження системи пільг для суб’єктів малого підприємництва (пільгове надання в оренду, пільгові відсотки по кредитах тощо), спрощення механізмів здійснення підприємцями бухгалтерського обліку та звітності. По-четверте, спрощення і прискорення процедур оформлення земельної та майнової документації підприємцями, а також дозвільної процедури в межах діяльності “єдиного дозвільного центру”.
Серед додаткових заходів організаційного характеру варто виділити організацію підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації кадрів для суб’єктів малого підприємництва; сприяння залученню суб’єктів підприємництва до участі у програмах науково-технічного розвитку, здійснення поставки продукції (робіт, послуг) для державних та регіональних потреб; вдосконалення системи профорієнтації в середніх навчальних закладах; налагодження та розвиток триплекс-механізму “влада-бізнес-наука” з залученням представників підприємств усіх рівнів і категорій; допомогу в матеріально-технічному та інформаційному забезпеченні підприємницької діяльності тощо.
Доцільно розробити та забезпечити реалізацію програм, що стимулюватимуть залучення до підприємницької діяльності жінок, молоді, пенсіонерів, звільнених у запас військовослужбовців та інших верств населення. Слід ініціювати створення спільних проектів і активізувати участь у існуючих програмах міжнародного обміну досвідом ведення підприємницької діяльності, залучати до них якомога більшу кількість підприємців, в тому числі в межах єврорегіону “Буг”.
Розбудова інфраструктури, зорієнтованої на розвиток підприємництва передбачає реалізацію таких заходів, як створення і розширення мережі інформаційно-консультаційних установ (бізнес-центрів, бізнес-інкубаторів тощо), інвестиційних та інноваційних фондів (компаній), виставкового центру. Створення такого центру дозволить налагодити зв’язок між міськими науково-дослідними установами і підприємствами, сприяти організації і проведенню виставок та ярмарків продукції суб’єктів господарської діяльності.
Розвиток підприємництва і залучення інвестицій в економіку нашого міста стримує відсутність таких інфраструктурних об’єктів як функціонуючий аеропорт, мала кількість висококласних готелів, низька якість автомобільних шляхів сполучення. Саме зараз для пошуку фінансових ресурсів реалізації таких проектів варто залучати ресурси, скеровані на організацію та проведення футбольного чемпіонату Євро-2012 в Польщі і Україні.
Пріоритетними напрямами розвитку бізнес-інфраструктури повинні стати поширення швидкісного Інтернету та інших засобів електронної комунікації, активізація роботи товарних бірж і торгово-промислової палати, сприяння формуванню бізнес-асоціацій тощо.
Активізація фінансово-кредитних та інвестиційних механізмів повинна здійснюватись шляхом укладання угод про співробітництво між комерційними банками та місцевими органами влади для спільної участі у кредитуванні суб’єктів малого і середнього підприємництва. Варто запровадити механізми часткового бюджетного відшкодування відсоткових ставок за кредитами, що були залучені суб’єктами підприємництва для реалізації інноваційних і енергозберігаючих проектів. Доцільно здійснювати фінансово-кредитну підтримку суб’єктів підприємництва за рахунок коштів міського бюджету через фонди підтримки підприємництва, сприяти пошуку альтернативних джерел та диверсифікації кредитно-фінансової підтримки інноваційних бізнес-проектів, включаючи кошти міжнародних фінансових установ (Європейського інвестиційного банку, Європейського банку реконструкції і розвитку тощо).
Для забезпечення стабільного розвитку і підтримки підприємництва та закладів бізнес-інфраструктури доцільно було б на певному рівні зафіксувати обсяги фінансування відповідних заходів з міського бюджету. Це можна зробити шляхом встановлення мінімальних відсоткових ставок у прив’язці до планового обсягу бюджетних надходжень у цілому (згідно з Указом Президента – не менше 0,5 %) чи надходжень до бюджету від діяльності самих підприємств. Не менш важливим є забезпечення повного і своєчасного фінансування запланованих в межах програм розвитку заходів.
