Скачок Людмили Іванівни м. Кіровське, 2010 зміст самоаналіз педагогічної діяльності. Цикл урок
| Вид материала | Урок |
- Укладач: Людмила Іванівна, 682.98kb.
- Демарецької Тетяни Іванівни м. Пологи 2007р. Зміст І. Фізика у професії майбутніх робітників., 122.9kb.
- План гуманність провідна риса соціально-педагогічної діяльності, 125.38kb.
- Річний план роботи Донецької загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №136 Донецької, 3692.63kb.
- Методичні рекомендації / Укл. В. Уруський Педагогічна діагностика зміст, 2298.6kb.
- Третяк В. О. Рефлексія та самоаналіз діяльності педколективу, 67.92kb.
- Особливості мотивації у майбутніх учителів Пастух В. О., Головська, 42.23kb.
- Програма залучення обдарованої студентської молоді до науково-педагогічної діяльності, 125.52kb.
- Затверджено вченою радою Донецького обласного інституту післядипломної педагогічної, 136.27kb.
- Аналіз науково – методичної роботи мпнмк вчителів хімії за 2010 – 2011 навчальний рік, 124.72kb.
ЗАГАЛЬНООСВІТНЯ ШКОЛА І-ІІІ СТУПЕНІВ №2
КІРОВСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
Учителя української мови і літератури
Скачок Людмили Іванівни
м.Кіровське, 2010
ЗМІСТ
- Самоаналіз педагогічної діяльності.
- Цикл уроків.
- Інформація про результативність фахової діяльності вчителя у міжатестаційний період.
- Матеріали, які підтверджують інформацію про результативність фахової діяльності.
Відомості про педагога
1. Прізвище, ім'я, по батькові: Скачок Людмила Іванівна
2. Рік народження 1944
3. Освіта вища, Кам’янець - Подільський державний педагогічний інститут, 1967
4. Спеціальність
за дипломом учитель української мови і літератури
5. Місце роботи: загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 2
Кіровської міської ради Донецької область
6. Посада учитель української мови і літератури
7.Стаж безперервної
педагогічної роботи 47 років
8. Стаж роботи на даній посаді 43 років
9. Державні нагороди, звання
10. Результати попередньої
атестації підтвердження вищої кваліфікаційної категорії
11. На що претендує підтвердження вищої кваліфікаційної категорії
Директор школи Н.П.Соболєва
Самоаналіз педагогічної діяльності
Я, Скачок Людмила Іванівна, працюю вчителем української мови і літератури в ЗОШ №2 з 1967 року. Маю вищу кваліфікаційну категорію. Педагогічний стаж складає 43 роки.
Працюю над проблемою: формування життєвих компетентностей учнів на уроках української мови і літератури. Провідною ідеєю досвіду є забезпечення цілісного зв’язку між процесом пізнання і творчістю як основи формування творчої, всебічно розвиненої особистості.
Завдання, які вирішую на шляху розв’язання даної проблеми:
- створення умов для розвитку творчої особистості в процесі викладання української мови і літератури;
- організація різних видів діяльності на уроках української мови і літератури, як за формою так і за змістом;
- формування в учнів творчих здібностей та вмінь, які допоможуть їм у подальшій самостійній діяльності.
Формування ключових компетенцій відбувається на кожному уроці. Для забезпечення широкого спектру умінь, навичок, практичного застосування набутих знань, добираю систему уроків: уроки-лекції, уроки-захист проектів, уроки закріплення знань. За формою та ступенем самостійності організації діяльності учнів перевагу віддаю інтерактивним урокам. Застосовую проблемне навчання, проектне навчання, ігрові ситуації тощо.
Будь-яка творчість базується на знанні предмету. Тому бачу своє завдання на уроці у тому, щоб у евристичній бесіді пояснити усі проблемні моменти, які можуть виникнути під час творчої діяльності учнів. Не менш важливою є й теоретична підготовка учнів.
Вивчаю питання роботи з обдарованими учнями. Вирішую завдання розвитку творчої особистості як невід’ємної умови соціалізації школярів. З цією метою створюю на уроках умови для творчого розвитку особистості, розвиваю провідні компетенції, сприяю формуванню інтересу до предмета, бажання втілити на практиці здобуті теоретичні знання. Намагаюся створити на уроках атмосферу співробітництва, зацікавленості у отриманні кінцевого результату. Виховую шанобливе ставлення до рідної мови і культури.
Як результат: у 2007-2008 навчальному році учень 7-А класу Волбоєнко Євген посів І місце у ІІ (міському) етапі Всеукраїнської олімпіади з української мови і літератури, Супрунова Олена, учениця 11-В, посіла ІІІ місце; учениця 11-А класу Громашева Марія у 2009-2010 навчальному році посіла І місце. У ІІ етапі Міжнародного конкурсу з української мови ім.П.Яцика у 2009-2010 навчальному році посіла І місце учениця 5-Б класу Переход Юлія і була запрошена на обласний етап конкурсу, ІІІ місце посіла учениця 11-А класу Понамаренко Аліна.
Є членом методичної ради школи, членом шкільної атестаційної комісії. Брала участь у роботі шкільного і міського методичних об’єднань учителів української мови і літератури, виступала з доповідями.
Розробила цикл уроків з української літератури у 10 класі за темою: Іван Карпенко-Карий.
Розробила методичні рекомендації щодо організації роботи з обдарованими дітьми з української мови і літератури.
Урок 1. Іван Карпович Карпенко-Карий. Життєвий і творчий шлях
Мета: ознайомити учнів із життєвим і творчим шляхом митця, визначити його роль у розвитку української драматургії і театру; розвивати у старшокласників навички творчого мислення; формувати громадянські почуття десятикласників на прикладі життя I. Карпенка-Карого.
Види роботи на уроці: усні повідомлення учнів, бесіда, вікторина, побудова літературного портрета письменника.
Хід уроку
I. Організаційний момент. Оголошення теми та мети уроку.
II. Актуалізація опорних знань.
Тематична вікторина:
— Хто був організатором першого театру на Русі?
— Які вистави ставили студенти Києво-Могилянської академії у XVII-XVIII ст.?
— На базі чого виник «театр корифеїв»?
— Хто входив до нього?
— Коли виник «театр корифеїв»?
— Які драматурги забезпечували репертуар цього театру?
— У якому році єдина трупа «театру корифеїв» розпалася? Хто очолив дві новостворені трупи?
(Відповіді: 1) скоморохи; 2) інтермедії; 3) завдяки діяльності самодіяльних театрів, а також творчості I. Котляревського, Г. Квітки-Основ’яненки, Т. Шевченка; 4) брати Тобілевичі — Іван, Микола, Панас — та їх сестра Марія; М. Кропивницький, М. Старицький, М. Заньковецька та ін.; 5) 1883; 6) М. Старицький, М. Кропивницький, I. Карпенко-Карий; 7) 1885; першу трупу очолив М. Старицький, другу — М. Кропивницький).
III. Вивчення нового матеріалу.
1. Зустріч з I. Карпенком-Карим (учень грає роль письменника, розповідаючи від його імені про дитячі та юнацькі роки (1845-1865) і єлисаветградський період:
1865-1883 роки).
2. Виступи учнів на основі рефератів (про окремі періоди життєвого і творчого шляху письменника).
Окремі штрихи до виступів:
• Хутір Надія — культурно-історичний заповідник, розташований неподалік від м. Кіровограда (названий він на честь першої дружини I. Карпенка-Карого, Надії Тарковської, яка, як і чоловік, була завзятим театралом. Померла вона дуже молодою від сухот. Від першого шлюбу було четверо дітей: Галя, Назар, Юрій та Ірина. Двох старших дітей батьки назвали на честь головних героїв драми Т. Шевченка «Назар Стодоля»).
• Доля склалася так, що I. Карпенко-Карий був двічі одружений (друга дружина — Софія Дітковська. Коли Іван Карпович був на засланні в Новочеркаську, Софія Віталіївна простягла руку підтримки Вона була талановита актриса, для чоловіка — надійним другом, помічником, мудрим порадником у творчих справах. Дітям Івана Карповича С. Дітковська замінила матір. Шанобливо ставилась до пам’яті Н. Тарковської. Написала спогади про I. Карпенка-Карого).