Значну увагу потрібно приділити розробці та впровадженню механізму надання гарантій захисту малого і середнього бізнесу від ризиків некомерційного характеру. Коштами міського бюджету можна також передбачити компенсації частки лізингових платежів лізингоотримувачам – суб’єктам малого та середнього підприємництва.
Питання активізації інвестиційної діяльності у Луцьку заслуговує на особливу увагу. Від успішності його вирішення залежить стабільність і динамічність розвитку економіки міста, можливості її структурного реформування, інноваційного оновлення, підвищення конкурентоспроможності, інтеграція у світовий економічний простір.
До здобутків інвестиційної політики у Луцьку протягом попередніх років слід віднести залучення у економіку інвестицій зі Словаччини, Німеччини, Польщі, Швеції, Росії та інших країн; створення розгалуженої банківської мережі та деяких інших сприятливих для інвестиційної діяльності інфраструктурних елементів; систематизацію та поширення інформації про інвестиційні пропозиції та можливості у місті тощо.
Незважаючи на це, обсяги щорічних прямих іноземних інвестицій в економіку міста та темпи їх зростання не є надто втішними. У розрахунку на душу населення станом на 2007 р. показник інвестування у європейських містах вдвічі вищий. Існують суттєві диспропорції між секторами економіки, в які інвестується іноземний капітал. Так, у 2009 р. левова їх частка припала на фінансовий сектор (68 %), промисловість (17 %), операції з нерухомістю (7 %) і торгівлю (6 %).
Цілями інвестиційної політики Луцька у 2010– 2020 рр. повинні стати: доведення показників щорічних прямих іноземних інвестицій до середньоєвропейського рівня та активізація внутрішніх інвестиційних резервів. Для досягнення цих цілей потрібно розробити пакети заходів за двома базовими напрямами: 1) підвищення сприятливості інвестиційного клімату міста та 2) активна промоція його інвестиційного продукту.
Першочерговими заходами, скерованими на підвищення сприятливості інвестиційного клімату міста, повинні стати:
– прийняття стратегії залучення інвестицій в економіку міста;
– розбудова і покращення стану транспортної інфраструктури (автомобільних і залізничних доріг, створення і забезпечення ефективної діяльності аеропорту);
– підвищення якості управлінського (регуляторного), комунального, комунікаційного, транспортного, фінансово-кредитного обслуговування інвесторів;
– створення та ініціювання створення (перед центральними органами влади) податкових пільг та інших інструментів стимулювання інвестиційної діяльності у місті;
– формування, розширення мережі й підвищення ефективності діяльності об’єктів інвестиційної інфраструктури (консалтингових і аудиторських компаній, інвестиційних банків і фондів, бізнес-центрів, фондів підтримки підприємництва тощо);
– покращення стану фондів комерційної нерухомості (офісних, торговельних, складських та інших типів нежитлових приміщень);
– збільшення фізичної інвестиційної ємності міста (розширення пропозиції нерухомості під оренду чи купівлю інвестором та земельних фондів під забудову за рахунок розширення меж міста);
– подальше спрощення дозвільних процедур щодо операцій з нерухомістю та орендою земельних ділянок;
– забезпечення безпеки здійснення підприємницької діяльності;
– розширення галузевої структури економіки міста, стимулювання інвестицій у нові та найбільш зацікавлені у інвестиціях галузі;
– налагодження співпраці між підприємствами, владою та науково-освітньою галуззю з метою повнішого задоволення потреб виробництва й управління у кваліфікованих фахівцях та інноваціях.
Вирішальну роль у покращанні інвестиційного клімату та розвитку інвестиційної інфраструктури міста повинні відіграти фінансово-економічні та адміністративно-правові методи. Ефективність реалізації перелічених заходів значною мірою залежатиме від підтримки з боку центральних органів державної влади.