• У Кіровограді і досі знаходиться приміщення театру, на сцені якого грали корифеї...
• Період заслання (життя I. Карпенка-Карого як політичного засланця в Новочеркаську з 1884 по 1887 р. Драматургічна творчість цього періоду (написано драми «Безталанна», «Бондарівна», «Розумний і дурень», «Наймичка», комедію «Мартин Боруля»). Праця ковалем, а потім у палітурній майстерні. Нові знайомства. Відвідини місцевого театру. Приїзд на гастролі в Новочеркаськ трупи М. Садовського).
• I. Карпенко-Карий і театр (захоплення театром у юнацькі роки. Перші виступи на сцені в аматорському театральному гуртку (під час роботи у Малій Висці та Бобринці). Акторська робота у трупі М. Старицького. Повернення на сцену в 1888 році (до кінця життя письменные уже не залишав її). Організаторські здібності, талант драматурга і актора тепер були повністю присвячені справі розвитку театрального мистецтва (участь у трупі М. Садовського, створення ново! трупи, яку I. Карпенко-Карий очолив разом з П. Саксаганським. Ролі, які виконував Карпенко-Карий: Назар Стодоля (драма Т. Шевченка «Назар Стодоля»), Тетерваковський («Наталка Полтавка»), Мартин Боруля («Мартин Боруля») та багато інших.
• М. Старицький так оцінював акторську майстерність братів Тобілевичів: «На мою думку, найталановитішим з братів Тобілевичів треба визнати Миколу Садовського, хоч і не завжди грає рівно, найдосконалішим з технічного боку — Саксаганського, а найглибшим і, так би мовити, най ґрунтовнішим — Івана Карповича Карпенка-Карого».
3. Проблемні запитання:
— Родина Тобілевичів як сузір’я талантів — це закономірність чи виняток в українській культурі? (У чому полягає феномен родини Тобілевичів?)
— Що спонукало I. Карпенка-Карого до новаторських пошуків у драматургії?
— Чи продовжила українська драматургія XX ст. творчі пошуки, розпочаті цим видатним драматургом?
ІV. Підсумки уроку.
На основі здобутої та поновленої інформації учні створюють літературний портрет I. Карпенка-Карого (десятикласники використовують хронологічну таблицю, виконану як одне з випереджувальних завдань, реферата, самостійні виписки, інформацію, почуту на уроці тощо).
V. Завдання додому.
Підготувати реферати (інд. завд. чотирьом учням) за п’єсами «Наймичка», «Безталанна», «Мартин Боруля», «Сто тисяч». Решті учнів — опрацювання творчості І. Карпенка-Карого за підручником та 1-2 додатковими джерелами.
Повторити матеріал з теорії літератури (поняття про драму; специфіка комедії, трагедії, драми; тип драматичного конфлікту: соціальний, побутовий, психологічний; часто спостерігається поєднання цих типів. Відповідно до цього драма може мати такі різновиди: соціальна, побутова, історична, героїчна, психологічна та ін..
Актуалізувати інформацію про вивчену у 8 класі комедію «Сто тисяч». Прочитати комедію «Хазяїн».
Урок 2. П’єса І. Карпенка-Карого «Хазяїн» — соціально-сатирична комедія нового типу. Образ мільйонера-землевласника Пузиря
Мета: дати відомості про життєву основу п’єси «Хазяїн», з’ясувати історичну закономірність появи в суспільному житті України капіталістів-землевласників; розвивати вміння десятикласників аналізувати тематику, образну систему твору; формувати активне несприйняття таких моральних рис, як жорстокість, скупість, зажерливість, егоїзм, експлуатація людини людиною, шахрайство тощо.
Види роботи на уроці: усні повідомлення учнів, бесіда, робота над текстом комедії «Хазяїн», дослідницький практикум, висновки на основі спостережень.