Активізувати пошук інвестиційних партнерів дадуть змогу такі заходи:
– прийняття та реалізація програми промоції інвестиційного ресурсу міста та інформаційної підтримки інвесторів через глобальну мережу Інтернет;
– розгортання потужної інформаційної кампанії через засоби масової інформації, рекламні засоби, інвестиційні, економічні (бізнесові) форуми, виставкові та ярмаркові заходи у потенційних регіонах і країнах-інвесторах;
– створення та безперервне оновлення баз даних щодо вільних для інвесторів земельних ділянок та нежитлової нерухомості;
– розширення та зміцнення інформаційного діалогу між підприємствами та міською владою;
– збір, систематизація і широке представлення розповсюдження інвестиційних пропозицій підприємств міста відповідальними органами міської влади;
– формування інформаційної системи з питань іноземного інвестування (українською та іноземними мовами), оперативного консультаційного обслуговування іноземних інвесторів, в тому числі через мережу Інтернет;
– розширення мережі партнерських відносин органів міської влади Луцька з владними структурами інших міст та регіонів України та зарубіжжя.
Забезпечення публічності та прозорості реалізації регуляторної політики також є одним із вагомих механізмів активізації підприємницької діяльності. Одним з його елементів є широке обговорення запланованих для прийняття регуляторних актів з підприємствами та представниками громадськості, яких вони безпосередньо стосуються, в межах спеціально створених координаційних і робочих груп при органах міської влади.
Інший елемент цього механізму – повне і всебічне висвітлення будь-яких регуляторних дій органів усіх рівнів влади у місцевих засобах масової інформації, на інтернет-сайтах Луцької міської ради, міського фонду та центру підтримки підприємництва, інших місцевих інформаційних і консультаційних центрів (можливо, на підрядній основі з міською владою) тощо. Тексти регуляторних актів повинні бути згруповані за тематичним принципом і вільно доступні в електронній формі на зазначених сайтах чи в паперовій формі в офісах інформаційних бізнес-структур.
Слід також забезпечити прозорість алгоритму дозвільних, реєстраційних, сертифікаційних та інших управлінських процедур. Інструментом реалізації цього заходу повинен стати, у першу чергу, інтернет-портал міста. Широка інформаційна кампанія дозволить популяризувати підприємницьку діяльність, підвищити її престиж, забезпечить корисною і актуальною інформацією не лише підприємців-початківців, а й досвідчених суб’єктів господарювання. Висвітлення проблем розвитку і підтримки малого і середнього підприємництва засобами масової інформації (підготовка теле- і радіопрограм, створення спеціалізованих періодичних видань тощо) сприятиме їх вирішенню.
В умовах інформаційного суспільства розбудова мережі інформаційної підтримки малого і середнього бізнесу повинна більшою мірою здійснюватись шляхом віртуального наближення до осіб, що потребують відповідної інформації, і меншою мірою – територіального наближення. Зокрема, слід зосередити увагу на розширенні спектра, просуванні до споживача, впорядкуванні, підвищенні якості та практичного спрямування інформації, яку надає міський фонд підтримки підприємництва та інші центри інформаційно-консультаційної підтримки малого та середнього бізнесу.
Цікавою пропозицією є створення тривимірної електронної моделі міста. Модель, розроблена на основі інтернет-технологій, інтегруватиме усю інформацію, необхідну для успішного започаткування і ведення підприємницької діяльності: базову інформацію про дозвільні центри, земельні ділянки та офісну нерухомість, що пропонуються в оренду чи на продаж, наявні заклади інфраструктури, консультаційні, інвестиційні, інноваційні компанії, центри підтримки підприємництва тощо.