Хід уроку
I. Організаційний момент. Оголошення теми та мети уроку.
II. Актуалізація опорних знань.
1. Тематична вікторина:
— Скільки драматичних творів написано І. Карпенком-Карим? (18)
— Завдяки яким видатним попередникам з’явилася і розвинулася драматургія І. Карпенка-Карого? (Г. Квітка-Основ’яненко, І. Котляревський, Т. Шевченко)
— Чим відрізняються п’єси першого періоду творчості І. Карпенка-Карого від п’єс «Мартин Боруля», «Сто тисяч», «Хазяїн»? («Безталанна» та ін. — соціально-побутові драми, а п’єси другої групи — гостропроблемні соціально-психологічні комедії)
— Яка спорідненість образів Герасима Калитки й Терентія Пузиря? Чому такі заможні люди вдаються до шахрайства?
— Що властиво комедії як жанру ? (Інформація для учнів: Комедія — це драматичний твір, у якому відображається смішне і потворне в житті, висміюються негативні риси людей та соціальні вади. Основою комедії є сміх. Об’єкт цього сміху негативні явища дійсності. «О, сміх — велике діло!» — проголошував наш великий співвітчизник М.В. Гоголь.)
2. Гра. Пригадати і записати 6-8 назв творів І. Карпенка-Карого, до складу яких входить одна або кілька літер А.
(Довідка: «Бондарівна», «Безталанна», «Хазяїн», «Наймичка», «Мартин Боруля», «Суєта», «Підпанки», «Сава Чалий»).
3. Опрацювання нового матеріалу.
1. Вступне слово вчителя.
«Хазяїн» — художнє продовження «Ста тисяч» — комедії, що була створена в 1889 році. Там бере початок образ Пузиря, споріднений по духу з Герасимом Калиткою.
Цей твір драматург написав навесні 1900 року. Одинак це вже був заключний етап роботи над п’єсою: йому передувала копітка підготовка. Характеризуючи процес творчої роботи батька, його син Назар розповідає: «Спочатку Іван Карпович , як він звичайно казав, «виношував» п’єсу. Під цими словами треба розуміти розробку плану, потрібних матеріалів, ідеї твору та ін. Запис твору робився тоді, коли ...твір був цілком виношений. Деякі п’єси «виношував» батько дуже довго».
Так було і з «Хазяїном». Є підстави, що образ Пузиря — головного персонажа комедії, а також кількох другорядних дійових осіб (фактора Маюфеса, лихваря і спекулянта Хаскеля, багатіїв Калитки і Чобота тощо) драматург «виношував» понад десять років. У комедії «Сто тисяч» не один раз іде згадка про багатющого Пузиря. У четвертій дії Герасим Калитка, «купивши» сто тисяч фальшивих грошей (а насправді — мішок чистого паперу), переконує сам себе: «Отепер Пузир нехай скаже: голяк масті, чирва світить! Ще поміряємось — хто голяк. Він думає, що дуже розумний. Ні, братіку, — потягайся ще зо мною. Хе-хе-хе! Я не то що, я жида сьогодня обманив...»
Безпосередньо над «Хазяїном» І. Карпенко-Карий працював на хуторі Надія в березні — квітні 1900 року. У листі до сина Назара від 26 березня 1900 року драматург повідомляв: «Я пишу нову комедію «Хазяїн», але діло туго йде, часто голова болить. Одначе перший акт готовий, і я ним наче задовольняюсь. Хоч то раз у раз так зі мною буває: поки пишу, задовольняюсь, а напишу — недоволен».
Через три тижні робота над комедією була завершена.
«Уже кінчаю нову комедію «Хазяїн», — писав автор тому ж адресатові в листі від 14 квітня 1900 року.
Ключ до розуміння цього твору нам дав сам автор: «Хазяїн» — ...зла сатира на чоловічу любов до стяжання без жодної іншої мети. Стяжання для стяжання!»
2. Усні повідомлення учнів:
а) специфіка жанру соціальної комедії;
б) обставини створення комедії «Хазяїн»;
в) історична основа твору. (Інформативні додатки до завдання 3.1.: Соціальна комедія розкриває класові суперечності суспільного буття, викриває все те, що заважає суспільному розвиткові (старе, потворне, аморальне). На арену суспільного життя виходять певні типи.
Софія Тобілевич, друга дружина письменника (перша — Надія Тарковська — померла; в честь неї названо хутір Надія) у своїх спогадах зазначає, що Іван Карпович бував у економіях Терещенка і на власні очі бачив , як працює його бездушна хазяйська машина. І таких мільйонерів-визискувачів було багато в Україні. Початок ХХ ст. — це період, коли відбувається активне розшарування селянства і, з одного боку, — пролетаризація селянських мас, а з другого, — неймовірно швидке збагачення підприємливих, колись просто заможних селян, які скупляли землі збіднілого селянства та поміщиків. Їхні достатки росли, як на дріжджах. Пузир — це і є той селянин-мільйонер, людина, що володіє неймовірним багатством і має психологію жебрака та дрібного шахрая-пройдисвіта.
Усі крутійства та комерційні махінації таких «бізнесменів» були відомі І. Карпенку-Карому.)
3. Бесіда за твором.
1. З яким твором І. Карпенка-Карого найбільше споріднена комедія «Хазяїн» і чому?
2. Чим зацікавив вас цей твір як читачів?
3. Чого більше в комедії «Хазяїн» — гумору чи сатири і чому, на вашу думку?
4. Чи є в комедії персонажі, яким ви імпонуєте? Хто ці персонажі?
4. Письмовий мікророздум (дослідницький практикум).
Проблематика комедії «Хазяїн». Орієнтири для вчителя та учнів:
- Проблема добра і зла (Пузир, Феноген, Ліхтаренко; загибель Зозулі).
- Проблема збагачення заради збагачення (Пузир — історії з халатом та кожухом, авантюра з переховуванням статків банкрота Петра Михайлова, епізод з гусьми — «грабіжниками» Пузиревого добра).
- Проблема взаємин батьків і дітей ( Пузир — Соня).
- Проблема взаємин «пузирів» та ітелігенції (Пузир — Золотницький, Пузир — Калинович, Пузир — Соня).
- Проблема моралі, духовності (Пузир: пам’ятник Котляревському і орден Станіслава — що вагоміше і що вигідніше? Зневага до бідного інтелігента Калиновича — і дозвіл на одруження Калиновича з Сонею (виявляється, що брат Калиновича — прокурор і може врятувати Пузиря від тюрми і ганьби!)
5. Характеристика образу Пузиря.
Орієнтовні запитання для диспуту «Пузир — господарник нового типу чи людина, скупість і жадібність якої доведені до абсурду»:
— Якими рисами позначений характер Пузиря? (Насамперед — безчесністю, несправедливістю, бездушністю, деспотичністю, некультурністю, честолюбством, скупістю, жадібністю та ін.)
— Яка провідна риса характеру українського капіталіста-землевласника? (Ненаситна жадоба до збагачення)
— Чи показує автор процес формування характеру Пузиря? (Ні)
— На що зосереджена головна увага драматурга? (На те, щоб якомога повніше і яскравіше розрити цей характер у дії)
— У чому проявляється нечесність, зажерливість, обмеженість Пузиря, його бездушність і жорстокість?
— Чи має слово «хазяїн» позитивне значення щодо образу Пузиря? (Це ділова, добре обізнана у фінансових справах, працьовита людина, не марнотрат; має талант аграрія)
6. Підсумок уроку.
— Ваша оцінка образу Пузиря.
— Які з рис «овечого генерала» ми впізнаємо в «діяльності» сучасних пузирів- «бізнесменів»?
7. Завдання додому: провести додаткову текстуальну роботу, виписати цитати до образів Ліхтаренка, Феногена, Золотницького, Соні.
Урок 3. Честь та безчестя персонажів комедії І. Карпенка-Карого «Хазяїн»
Мета: осмислити внутрішню суть Феногена, Ліхтаренка, Золотницького, Соні й Калиновича, Зозулі та інших персонажів; поглиблювати моральні позиції десятикласників, формувати в них свідоме несприйняття аморальності таких персонажів, як Пузир, Ліхтаренко, Феноген, Маюфес тощо; сприяти активному виявленню кожним учнем власних морально-етичних переконань.