Варто зауважити, що реалізація стратегічних цілей розвитку підприємництва є одним із основних шляхів вирішення цілого ряду інших проблем, що сьогодні турбують жителів нашого міста. Це, зокрема, збереження існуючих і створення нових робочих місць, в тому числі шляхом самостійної зайнятості населення, зростання доходів населення, розширення асортименту, зниження цін і підвищення якості товарів і послуг на ринку, забезпечення розвитку науково-технічного і туристичного потенціалу міста та створення підґрунтя для реалізації низки інших соціальних і економічних проектів.
Розділ 3.
ефективна енергозберігаюча
політика у місті
європейські стандарти
енергоспоживання
У сучасному світі мінімізація витрат на енергоносії у сукупному обсязі виробничих та невиробничих витрат дає змогу вирішити ряд важливих для суспільства питань, а саме: суттєво підвищити конкурентоздатність економіки не тільки на міжрегіональному, а й на міжнародному рівні, забезпечити зростання доходів (добробуту) населення регіону, зменшити негативний вплив на навколишнє середовище тощо. Особливої актуальності питання раціонального використання енергії набувають в умовах постійно зростаючих цін на основні види енергоресурсів та значної зовнішньої залежності від постачальників.
У відповідності до стратегічних пріоритетів соціально-економічної політики України ставиться завдання переведення національної економіки на енергозберігаючу модель розвитку, скеровану на суттєве скорочення енергетичної складової у собівартості товарів і послуг. До 2030 року передбачається доведення показників енергетичної ефективності усіх галузей національної економіки до рівня розвинених країн.
На сьогоднішній день енергоємність ВВП в Україні (як і у місті Луцьку) залишається високою, у 3-4 рази перевищує середнє значення цього показника у розвинутих державах світу.
За рівнем споживання енергоносіїв наше місто (як і Україна в цілому) сьогодні знаходиться на рівні країн Європейського Союзу 1970-х років. Така ситуація безперечно вимагає радикальних змін, які повинні торкнутись усіх сфер життя та діяльності міської громади. Причому повномасштабна реалізація енергозберігаючої політики не буде легкою і швидкою. Ефективність заходів, що проводитимуться у цій сфері, залежатиме від якості та масштабності організаційно-планового і ресурсно-фінансового їх забезпечення. За сприятливих умов, у нас є усі шанси пройти цей шлях у значно коротші строки, ніж країни Європи, оскільки маємо можливість використовувати їх досвід.
Для енергозбереження загалом характерна висока економічна ефективність. Економія від реалізації енергозберігаючих заходів, як правило, суттєво перевищує вартість проведених заходів уже у середньостроковому періоді. Тому впровадження енергозберігаючих технологій в усіх сферах життєдіяльності міста повинно стати стратегічним напрямом розвитку економіки та соціальної сфери Луцька.
Вселяє оптимізм і те, що ситуація з енергозбереженням у місті за останні роки дещо покращилась. Так, у 2009 р. споживання холодної води населенням скоротилось на 6 % (у порівнянні з 2008 р.); природного газу – на 2,3 %. Рівень розрахунків за спожиті енергоносії населенням і підприємствами міста лишається досить високим (у 2009 р. він становив 96 %). Однак тенденція позитивного зростання за 2010 рік суттєво знизилась, що зумовлене підняттям тарифів. Здійснюється реконструкція теплових мереж із застосуванням енергозберігаючих матеріалів і технологій, заміна вікон та дверей на сучасні енергозберігаючі металопластикові склопакети, встановлення енергоефективного обладнання на комунальних підприємствах, заміна ламп розжарювання на енергозберігаючі.
Серед позитивних здобутків слід зазначити перемогу міської ради у проекті “Реформа міського теплозабезпечення”, що фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID). Проект передбачає трирічне забезпечення фінансової підтримки в частині співфінансування реформ у сфері теплопостачання міста починаючи з 2010 року.
Стратегічними завданнями на 2010–2020 рр. повинні стати покращення досягнутої динаміки за рахунок інтенсифікації та розширення напрямів (заходів) енергозберігаючої політики у місті.