Хід уроку
I. Організаційний момент. Оголошення теми та мети уроку.
II. Актуалізація опорних знань.
Письмова вікторина:
— Визначити жанр твору «Хазяїн».
— Проти кого спрямована сатира у п’єсі?
— В яких творах зарубіжної літератури розкрито згубний вплив грошей?
— Вказати основну рису характеру Пузиря.
— Чим схожі на Пузиря Ліхтаренко та Феноген?
III. Робота над новим матеріалом.
1. Постановка проблеми. Що означає поняття «честь»? (Тлумачний словник містить таке визначення: «Честь — сукупність вищих моральних принципів, якими людина керується у своїй громадській і особистій поведінці; повага, пошана, визнання кого-небудь, чого-небудь; те, що дає право на шану, повагу, визнання»).
2. Бесіда за твором.
— Де вперше в комедії ми зустрічаємося з Феногеном? Коли з’являється перша інформація про Ліхтаренка?
— Які риси Феногена та Ліхтаренка найбільше впадають у вічі?
— Про що домовляються Феноген та Ліхтаренко?
— Чому «відстає» від них економ Зелінський?
— Які аморальні особи діють поза лаштунками? (Петро Михайлов, Гаврило Чобіт, Петренко, Зенделевич, Хаскель, Крачковський)
— Як ви ставитеся до поміщика Золотницького?
— Ваше бачення образів Соні та Калиновича.
3. Читання за особами.
Учні мали домашнє завдання: ґрунтовно опрацювати текст, виписати цитати до образів. Бажано, щоб були «озвучені» такі епізоди (якщо дозволяють обставини, можна інсценізувати одну зі сцен):
1. Дія перша. Ява ІІ. Розмова Маюфеса та Феногена.
2. Дія перша. Ява ХІІІ. Розмова Пузиря і Золотницького.
3. Дія друга. Ява Х. Розмова Соні й Калиновича.
4. Дія друга. Ява ХІ. Розмова Феногена з Ліхтаренком.
5. Дія друга. Ява ХІІ. Ліхтаренко, Феноген, Зозуля.
4. Усний роздум — спостереження «Честь і безчестя персонажів комедії «Хазяїн».
(Рекомендації для учнів (у процесі відповідей десятикласники використовують виписані вдома цитати до образів-персонажів):
— Поміркувати, чому саме таку тему обрано.
— Для кого з героїв щось важить честь?
— Чому Пузир, Ліхтаренко, Феноген та інші говорить про честь, прикриваються нею, а діють за законами безчестя?
— Які почуття викликають у вас персонала твору? 5. Гра «Хто з героїв комедії «Хазяїн» сказав?..»
• «Всякий чорт прийде сюди голодний, а ти його годуй. Нема, щоб з собою привіз солонини там, чи що. Нехай не звикають».
• «Я нічого такого не беру, не краду — боже сохрани! Я так роблю, щоб все те, що є в хазяїна, було ціле і щоб мені була користь! Це комерчеський гендель!»
• «Земля, скот, вівці, хліб, комерція, бариші — оце життя! А для чого ж тоді, справді, і жить на світі, коли не мать цього нічого?»
• «...я лічу вас далеко біднішим від себе, і будьте певні, що у приймаки я до вас не піду ніколи!»
• «Поети есть сіль землі, гордість і слава того народа, серед котрого з’явились; вони служать вищим ідеалам...»
• «У мене все тіло труситься від жаху, що у нас таким хлібом годують людей...»
• «Чудні люде! Голодних годуй, хворих лічи, школи заводь, пам’ятники якісь став!.. Повигадують собі ярма на шию і носяться з ними, а вони їх муляють, а вони їм кишені продирають. Чудні люде!»
(Відповіді: 1,7 — Пузир, 2 — Ліхтаренко, 3 — Феноген, 4 — Калинович, 5 — Золотницький, 6 — Соня).